Українське піднесення як нове народження свободи

Размещено на http://www.Allbest.Ru/

Українське піднесення як нове народження свободи

Тертичний О.В., магістр

Київ



Анотація

З початком європейської війни 2022 року Френсіс Фукуяма надав чудове пророцтво: поразка Росії уможливить нове народження свободи, а дух 1989 року буде жити завдяки українцям.

Наш погляд не заперечує історичного оптимізму і піднесення України, але застерігає від ейфорії: аналізує причини війни і звертає увагу на стан західного політикуму. З аналізу і форсайту горизонтом на 2030 рік випливає «домашнє завдання» на остаточну Перемогу над Русскім міром.

Наразі головним гальмом виглядає небажання політиків вивчити історичний урок. Захід лише почав розгортати військову та гуманітарну допомогу Україні, а міністри вже повідомляють, що «помилка» виправлена. Бажаний і можливий вивід військ РФ з України Захід називає остаточною перемогою, і знову помиляється, бо вже другий урок (після 2014 року) залишився не вивченим.

Якщо помилки повторюються, а винний їх не визнає, постає системне запитання: яким чином політика можна притягнути до відповідальності, якщо термін його каденції не завершився? Періодично питання вирішує тиск громадянського суспільства, якщо його підсилюють мас-медіа та/або вуличні протести. Так спрацювали демонстрації і масове збурення репортажами про злочини окупантів у Бучі.

Разом з тим, незабаром відбудуться якісь природні катастрофи та/чи збройні конфлікти в інших країнах, газети і журнали стануть розповідати про нове, тема російсько-української війни відсунеться на останні сторінки, і то дрібним шрифтом. Те саме буде неминуче відбуватися із сюжетами на телебаченні. Це не рука Кремля - у мас-медіа такі закономірності.

Хто і яким чином тоді примусить політиків навчатися, уникати помилок? Безвідповідальність залишається не усвідомленою, не артикульованою і не оголошеною, отже - приведе до третьої війни за кілька років після цієї другої, яка ще не завершилася.

Українці здолали безвідповідальність своїх політиків на Майдані, і загальний висновок з аналізу радикально сформулював відомий громадський діяч і футуролог Богдан Гаврилишин: «...наші люди вже почали діяти згідно з тою новою парадигмою, за якою повинен жити світ. Ми не мусимо у всьому доганяти світ - чи то Європу, чи то США.»

Майдан отримав лише концепцію мережевої демократії, а тепер, за вісім років теоретичний проект завершено, і суспільство отримало діючу модель mesh-democracy. Мережа долає безвідповідальність політиків прямим поточним волевиявленням - «повсякденним плебісцитом» за Ернестом Ренаном.

Ключові слова: мережа зворотного зв'язку «Персональний мандат», нове народження свободи, занепад глобальної демократії, мережана демократія (mesh-democracy), євролідерство України, східний форпост, Френсіс Фукуяма.



Abstract

Ukrainian rise as a new birth of freedom

Tertychnyi O.V., Master, group of independent researchers, Joint Project Coordinator, Kyiv

With the start of the European War in 2022, Francis Fukuyama provided a wonderful prophecy: Russia's defeat will enable a new birth of freedom, and the spirit of 1989 will live on thanks to the Ukrainians.

Our view does not deny the historical optimism and rise of Ukraine, but warns against euphoria: it analyzes the causes of the war and draws attention to the state of Western politics. From the analysis and foresight on the horizon for 2030 follows the "homework" for the final victory over the Russian peace.

At present, the main obstacle is the reluctance of politicians to learn a historical lesson. The West has only just begun to deploy military and humanitarian aid to Ukraine, and ministers are already reporting that the "mistake" has been corrected. The West calls the desired and possible withdrawal of Russian troops from Ukraine a final victory, and is again wrong, because the second lesson (after 2014) has not been learned.

If mistakes are repeated and the perpetrator does not admit them, a systemic question arises: how can a politician be prosecuted if his term of office has not expired? Periodically, the issue is addressed by civil society pressure if it is intensified by the media and / or street protests. This is how the demonstrations and mass outrage with reports about the crimes of the occupiers in Bucha worked.

At the same time, the quality of natural disasters and / or armed conflicts in other countries will soon take place, newspapers and magazines will tell about the new, the topic of the Russian-Ukrainian war will be pushed to the last pages, and in small print. The same will inevitably happen with stories on television. This is not the hand of the Kremlin - the media has such patterns.

Who and how then will force politicians to learn, to avoid mistakes? Irresponsibility remains unconscious, unarticulated, and undeclared, and will lead to a third war a few years after the second, which is not over.

Ukrainians overcame the irresponsibility of their politicians on the Maidan, and the general conclusion of the analysis was radically formulated by the well-known public figure and futurist Bohdan Havrylyshyn: “Our people have already begun to act according to the new paradigm by which the world should live. We don't have to catch up with the world in everything, whether it's Europe or the United States. "

The Maidan received only the concept of network democracy, and now, in eight years, the theoretical project has been completed, and society has received a working model of mesh-democracy. The network overcomes the irresponsibility of politicians with a direct current expression of will - a "daily plebiscite" according to Ernest Renan.

