Методика вимірювання рівня участі молоді у суспільному житті

Размещено на http://allbest.ru

20

Державна установа

«Державний інститут сімейної та молодіжної політики»

Методика вимірювання рівня участі молоді у суспільному житті

Наталія Тілікіна кандидат економічних наук,

заступник директора з наукової роботи

м. Київ, Україна



Анотація

У статті проаналізовано міжнародний досвід оцінювання участі громадян у суспільному житті, що свідчить про різноманітність підходів у розрахунках даного показника. Узагальнюючи цей досвід автор зазначає, що основними індикаторами, за якими оцінюють участь населення у суспільному житті є: участь у публічних мітингах; електоральна участь (участь у Президентських, Парламентських, місцевих виборах); допомога нужденним упродовж певного періоду; участь у волонтерській діяльності; участь в громадських організаціях (активне членство). Враховуючи міжнародний і національний досвід розрахунку індексу громадянської участі у статті запропоновано методику розрахунку індексу участі молоді у суспільному житті, який розраховано на основі соціологічного дослідження «Молодь України - 2018». волонтерський соціальний суспільство молодь

Основою індексу стали чотири субіндекси, кожен з яких представлено 2 -3 показниками участі у суспільному житті та 2-3 показниками потенційної участі у суспільному житті.

За результатами соціологічного дослідження «Молодь України - 2018» розраховано індекс участі молоді у суспільному житті за підсумками 2018 року, який дорівнює 0,404. Серед субіндексів найвищі результати були отримали для субіндексу «Волонтерська діяльність і благодійність» та субіндексу «Участь у політичному житті», що свідчить про підчищену активність молоді у цих двох сферах суспільного життя.

Найнижчі результати виявлено для субіндексу «Організаційна участь», тобто молодь найменше залучена до організацій громадянського суспільства. Розрахунки індексу участі молоді у суспільному житті дали змогу визначити рівень залученості молоді до політичного, соціального і громадянського житті. Тобто методологія, яка запропонована у статті може використовуватися для оцінювання ефективної державної політики у сфері формування розвиненого і активного громадянського суспільства. Це сприятиме впровадженню ефективної державної політика у напряму формування активного громадянина та формуватиме умови для суспільно-політичної активності та ініціативності населення, а особливо молоді, в усіх сферах життєдіяльності суспільства.

Ключові слова: громадянська активність, політична активність, індекс участі молоді у суспільному житті, залученість молоді до суспільного життя.



Abstract

Methods of measuring the level of youth participation in public life

Natalia Tilikina PhD (Economics), deputy director of scientific work of the State Institution «State Institute of Family and youth policy» Kyiv, Ukraine,

The article analyzes the international experience of assessing the participation of the population in public life, which indicates the diversity of approaches in the calculation of this indicator.

Summarizing this experience, the main indicators that determine the participation of the population in public (civic) life can be: participation in public rallies; participation in the last elections (Presidential, Parliamentary, local); assistance to the needy for a certain period; participation in volunteer activities; participation in public organizations (active members).

Taking into account the international and national experience of calculating the participation index, the article proposes a method of calculating the youth participation index in public life, which is calculated on the basis of the sociological study "Youth of Ukraine - 2018".

The index was based on four sub-indices, each of which is represented by 2-3 indicators of participation in public life and 2-3 indicators of potential participation in public life. According to the results of the sociological survey "Youth of Ukraine - 2018", the index of youth participation in public life in 2018 was calculated, which is equal to 0.404.

Among the sub-indices, the highest results were obtained for the sub-index "Volunteering and Charity" and the sub-index "Participation in Political Life", which indicates the purified activity of young people in these two spheres of public life. The lowest results were found for the sub-index "Organizational participation", ie young people are the least involved in civil society organizations.

Calculations of the index of youth participation in public life made it possible to determine the level of youth involvement in political, social and civic life. That is, the methodology proposed in the article can be used to assess effective public policy in the field of forming a developed and active civil society. This will contribute to the implementation of effective public policy in the direction of forming an active citizen and will create conditions for socio-political activity and initiative of the population, especially young people, in all spheres of society.

Keywords: civic activity, political activity, index of participation of youth in public life, involvement of youth in public life.



Вступ

Постановка проблеми та актуальність дослідження. Участь молоді в суспільному житті є надзвичайно важливою умовою розвитку суспільства. Державна політика у молодіжній сфері покликана сприяти соціальній інтеграції молоді, розвитку її потенціалу, включенню до процесу ухвалення рішень на всіх державних рівнях управління, залученню до процесів реформування суспільства та економіки, тобто до всіх процесів суспільного життя. Тому важливим є визначення рівня залученості і участі молоді в усіх цих процесах.

В Україні проводяться соціологічні дослідження, які надають певну інформацію про рівень залученості населення, а іноді і молоді, до громадянського або суспільного життя. Так, результати соціологічного дослідження «Молодь України - 2018» свідчать, що 18,5% молоді віком 14-34 роки є активними членами організацій громадянського суспільства, 7,6% - залучені до волонтерської діяльності впродовж останніх 12 місяців, 1,0% - є членами будь-яких дитячої або молодіжної громадських організацій, а 62,4% молоді віком 14-34 роки брали участь у виборах на місцевому, регіональному, національному рівні впродовж останніх 5 років [26]. Розрахунок середнього значення участі молоді в суспільному житті за цими показниками дорівнює 22,5%. За результатами загальнонаціональне дослідження громадської думки населення України, проведеного Фондом «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва спільно з Київським міжнародним інститутом соціології у 2019 році, 7,5% населення країни зазначили, що беруть активну участь у громадській діяльності, а серед молоді віком 18-29 років таких 9,9%; волонтерською діяльністю займалися відповідно 9% і 12,1% респондентів.

Натомість, загальновизначеної методики розрахунку рівня участі молоді у суспільному житті або рівня громадянської участі молоді не існує. Також вивчення міжнародного досвіду оцінювання участі населення у суспільному житті свідчить про різноманітність підходів до розрахунків даного показника, зокрема: індекс участі населення у суспільному житті (Civic Engagement Index) [6], що розраховується компанією Gallup (Американський інститут громадської думки); показник громадянської (суспільної) участі (Civic Engagement) [14], що є один з 11 показників Індексу добробуту (Wellbeing Index), який розраховується відділом охорони здоров'я населення Департаменту охорони здоров'я Кентерберійського округу Нової Зеландії; індекс суспільної і політичної участі (Index of Civic and Political Engagement) [3], що розроблений Центром інформації і досліджень з питань громадянської освіти та взаємодії (CIRCLE), та інші розробки. Виходячи з цього, виникла необхідність розробки методики розрахунку і визначення рівня участі молоді у суспільному житті.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Дослідження участі молоді у суспільному житті зачіпає цілу низку понять і теоретичних положень, які отримали певну розробку в соціологічній, політичній та психологічній літературі.

