Сімейний міф у картині світу жінок

Размещено на http://www.allbest.ru

Размещено на http://www.allbest.ru

Сімейний міф у картині світу жінок

Віра Крамченкова, Олена Волос

Віра Крамченкова доктор психологічних наук, доцент, професор кафедри психології ХНПУ імені Г. С. Сковороди, м. Харків, Україна. Олена Волос магістрантка кафедри психології ХНПУ імені Г. С. Сковороди, м. Харків, Україна

Анотація. Стаття присвячена дослідженню особливостей картини світу жінок у залежності від рівню міфологічності сімейних уявлень. Картина світу особистості визначається як інтегральна психологічна структура, цілісна багаторівнева система уявлень особистості про світ, інших людей, про себе і своє життя, що репрезентують систему взаємовідносин людини зі світом і самою собою у індивідуальній свідомості та реалізуються у стратегіях життєдіяльності. Міфологізовані складові картини світу об'єднують елементи неусвідомлюваних переконань, ірраціональних установок переконань і вірувань, суб'єктивну емоційну оцінки різних об'єктів і явищ дійсності. Ірраціональні сімейні судження, вимоги та переконання акумульовані у сімейному міфі. Сімейний міф, як складова картини світу особистості, виступає в якості одного з провідних регуляторів життєдіяльності і активності особистості в саморегуляції поведінки й психоемоційних станів, в процесі саморозуміння та самопізнання, інтерпретації процесу взаємодії, поведінки інших та групової діяльності, реалізації життєвих сценаріїв, а також у переживанні кризових періодів на життєвому шляху особистості.

Виявлено, що домінуючим сімейним міфом досліджуваних жінок є міф абсолютизації сімейних ситуації, а найменш представленим є міф про злі сили, що атакують сім'ю. Варіативність сімейної самосвідомості жінок представлена рівневими профілями, що позначені - підвищена міфологічність, середня міфологічність та знижена міфологічність. Представлено особливості картини світу жінок у залежності від рівню міфологічності сімейних уявлень. Переконання про доброту людей, справедливість та контрольованість світу, випадковість того, що відбувається, ступень самоконтролю, а також показники загальних індексів власної цінності та психологічної безпеки підвищуються за умов зниженої міфологічності сімейних переконань.

Переконання у прихильності світу та загальної прихильності світу і людей знижуються за умов середнього рівню міфологізації сімейної самосвідомості, але виявляються подібними у досліджуваних як з підвищеним так й зі зниженим рівнем насиченості сімейних міфологем. Залежність ірраціональних установок від профілів сімейної міфологічності виявляється у фрустраційній толерантності, яка знижується за умов підвищення міфологічності. Отже, сімейний міфів виступає як засіб копінгу за умов зниження стресостійкості.

Ключові слова: картина світу, сімейний міф, базисні переконання, ірраціональні установки, фрустраційна толерантність, рівневі профілі сімейної міфологічності, жінки.

Vira Kramchenkova. Doctor of Psychological Sciences, Associate Professor, Professor of the Psychology Department H. S. Skovoroda Kharkiv National Pedagogical University, Kharkiv, Ukraine. Olena Volos Master's student of the Department of Psychology, H. S. Skovoroda Kharkiv National Pedagogical University, Kharkiv, Ukraine. FAMILY MYTH IN THE PICTURE OF THE WORLD OF WOMEN

Abstract. The article is devoted to the study of the features of the picture of the world of women, depending on the level of mythology of their family ideas. The picture of the world of a person is defined as an integral psychological structure, an integral multi-level system of ideas of a person about the world, other people, about himself and his life. The picture of the world, as a system of relationships between a person and the world and himself, is presented in the individual consciousness and is realized in the strategies of life. Mythologized components of the picture of the world include elements of unconscious beliefs, irrational attitudes and beliefs, subjective emotional assessment of various objects and phenomena of reality. Irrational family judgments, demands and beliefs are accumulated in the family myth. The family myth, as a component of the picture of the world of the individual, acts as one of the leading regulators of the life and activity of the individual. It plays a significant role in the self-regulation of behavior and psycho-emotional states, in the process of self-understanding and self-knowledge, interpretation of interaction, the behavior of other people and group activities, the implementation of life scenarios, as well as in experiencing personality crisis periods.

