Автостереотипні риси поляка в анекдотах (на матеріалі анкетування студентської молоді Польщі)

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Автостереотипні риси поляка в анекдотах (на матеріалі анкетування студентської молоді Польщі)

Филипець О.З.

аспірант кафедри польської філології Львівський національний університет імені Івана Франка, Львів, Україна

У статті здійснено аналіз автостереотипних рис поляка на основі анекдотів, зібраних шляхом анонімного анкетування студентів із різних регіонів Польщі. Респондентами стало 1195 студентів-філологів польських вищих навчальних закладів: Університету імені Адама Міцкевича в Познані, Університету імені Марії Кюрі-Склодовської в Любліні, Університету Миколая Коперника в Торуні, Сілезького університету в Катовіцах, Яґеллонського університету в Кракові, Лодзького університету, Вроцлавського університету та Жешівського університету. Запропоноване дослідження передбачало зібрання відповідей на одне запитання анкети: Prosz^ napisac znane Pani/ Panu dowcipy o Polakach. Усі виявлені в запропонованих студентами анекдотах риси залічено до різних аспектів позамовної дійсності: комунікаційно-психічного, психосуспільного, культурного, фізичного та політичного. Простежено, що всі зібрані з анкет анекдоти про поляків є носіями негативних і позитивних автостереотипних рис. З'ясовано, що в межах психосуспільного аспекту злодійство поляка домінує над лінивством та алкоголізмом. У світлі комунікаційно- психічного аспекту вміння давати собі раду чи знаходити вихід із кожної ситуації, відважність поляка домінують над жорстокістю та заздрістю. Крізь призму культурного аспекту в анекдотах часто експонується така автостереотипна риса, як відсталість. Фізичний аспект представлений однією автостереотипною рисою поляка - брудний. Зібраний матеріал дав змогу простежити, що експоновані автостереотипні риси увиразнюються шляхом протиставлення поляка і представників інших національностей у різних конфігураціях. Героями анекдотів здебільшого є представники класичної тріади національностей: поляк, німець, «русек». Зрідка в запропонованих студентами анекдотах як третій представник національності виступає американець, француз чи японець.

Ключові слова:автостереотип поляка, польська молодь, анкетування, анекдот, мовна картина світу.

AUTOSTEREOTYPICAL FEATURES OF A POLE IN ANECDOTES (ON THE MATERIALS OF THE SURVEY OF STUDENT YOUTH IN POLAND)

The article analyzes the autostereotypical traits of a Pole on the basis of anecdotes collected by anonymous questionnaires of students from different regions of Poland. 1195 students of philology of Polish higher education institutions became the respondents: Adam Mickiewicz University in Poznan, Maria Curie- Sklodowska University in Lublin, Nicolaus Copernicus University in Torun, University of Silesia in Katowice, the Jagiellonian University in Krakow, the University of Wroclaw, the University of Rzeszow and the University of Lodz. The proposed study provided for the collection of answers to one question of the questionnaire: Proszз napisac znane Pani / Panu dowcipy o Polakach / Please write jokes you know about Poles. All the features had found in the anecdotes suggested by the students are included in various aspects of extraverbal reality: communicative-mental, psycho-social, cultural, physical and political. It has been observed that all anecdotes about Poles collected from the questionnaires are carriers of negative and positive autostereotype traits. It has been found that in the psycho-social aspect, Polish theft dominates over laziness and alcoholism. In the light of the communication and mental aspect, the ability to cope with and find a way out of every situation, courage of a Pole dominate over cruelty and envy. The feature of backwardness is often exposed through the prism of the cultural aspect. The physical aspect is represented by one autostereotypical feature of the Pole - dirty. The collected material made it possible to trace that the exhibited autostereotypical features are expressed by contrasting the Pole and representatives of other nationalities in different configurations. The heroes of the anecdotes are mostly representatives of the classical triad of nationalities: Pole, German, “Rusek”. Occasionally, in the anecdotes suggested by students, an American, a Frenchman, or a Japanese appear as the third representative of nationality.

Key words: autostereotype of a Pole, Polish youth, questionnaire, anecdote, language picture of the world.

ВСТУП

Згідно з науковим інструментарієм польської етнолінгвістики стереотип - це «суб'єктивно детерміноване, спрощене, узагальнене уявлення про певний об'єкт, що містить відповідну оцінку і є інтерпретацією реальності» [8, с. 24]. Найповніше стереотипні уявлення виявляються в розмовній мові - т.зв. поточному типі раціональності, що становить «центр системи стилів польської мови» [7, с. 283]. Вважається, що серед трьох типів даних (система мови, анкета, текст) саме шляхом анкетування можна дослідити поточну мовну свідомість мовців, розуміння ними слів [7, с. 287]. Анкетування дає змогу проаналізувати актуальний стан знань мовців про навколишній світ і ступінь стабілізації виокремлених стереотипних уявлень в окресленій групі респондентів. Шляхом анкетування можна дослідити,

