Трансформації етнонаціональних відносин в Україні

Размещено на http://www.allbest.ru/

ТРАНСФОРМАЦІЇ ЕТНОНАЦІОНАЛЬНИХ ВІДНОСИН В УКРАЇНІ

А.М. Дегтеренко

Анотація

український нація меншини етнонаціональний

Представлені результати комплексного теоретичного, методологічного і праксеологічного осмислення трансформації етнонаціональних відносин в Україні.

Акцентована увага на конструктивних можливостях сьогодення з метою консолідації всієї української нації та підтримки конструктивного діалогу з національними меншинами. Проаналізовано чинники трансформації етнонаціональних відносин в Україні: мовне питання; дистанційність між представниками певних етнічних спільнот; ставлення до російської агресія та ін.

Українська держава повинна сфокусуватися на інтеграційних механізмах, спрямованих та формування загальнонаціональної спорідненості Українського народу з метою формування цілісного національно-культурного простору.

Наголошується у дослідженні, що через чотири роки після початку збройного конфлікту в Україні, гібридна війна не лише не зруйнувала, а й прискорила процеси національного самоусвідомлення українських громадян, незалежно від етнічного походження, мови спілкування чи регіональної приналежності. Про це переконливо свідчить динаміка показників стану сформованості української політичної нації: підвищення рівня розуміння важливості збереження незалежності і цілісності держави, зростання рівня громадянської самоідентифікації.

Ключові слова: етнонаціональні відносини в Україні, трансформація, російська агресія, пропаганда, мовне питання.

Abstract

The transformation of the ethno-national relation in Ukraine. А.Dehterenko

The present thesis is concerned with the results of integrated fundamental, methodological and practical study of the transformation of the ethno-national relation in Ukraine.

The attention is given to structural possibilities of today with aim of consolidation of all Ukrainian nation and support of constructive dialogue with national minorities.

There will be analyzed the factors of the ethno-national policy in Ukraine: the language question; increasing of distance among representatives of the certain ethnic communities; Russian Aggression.

Ukrainian state has to focus onto the integration mechanisms, which are aimed onto the formation of national cognation of Ukrainian nation, focusing onto the formation of integral national cultural space. Afterwards Ukrainian state has to focus onto the integration mechanisms, which are aimed onto the formation of national cognation of Ukrainian nation, focusing onto the formation of integral national cultural space.

The research stresses that in for years after the beginning of the armed conflict in Ukraine the war not only destroyed but enforced the processes of national self-awareness of Ukrainian citizens, irrespective of their ethnic origin, mother language or territorial identity. The dynamics index of the condition of formation of Ukrainian political nation persuasively speaks for this: the increasing the level of understanding of the importance of preservation of the independence and unity of the country, increasing level of civil self-determination.

Keywords: ethno-national relation in Ukraine, transformation, Russian aggression, propaganda, the language question.

З часів здобуття незалежності Української Держави відбуваються глибинні трансформації у сфері етнонаціональної політики України на шляху до консолідації Української нації. Дана стаття присвячена аналізу можливостей сприяння етнонаціональної консолідації та виявленню загроз на цьому шляху, що визначає наукову актуальність та певну унікальність даної наукової розробки.

Автором статті термін «трансформація» розглядається відповідно до англійського аналогу «transformation» як «a complete change in the appearance or character of something or someone, especially so that that thing or person is improved - повна зміна зовнішнього вигляду, стану або характеру чогось чи когось з метою покращення» [1]. Трансформація етнонаціональних відносин в Україні відбувалася протягом багатьох років, змінювалися елементи етнонаціональної системи, форми набували нового значення.

Відповідно, за визначенням В.О. Котигоренка, «етнонаціональні відносини в Україні» [13] - відносини між особами, групами осіб, організаціями, установами та іншими суспільними утвореннями з приводу питань консолідації та розвитку української нації, її історичної свідомості, традицій і культури, а також розвитку етнічної, культурної, мовної та релігійної самобутності всіх корінних народів і національних меншин України, реалізації їхніх специфічних та спільних інтересів. Динаміка трансформації етнонаціональної системи в Україні в науковій статті розглядалася за такими параметрами, як ставлення громадян до державної незалежності України та зростання цінності українського громадянства, національна та регіональна спорідненість українців як нації, консолідуючі чинники (патріотичні почуття, образ ворога, мовна ідентичність).

