Валідизація методик вимірювання репутації на пострадянському просторі

Рекомендувати інвестувати

Я рекомендував(-ла) би інвестувати гроші в [КОМПАНІЮ] іншим

Джерела

1. Беляева, Т.В., Широкова, Г.В., Гаффорова, Е.Б. (2017). Результаты деятельности фирмы в период экономического кризиса: роль стратегических ориентаций и финансового капитала. Российский журнал менеджмента, 15 (2), 131-162.

2. Гордеева, С.С. (2016). Сущность и структура социальной установки в социологии и социальной психологии. Вестник Пермского университета. Философия. Психология. Социология, 3 (27), 135-140.

3. Горин, С.В. (2007). Теоретические основы репутациологии. Креативная экономика, 1 (5), 89-96.

4. Гуревич, К.М. (ред.) (1980). Психодиагностика и школа. Тезисы симпозиума. Таллин: АН Эстонской ССР.

5. Дембіцький, С.С. (2008). Теоретична валідність вимірювальної процедури та зміщення даних у соціологічному дослідженні. Соціологія: теорія, методи, маркетинг, 3, 99-118.

6. Дембицкий, С.С. (2017). Комплексные измерительные инструменты в социологии. Социологический журнал, 3, 102-124.

7. Дагаева, Е.А. (2008). Сравнительный анализ понятий «имидж», «деловая репутация» и «бренд». Вестник Таганрогского института управления и экономики, 1, 91-95.

8. Жуленьова, О.В. (2017). Інваріантність як критерій визначення еквівалентності даних у соціологічних крос-національних дослідженнях. Актуальні проблеми філософії та соціології, 16, 36-40.

9. Ли Минда (2017). Понятия «Имагология» и «Имиджелогия» в российской и китайской социогуманитарной науке. Общество: философия, история, культура, 8, 186-190.

10. Свириденко, И.Н., Свириденко, Э.О. (2014). Проблемы перевода и использования зарубежных тестов в оценке персонала. Электронный вестник. Журнал Факультета государственного управления МГУ имени М. В. Ломоносова, 45, 58-73.

11. Соколовський, І.В., Богословський, А. (2019). Репутація як одна з нових категорій економічної соціології. Соціальні виміри суспільства: Збірник наукових праць, 11 (22), 289-305.

12. Ханин, Ю. Л. (1982) Адаптация шкалы соревновательной личностной тревожности. Вопросы психологии. 3, 136-141.

13. Широкова, Г.В., Богатырева, К.А., Беляева, Т.В. (2015). Предпринимательская ориентация российских фирм: роль внешней среды. Форсайт, 3, 6-25.

14. Ab. Hamid, M.R., Sami, W, Sidek, M.M. (2017). Discriminant Validity Assessment: Use of Fornell & Larcker criterion versus HTMT Criterion. Retrieved from: https://iopscience.iop.org/article/10.1088/1742-6596/890/1/012163

15. Anderson, J.C., Gerbing, D.W (1988). Structural Equation Modeling in Practice: A Review and Recommended Two-Step Approach. Psychological Bulletin, 103 (3), 411-423.

16. Campbell, D.T., Fiske, D.W (1959). Convergent and discriminant validation by the multitrait-multimethod matrix. Psychological Bulletin, 56 (2), 81-105.

17. Carreras, E., Alloza, A., Carreras, A. (2013). Corporate Reputation. S.l.: LID Published Ltd.

18. Carroll, C., Barnett, M., Chong, M., Deephouse, D., Einwiller, S., Gardberg, N., Olegario, R., Roush, C. (2016). The SAGE Encyclopedia of Corporate Reputation / 1^st ed. S.l.: SAGE Publications, Inc.

19. Devinney, T., Coltman, T., Midgley, D., Venaik, S. (2008). Formative versus reflective measurement models: two applications of formative measurement. Journal of Business Research, 61, 12501262. Retrieved from: https://ro.uow.edu.au/cgi/viewcontent.cgi?article=1693&context=infopapers

20. Fombrun, C., Ponzi, L., Newburry, W (2015). Stakeholder tracking and analysis: the RepTrak™ system for measuring corporate reputation. Corporate Reputation Review, 18, 3-24.

21. Henseler, J., Ringle, C.M., Sarstedt, M. (2015). A new criterion for assessing discriminant validity in variance-based structural equation modeling. Journal of the Academy of Marketing Science, 43 (1), 115-135.

22. Ponzi, L., Fombrun, C., Gardberg, N. (2011). RepTrak™ Pulse: conceptualizing and validating a short-form measure of corporate reputation. Corporate Reputation Review, 14. 15-35.

23. Trochim, W (2020). Introduction to validity. Research Methods Knowledge Base. Retrieved from: https://conjointly.com/kb/introduction-to-validity/

References

1. Ab. Hamid, M.R., Sami, W, Sidek, M.M. (2017). Discriminant Validity Assessment: Use of Fornell & Larcker criterion versus HTMT Criterion. Retrieved from: https://iopscience.iop.org/artic le/10.1088/1742-6596/890/1/012163

2. Anderson, J.C., Gerbing, D.W (1988). Structural equation modeling in practice: a review and recommended two-step approach. Psychological Bulletin, 103 (3), 411-423.

