Взаємозв’язок між житловим питанням і еміграційними настроями українців

Размещено на http://www.allbest.ru/

Взаємозв'язок між житловим питанням і еміграційними настроями українців

Комнатний Сергій Олександрович кандидат педагогічних наук, Національна академія внутрішніх справ, м. Київ

Анотація

житлова політика еміграційний настрій

Житлове питання було і залишається одним із найбільш важливих питань у житті кожного українця. Перехід від соціалістичної системи забезпечення житлом до напівринкових умов створив дисбаланс прав і обов'язків у сфері житлової політики. З одного боку, збереглися норми радянського законодавства, які декларують допомогу держави у забезпеченні житлом кожного, хто потребує покращення житлових умов. Водночас маємо вкрай низькі кількісні показники такої державної допомоги. За три десятиліття житлового популізму у свідомості значної кількості громадян почало зароджуватися розуміння того, що забезпечення житлом себе і своєї сім'ї - винятково власна проблема, у вирішенні якої сподіватися варто лише на себе.

Рівень заробітних плат і вартості житла в Україні не дають змоги кожному вирішити його житлове питання в розумні терміни. За часи Незалежності ми не отримали адекватних і довгострокових іпотечних програм, спроможних суттєво змінити ситуацію на краще.

Із розпадом Радянського Союзу у свідомості українців почали зароджуватися еміграційні настрої, а після запровадження безвізового режиму із державами Європейського Союзу такі настрої посилилися.

Більшість українців, емігруючи на заробітки до Європи, одним з основних мотивів цього кроку називають неможливість, працюючи в Україні, заробити на власне житло.

Більшість соціологів і політиків вказують на взаємозв'язок еміграційних настроїв у суспільстві з незадоволеністю громадян їхніми житловими умовами.

В Україні гостро стоїть питання необхідності розробки і впровадження нової соціально-економічної і обґрунтованої державної житлової політики. У зв'язку з цим актуалізується необхідність дослідження на науковому рівні взаємозв'язку еміграційних настроїв громадян і житлового питання.

Ключові слова. Еміграція, житлове забезпечення, рівень заробітної плати, доходи населення, житлова політика.

Annotation

Serhii Oleksandrovych Komnatnyi, Candidate of Pedagogical Sciences, National Academy of Internal Affairs, Solomjanska Square, 1, Kyiv, Ukraine

THE CONNECTION BETWEEN THE HOUSING ISSUE AND THE EMIGRATION SENTIMENTS OF UKRAINIANS

The housing issue has been and remains one of the most important issues in the life of every Ukrainian. The transition from the socialist housing system to semi-market conditions has created an imbalance of rights and responsibilities in the field of housing policy. On the one hand, the norms of Soviet legislation have remained, declaring government assistance in providing housing to everyone who needs to improve their living conditions. At the same time, there are extremely low quantitative indicators of such state support. Over the three decades of housing populism, in the minds of a significant number of citizens, an understanding began to emerge that providing housing for themselves and their families is exclusively their own problem, in the solution of which one can only rely on oneself. The wage rates and the cost of housing in Ukraine does not allow everyone to solve the housing problem within a reasonable period. During the time of Independence, we have not received adequate and long-term mortgage programs that could significantly change the situation for the better.

With the collapse of the Soviet Union, emigration sentiments began to arise in the minds of Ukrainians, and after the introduction of a visa-free policy with countries of the European Union, such sentiments intensified.

Most Ukrainians who are emigrating to earn money in Europe, point out that one of the main motives for this step is the impossibility of earning a living while working in Ukraine.

Most sociologists and politicians point to the connection between emigration sentiment in society and citizens' dissatisfaction with their living conditions.

In Ukraine, the issue of the need to develop and implement a new socioeconomic and sound state housing policy is acute. In this regard, the need for research at the scientific level of the connection between the emigration sentiments of citizens and the housing issue is relevant.

Key words. Emigration, housing provision, wage rates, income of population, housing policy.

Постановка проблеми

Найвищою цінністю кожної сучасної держави є людина. Для забезпечення повноцінного розвитку особистості, народження бажаної кількості дітей необхідні два ключові чинники: достатній рівень доходів і достатні житлові умови. Останні зазвичай залежать саме від рівня доходів. Неможливість забезпечення достойними житловими умовами спонукає українців шукати можливості стабільного заробітку за межами своєї країни. Не всі громадяни, які виїхали на роботу за кордон, в тій чи іншій перспективі повертаються до України, що призводить до відтоку робочої та інтелектуальної сили з нашої країни.

