Українські вимушені мігранти у Польщі
Аналіз змін пріоритетів діяльності українських мігрантських організацій у Польщі у зв'язку з масовим потоком вимушених мігрантів та повномасштабною війною проти України. Склад українських вимушених мігрантів, які в'їхали до Польщі після 24 лютого 2022 р.
| Рубрика | Социология и обществознание |
| Вид | статья |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 27.10.2022 |
| Размер файла | 30,6 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru
Українські вимушені мігранти у Польщі
Оксана П'ятковська,
кандидат економічних наук, заступниця директора Міжнародного інституту освіти, культури та зв'язків з діаспорою Національного університету «Львівська політехніка»
У публікації розглянуто динаміку та склад українських вимушених мігрантів, які в'їхали до Польщі після 24 лютого 2022 року, охарактеризовано основні зміни у міграційному законодавстві Польщі щодо прийняття та адаптації цієї категорії населення, а також представлено аналіз змін пріоритетів діяльності українських мігрантських організацій у Польщі у зв'язку з масовим потоком вимушених мігрантів та повномасштабною війною РФ проти України. мігрант польща війна
Ключові слова: міграційна політика Польщі, громадський активізм, українські мігрантські організації, статус тимчасового захисту.
Russia's full-scale armed attack on Ukraine, which happened on February 24,2022, caused a dramatical flee of forced migrants from Ukraine and Poland became the key destination country. So, in this article we examine the dynamics, age and sex composition of Ukrainian forced migrants who entered Poland after February 24, 2022, with a special emphasis on those who received temporary protection status. An overview of the main additional rights granted to Ukrainian forced migrants in Poland is also presented. Since a significant part of the activities related to providing help to Ukrainian forced migrants was implemented by non-governmental organizations in Poland, the purpose of the article is also to determine the specifics of the activities and changes in the functional priorities of Ukrainian public organizations in Poland, due to the full-scale Russian invasion. Seven Ukrainian migrant organizations were selected as the research objects. Time limits of organizations' activities analysis - from February 24, 2022, till the 1st of June 2022. To reach the aim we used the content analysis of the information on the official web pages, pages in social networks of these selected Ukrainian migrant organizations and then provided a comparative analysis of the statutory purpose of each organization and its activities within the selected time limits of the research.
The research shows that Ukrainian migrant organizations have different approaches in the field of functional priorities of their activities after February 24, 2022. Some, which were founded as cultural centers, have hardly changed their activities. Instead, those organizations, which provided assistance to Ukrainian labor migrants in Poland (e.g. Funds “Nasz Wybor", “Ukraina" and “Zustrich") refocused their work on Ukrainian forced migrants. In addition to their usual areas of work - providing consulting assistance, legal and psychological support etc., these organizations have developed completely new vectors of activity - finding housing, humanitarian assistance for Ukrainian women and children in Poland. Some of the organizations that arose as public initiatives based on Euromaidan (for example, “Euromaidan-Warszawa") expanded their activities in this direction, in particular, the advocacy of compliance with international trade agreements and EU sanctions, the blocking of EU trade with Russia with the help of protest actions.
Keywords: migration policy of Poland, civic activism, Ukrainian migrant organizations, temporary protection status.
Постановка проблеми. Повномасштабний збройний напад Росії на Україну, що стався 24 лютого 2022 р., спричинив різке зростання потоків вимушених мігрантів з України. Так, згідно з даними УВКБ ООН, станом на середину червня 2022 р. загальна чисельність українських вимушених переселенців за кордоном становила понад 5 млн осіб, а кількість осіб, що перетнули державний кордон у напрямі з України, понад 8 млн, з яких понад 4 млн - у напрямку до Польщі [21].
Такий безпрецедентний потік мігрантів призвів до введення в дію Директиви ЄС про тимчасовий захист, що була розроблена після війни в колишній Югославії і вперше набула чинності 4 березня 2022 р. [19]. Особливість Польщі як країни призначення українських вимушених мігрантів полягає у тому, що, попри скоординованість юридичних підходів у міграційній політиці, значні та швидкі потоки мігрантів створювали додаткове навантаження для ефективного виконання цих рішень. Інституційно та організаційно державні структури не мали змоги забезпечити належний супровід для мільйонів українських шукачів міжнародного захисту. Значну частину цих функцій держави взяли на себе волонтери, громадські організації та благодійні фонди [6]. Серед них провідну роль відіграли саме організації, засновані українськими мігрантами.