3. Beliayeva, T.V., Shirokova, G.V., Gafforova, E.B. (2017). Firm performance during the economic crisis: the role of strategic orientations and financial capital. [In Russian]. Russian Management Journal, 2017, 15 (2), 131-162. [= Беляева 2017]

4. Campbell, D.T., Fiske, D.W (1959). Convergent and discriminant validation by the multitraitmultimethod matrix. Psychological Bulletin, 56 (2), 81-105.

5. Carreras, E., Alloza, A., Carreras, A. (2013). Corporate Reputation. S.l.: LID Published Ltd.

6. Carroll, C., Barnett, M., Chong, M., Deephouse, D., Einwiller, S., Gardberg, N., Olegario, R., Roush, C. (2016). The SAGE Encyclopedia of Corporate Reputation / 1^st ed. S.l.: SAGE Publications, Inc.

7. Dagayeva, Ye.A. (2008). Comparative analysis of the concepts of «image», «business reputation» and «brand». [In Russian]. Bulletin of the Taganrog Institute of Management and Economics, 1, 91-95. [= Дагаева 2008]

8. Dembitskyi, S.S. (2008). Theoretical validity of the measurement procedure and bias in sociological research. [In Ukrainian]. Sociology: theory, methods, marketing, 3, 99-118. [= Дембіцький 2008]

9. Dembitskyi, S.S. (2017). Complex measuring instruments in sociology. [In Russian]. Sociological Journal, 3, 102-124. [= Дембицкий 2017]

10. Devinney, T., Coltman, T., Midgley, D., Venaik, S. (2008). Formative versus reflective measurement models: two applications of formative measurement. Journal of Business Research, 61, 1250-1262. Retrieved from: https://ro.uow.edu.au/cgi/viewcontent.cgi?article=1693&context=infopapers

11. Fombrun, C., Ponzi, L., Newburry, W (2015). Stakeholder tracking and analysis: the RepTrak™ system for measuring corporate reputation. Corporate Reputation Review, 18, 3-24.

12. Gordeeva, S.S. (2016). The essence and structure of social attitude in sociology and social psychology. [In Russian]. Perm University Bulletin. Philosophy. Psychology. Sociology, 3 (27), 135140. [= Гордеева 2016]

13. Gorin, S.V (2007). Theoretical foundations of reputationology. [In Russian]. Creative economics, 1 (5), 89-96. [= Горин 2007]

14. Gurevich, K.M. (Ed.) (1980). Psychodiagnostics and school: abstracts of the symposium. [In Russian]. Tallin: Academy of Sciences of the Estonian SSR. [= Гуревич 1980]

15. Hanin, U.L. (1982) Adaptation of competitive personal trait anxiety scale. [In Russian]. Questions of psychology. 3, 136-141. [= Ханин 1982]

16. Henseler, J., Ringle, C.M., Sarstedt, M. (2015). A new criterion for assessing discriminant validity in variance-based structural equation modeling. Journal of the Academy of Marketing Science, 43 (1), 115-135.

17. Li Minda (2017). The concepts of «Imagology» and «Imageology» in Russian and Chinese sociohumanitarian science. [In Russian]. Society:philosophy, history, culture, 8, 186-190. [= Ли 2017]

18. Ponzi, L., Fombrun, C., Gardberg, N. (2011) RepTrak™ Pulse: conceptualizing and validating a short-form measure of corporate reputation. Corporate Reputation Review, 14, 15-35.

19. Shirokova, G.V., Bogatyriova, K.A., Beliayeva, T.V. (2015). Entrepreneurial orientation of Russian firms: the role ofthe external environment. [In Russian]. Forsait, 2015, 3, 6-25. [= Широкова, 2015]

20. Sokolovs'kyy, І, Bogoslovs'kyi, A. (2019). Reputation as one of the new categories of economic sociology. [In Ukrainian]. Social Sciences of the Suspension: Collection of Academic Works, 11 (22), 289-305. [= Соколовський 2019]

21. Sviridenko, I.N., Sviridenko, E.O. (2014). Problems of translation and use of foreign tests in personnel assessment. [In Russian]. Electronic bulletin. Journal of the Faculty of Public Administration of Lomonosov Moscow State University, 45, 58-73. [= Свириденко 2014]

22. Trochim W (2020). Introduction to Validity. Research Methods Knowledge Base. Retrieved from: https://conjointly.com/kb/introduction-to-validity/

23. Zhuleniova, O.V. (2017). Invariance as a criterion for determining the equivalence of data in sociological cross-national studies. [In Ukrainian]. Actual problems of philosophy and sociology, 16, 36-40. [= Жуленьова 2017]

Анотація

ІВАН СОКОЛОВСЬКИЙ, ДАР'Я ПОТАПОВА, ПАВЛО ТЄНІН

Валідизація методик вимірювання репутації на пострадянському просторі валідність репутація соціологія корпоративний