Метою наукової статті є аналіз трансформації етнонаціональних відносин в Україні.

Відповідно, завданнями статті є, дослідження, виявлення та аналіз основних показників або лакмусів процесу трансформації етнонаціональних відносин в Україні. Досліджується динаміка рівня розуміння важливості збереження незалежності і цілісності держави; динаміка рівня громадянської самоідентифікації; вплив оточуючої локальної, регіональної, державної та міжнародної систем; консолідуючі компоненти та чинники (мовна, культурна спорідненість етнічних спільнот держави).

Важливим лакмусом трансформації етнонаціональної системи України є біфуркації, які українській нації довелося проходити за часів незалежності України декілька разів. Перша біфуркація відбулася 1991 року. Друга біфуркація сталася у 2004 - 2005 роках у процесі Помаранчевої революції, а Революція Гідності у 2013 році започаткувала третю біфуркацію.

В наукових колах поширена гіпотеза, що громадяни України під час з кожної біфуркацій обирали подальший шлях розвитку України, відповідно, чи національно- громадянська консолідація всього Українського народу, чи фактична відмова від державності та незалежності.

Динаміка ставлення громадян до державної незалежності України є одним з таких лакмусів та віддзеркалює, як суспільні суперечності, так і деякі регіональні відмінності.

Так, за результатами Всеукраїнського референдуму 1 грудня 1991 року із запитанням в бюлетені: «Чи підтримуєте Ви Акт проголошення незалежності України?», 90,32% кількості громадян різних етнічних груп відповіли «Так, підтверджую», а 7,58% кількості громадян відповіли «Ні, не підтверджую» [19].

Асоціацією політичних психологів України та Інститутом соціальної та політичної психології НАПН України 8-15 вересня 2017 року було проведено дослідження «Громадська думка та електоральні наміри українців на початку нового політичного сезону». Відповідно до результатів дослідження, на запитання «Чи підтверджуєте Ви прийнятий у 1991 році Акт проголошення незалежності України?» у 2011 р., напередодні третьої біфуркації, 78,4% громадян України відповіли «так», у 2017 році - 93,1% [7]. Позитивна динаміка ставлення громадян до державної незалежності України зберігалася всі роки з 2011 до 2017 року включно. Однак, збільшення прихильників національної незалежності в Україні має свою регіональну унікальність: серед мешканців Західного макрорегіону найбільша частка прихильників незалежності припадає на 2015 рік, у 2016 році простежується зменшення частки тих, хто підтримав би цей процес. У Центральному макрорегіоні найбільша частка прихильників незалежності припадає на 2014 рік, а з 2015 року відбувається поступове зменшення частки тих, хто підтримав би Акт проголошення незалежності України. Східний макторорегіон зберігає позитивну динаміку ставлення до державної незалежності України з 2011 до 2016 року включно (з 80% до 93,1%), але станом на 2017 рік відбувається незначне зменшення до позначки 90,6%. Південний макрорегіон у 2017 році набрав найвищий відсоток прихильників державної незалежності за досліджуваний період та серед інших регіонів держави - 96,9%. Так, можна говорити про позитивну тенденцію збільшення частки тих, хто підтвердив би прийнятий у 1991 році Акт проголошення незалежності України [7].

Вже за часів другої біфуркації 2004 - 2005 років частка тих, хто скоріше та дуже пишається, що є громадянином України становила 37,7%, відповідно, хто скоріше та зовсім не пишається - 24,7 % опитаних (2004 рік); частка тих, хто скоріше та дуже пишається, що є громадянином України у 2005 році становила на 16% більше, а тих хто скоріше та зовсім не пишається - на 9,8% менше з числа опитаних. За часів третьої біфуркації відбувається стрімке збільшення числа тих, хто пишається українським громадянством - 47,7% (2013 рік); 60,7% (2014 рік); 67,3% (2015 рік); 60,1% (2016 рік); 62,5% (2017 рік) [9].

Важливо, що громадянами України у 2017 році визнали себе 57,2% опитаних, коли у 2016 р. - 60,1 % респондентів, що перевищує показник 2013 року на 10 % [9]. У 2017 році кількість прихильників локальної приналежності становить 24,7%, що на 2,6% перевищує показник 2016 року. Найвища локальна приналежність зафіксована на Сході країни - 29,3%, найнижча на Заході - 20,5%. Найбільша частка прихильників регіональної ідентичності представлена на Донбасі - 15,8%, що значно перевищує відповідний середній показник по країні у 2017 році - 6,2%.

