Аксіологічний аналіз наукового тезаурусу соціальної роботи

Размещено на http://www.allbest.ru/

АКСІОЛОГІЧНИЙ АНАЛІЗ НАУКОВОГО ТЕЗАУРУСУ СОЦІАЛЬНОЇ РОБОТИ

Протас Оксана Любомирівна

доктор педагогічних наук, доцент, професор кафедри соціальної педагогіки та соціальної роботи, Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника, м. Івано-Франківськ

Анотація

соціальний педагогічний працівник виконавець

У статті розглядаються основні аспекти теоретичних та законодавчих підходів до розуміння поняття «соціальна робота» із пристосуванням до реалій України та деяких розвинених країн світу.

Розтлумачено концептуальні категорії, як-от «сутність соціальної роботи», «етика соціальної роботи», «соціально-робочий гуманізм», «гуманні принципи соціальної роботи», «технології соціальної роботи». Надано авторське бачення персони соціально-педагогічного працівника, окреслено вікові вимоги до реалізації «соціальним виконавцем» прямих обов'язків.

Крім того, на філософсько-аналізаторському рівні досліджено норми Закону України «Про соціальні послуги» № 2671 - VIII від 17.01.2019 (ред. від. 27.04.2022 р.) на предмет понятійно-категоріального дефініціювання соціальних послуг та вимог, встановлених до їх реалізатора; Закону України «Про освіту» № 2145 - VIII від 05.09.2017 р. (ред. від 06.04.2022 р.) -- щодо визначення понять «інклюзивне навчання» та супутніх обов'язків педагога відносно його забезпечення, окреслення статусу дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування із аксіологічної позиції «рамкового ставлення» до них викладача / педагога / вихователя; Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» № 1058-IV від 09.07.2003 р. (ред. від 30.04.2022 р.) щодо правил та стандартів надання невід'ємних соціальних послуг окресленим групам осіб (виконавчо-моральна і соціальна площини), а також -- Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» № 1706 - VII від 20.10.2014 р. (ред. від 07.05.2022 р.) на предмет категоріального розуміння терміну «соціальний захист» відносно визначеного соціально-суспільного сегменту як обов'язку відповідальних осіб (соціальних працівників) та інших сегментарно застосовних нормативних документів міжнародно-правового зразка (Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод 1990 р., Загальна декларація прав людини 1948 р., Міжнародний пакт про економічні, соціальні та культурні права людини 1966 р. та ін.).

Ключові слова: соціальна робота, соціальне забезпечення, науково- соціальний дискурс.

Abstract

Axiological analysis of the scientific thesaurus of social work. Protas Oksana Liubomyrivna, Doctor of Pedagogical Sciences, Associate Professor, Professor of the Department of Social Pedagogy and Social Work, Vasyl Stefanyk Precarpathian National University, Ivano-Frankivsk

The article considers the main aspects of theoretical and legislative approaches to understanding the concept of "social work" with adaptation to the realities of Ukraine and some developed countries.

Conceptual categories such as "the essence of social work", "ethics of social work", "social and labor humanism", "humane principles of social work", "technologies of social work" are explained. The author's vision of the person of the social and pedagogical worker is given, the milestone requirements to realization of direct duties by the "social executor" are outlined.

In addition, at the philosophical and analytical level studied the provisions of the Law of Ukraine "On Social Services" № 2671 - VIII from 17.01.2019 (ed. From 27.04.2022 on the conceptual and categorical definition of social services and the requirements for them implementer; Law of Ukraine "On Education" № 2145 - VIII of 05.09.2017 (ed. Of 06.04.2022) -- on the definition of "inclusive education" and related responsibilities of the teacher in relation to its provision, delineation of the status of orphans and children deprived of parental care from the axiological position of "framework attitude" to them teacher / teacher / educator; Of the Law of Ukraine "On Compulsory State Pension Insurance" № 1058-IV of 09.07.2003 (ed. Of 30.04.2022 on the rules and standards of providing essential social services to certain groups of persons - executive, moral and social plane), as well as the Law of Ukraine "On Ensuring the Rights and Freedoms of Internally Displaced Persons" № 1706 - VII of 20.10.2014 (ed. of 07.05.2022) on the categorical understanding of the term "social protection" in relation to the defined social segment as a responsibility of responsible persons (social workers) and other segmentally applicable normative documents of international legal standard (Convention for the Protection of Human Rights and Fundamental Freedoms 1990, Universal Declaration of Human Rights 1948, International Covenant on Economic, social and cultural human rights in 1966, etc.).