Аналіз останніх досліджень і публікацій. Дослідження міграційної політики, передусім з питань прийняття та інтеграції біженців у країнах ЄС, є популярними як серед зарубіжних, так і українських дослідників. Щодо останніх, варто виокремити праці О. Малиновської, О. Краєвської, М. Микієвича, О. Сушко. Попри те, що вивчення ролі громадського сектору та його участі в регулюванні гуманітарних викликів, спричинених потоками біженців, є вкрай популярними серед світової наукової спільноти, тим не менше, проблематика українських біженців, які з'явилися після початку російсько-української війни у 2014 р., не стала об'єктом належного наукового інтересу. Водночас питання діяльності українських громадських організацій за кордоном, зокрема в контексті розвитку соціального капіталу українських мігрантів, досліджували такі українські вчені, як О. Іванкова-Стецюк, Г. Селещук, О. Малиновська, І. Ключковська; серед польських дослідників варто згадати праці М. Кіндлер, М. Ярошевич, К. Войциковської-Баняк, А. Лади, Ю. Сегеша, М. Лесінської, М. Окольскі та ін. Однак діяльність українських мігрантських організацій у цій країні після початку повномасштабного вторгнення Росії потребують окремої уваги та детальнішого висвітлення у зв'язку з появою нової форми української міграції до Республіки Польщі.
Мета статті - оцінка міграційної ситуації між Україною та Польщею, що склалася після 24 лютого 2022 р, а також визначення специфіки діяльності та зміни функціональних пріоритетів українських громадських організацій у Польщі, що зумовлені повномасштабною російською інвазією та потоком українських вимушених мігрантів до цієї країни.
Результати дослідження. Міграційний обмін між Україною та Польщею характеризується давньою історією. Протягом останнього десятиліття міграція з України до Польщі мала переважно економічний характер [2]. Це, відповідно, обумовлювало демографічний і соціально-економічний склад українських мігрантів у Польщі. Загалом станом на початок 2021 р. частка українців серед усіх іноземців, які отримали дозвіл на працю в Польщі, становила понад 73%, при цьому істотно переважали особи чоловічої статі [24]. Натомість війна докорінно змінила чисельність та склад українських мігрантів у Польщі. Так, згідно з даними УВКБ ООН, станом на червень 2022 р. чисельність українських мігрантів, які офіційно оформили статус особи з тимчасовим захистом, сягнула майже 1,2 млн (табл. 1). При тому частка жінок і дітей віком до 18 років становила понад 93%, а питома вага дітей віком до 18 років - майже 44%.
Таблиця 1
Розподіл за віком та статтю українських вимушених мігрантів у Польщі, які офіційно отримали статус тимчасового захисту, станом на червень 2022 р. (осіб)
|
Вікові категорії (у роках) |
Всього |
||||||
|
0 - 4 |
5 - 11 |
12 - 17 |
18 - 59 |
60 і старші |
|||
|
Жінки |
51 217 |
114 522 |
94 296 |
519 103 |
69 103 |
848 241 |
|
|
Чоловіки |
52 767 |
116 246 |
89 552 |
60 995 |
20 419 |
339 979 |
|
|
Всього |
103 984 |
230 768 |
183 848 |
580 098 |
89 522 |
1 188 220 |
Складено за: [20].
Водночас дані ООН свідчать, що обсяги перетину кордону значно перевищують чисельність осіб, які отримали статус тимчасового захисту: понад 4 млн осіб проти майже 1,2 млн [21]. Фактично приблизно третина усіх, хто перетнули кордон з України до Польщі, офіційно зареєструвалися у цій країні. На наш погляд, це зумовлено частково тим, що частина українців попрямували в інші європейські країни, передусім до Німеччини та Чеської Республіки: зокрема, кількість українців, які офіційно зареєструвалися в цих країнах, становить 662 274 та 379 524 осіб відповідно [21]. Інша причина - повернення в Україну, кількість перетинів кордону в напрямі з Польщі до України станом на середину червня сягнула 2,8 млн осіб [21].
Тим не менше, згідно з результатами обстеження Центру міграційних досліджень Варшавського університету, приріст населення міст Польщі внаслідок таких міграційних потоків істотно збільшився. Питома вага українців серед населення деяких міст Польщі станом на 1 квітня 2022 р. коливалася від 11% (Білосток, Бидгощ, Лодзь) до 25% (Ґданськ, Катовіце) або й 35% (Жешув) [23]. Загалом цей міграційний потік вважається одним з найбільших і найшвидших міграційних переміщень після Другої світової війни, адже лише протягом першого місяця, а саме з 25 лютого до 30 березня 2022 р. кількість осіб, які в'їхали на територію Польщі з України, сягнула більше 2,3 млн [20].
