Ціннісні орієнтири студентської молоді щодо міграції та інших глобальних викликів напередодні російсько-української війни (за результатами соціологічних досліджень)

Размещено на http://www.allbest.ru/

ЦІННІСНІ ОРІЄНТИРИ СТУДЕНТСЬКОЇ МОЛОДІ ЩОДО МІГРАЦІЇ ТА ІНШИХ ГЛОБАЛЬНИХ ВИКЛИКІВ НАПЕРЕДОДНІ РОСІЙСЬКО-УКРАЇНСЬКОЇ ВІЙНИ (за результатами соціологічних досліджень)

Петро Токар, кандидат соціологічних наук,

науковий співробітник Інституту євроінтеграційних досліджень,

доцент кафедри міжнародних студій та суспільних комунікацій,

директор НДІ міграції і демографії

ДВНЗ «Ужгородський національний університет»

Анотація

У статті оприлюднено результати спільного міжнародного соціологічного дослідження на тему «Міграція та зміни клімату», здійсненого в рамках реалізації наукового проекту «Транскарпатський центр Жана Моне з дослідження європейських стратегій розвитку УжНУ» та співробітництва з Інститутом суспільних наук Словацької академії наук (м. Кошице). Опитуванням охоплено студентів, магістрантів та молодих науковців УжНУ, закладів вищої освіти Кошицького краю Словаччини та окремих вишів України.

Головна мета дослідження - вивчити ціннісні орієнтири опитаних учасників щодо мігрантів, зафіксувати їх основні настрої і самопочуття, а також ставлення до окремих принципових регіональних і глобальних проблем, у тому числі вступу України до НАТО і ЄС, щодо співжиття із громадянами європейських країн та мігрантів, а також стосовно інших проблем, які несуть у собі ризикові ознаки для мешканців міст і населених пунктів, специфічно впливають на формування свідомості респондентів.

Попереднє пілотне соціологічне дослідження, здійснене серед студентів УжНУ - учасників першої літньої онлайн-школи з навчального курсу «Імміграція і транснаціоналізм: досвід ЄС», яка теж пройшла в рамках реалізації зазначеного наукового проекту 23-25 червня 2021 року, а також нинішнє, фундаментальне та більш масштабне дослідження, є вкрай актуальними. До того ж презентоване в цій статті дослідження завершилося напередодні віроломного військового вторгнення РФ і початку масштабної російсько-української війни, що значно зміцнило курс України на європейську та євроатлантичну інтеграцію і входження у світовий економічний та соціокультурний процес у свідомості нашого народу.

Ключові слова: імміграція, соціологічне дослідження, ціннісні орієнтири.

Abstract

The article publishes the results of a joint international sociological study on the topic 'Migration and climate change', carried out as part of the implementation of a scientific project Jean Monnet Transcarpathian Center for Studying European Development Strategies at SU 'Uzhhorod National University' and cooperation with the Institute of Social Sciences of the Slovak Academy of Sciences (Kosice). The survey covered students, master's students and young scientists of UzhNU, institutions of higher education in the Kosice region of Slovakia and individual universities of Ukraine.

The main purpose of the research is to study the value orientations of the interviewed participants regarding migrants, to record their basic moods and feelings, as well as their attitude to certain fundamental regional and global problems, including Ukraine's accession to NATO and the EU, regarding coexistence with citizens of European countries and migrants, and also in relation to other problems that carry risk signs for the inhabitants of cities and settlements, specifically affect the formation of the respondents' consciousness.

Preliminary pilot sociological research conducted among UzhNU students - participants of the first summer online school from the educational course “Immigration and transnationalism: the EU experience», which also took place as part of the implementation of the specified scientific project on June 23-25, 2021, as well as the current, fundamental and a larger study, are extremely relevant. In addition, the research presented in this article was completed on the eve of the treacherous military invasion of the russian federation and the beginning of a large-scale russian-Ukrainian war, which significantly strengthened Ukraine's course for European and Euro-Atlantic integration and entry into the world economic and socio-cultural process in the minds of our people.