It is shown that the dominant family myth among the examined women is the myth of absolutization of family situations, and the least represented is the myth of evil forces attacking the family. The variability of women's family self-awareness is represented by level profiles designated as increased mythological, average mythological and reduced mythological.

The features of the picture of the world of women depending on the level of mythology of family representations are studied. The decrease in the level of mythology of family beliefs is accompanied by an increase in the values of indicators of beliefs in the kindness of people, justice and controllability of the world, the randomness of what is happening, the degree of self-control, general indices of self-worth and psychological security.

A decrease in the value of indicators of beliefs in the favor of the world and the general favor of the world and people are noted at an average level of mythologization of family self-consciousness. Similar values of indicators of beliefs in the benevolence of the world and the general benevolence of the world and people were revealed in women with an increased and in women with a reduced level of intensity of family mythologies. The dependence of irrational attitudes on the profiles of family mythology is manifested in frustration tolerance, which decreases with an increase in the mythology of family self-awareness. Thus, the family myth acts as a means of coping with a decrease in stress tolerance.

Keywords: picture of the world, family myth, basic beliefs, irrational attitudes, frustration tolerance, level profiles of family mythology, women.

Постановка проблеми

Проблема гармонійного функціонування особистості, її конструктивної взаємодії у різних соціальних контекстах є надзвичайно важливою у сегоденні, коли життя набуває все більшої стресогенності за умов перебудови соціальних інститутів та багатьох сфер життя, в тому числі, і сім'ї. Ґрунтом оптимально функціонуючої особистості, її життєтворення у соціокультурному просторі є картина (образ) світу як цілісна багаторівнева система уявлень особистості про світ, інших людей, про себе і своє життя, що реалізується у стратегіях життєдіяльності [1]. Останніми роками спостерігається зростання наукового та суспільного інтересу до питань цілісного осмислення життя і діяльності особистості, різних аспектів суб'єктного розвитку, у тому числі, до суб'єктивних уявлень про світ й себе в ньому. Оскільки, формування уявлень про світ, власної концепції світу є процесом та результатом інтерпретації, в цьому процесі мають значний потенціал нерефлексивні міфологічні форми пізнання, до яких можна віднести й сімейний міф.

Міфологізація охоплює усе життя індивіда і супроводжує процеси соціалізації й виховання, та обумовлюється, як впливом зовнішнього середовища, так і розвитком індивідуальності у рамках життєвих виборів. Оскільки, міфологізовані аспекти картини світу представляють викривлене та некритичне відображення реальності, це негативно позначається на самоздійснені особистості, порушуючи соціально-психологічну та особистісну адаптацію, призводячи до ускладнень соціальної взаємодії та самореалізації [2]. В той же час, стійкість міфологем стосовно різних аспектів життя, в том числі й сімейного, пояснюється захисними функціями міфу. Сімейний міф як символічна конфігурація суб'єктивного досвіду, інтегруючись як складова до картини світу особистості, може бути одним з провідних регуляторів життєдіяльності і активності особистості в саморегуляції поведінки й психоемоційних станів, саморозуміння та самопізнання, інтерпретації процесу взаємодії, поведінки інших та групової діяльності, реалізації життєвих сценаріїв, а також переживання кризових періодів. В той же час, у сучасній психології бракує досліджень, спрямованих на вивчення особливостей інтеграції сімейного міфу до картини світу особистості.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

сімейний міфологізація саморегуляція

Розробляючи методичний комплекс дослідження ми виходили з положень про суб'єктивну картину світу як інтегральної психологічної структури, цілісної багаторівневої системи уявлень особистості про світ, інших людей, про себе і своє життя, а також, з уявлення про сімейний міф як сукупність інтегрованих переконань в контексті описання сімейної ідентичності. У дослідженні використовувалися наступні методики: «Аналіз сімейного міфу» А.О. Нестерової, Шкала базисних переконань Р. Янов-Бульман, в адаптації О. Кравцової та методика діагностики ірраціональних установок А. Елліса.

Методика «Аналіз сімейного міфу» А.О. Нестерової ґрунтується на положенні, що оцінні уявлення особистості про світ, зокрема сімейні, представлені у формі конструктів, в тому числі міфологізованих. Основні шкали методики відповідають 6 типам сімейних міфів: міф про вічне кохання, міф «про чарівну силу кохання, міф абсолютизації сімейних ситуацій, міф про злі сили, що атакують сім'ю, міф про необхідність жертви заради сім'ї, міф про постійність сімейного благополуччя [18].