Приналежність до неіснуючої вже понад чверті століття держави -Радянського Союзу - відчувають у 2017 році 3,2 % респондентів, що є значно меншим показником, ніж у 2013 році (6,6 %). Передбачуваним є і той факт, що громадянами Радянського Союзу у 2017 році відчувають себе 8,5% респондентів саме Донбасу [9].

Отже, позитивною тенденцією є те, що більшість респондентів за всіма регіонами України відчувають себе саме громадянами України. Так, відповідно до Індексу громадянств світу за системою QNI [10] (The Henley & Partners - Kochenov Quality of Nationality Index [3]) Україна у 2017 році піднялася з 99-го на 80-е місце, посівши місце серед країн з помітним зростанням цінності громадянства. Відповідно до Індексу закордонних паспортів у 2018 році [4], який ранжує країни щодо можливості відвідувати різні держави світу без візи, Український паспорт зайняв 42 місце в світі та перше серед країн СНД.

Зростання цінності українського громадянства є важливим елементом у процесі трансформації етнонаціональної системи в Україні. Ці процеси є частиною національно-громадянської консолідації Українського народу. Наявність спільної мовно-етнічної бази, території, культурних та соціально-економічних зв'язків є важливими критеріями успішності цього процесу.

Відповідно до соціологічних опитувань, українці як нація впевнено вважають себе достатньо спорідненими, щоб жити в одній державі (63,7 % - станом на лютий 2017 року, що значно перевищує показники попередніх років (60,5% - грудень 2015 року; 59,6% - грудень 2014 року) [17; с.30].

В часи біфуркацій саме патріотичні почуття стають консолідуючим чинником у суспільстві. Пік зростання патріотизму припадає на 2015 рік, коли було зафіксовано п'ятикратне збільшення цього показника (41,7%) порівняно з рівнем 2013 р. (8,3%) [16]. Однак, важливо розуміти, що такий складний феномен як патріотичні почуття досить складно вимірювати. Історична перспектива вимірювання рівня патріотизму має охоплювати більше 20 років, має конкретизуватися наповнення цього феномену - чим він є: чи то повага до традицій, мови, культури, незалежності, чи то прагнення і відповідні дії з метою захищати рідну землю зі зброєю в руках.

До консолідуючих чинників періоду третьої біфуркації переконливо належить «образ ворога», з яким Росія успішно впоралася. З часів третьої біфуркації остаточно відбувається дистанціювання громадян України від орієнтації на Росію, порівняно з передвоєнними роками. Зокрема, у 2013 році, відповідно до омнібусу КМІС [8], більшість опитаних хотіли б, щоб Україна була з відкритими кордонами, без віз та митниць - 72 %, у вересні 2017 року - 40%, а кількість тих, хто бажає закритих кордонів та митниць з Росією у 2017 році складає вже 49%. Якщо об`єднання в єдину державу з Росією бажали 2013 року - 14 % опитаних українців, то у 2016 р. об'єднатися в одну країну з РФ бажали 3 % з опитаного населення України [20], у лютому 2017 р. - 2% опитаних респондентів, у вересні 2017 р. - 4% [14].

Емоційне сприйняття українцями образу північного сусіда демонструє сталу дистанційованість громадян України від орієнтацій на Росію. У 2015 році позитивно ставилися до Росії 18,7 %, що на 14,2 % менше респондентів ніж у 2014 році та у 3,5 рази менше ніж у жовтні 2012 року, й у 4,3 рази менше, ніж у січні 2010 р [6].

Емоційне сприйняття росіян українцями розкривається шляхом аналізу міфологеми «братніх народів». Думку про те, що «українці і росіяни залишаються братніми народами» у 2017 році поділяють більше чверті опитаних (27,2%) за результатами дослідження Центру Разумкова «Геополітичний вибір України 1991- 2017рр.» [14]. Думку про те, що «українці і росіяни раніше були братніми народами, але вже такими не є» поділяють половина опитаних (49,6%). На Сході і Півдні України частки тих, хто поділяє позицію про братні народи, і тих, хто її не поділяє, статистично суттєво не відрізняються. Етнічні особливості простежуються, але загальна тенденція зберігається, що підтверджує поглиблення процесів спорідненості всієї Української нації незалежно від етнічної приналежності.