Як соціологічне поняття «участь» спочатку розглядалося закордонними дослідниками. Моделям громадської участі молоді присвячені праці Р. Арнштейна [1], Р. Харта [8], А. Ричардсона, М. Янсума, К. де Беккера та інших. Теоретико-методологічними розробками громадянської участі молоді займаються Рада Європи і Європейський молодіжний центр в м. Страсбурзі (Франція). Основним документом, який регламентує молодіжну участь на місцевому рівні, є Переглянута Європейська хартія про участь молоді в житті муніципальних та регіональних утворень (прийнята Конгресом місцевих і регіональних влад Європи 21 травня 2003 року) [28]. Ініціатором питань участі дітей у процесі ухвалення рішень щодо захисту прав і інтересів дитини виступає Дитячий фонд ООН ЮНІСЕФ.

Проблему громадянського суспільства досліджують українські вчені Г.В. Берченко [20], В.І. Тимошенко [34], Н.О. Бондаренко [21], В.М. Яблонський, І.Е. Бекешкіна, О.А. Корнієвський ^[23] та інші. Питання практичного використання інструментів демократії та підготовки і проведення громадських слухань вивчали Е.А. Афонін, Л.В. Гонюкова, Р.В. Войтович [19]. Питання політичної участі розглянуто у працях таких вчених, як: Дж. Беррі, Г. Макклоскі, С. Верба [15], Е. Мюллер, Б. Епштейн, М. Гансен, Нельсон, К. Крісті та інших. Серед українських дослідників цього питання варто виділити Є.І. Головаху, Г.І. Зеленько, Н.В. Паніну, О.І. Романюка та інших [22, 24, 31]. Дж. Сміта [32] і Б. Барбер [2] вивчали громадянське суспільство крізь призму учасницької демократії, Е. Шилз - у співвідношенні з проблемами національних питань та націоналізму [10], а Дж. Грей - через мирне співіснування індивідів і суспільства, які можуть мати різне вірування і цінності [6].

Актуальні соціальні проблеми молоді, питання її освіти, соціального розвитку вивчали О.М. Балакірєва, М.Ю. Варбан, О.А. Ганюков, В.А. Головенько, І.В. Пєша, Н.М. Комарова [27] та іншими. Розвиток теорій молоді, формування концепцій молодіжного руху і молодіжної політики викладені у працях

Є.І. Бородіна, В.А. Головенько [27]. Участь молоді в суспільному житті та в процесі реформування держави розглянуто у щорічних держаних доповідях такими науковцями, як О.М. Балакірєва, Т.В. Бондар, Є. І. Бородін, І.В. Пєша, Ярошенко О.В. та інші [36; 37].

Але процес участі молоді у суспільному житті та/або громадянська участь молоді через оцінювання рівня залученості особистості до цих процесів в Україні із наукових позицій проаналізовані недостатньо. Тому вважаємо за доцільне зупинитися на розробці методології вимірювання індексу участі молоді в суспільному житті.

Метою статті є комплексний підхід до розробки методології вимірювання рівня участі молоді у суспільному житті.

Наукова новизна статті полягає у тому, що вперше здійснено вивчення міжнародного і національного досвіду розрахунку рівня участі молоді у суспільному житті на основі комплексного аналізу первинних і вторинних емпіричних даних (результатів всеукраїнського опитування) та розроблено методику розрахунку індексу участі молоді у суспільному житті.

Методи дослідження. При написанні статті використано: аналітичний метод - для збирання, оброблення й систематизації наукової інформації, вивчення зарубіжного і вітчизняного досвіду; методи наукового абстрагування, спостереження, синтезу та аналізу - при дослідженні вмінь і навичок, якими володіє або не володіє молодь, і, які затребувані роботодавцями; індукції та дедукції - для обґрунтування термінів «участь молоді», «залученість молоді», «громадська участь», «громадянська участь», «громадянська активність», «залучення громади», «партисипація»; абстрактно-логічний метод - для розробки методики розрахунку Індексів і формування висновків дослідження.



Виклад основного матеріалу дослідження

Дослідження участі молоді в процесах ухвалення рішень, а також в суспільному житті варто почати з визначення поняття «участь молоді». Досить часто в українському законодавстві використовується рівнозначний термін «залучення молоді» разом з терміном «участі молоді». Зокрема, Закон України «Про основні засади молодіжної політики» зазначає, що «участь молоді у формуванні та реалізації молодіжної політики забезпечується шляхом врахування позиції молоді під час прийняття рішень, що стосуються молоді, залучення суб'єктів молодіжної роботи до реалізації молодіжної політики» [29]. Цей закон спрямований на забезпечення активної участі молоді в усіх сферах суспільного життя і розбудови держави.

Також для визначення учасницького ухвалення рішень використовуються такі поняття, як «громадська участь», «громадянська участь», «громадянська активність», «залучення громади», «партисипація».

Поняття «громадська участь» В.В. Артеменко визначає як систему дій, методів, інструментів і механізмів (об'єднаних логікою) участі громадян у визначенні та розв'язанні їхніх проблем [18]. Р. Апресян це поняття трактує, як залучення управлінців і громадян до управління суспільними і державними справами [17]. На думку Р.М. Хомської, громадянська участь - це включення керованих і керуючих (в обговорення та розробку політичних, соціально - економічних, культурних програм і проектів), вплив на ухвалення рішень і контроль за їх виконанням [38]. Як бачимо для визначення поняття «участі» використовують терміни «громадська участь» і «громадянська участь». Проте це дещо різні поняття.

Так, слово «громадській» утворено від іменника «громада» та означає «не державний», «не службовий», «добровільний». Натомість слово «громадянський» вказує на суспільство або людність цілої країни, на все громадянство, і походить від іменника «громадянин» [16; 39]. Отже, «громадська участь» - це участь людини у житті громади, тоді як «громадянська участь» - це участь, пов'язана з виконанням громадянських прав людини, її правом громадянина, тобто виконання обов'язків громадянина країни (сплачувати податки і збори, захищати Вітчизну, не заподіювати шкоду природі, культурній спадщині тощо).