Шкала базисних переконань (WAS) Р. Янов-Бульман, в адаптації О. Кравцової. Методика ґрунтується на когнітивної концепції базових переконань особистості. Методика включає 8 основних шкал, що відбивають базисні переконання: прихильність світу, доброта людей, справедливість світу, контрольованість світу, випадковість як принцип появи подій, цінність власного «Я», міра самоконтролю (контролю над подіями, що відбуваються), ступінь вдачі. У методиці передбачено визначення інтегральних індексів - загальне ставлення до прихильності навколишнього світу, загальне ставлення до осмисленості світу, переконання щодо власної цінності, що обчислюються на основі значення основних шкал [19]. Також, ґрунтуючись на дослідженнях С.О. Богомаз та А.Г. Гладких, в роботі ми використовували сумарний індекс «Психологічної безпеки», що розраховується як середнє арифметичне за всіма 8 шкалами [20].

Методика діагностики ірраціональних установок А Елліса заснована на концепції раціонально-емоційної терапії А.Елліса. В методиці представлено 4 основні шкали, що відбивають ірраціональні установки мислення: «катастрофізація», «повинність стосовно себе», «повинність стосовно інших» та «оцінна установка», а також 2 додаткові шкали, що дозволяють виявити рівень фрустраційної толерантності та загальний показник раціональності мислення. При інтерпретації даних слід враховувати, що значення показників за основними шкалами є зворотними - чім вище значення тестових показників, тим менше вираженість відповідних ірраціональних установок, а за додатковими - пряма [21].

Статистична обробка даних проводилася із застосуванням кластеризації методом К-середніх, аналізу відмінностей ознак за критерієм Н -Крускала- Уолліса для декількох незалежних вибірок.

За результатами аналізу прояву сімейних міфологем та міфологічності сімейних переконань досліджуваних жінок (рис. 1) виявлено, що домінуючим сімейним міфом виявився міф абсолютизації сімейних ситуації, а найменш представленим є міф про злі сили, що атакують сім'ю.

Рис. 1

Отже, досліджувані жінки схильні до підміни оцінки наявної сімейної ситуації абсолютними поняттями, ригідними схемами. Досліджувані вважають, що у будь-яка ситуація описується одним, загальним стереотипом поведінки, тобто характерні риси ситуації неминуче пов'язані з певними реакціями у відповідь, інших реакцій, просто не може бути, що призводить до ігнорування безлічі аспектів ситуації, що мають істотне значення у розвитку подій. При цьому, не характерним для досліджуваних є уявлення про приписування навколишнім обставинам та могутнім «вищім силам» (злий рок, доля) негативного впливу, який позначається на благополуччі сім'ї, що може бути пов'язане з особливостями вибірки, до якої увійшли жінки в високим рівнем освіти та широким кругозором, що збігається з даними А. Нестерової [18].

З метою аналізу варіативності у структурі сімейних міфологем досліджуваних жінок було здійснено кластерний аналіз методом К-середніх (рис. 2).

За результатами кластерного аналізу утворилося 3 профілі, що здебільшого відображують рівні насиченості сімейних міфологем та загальну міфологічність сімейних переконань, що дає підстави вважати ці профілі рівневими.

Кластер (представлений 42,86 % заміжніх та 33,33% незаміжніх жінок) характеризується підвищеним рівнем загальної міфологічності сімейних переконань, високим рівнем представленості міфів про абсолютизацію сімейних ситуацій, про вічне кохання та про чарівну силу кохання, підвищеним рівнем міфу про сталість та безконфліктність сімейного благополуччя, середнім рівнем міфу про необхідність жертви заради сім'ї та зниженим рівнем міфу про злі сили, що атакують сім'ю. Отже, даний профіль може бути умовно позначений, як «Підвищена міфологічність» (ПМ).