Зменшення інтегрального індексу національної дистанційованості населення України від різних етнічних груп також є лакмусом поглиблення процесів спорідненості, інтеграції та консолідації етнічних спільнот України (див. Таб. 1).

Відповідно до порівняння результатів соціологічного моніторингу Інституту соціології НАНУ 1994-2016 рр. щодо показників національної дистанційованості населення України (шкала Богардуса) [18] важливо відзначити, що у ці роки дещо зменшилась уявна дистанція з боку громадян України до угорців, поляків, молдаван, кримських татар, американців, арабів, німців, євреїв, грузинів, українців, які мешкають в інших країнах. З іншого - зросла відчуженість стосовно росіян (4,6 балів станом на 2017 рік). Показник 2017 року наближається до позначки високої дистанції, яка свідчить про наявність значної упередженості у ставленні до представників цієї етнічної групи.

Привертає увагу ситуація навколо індексу національної дистанційованості щодо білорусів та українців. Так, підвищена дистанція щодо білорусів зберігається тривалий час, у 2014-2016 роках дорівнює позначки 4. Помірна дистанція простежується щодо українців, а у динаміці 2002-2017 років показник національної дистанційованості тримається на рівні позначки від 2,4 до 2,3.

Національна дистанція особливо розкривається у порівнянні з регіональною. Так, відповідно до дослідження Центру Разумкова [15] громадяни України вважають, що існує значна дистанція між такими категоріями населення: «жителі України в цілому - жителі тимчасово окупованих районів Донецької і Луганської областей та Криму», «мешканці Заходу - Сходу України», «жителі Галичини - Донбасу». Оцінюючи культурну близькість жителів різних регіонів України (за п'ятибальною шкалою від 1 до 5, де 5 - це максимальна схожість груп), респонденти найвище оцінили близькість жителів Центральної і Східної України (3,5), Західної і Центральної України (3,4), Галичини і Центральної України (3,3), що фактично дорівнює дистанції між громадянами двох держав - України і Росії (3,5 бали). Близькість у культурному аспекті українців та росіян, які проживають в Україні, респонденти оцінюють у 3,8 бали. Найбільшою дистанція вважається між жителями України та жителями тимчасово окупованих районів Донецької і Луганської областей й Криму, яка оцінюється у 3 бали; дистанція між жителями Західної і Східної України є ще більшою - 2,7 бали та між жителями Галичини і Донбасу - найбільша (2,4 бали). Дистанція між громадянами України і громадянами країн-членів ЄС є навіть меншою (2,5) [11].

За результатами опитування Центра Разумкова спільно з Фондом «Демократичні ініціативи» ім. І.Кучеріва у грудні 2017 року оцінка близькості з Галичиною зросла в усіх регіонах (крім Західного, де вона й так була дуже високою), найбільшою мірою - у 168

Південному регіоні (з 4,3 до 5,8 бала). Під час опитування у грудні 2017р. респонденти оцінювали своє ставлення до різних регіонів України, країн та їх жителів також за 5- бальною шкалою [14]. Важливо, що етнічна приналежність респондентів має особливості. Так, етнічні росіяни залишаються більш дистанційованими, ніж етнічні українці, від жителів Галичини, і вище, ніж етнічні українці, оцінюють свою близькість до жителів Росії. Водночас оцінка регіональної близькості до Росії у 2017 році, знизилась у всіх регіонах, що синхронізується з наявністю національної дистанційованості у ставленні до представників цієї етнічної групи і в межах України. Відповідно гібридна війна Росії проти України дискредитувала ідею братства російського та українського народів, вплинула на емоційне ставлення та поглибила дистанційованість.

Погіршення ставлення до Донбасу, Криму та Росії відзначається в усіх регіонах України. Водночас, привертає увагу та обставина, що в Південному і Східному регіонах спостерігається погіршення ставлення до всіх об'єктів оцінювання, крім України загалом. Окремо слід відзначити також погіршення ставлення жителів Східного регіону до Східної України та її жителів (тобто до жителів власного регіону) [14].