Keywords: social work, social security, scientific and social discourse.

Постановка проблеми

Понятійно-категоріальний апарат (тезаурус) соціальної роботи передбачає структурування її системних елементів за певними кластерами : фізіологічним, психологічним, соціологічним, соціально- психологічним, педагогічним як обов'язковими мірилами діяльності педагога, соціального працівника, інших відповідальних осіб.

Крім того, феномен соціальної роботи може розглядатися крізь призму філософсько-гуманітарної (соціально-наукове визначення понять «особистості», «суспільства», «особистісної проблематики», «соціалізації», «десоціалізації» «соціального середовища») та нормативно-спеціальної площин (законодавство). Останні прямо або опосередковано впливають на розуміння природи «соціальної роботи» та обов'язково-правових категорій соціального працівника.

Для цілей дослідження необхідним є визначення історичного підґрунтя, та призначення соціальної роботи як системоутворюючого складника державно-педагогічного забезпечення в Україні.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Понятійні основи соціально- робочого феномену є предметом науково-дискурсного опрацювання вітчизняних та зарубіжних науковців. Варто виділити теоретичний доробок А. Фурмана, О. Тищенко, Л. Кузнецової, І. Нойфельд, О. Карпенко та ін.

Мета статті -- проаналізувати понятійно-категоріальний апарат соціальної роботи у теоретичному та нормативно-правовому аспектах із використанням філософсько-авторських підходів щодо їх тлумачення.

Виклад основного матеріалу

Соціальну роботу як науково-понятійний та категоріальний феномен доцільно визначати як формально-способовий алгоритм забезпечення прав, свобод та законних інтересів людини і громадянина. Подібні підходи кореспондують положенням ст. 3 Основного закону -- Конституції України -- щодо визначення людини найвищою соціальною цінністю.

Ключові концепти соціальної роботи як самоврядної філософської категорії свого часу розкрила американська дослідниця М. Річмонд, вказавши на її роль «соціального визначника» та «інструментарію впорядкування» несприятливих для людини (громадянина) соціально-суспільних обставин [1]. Авторка запропонувала презумпцію «обов'язкової роботи» із окресленими індивідами, що потребують соціального піклування. Продовжуючи дану ідею, автор Дж. Лукас наголосив на необхідності законодавчого закріплення «соціально-робочого феномену» через концепцію розширення прав людини [2].

Доступною та соціально вмотивованою є теоретично-філософська позиція Н. Кривоконь, що відносить до основ соціальної роботи реалізацію людиною права на соціальний захист, життєву стандартизацію та гармонійно-плановий особистісний розвиток -- із використанням принципу «суспільної справедливості», котру може бути забезпечено виключно шляхом законодавчого нормування подібної діяльності [3].

Філософсько-термінологічний аналіз положень Закону України «Про соціальні послуги» № 2671 - VIII» виокремлює дефініцію базових соціальних послуг (без їх детального окреслення) через процес «забезпечення інтересів отримувачів», визначення базових соціальних потреб та якісно-впорядковану оцінку їх «розмірності», вмотивованості та ефективності. Однак, зазначені терміни є «статичними» та не наділені практично-прикладним «соціально-підтримуючим» сенсом, через що не дозволяють зробити повноцінно ствердний висновок щодо їх відповідності сутнісному призначенню соціальної діяльності [4].