Key words: personal mandate feedback network, new birth of freedom, decline of global democracy, mesh-democracy, Ukraine's European leadership, eastern outpost, Francis Fukuyama.



Постановка проблеми

Вже за три тижні після нападу Росії на Україну 2022 року Френсіс Фукуяма оголосив: «Поразка Росії уможливить нове народження свободи і позбавить нас хвилювань щодо занепаду глобальної демократії. Дух 1989 року буде жити завдяки купці відважних українців.» [1].

На жаль, без «хвилювань щодо занепаду глобальної демократії» ближчими роками не обійдеться. Безвідповідальність політичних лідерів тягне помилки і злочини, що викликає соціальні кризи та недовіру. Могутні держави оголосили гарантії європейської безпеки, але виявилися нездатними запобігти нападу на мирну країну в центрі Європи. Спочатку агресору пробачили руйнацію світової безпекової системи 2014 року. Чисто символічні санкції залишили Росії по мільярду євро щодня (в основному за вуглеводи). Шалені доходи дозволили модернізувати збройні сили та військово-промисловий комплекс, накопичити фінансову подушку і запаси зброї до наступної, вже масштабної війни.

Коли Україну з трьох боків оточили батальйони «другої армії світу», лідери НАТО стали погрожувати Росії «пекельними санкціями». Після «всепрощення 2014 року» це виглядало смішно і одночасно страшно, бо сприймалося Кремлем з протилежним знаком: як заохочення агресії.

Напередодні вторгнення Путін отримав фінальний подарунок: публічні клятви, що «нога солдата НАТО на ступить на землю України», що читалося, як категорична відмова Україні надати військову допомогу. Після нападу довго чекали, як Київ буде захоплено «протягом 96 годин після вторгнення», як пообіцяли аналітики.

За два місяці політики тихо погодилися, що вони «зробили помилку». Але тут же гучно заявили, що помилку вже майже виправили, бо згуртувалися на захист України. Якщо хтось вважає, що це лише український, необ'єктивний погляд, хай пригадає демонстрації в західних країнах на підтримку прохання закрити небо і надати важке озброєння для наземного захисту жертві агресії.

Більшість західних політиків досі бачать і Росію, і Україну крізь окуляри совєтологів і радників, які очевидно не знають ні історії Росії, ні історії України. Радники і політики не мають уявлення про ментальні протилежності двох народів. Міністр оборони провідної держави НАТО суто по-путінськи називає війну «конфліктом в Україні», вважає, що Кремль своєю політикою «зганьбив військових РФ»:біленьких і пухнастих. Міністр повторює кремлівський наратив про «єдиний народ». В Державному департаменті США оголосили, що «Путін зробив з Росії агресора» [2], тоді як направду це ці росіяни тричі з радістю обирали собі вождя: про якого мріяли після смерті «великого» Сталіна. Сталін подобається росіянам тому, що таких радників, яких слухають політики, той давно розстріляв би)

Нехтування аномальністю Русского міру блокує розуміння головної причини «помилок»: як 2014, так і 2022 року. Лідери НАТО не хочуть знати про цивілізаційну неадекватність росіян, яку в країнах Східної Європи знають і з власного історичного досвіду.

Для тих, хто такого досвіду не має, російський філософ Дмитро Лучихін популярно пояснив: на відміну від європейських народів росіяни позбавлені імунітету до архаїчних культурних патернів. «... це відсутність у колективній свідомості логічних структур з допомогою яких сучасна людина сприймає світ на рівні само-собою зрозумілого, не замислюючись, автоматично» «культурна призма дозволяє побачити відмінність історичних процесів у Росії і країнах Європи» [3]. Але хто ту філософську призму покаже західним політикам?

Уявіть Рузвельта і Черчілля, які після визволення Франції від німецьких окупантів зупинили війська на кордоні з Німеччиною, щоби зберегти колиску європейського нацизму, і продовжувати торгівлю з Берліном. Саме так збираються вчинити їхні наступники: зберегти РФ, скасувати санкції і повернутися до звичного бізнесу, який «перед усе». Дві війни поспіль їх не навчили, мабуть тому, що не на їхні міста падають бомби, не громадяни гинуть і тікають за кордон.

Примусити політиків розплющити очі на світову небезпеку можуть вимоги суспільства. Перший крок вони зробили: суспільне збурення сюжетами з Бучі примусило лідерів увалити рішення про надання важкого озброєння ЗСУ і сформувати проукраїнську оборонну коаліцію. Але це разовий крок і разовий ефект. Скоро відбудуться нові катастрофи й війни, мас-медіа стануть говорити і показувати інші сюжети.

Хто і як тоді буде примушувати політиків і надалі діяти в інтересах безпеки світу, а не вигоди, як це було протягом 2014-21 років? Хто позбавить міністрів «московських окулярів», крізь які вони бачать російсько-європейські стосунки? Хто і як примусить політиків побачити і зрозуміти цивілізаційну неадекватність росіян? Хто буде показувати масовими носіями цю неадекватність мільйонам європейців протягом двадцяти років - так, як їм лукаво показували «гарних росіян»?