серед іншого, закріплені в мовній свідомості респондентів анекдоти. Анекдоти в розмовній мові, як уважає П. Каяк, руйнують повсякденні, колективні та політичні табу, спираються на стереотипи та їх поширюють. Такі стереотипи можна трактувати, як певні знання, що не завжди є негативними [15]. Як зауважують учені, «анекдоти - це стере- отипогенний жанр, що є носієм стереотипів, і в якому відбувається гостре відокремлення увиразнених, загострених чи іноді доведених до абсурду стереотипних рис» [9, с. 128]. Наприклад, анекдоти про національності відображають важливі для лінгвокультурної спільноти авто- (про себе) і гетеростереотипні (про людей з-поза спільноти) риси. На прикладі праці про стереотип росіянина в сучасній польській мові доведено, що анекдоти про національності вважаються дуже придатним і вдячним матеріалом для дослідженнях стереотипів [9, с. 128]. Д. Буттлер розрізняє три значення терміна «анекдот» (пол. dowcip): «1) усі засоби, що здатні передати комічну інтенцію творця; 2) усі форми свідомої мовної творчості жартівливого характеру; 3) чітко визначена, коротка текстова структура з постійною композицією, що завершується несподіваною кінцівкою» [13, с. 30]. Останнє визначення слова анекдот також відповідає дефініції цього терміна в «Словнику понять і текстів культури» (пор.: «короткий наративний текст із непередбачуваним завершенням (висновком), що має на меті розвеселити адресанта» [22, с. 309]. Важливим є також факт, що цей словник уміщує значення слова анекдот (пол. dowcip) серед текстів культури [22, с. 309]. Однак міжмовна еквівалентність термінів «dowcip» та «анекдот» не є абсолютною. Польський термін «dowcip» уживається в ширшому значенні, ніж український відповідник «анекдот», адже охоплює, окрім «смішної історії (оповідання)», ще й «короткий вислів, що викликає сміх» [20]. Його український відповідник «анекдот» уживають на позначення «короткого жартівливого (здебільшого вигаданого) оповідання про яку-небудь смішну подію» [2]. Підтверджує цю тезу низка українських фольклористичних досліджень анекдотів, якими є короткі гумористичні чи сатиричні оповідання різного змісту [див. 1]. У запропонованій статті анекдотом уважаємо всі форми мовної творчості студентів жартівливого характеру: короткі оповідання і вислови. Вважаємо, що анекдоти є носіями стереотипних рис крізь призму окремих аспектів Термін «аспект» уживаємо вслід за вченими-етнолінгвіста- ми в значенні «домени, виокремлені з визначеної точки зору» [18, с. 78]. Під час опису предмета суб'єкт бере до уваги певний напрям його розгляду, бік його інтерпретації. Таке значення терміна «аспект» накладається на поняття «перспективи», яке в категорійному апараті етнолінгвістики визначають як «сукупність властивостей семантичної структури слів». Учені наголошують, що тут ідеться «про сукупність аспектів (сторін) предмета (об'єкта), які мовці беруть до уваги в невипадаовому порядку. Ці аспекти укладаються в певні конфігурації і творять своєрідний профіль поняття» [10, с. 112]. У польських етнолінгвістичних дослідженнях уживають термін «фасет» як взаємозамінний до «аспекту». Однак недоцільно ототожнювати ці терміни, адже «фасет» означає «підкатегорію» чи «групу класів, що відповідають якійсь спільній характеристиці» [18, с. 78]. Набір фасетів є сталим, а набір аспектів зумовлений зібраним матеріалом..

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Дослідженню автостереотипу поляка шляхом анкетування в польському і українському мовознавстві присвячено низку праць [11; 21; 3; 4; 5]. Відомі також дослідження, у яких учені аналізували мовно-культурні образи об'єктів (зокрема, національностей) на матеріалі виокремлених з анкет анекдотів [9; 17; 16; 14]. Доцільність використання анекдотів про національності (зокрема, про поляка) на заняттях з польської культури як іноземної обґрунтував П. Каяк [15]. Про стереотип науковця на матеріалі польських анекдотів писала Д. Бжозовська [12]. У польському й українському мовознавстві бракує, однак, поглиблених анкетних досліджень автостереотипу поляка, що актуалізується в польських анекдотах, які побутують у мовній свідомості польських студентів із різних регіонів Польщі.

Мета дослідження - виявити автостереотипні риси поляка на матеріалі анекдотів, закріплених у мовній свідомості студентської молоді Польщі.

Матеріальну базу дослідження становлять 96 одиниць, серед яких і класичні за жанром «анекдоти», і мовні жарти довільної форми, зібрані шляхом проведення впродовж 2018-2019 років анонімного анкетування серед студентів університетів із різних регіонів Польщі. Респондентами стали 1195 студентів-філологів: Університету ім. Адама Міцкевича в Познані (140 студентів), Ягеллонського університету (117 студентів), Жешівського університету (197 студентів), Університету ім. Марії Кюрі-Склодовської в Любліні (110 студентів), Університету Миколая Коперника в Торуні (166 студентів), Вроцлавського університету (140 студентів), Сілезького університету (128 студентів) та Лодзького університету (197 студентів). Кожна група студентів налічує понад 100 респондентів. Це свідчить про репрезентативність даних у кожному студентському середовищі [7]. На потреби цього дослідження аналізу піддаємо відповіді на одне запитання анкети: Proszз napisac znane Pani/Panu dowcipy o Polakach.Слід зазначити, що на це запитання відповіло лише 365 (30,5%) респондентів. Не відповіло - 830 (69,5%) анкетованих. Звідси можемо припустити, що респонденти не знають анекдотів про поляків.

