Між публічним та приватним: гомо- та бісексуальні чоловіки міських аґломерацій Донецької області як локальна домодерна спільнота

Слід однак зауважити, що, за даними літератури [Шевчук, 2011: сс. 76-80], відсутність чітких кордонів між приватним і публічним може бути також притаманна постмодерновому суспільству (пор. феміністичне гасло «Приватне -- це політичне!»), оскільки за модерних часів приватне асоціювалося зі сферою жіночого, тоді як публічне, політичне -- зі сферою чоловічого [Першай, Иванова, 2013]. У цьому сенсі ЧСЧ великих міських аґломерацій Донецької області мимоволі стають, минаючи стадію модернізації, провідниками постмодерних практик послаблення дихотомій на кшталт «чоловіче/жіноче».

Проведене дослідження має низку обмежень, головним з яких є неможливість прямого узагальнення отриманої інформації на всю досліджувану популяцію через суто якісний характер застосованої методології. Водночас подібність низки наших спостережень із даними літератури (отриманими на прикладі інших спільнот) дає підстави припустити, що незавершеність процесів модернізації характерна не лише для старопромислового регіону з найбільшою урбанізацією і гострими соціальними проблемами, а й для інших соціокультурних, професійних та інших спільнот, інших областей України чи навіть інших пострадянських країн. Тому хоча дані стосуються 2009 року і територій, які зараз є окупованими Російською Федерацією (за винятком Маріуполя), вони мають не тільки історичну цінність.

Пропоноване дослідження розпочалося з практичного питання про причини низького охоплення ЧСЧ програмами профілактики ВІЛ. Наявні в літературі дані свідчили про те, що географічна віддаленість мешканців Донецької області від надавачів послуг, а також соціально-економічна неоднорідність ЧСЧ можуть відігравати суттєву роль у цьому. Викладені результати вказують на те, що може існувати також інституційний конфлікт між структурою управління громадських організацій, яка грунтується на формально зафіксованих правилах, себто репрезентує модерне «відкрите суспільство», з одного боку, і значно менш формалізованим способом життя локальних спільнот гомо- та бісексу- альних людей, який репрезентує лише частково модернізоване «мале суспільство» з його клановою структурою, з іншого боку.

Питання, наскільки цей конфлікт є значущим, може стати предметом наступних досліджень. Крім того, важливо в майбутніх розвідках дослідити зміни в укладі життя ЧСЧ Донецької області, які могли відбутися внаслідок тривалого перебування на територіях із невизначеним правовим статусом, себто таких, де формальні правила співжиття підміняються неформальними, коли суспільство ніби повертається до домодерної доби.

Висновки

Взаємопроникнення, нерозмежованість приватної й публічної сфер виявляється як багаторівневий феномен, що заторкує як інтимні царини, так і ширші кола взаємин. Прозорість кордонів між сімейною і, в широкому сенсі, політичною сферами є характерною для малого суспільства, коли функціювання суспільних механізмів є незалежним від персональних взаємин і будується на знеособлених і письмово зафіксованих нормах, а також на «уявлених спільнотах», коли мережі безпосередніх міжособистісних зв'язків відіграють мінімальну роль.

Аби захистити приватність, гомо- та бісексуальні чоловіки Донецької області переїжджають до великих міських агломерацій (напр., Москву респонденти називали як приклад міста, де ступінь віддаленості людей та їхньої мобільності є дуже відчутним).

Незавершеність процесів модернізації характерна не лише для старопро- мислового регіону з найбільшою урбанізацією і гострими соціальними проблемами, як-от Донецька область, а й для інших областей України чи навіть інших пострадянських країн.

Для успішного функціювання суб'єктів громадянського суспільства необхідно, щоби репрезентовані ними спільноти ставали для них джерелом підтримки. Однак властива премодерним локальним спільнотам схильність будувати стосунки у публічній сфері за правилами приватної сфери вступає в інституцій- ний конфлікт у залежних від донорського фінансування об'єднань громадян, що може зменшувати ефективність цих НУО.

бісексуальний публічний приватний

Джерела

ВІЛ-інфекція в Україні: інформаційний бюлетень (2015). Київ: Український центр контролю за соціально небезпечними хворобами Міністерства охорони здоров'я України. 112 с.

Касянчук, М.Г., Лещинський, Є.Б., Герман, О.В. (2012). Аналізрозвитку системи переадре- сацїї ЧСЧ в Донецькій областi. Київ. 36 с.

Kasianchuk, M.G., Leshchynskyi, Y.B. (2008). Analysis ofthe identities of men who have sex with men in Ukrainian society. Ukrainian society, 26 (3), 17-29.

Большов, Є.С., Касянчук, М.Г., Трофименко, Л.В. (2014). Моніторинг поведінки та поширеності ВІЛ-інфекції серед чоловіків, які практикують секс із чоловіками, як компонент епіднагляду за ВІЛ другого покоління: аналітичний звіт за результатами біоповедінкового дослідження 2013 року. Київ.

Арендт, Х. (2000). Vita activa, или О деятельной жизни. Москва.

Волковинська, В.О. (2014). Публічне і приватне у феноменологічному пошуку смислу соціальності. Збірник наукових праць «Гілея: Науковий вісник», 88, 182-185.

Урбан, О.В. (2017). Взаємодія публічного та приватного просторів в українському місті. Культурологія, 37 (50), 39-45.