Зважаючи на таку динаміку, на виконання Директиви ЄС про тимчасовий захист № 2001/55/EC для громадян України, які перетнули кордон після 24 лютого 2022 р., у Польщі 12 березня 2022 р. було ухвалено закон про допомогу громадянам України у зв'язку із збройним конфліктом на території цієї держави. Згідно з цим документом, українці, які в'їхали безпосередньо на територію Польщі після 24 лютого 2022 р., отримали право на:
перебування на території Республіки Польща протягом 18 місяців, починаючи від 24 лютого 2022 р. (тобто до 24 серпня 2023 р.);
отримання ідентифікаційного коду (Numer identyfikacyjny Pow- szechnego Elektronicznego Systemu Ewidencji Ludnosci - PESEL);
працевлаштування та ведення підприємницької діяльності;
безкоштовну освіту, зокрема навчання у ВНЗ;
соціальні виплати (зокрема одноразова допомога у розмірі 300 злотих кожній особі, щомісячна виплати по догляду за дітьми віком до 18 років у розмірі 500 злотих на кожну дитину);
безкоштовну медичну допомогу;
відкриття банківського рахунку [16].
Як уже було зазначено, попри імплементацію нового законодавства ЄС щодо вимушених мігрантів та розробку напрямів міграційної політики щодо українців, які після 24 лютого 2022 р втекли до Польщі, інституційно та організаційно Республіка Польща виявилася не готовою до викликів у перші місяці масової міграції. Тому громадянське суспільство миттєво зреагувало та розпочало новий етап діяльності [6]. Серед низки неурядових організацій, які працюють у Польщі для допомоги та сприяння інтеграції іммігрантів, існують і такі, що засновані українськими мігрантами або представниками національної меншини. Зокрема, згідно з інформацією, що розміщена на офіційному порталі Посольства України в Республіці Польщі, на території Польщі офіційно діють 15 українських організацій, при цьому подано не лише перелік, але й розмежування організацій, які не належать до української національної меншини у Польщі [3].
У цій публікації ми висвітлимо результати дослідження впливу російської агресії на зміни пріоритетів діяльності українських організацій у Польщі, які були засновані українськими мігрантами. Дослідження складається з таких етапів: (1) контент-аналіз джерельної бази (інформація із офіційних вебпорталів вибраних організацій, їхніх сторінок у соціальних мережах, зокрема Facebook); (2) порівняльний аналіз мети заснування організацій, статутних напрямів роботи та діяльності, що була виявлена під час контент-аналізу. Часові межі контент-аналізу - від початку російського вторгнення (24 лютого 2022 р.) до 1 червня 2022 р.
Об'єктом дослідження стали такі українські організацій у Польщі: Фундація «Духовної культури пограниччя», фонди «Наш вибір», «Український інформаційний центр», «Євромайдан-Варшава», «Просвіта», «Україна», «Зустріч». Слід підкреслити, що фонд «Український центр освіти», попри те, що зазначений на сторінці Посольства, не увійшов до цього переліку, оскільки нам не вдалося знайти офіційної інформації щодо існування такої організації. Результати аналізу систематизовано в табл. 2.
Таблиця 2
Коротка характеристика заснування та діяльності українських мігрантських організацій у Польщі після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну
|
Назва організації, дата та місце заснування |
Статутна мета |
Основні заходи та сфери діяльності після 24 лютого 2022 р. |
|
|
Фонд «Український інформаційний центр», м. Варшава (2015) |
Працює над промоцією української культури в Польщі. Організовує власні проекти, май- стер-класи, фестивалі, мистецькі зустрічі, виставки, концерти тощо - все задля популяризації сучасного українського мистецтва |
Поширення інформації у соціальних мережах про заходи і події інших організацій. |
|
|
Фундація «Духовної культури погранич- чя», м. Люблін (2004) |
Популяризація цінностей прикордонної культури в усіх її проявах, а також можливості підтримки місцевих ініціатив, пробудження та поглиблення інтересу до суспільно-історичної ситуації на прикордонних територіях, які зараз переживають складний період, оскільки периферія Польщі стала периферією Європейського Союзу |
Культурні заходи (наприклад, презентації літературних збірок); мистецькі майстер-класи; інтеграційні зустрічі та забави онлайн-трансляція богослужінь |
|
|
Фонд «Просвіта», м. Валч (2015) |
Назва фонду походить від заснованого у 1868 році у Львові українського товариства «Просвіта», завданням якого був розвиток української освіти, культури, громадського та кооперативного життя українців Галичини. Серед проєктів фонду: «Зустрічі з культурою», журнал «Рідна мова», допомога вчителям. Загалом основний акцент у своїй діяльності фонд здійснює на підтримку освіти та шкільництва українців у Польщі. |