Аналіз матеріалу. Відповідаючи на анкетне запитання, респонденти найчастіше лише вказують на тип анекдотів (без подальшого прикладу тексту), в яких героями виступає відома тріада національностей «поляк, німець, «русек» Д. Бжозовська стверджує, що такий уклад персонажів анекдотів про національності сформувався історично: під час Другої світової війни поляки контактували з німцями, а комуністичний період призвів до частих контактів із росіянами. Однак один із традиційних героїв анекдотів - «русек» не завжди є росіянином, адже «русеком» поляки називають також «усіх мешканців колишнього СРСР, незважаючи на національність» [23]. В одному зі словників польської мови при визначенні «русека» як «особи, що походить із території колишнього СРСР» [6, с. 521] міститься кваліфікатор, що це «слово є поточним і виражає презирство та зневагу» [6, с. 521]. Інколи в анекдотах про національності фігурують також євреї чи американці [12, с. 600-601].«Z cyklu Усі студентські відповіді подаємо в оригіналі. «byl sobie Niemiec, Rusek, Polak» (78 Цифра в дужках означає кількість однакових відповідей респондентів або актуалізацію в анекдотах аналізованої автостереотипної риси у відсотках.) (В Перелік скорочень уміщено під текстом статті., Ж, Т, Лб, П, К, Кр, Л). Як бачимо, часта згадка про такий цикл анекдотів відображає канон польських анекдотів про національності, представниками яких є найближчі сусіди поляків. Студенти при цьому зрідка додають, які основні автосте- реотипні риси актуалізуються в таких анекдотах: wszystkie dowcipy typu Niemiec, Polak, Rusek, ktфre pokazujq spryt, pazernosc i prostotз myslenia Polaka (5) (В); jestwiele dowcipфw o Polakach w krзgu dowcipфw o poczqtku «Polak, Niemiec i Rusek», gdzie Polak jestzawsze najbardziej ekstremalny (В); о Polaku, Rusku, Niemcu, gdzie Polak potrafi wypic najwiзcej i nic mu nie jest(К).На думку респондентів, у таких анекдотах поляк уміє давати собі раду, екстремальний, жадібний, любить алкоголь, що характеризує його простий спосіб мислення.

Окрім згадки про популярну серію анекдотів із традиційними героями, студенти наводять низку прикладів текстів, у яких зображені автостерео- типні риси поляка. Усі експоновані риси ми залічуємо до різних аспектів: комунікаційно-психічного, культурного, психосуспільного, фізичного та політичного.

Велику групу становлять анекдоти, у яких експліцитно відображається автостереотип поляка-злодія (30,2%), що пов'язується із пси- хосуспільним аспектом.

1. «Co jest dobrego w mroznej pogodzie? - To, ze Polacy trzymaj^ rзce we wlasnych kieszeniach» (T).

2. «Dwoch kanibali smazy jedzenie nad ogniskiem. Jeden kanibal mowi do drugiego: - Trzymaj wyzej to miзso, to Polak, jeszcze ukradnie nam wзgiel» (К).

3. «Co by siз stalo, gdyby Polaka przeniesc na Saharз? - Przez pierwsze 7 lat nic, a potem zaczзloby brakowac piasku» (2) (Ж).

У двох анекдотах, запропонованих респондентами з Катовіц і Жешова, головними героями виступають традиційні представники трьох національностей - німець, поляк, «русек», серед яких поляк учиняє крадіжку: «Pociqgiem jedzie Polak, Niemiec i Rusek. Zakladajq siз, ze przy zgaszonym na 10 sekund swietle uda im siз ukrasc wspфlpodrфznym paski od spodni. Gdy nadeszla kolej Polaka, po wlqczonym ponownie swietle nastqpil komunikat, ze muszq przerwac podrфz, bo ukradziono lokomotywз» (K)й т. ін. "Komendant policji pojmal trzech wiзzniфw, kazdemu z nich w zamian za wyjscie wolno polecil w czasie minuty rozbroic sejf. Pierwszy do zadania przystqpil Rosjanin, po uplywie czasu i dzwiзkфw uderzania o sejf rфznymi narzзdziami, wyszedl z celi ze smutnq minq sygnalizujqcq niepowodzenie. Niemiec postanowil wziqc dynamitu, jednak po wybuchu nic siз nie stalo. Przyszla kolej na Polaka, wszedl do celi. Po uplywie minuty w dalszym ciqgu nic nie slychac. Komendant otwiera celз i prфbuje wlqczyc swiatlo. Nie udaje siз. Kqtem oka widzi Polaka, ktфry w rзku trzyma zarфwno gotфwkз z sejfu, jak i wykrзconq zarфwkз" (Ж).

Пейоративна риса «злодійство», що відсилає до психосуспільного аспекту, в деяких запропонованих респондентами анекдотах виявляється імп- ліцитно, наприклад:

1. «Dlaczego nie powinienes potrqcac Polaka jadqcego na rowerze? Mozliwe, ze to twфj rower (9) (П, К, Ж, Т, Kp)»;

2. «Jak jestes w Polsce, to uwazaj, zebys nie potrqcil roweru. - Dlaczego? - Bo to moze byc twфj rower» (Л);

3. «Jak nazywacPolakabezrqk? - Godnyzaufania(2)» (Ж, Т).