У зарубіжній літературі проблеми участі також вивчаються у рамках різних підходів (управлінського, соціологічного, політологічного, правового, економічного тощо): громадянська участь (civic participation), громадська участь (public participation), соціальна участь (social participation), політична участь (political participation ) [21]. Це все синоніми, без яких неможливо уявити розвиток демократичного суспільства.

В англомовних працях переважно використовуються сталі терміни «citizen participation» (участь громадян) та «youth partіcіpatіon» (участь молоді). Вперше типологію рівнів взаємодії держави та громадянського суспільства здійснила Ш. Арнстейн - американська дослідниця та громадський активіст, яка у 1969 році опублікувала статтю «Драбина участі громадян» [1]. Ця стаття стала основою для подальших наукових досліджень, які базувалися на закладеній нею типології: від маніпулятивних до учасницьких рівнів залучення громадян. Пізніше у 1988 році Десмонд М. Коннор опублікував статтю «Нова драбина громадянської партисипації», де окреслив власну шкалу [4], яка дає змогу знайти вірний шлях до успішного розв'язання економічних, соціальних, культурних і політичних проблем, що виникають у суспільстві.

У 1992 році Р. Харт публікує статтю «Участь дітей: від символічних зусиль до громадянства», де пропонує власну шкалу вимірювання участі [8]. Його модель спрямована, насамперед, на оцінку ступеня участі саме дітей, тоді як модель Ш. Арнстейн була зосереджена на включенні громадян у суспільне життя. Розширення типології механізмів громадянського залучення отримали в роботі британських дослідників Г. Роу та Л. Фрюер, яка має три рівні залучення: комунікація, консультація та участь [9]. Проте сучасний підхід до принципу молодіжної участі базується саме на поглядах Р. Харта [8], який вважає, що дії, спрямовані на стимулювання участі дітей і молоді, - це спосіб удосконалення суспільства, а участь - це базове право громадянина.

В Україні питаннями громадянського суспільства і громадської участі займаються багато вчених і дослідників, проте варто виділити деякі роботи. Так, Г. Усатенко опубліковано результати дослідження громадських ініціатив Вінничини, Донеччини, Криму, Сумщини, Тернопільщини, Чернігівщини щодо участі громадськості у творенні місцевої політики [35]. Аналіз правових аспектів і практики їх застосування під час залучення інститутів локальної демократії проведено у рамках дослідженні «Правові умови розвитку громадянського суспільства в Україні. Що потрібно зробити?» М. Лацибою та

А. Краснопільською [25]. А. Єрмолаєв, Д. Горєлов та О. Корнієвський у дослідженні «Про стан розвитку громадянського суспільства в Україні» здійснили узагальнену оцінку правового середовища розвитку громадянського суспільства та визначили пріоритети державної політики у напряму участі громадян у суспільному і політичному житті [30]. Також в Україні проводяться моніторингові дослідження громадянської думки щодо залученості населення до політичного, соціально-економічного та суспільного життя, які здійснюють Інститут соціології Національна академія наук України, Центр «Соціальний моніторинг» та Українського інституту соціальних досліджень імені О. Яременка, Фонд «Демократичні ініціативи» та Українського центру економічних і політичних досліджень О. Разумкова [33].

Проте розрахунок індексу участі або оцінювання рівня залученості особистості до суспільних і політичних процесів в Україні із наукових позицій проаналізовані недостатньо. Виходячи з цього, виникла необхідність у розробці методики розрахунку і визначенні рівня участі населення, а особливо (молоді, у суспільному житті (громадському житті).

Вивчення міжнародного досвіду оцінювання участі населення у суспільному житті свідчить про різноманітність підходів у розрахунках даного показника. Так для розробки Індексу участі молоді у суспільному житті було враховано міжнародний досвід, зокрема: індекс участі у суспільному житті (Civic Engagement Index) ^[6^], що розраховуються Gallup (Американський інститут громадської думки); показник громадянської (суспільному) участі (Civic Engagement) ^[14^], що є один з 11 показників Індексу добробуту (Wellbeing Index), який розраховується відділом охорони здоров'я населення Департаменту охорони здоров'я Кентерберійського округу Нової Зеландії; індекс суспільної і політичної участі (Index of Civic and Political Engagement) [3], що розроблений Центром інформації і досліджень з питань громадянської освіти та взаємодії (CIRCLE);

Арабський барометр - Civic Engagement in the Middle East and North Africa [із]; Еврпейський барометр - Молодь Європи (Flash Eurobarometer - European Youth) [5]; Дослідження щодо волонтерства та громадянської участі, Грузія (Survey On Volunteerism And Civic Participation [11]), що проводиться Кавказький центр ресурсних досліджень (Caucasus Research Resource Centers); індекс громадянської активності [12], що розраховується за методикою, розробленої The Economist Intelligence Unit (EIU) у співпраці з Інститут Humanitas360 і групою запрошених фахівців.

Аналіз вищезгаданих публікацій дав змогу окреслити основні індикатори, які визначають участь населення у суспільному (громадському) житті можуть бути:

- участь у публічних мітингах;

- участь в останніх Президентських Виборах (або виборах до Верховної Ради, місцевих виборах);

- допомога нужденним упродовж певного періоду;

- участь у волонтерській діяльності;

- участь в громадських організаціях (активні члени).

Узагальнення й адаптація вищезгаданих матеріалів дали змогу застосувати міжнародний досвід враховуючи результати соціологічних досліджень «Молодь України - 2018», яке проводилося на замовлення Міністерства молоді та спорту України, та розробити Індекс участі молоді у суспільному житті.

Узагальнюючи вищевикладене пропонуємо методику розрахунку Індексу участі молоді (населення) у суспільному житті за результатами соціологічних досліджень. Цей Індекс складається з чотирьох субіндексів, кожен з яких представлено 2-3 показниками участі у суспільному житті та 2-3 показниками потенційної участі у суспільному житті.

У наступній таблиці зображено матрицю показників участі у суспільному житті та показників потенційної участі у суспільному житті, які представлені чотирма субіндексами, кожен з яких має певний набір показників, що відповідають цьому субіндексу (див. табл. 1).