«Чому Україна може допомогти у лікуванні того світу? Тому що на Майдані, коли почали атакувати людей, створилися певні послуги: медична, релігійна, психологічна, освітня. Ці служби створили поодинокі люди... Цікаво, що всі ці служби було створено не за наказом уряду, а через почуття обов'язку перед своїми співгромадянами та країною. Так само зараз дуже багато добровольців вирішили піти в АТО. Добровільно, знаючи, що вони ризикують своїм життям, ніхто їм того не наказував. Так що наші люди вже почали діяти згідно з тою новою парадигмою, за якою повинен жити світ. Світ дуже багато Україні допомагає. Але і ми можемо помогти тому світу, він зайшов у певний глухий кут.» - пояснив учасник Майдану громадський діяч, економіст і футуролог Богдан Гаврилишин [4].

На жаль, після 2014 року піднесення не відбулося, бо громадянське суспільство було розпорошено. На противагу розпорошенню створена Мережа зворотного зв'язку «Персональний мандат» з двохсот осередків: для кожного з виборчих округів. Всеукраїнська Мережа розглядається в статті як діюча модель мережаної демократії: як та парадигма, «за якою повинен жити світ» [5, с.374-375].

Аналіз досліджень і публікацій. Дослідження «українського феномену» ґрунтуються на вивченні архетипічних основ і процесів їх розгортання в сучасних умовах. Серед численних публікацій зупинимося на тих, які містили позитивні передбачення. Деякі з них виявилися самовтіленими пророцтвами (self-fulfillingprophecy) за Р. Мертоном.

Найбільш ґрунтовною стала монографія «Українське диво: від депресії до соціального оптимізму», яка адресована тим, «хто прагне змінити себе і світ на краще». Автори використали авторські архетипні методики діагностики трансформаційних змін української свідомості і концептуалізували результати теоретичних і моніторингових досліджень Української школи архетипіки (1992-2018). На основі узагальнення отриманих даних та закономірно очікуваних стрибкоподібних якісних змін у суспільній свідомості було сформульовано оптимістичний прогноз найближчого розвитку України [6, с. 296]. Передбачення Е. Афоніна і А. Мартинова втілилися 2022 року - стрибком країни з останнього рядка європейських рейтингів до впливового суб'єкта геополітики.

Глобальну «Математичну модель структурної еволюції суспільних продуктивних сил» оприлюднили українські науковці Г. Повещенко і Ю. Чехової [7, с. 296]. Модель прогнозує і пояснює загальні риси, але кожне суспільство має свою специфіку. Майбутнє кожної країни виглядає як віяло різних сценаріїв в певному коридорі вірогідності. Варіативність залишає кожній нації і цивілізації свободу волі: можливість обрати і реалізувати власний сценарій в напряму загального розвитку.

Кожен наступний етап робить суспільство вільнішим, оскільки зростає продуктивність праці, зменшується час на фізіологічне відтворення, збільшує кількість вільного часу. Важливим фактором стає зміна цінностей суспільства в напрямі від виживання і закритості до секулярно-раціональних.

В Математичній моделі дослідницька група Спільний Проект звернула увагу на процес зміни цінностей і той факт, що країни рухаються в однаковій історичній послідовності у спільному напрямку, але з індивідуальними швидкостями. Якщо Україна прискорить рух на чинному Інформаційному етапі, то уникне можливого темпорального відставання на етапі Постінформаційного суспільства.

Пошук і моделювання засобів прискорення привели групу до «Концепції мережаної демократії як позитивного форсайт-сценарію», яка була репрезентована на ІІ Конгресі Соціологічної асоціації України [8]. В Сценарії, на думку доктора філософії М. Романова, присутня ентелехія, яка поєднує метафізичний стан нації з її буттям (як формою існування) й спрямовує історичний рух нації вже не по шляху лінійно-циклічних повторювань (разом з помилками), а на нелінійно-біфуркаційну траєкторію прориву суспільства на шлях інноваційного розвитку.

«Відкриття» ентелехії Спільним Проектом в метафізичному аспекті було характерним для Уявного (за Ж. Дюраном). До очікуваних біфуркацій група моделювала точкові впливи, які описав професор Мішель Маффесолі: «Знаходячи, висуваючи, актуалізуючи архетипальні фігури, втілення «емблем» чітко підкреслює невидиму силу уявного. Це нагадує нам про те, що, на відміну від прогресизму та притаманного йому зарозумілого раціоналізму, «прогресивна» філософія, характерна для уявного, походить від часу, що споконвіку був тотожний сам собі - часу незапам'ятної традиції, що зміцнює і підтримує засновки буття-разом. Часу спільного блага, що визрівав на основі прадавніх традицій, звичаїв і заведень.» [9].

Процес стоплення різних напрямів дослідження у Сценарії чудово ілюструє «отілеснення» (за Дюраном): «Уявне «своїм динамізмом дає можливість «отілеснити» все, чого воно торкається». В нашому випадку тривалою уявою мережаного Бачення було отілеснений процес, який складався-згадався-відчувся в Концепції мережаної демократії. Отілеснення дає можливість «осягнути й виразити неявну гармонію світу, як він є. Вона не прагне до ілюзорної досконалості за допомогою славнозвісного «виходу за межі», а мислить на основі експерименту...» - зазначив професор М. Маффесолі [10].