Серед запланованих заходів - освітні та культурні проєкти. Серед реалізованих оновлених напрямів: харитативний концерт «Walch dla Ukrainy»; поглиблення співпраці з органами місцевого самоврядування для надання допомоги українським вимушеним переселенцям, зокрема щодо пошуку житла, а також збір гуманітарної допомоги як для українських вимушених мігрантів Валчі, так і для України загалом |
|
|
Фонд «Україна», м.Вроцлав (2013) |
Створений за ініціативи Почесного консула України у Вроцла- ві Гжегожа Джіка з метою підтримки процесу адаптації, інтеграції, особистого та професійного розвитку українських мігрантів. |
Допомога у вивченні польської мови для вимушених мігрантів та їхніх дітей; інтеграційні заходи для дітей мігрантів та творчі майстер-класи; Проєкт ReSTART (проведення інформаційних тренінгів, вебі- нарів з питань оформлення необхідних документів, пошуку роботи в Польщі, ефективних способів адаптації тощо); ярмарки вакансій для мігрантів; українські культурні події - передусім концерти українських виконавців; стартував окремий проєкт зі збирання коштів для України за сприяння мера Вроцлава. |
|
|
Фонд «Зустріч», м. Краків (2016) |
Фонд працює насамперед для польсько-українського зближення та співпраці, руйнування бар'єрів та стереотипів, розбудови сучасних полікультур- них та демократичних спільнот на основі базових соціальних цінностей. Фонд підтримує інтеграцію українців, які проживають у Польщі, допомагає їм адаптуватися до нового середовища. Сприяння розвитку культури і науки, в тому числі організація культурних заходів та наукових зустрічей, має виняткове значення для фонду |
Майстер-класи з писанкарства, виготовлення ляльок-мотанок, тощо; відкриття пункту допомоги мігрантів та меншин, в якому можна отримати безкоштовно інформацію про легалізацію перебування, життя в Польщі та Кракові, трудові відносини, права та обов'язки, адаптацію після міграції, куди і як звернутися в критичних ситуаціях тощо, а також пропонує надання юридичної та психологічної допомоги; проведення акцій та мирних протестів під гаслом «Ні війні в Україні», «Stand with Ukraine» та ін. концерт за участі польських та українських виконавців «Солідарні з Україною» з метою привернення уваги суспільства до проблеми війни в Україні |
|
|
Фонд «Наш вибір», м. Варшава (2009) |
Працює для розвитку співпраці між Польщею і Україною у сфері культури, освіти, політики, економіки та поширення ідей демократії і цінностей громадянського суспільства. Робота фонду також спрямована на допомогу громадянам України в інтеграції в польське суспільство. Фонд видає щомісячну |
Інформаційний супровід (відкриття інфолінії, проведення ве- бінарів з актуальних питань для вимушених мігрантів); пошук житла (створення спеціального порталу); юридичні консультації щодо легалізації перебування, працевлаштування, отримання соціального забезпечення тощо; |
|
|
газету для мігрантів з України в Польщі «Наш вибір», адмініструє портал naszwybir.pl українською і польською мовами. Додаткові ініціативи при фонді: клуб українських жінок (діє з 2014 р.), клуб «Рукавичка» (для дітей), Український дім у Варшаві (засновано у листопаді 2014 р. з метою проведення культурних заходів, сприяння інтеграції та підтримки української громади у Варшаві) |
гуманітарна допомога українцям у Польщі та в Україні; психологічна допомога; масові мітинги, акції протестів, участь у теле- та радіоефірах, привернення уваги суспільства та міжнародної спільноти до проблеми війни в Україні; інтеграційні заходи та навчання для українських жінок і дітей |
||
|
Фонд «Євро- майдан-Варша- ва», м. Варшава (2013) |
Соціальна ініціатива «Євро- майдан - Варшава» була створена для підтримки України на її шляху до євроінтеграції. Підтримка українського суспільства і допомага українцям. |
Гуманітарна допомога Україні економічні акції та протести (зокрема щотижневе блокування та закриття мережі магазинів Leroy Merlin та Auchan, блокування вантажівок на німецько-польському кордоні і польсько-білоруському кордоні, акції під гаслом «Stop trade with Russia»); політичні акції та протести (зокрема «Врятуйте охоронців Маріуполя», «Save people in Azovstal», «Save Ukrainian Children», «Daj cos z worka dla orka!», протести проти політики Віктора Орбана, «Save Ukraine. Stop War», «Путінці, геть з Польщі!» та ін.); участь у теле- та радіоефірах, привернення уваги суспільства та міжнародної спільноти до проблеми війни в Україні. |
Складено автором за: [1; 4 - 5; 7 -15; 17 -18; 22; 25].
Висновки і перспективи подальших досліджень
Підбиваючи загальний висновок дослідження, слід підкреслити, що простежується різноплановий підхід українських мігрантських організацій у сфері функціональних пріоритетів 'їхньої діяльності після 24 лютого 2022 р. (табл. 2).