Keywords: immigration, sociological research, value orientations.

Методологія, методика та інструментарій дослідження

Соціологічне дослідження проведено у грудні 2021 - січні 2022 року у згаданих прикордонних регіонах України і Словаччини за методикою випадкової вибірки. Першим його етапом стало пілотне соцдослідження серед учасників літньої онлайн-школи з навчального курсу «Імміграція і транснаціоналізм: досвід ЄС», результати якого оприлюднено в періодиці [2].

З огляду на нову міграційну кризу, спричинену тоталітарними режимами РФ та РБ восени 2021 року, загострення викликів і загроз у країнах ЄС та Україні, вибухову ситуацію на українсько-російському і українсько-білоруському кордонах і загрозливе скупчення російських військ (понад 100 тис.) на кордоні з Україною, метою дослідження було продовжити вивчення ціннісних орієнтирів учасників літніх онлайн-шкіл з навчальних і тренінгових курсів Центру Жана Моне та студентів і викладачів гуманітарних факультетів УжНУ, а також названих вище партнерів - вишів Словаччини та України щодо євроінтеграції України, низки глобальних проблем, співжиття із громадянами європейських країн та іммігрантами. Відповідно до цієї мети ставилися й окремі завдання: з'ясувати ставлення респондентів щодо окремих регіональних та глобальних проблем типу міграції, екології, енергетики, зміни клімату, вступу України до НАТО і ЄС, а також щодо співжиття із громадянами європейських країн, мігрантами тощо. Об'єкт дослідження - студенти, магістранти та молоді науковці Закарпатської області України, Кошицького краю Словаччини та окремих вишів України. Предмет дослідження - ціннісні орієнтири зазначеної категорії респондентів.

Вибірка випадкова. Здійснена методом онлайн-опитування студентів, магістрантів та молодих науковців УжНУ, окремих вишів Кошицького краю Словаччини та України, які виявили інтерес. Відповіли 533 респонденти, зокрема 101 - в УжНУ, 165 - в Кошице, 266 - у Харкові та Чернігові. Вибірка репрезентативна для студентської молоді віком 18-25 років, з повною середньою, н/вищою та вищою освітою, етнічних українців і словаків, які мешкають у містах чисельністю понад 100 тис. чол. Анкета складається із вступу, 5 блоків, 40 проблемних закритих і напівзакритих та кількох відкритих запитань і особистих даних (соцдемблок). Слід зауважити й таке. У зв'язку з тим, що після завершення і підбиття підсумків (складання аналітичної записки та презентації результатів) проведеного соціологічного дослідження розпочалася масштабна російсько-українська війна, яка принесла неймовірні руйнування міст і сіл у багатьох регіонах України, серед них у Харківській та Чернігівській областях. Тож ми б рекомендували у наступних дослідженнях зважати на цей важливий факт з точки зору коректності порівнянь результатів наших соціологічних даних, отриманих до війни, і тих, які будуть отримані під час війни і після нашої перемоги, найперше в ході аналізу тих проблем, що стосуються міграції, біженців і переселенців.

Актуальність викладеної вище проблематики дедалі більше зростає, а проблеми накопичуються до таких загрозливих масштабів, які не мають виразних ознак не те щоб свого вирішення, а навіть послаблення. Навпаки, маємо підстави стверджувати, що нині вони повсюдно політизуються і радикалізуються як у ЄС, так і багатьох країнах світу, а також негативно позначаються на надважливих сферах соціально-економічного і культурно-освітнього життя України. Особливо актуальним є дослідження цих проблем у регіональному вимірі, і проводилося воно в регіоні за таким методологічним підходом вперше. У попередніх публікаціях за цією проблематикою ми зазначали про те, що існують реальні загрози втрачання засадничих цінностей і традицій, розмивання української ідентичності як із Заходу, так і особливо зі Сходу, виникнення регіональних конфліктів, переростання їх у національний та міжнародний. Щодо загрози появи конфліктів, то розв'язана коаліцією РФ-РБ агресія проти України цю тезу підтвердила, однак головна ціль ворога - розмити українскість наших громадян, знищити засадничі цінності і традиції усіх національних груп українського соціуму, вбити його фізично - не досягнута. Навпаки: жертва його агресії об'єдналася ще міцніше навколо своєї соборної ідеї, свободи і незалежності власної держави. Цю прогнозну тезу потрібно буде досліджувати предметніше після перемоги українського народу і дати конкретні відповіді, порівнюючи їх з проведеними до і під час війни.