Осягнення неявної гармонії світу на старті Сценарію було описано в журналі Національного інституту стратегічних досліджень «Pro Futuro». Друга частина назви статті прямо зазначає: «Про гармонізацію моральних, духовних і матеріальних інтересів у соціальному моделюванні.» [11].

Чередою згаданих професором експериментів по суті був весь процес творення Сценарію. Програма реалізована в річищі публічної соціології: за взаємного навчання соціологів і громадських активістів та безпосередньої участі дослідників в соціальних акціях за М. Буравим [12].

Першим кроком безпосередньої участі став «Маніфест демократичної української мережі», який 1 січня 2011 року закликав громадян-користувачів до координації, зі сподіванням на формування самокерованої загальноукраїнської демократичної мережі [13]. За три роки вже сам Майдан фактично продублював заклик Маніфесту ДУМ 2011 року: створити «мережу самоорганізації громадян, яка забезпечить громадський контроль за діяльністю органів влади та самоврядування» [14].

Пропозиція, на жаль, залишилася не реалізованою, і на пояснення причин Спільний Проект надав публічний звіт про політологічне дослідження «Який рух здатен оновити Україну?» Аналіз виявив типову помилку, що блокує єднання: дефіцит довіри. Як зняти цей блок показала доповідь «Довіра як фундамент Майбутнього. Досвід спільного моделювання українського Проекту» [15]. Геопозиціювання України уточнила доповідь «Форсайт європершості України».

Гіпотеза соціального суб'єкту модернізації зафіксувала, що традиційні сподівання на середній клас в умовах сучасної України не мають підстав. Соціальним суб'єктом, що формується на спільних цінностях, може стати спільнота, осердя якої складають добровольці і волонтери: «...і ти раптом відкриваєш для себе: та країна, про яку ти мріяв, що вона колись такою стане, вона вже є, і шукати її слід в окопах.» [16].

Місце і роль України в системі європейської безпеки обґрунтувала стаття «Ukrainian archetype as a source of European security» [17].

На подолання штучного розколу нації Спільний Проект запропонував публічну оферту на брифінгу в Українському кризовому медіа-центрі за участі професора Віктора Мусіяки: «Персональний мандат як мережа національної консолідації» [18].

Мета і завдання статті. Стаття обґрунтовує суспільну потребу і можливість розгортання Мережі зворотного зв'язку «Персональний мандат» до загальнодемократичної масової платформи. Стаття пояснює, як Мережа стає діючою моделлю мережаної демократії, концепція якої була презентована 2013 року ІІ Конгресу Соціологічної асоціації України [8]. За участі свідомих громадян мережа самоправних груп в кожному з двохсот виборчих округів може відіграти об'єднавчу роль щоденного плебісциту за Ернестом Ренаном [19].

гармонізація соціальний моделювання демократичний мережа



Виклад основного матеріалу

Для масового користування зворотним зв'язком на базі «ідеальної» концепції «Персональний мандат» 2021 року створений «практичний» варіант: Мережа зворотного зв'язку з тою ж назвою. Мережа стала завершальним елементом (талісманом) Позитивного сценарію, містить його основні функціонали, і надалі розглядається як діюча модель мережаної демократії [20].

Мережа ПМ створена на базі науково-дослідницької програми Позитивний сценарій, яка містить теоретичні дослідження, аналіз сучасного досвіду об'єднавчих процесів і безпосередню участь фахівців у громадських процесах. Мережа ПМ надає технологічний інструмент єднання нації навколо ідеї самоуправління громад і прямої участі в управлінні державою.

Єднавча ідея випливає з історичних традицій волелюбності і здатності до самоорганізації, які були втілені зокрема в Запорізькій січі, визвольних змаганнях і на київських Майданах. Інструментом реалізації Ідеї стає платформа поточного зворотного зв'язку виборців з депутатами і головами територіальних громад. Поточний зворотний зв'язок Мережі ПМ означає можливість максимально легітимної процедури відкликання обраної особи (фізичної чи юридичної) до завершення каденції.

Структура Мережі відтворює структуру виборчих округів. Кожен з двох сотень округів отримав для самоуправління ФБ-групу. Щоби зайти до своєї групи у ФБ-пошуку досить набрати номер округу і об'єднавчу назву «Персональний мандат». Вільний доступ надає можливість участі в Мережі кожному з тридцяти мільйонів дорослих громадян України. Технологія забезпечує засадничі методологічні вимоги Позитивного сценарію: прозорість, рівноправність і необмежену участь.

Мешканці міст і поселень в рамках виборчих округів розглядаються як специфічні територіальні громади, що об'єднані спільним політичним інтересом - контролем за обранцями і впливом на їхню поточну діяльність.