Аналіз останніх публікацій. Дослідженням проблем еміграційних процесів і житлового питання останніми роками займалися деякі науковці, зокрема В. Шишкін, Е. Лібанова, О. Ляшенко, К. Ніколаєць, Ю. Ясько та інші. Дослідження у сфері житлової політики здійснюють низка вітчизняних і міжнародних організацій. Одне з останніх досліджень світоглядних очікувань громадян від житлової політики держави було проведене спільно Державним фондом сприяння молодіжному житловому будівництву і Інститутом демографії та соціальних досліджень ім. М. В. Птухи.

Мета статті - дослідити взаємозв'язок між житловим питанням і еміграційними настроями українців.

Виклад основного матеріалу

У серпні 2021 р. виповнилося не лише 30 років відновлення Незалежності України - цього року минає і майже 30 років, відколи почалася четверта, так звана «заробітчанська» хвиля української міграції за кордон. Але якщо на її початку українці виїздили до сусідніх європейських держав із метою заробити гроші і повернутися до родини, то останніми роками позначилася тенденція до того, щоб залишатися у країні перебування та за можливості перевозити за кордон свої родини. Зазвичай Україну полишають особи репродуктивного віку, здатні до створення сімей і народження дітей. Укладання шлюбів з місцевими мешканцями і народження дітей за кордоном додатково сприяють зменшенню мотивації мігрантів повертатися до України. Як показують результати останніх соціологічних опитувань, за наявної можливості переїхали б до іншої країни на постійне місце проживання 40% українців, тоді як 54% - не готові до такого кроку, ще 6% - не визначилися [1].

До таких кроків українців підштовхують низка факторів, зокрема економічна нестабільність, відсутність перспектив до самореалізації, війна на сході тощо. Серед цих причин далеко не останнє місце посідає житлове питання. Незважаючи на те, що понад 90 відсотків житлового фонду нашої країни перебуває у приватній власності, рівень забезпеченості житловою площею в Україні значно нижчий за відповідний показник у державах Європи. Державна житлова і соціальна політики не створюють українському громадянину впевненості в повноцінній реалізації його конституційного права на житло. Більшість молодих родин зіштовхуються із проблемою відсутності власного житла одразу після створення сім'ї. Як результат, ця проблема є стримуючим фактором від народження бажаної кількості дітей, а нерідко і головною причиною руйнування сімей.

На жаль, розмір заробітних плат більшості українців не дає їм змоги в наближеній перспективі вирішити житлове питання, адже рівень цін на житло суттєво перевищує рівень доходів населення.

Всі ці фактори і бажання мати гідний життєвий рівень та житло дедалі частіше підштовхують українців до пошуку роботи за межами своєї країни.

За даними Інституту демографії і соціальних досліджень ім. М. В. Птухи, 2021 року налічувалося близько 3 мільйонів трудових мігрантів, які покинули Україну для роботи за кордоном [2].

Велика частка трудових мігрантів однією з причин свого виїзду на працю за кордон назвала неможливість вирішити житлове питання, працюючи в Україні.

Одним з останніх комплексних досліджень, у якому проаналізовані міграційні настрої громадян у взаємозв'язку з їхньою житловою забезпеченістю, є соціологічне дослідження «Зв'язок світоглядних очікувань українців з житловою політикою держави», проведене Державним фондом сприяння молодіжному житловому будівництву спільно з Інститутом демографії і соціальних досліджень ім. М. В. Птухи у травні 2021 року [3].

За результатами зазначеного дослідження, для більшості опитаних (57,1%) наявність власного житла була б фактором стримування від еміграції за кордон (рис.1).

Рис.1. Розподіл респондентів за ставленням до власного житла як стримуючого фактору від еміграції, %

Найвищий відсоток тих, для кого житло є стримуючим фактором, мешкають у східному макрорегіоні (88,9%), найнижчий - у центральному (44,5%) і південному (29,1%) (рис.2).

Рис.2. Міграційні установки у межах різних макрорегіонів, %

Така міграційна установка суттєво різниться у різних вікових групах. Найвищий відсоток тих, для кого власне житло було б стримуючим фактором від еміграції, спостерігається у вікових групах 30-39 років (78,1%) і 40-49 років (69,1%) (рис.3).

Рис.3. Міграційні установки серед різних вікових груп, %

Серед опитаних жінок і чоловіків також простежуються певні відмінності у відповідях на зазначене питання. Частка тих, для кого власне житло не є стримуючим фактором, суттєво вища серед чоловіків: тут вона складає 43,5% (серед жінок цей показник складає 18,7%) (рис.4).