Таблиця 1. Матриця показників участі у суспільному житті та показників потенційної участі у суспільному житті

Субіндекси	Участь у суспільному житті	Потенційна участь у суспільному житті
1. Інституційна участь	Показник 1.1.1 Частка молоді (населення), які заявляють, що брали участь у діяльності організацій громадянського суспільства	Показник 1.2.1 Частка молоді (населення), які заявили, що готові долучені до участі в організаціях громадянського суспільства
	Показник 1.1.2 Частка молоді (населення), які є членом будь-яких громадських організацій	Показник 1.2.2 Частка молоді (населення), які довіряють громадянським організаціям і об'єднанням
2. Соціальна участь	Показник 2.1.1 Частка молоді (населення), які упродовж останніх 12 місяців брали участь у вирішенні проблем громади	Показник 2.2.1 Частка молоді (населення), які зазначили, що готові долучитися до життя своєї громади або свого населеного пункту (міста/селища/села)
	Показник 2.1.2 Частка молоді (населення), які зазначили, що упродовж останніх 12 місяців демонстрували свою громадянську позицію	Показник 2.2.2 Частка молоді (населення), які зазначили, що готові долучитися у будь - який спосіб до участі у політичній і суспільній діяльності
	Показник 2.1.3 Частка молоді (населення), які залучені до участі в ухваленні рішень (до участі в консультативних, дорадчих та інших допоміжних органах)	Показник 2.2.3 Частка молоді (населення), які зазначили, що готові долучитися до участі в консультативних, дорадчих та інших допоміжних органах
3. Участь у політичному житті	Показник 3.1.1 Частка молоді (населення), які брали участь у виборах на місцевому, регіональному, національному рівні впродовж останніх 5 років	Показник 3.2.1 Частка молоді (населення), які заявили, що будуть брати участь у наступних виборах на місцевому, регіональному, національному рівні
	Показник 3.1.2 Частка молоді (населення), які упродовж останніх 5 років подавали свою кандидатуру на виборні посади	Показник 3.2.2 Частка молоді (населення), які заявили, що готові подати свою кандидатуру на виборні посади
	Показник 3.1.3 Частка молоді (населення), які заявили, що постійно стежать за політичним життям	Показник 3.2.3 Частка молоді (населення), які довіряють політичним партіям
4. Волонтерська діяльність і благодійність	Показник 4.1.1 Частка молоді (населення), які залучені до волонтерської діяльності впродовж останніх 12 місяців	Показник 4.2.1 Частка молоді (населення), які зазначили, що хотіли б спробувати себе у волонтерській діяльності
	Показник 4.2 Частка молоді (населення), які зазначили, що надавали будь-яку благодійну грошову або матеріальну допомогу (наприклад, одяг чи їжу) людям чи громадським організаціям, які вирішують певні проблеми	Показник 4.2.2 Частка молоді (населення), які упродовж останніх 12 місяців не займались волонтерської діяльністю, але раніше займались
		Показник 4.2.3 Частка молоді (населення), які зазначили, що вони довірять волонтерським організаціям і об'єднанням

Джерело: розроблено автором.

Для розрахунку Індексу участі молоді (населення) у суспільному житті окремо розраховується кожен з чотирьох Субіндексів.

Тоді як для розрахунку Субіндексу здійснюється стандартизація кожного з показників, які включені до Субіндексу.

Стандартизація показників, які вимірюються за безперервною шкалою, здійснюється за формулою:

де Pji - стандартизоване значення і -го показника за j -м аспектом; K_jt - фактичне значення і -го показника, - максимальне значення і -го показника; - мінімальне значення і -го показника.

Приклад і. Стандартизації показника: Абсолютне значення показника 1.1 «Частка молоді (населення), які заявляють, що брали участь у діяльності організацій громадянського суспільства» дорівнює 18,5%. Граничне максимальне значення - 100%, граничне мінімальне - 15%. Отже, стандартизоване значення показника становить:

Розрахунок Субіндексів здійснюється за кожним з визначених показників як середньозважена величина на основі стандартизованих первинних показників, що його характеризують, за такою формулою:



де Sij - субіндекс за j -м аспектом;

P_Я - стандартизоване значення і -го первинного показника для j -го аспекту, j = 1, 2, ... , J ;

w_ji - нормоване вагове значення і -го показника, n - кількість первинних показників за j -м аспектом

Приклад 2. Розрахунок субіндексу: Стандартизовані значення показників в Субіндексі 1. Організаційна участь ( _Sf_oy):

Показник 1.1. Частка молоді (населення), які заявляють, що брали участь у діяльності організацій громадянського суспільства - 0,0411

Показник 1.2. Частка молоді (населення), які є членом будь-яких громадських організацій - 0,0667

Якщо приймається, що всі зазначені показники враховуються з однаковою вагою (у цьому випадку з вагою 1/2), то узагальнюючий Субіндексі «Організаційна участь» становить:

Si_oy = 0,0411 * 1 + 0,0667 * 1 = 0,02058 + 0,03333 = 0,053922

Індекс участі молоді в суспільному житті розраховується як сума зважених субіндексів за формулою:

де g; - нормоване вагове значення j -го субіндексу



Приклад 3. Розрахунок Індексу участі молоді

Значення субіндексів дорівнює:

Субіндексу 1. «Організаційна участь» (Sioy) - 0,103922 (вага - 0,2) Субіндексу 2. «Соціальна участь» (Sicy) - 0,343095 (вага - 0,3)

Субіндексу 3. «Участь у політичному житті» ( Si ) - 0,497895 (вага - 0,3) Субіндексу 4. «Волонтерська діяльність і благодійність» ( SimE ) - 0,50200 (вага - 0,2)

З урахуванням наведених даних, інтегральний Індекс участі молоді дорівнює:

І ум = 0,103922 * 0,2 + 0,343095 * 0,3 + 0,497895 * 0,3 + 0,50200 * 0,2 =

= 0,020784 + 0,102929 + 0,149369 + 0,1004 = 0,373481

Варто пам'ятати, що чим більшим є ваговий коефіцієнт певного показника, тим більш важливим він є при розрахунку інтегрального показника, тобто тим більшим є його відносний вплив на загальний показник.

Показники з однаковими ваговими коефіцієнтами мають однаковий вплив на загальну оцінку. Відповідно, сума вагових коефіцієнтів усіх показників, що враховуються при розрахунку загального безрозмірного показника, дорівнює одиниці.

При побудові інтегральних оцінок розрахунок вагових значень коефіцієнтів wi та gj, як і встановлення мінімальних та максимальних стандартних значень первинних показників при стандартизації, є вкрай важливим етапом, оскільки система ваг безпосередньо впливає на значення інтегральної оцінки.