Частина організацій, які були засновані як культурні осередки, майже не змінили своєї діяльності - насамперед це фундація «Духовної культури пограниччя», фонд «Просвіта» та фонд «Український інформаційний центр». Натомість ті організації, частиною діяльності яких було сприяння та допомога українським трудовим мігрантам у Польщі (фонди «Наш вибір», «Україна» і «Зустріч») переорієнтували свою роботу на надання допомоги українським біженцям. Окрім традиційних напрямів роботи -надання консультаційної допомоги, юридичний та психологічний супровід, ці організації започаткували зовсім нові вектори діяльності - пошук житла, гуманітарна допомога для українських біженців у Польщі. Ще з початком війни на Сході України (2014 р.) значна частина українських мігрантських організацій надавала гуманітарну допомогу в Україну, постачала ліки, одяг, спорядження та авто для Збройних сил України, організовувала відпочинок для дітей учасників АТО та лікування українських військових у Польщі. Однак надання гуманітарної допомоги для жінок та дітей, які прибули до Польщі в таких масштабах, - це нова форма їхньої діяльності. Частина організацій, які виникли як громадські ініціативи на основі Євромайдану (наприклад «Євромайдан-Варшава») розширили свою діяльність у цьому напрямі. Зокрема це відстоювання дотримання міжнародних торгових домовленостей і санкцій, блокування торгівлі ЄС з Росією за допомогою мітингів та акцій протестів. Також важливе значення для лобіювання політичних рішень мали акції протестів під посольствами відповідних країн у Польщі, виступи та заяви очільників українських організацій на телеканалах, їхня участь у політичних телешоу та дебатах.
На наш погляд, проблематика вимушеної міграції до Польщі має низку напрямів для проведення подальших досліджень, адже ця тема є безпрецедентною, багатоаспектною та мультидисциплінарною. Актуальним залишається питання дослідження інтеграції нового типу українських мігрантів у польське середовище, аналізу нових розробок міграційної політики у цій сфері та оцінки її ефективності.
Список використаних джерел
Допомога у поселенні та інформаційна підтримка. Як працює Український дім у Варшаві від початку війни. URL: https://naszwybir.pl/ukrdom-2/ (Дата звернення 25.06.2022)
Міграція в умовах трансформації регіональних ринків праці України: механізми регулювання / ДУ «Інститут регіональних досліджень імені М. І. Долішнього НАН України»; наук. ред. У. Я. Садова. Львів, 2019. 263 с.
Українська громада в Республіці Польща. Посольство України у Республіці Польща. URL: https://poland.mfa.gov.ua/spivrobitnictvo/232-ukrajinci-u-polyshhi (Дата звернення 25.06.2022)
Український дім у Варшаві. Facebook page. URL: https://www.facebook.com/ UkrainskiDom/?ref=page_internal (Дата звернення 25.06.2022)
Український дім у Варшаві. URL: https://uk.ukrainskidom.pl (Дата звернення 25.06.2022)
Ciobanu C. (2022) Overwhelmed Polish volunteers helping Ukraine refugees beg government to step in. Reporting Democracy. URL: https://balkaninsight.com/2022/03/10/ overwhelmed-polish-volunteers-helping-ukraine-refugees-beg-government-to-step- in/ (Дата звернення 25.06.2022)
Euromaidan Warszawa. URL: https://euromaidan-warszawa.org/uk/ (Дата звернення 25.06.2022)
Euromaidan-Warszawa. Facebook page: https://www.facebook.com/EuroMaj- danWarszawa (Дата звернення 25.06.2022)
Fundacja Kultury Duchowej Pogranicza. Facebook page. URL: https://www.face- book.com/Fundacja.Kultury.Duchowej.Pogranicza/about/?ref=page_internal (Дата звернення 25.06.2022)
Fundacja Ukraina. Facebook page. URL: https://www.facebook.com/fundacja. ukraina/events/?ref=page_internal (Дата звернення 25.06.2022)
Fundacja Ukraina. URL: https://fundacjaukraina.eu/o-nas/?lang=uk (Дата звернення 25.06.2022)
Fundacja Ukrainskie Centrum Informacyjne. Spis organizacji. URL: https://spis.ngo. pl/108292-fundacja-ukrainskie-centrum-informacyjneFundacja (Дата звернення 25.06.2022)