Рис.4. Міграційні установки серед жінок та чоловіків, %

Суттєві відмінності простежуються за типом житла: серед респондентів, які мешкають в орендованому житлі, значно вища частка тих, для кого житло є стримуючим фактором від переїзду за кордон (85,7% серед тих, хто проживає в орендованому житлі, і 53,1% серед тих, хто проживає у житлі власному) (рис.5).

Рис.5. Міграційні установки в залежності від типу власності на житло, %

Дані дослідження свідчать про наявність взаємозв'язку між міграційними настроями і житловою забезпеченістю громадян.

Більшість українців готові залишатися в Україні, працювати й розвивати власну країну - за наявності гідних умов оплати праці та достойних житлових умов. Ці гарантії декларує стаття 48 Конституції України: «Кожен має право на достатній життєвий рівень для себе і своєї сім'ї, що включає достатнє харчування, одяг, житло» [4]. Посилення еміграційних процесів останніми роками свідчить про недостатньо ефективну державну соціально-економічну політику, яка змушує громадян шукати кращої долі за межами рідної країни.

Висновки

Рівень забезпеченості житлом є важливою складовою в житті кожної людини. Житлове питання постає перед кожною молодою родиною, від забезпеченості житлом залежить народження бажаної кількості дітей, повноцінний розвиток особистості, відчуття безпеки кожного і сім'ї в цілому. Українці прагнуть мати власне житло і готові емігрувати, щоб заробити кошти на придбання чи будівництво власного житла. Найвищий відсоток трудових мігрантів - люди середнього, тобто найбільш працездатного віку.

Наявність власного житла для більшості громадян є фактором, здатним стримати їх від трудової міграції. Про це свідчать соціологічні дослідження. Для більшості опитаних у рамках останніх досліджень (57,1%) наявність власного житла була б стримуючим фактором від еміграції. Найвищий відсоток тих, для кого житло є стримуючим фактором, мешкають у східному макрорегіоні (Донецька, Луганська, Харківська області), а найнижчий відсоток - у центральному (Черкаська, Дніпропетровська, Кіровоградська, Хмельницька, Полтавська, Вінницька області) і південному (Одеська, Херсонська, Миколаївська, Запорізька області). Також суттєві відмінності простежуються за типом житла: серед респондентів, які мешкають в орендованому житлі, значно вища частка тих, для кого житло є стримуючим фактором від переїзду закордон.

Викладені факти і результати досліджень мають стати основою для розробки державних і регіональних політик, соціально-економічних програм розвитку та сприяти якщо не поверненню трудових мігрантів до України, то принаймні зупинити тенденцію до відтоку працездатного населення з країни. Україна для людей - без людей існувати не може.

Література

1. Міграційні настрої українців (2015-2021 рр.) 14.09.2021 Олекій Ляшенко https://rb.com.ua/uk/blog-uk/omnibus-uk/migracijni-nastroi-ukrainciv-2015-2021-rr/

2. Трудовая миграция: сколько украинцев работали за границей в 2019-2021 годах. https://ru.slovoidilo.ua/2021/03/18/infografika/obshhestvo/trudovaya-migraciya-skolko-ukraincev- rabotali-granicej -2019-2021 -godax

3. Зв'язок світоглядних очікувань українців з житловою політикою держави. Основні результати дослідження. https://www.molod-kredit.gov.ua/pres-tsentr/prezentatsii

4. Конституція України. 1996. https://zakon.rada.gov.ua

References

1. M^rac^m nastro'i ukramdv (2015-2021 rr.) 14.09.2021 Oleky Ljashenko https://rb.com.ua/uk/blog-uk/omnibus-uk/migracijni-nastroi-ukrainciv-2015-2021-rr/

2. Trudovaja migracija: skol'ko ukraincev rabotali za granicej v 2019-2021 godah. https://ru.slovoidilo.ua/2021/03/18/infografika/obshhestvo/trudovaya-migraciya-skolko-ukraincev- rabotali-granicej -2019-2021 -godax

3. Zv'jazok svbogljadnih ocdkuvan' ukramdv z zhitlovoju pobtikoju derzhavi. Osnovm rezul'tati dosbdzhennja. https://www.molod-kredit.gov.ua/pres-tsentr/prezentatsii

4. Konstitudja Ukrami. 1996. https://zakon.rada.gov.ua

Размещено на Allbest.ru