Цікавим є той факт, що більшість респондентів за всіма регіонами України не вважають істотним вплив (позитивний чи негативний) на соціально-економічну та політичну ситуацію, в якій протікає їхнє життя, представників етнічних груп, до яких респонденти не належать та населення інших регіонів України, в яких опитані респонденти не проживають [17; с.14]. Отже питання уявної регіональної та національної дистанційованості населення України не є таким, що дестабілізує чи роз'єднує українську націю всередині країни на шляху до формування національно- громадянської консолідації, а навпаки згуртовує перед зовнішнім ворогом.

Незважаючи на деякі регіональні відмінності мова спілкування в родині виявилася важливим консолідуючим чинником під час трансформації етнонаціональної системи в Україні (див. Таб. 2).

Джерело: розраховано та складено автором: Українське суспільство 1992 - 2014. Моніторинг соціальних змін. І За редакцією д.ек.н. В.Ворони, д.соц.н. М.Шульги.- Т. 2. - К.: Інститут соціології НАН, випуск 2014 1 (15). - 566 с.;

Результати соціологічних досліджень [5] у 2015-2018 рр. демонструють регіональну строкатість мовно-етнічної приналежності громадян за критерієм мови спілкування вдома. Так, Південь, Схід і частково Центр країни залишаються російськомовним середовищем. Зокрема, у 2015-2018 рр. зростає частка громадян, які вдома спілкуються виключно російською мовою в центральних регіонах держави (Житомир, Вінниця, Чернігів). Продовжує збільшуватися частка російськомовних в Дніпрі та Одесі.

В місті Києві частка україномовних за 2017-2018 рік зменшилася (з 30% до 25%), та навпаки відбулося збільшення частки російськомовних (з 33% до 38%). В місті Маріуполі у 2017-2018 роках навпаки відбуваються позитивні зміни. Так, коли частка україномовних стабільно дорівнювала за останні років 1%, а збільшення російськомовного населення у 2016 - 2017 роках відбулося на 10% за рахунок тих, хто спілкувався вдома і російською й українською. У 2018 році частка російськомовних зменшилася на 17% (з 90% до 73%), збільшилася частка україномовних на 2% (з 1% до 3%) та двомовних на 15%.

Місто Ужгород є унікальним прикладом, коли 2017 року було зменшення україномовного населення на 11%, за рахунок тих респондентів, хто вдома говорить іншою мовою (14%). У 2018 році ситуація дещо змінилася. Так, кількість респондентів, хто вдома говорить іншою мовою становив 1%, а частка україномовних та російськомовних збільшилася в межах змін.

Про певний зв'язок між мовно-етнічною ідентичністю та вразливістю до російської пропаганди написано багато аналітичних звітів, проводилися соціологічні опитування. Так, тісний зв'язок між регіональним розподілом та відкритістю до впливу російської гібридної пропаганди засвідчили результати [12] всеукраїнського опитування Київського міжнародного інституту соціології, яке було проведено у 2015 році, коли було запроваджено індекс результативності російської пропаганди (РРП).

Відповідно забезпечення всебічного функціонування української мови є важливим об'єднавчим чинником. Мова визначається як основоположний чинник національної ідентичності не лише для України, а й для більшості демократичних розвинених країн світу [2]. Дослідження Pew Research Center демонструє дані, відповідно до яких більшість опитаних в 14 опитаних європейських країн відзначають мовну ідентичність основним критерієм національної ідентифікації, зокрема: Голландія - 84%,

Великобританія та Угорщина - 81%, Німеччина - 79%, Франція - 77%.

Отже, станом на 2018 рік соціологічні опитування підтверджують процеси глибинних трансформацій в системі етнонаціональних відносин в Україні. Проаналізовані консолідуючі чинники, такі як, ставлення громадян до державної незалежності України та зростання цінності українського громадянства, патріотичні почуття, «образ ворога», національна та регіональна спорідненість українців як нації, мова спілкування, лише підтверджують досліджувану гіпотезу, що всі трансформації відбувалися в межах руху до національно-громадянської консолідації Українського народу. Ці зміни відбувалися в умовах постійних суперечностей у розвитку Української держави, зумовлених особливостями регіонального, етнічного, світоглядного, емоційного, мовного простору, відмінностями етнополітичних самоідентифікацій населення України, та дуже часто відсутності системної та ефективної державної політики в частині моніторингу цих процесів (як загроз, яким треба протидіяти, так і можливостям, які треба підтримувати). Все це робить сферу етнонаціональних відносин потенційно привабливою у гібридній війні проти України, чим постійно користуються сусідні держави з метою реалізації особистих національних інтересів і потреб. Відповідно Українська держава повинна сфокусуватися на інтеграційних механізмах, спрямованих та формування загальнонаціональної спорідненості Українського народу, моніторингу загроз та ефективних діях з метою реалізації власних інтересів і потреб.