Автостереотипна риса «злодійство» віддзеркалюється також в анекдотах, головними героями яких є поляк та німець. У них фігурує також образ Польщі. Важливим компонентом такого типу анекдотів є крадіжка поляком транспортного засобу, наприклад, велосипеда чи автомобіля. Польські студенти вказують, що представлені ними анекдоти побутують серед німців. Наприклад, 7 разів у анкетних відповідях натрапляємо на анекдот типу: «Jedz do Polski. Twфj samochфd juz tam jest» (6) (niemiecki dowcip) (П, В, Ж, Л) або «Witamy w Polsce, twфj samochфd juz tu jest!» (Niemcy o Polakach) (В).

Серед анкетних відповідей жешівських студентів виокремлюємо такі два анекдоти:

1. «Niemiecki dowcip o Polakach. Was ist BMW fur Polen - czym jest BMWdla Polaka? - BpldMein Wagen - Wkrфtce moje auto» (Ж).

2. «Kto pierwszy wynalazl rower? - Polak u Niemca na strychu» (Ж).

Слід зауважити, що географічне розташування польських міст відповідно до кордону з Німеччиною не вплинуло на поширення анекдотів з персонажами поляка і німця у мовній свідомості респондентів, адже знаходимо такого типу анекдоти не лише серед студентів із Познані, Вроцлава, Лодзі, але й Жешова.

Наступна група анекдотів репрезентує алкоголізм (8,33%) поляків. Цю рису залічуємо до психосуспільного аспекту. Будова сюжету є традиційною, де представлені три національності: поляк, німець, «русек»/американець. Здебільшого поляк як головний герой анекдотів виступає переможцем у змаганнях, хто вип'є більше алкоголю. Наприклад, «Zawody w piciu wфdki. Amerykanin, Rusek, Polak pijq wфdkз, kieliszek po kieliszku. Amerykanin odpada. Zostaje Polak i Rusek. Idq leb w leb. Rusek powoli wymiзka. Nagle Polak wola: «Stop, stop. Sorry, muszз konczyc, bo umфwilem siз na picie» (2) (Ж).

На два схожі сюжети анекдоту, що реалізує автостереотипну рису «алкоголізм», натрапляємо в жешівському і лодзькому середовищі. Кінцівка такого сюжету, окрім висвітлення любові до алкоголю, представляє також уміння поляків знаходити вихід із кожної ситуації:

1. «Wchodzi do polskiego baru obcokrajowiec. Siada i mфwi: - Dam 20 funtфw temu, kto na raz wypije pфl litra wфdki, W barze nastala cisza, nikt nie ma odwagi siз zglosic, tylko jeden mзzczyzna wychodzi chyikiem z baru. Po 15 minutach wraca

1 mowi: - Zrobiз to. Obcokrajowiec kupuje wodkз, Polak jq szybko wypija, bierze nagrodз od obcokrajowca. Obcokrajowiec jednak pyta. Czemu wyszedles z baru wczesniej? Polak odpowiada: Poszedlem do baru obok sprawdzic, czy mi siз uda» (Ж);

2. «Polak zalozyl siз z kims, ze wypije za raz calq butelkз wodki. Umowil siз w pewnym barze o okreslonej porze, ale Polak siз spoznia. W koncu przychodzi i mowi. - Przepraszam, ze spoznilem siз, ale bylem w barze obok, zeby sprawdzic, czy dam radз» (Л).

Один із респондентів наводить приклад модифікації вірша Владислава Белзи «Катехизм польської дитини», у якому також експонується алкоголізм поляків:

« - Kto ty jestes?

- Polak maly.

- Jaki znak twoj?

- Trzy browary.

- Gdzie ty mieszkasz?

- Pod laweczkq.

- Czym siз bronisz?

- Buteleczkq» (Ж).

В одному з наведених нижче анекдотів спостерігаємо форми прояву чорного гумору із віддзеркаленням алкоголізму поляків: «Jakajestroznicamiзdzy polskim slubem apogrzebem? - Napogrzebie jesto jednego pijanego mniej» (Ж).

Наступний анекдот зображує представників трьох національностей з урахуванням лексичних особливостей мовлення, а отже - у світлі культурного аспекту. Слід додати, що автостере- отипний образ поляка в цьому анекдоті містить рису «любов до алкоголю», а отже, стосується також психосуспільного аспекту. Текст анекдоту відображає, що в ментальному лексиконі поляків поширене слово горілка, німців - Слава Гітлеру!, росіян - здравствуйте. З цими мовними маркерами польські студенти асоціюють німців та росіян. Наприклад, «Idq Polak, Rusek, Niemiec przez las i nagle zatrzymal ich diabel. Jesli powiecie cos i przez 20 min. bзdzie slychac echo, to was puszczз. Pierwszy byl Niemiec: - Hej, Hitler! Glos rozchodzi siз 5 min. Nastзpny byl Rusek: - Zdrastwujcie! Glos rozchodzil siз 10 min. Ostatni byl Polak: - Wodka. - Gdzie? Rozchodzilo siз

2 godziny» (Ж).