Klub Ukrainski w Krakowie - Fundacja Zustricz. Facebook page. URL: https://www. facebook.com/zustricz/ (Дата звернення 25.06.2022)
Nasz Wybir. URL: https://naszwybir.pl/fond-nash-vybir/ (Дата звернення 25.06.2022)
Nasz Wybir. URL: https://naszwybor.org.pl/o-na (Дата звернення 25.06.2022)
Poland: Parliament adopts law on assistance to Ukrainian refugees. An official website of the European Union. URL: https://ec.europa.eu/migrant-integration/news/ poland-parliament-adopts-law-assistance-ukrainian-refugees_en (Дата звернення 25.06.2022)
Prosvita. Facebook page. URL: https://www.facebook.com/Prosvi-
ta-1475209592773948/?ref=page_internal (Дата звернення 25.06.2022)
Prosvita. URL: https://prosvita.org.pl/index.php?page=start-ukr (Дата звернення 25.06.2022)
Temporary protection. European Commission, Migration and Home Affairs. An official website of the European Union. URL: https://ec.europa.eu/home-affairs/policies/ migration-and-asylum/common-european-asylum-system/temporary-protection_en (Дата звернення 25.06.2022)
Ukraine Refugee Situation, Poland. Operational data portal. URL: https://data.unhcr. org/en/situations/ukraine/location/10781 (Дата звернення 25.06.2022)
Ukraine Refugee Situation. Operational data portal. URL: https://data.unhcr.org/en/ situations/ukraine (Дата звернення 25.06.2022)
Ukrainskie Centrum Informacyjne FUCI. Facebook page: https://www.facebook.com/ FUCIpl/?ref=page_internal (Дата звернення 25.06.2022)
Wojdat M., Cywinski P. Miejska Goscinnosc: wielki wzrost, wyzwania i szanse. Raport o uhodzcah z Ukrainy w najwi^kszych Polskich miastach. URL: https://metropolie. pl/fileadmin/user_upload/UMP_raport_Ukraina_20220429_final.pdf?fbclid=IwAR- 1GLX0Z2tY8wUeJEB6GQ6mLhcu2zet9tJV3pVJcMCSzvgM1WLcw2ooOuhg (Дата звернення 25.06.2022)
Zezwolenia na prac^ cudzoziemcow w Polsce 20.05.2021 r. w 2020. URL: https://stat. gov.pl/files/gfx/portalinformacyjny/pl/defaultaktualnosci/5821/18/4/1/zezwolenia_ na_prace_cudzoziemcow_w_polsce_w_2020_r.pdf (Дата звернення 28.06.2022)
Zustricz. URL: https://zustricz.pl/uk/index/ (Дата звернення 25.06.2022)
References
Ciobanu C. (2022) Overwhelmed Polish volunteers helping Ukraine refugees beg government to step in. Reporting Democracy. Retrieved from https://balkaninsight. com/2022/03/10/overwhelmed-polish-volunteers-helping-ukraine-refugees-beg-gov- ernment-to-step-in/ (Accessed on 25.06.2022)
Dopomoga u poselenni ta informacijna pidtrymka. Yak pratsuye Ukrainski Dim u Warshavi vid pochatku vijny. [Assistance in settlement and informational support. How the Ukrainian House in Warsaw has been working since the beginning of war]. Retrieved from https://naszwybir.pl/ukrdom-2/ (Accessed on 25.06.2022)
Euromaidan Warszawa. Retrieved from https://euromaidan-warszawa.org/uk/ (Accessed on 25.06.2022)
Euromaidan-Warszawa. Facebook page: Retrieved from https://www.facebook.com/ EuroMajdanWarszawa (Accessed on 25.06.2022)
Fundacja Kultury Duchowej Pogranicza. Facebook page. Retrieved from https:// www.facebook.com/Fundacja.Kultury.Duchowej.Pogranicza/about/?ref=page_inter- nal (Accessed on 25.06.2022)
Fundacja Ukraina. Facebook page. Retrieved from https://www.facebook.com/fun- dacja.ukraina/events/?ref=page_internal (Accessed on 25.06.2022)
Fundacja Ukraina. Retrieved from https://fundacjaukraina.eu/o-nas/?lang=uk (Accessed on 25.06.2022)
Fundacja Ukrainskie Centrum Informacyjne. Spis organizacji. Retrieved from https:// spis.ngo.pl/108292-fundacja-ukrainskie-centrum-informacyjneFundacja (Accessed on 25.06.2022)
Klub Ukrainski w Krakowie - Fundacja Zustricz. Facebook page. Retrieved from https://www.facebook.com/zustricz/ (Accessed on 25.06.2022)
Migraciya v umovah transformatsii regionalnyh rynkiv pratsi Ukrainy: mehanismy reguluvannya [Migration in the conditions of transformation of regional labor markets of Ukraine: regulation mechanisms], DU “Institute of Iregional studies named after Dolishny M.I. of NAN Ukraine, ed. by Sadova U.Y., Lviv, 2019. 263 p.