Активна участь виборців обмежується Правилами, що розміщені в групах і на обласних сторінках Мережі ПМ. В межах області (і міста Києва) Сторінки відіграють роль координаторів автономних і самоправних окружних груп. Правила обмежують тематику профілем Мережі, забороняють флуд і особисті образи учасників, вимагають регулярних перевиборів модераторів [21].

Громадянський трансформатор

Зменшити витрати часу (ресурсів) на стартовому етапі допомагає використання результатів численних неурядових структур. Наприклад, Центр протидії корупції (ЦПК) запропонував користувачам ІТ-проект «Серпом по рейтингу», який відтворює механізм Персонального мандату [22]. Спеціалізована програма проекту автоматично збирає та аналізує інформацію з важливих голосувань у Верховній Раді України. В разі невідповідності програмі депутата (чи його партії) в його профілі на інтерактивній мапі висвічується попереджувальна інформація. Надалі кожен користувач може перевірити і оприлюднення інформацію про порушення. Схожі програми мають також рух ЧЕСНО та ряд інших неурядових структур. Мережа відігрАє роль громадянського трансформатора: на вході отримує наявні результати розслідувань, перевіряє їх і систематизує, а на виході подає виборцям конкретних округів.

Наразі виявлені порушники нечасто отримують покарання, бо більшість правоохоронних структур залишаються під корпоративним захистом Системи.

Незалежні розслідування не мають шансів отримати суттєвої результативності без масової уваги і громадської підтримки. Підтримку гальмує недовіра. Кожен українець може спитати: друзі, а за чиї гроші і за чиїми вказівками розгрібаєте наш бруд? Чому саме цей бруд, а не інший? Так виникає питання про легітимність результатів, бо дійсна демократія функціонує не лише «для народу», а й «іменем народу та силами народу».

Мережа як предтеча прийдешньої демократії

Конституція (ст.5) визначає народ як єдине джерело влади, а Мережа конкретизує загальне «джерело»: громадяни кожного виборчого округу уособлюють народ (в списках виборців) на двохстах конкретних територіях (своєрідних виборчих громадах). Виборчі округи стали вузлами Мережі саме тому, що обранці отримують мандати лише в округах - від «єдиного джерела влади». Волевиявлення виборців в округах має найвищу легітимність: бо саме ці конкретні громадяни надають мандати конкретним депутатам.

Громадяни в Мережі отримали доступну і зручну можливість слідкувати за своїми обранцями в кожному окрузі «іменем і силами народу» - на відміну від реєстрових активістів і найманих штатних розслідувачів. Виборці мають змогу реалізувати своє конституційне право і одночасно виконати громадянський обов'язок: вимагати виконання програм і обіцянок від обраних ними політиків.

За масової підтримки Мережа може отримати найвищу легітимність - подібну тої, яку свого часу взяв на себе Майдан. Його прагнення та вимоги можна тепер реалізувати які без барикад. Учасники Мережі творять в громадах віртуальні міні-майдани, які єднаються в масштабах України триєдиною Ідеєю свободи, справедливості і солідарності.

Шлях до правди

«Сьогодні багато з тих, що перебувають на вершинах влади, сприймають чисту правду як загрозу. Вони бояться її. Вони заперечують її. І вони атакують її - так, як це робили колись комуністи. Так ми опиняємося посеред епідемії безчестя й безконечного частоколу брехні» - в Маніфесті «Туга за Правдою, яка визволяє» застерігають українські інтелектуали та церковні діячі. Автори попереджають: «Проблему не можна буде вирішити інакше, ніж називаючи фейк брехнею і вводячи моральні чи матеріальні санкції для його продуцента.» [23].

Маніфест «Туга за Правдою» оминає питання про суб'єкт, який має вводити моральні чи матеріальні санкції, але наразі таким суб'єктом може стати Мережа ПМ. Мережа має аналогічне спрямування, яке відображено в назві спеціалізованих об'єднаних груп обласних центрів: «Ні - брехні!» [24]. Головна мета Мережі - моральні санкції, які можуть привести до політичних рішень: припинення повноважень продуцентів брехні. Якщо рівень довіри учасників впаде до критичної позначки, виборці проведуть місцевий референдум в окрузі: чи можна й надалі йому/їй довіряти представництво в Раді?

«Маніфест мудрості» можна вважати морально-етичним обґрунтуванням Позитивного сценарію, отже - й Мережі ПМ. Зокрема, автори Маніфесту зазначили, що «цінності справді допомагають творити вселюдську солідарність і спільний майданчик для позитивної дії», що відповідає головній меті Сценарію і засобам солідарності, які пропонує Мережа ПМ. Аналогічним Сценарію є і підґрунтя єднання, яке Маніфест визначає як «пошана до людської свободи і гідності»

Фінанси

Проблема фінансування політичних партій прямо випливає з безвідповідальності політиків. В більшості країн «глобальної демократії» партійні функціонери не втримуються від порушень: якщо не законодавства, так моральний принципів. Результатом стала дискредитація демократичних інституцій, які втрачають довіру, що тягне «занепад глобальної демократії».