Рис. 2. Примітка: 1 - Міф про вічне кохання; 2 - Міф про чарівну силу кохання; 3 - Міф абсолютизації сімейних ситуацій; 4 - Міф про злі сили, що атакують сім'ю; 5 - Міф про необхідність жертви заради сім'ї; 6 - Міф про сталість сімейного благополуччя; 7 - Загальна міфологічність сімейних переконань

Кластер (представлений 28,57 % заміжніх та 19,05 % незаміжніх жінок) характеризується зниженим рівнем загальної міфологічності сімейних переконань, середнім рівнем представленості міфів про абсолютизацію сімейних ситуацій та про вічне кохання, зниженим рівнем показників міфу про чарівну силу кохання, низьким рівнем показників міфу про сталість та безконфліктність сімейного благополуччя, про необхідність жертви заради сім'ї та про злі сили, що атакують сім'ю. За конфігурацією та співвідношенням показників даний профіль є подібним до 1 профілю при більш низьких значеннях показників. Отже, даний профіль може бути умовно позначений, як «Знижена міфологічність» (ЗМ).

Кластер (представлений 28,57 % заміжніх та 47,62 % незаміжніх жінок) характеризується середнім рівнем показників за всіма шкалами окрім показника міфу про злі сили, що атакують сім'ю, що дає підстави умовно назвати цей профіль «Середня міфологічність» (СМ).

Подальший аналіз передбачав порівняння базисних переконань, що входять до суб'єктивної картини світу, у досліджуваних за визначеними рівневими профілями (табл. 1).

сімейний міфологізація саморегуляція

Таблиця 1. Показники базисних переконань у залежності від рівневих профілів сімейної міфологічності

1. Tytarenko, T.M., Kochubeinyk O. M., Cheremnykh, K. O. (2014). Psykholohichni praktyky konstruiuvannia zhyttia v umovakh postmodernoi sotsialnosti: monohrafiia [Psychological practices of constructing life in the conditions of postmodern sociality: monograph]. Kiiv: Milenium [in Ukrainian].

2. Hornostai P. P., Korobanova O. L., Pletka O. T., Tsyhanenko H. V., Chorna L. H. (2018). Svidome i nesvidome v hrupovii vzaiemodii [Conscious and unconscious in competition-conflict interaction between groups]. Kropyvnytskyi: Imeks-LTD [in Ukrainian].

3. Abulkhanova, K.A. (2017). Problembi soznanyia y eho yssledovanyi v otechestvennoi psykholohyy XX-XXI stoletyi [Problems of consciousness and its research in domestic psychology of the XX-XXI centuries]. Fundamental'ny'e i prikladny'e issledovaniya sovremennoj psikhologii. Rezul'taty' i perspektivy' razvitiya - Fundamental and applied research in modern psychology. Results and development prospects. (pp. 158-166). Moscow: Institut psikhologii RAN [in Russian].

4. Kyrylenko, K. (2021). Do pytannia pro demarkatsiiu poniat «kartyna svitu», «svitohliad» ta «obraz svitu» [On the question of demarcation of the concepts "picture of the world", "worldview" and "image of the world"]. Aktualniproblemy filosofii ta sotsiolohii - Current issues of philosophy and sociology, 28, 9-13 [in Ukrainian].

5. Karpenko, Z.S. (2018). Aksiolohichna psykholohiia osobystosti: monohrafiia [Axiological psychology of personality: monograph]. Ivano-Frankivsk: DVNZ «Prykarpatskyi natsionalnyi universytet imeni Vasylia Stefanyka» [in Ukrainian].

6. Moliako, V. O. (2018). Psykholohichni problemy konstruiuvannia obrazu svitu (zahalni polozhennia robochoi kontseptsii) [Psychological problems of constructing the image of the world (general provisions of the working concept)]. Aktualni problemy psykholohii - Current issues of psychology, XII. (24), 5-18 [in Ukrainian].

7. Rubskyi, V. M. (2018). Katehoryzatsiia i semiotychne modeliuvannia kartyny svitu [Categorization and semiotic modeling of the world picture]. Evropskyfilozoficky a historicky diskurz - European Philosophical and Historical Discourse, 4, 112-117 [in Ukrainian].

8. Hutsol, S.Iu. (2016). Rol mifu v protsesi samoproektuvannia osobystosti [The role of myth in the process of self-design of personality]. Psykholohiia osobystosti - Personality psychology, 7(1), 15-24 [in Ukrainian].

9. Skulovatova, O. V. (2007). Mifolohichna osnova tvorennia kartyny svitu osobystosti [Mythological basis for creating a picture of the world of personality]. Aktualni problemy navchannia ta vykhovannia liudei z osoblyvymy potrebamy - Current issues of education and upbringing of people with special needs, 3(5), 463-472 [in Ukrainian].