Список використаної літератури

1. Meaning of “transformation” in the English Dictionary [Electronic resource] //Cambridge Dictionary. - Mode of access :https://dictionary.cambridge.org/dictionary/english/transformation

2. Stokes B. Language: The cornerstone of national identity [Electronic resource] /В.Stokes // Pew Research Center. Global Attitudes & Trends. -- Mode of access : www.pewglobal.org/2017/02/01/language-the-cornerstone-of-national-identity/

3. The Global Leader in Residence and Citizenship Planning [Electronic resource] // Henley & Partners. -- Mode of access : https://henleyglobal.com/

4. The Henley & Partners Visa Restrictions Index [Electronic resource] // Henley &Partners. -- Mode of access :https://henleyglobal.com/files/download/hvri/HP_Visa_Restrictions_Index_170301.pdf

5. Ukrainian Municipal Survey, Match 2-20, 2015 [Electronic resource] // International Republican Institute. - Mode of access : http://www.iri.org/sites/default/files/wysiwyg/2015- 05-19_ukraine_national_municipal_survey_march_2-20_2015.pdf ; Ukrainian Municipal Survey, 20 January - 8 February, 2016 [Electronic resource] // International Republican Institute. - Mode of access :http://www.iri.org/sites/default/files/wysiwyg/municipal_poll_2016_-_public_release.pdf ; Третє всеукраїнське муніципальне опитування 20 січня - 12 лютого, 2017 [Електронний ресурс] // International Republican Institute . --Режим доступу : http://ratinggroup.ua/files/ratinggroup/reg_files/municipal_survey_february_2017_ua.pdf ; Четверте всеукраїнське муніципальне опитування 20 січня - 10 лютого, 2018 [Електронний ресурс] // International Republican Institute. -- Режим доступу : http://ratinggroup.ua/files/ratinggroup/reg_files/municipal_survey_2018_final_ua.pdfl ; Tretie vseukrainske munitsypalne opytuvannia 20 sichnia - 12 liutoho, 2017 [Elektronnyi resurs] // International Republican Institute . -- Rezhym dostupu :http://ratinggroup.ua/files/ratinggroup/reg_files/municipal_survey_february_2017_ua.pdf ; Chetverte vseukrainske munitsypalne opytuvannia 20 sichnia - 10 liutoho, 2018 [Elektronnyi resurs] // International Republican Institute. -- Rezhym dostupu : http://ratinggroup.ua/files/ratinggroup/reg_files/municipal_survey_2018_final_ua. pdf

6. Взаємодія держави і суспільства, символічний простір народу та українсько-російські взаємини у дзеркалі громадської думки. Жовтень 2015 : інформаційний бюлетень / за ред. М. М. Слюсаревського . - Київ, 2015. - 52 с. ; Vzaiemodiia derzhavy i suspilstva, symvolichnyi prostir narodu ta ukrainsko-rosiiski vzaiemyny u dzerkali hromadskoi dumky. Zhovten 2015 : informatsiinyi biuleten / za red. M. M. Sliusarevskoho . - Kyiv, 2015. - 52 s.

7. Громадська думка та електоральні наміри українців на початку нового політичного сезону (за даними всеукраїнського репрезентативного опитування, проведеного 8-15 вересня 2017 року) [Електронний ресурс] // Асоціація політичних психологів України. Інститут соціальної та політичної психології НАПН України. -- Режим доступу : http://www.ispp.org.ua/files/1508422178.pdf ; Hromadska dumka ta elektoralni namiry ukraintsiv na pochatku novoho politychnoho sezonu (za danymy vseukrainskoho reprezentatyvnoho opytuvannia, provedenoho 8-15 veresnia 2017 roku) [Elektronnyi resurs] // Asotsiatsiia politychnykh psykholohiv Ukrainy. Instytut sotsialnoi ta politychnoi psykholohii NAPN Ukrainy. -- Rezhym dostupu :http://www.ispp.org.ua/files/1508422178.pdf