Водночас, контекстне та цілісне визначення соціальної роботи надали британські автори Ш. Реймон та Т. Шейнін, виокремивши її організаційно- особистісний, альтруїстично-виконавчий, проблемно-реалізаторський концепти здійснення. Окрім того, соціальна робота -- інструмент перешкоджання, попередження та нівелювання соціальних неузгодженостей. Соціальна робота модерн-зразка функціонує за визначеними напрямками : соціально-послуговим, соціально-профілактичним, соціально-реабілітаційним, адаптаційним, терапевтичним та консультативним [5].

Адаптаційний контекст соціально-педагогічної роботи може бути розкрито крізь призму інклюзивної освіти -- терміну, окресленого Законом України «Про освіту» № 2145 - VIII, що передбачає імплементацію ідеалів недискримінаційного, рівного та «пропорційного» навчання для усіх потенційних учасників освітнього процесу (здобувачів освіти) [6]. Логічним продовженням є формування інклюзивного освітнього середовища як джерела концептуалізації апропріативних основ спільного отримання знань. Відтак, з філософської точки зору, до інклюзивного педагога може бути сформовано наступні вимоги : емпатичність; соціальна адаптованість; об'єктивність; безсторонність; чесність; безбар'єрність; порядність.

Міжнародне тлумачення поняття соціальної роботи, спільно розроблене Міжнародною асоціацією соціальних працівників та Міжнародною асоціацією Шкіл від 06.2022 р., дозволяє визначати її як засіб просування соціально- державницьких змін, акцентованих на нівелювання суспільно загрозливих ситуацій для певних верств населення. Отже, варто говорити про «гуманне» призначення соціального працівника -- зокрема, що вирішення та протидії систематичним порушенням людських прав [7].

Виходячи із вищезазначеного, положеннями Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (ЗДПС) передбачається виокремлення принципово-засадничих механізмів роботи ЗДПС, порядок призначення виплат та оформлення соціально-послугових пенсійних розрахунків тощо. З точки зору науково-філософського дискурсу, даний нормативний акт -- джерело гуманно-демократичних ітерацій, що формують прецедент соціальної, правової та людиноцентристської держави Україна [8].

Фундатором Школи соціальної роботи КМА, В. Полтавцем, запропоновано новаторський підхід до розуміння соціальної діяльності крізь призму реалізації соціально-рівних, справедливих державно-владних зрушень, що надаються на засадах повноцінності та безальтернативності [9]. Семантичним продовженням подібної теоретичної позиції є положення Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб», котрим окреслено обов'язковість гарантування прав, свобод та законних інтересів ВПО відповідно до вітчизняного та міжнародного законодавства [10]. Можна стверджувати, що підтримання суб'єктного статусу ВПО -- філософсько-соціальна та юридико-правова надбудова, реалізаторами котрої є, окрім іншого, соціальні працівники та надавачі адміністративних послуг (працівники ЦНАПів), що опосередковано виконують подібні функції.

Дискусійним, одночасно, є питання щодо визначення рамкових моделей соціальної роботи в Україні, де на часі не впроваджено галузевого Закону «Про соціальну роботу», яким було б визначено її принципово-формальні положення. Логічно припустити, що контекстуальні приписи соціальної діяльності повинні спиратися на базис Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 1990 р., що передбачає «свободу людської гідності» та заборону обмеження людських прав. До них, зокрема, належить право на соціальне забезпечення, предметне впровадження котрого -- обов'язок соціального працівника як представника гуманно-владних та соціально-інклюзивних розробок [11].