10. Khmiliar, O. F. (2017). Rehuliatsiia povedinky osobystosti symvolom: teoretyko- metodolohichnyi aspekt [Regulation of personality behavior by a symbol: theoretical and methodological aspect]. Psykholohichnyi chasopys: naukovo-praktychnyi zhurnal Instytutu psykholohii imeni H. S. Kostiuka NAPN Ukrainy - Psychological Journal: Scientific and Practical Journal of the GS Kostyuk Institute of Psychology of the National Academy of Pedagogical Sciences of Ukraine, 1 (5), 76-87 [in Ukrainian].

11. Chorna, L.H. (2018). Hrupovyi mif yak sotsialno-psykholohichne yavyshche [Group myth as a socio-psychological phenomenon]. Naukovi studii iz sotsialnoi ta politychnoi psykholohii - Scientific studies in social and political psychology, 42, 86-94 [in Ukrainian].

12. Hornostai, P.P. (2007). Problema hruppovoho bessoznatelnoho v sotsyalnoi psykholohyy [The problem of the group unconscious in social psychology]. Naukovi studii iz sotsialnoi ta politychnoi psykholohiim - Scientific studies in social and political psychology, 18(21), 30-39 [in Russian].

13. Marycheva, A.V. (2007). Fantazmatychne funktsionuvannia sotsialnoi hrupy [Phantasmatic functioning of a social group]. Problemy politychnoi psykholohii ta yii rol u stanovlenni hromadianyna Ukrainskoi derzhavy - Problems of political psychology and its role in becoming a citizen of the Ukrainian state, 5-6, 56-60 [in Ukrainian].

14. Varava, L.A., Pozhydaieva, H.V. (2019). Samousvidomlennia ta osoblyvosti transformatsii osobystisnoho mifu u pidlitkovomu vitsi [Self-awareness and features of transformation of personal myth in adolescence]. VisnykKharkivskoho natsionalnoho universytetu imeni V.N. Karazina. Seriia Psykholohiia - Bulletin of Kharkiv National University named after VNKarazina. Psychology series, 67, 8-14 [in Ukrainian].

15. Kramchenkova, V.O. (2018). Simia pry tiutiunopalinni: psykholohichni zakonomirnosti funktsionuvannia [The family in smoking: psychological patterns of functioning]. Kharkiv: Disa- plius [in Ukrainian].

16. Marynkevych, S. M. (2014). Vyvchennia simeinykh mifiv, yikh funktsii ta kharakterystyk u suchasnykh psykholohichnykh doslidzhenniakh [Study of family myths, their functions and characteristics in modern psychological research]. Filosofiia. Kultura. Zhyttia - Philosophy. Culture. Life,40, 170-178 [in Ukrainian].

17. Iaremchuk, O. V. (2017). Sotsialno-psykholohichna model simeinoho mifu: teoretychnyi vymir [Socio-psychological model of family myth: theoretical dimension]. Visnyk Natsionalnoi akademii Derzhavnoi prykordonnoi sluzhby Ukrainy - Bulletin of the National Academy of the State Border Guard Service of Ukraine, 1, 24-36 [in Ukrainian].

18. Nesterova, A. A. (2017). Razrabotka y valydyzatsyia dyahnostycheskoho oprosnyka «Analyz semeinoho myfa» [Development and validation of diagnostic questionnaire "analysis of family myth"]. Vestnyk Moskovskoho hosudarstvennoho oblastnoho unyversyteta. Seryia: Psykholohycheskye nauky - Bulletin of Moscow Region State University. Series: Psychology, 1, 33-49 [in Russian].

19. Soldatova, H.U. (Eds.). (2003). Praktykum po psykhodyahnostyke y yssledovanyiu tolerantnosty lychnosty [Workshop on psychodiagnostics and the study of personal tolerance]. Moskva: MHU ym. M.V. Lomonosova [in Russian].

20. Bohomaz, S.A., Hladkykh, A.H. (2009) Psykholohycheskaia bezopasnost y ee yzmerenye s pomoshchiu Shkalbi bazysnbikh ubezhdenyi [Psychological safety and its measurement using the Scale of basic beliefs]. Vestnyk Tomskoho hosudarstvennoho unyversyteta - Bulletin of Tomsk State University, 318, 191-194 [in Russian].

21. Kameniukyn, A.H., Kovpak, D.V. (2008). Antystress-trenynh [Antistress training]. SPb.: Pyter [in Russian].