8. Динаміка ставлення населення України до Росії та населення Росії до України [Електронний ресурс] // Київський міжнародний інститут соціології. -- Режим доступу : http://www.kiis.com.ua/?lang=ukr&cat=reports&id=177 ; Dynamika stavlennia naselennia Ukrainy do Rosii ta naselennia Rosii do Ukrainy [Elektronnyi resurs] // Kyivskyi mizhnarodnyi instytut sotsiolohii. -- Rezhym dostupu :http://www.kiis.com.ua/?lang=ukr&cat=reports&id=177

9. До 26-річниці Незалежності України: тенденції змін громадської думки [Електронний ресурс] // Фонд Демокрптичні ініціативи імені Ілька Кучеріва. -- Режим доступу : http://dif.org.ua/article/do-26-richnitsi-nezalezhnosti-ukraini-tendentsii-zmin-gromadskoi-dumki ; Do 26-richnytsi Nezalezhnosti Ukrainy: tendentsii zmin hromadskoi dumky [Elektronnyi resurs] // Fond Demokrptychni initsiatyvy imeni Ilka Kucheriva. -- Rezhym dostupu : http://dif.org.ua/article/do-26-richnitsi-nezalezhnosti-ukraini-tendentsii- zmin-gromadskoi-dumki

10. Индекс гражданств мира : Комплексная методика оценки гражданств мира // Henley & Partners, Д. Коченов, К Келин. -- Mode of access : https://ru.henleyglobal.com/files/factsheets/new_june/QNI_Index_FCTSHT_180409.pdf#zoo m=100

11. Ідентичність громадян України в нових умовах: стан, тенденції, регіональні особливості [Електронний ресурс] // Центр Разумкова. -- Режим доступу : http://old.razumkov.org.ua/ukr/files/category_journal/n3 -4_(161-162)_2016_ukr.pdf

12. Індекс результативності російської пропаганди [Електронний ресурс] // Київський міжнародний інститут соціології. -- Режим доступу : http://www.kiis.com.ua/?lang=ukr&cat=reports&id=510 ; Indeks rezultatyvnosti rosiiskoi propahandy [Elektronnyi resurs] // Kyivskyi mizhnarodnyi instytut sotsiolohii. -- Rezhym dostupu : http://www.kiis.com.ua/?lang=ukr&cat=reports&id=510

13. Котигоренко В. О. Щодо стратегії державної етнонаціональної політики» [Електронний ресурс] / В. О. Котигоренко // Стратегічні пріоритети. -- 2008. - № 1. - Режим доступу : http://old.niss.gov.Ua/book/StrPryor/6/7.pdf ; Kotyhorenko V. O. Shchodo stratehii derzhavnoi etnonatsionalnoi polityky» [Elektronnyi resurs] / V. O. Kotyhorenko // Stratehichni priorytety. -- 2008. - № 1. - Rezhym dostupu :http://old.niss.gov.Ua/book/StrPryor/6/7.pdf

14. Кульчицький С. Україна на порозі об'єднаної Європи [Електронний ресурс]/ С. Кульчицький, М. Міщенко. - Видання здійснено в рамках проекту Центру Разумкова «Г еополітичний вибір України 1991 -2017рр.» за підтримки Представництва Фонду Ганса Зайделя в Україні. - Київ : Центр Разумкова, 2018. -- Режим доступу :http://razumkov.org.ua/uploads/article/2018-Ukr_na_porozi...pdf ; Kulchytskyi S. Ukraina na porozi obiednanoi Yevropy [Elektronnyi resurs] / S. Kulchytskyi, M. Mishchenko. - Vydannia zdiisneno v ramkakh proektu Tsentru Razumkova «Heopolitychnyi vybir Ukrainy 1991- 2017rr.» za pidtrymky Predstavnytstva Fondu Hansa Zaidelia v Ukraini. - Kyiv : Tsentr Razumkova, 2018. -- Rezhym dostupu : http://razumkov.org.ua/uploads/article/2018-Ukr_na_porozi...pdf

15. Національна безпека і оборона [Електронний ресурс]. - 2016. - № 3-4. -- Режим доступу : http://razumkov.org.ua/uploads/journal/ukr/NSD161-162_2016_ukr.pdf ;Natsionalna bezpeka i oborona [Elektronnyi resurs]. - 2016. - № 3-4. -- Rezhym dostupu : http://razumkov.org.ua/uploads/] ournal/ukr/N SD161-162_2016_ukr.pdf

16. Оцінка громадянами ситуації в країні, ставлення до суспільних інститутів, електоральні орієнтації : Результати соціологічного дослідження [Електронний ресурс].