Закріплені в мовній свідомості студентів анекдоти увиразнюють автостереотипні риси «відважність» (8,3%) і «вміння давати собі раду чи знаходити вихід із кожної ситуації» (13,5%). Ці риси реалізують критерій комунікаційних здібностей і залежать від моральних якостей людини, а отже, стосуються комунікаційно-психічного аспекту позамовної дійсності. Однакові сюжети з'являються в текстах анекдотів, запропонованих, наприклад, респондентами з Познані, Вроцлава, Торуня, Кракова: «W balonie podrфzujq Polak, Francuz i Niemiec. Przewoznik mфwi Francuzowi, ze teraz jest moda na wyskakiwanie z balonu. Francuz wyskoczyl Nastзpnie przewoznik mфwi, ze teraz wyskakuje siз z balonu ku chwale ojczyzny i przodkфw. Niemiec wyskoczyl. Pфzniej przewoznik prфbuje przekonac Polaka, ale mu siз nie udaje. W koncu mфwi do niego: - Nie wyskoczysz. Na co Polak: - Ja nie wyskoczз? Iwyskoczyl» (4) (В, Т, Kp).

Відважний поляк, який не боїться духів, зображений у такому анекдоті: «Polak, Niemiec i Rusek chcieli zostac na noc w pewnym hotelu. Obsluga poinformowala ich, ze straszy tu duch «Zielone oczko». - To nic, my siз nie boimy. Jest pфlnoc. Do pokoju Niemca przychodzi duch: - Jestem duch «Zielone oczko». Niemiec siз przestraszyl i uciekl. Tak samo bylo z Ruskiem. Przychodzi duch do pokoju Polaka i mфwi: - Jestem duch «Zielone oczko». Polak na to: - Jak ci zarazprzywalз, to bзdziesz mial fioletowe» (Ж).

У низці анекдотів експонується автостереотип поляка як лінивої (10,41%) людини. Цю виявлену рису вміщуємо в межах психосуспільного аспекту. Наводимо нижче тексти анекдоту, де одночасно виявляються автостереотипні й гетеростерео- типні уявлення польських студентів. Можна припустити, що в першому прикладі характерною рисою польки є лінощі, а росіянина - злодійство: «Co urodzi siз ze zwiqzku Polki z Rosjaninem? - Dziecko zbyt leniwe, zeby krasc (9) (В, Ж, Т)».

Натомість у другом прикладі актуалізується гетеростереотипна модель японця як працьовитого, а полякові приписується автостереотипна риса «лінивий»: «Co robi Japonczyk Як бачимо, японець виступає лише в одному гумористичному тексті. Виявлено ще один текст, де віддзеркалено стереотипи Японії та Польщі: "Czymroznisi% JaponiaodPolski? Bo Japonia to kwiat kwitnqcej wisni. A Polska to kwiat kwitnqcej lipy” (T).Слід додати, що слово lipaреспонденти вживають у непрямому значенні як «брехня, шахрайство». Про проблему значення слів lipa/липа, lipny/липовийу польській і російській мовах писав М. Скаржинський [див. 19, с. 195-204]., by otrzymac podwyzkз? - Pracuje jeszcze lepiej. - Co robi Polak, by otrzymac podwyzkз? - Strajkuje» (Ж).

У чотирьох студентських середовищах - Познань, Лодзь, Катовіце, Жешів - побутує анекдот, крізь призму якого відображаються лінивство і відсталість (13,5%) поляків: «Do wkrзcania zarфwek potrzeba trzech Polakфw - 2 do trzymania drabiny i jednego do trzymania zarфwki» (4) (П, Л, К, Ж). Експоновані риси в цьому анекдоті можуть бути складниками психосуспільного і культурного аспекту.

Автостереотипний образ поляка в анекдотах характеризується рисою «заздрість» (3,1%), що пов'язує сприйняття поляка крізь призму комунікаційно-психічного аспекту. Сюжет анекдотів, що засвідчують таку рису, розгортається навколо трьох національностей у різних конфігураціях. Здебільшого заздрість поляка проявляється щодо сусіда:

1. «Polak, Czech i Niemiec ztowili zlotq rybkq. Obiecala, ze jesli jq wypuszczq, to spelni po jednym zyczeniu kazdego z nich. Czech poprosil o najlepszy samochod, Niemiec poprosil o lepszy samochod od sqsiadow. A Polak prosil o to, zeby sqsiadom te samochody siq zepsuly» (Т);

2. «Co powie amerykanski sqsiad sqsiadowi, ktory ma piqknq krowq? - Masz super krowq! A co powie polski sqsiad sqsiadowi? - Aby Ci ta krowa zdechla» (K).

Існування у студентській мовній свідомості автостереотипу поляка як недолугого і відсталого засвідчує запропонований торунськими і люблінськими респондентами текст анекдоту: «Dostal Polak 2 kule i zastalzamkniqty wpokojubezdrzwiiokien, bezzadnegowyposazenia, zostalpoproszonyozrobienieznimicosniemozliwego. Jednqzgubil, drugqzepsul» (2) (Т, Лб).