Nasz Wybir. Retrieved from https://naszwybir.pl/fond-nash-vybir/ (Accessed on 25.06.2022)
Nasz Wybir. Retrieved from https://naszwybor.org.pl/o-na (Accessed on 25.06.2022)
Poland: Parliament adopts law on assistance to Ukrainian refugees. An official website of the European Union. Retrieved from https://ec.europa.eu/migrant-integration/news/po- land-parliament-adopts-law-assistance-ukrainian-refugees_en (Accessed on 25.06.2022)
Prosvita. Facebook page. Retrieved from https://www.facebook.com/Prosvi- ta-1475209592773948/?ref=page_internal (Accessed on 25.06.2022)
Prosvita. Retrieved from https://prosvita.org.pl/index.php?page=start-ukr (Accessed on 25.06.2022)
Temporary protection. European Commission, Migration and Home Affairs. An official website of the European Union. Retrieved from https://ec.europa.eu/home-affairs/ policies/migration-and-asylum/common-european-asylum-system/temporary-pro- tection_en (Accessed on 25.06.2022)
Ukraine Refugee Situation, Poland. Operational data portal. Retrieved from https:// data.unhcr.org/en/situations/ukraine/location/10781 (Accessed on 25.06.2022)
Ukraine Refugee Situation. Operational data portal. Retrieved from https://data.un- hcr.org/en/situations/ukraine (Accessed on 25.06.2022)
Ukrainska gromada v Respublitsi Polscha [Ukrainian community in the Republic of Poland] Embassy of Ukraine in the Republic of Poland. Retrieved from https://poland. mfa.gov.ua/spivrobitnictvo/232-ukrajinci-u-polyshhi (Accessed on 25.06.2022)
Ukrainski dim u Warshavi [Ukrainian house in Warsaw]. Facebook page. Retrieved from https://www.facebook.com/UkrainskiDom/?ref=page_internal (Accessed on 25.06.2022)
Ukrainski dim u Warshavi [Ukrainian house in Warsaw]. Retrieved from https:// uk.ukrainskidom.pl (Accessed on 25.06.2022)
Ukrainskie Centrum Informacyjne FUCI. Facebook page: https://www.facebook.com/ FUCIpl/?ref=page_internal (Accessed on 25.06.2022)
Wojdat M., Cywinski P. (2022) Miejska GoScinnOSC: wielki wzrost, wyzwania i szanse. Raport o uhodZcah z Ukrainy w najwi^kszych Pollskich miastach. Retrieved from https://metropolie.pl/fileadmin/user_upload/UMP_raport_Ukraina_20220429_ final.pdf?fbclid=IwAR1GLX0Z2tY8wUeJEB6GQ6mLhcu2zet9tJV3pVJcMCSz- vgM1WLcw2ooOuhg (Accessed on 25.06.2022)
Zezwolenia na prac^ cudzoziemcow w Polsce 20.05.2021 r. w 2020. Retrieved from https://stat.gov.pl/files/gfx/portalinformacyjny/pl/defaultaktualnosci/5821/18/4/1/ zezwolenia_na_prace_cudzoziemcow_w_polsce_w_2020_r.pdf (Accessed on 28.06.2022) мігрант польща війна
Zustricz. Retrieved from https://zustricz.pl/uk/index/ (Accessed on 25.06.2022)
Размещено на Allbest.ru
...Подобные документы
Аналіз типології, причин, проявів, наслідків приналежності підлітків до молодіжних субкультур у Польщі. Ідеологія і антисуспільні форми поведінки таких небезпечних субкультур, як скінхеди, хулігани, шаликівці та сатаністи, які сповідують культ насильства.
статья [35,5 K], добавлен 31.08.2017Українська діаспора являє собою досить численну групу - більш 7 млн. українців проживають у колишніх радянських республіках і до 5 млн. - у далекому зарубіжжі. Численні українські діаспори є в Польщі, Канаді, Іспанії, Німеччині, Великобританії, Словаччині
реферат [130,2 K], добавлен 30.11.2005Державна і соціальна політика щодо допомоги малозабезпеченим сім’ям. Аналіз проблем, які виникають у малозабезпечених сімей. Основні причини бідності українських сімей. Зміст діяльності соціального працівника в роботі з малозабезпеченими сім'ями.
курсовая работа [45,3 K], добавлен 29.12.2013Теоретико-методологічні засади соціологічного вивчення сексуальності. Ретроспективний аналіз наукового дискурсу сексуальності. Поняття сексуальної культури: сутність та особливості. Специфіка сексуальної культури підлітків: соціологічний аналіз.
дипломная работа [98,9 K], добавлен 04.05.2009Дослідження особливостей демографічної ситуації в Харківському регіоні. Аналіз змін у чисельності населення: наявне та постійне населення. Склад постійного населення найбільш чисельних національностей в м. Харкові. Міграційний та природний рух населення.