Мережа ПМ - структура позапартійна, і на відміну від інших об'єднавчих ініціатив має вбудований комплекс позасистемних запобіжників. Головний - відсутність юридичної формалізації і керівних органів. Немає банківських рахунків - нема куди отримувати сумнівні «пожертви», немає внутрішньої бійки за кошти і за доступ до вождя, який кошти розподіляє. Всі групи самоправні, полілідерні і поєднані лише Правилами та назвою-франшизою «Персональний Мандат».

Альтруїстичне покарання

Активна частина учасників Мережі ПМ стануть провідниками ефекту альтруїстичного покарання. Карати виборних осіб, які порушують власні програми і обіцянки, активних громадян спонукає внутрішня потреба справедливості. Зазвичай акт покарання не приносить «карателю» вигоди, але вимагає від нього певних витрат (часу чи коштів). Таку поведінку фахівці називають альтруїстичним покаранням, і вважають, що воно відіграло важливу роль в еволюції суспільства.

Мережа заснована на припущенні, що серед десятків тисяч виборців кожного округу з часом виявиться невелика купка громадян, які будуть за рахунок власного часу охоче здійснювати покарання крадіїв і політичних шахраїв - тих, які обманом отримали мандати. Після запуску «чистилища» виборці побачать, що поточна чистка політикуму надає громаді позитивний розвиток. Зрозуміють, що місцеві спільноти «чистильників» - це осердя територіальних громад, які безкорисливо захищають інтереси усіх мешканців громади.

На доповнення та/чи заміну періодичним Майданам з барикадами приходять віртуальні безперервні самоправні майдани для кожної територіальної громади, які об'єднані в національну Мережу ПМ спільним громадянським інтересом «ні - брехні!».



Висновки і перспективи подальших досліджень

ІТ-віче - це соціальний інструмент, який дозволяє поза Майданом, на всій території країни «діяти згідно з тою новою парадигмою, за якою повинен жити світ». Мережана демократія (mesh democracy) може дати глобальній демократії те, чого їй наразі не вистачає: взаємо довіру, яка виникає від врядування «іменем народу, силами народу і для народу» за А. Лінкольном.

Мережа ПМ дозволяє учасникам легко творити в своїх громадах віртуальні міні-майдани, які єднаються спільним проектом за Ортега-і-Гасет: «Ефективно об'єднати сучасну націю може лише спільний проект майбутнього: не спущений згори, а вистражданий і усвідомлений усіма активними громадянами» [25, с. 15-139].

Мережа ПМ має привернути увагу науковців і громадськості завдяки рідкісному сполученню властивостей:

- Як і весь Сценарій виключає будь-яке «керівництво», бо змодельована на добровільній і рівноправній угоді, що можна трактувати як осердя нового Суспільного договору.

- Не потребує фінансових чи адміністративних ресурсів. Про ресурси на реалізацію конкретних акцій чи процесів мають дбати локальні (галузеві) проекти, керівників яких призначає група. Тоді як сама Мережа виконує концептуальну функцію методологічної оболонки.

- Мережа як навершення (талісман) Позитивного сценарію рівновіддалена від усіх наукових і дослідницьких структур: державних, академічних, приватних та громадських. Всі вони комусь належать, чи кимось керуються, і ПРИєднання до них означає часткову втрату самоправності. В Мережі ПМ нікому не треба поступатися ні часткою самоправності, ні своєю першістю чи власними напрацюваннями, бо вона передбачає не ПРИєднання, а Об'єднання. В Мережі відсутні власники і керівники: група Спільний Проект завершила роботу і надала результат суспільству як публічну оферту - для безперешкодного і безоплатного користування кожним громадянином відповідно до Сценарію Спільного Проекту.

- Методологія Сценарію і Мережі надає єдність спільній роботі, і таким чином підвищує сумарну ефективність локальних досліджень та проектів. Спільність надає інтелектуальне і організаційне «чуття єдиної родини» у спільному національному проекті майбутнього за Ортега-і-Гассетом.

Користувачі мають змогу за кластерним принципом поширювати технологію Мережі на виборчі дільниці. Такий крок стане переломним в досягненні реального місцевого самоврядування: дільниці за чисельністю виборців є оптимальними для творення первинних Органів самоврядування населення (ОСН).

Дослідницькі перспективи вбачаються в розвитку та конкретизації гіпотез Сценарію: мережаної демократії, української ентелехії, персонального мандату, модерного масового руху, єдності розвитку територіальних громад і демократизації українських, а також - європейських процесів.

Парадигма публічної соціології Спільного Проекту засвідчила ефективність в українських реаліях. Шлях від концепції до завершення програми група пройшла протягом дев'яти років. Як і визначали теоретики відкритої соціології, вона проявлялася й відтворювалася «також (і навіть в першу чергу...) як пасіонарні зусилля окремих людей, як незримі коледжі і, нарешті, як свого роду громадські рухи. Будучи ідеальним типом, вона є деякою точкою відліку і певним атрактором: свого роду потенцією адекватних взаємин соціології і суспільства...» [26].

Українські дослідження, технології і практичний досвід поєднання волелюбства із самоорганізацією на захист власних інтересів може бути цікавим для громадян західної цивілізації на подолання занепаду глобальної демократії.