Відсталість поляка експонується й у запропонованому студентом з Торуня анекдоті: «Diabel zamknql Polaka, Niemca i Ruska w osobnych pokojach na caly rok i kazdy z nich mial otrzymac roczne zapasy tego, czego sobie zyczq. Za rok Niemiec mial wielkie zapasy piwa, Rusek mial duzo seksu, a Polak lezqc na podlodze blagal o zapalniczkq do papierosow» (Т).

В одному анекдоті експонується неосвіченість, недолугість і відсталість поляків. Виявлені риси відображають культурний аспект, складовою частиною якого є інтелігентність у широкому розумінні. Наприклад, «Czemu Chrystus nie urodzil siq w Polsce? - Nikt nie moglznalezc 3 mqdrcowi dziewicy» (2) (Л, Ж). Жорстокість Жорстокість поляків віддзеркалено в анекдоті, що у відповідях респондентів трапляється 4 рази: "Jak zatrzymac polskq kawaleriq - Wylqczyc karuzelq" (4) (В, Ж).(7,3%) поляків у відношенні один до одного, а також відсталість поляка віддзеркалюється в запропонованому студентами з Жешова, Торуня, Катовіц анекдоті: «Jak sciqgnqc jednorqkiego Polaka z drzewa? - Pomachac do niego» (3) (Ж, Т, K).Виявлені на основі цього анекдоту риси поляка залічуємо до культурного і комунікаційно-психічного аспектів.

Основою для жартів в одному з анекдотів є фонетичні особливості сілезького діалекту польської мови (культурний аспект). У цьому анекдоті віддзеркалюється також нелюбов до осіб, що походять з-поза Сілезії (комунікаційно-психічний аспект). Цю рису простежуємо на основі слова gorol,яке в Сілезії вживають в етноцентричному значенні «гірша людина», яка не проживає в цій місцевості. Наприклад, «Przyjechal Polak na Slqsk. Po jakims czasie pisze list do domu: - Oni wszystko mowiq na G. Zwierzq to Gowiydz, Gybuntag! - А na ciebie jak mowiq? - Gorol!» (К). Варто наголосити, що цей гумористичний текст запропоновано респондентом із Катовіц, отже, місце проживання детермінує побутування локальних анекдотів.

В анкетному корпусі анекдотів 6 разів з'явився приклад, що висміює таку автостереотипну рису поляка, як «брудний» (6,25%). Ця риса відображає сприйняття поляками самих себе крізь призму фізичного аспекту: «Gdzie schowac pieniqdze tak, by Polak nie znalazl? - Pod mydlem» (6) (Ж, В).

Серед виявлених анекдотів натрапляємо на політичний, де діалог між президентами Польщі і Росії відображає ставлення поляків до Росії. Так, російський президент висміює економічну ситуацію в Польщі і стверджує про спад ВВП, натомість польський президент передбачає, що Китай захопив Росію: «2100 rok, spotykajq siq w zaswiatach prezydent Polski i prezydent Rosji, przeglqdajq obecne informacje ze swiata. Prezydent Rosji mowi: Zobacz, w Polsce PKB drastycznie spada. Na to prezydent Polski: «A zobacz to! Zamieszki na granicy polsko-chinskiej» (Лб).

Висновки. Отже, на підставі проведеного аналізу зібраних шляхом анкетування анекдотів виокремлюємо риси і відповідні їм аспекти позамовної дійсності, крізь призму яких польські студенти висміюють представників своєї національності:комунікаційно-психічний, політич

ний, фізичний, культурний, психосуспільний. Усі зібрані з анкет анекдоти є носіями певних авто- стереотипних рис. Найчастіше (Додаток 1) польські студенти висміюють риси, що належать до психосуспільного аспекту, де злодійство (30,2%) поляків переважає над лінивством (10,41%), алкоголізмом (8,33%). У комунікаційно-психічному аспекті позитивні автостереотипні риси поляка домінують над негативними: вміння давати собі раду/знаходити вихід із ситуації (13,5%), відважність (8,3%) частіше експонуються в анекдотах, ніж жорстокість (7,3%), заздрість (3,1%). Авто- стереотипні уявлення студентів про поляка формуються також на основі анекдотів, що віддзеркалюють риси з культурного аспекту, наприклад, недолугість/відсталість (13,5%). Фізичний аспект представлений однією автостереотипною рисою - брудний (6,25%). Простежено, що виявлені риси здебільшого увиразнюються шляхом протиставлення поляка і представників інших національностей, наприклад, класичної тріади поляка, німця, «русека», чи зрідка як третій представник виступає француз, американець або японець.

Рис. 1. Автостереотипні риси поляка в анекдотах

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ

В - Вроцлав Ж - Жешув К - Катовіце Кр - Краків Л - Лодзь Лб - Люблін П - Познань Т - Торунь

КП - комунікаційно-психічний аспект ПС - психосуспільний аспект КТ - культурний аспект Ф - фізичний аспект

ЛІТЕРАТУРА

автостереотипна риса поляк анекдот

1. Дмитренко М. Види, жанри фольклору. Анекдот. URL: http://ukrlife.org/main/evshan/folklorystyka2. htm (дата звернення: 05.11.2020).

2. Словник української мови. URL: http://sum.in.ua/s/anekdot(дата звернення: 05.11.2020).