Продовженням зазначеної вище теорії про соціальну цінність людини є загальносвітові демократичні концепти, закладені у Міжнародному Білі про права людини 1946 р., Загальній декларації прав людини 1948 р.,

Міжнародному пакті про економічні, соціальні та культурні права 1966 р. та Міжнародному пакті про цивільні та політичні права людини 1966 р. (діє від 1976 р.) -- останні передбачають цивілізовано-суспільне, демократично- цивільне та істотно-правове розуміння природно-позитивного кластеру прав та свобод, наданих людині (громадянину) від народження та реалізованих нею у нормативному полі (із посиланням на законодавчі положення національно- міжнародної юрисдикції).

Крім того, однією із субмоделей соціальної роботи є її психологічна орієнтація. На практиці, це означає автоматичне набуття лікарем (психологом, психотерапевтом) функцій та статусу соціального працівника, педагога, вихователя тощо. За таким розумінням, соціальна діяльність повинна відбуватися відповідно до професійних вимог, встановлених «кодексами етики». Подібним «актом внутрішньо-імперативного слідування» є Етичний кодекс лікаря України, положення котрого може бути застосовано щодо інших професій.

На Рис. 1 представлено авторський підхід до розуміння феномену соціальної роботи в Україні та на міжнародно-правовому рівні, виходячи із її теоретико-доктринального та законодавчого трактування.

Рис. 1. Феномен соціальної роботи в Україні та світі (теоретичний та нормативний аспекти)

Важливий вашингтон соціальної роботи -- розуміння її принципів. Вченими останні визначаються як поведінково-ідейні правила, що нормують соціально-захисну активність державно-владної юрисдикції щодо підтримання визначених категорій громадян. Виділяють два фрагменти їх ініціації : суто етичний та особистісно-моральний. Етичний -- набір персонально-духовних якостей соціального працівника, за допомогою яких відбувається спрямування та координація виконання ним професійного масиву обов'язків. В свою чергу, «персональна мораль» -- риси культурно-етнічного, беззастережно-повноцінного, раціонально-допоміжного виконання педагогом (або «супутнім виконавцем соціальних завдань») прямих обов'язків щодо реалізації власної соціальної функції із використанням принципу поваги до честі, гідності, ділової репутації та невід'ємно-духовних прав людини і громадянина.

Внутрішній імператив соціального працівника, в той же час, повинен регламентуватися відповідно до Міжнародної Декларації про етичні принципи соціальної роботи». Контекстно-галузеве призначення -- орієнтація на вирішення соціально-асоціативної проблематики, пов'язаної із охоронно- забезпечувальними заходами незахищених та / або малозахищених груп населення конкретної країни. При цьому, педагог або соціально-компетентний виконавець у професійній діяльності повинен дотримуватися соціально- справедливих, громадянсько-унікальних, персонально-розвиткових тенденцій ставлення до індивіда. Надання допомоги -- ключовий аспект соціальної діяльності. Примітно, що остання повинна надаватися на засадах постійності, повноцінності та структурної незалежності від зовнішніх обставин (пріоритет поваги до людини як стрижневої суспільної ланки) [12].

Аспекти соціальної роботи як інструментарію охорони базових людських прав -- найбільш розповсюджена аксіологічно-наукова думка. Так, Ч. Йілдірим наводить повноцінний авторський масив інтересів, що може та має бути реалізовано індивідом відповідно до міжнародно-правових документів, як-от Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод 1990 р., Загальна декларація прав людини 1948 р. Зокрема, йдеться про безумовне право людини (громадянина) на рівність та гідність; право на недискримінаційне ставлення відповідно норм Загальної декларації прав людини 1948 р.; суб'єктивну можливість реалізації права на життя, свободу та особисту безпеку; заборону будь-яких морально-правових порушень; визнання особистості (індивідуальності) та нормативно-законодавчу рівність із можливістю судового оскарження фактів порушення даних прав; релігійні, культурно- мистецькі, політичні, громадянські, етнічні та статеві права громадянина тощо. Увесь вищеперелічений нормативний масив має бути забезпечений роботою офіційних державних інституцій крізь призму реалізації державно-послугової функції [13].