Пригадаймо звернення вісімдесяти західних інтелектуалів: “Сьогодні український Майдан представляє Європу в найкращому вигляді... Дозвольте нам допомогти українцям побудувати нову Україну -- і тоді вони, безумовно, допоможуть нам побудувати нову Європу і більш справедливий світ” [27].

І пізніше (2015 року) передбачення відомого філософа Бернара Анрі-Леві: «Ця Європа наче скам'яніла під час Майдану, ця Європа, яка не наважується підняти тон, підняти голос на Путіна - це Європа, яка залякана, боїться. Це Європа, яка вже не вірить сама в себе - звичайно, така Європа розчаровує. Отже існує ідея Європи, яку тепер несе в собі Україна» [28].



Література

1. Jeffrey Gedmin, Francis Fukuyama, and the American Purpose team 10.03.22 Переклад: Хартія 97. Полное поражение России все ближе: двенадцать тезисов Френсиса Фукуямы

2. Путін зробив з Росії агресора, вказують в Держдепі США. Війною в Україні Кремль зганьбив військових РФ, говорить британський міністр. Голос Америки українською. 9 травня 2022р.

3. Dmitry Luchihin, статус ФБ

4. Гаврилишин Б. За два роки в Україні почнеться економічне диво / Богдан Гаврилишин Сайт «Ініціативна група «Першого грудня»

5. Тертичний О.В. ІТ-Мережа «персональний мандат» як щоденний плебісцит iv конгрес соціологічної асоціації України тези доповідей Харків 28-29 жовтня 2021 року. с.14-16

6. Афонін Е., Мартинов А. Українське диво: від депресії до соціального оптимізму /Е. Афонін, А. Мартинов. - К.: Видавничий дім «Києво-Могилянська академія», 2019. - 296 c.

7. Повещенко Г., Чеховий Ю. Математична модель структурної еволюції суспільних продуктивних сил. / Г. Повещенко, Ю. Чеховий // Соціологія: теорія, методи, маркетинг. - 2001. - №3. - с.41-60.

8. Концепція мережаної демократії як позитивний форсайт-сценарій. Тези доповідей ІІ Конгрес Соціологічної асоціації України. Харків, 2013.. с.374-375.

9. Мішель Маффесолі Передмова до франко-українського перекладу книги Жільбера Дюрана "Антропологічні структури уявного". Наукове життя: події: факти, відгуки issn 1681-116x. Український соціум, 2021, №1 (76): 125-129 Парадигматичне повернення

10. Тертичний О.В. «Україна майбутнього: сценарій позитивного перебігу подій. Про гармонізацію моральних, духовних і матеріальних інтересів у соціальному моделюванні» Журнал Національного інституту стратегічних досліджень «Pro Futuro», травень 2013. с.56-59.

11. Burawoy M. For Public Sociology. 2004 Presidential Address // American Sociological Review, Vol. 70, February, 2005. P. 4-28.

12. Маніфест демократичної української мережі П'ятниця, 31 грудня 2010, 13:16

13. Програмний маніфест «Майдану» (текст)

14. Тертичний Олександр. Довіра як фундамент Майбутнього. Досвід спільного моделювання українського Проекту. ІІІ Міжнародна наукова конференція «Міждисциплінарні проблеми соціальної роботи: психологічні, соціологічні, правові аспекти» 20-21 лютого 2015р. Факультет психології Київського національного університету імені Тараса Шевченка.

15. Олександр Тертичний. Класова селекція:волелюбні і відповідальні.

16. Персональний мандат може забезпечити зворотній зв'язок між виборцями і депутатами - експерти. Брифінг в УКМЦ

17. Tertychnyi O.V. Ukrainian archetype as a source of European security Interregional academy of personnel management. public management №3 (18) - June 2019 (Special edition) р. 461-476

18. Мережа персональних мандатів як майбутнє демократи Доповідь: Матеріали ІІІ Міжнародної наукової конференції. 26-27 березня 2021 р., м. Дніпро. Частина ІІ. / Наук. ред. О.Ю. Висоцький. - Дніпро: СПД «Охотнік», 2021. с.92-96

19. Правила групи Мережі «Персональний мандат»

20. Серпом по рейтингу

21. «Туга за Правдою, яка визволяє». Відкритий Православний Університет Святої Софії-Премудрості

24. Кияни: ні - брехні!

25. Ортега-і-Гасет Х. Бунт мас / Х. Ортега-і-Гасет // Ортега-і-Гасет Х. «Вибрані твори». - К.: Основи, 1994. -139 с.

26. Алексеев А.Н., Ленчовский Р.И. Профессия - социолог (Из опыта драматической социологии: события в СИ РАН 2008 / 2009 и не только): Документы, наблюдения, рефлексии. т. 3. СПб.: Норма, 2010. с.508-515. [in Russian]

27. Support Ukrainians and they can help us build a fairer Europe. The Guardian, Friday 3 January 2014 21.00 GMT. Переклад УП: [Електронний ресурс].

28. Бернар Анрі-Леві: Україна носить ідею Європи - [Електронний ресурс].