3. Филипець О. Автостереотип поляка і гетеростереотип українця у середовищі торунських студентів. Z bliska i z daleka. Jзzykpolski w badaniach jqzykoznawcow Iwowskich i torunskich/ podred. M. Gзbki- Wolak, A. Krawczuk. Torun, 2019. S. 217-234.

4. Филипець О. Етностереотипні уявлення про поляка та українця серед студентів Жешівського університету (крізь призму асоціацій із предметами). Zeszyt Naukowy Prac Ukrainoznawczych. Gorzow, 2019. № 3. S. 155-165.

5. Филипець О. Способи категоризації етноніма поляк у «інтерпретаціях» студентів Сілезького університету. Закарпатські філологічні студії. Ужгород, 2020. № 14 (1). C. 42-48.

6. Bansko M. Inny slownik jзzyka polskiego. Warszawa, 2000. T. 2.

7. BartminskiJ. Ankietajakopomocniczenarz^dzierekonstrukcjij^zykowegoobrazuswiata. Wartosci w jqzykowym obrazie swiata Slowian i ich sqsiadцw, t. 3. Problemy eksplikowania i profilowania pojqc/ pod red. I. Bielinskiej-Gardziel, S. Niebrzegowskiej-Bartminskiej, J. Szadury. Lublin, 2014. S. 279-308.

8. Bartminski J. Etnolingwistyka, lingwistyka kulturowa, lingwistyka antropologiczna. Jqzyk a kultura/ pod. red. A. D^browskiej. Wroclaw, 2008. T. 20. S. 15-33.

9. Bartminski J., Lappo I., Majer-Baranowska U. Stereotyp Rosjanina i jego profilowanie we wspolczesnej polszczyznie. Etnolingwistyka. Lublin, 2002. № 14. S. 105-152.

10. BartminskiJ. Punkt widzenia, perspektywa, j^zykowyobrazswiata. Jqzykowy obraz swiata /pod red. J. Bartminskiego. Lublin, 1999. S. 103-120.

11. BartminskiJ. Wybrane konceptywswietledanychankietowych: Europa, Europejczyk, ojczyzna, Polska, Polak, swiat, Wschцd, Zachцd. Polskie wartosci w europejskiej aksjosferze/ pod red. S. Niebrzegowskiej- Bartminskiej, M. Nowosad- Bakalarczyk, S. Wasiuty. Lublin, 2014. S. 248-308.

12. BrzozowskaD. Zmiennoscitrwaloscstereotypowwdowcipach - naprzykladzietekstowonaukowcach. 70 wspцlczesnejpolszczyzny. Zjawiska. Procesy. Tendencje/ podred. A. Dunin-Dutkowskiej, A. Malyski. Lublin, 2013. S. 603-614.

13. Buttler D. Polski dowcip jqzykowy. Warszawa, 1968.

14. Jakubiak E. Stereotyp Zyda w dowcipach przelomu XIX/XX wieku. Etnolingwistyka. Lublin, 2003. № 15. S.128-138.

15. Kajak P. Polak i inne chlopaki. Dowcipy w nauczaniu kultury polskiej jako obcej. URL: http://kms.polsl.pl/ prv/spnjo1/referaty/kajak.pdf (дата звернення: 22.10.2020).

16. Kozinowa A., Potapowa O. Stereotypy j^zykowe w dowcipach rosyjskich. Etnolingwistyka. Lublin, 2002. № 14. S. 69-92.

17. Krawczuk A. Nowe profile ukrainskiego stereotypu Polaka (na podstawie ankietowania studentow lwowskich). Postscriptum Polonistyczne. Katowice, 2008. № 1 (1). S. 147-170.

18. Niebrzegowska-Bartminska S. Od separacyjnego do holistycznego opisu j^zykowego obrazu swiata. Na marginesie dyskusji nad ksztaltem artykulow w Leksykonie aksjologicznym Slowian i ich sqsiadцw. Wartosci w jqzykowo-kulturowyn obrazie swiata Slowian i ich sqsiadцw, t. 3. /pod red. I. Bielinskiej- Gardziel, S. Niebrzegowskiej-Bartminskiej, J. Szadury. Lublin, 2014. S. 71-102.

19. SkarzynskiM. Rosyjskieлипа, липовыйipolskielipa, lipny. LingVaria. Krakow, 2015. № 1 (19). S.195-204.

20. Slownikj^zykapolskiego. URL: https://sjp.pwn.pl/szukaj/dowcip%20.html(дата звернення: 05.11.2020).

21. Szadura J.Z badan nad autostereotypem Polaka: kryteria polskosci. Nazwy wartosci: studia leksykalno- semantyczne/ pod red. J. Bartminskiego, M. Mazurkiewicz-Brzozowskiej. Lublin, 1993. S. 239-256.

22. Szcz^sna E. Slownik poj^c i tekstow kultury. Warszawa, 2002.

23. Wielki slownik j^zyka polskiego. URL: https://wsjp.pl/do_druku.php?id_hasla=83040&id_znaczenia= 5206979 (дата звернення: 05.11.2020).

REFERENCES

1. Dmytrenko M. Vydy, zhanry folkloru. Anekdot. URL: http://ukrlife.org/main/evshan/folklorystyka2.htm (data zvernennya: 05.11.2020).