На етапі пілотного впровадження розрахунку Індексу участі молоді у суспільному житті для визначення ваг був використаний метод валідацією через соціологічні дослідження «Молодь Україні».

Індексу участі у суспільному житті змінюється в діапазоні від 0 до 1, де 0 відповідає найгіршій оцінці, а 1 - найкращій. Так само оцінюється і показник субіндексу.

Індекс о участі у суспільному житті обраховується шляхом стандартизації даних за 12 первинними показниками, які розподілені на 4 субіндекси з урахуванням відносної ваги показників.

Далі було зроблено розрахунок індексу участі молоді у суспільному житті за результатами соціологічного дослідження «Молодь України - 2018». У результаті ми отримали індекс участі молоді у суспільному житті за підсумками 2018 року, який дорівнює 0,404 (див. табл. 2).

Тобто, цей показник знаходиться трохи них же середнього рівня, що свідчить про те, що фахівцям молодіжної політики потрібно плідно працювати у напряму підвищення зазначеного показника.

Рис. 1. Розрахунок Субіндексів участі молоді у суспільному житті за результатами соціологічного дослідження «Молодь України - 2018»

Джерело: розроблено автором.

Таблиця 2. Розрахунок Індексу участі молоді у суспільному житті за результатами соціологічного дослідження «Молодь України - 2018»

Субіндекс	Показник	Здійснення стандартизації	Стандартизація	Розрахунок субіндексу	Субіндекс	Розрахунок Індексу	Індекс участі
		Абсолютне значення	Максимальне	Мінімальне				Ваги	Результат
1.Організаційна участь	Частка молоді, які заявляють, що брали участь у діяльності організацій громадянського суспільства	18,5	25	1	0,3500000	0,017500	0,258333	0,2	0,051667	0,40436
	Частка молоді віком 14-34 роки, яка є членом будь-яких дитячої або молодіжної громадських організацій	1	6	0,1	0,1666667	0,083333
2. Соціальна участь	Частка молоді, які припинили купувати товари з політичних чи економічних причин	3,5	20	0,1	0,1750000	0,043750	0,343095	0,3	0,102929
	Частка молоді, які брали участь у підписанні петицій	9,8	30	0,1	0,3266667	0,081667
	Частка молоді, які залучені до участі в ухваленні рішень (до участі в консультативних, дорадчих та інших допоміжних органах)	1,3	7	1	0,1857143	0,046429
	Частка молоді, які демонстрували свою позицію у мирних демонстраціях абр акціях протестів	13,7	20	0,1	0,6850000	0,171250
3. Участь у політичному житті	Частка молоді, які брали участь у виборах на місцевому, регіональному, національному рівні впродовж останніх 5 років	62,4	70	20	0,8914286	0,222857	0,497895	0,3	0,149369
	Частка молоді, які брали участь у політичній діяльності в Інтернеті чи в соціальних мережах	3,9	12	0,1	0,3250000	0,081250
	Частка молоді, які заявили, що постійно стежать за політичним життям	8,9	15	5	0,5933333	0,148333
	Частка молоді, які брали участь у дебатах з політиками	2	11	0	0,1818182	0,045455
4. Волонтерська діяльність і благодійність	Частка молоді, які залучені до волонтерської діяльності впродовж останніх 12 місяців	7,6	25	0,1	0,3040000	0,152000	0,502000	0,2	0,1004
	Частка молоді, які зазначили, що надавали будь-яку благодійну грошову або матеріальну допомогу (наприклад, одяг чи їжу) людям чи громадським організаціям, які вирішують певні проблеми	21	30	0	0,7000000	0,350000

Джерело: розроблено автором.

Найвищі результати ми отримали для субіндексу «Волонтерська діяльність і благодійність», який дорівнює 0,502, що найближче до найкращої оцінки «1». На другому місці субіндекс «Участь у політичному житті», який дорівнює 0,497. Найнижчі результати виявлено для субіндексу «Організаційна участь», який дорівнює 0,258 (див. рис. 1 і табл. 2).



Висновки і перспективи подальших досліджень

Підводячи підсумки варто зазначити, що участь молоді в суспільному житті є надзвичайно важливою умовою розвитку суспільства, тому важливим є визначення рівня залученості молоді до політичного, суспільного та громадського життя.

В Україні проводиться багато соціологічних досліджень, які оцінюють рівень залученості населення до всіх цих процесів.

Натомість відсутня єдина методологія вимірювання рівня участі населення у суспільному житті.

У світі існує багато методик і технологій розрахунку показника участі населення, або молоді, у суспільному житті.

Проте кожна країна виходить при побудові цього показника з власних можливостей (соціологічних досліджень, наявних інституцій і наукових установ, наявних методик і технологій) і цінностей, які притаманні цій країні.

Розроблена на основі міжнародного досвіду оцінювання участі населення у суспільному житті методика розрахунку Індексу участі молоді (населення) у суспільному житті дає змогу комплексно виміряти участь у публічних мітингах, участь у виборах, участь у волонтерській діяльності, та залученість до молоді до громадських організаціях і об'єднань.

Важливим аспектом розвитку громадянського суспільства є розуміння того, як суспільство сьогодні трактування терміну «громадянська активність», якими є тенденції у розвитку організацій громадянського суспільства, що заважає суспільним змінам і розвитку інститутів громадянського суспільства, яким чином можна вплинути на політичну і суспільну активність.

Тому розроблення методології оцінювання рівня участі населення (молоді) у суспільному житті є вагомим чинником ефективної державної політики у сфері формування розвиненого й активного громадянського суспільства.

У подальшому планується здійснити розрахунок індексу участі та індекс потенційної участі молоді у суспільному житті за результатами подібних соціологічних досліджень, які проведені або будуть проведені найближчим часом, та порівняти з показниками, що розраховані за результатами соціологічного дослідження «Молодь України - 2018».



Література

1. Arnstein Sherry R. A Ladder of Citizen Participation / Journal of the American Institute of Planners. Vol. 35. № 4. July 1969. P. 216-224. URL: http://www.participatorymethods.org/ sites/participatorymeth.pdf (дата звернення: 15.11.2021).

2. Barber B. K. The Search for Civil Society: Can We Restore the Middle Ground between Government and Markets? / New Democrat. 1995. March/April. P. 12-18.

3. CIRCLE - The Center for Information & Research on Civic Learning & Engagement. URL: https://civicyouth.org/PopUps/IndexGuide.pdf (дата звернення: 01.10.2021).