На думку Д. Міллера, на філософському рівні важливо розмежовувати дефініції «державна послуга» та «послуга соціального забезпечення» як практично-похідні від соціальної роботи. Відмінність між «державними послугами» та «соціальними послугами» полягає в тому, що перші передбачені та організовані державою як управлінсько-громадянський інститут, тоді як останні передбачають і забезпечують людсько-громадянський розвиток на суспільно-соціальному рівні у педагогічній площині [14].

Соціологічно-педагогічний підтекст соціальної роботи, в свою чергу, яскраво окреслений Дж. Ейден, котра вважає, що виконавець (педагог, компетентна особа) повинна насамперед керуватися ціннісно-орієнтаційними, суб'єктивно-сенсовими та ситуативно-імперативними ідеалами. Соціальна робота передбачає позитивну координацію та спрямування галузевої діяльності, метою якої є надихання, охорона або співробітництво із «уразливою соціальною істотою» відповідно життєво-суспільного контексту або ситуації [15].

Соціальна діяльність як засіб впливу на галузеві життєві обставини є засобом інституційної модифікації соціального середовища. Автор-дослідник Ч. Застроу переконана, що соціальний працівник -- визначник та регулятор загальнодержавної політики допомоги людям та громадянам [16].

Висновки

Таким чином, соціальну роботу варто розуміти як комплекс дій відповідальних виконавців (працівників), впроваджуваних відповідно до національних та міжнародних законодавчих положень. Філософське розуміння соціальної діяльності ототожнюється із проактивною допомогою людині, гуманністю та соціально відповідальним персональним імперативом. Джерело подібної контекстуальності -- рамково-правове нормування, що спрямовує та координує не лише теоретико-доктринальні, але й державно-управлінські наративи соціально-педагогічної діяльності.

Крім цього, феномен соціальної роботи балансує між науковим пізнанням, сегментованим розумінням та доктринальним поясненням соціально-сутнісної проблематики.

Виконання соціальної роботи -- явище професійне. Відтак, можна говорити про її призначення крізь призму трактату «від людини і для людини», чим актуалізується її гуманно-демократична та державно орієнтована специфіка.

Література

1. Кузнецова, Л. Основные технологии социальной работы : ДВГТУ, Владивосток, 2002. -- 92 с.

2. Лукас, Дж., Василенко, О. Етнічні принципи та цінності соціальної роботи : Соціальна робота в Україні : перші кроки : Київ, 2000. -- с. 36-44.

3. Кривоконь, Н. Роль соціальної роботи в аспекті побудови громадянського суспільства : Актуальні проблеми соціальної роботи в Україні, Чернігів, 29.03.2007. -- 71 с.

4. Закон України «Про соціальні послуги» № 2671 - VIII від 17.01.2019 (ред. від.27.04.2022 р.) // Відомості Верховної Ради // Режим доступу :https://zakon.rada.gov.ua/laws/ show/2671-19#Text

5. Нойфельд, И. Методы социальной работы : Москва, Тула, 1993. (Т.1). - 460 с.

6. Закону України «Про освіту» № 2145 - УШ від 05.09.2017 р. (ред. від 06.04.2022 р. // Відомості Верховної Ради // Режим доступу : https://zakon.rada.gov.Ua/laws/show/2145-19#Text

7. Гайдук, Н. Професійна підготовка соціальних працівників до здійснення посередництва (на матеріалах США та Канади) : канд.дис. 13.00.04, ІПППО АПН України, Київ, 2004. -- 19 с.

8. Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» № 1058-IV від 09.07.2003 р. (ред. від 30.04.2022 р.) // Відомості Верховної Ради // Режим доступу : https://zakon.rada.gov.Ua/laws/show/1058-15#Text

9. Полтавець, В. Соціальна робота в Україні : перші кроки : «KM Academia», Київ, 2000. -- 236 с.