2. Slovnyk ukrayinskoyi movy. URL: http://sum.in.ua/s/anekdot (data zvernennya: 05.11.2020).

3. Fylypec O. (2019) Avtostereotyp polyaka i geterostereotyp ukrayincya u seredovyshhi torunskyh studentiv. M. G^bka-Wolak, A. Krawczuk (eds). Z bliska i z daleka. Jenzyk polski w badaniach jqzykoznawcцw lwowskich i torunskich. Torun. P. 217-234.

4. FylypecO. (2019) EtnostereotypniuyavlennyapropolyakataukrayincyaseredstudentivZheshivs'kogouniversytetu (kriz' pryzmuasociacijizpredmetamy). Zeszyt Naukowy Prac Ukrainoznawczych. Gorzow. Vol. 3. P. 155-165.

5. Fylypec O. (2020) Sposoby kategoryzaciyi etnonima polyak u «interpretaciyax» studentiv Silezkogo universytetu. Zakarpats'kifilologichni studiyi. Uzhgorod. Vol. 14 (1). P. 42-48.

6. Bansko M. Inny slownik j^zyka polskiego. T. 2. / Miroslaw Bansko. Warszawa, 2000.

7. BartminskiJ. (2014) Ankietajakopomocniczenarz^dzierekonstrukcjij^zykowegoobrazuswiata.

I. Bielinska-Gardziel, S. Niebrzegowska-Bartminska, J. Szadura (eds). Wartosci w jqzykowym obrazie swiata Slowian i ich sqsiadцw, t. 3. Problemy eksplikowania iprofilowaniapojqc. Lublin. P. 279-308.

8. Bartminski J. (2008) Etnolingwistyka, lingwistyka kulturowa, lingwistyka antropologiczna. A. D^browska (eds). Jqzyk a kultura Wroclaw. T. 20. P. 15-33.

9. Bartminski J., Lappo I., Majer-Baranowska U. (2002) Stereotyp Rosjanina i jego profilowanie we wspolczesnej polszczyznie. Etnolingwistyka. Lublin. Vol. 14. P. 105-152.

10. BartminskiJ. (1999) Punkt widzenia, perspektywa, j^zykowyobrazswiata. J. Bartminski (eds). Jqzykowy obraz swiata. Lublin. P. 103-120.

11. BartminskiJ. (2014) Wybrane konceptywswietledanychankietowych: Europa, Europejczyk, ojczyzna, Polska, Polak, swiat, Wschod, Zachod. S. Niebrzegowska-Bartminska, M. Nowosad-Bakalarczyk, S. Wasiuta (eds). Polskiewartosciweuropejskiejaksjosferze.Lublin. P. 248-308.

12. BrzozowskaD. (2013) Zmiennoscitrwaloscstereotypowwdowcipach - naprzykladzietekstowonaukowcach. A. Dunin-Dutkowska, A. Malyska (eds). 70 wspцlczesnej polszczyzny. Zjawiska. Procesy. Tendencje. Lublin. P. 603-614.

13. Buttler D. (1968) Polski dowcip j^zykowy. Warszawa.

14. Jakubiak E. (2003) Stereotyp Zyda w dowcipach przelomu XIX/XX wieku. Etnolingwistyka. Lublin. Vol. 15. P. 128-138.

15. Kajak P. Polak i inne chlopaki. Dowcipy w nauczaniu kultury polskiej jako obcej. URL: http://kms.polsl.pl/ prv/spnjo1/referaty/kajak.pdf.

16. Kozinowa A., Potapowa O. (2002) Stereotypy j^zykowe w dowcipach rosyjskich. Etnolingwistyka. Lublin. Vol. 14. P. 69-92.

17. Krawczuk A. (2008) Nowe profile ukrainskiego stereotypu Polaka (na podstawie ankietowania studentow lwowskich). Postscriptum Polonistyczne. Katowice. Vol. 1 (1). P. 147-170.

18. Niebrzegowska-Bartminska S. (2014) Od separacyjnego do holistycznego opisu j^zykowego obrazu swiata. Na marginesie dyskusji nad ksztaltem artykulow w Leksykonie aksjologicznym Slowian i ich s^siadow. I. Bielinska-Gardziel, S. Niebrzegowska- Bartminska, J. Szadura (eds). Wartosci w jqzykowo- kulturowyn obrazie swiata Slowian i ich sqsiadцw, t. 3. Lublin. P. 71-102.

19. SkarzynskiM. Rosyjskieлипа, липовыйipolskielipa, lipny. LingVaria. Krakow, 2015. nr 1 (19). S.195-204.

20. Slownik j^zyka polskiego. URL: https://sjp.pwn.pl/szukaj/dowcip%20.html.

21. Szadura, J. (1993) Z badan nad autostereotypem Polaka: kryteria polskosci. J. Bartminski, M. Mazurkiewicz- Brzozowska (eds). Nazwy wartosci: studia leksykalno-semantyczne. Lublin. P. 239-256.

22. Szcz^sna E. (2002). Slownik poj^c i tekstow kultury. Warszawa.

23. Wielki slownik j^zyka polskiego. URL: https://wsjp.pl/do_druku.php?id_hasla=83040&id_znaczenia= 5206979.

Размещено на Allbest.ru