Наслідки пандемії COVID-19 та шляхи їх усунення: результати опитування громадян України

Вельми важливим уявляються відповіді на запитання про те, на кого має покладатися нагляд за дотриманням карантинних заходів та обов'язок притягнення до відповідальності осіб, що їх порушують. Отримані відповіді демонструє діаграма 12.

Інколи респонденти вказували одразу на всі одразу або кілька суб'єктів у різних комбінаціях, в обов'язки яких ставився б нагляд за дотриманням карантинних заходів. Серед інших суб'єктів вказувалося на Державну службу України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів, Державну прикордонну службу. Слід зазначити, що деякі респонденти висловлювалися за відновлення діяльності Державної санітарно-епідеміологічної служби України, ліквідація якої відбулася у березні 2017 р.

Діаграма 14 Суб'єкти, на які має покладатися нагляд за дотриманням карантинних заходів та обов'язок притягнення до відповідальності осіб, що їх порушують

Останнім часом все частіше кажуть, що світ ніколи вже не буде таким, як раніше. У цьому зв'язку під час опитування респондентам були поставлені відповідні запитання. При цьому постало цікаве завдання, а саме: перевірити гіпотезу про те, що введення карантину в Україні та світі може мати не лише негативні наслідки, а й певні переваги. І дійсно - лише третина респондентів (35,9 %) висловилися, що немає ніяких переваг. Разом із тим 41,9 % зауважили, що введення карантинних обмежень сприяє розвитку комунікації за допомогою цифрових технологій. Ще 32,9 % побачили переваги, пов'язані з освітньою діяльністю, як-от: відкриття онлайн-доступу до бібліотечних фондів, відкриті лекції науковців в онлайн-форматі. У свою чергу, 30 % респондентів розцінюють як перевагу в ситуації, що склалася, розвиток культурної сфери (відкриття онлайн-експозицій музеїв, доступ до трансляції вистав світових театрів та концертів всесвітньовідомих колективів, відео-формат спілкування з діячами мистецтва і культури тощо); ще 13,8 % згадали про діджиталізацію макро- та мікроекономіки (розвиток ІТ-сфери, збільшення онлайн-продажів). Разом із тим 1,42 % осіб, що взяли участь в опитуванні, вказали, зокрема, на покращення екології внаслідок зупинення виробництва і транспортного сполучення, переоцінку цінностей у житті, можливість самоосвіти і самозайнятості, спрощення порядку постановки і перебування на обліку у центрах зайнятості та ін. Згадали респонденти й про головний позитивний результат введення режиму карантину - зменшення масштабів розповсюдження хвороби, що дає можливість закладам охорони здоров'я впоратися з напливом пацієнтів Примітка. Сума показників перевищує 100 %., оскільки респондентами могло вказуватися одразу на кілька позицій..

Однак головний фокус опитування полягав насамперед у з'ясуванні негативних наслідків введення карантинного режиму. Перше, про що відмітили респонденти, - це економічний спад у державі (82 %), супутником якого є зростання рівня безробіття (79,3 %). Деякі уточнювали, із чим саме пов'язаний економічний спад: відсутність соціальних гарантій для людей та бізнесу, обмежений виїзд громадян України на заробітки, занепад малого бізнесу, інфляція та як наслідок зростання цін тощо.

Три чверті опитаних стурбовані й таким негативним наслідком карантину, як зниження якості освіти школярів та студентів через дистанційний формат навчання (75,1 %). Звісно ж, перелічені та інші наслідки не можуть не впливати на виникнення стану психологічного напруження у суспільстві, на наявність якого вказали 68,7 % респондентів. Напевно, такий стан, у свою чергу, викликається зміною звичного ритму життя (41,6 %), обмеженням вільного пересування, зокрема, осіб похилого віку (22,9 %), неможливістю відвідувати публічні місця (кафе, бари, ресторани, театри, клуби та ін.) (24,8 %) та повноцінно задовольняти потреби у товарах певних категорій (одяг, меблі, прикраси, товари господарського вжитку та ін.) (20,6 %). Як на негативні наслідки українці вказували на занепад культурної сфери, збільшення рівня корупції, тривале очікування на винесення судових та адміністративних рішень, поширення психології споживацтва та безвідповідальності, погіршення стану здоров'я осіб, що хворіють на хронічні захворювання, несвоєчасне виявлення онкологічних захворювань та туберкульозу, погіршення якості медичної допомоги населенню, смертність серед літніх людей, неможливість задовольняти релігійні потреби та ін. (1,4 %).