10. Закон України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» № 1706 - VII від 20.10.2014 р. (ред. від 07.05.2022 р.) // Відомості Верховної Ради // Режим доступу : https://zakon.rada.gov.Ua/laws/show/1706-18#Text

11. Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод від 1990 р. (ред. від р.) № 995_004 // Відомості Верховної Ради // Режим доступу :https://zakon.rada.gov.Ua/laws/show/995_004#Text

12. Етика соціальної роботи : принципи і стандарти (ухв. Міжнародної федерацією соціальних працівників : Коломбо, Шрі Ланка, 06 - 08.07.1994 р. (пер. Н. Білоус) : Соціальна політика і соціальна робота, 1998. -- № 4(8).

13. Yildirim, C. Basic concepts in social work practices in the world : Researchgate, 2021. -- 12 p.

14. Miller, D. Social Justice : Clarendon Press, Oxford, 1976. -- 376 p.

15. Eyden, J. L. M. Social Policy in Action : Routledge and Kegan Paul, London, 1969. -- p. 5

16. Zastrow, C. Introduction to Social Welfare Institutions - Social Problems, Services and Current Issues : The Dorsey Press, Homewood, Illinois, 1978. - 537 p.

References

1. Кузнецова, Л. Основные технологии социальной работы : ДВГТУ, Владивосток, 2002. -- 92 с.

2. Лукас, Дж., Василенко, О. Етнічні принципи та цінності соціальної роботи : Соціальна робота в Україні : перші кроки : Київ, 2000. -- с. 36-44.

3. Кривоконь, Н. Роль соціальної роботи в аспекті побудови громадянського суспільства : Актуальні проблеми соціальної роботи в Україні, Чернігів, 29.03.2007. -- 71 с.

4. Закон України «Про соціальні послуги» № 2671 - VIII від 17.01.2019 (ред. від. р.) // Відомості Верховної Ради // Режим доступу :https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2671-19#Text

5. Нойфельд, И. Методы социальной работы : Москва, Тула, 1993. (Т.1). - 460 с.

6. Закону України «Про освіту» № 2145 - VIII від 05.09.2017 р. (ред. від 06.04.2022 р. // Відомості Верховної Ради // Режим доступу : https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2145-19#Text

7. Гайдук, Н. Професійна підготовка соціальних працівників до здійснення посередництва (на матеріалах США та Канади) : канд.дис. 13.00.04, ПІННО АПН України, Київ, 2004. -- 19 с.

8. Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» № 1058-IV від 09.07.2003 р. (ред. від 30.04.2022 р.) // Відомості Верховної Ради // Режим доступу : https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1058-15#Text

9. Полтавець, В. Соціальна робота в Україні : перші кроки : «KM Academia», Київ, 2000. -- 236 с.

10. Закон України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» № 1706 - VII від 20.10.2014 р. (ред. від 07.05.2022 р.) // Відомості Верховної Ради // Режим доступу : https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1706-18#Text

11. Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод від 1990 р. (ред. від

12. 01.08.2021 р.) № 995_004 // Відомості Верховної Ради // Режим доступу :https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_004#Text

13. Етика соціальної роботи : принципи і стандарти (ухв. Міжнародної федерацією соціальних працівників : Коломбо, Шрі Ланка, 06 - 08.07.1994 р. (пер. Н. Білоус) : Соціальна політика і соціальна робота, 1998. -- № 4(8).

14. Yildinm, C. Basic concepts in social work practices in the world : Researchgate, 2021. -- 12 p.

15. Miller, D. Social Justice : Clarendon Press, Oxford, 1976. -- 376 p.

16. Eyden, J. L. M. Social Policy in Action : Routledge and Kegan Paul, London, 1969. -- p. 5

17. Zastrow, C. Introduction to Social Welfare Institutions - Social Problems, Services and Current Issues : The Dorsey Press, Homewood, Illinois, 1978. - 537 p.

Размещено на Allbest.ru