4. Connor D. M. A new ladder of citizen participation / National Civic Review. 1988. Vol. 77. № 3. P. 249-257. URL: http://geog.sdsu.edu/People/Pages/jankowski/public_html/web780/Connor_1988.pdf (дата звернення: 12.09.2021).

5. Flash Eurobarometer - European Youth. Survey conducted by TNS political & social at the request of the European Commission, Directorate-General for Education, Youth, Sport and Culture. 2018. 92 p. URL: https://ec.europa.eu/commfrontoffice/publicopinion/index.cfm/Survey/getSurveyDetail/ instruments/ FLASH/surveyKy/2163 (дата звернення: 15.11.2021).

6. Gallup's report 2016 Global Civic Engagement. URL: http://www.shqiperiajone.org/sites/ default/files/pdf/2016%20Global%20Civic%20Engagement%20Report.pdf (дата звернення: 15.11.2021).

7. Gray J. What Is Living in Liberalism? Post Liberalism : Studies in Political Thought. London : Routledge, 1993. 264 p.

8. Hart R. A. Children's participation from tokenism to citizenship. UNICEF Innocenti Research Centre, Florence, 1992. URL: https://www.unicef-irc.org/publications/pdf/childrens_ participation.pdf (дата звернення: 21.08.2021).

9. Rowe G. A typology of public engagement mechanisms. Science, Technology & Human Values. 2005, № 30, Р. 251-290. URL: http://citeseerx.ist.psu.edu/viewdoc/download?doi= 10.1.1.546.7172&rep=rep1&type=pdf (дата звернення: 15.11.2021).

10. Shils E. The Virtue of Civility: Selected Essays on Liberalism, Tradition and Civil Society. Indianapolis, Liberty Fund, 1997. 365 p.

11. Survey on Volunteerism and Civic Participation. URL: https://caucasusbarometer.org/en/ vl2014ge/AGEGROUP/ (дата звернення: 10.08.2021).

12. The 2018 Americas Civic Empowerment Index. URL: https://humanitas360.org/wp- content/uploads/Americas-Civic-Empowerment-Index-final-report-for-web-updated- 1.pdf (дата звернення: 10.08.2021).

13. Thomas K. Civic Engagement in the Middle East and North Africa. Kathrin Thomas Princeton University, 2018. 17 р. URL: https://www.arabbarometer.org/wp-content/uploads/PublicOpinion_ CivicEngagement_MiddleEast_ NorthAfrica_2018-1 .pdf (дата звернення: 10.08.2021).

14. Wellbeing Index. URL: http://www.oecdbetterlifeindex.org/ru/about/ru_whats-your-better-life- index/ (дата звернення: 15.11.2021).

15. Алмонд Г. Верба С. Гражданская культура и стабильная демократия. Полис. 1992. С. 122-134.

16. Антоненко-Давидович Б. Як ми говоримо. Київ: Либідь, 1991. 256 с.

17. Апресян Р.Г. Ценности гражданского общества и личность. Москва, 2001. 230 c.

18. Артеменко В.В. Форми та методи залучення громадськості: навч. посіб. Інститут громадянського суспільства; за заг. ред. В.Артеменка. Київ: ІКЦ «Леста», 2007. 248 с.

19. Афонін Е. А., Гонюкова Л. В., Войтович Р. В. Громадська участь у творенні та здійсненні державної політики. Київ: Центр сприяння інституційному розвитку державної служби, 2006. 160 с.

20. Берченко Г. В. Громадянське суспільство в Україні: конституційні аспекти : монографія. Нац. юрид. ун-т ім. Ярослава Мудрого. Харків: Юрайт, 2014. 208 с.

21. Бондаренко Н.О. Громадянське суспільство в Україні: історико-правові аспекти становлення та розвитку. Форум права: електрон. наук. фахове вид. 2017. № 5. С. 57-63. URL: http://nbuv.gov.ua/j-pdf/FP index.htm 2017 5 9.pdf (дата звернення: 15.07.2021).

22. Головаха Є.І., Паніна Н.В. Психологія людського взаєморозуміння (2-е вид., зі змінами та доп). Київ : Ін-т соціології НАН України, 2014. 223 с.

23. Громадянське суспільство України: сучасні практики та виклики розвитку: аналіт. доповідь / [Яблонський В. М., Андріученко Т. В., Бекешкіна І. Е. та ін.] ; за заг. ред. О. А. Корнієвського,

Ю. А. Тищенко, В. М. Яблонського. Київ: НІСД, 2018. 128 с. URL: http://old.niss.gov.ua/content/ articles/files/Dopov_Gromadianske_Suspilstvo_druk_01-9151d.pdf (дата звернення: 15.11.2021).

24. Зеленько Г. І. Інституціоналізація громадянського суспільства у постсоціалістичних країнах: (На прикладі країн Вишеградської групи та України) : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня доктора політ. наук. Київ, 2007. 32 с.

25. Лациба М., Красносільська А. Правові умови розвитку громадянського суспільства в Україні. Що потрібно зробити? URL: http://ipo.org.ua/wp-content/uploads/2015/06/ngo_development.pdf (дата звернення: 15.11.2021).

26. Молодь України - 2018: результати репрезентативного соціологічного дослідження. Міністерство молоді та спорту України. Київ: ДІЇ «Редакція інформаційного бюлетеня «Офіційний вісник Президента України», 2018. 72 с.

27. Нове покоління незалежної України (1991-2001 роки): щорічна доповідь Президентові України, Верховній Раді України, Кабінету Міністрів України про становище молоді в Україні (за підсумками 2001 року) / О. М. Балакірєва [та ін.] ; голов. ред. В. І. Довженко ; Держаний ін-т проблем сім'ї та молоді. Київ, 2002. 211 с.

28. Переглянута Європейська хартія про участь молоді в житті муніципальних та регіональних утворень. URL: https://rm.coe.int/168071b58f (дата звернення: 22.10.2021).

29. Про основні засади молодіжної політики: Закон України від 27 квітня 2021 року № 1414-IX. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1414-20#Text (дата звернення: 15.11.2021).

30. Про стан розвитку громадянського суспільства в Україні: аналіт. доп. / А. Єрмолаєв, Д. Горєлов, О. Корнієвський [та ін.]. Київ: НІСД, 2012. 48 с.