Діаграма 15 Випадки шахрайства або впливу рейкових новин, пов'язаних із COVID-19

Нескладно помітити, що зміна формату нашого життя, зумовлена поширенням коронавірусної хвороби і реакцією на це у вигляді введення карантинних заходів, корелює з багатьма видами злочинів. Серед них сімейне насильство, різні види корисливих і корисливо-насильницьких злочинів, правопорушення, пов'язані із фальсифікацією лікарських засобів, тощо. Однак особливий наголос треба зробити на шахрайських діях, чимала кількість яких викликана злочинною «творчістю» карантинного періоду. До того ж створює поживний ґрунт так і звана фейкова інформація, що є спекуляцією на гострій соціальній проблемі і що підштовхує зловмисників на протиправні шахрайські дії. У зв'язку із цим респондентам було запропоновано запитання, чи ставали вони жертвами шахраїв та фейкових новин, пов'язаних із COVID-19? Так, з'ясувалося, що за час карантину в Україні кожний десятий респондент ставав жертвою таких злочинних проявів або (та) відчував на собі дію подібних фейкових новин (11,8 %).

Нарешті, завданням гфоведеногоанкетування стало з'ясування ставлення українських громадян до міждержавного співробітництва щодо запобігання COVID-19.

Діаграма 16 Ставлення пересічних громадян до міждержавного співробітництва щодо запобігання COVID-19

Як бачимо, значна кількість респондентів віддає данину міждержавному співробітництву, зазначаючи, що міжнародна спільнота докладає максимальних зусиль для боротьби із COVID-19 або що співробітництво є плідним, хоча й частково. Разом із тим приблизно п'ята частина опитаних, навпаки, стверджує, що співробітництво є безрезультатним. Крім того, висловлювалася думка, що так зване співробітництво є шкідливим, оскільки представляє собою змову найбагатших і найвпливовіших людей світу; співробітництво є можливим лише в науковому плані; міжнародна грошова допомога (особливо в Україні) витрачається на цілі, не пов'язані із боротьбою з COVID-19, та ін.

пандемія covid карантинний шахрайство

Висновки

Вивчення наслідків пандемії COVID-19 та шляхів їх усунення за результати опитування громадян України довело факт провалу системи колективної безпеки в умовах необхідності рішучому протистояння небезпечній хворобі. Адже масова, або колективна, свідомість і події, що нею віддзеркалюються, свідчить про перебування українського суспільства у фазі сингулярності: замість того, щоб згуртуватися перед обличчям серйозної небезпеки, частина населення України нехтує елементарними правилами перестороги, не дбає про себе і близьких, не говорячи вже про збереження всього суспільства у режимі принаймні штатного функціонування, сперечається з приводу теорії змов, шкідливості вакцинації, недостатності міждержавного співробітництва та ін.

До того ж дослідження виявило низку проблем, які потрібно вирішувати вже найближчим часом. До таких, зокрема, належать: формування у суспільстві так званої карантинної культури і підвищення обізнаності населення з приводу можливих сценаріїв розвитку пандемії, яка триватиме не один місяць, та відповідно шляхів нейтралізації можливих негативних наслідків для життя і здоров'я пересічної людини, проведення системного кримінологічного аналізу злочинності пандемічного періоду, укріплення міждержавного співробітництва для збереження усталеного соціально-економічного формату взаємодії держав і регіонів світу тощо.

Що стосується застосованого методу онлайн-опитування, то цей метод, по-перше, виявився достатньо ефективним й економічним, давши можливість у вельми стислий строк охопити опитуванням всі регіони України, по-друге, дозволив зробити повний зріз епідемічної ситуації у нашій країні у реальному часі.

References

List of legal documents

Legislations

1. Pro zapobihannia poshyrenniu na terytorii Ukrainy hostroi respiratornoi khvoroby COVID-19, sprychynenoi koronavirusom SARS-CoV-2: postanova Kabinetu Ministriv Ukrainy vid 11 bereznia 2020 r. № 211 Ofitsiinyi visnyk Ukrainy. 2020. № 23. St. 296 (in Ukrainian)

2. Pro vnesennia zmin do postanovy Kabinetu Ministriv Ukrainy vid 11 bereznia 2020 r. № 211: postanova Kabinetu Ministriv Ukrainyvid 16 bereznia 2020 r. № 215. Ofitsiinyi visnyk Ukrainy. 2020. № 27. St. 994 (in Ukrainian)

3. Pro vnesennia zmin do postanovy Kabinetu Ministriv Ukrainy vid 11 bereznia 2020 r. № 211: postanova Kabinetu Ministriv Ukrainy vid 2 kvitnia 2020 r. № 255. (in Ukrainian)

Bibliography

1. Naselennia Ukrainy za 2019 rik: Demohrafichnyi shchorichnyk [Population of Ukraine in 2019: Demographic Yearbook] (Derzhavna sluzhba statystyky Ukrainy, 2020) 181(in Ukrainian)