реферат [40,9 K], добавлен 04.09.2010- Проблеми побудови толерантних відносин між владою та населенням у сучасному українському суспільстві
Характеристика феномену влади, причини недовіри до неї українських громадян. Поняття толерантності у політичному контексті. Принципи формування громадянського суспільства. Аналіз основних шляхів оптимізації відносин між владою та населенням в Україні.
статья [70,2 K], добавлен 23.06.2013 Теоретичні проблеми виховання підлітків засобами телебачення. Дослідження ефекту насильства в засобах масової інформації, його вплив на поведінку і пізнавальну діяльність неповнолітніх. Дослідження концепцій та рейтингу сучасних українських каналів.
презентация [1,3 M], добавлен 19.12.2011Дискусійні питання з приводу інтеграції жінок до лав Збройних Сил України. Концептуальні основи вивчення гендерних стереотипів, аналіз їх змісту та механізмів створення в соціокультурному просторі. Аргументи "за" і "проти" служби жінок в армії.
реферат [54,1 K], добавлен 13.12.2017Аналіз ринку праці України у ґендерному розрізі. Оцінка структури економічного активного населення за статевою ознакою. Аналіз відмінностей заробітної плати чоловіків та жінок за різними видами діяльності, оцінка рівня зайнятості за статтю та віком.
статья [68,2 K], добавлен 19.09.2017Процес відродження українців в умовах становлення української державності на основі діяльності громадсько-політичних організацій Донбасу. Роль освіти у національно-культурному житті Донбасу впродовж 1989-2009 років. Аналіз релігійної ситуації на Донбасі.
дипломная работа [103,3 K], добавлен 31.10.2009Масова імміграція з українських земель на Захід. Особливості соціально-культурного складу різних хвиль іммігрантів та їх роль у розвитку США. Структура розселення українців та їх нащадків на теренах США згідно даних національного статистичного бюро.
презентация [13,2 M], добавлен 23.02.2015Розділи, предмет та об’єкт демографії. Динаміка чисельності та статевий і віковий склад населення України. Його густота та розміщення на території країни. Рівень народжуваності та смертності. Планування сім'ї. Головні напрямки демографічної політики.
курсовая работа [34,9 K], добавлен 17.03.2015Відносність поняття багатства та бідності в сучасних умовах. Підходи до визначення бідності, її типологія, склад, причини виникнення в результаті порушення пропорцій соціального відтворення та головні критерії визначення. Основна зброя проти бідності.
реферат [28,4 K], добавлен 29.06.2010Демографічна політика України. Громадянство, національний склад населення. Всеукраїнський перепис населення. Густота розміщення населення територією країни. Статевий й віковий склад. Сучасні тенденції. Демографічна ситуація в Україні поліпшується.
реферат [22,3 K], добавлен 02.02.2008Мобільний телефонний зв’язок як одна з найбільш успішних областей радіозв’язку, його коротка історія. Мобільний зв’язок в Україні. Дослідження шкідливості мобільного зв’язку та телефонів, переваг мобільного зв’язку перед стаціонарними телефонами.
реферат [794,7 K], добавлен 18.05.2010Аспекти соціальної допомоги і пенсійного забезпечення. Інструменти та джерела формування коштів на соціальний захист населення в світовій практиці. Аналіз показників пенсійної політики в економіці України. Удосконалення політики пенсійного забезпечення.
курсовая работа [96,1 K], добавлен 02.12.2012Соціально-класова структура України, поляризація суспільства. Поглиблення тенденції поляризації доходів і розшарування населення. Дві системи соціального світогляду, що перебувають у стані конфлікту. Формування умов для розвитку середнього класу.
реферат [24,5 K], добавлен 26.09.2009Середня тривалість життя громадян України. Вплив на збільшення народжуваності після рішення влади про виділення грошей при народженні дитини. Причини розлучень подружжя. Вплив добробуту народу та економічного потенціалу держави на самосвідомість.
реферат [20,1 K], добавлен 10.06.2011Проблема соціальних змін, їх механізми. Різні типи механізмів соціальних змін та розвитку. Поняття "гемейншафт" і "гезельшафт". Система поділу праці в суспільстві. Причини становлення і розвитку цивілізацій. Єдність світу. Особливості глобальних проблем.
контрольная работа [21,1 K], добавлен 19.09.2013Поширення християнства на Русі. Початок найтивалішого в історії періоду церковної благодійності. Державна система захисту нужденних. Соціальне забезпечення після Великої Вітчизняної війни. Реформування соціальної політики України в сучасних умовах.
реферат [30,1 K], добавлен 12.08.2010