31. Романюк А. Порівняльний аналіз основних форм політичної участі громадян країн Західної Європи. Віче. 2008. № 1. С. 44-47

32. Сміт Дж. Світове громадянське суспільство? Міжнародні громадські рухи та організації і соціальний капітал. Незалежний культурологічний часопис «Ї». 2001. С. 21. URL: http://www.ji.lviv.ua/n21texts/smith.htm (дата звернення: 10.10.2021).

33. Соціологічні зрізи українського суспільства (моніторинг соціально-економічних очікувань населення: 2005-2014 рр.) : наук. Доп. / [Балакірєва О.М., Середа Ю. В., Дмитрук Д. А. та ін.] ; НАН України ; ДУ «Ін-т екон. та прогнозування НАН України». Київ, 2015. 78 с.

34. Тимошенко В.І. Громадянське суспільство в Україні: від витоків до наукової концепції // Громадянське суспільство в Україні: сучасний стан, виклики, стратегія модернізації: монографія: У 2 т. / за заг. ред. акад. НАН України Ю.С.Шемшученка та акад. НАПрН України О.В.Скрипнюка. Загальнотеоретичні та конституційно-правові аспекти розвитку громадянського суспільства в Україні. Київ: Вид-во «Юрид. думка», 2018. 676 c.

35. Участь громадськості в політичних процесах: Корені трави-3. Упоряд. : Г. Усатенко, О. Боронь. Київ : Агенство «Україна», 2005. 352 с.

36. Участь молоді в процесах реформування держави. Щорічна доповідь Президенту України, Верховній Раді України, Кабінету Міністрів України про становище молоді в Україні (за підсумками 2017 року) / Держ. ін-т сімейної та молодіжної політики; [редкол.: Жданов І. О., гол. ред. колег., Ярема О. Й. та ін.]. Київ, 2018. 100 с.

37. Участь молоді в суспільному житті: досвід, можливості, бар'єри : щорічна доповідь Президенту України, Верховній Раді України, кабінету Міністрів України про становище молоді в Україні (за підсумками 2011 року) / Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України, Державна служба молоді та спорту України. Київ, 2012. 222 с.

38. Хомская Р.М. Что такое гражданское участие. Москва, 2004. С. 276.

39. Чак Є.В. Чи правильно ми говоримо? Київ: Освіта, 1997. 239 с.



References

1. Arnstein Sherry R. (1969), “A Ladder of Citizen Participation”, Journal of the American Institute of Planners, vol. 35(4), pp. 216-224, available at: URL: http://www.participatorymethods.org/ sites/participatorymeth.pdf (Accessed 15 Nov 2021).

2. Barber, B. K. (1995), “The Search for Civil Society: Can We Restore the Middle Ground between Government and Markets?”, New Democrat, March/April, pp. 12-18.

3. CIRCLE - The Center for Information & Research on Civic Learning & Engagement, available at: https://civicyouth.org/PopUps/IndexGuide.pdf (Accessed 01 Oct 2021).

4. Connor, D. M. (1988), “A new ladder of citizen participation”, National Civic Review, vol. 77 (3), pp. 249-257, available at: http://geog.sdsu.edu/People/Pages/jankowski/public_html/web780/Connor_ 1988.pdf (Accessed 12 Sep 2021).

5. Flash Eurobarometer - European Youth. Survey conducted by TNS political & social at the request of the European Commission, Directorate-General for Education, Youth, Sport and Culture, 2018, 92 p., available at: https://ec.europa.eu/commfrontoffice/publicopinion/index.cfm/Survey/ getSurveyDetail/instruments/FLASH/surveyKy/2163 (Accessed 14 Nov 2021).

6. Gallup's report 2016 Global Civic Engagement. available at: http://www.shqiperiajone.org/ sites/default/files/pdf/2016%20Global%20Civic%20Engagement%20Report.pdf (Accessed 15 Nov 2021).

7. Gray J. (1993), What Is Living in Liberalism?, Post Liberalism: Studies in Political Thought, London: Routledge, UK.

8. Hart R. A. (1992), “Children's participation from tokenism to citizenship”, UNICEF Innocenti Research Centre, Florence, USA, available at: https://www.unicef-irc.org/publications/pdf/childrens_participation.pdf (Accessed 21 Aug 2021).

9. Rowe G. (205), “A typology of public engagement mechanisms”, Science, Technology & Human Values, vol. 30, pp. 251-290, available at: http://citeseerx.ist.psu.edu/viewdoc/download?doi= 10.1.1.546.7172&rep=rep1&type=pdf (Accessed 15 Nov 2021).

10. Shils E. (1997), The Virtue of Civility: Selected Essays on Liberalism, Tradition and Civil Society, Indianapolis, Liberty Fund, USA.

11. Survey on Volunteerism and Civic Participation, available at: https://caucasusbarometer.org/ en/vl2014ge/AGEGROUP/ (Accessed 10 Aug 2021).

12. The 2018 Americas Civic Empowerment Index, available at: https://humanitas360.org/wp- content/uploads/Americas-Civic-Empowerment-Index-final-report-for-web-updated-1.pdf (Accessed 10 Aug 2021).

13. Thomas K. (2018), “Civic Engagement in the Middle East and North Africa”, Kathrin Thomas Princeton University, P. 17, available at: https://www.arabbarometer.org/wp-content/uploads/ PublicOpinion CivicEngagement_MiddleEast_NorthAfrica_2018-1.pdf (Accessed 10 Aug 2021).

14. Wellbeing Index, available at: https://www.canterburywellbeing.org.nz/site-information/about ; http://www.oecdbetterlifeindex.org/ru/about/ru_whats-your-better-life-index/ (Accessed 15 Nov 2021).

15. Almond G., Verba S. (1992), “Civic culture and stable democracy”, Polis. vol. 4, pp. 122-134.

16. Antonenko-Davidovich B. (1991), Yak my hovorymo [As we speak], Lybid, Kyiv, Ukraine.

17. Apresyan R.G. (2001), Tsennosty hrazhdanskoho obschestva y lychnost' [Civil society values and personality], Moskow, Russia.

18. Artemenko V.V. (2007), Formy ta metody zaluchennia hromads'kosti [Forms and methods of public involvement], Lesta, Urraine.

19. Afonin E.A., Gonyukova L.V., Voitovich R.V. (2006), Hromads'ka uchast' u tvorenni ta zdijsnenni derzhavnoi polityky [Public participation in the creation and implementation of public policy], Center for Civil Service Institutional Development, Kyiv, Ukraine.