References

1. Jeffrey Gedmin, Francis Fukuyama, and the American Purpose team 10.03.22 Pereklad:Hartija 97. Polnoe porazhenie Rossii vse blizhe:dvenadcat' tezisov Frensisa Fukujamy

2. Putin zrobiv z Rosu agresora, vkazujut' v Derzhdepі SShA. Vpnoju v Ukrairn Kreml' zgan'biv vps'kovih RF, govorit' britans'kij mmsd. Golos Ameriki ukrams'koju. 9 travnja 2022 r.

3. Dmitry Luchihin, status FB 9 travnja o 17:04

4. Gavrilishin B. Za dva roki v Ukraim pochnet'sja ekonommhne divo / Bogdan Gavrilishin Sajt «Ішсам grupa «Pershogo grudnja» 04.02.2015

5. Tertichnij O.V. ІТ-merezha «personalnij mandat» jak shhodennij plebkcit iv kongres socюlogіchnoї asodacь ukraini tezi dopovіdej Hardv 28-29 zhovtnja 2021 roku. s.14-16

6. Afonm E., Martinov A. Ukralnske divo: vіd depresti do sodal'nogo optimіzmu / E. Afonіn, A. Martinov. - K.: Vidavnichij dm «Kkvo-Mogiljans'ka akadempa», 2019. - 296 c.

7. Poveshhenko G., Chehovij Ju. Matematichna model strukturno'].' evoljucu suspti'nih produktivnih sil. / G.Poveshhenko, Ju.Chehovij // Sodologha: teorha, metodi, marketing. - 2001. - №3. - s.41-60.

8. Koncepdja merezhanoї demokratti jak pozitivnij forsajt-scenarij. Tezi dopovkej ІІ Kongres Sodologichnoї asodacu Ukraїni. Harkiv, 2013.. s.374-375.

9. Mishel' Maffesoli Peredmova do franko-ukrains'kogo perekladu knigi Zhil'bera Djurana "Antropologichni strukturi ujavnogo". Naukove zhittja: podії: fakti, vidguki issn 1681-116x. Ukrains'kij socium, 2021, №1 (76): 125-129 Paradigmatichne povernennja

10. Tertichnij O.V. «Ukraina majbutnogo: scenarij pozitivnogo perebigu podij. Pro garmonizaciju moralnih, duhovnih i material'nih interesiv u socialnomu modeljuvanni» Zhurnal Nacional'nogo institutu strategichnih doslidzhen' «Pro Futuro», traven' 2013. s.56-59.

11. Burawoy M. For Public Sociology. 2004 Presidential Address // American Sociological Review, Vol. 70, February, 2005. P. 4-28.

12. Manifest demokratichno'i ukrains'koi merezhi P'jatnicja, 31 grudnja 2010

13. Programnij manifest «Majdanu» (tekst)

14. Tertichnij Oleksandr. Dovira jak fundament Majbutn'ogo. Dosvid spil'nogo modeljuvannja ukrains'kogo Proektu. III Mizhnarodna naukova konferencija «Mizhdisciplinarni problemi social'noi roboti: psihologichni, sociologichni, pravovi aspekti» 20-21 ljutogo 2015 r. Fakul'tet psihologii Kiivs'kogo nacional'nogo universitetu imeni Tarasa Shevchenka.

15. Oleksandr Tertichnij. Klasova selekcija: voleljubni i vidpovidal'ni. Redakcija Ns.Writer

16. Personal'nij mandat mozhe zabezpechiti zvorotnij zv'jazok mizh viborcjami i deputatami - eksperti. Brifing v UKMC

17. Tertychnyi O.V. Ukrainian archetype as a source of European security Interregional academy of personnel management. public management №3 (18) - June 2019 (Special edition) r. 461-476

18. Merezha personal'nih mandativ jak majbut demokratiї Dopovid': Materiali III Mizhnarodnoi naukovoi konferencii. 26-27 bereznja 2021 r., m.Dnipro. Chastina II. / Nauk. red. O.Ju. Visoc'kij. - Dnipro: SPD «Ohotnik», 2021. s. 92-96

19. Pravila grupi Merezhi «Personal'nij mandat»

20. Serpom po rejtingu

21. «Tuga za Pravdoju, jaka vizvoljaє». Vidkritij Pravoslavnij Universitet Svjato'i Sofi'i-Premudrosti

22. Kijani: ni - brehni!

23. Ortega-i-Gaset H. Bunt mas / H. Ortega-i-Gaset // Ortega-i-Gaset H. «Vibrani tvori». - K.: Osnovi, 1994. -139 s.

24. Alekseev A.N., Lenchovskij R.I. Professija - sociolog (Iz opyta dramaticheskoj sociologii: sobytija v SI RAN 2008 / 2009 i ne tol'ko): Dokumenty, nabljudenija, refleksii. t. 3. SPb.: Norma, 2010. s. 508-515. [in Russian]

25. Support Ukrainians and they can help us build a fairer Europe. The Guardian, Friday 3 January 2014 21.00 GMT.

26. Bernar Anri-Levi: Ukraina nosit' ideju Єvropi - [Elektronnij resurs].

Размещено на allbest.ru

...