Проблемність і дослідженість тем ціннісно-культурних орієнтацій населення, ставлення до мігрантів і глобальних проблем в УжНУ та у вишах Кошицького краю Словаччини.

Серед інших тема імміграції є гостроактуальною, тому увага дослідників до неї вельми помітна, особливо в останні три роки, коли ця проблематика загострилася до рівня викликів і загроз національній безпеці держави. Стосовно явища імміграції, то серед українських науковців посилилася зацікавленість щодо її проблематики в Україні, але системні дослідження в регіоні та Ужгороді велися недостатньо, а моніторингові цієї проблематики - зовсім. Прикладом слугує стан ціннісно-культурних орієнтацій угорців серед населення Закарпаття. Цю тему загострили до рівня міждержавної політичної проблеми, в той час коли у середовищі власне цієї національної меншини наукові соцдослідження не ведуться уже давно, а результати проведених на практиці за різних обставин не використовують. Більше того, у практиці науково-освітніх установ та місцевих спільнот малопомітними були дослідження й обговорення таких проблем, як протидія проявам тероризму, сепаратизму, екстремізму, нелегальній міграції, націоналізму та ксенофобії, оскільки такого масштабу міграційної кризи, яка розпочалася у 2015 році і яка б так потужно вплинула на ситуацію і політику ЄС в цілому та в його окремих державах, в історії не було [3, 4, 5, 6]. У підсумку частково стан антиукраїнських настроїв серед інфантильно налаштованого закарпатського виборця позначився на представництві у місцевих та обласній радах значної кількості антиукраїнських політичних сил. За даними соцдослідження проблеми «Як війна впливає на думку українців про друзів, ворогів та стратегічні цілі держави», проведеного фондом «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва спільно з Центром політичної соціології за підтримки John Fell Oxford University Press Research Fund (7-15.06.2022 р.), найбільше позаблоковий статус із забезпеченням гарантій безпеки для України підтримує населення Закарпатської (16%), Кіровоградської (26%), Львівської (17%), Тернопільської (19%), Хмельницької (19%) та (21%) Черкаської областей [1]. Нині на тлі подій в Афганістані, міграційної кризи у Білорусі та РФ, інших регіонах і країнах та ще й на фоні коронавірусу є загрози її повторення та значного ускладнення з наслідками, які малопередбачувані. При тому, що ці настрої задовго до початку війни уже були відчутні повсюдно, як у країнах Західної, так і в країнах Східної Європи - сусідах України, вони позначилися на культурно-ціннісних орієнтаціях населення майже усього західного світу, особливо Європи [4, 7, 8].

Слід назвати і дослідження такої проблеми, до якої раніше науковці лише теоретично та прогнозно підступалися або не вивчали її зовсім, - це геномні дослідження. Тут виділяється робота науковців УжНУ та їх партнерів, яка набуває дедалі більшого резонансу, а в контексті дослідження проблеми імміграції і транснаціоналізму потребує окремого підходу до здійснення порівняльного аналізу етноімміграційної тематики, верифікації з результатами названого вище геномного дослідження [9].

Зміст дослідження та соціологічний аналіз його результатів

Дослідження, попри його вузьку цільову спрямованість (студенти, вік, молодь), є міжнародним і фундаментальним. Перший його блок присвячено оцінкам респондентами ставлення до важливих життєвих цінностей, він складається із відповідей на запитання «Яку роль у вашому житті відіграє»: (див. табл. 1).

Таблиця 1 (%)