20. Berchenko G.V. (2014), Hromadians'ke suspil'stvo v Ukraini: konstytutsijni aspekty [Civil society in Ukraine: constitutional aspects], Yurayt, Kharkiv, Ukraine.

21. Bondarenko N.O. (2017), “Civil society in Ukraine: historical and legal aspects of formation and development”, Law Forum: Electron. Science, specialties type, vol. 5, pp. 57-63, available at: http://nbuv.gov.ua/j-pdf/FP_index.htm_2017_5_9.pdf (Accessed 15 Jul 2021).

22. Golovakha E.I., Panina N.V., Psykholohiia liuds'koho vzaiemorozuminnia [Psychology of human mutual understanding], Institute of Sociology of the National Academy of Sciences of Ukraine, Kyiv, Ukraine.

23. Hromadians'ke suspil'stvo Ukrainy: suchasni praktyky ta vyklyky rozvytku [Civil society of Ukraine: modern practices and challenges of development] NISS, Kyiv: Ukraine, available at: http://old.niss.gov.ua/content/articles/files/Dopov_Gromadianske_Suspilstvo_druk_01-9151d.pdf (Accessed 15 Nov 2021).

24. Zelenko G.I. (2007), Instytutsionalizatsiia hromadianskoho suspil'stva u postsotsialistychnykh krainakh [Institutionalization of civil society in post-socialist countries], dis. for science. degree of doctor flight, Science, Kyiv, Ukraine.

25. Latsyba M., Krasnosilska A. Pravovi umovy rozvytku hromadianskoho suspil'stva v Ukraini. Scho potribno zrobyty? [Legal conditions for the development of civil society in Ukraine. What to do?], available at: http://ipo.org.ua/wp-content/uploads/2015/06/ngo_development.pdf (Accessed 15 Nov 2021).

26. Molod' Ukrainy - 2018: rezul'taty reprezentatyvnoho sotsiolohichnoho doslidzhennia [Youth of Ukraine - 2018: the results of a representative sociological study], Official Gazette of the President of Ukraine, Kyiv, Ukraine.

27. Nove pokolinnia nezalezhnoi Ukrainy (1991-2001 roky): schorichna dopovid' Prezydentovi Ukrainy, Verkhovnij Radi Ukrainy, Kabinetu Ministriv Ukrainy pro stanovysche molodi v Ukraini (za pidsumkamy 2001 roku) [New generation of independent Ukraine (1991-2001): annual report to the President of Ukraine, the Verkhovna Rada of Ukraine, the Cabinet of Ministers of Ukraine on the situation of youth in Ukraine (in 2001)], State Institute of Family and Youth Problems, Kyiv, Ukraine.

28. Perehlianuta Yevropejska khartiia pro uchast' molodi v zhytti munitsypal'nykh ta rehional'nykh utvoren' [Revised European Charter on the Participation of Young People in Municipal and Regional Entities], available at: https://rm.coe.int/168071b58f (Accessed 22 Oct 2021).

29. Pro osnovni zasady molodizhnoipolityky [On the basic principles of youth policy]: Law of Ukraine of April 27, 2021, № 1414-IX, available at: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1414-20#Text (Accessed 15 Nov 2021).

30. Ermolaev, A., Gorelov, D., Kornievsky, O. (2012) Pro stan rozvytku hromadianskoho suspil'stva v Ukraini [On the state of development of civil society in Ukraine], NISS, Kyiv, Ukraine.

31. Romanyuk A. (2008), `Comparative analysis of the main forms of political participation of citizens of Western Europe', Viche, vol. 1, pp. 44-47.

32. Smith J. (2001), Svitove hromadians'ke suspil'stvo? Mizhnarodni hromads'ki rukhy ta orhanizatsii i sotsial'nyj kapital. Nezalezhnyj kul'turolohichnyj chasopys «Y» [World Civil Society? International social movements and organizations and social capital. Independent culturological magazine "Yi"], (online) available at: http://www.ji.lviv.ua/n21texts/smith.htm

33. Balakireva O.M., Sereda Yu.V., Dmitruk D.A. (2015), Sotsiolohichni zrizy ukrains'koho suspil'stva (monitorynh sotsial'no-ekonomichnykh ochikuvan' naselennia: 2005-2014 rr.)

[Sociological sections of Ukrainian society (monitoring of socio-economic expectations of the population: 2005-2014)], Science. Extra, Kyiv, Ukraine.

34. Tymoshenko V.I. (2018), “Civil society in Ukraine: from the origins to the scientific concept”, Civil society in Ukraine: current status, challenges, strategy of modernization: monograph, Yurid Publishing House, Kyiv, Ukraine.

35. Usatenko, G., Boron, O. (2005), Uchast' hromadskosti v politychnykh protsesakh: Koreni travy-3 [Public participation in political processes: Roots of grass-3], Ukraine Agency, Kyiv, Ukraine.

36. Zhdanov, I.O., Yarema, O.Y. (2018), Uchast' molodi vprotsesakh reformuvannia derzhavy. Schorichna dopovid' Prezydentu Ukrainy, Verkhovnij Radi Ukrainy, Kabinetu Ministriv Ukrainy pro stanovysche molodi v Ukraini (za pidsumkamy 2017 roku) [Participation of young people in the processes of state reform. Annual report to the President of Ukraine, the Verkhovna Rada of Ukraine, the Cabinet of Ministers of Ukraine on the situation of youth in Ukraine (following the results of 2017)] Derzh. Institute of Family and Youth Policy, Kyiv, Ukraine.

37. Uchast' molodi v suspil'nomu zhytti: dosvid, mozhlyvosti, bar'iery : schorichna dopovid' Prezydentu Ukrainy, Verkhovnij Radi Ukrainy, kabinetu Ministriv Ukrainy pro stanovysche molodi v Ukraini (za pidsumkamy 2011 roku) [Youth participation in public life: experience, opportunities, barriers: annual report to the President of Ukraine, the Verkhovna Rada of Ukraine, the Cabinet of Ministers of Ukraine on the situation of youth in Ukraine (2011)], Ministry of Education and Science, Youth and Sports of Ukraine, State Service for Youth and Sports of Ukraine. Kyiv, Ukraine.

38. Chomskaya R.M. (2004), Chto takoe hrazhdanskoe uchastye [What is civic participation]. Moscow, Russia.

39. Chuck E.V. (1997), Chypravyl'no my hovorymo? [Are we right?], Education, Kyiv, Ukraine.

Размещено на Allbest.ru

...