Різноманітні підходи до визначення поняття «репутація» та присутність його в дискурсі різних дисциплін спричинилися до появи великої кількості методик вимірювання цього об'єкта. Найближчими до соціологічного розуміння репутації є підходи RQ (CRQ) та RepTrak™. Дані методики розроблені західними авторами й досі не були валідизованими для країн пострадянського простору. В роботі розглянуто обґрунтування надійності та валідності методики RepTrak™ та проаналізовано термінологічні відмінності між типами валідності, використовуваними авторами цієї методики, та їх змістовними аналогами, усталеними в соціології. У статті зазначено, що в оригінальній методиці не запропоновано єдиної моделі корпоративної репутації, а валідизацію здійснено окремо для двох репутаційних конструктів. Перший конструкт доводить зв'язок між емоційною складовою репутації та артикульованою готовністю до дії, другий -- між емоційною та коґнітивною складовими репутації. Використовуючи емпіричні дані, зібрані в Україні, Росії та Казахстані, автори статті відтворили процедури та підходи, застосовані розробниками методики для перевірки її надійності та валідності. Для цього автори статті використали конфірматорний факторний аналіз та побудували структурні моделі, що повністю відповідають моделям, використаним розробниками моделі. Автори статті порівняли параметри моделей та їхні критерії відповідності емпіричним даним. На підставі результатів порівняння щодо кожного з репутаційних конструктів обґрунтовано можливість використання емоційного репутаційного індексу в усіх трьох країнах. Зроблено висновок про можливість використання повної оригінальної методики для дослідження репутації в Україні та Росії та про необхідність її модифікації для Казахстану.

Ключові слова: репутація; вимірювання; структурні моделі; економічна соціологія

Аннотация

ИВАН СОКОЛОВСКИЙ, ДАРЬЯ ПОТАПОВА, ПАВЕЛ ТЕНИН

Валидизация методик измерения репутации на постсоветском пространстве

Различные подходы к определению понятия «репутация» и присутствие его в дискурсе различных дисциплин привели к появлению большого количества методик измерения данного объекта. Наиболее близкими к социологическому пониманию репутации являются подходы RQ (CRQ) и RepTrak™. Данные методики разработаны западными авторами и вплоть до этого времени не были валидизированы для стран постсоветского пространства. В работе рассмотрено обоснование надёжности и валидности методики RepTrak™ и проанализированы терминологические различия между типами валидности, используемыми авторами этой методики, и их смысловыми аналогами, более привычными для социологии. В статье отмечено, что в оригинальной методике не предложена единая модель корпоративной репутации, а валидизация осуществлена отдельно для двух репутационных конструктов. Первый конструкт подтверждает связь между эмоциональной составляющей репутации и артикулированной готовностью к действиям, второй -- между эмоциональной и когнитивной составляющими репутации. Используя эмпирические данные, собранные в Украине, России и Казахстане, авторы статьи воспроизвели процедуры и подходы, использованные разработчиками методики при проверке её надёжности и валидности. Для этого авторы статьи использовали конфирматорный факторный анализ и построили структурные модели, полностью соответствующие моделям, использованным разработчиками модели. Авторы статьи сравнили параметры моделей и их критерии соответствия эмпирическим данным. На основе результатов сравнения по каждому из репутационных конструктов обоснована возможность использования эмоционального репутационного индекса во всех трёх странах. Сделан вывод про возможность использования полной оригинальной методики для исследования репутации в Украине и России и про необходимость её модификации для Казахстана.

Ключевые слова: репутация; измерения; структурные модели; экономическая социология

Annotation

IVAN SOKOLOVSKYY, DARIA POTAPOVA, PAVLO TIENIN

Validation of reputation measurement methods in the post-Soviet territory

Different approaches to definition of “reputation” concept and its presence in different disciplines' discourse result in development of large number of reputation measurement approaches. The closest approaches to the sociological understanding of reputation are the RQ (CRQ) and RepTrak™ ones. These approaches were developed by western authors and have not been validated in the post-Soviet territory yet.

The paper reviewed the verification of RepTrak™ methodology's reliability and validity, and analyzed the terminological differences between the types of validity used by the authors of the methodology and their semantic counterparts, traditional for sociology. It is noted in the article that the developers of the methodology did not offer a unified model of corporate reputation; validation was carried out separately for two reputation constructs.

The first construct confirms the connection between the emotional component of reputation and articulated willingness to act, the second -- between the emotional and cognitive components of reputation. Using empirical data collected in Ukraine, Russia and Kazakhstan, the authors of the article reproduced the procedures and approaches used by the methodology developers for confirmation of the methodology's reliability and validity.

To this end, authors of the article used confirmatory factor analysis and built structural models that fully correspond to the models used by the developers of the model. The authors of the article compare the parameters of the models and their criteria of fitting to the empirical data. As a result of a comparison done for each reputational construct a conclusion about the possibility of using the emotional reputation index in all three countries was done. It was concluded also that it is possible to use a complete original methodology for reputation research in Ukraine and Russia and it is required to modify it for Kazakhstan.

Keywords: reputation; evaluation; structural models; economic sociology

Размещено на Allbest.ru