17. Режим доступу : http://razumkov.org.ua/upload/1463122497_file.pdf ; Otsinka hromadianamy sytuatsii v kraini, stavlennia do suspilnykh instytutiv, elektoralni oriientatsii : Rezultaty sotsiolohichnoho doslidzhennia [Elektronnyi resurs]. - Rezhym dostupu : http://razumkov.org.ua/upload/1463122497_file.pdf

18. Україна через три роки після Революції гідності: стан суспільної свідомості (за даними всеукраїнського репрезентативного опитування, проведеного 17-24 лютого 2017 року) [Електронний ресурс] : Інформаційний бюлетень // Асоціація політичних психологів України та Інститут соціальної та політичної психології НАПН України. -- Режим доступу : http://www.ispp.org.ua/files/1492682532.pdf ; Ukraina cherez try roky pislia Revoliutsii hidnosti: stan suspilnoi svidomosti (za danymy vseukrainskoho reprezentatyvnoho opytuvannia, provedenoho 17-24 liutoho 2017 roku) [Elektronnyi resurs] : Informatsiinyi biuleten // Asotsiatsiia politychnykh psykholohiv Ukrainy ta Instytut sotsialnoi ta politychnoi psykholohii NAPN Ukrainy. -- Rezhym dostupu :http://www.ispp.org.ua/files/1492682532.pdf

19. Українське суспільство : моніторинг соціальних змін : зб. наук. пр. / за ред. В. Ворони, М. Шульги. -- Київ : Інститут соціології НАН, 2014. - Вип. 1 (15), Т. 2 : Таблиці і графіки. - 410 с. ; Українське суспільство: моніторинг соціальних змін : зб. наук. пр/ / гол. ред. В. М. Ворона, М. О. Шульга. - Київ : Інститут соціології НАН України, 2016. - Вип. 3 (17). - 550 с. ; Ukrainske suspilstvo : monitorynh sotsialnykh zmin : zb. nauk. pr. / za red. V. Vorony, M. Shulhy. -- Kyiv : Instytut sotsiolohii NAN, 2014. - Vyp. 1 (15), T. 2 : Tablytsi i hrafiky. - 410 s. ; Ukrainske suspilstvo: monitorynh sotsialnykh zmin : zb. nauk. pr/ / hol. red. V. M. Vorona, M. O. Shulha. - Kyiv : Instytut sotsiolohii NAN Ukrainy, 2016. - Vyp. 3 (17). - 550 s.; Результати національних щорічних моніторингових опитувань 1992

20. 2016 років. (Таблиці підготовлені кандидатом соціологічних наук М.А. Паращевіним) [Електронний ресурс] // Інститут соціології НАН України. - Режим доступу : http://i- soc.com.ua/assets/files/monitoring/dodatki2016.pdf

21. Центральний державний архів вищих органів влади та управління України. - Ф. 1. - Оп. 28. - Спр. 144. - Арк. 6. - Відомість про результати Всеукраїнського референдуму, 1 грудня 1991 р. [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://www.archives.gov.ua/Sections/15r-V_Ref/index.php?11#photo ; Tsentralnyi derzhavnyi arkhiv vyshchykh orhaniv vlady ta upravlinnia Ukrainy. - F. 1. - Op. 28. - Spr. 144. - Ark. 6. - Vidomist pro rezultaty Vseukrainskoho referendumu, 1 hrudnia 1991 r. [Elektronnyi resurs]. - Rezhym dostupu : http://www.archives.gov.ua/Sections/15r-V_Ref/index.php?11#photo Як змінилося ставлення населення України до Росії та населення Росії до України з 2008 до 2016 років [Електронний ресурс] : прес-реліз / підгот. В. Паніотто // Київський міжнародний інститут соціології. -- Режим доступу : http://kiis.com.ua/?lang=ukr&cat=reports&id=632&page=1 Republican Institute . -- Режим доступу: http://ratinggroup.ua/files/ratinggroup/reg files/municipal survey febniary 2017 ua.pdf Четверте всеукраїнське муніципальне опитування20 січня -10 лютого 2018 року [Електроннийресурс] // InternationalRepublican http://www.ispp.org.ua/files/1508422178.pdf

Размещено на Allbest.ru