Колінько, М.В. (2015). Відкритість публічного простору і комфорт приватного. Вісник Донецького Національного університету. Серія Б «Гуманітарні науки», 1-2, 387-393.

Кон, И.С. (2010). Клубничка на берёзке: Сексуальная культура в России. Москва.

Шевчук, Д.М. (2011). Публічне і приватне в горизонті соціального буття людини. Вісник Національного авіаційного інституту: Філософія. Культурологія, 2 (19), 76-80.

Зайдель, М.І. (2014). Публічне та приватне на пострадянському просторі: проблема демаркації. Грані: Політологія, 2 (106), 79-82.

Ходус, О.В. (2014). От общественного к приватному: актуальные модальности социокультурного бытия. Нова парадигма, 121, 84-94.

Волковинська, В.О. (2015). Публічне і приватне: необхідність кордонів чи криза інтерпретації. Молодий вчений, 2 (17), 46-50.

Олейник, А.Н. (2001). Тюремная субкультура в России: от повседневной жизни до государственной власти. Москва.

Petrou, P., Lemke, R. (2018). Victimisation and life satisfaction of gay and bisexual individuals in 44 European countries: the moderating role of country-level and person-level attitudes towards homosexuality. Culture, Health & Sexuality, 20 (6), 640-657.

Дробышевская, Т.В. (2003). Города Донецкой области: Справочник. Донецк: Донецкая торгово-промышленная палата.

Касянчук, М., Лещинский, Е. (2005). Снижение риска ВИЧ-инфицирования среди гомосексуально активных мужчин в Украине с фокусом на мужчинах, имеющих секс с мужчинами в Донецком регионе. Донецк, Макеевка, Мариуполь и Горловка. В: Отчёт по проекту. НПО «Здоровье Нации», подготовлено для БФ «ФПХ» (C. 96-132) Киев.

Anderson, B. (1991). Imagined communities: Reflections on the Origin and Spread of Nationalism. London: Verso. 224 p.

Першай, А.Ю. (ред.), Иванова, Е.М. (ред.) (2013). Женщины в политике: новые подходы к политическому. Феминистский образовательный альманах. Вып. 3. Публичное: приватизация приватного. Прага.

References

HIV infection in Ukraine: newsletter (2015). [In Ukrainian]. Kyiv: Ukrainian Center for Control of Socially Dangerous Diseases of the Ministry of Health of Ukraine. 112 p. [=ВІЛ-інфекція 2015]

Kasianchuk, M., Leshchinsky, E., Herman, O. (2012). Analysis of the development of MSM redirection system in the Donetsk region. 36 p. [In Ukrainian]. Kyiv. [=Касянчук, Лещинський, Герман 2012]

Kasianchuk, M.G., Leshchynskyi, Y.B. (2008). Analysis of the identities of men who have sex with men in Ukrainian society. Ukrainian society, 26 (3), 17-29.

Bolshov E., Kasianchuk M., Trofymenko L. (2014). Monitoring of behavior and HIV prevalence among men having sex with men as the component of HIV second generation surveillance: Analytical Report on 2013 Biobehavioral Survey. [In Ukrainian]. Kyiv. [=Большов, Касянчук, Трофименко 2014]

Arendt, H. (2000). Vita activa, or About active life. [In Russian]. Moscow. [=Арендт 2000]

Volkovynska, V (2014). Public and private in the phenomenological search for the meaning of society. [In Ukrainian]. Collection of scientific works «Gileya: Scientific Bulletin», 88, 182-185. [=Вол- ковинська 2014]

Urban, O. (2017). Interaction ofpublic and private spheres in the Ukrainian city. [In Ukrainian]. Culturology, 37 (50), 39-45. [=Урбан 2017]

Kolinko, M. (2015). Openness of public space and comfort ofprivate. [In Ukrainian]. Bulletin of Donetsk National University. Series B «Humanities», 1-2, 387-393. [=Колінько 2015]

Kon, I. (2010). Strawberry on a birch: Sexual culture in Russia. [In Russian]. Moscow. [=Кон 2010]

Shevchuk D. (2011). Public and private on the horizon ofhuman social existence. [In Ukrainian]. Bulletin of the National Aviation Institute: Philosophy. Culturology, 2 (19), 76-80. [= Шевчук 2011] Zeidel, M. (2014). Public and private in the post-Soviet space: the problem of demarcation. [In Ukrainian]. Facets: Political Science, 2 (106), 79-82. [=Зайдель 2014]

Hodus O. (2014). From public to private: current modalities of socio-cultural life. [In Russian]. New Paradigm, 121, 84-94. [In Russian]. [=Ходус 2014]

Volkovynska В. (2015). Public and private: the need for borders or a crisis of interpretation. [In Ukrainian]. Young Scientist, 2 (17), 46-50. [=Волковинська, В.О. (2015]

Oleynik, A. (2001). Prison subculture in Russia: from everyday life to state power. [In Russian]. Moscow. [=Олейник 2001]

Petrou, P., Lemke, R. (2018). Victimisation and life satisfaction of gay and bisexual individuals in 44 European countries: the moderating role of country-level and person-level attitudes towards homosexuality. Culture, Health & Sexuality, 20 (6), 640-657.

Dobryshevskaya, Т. (2003). Cities of Donetsk region: Directory. [In Russian]. Donetsk: Donetsk Chamber of Commerce and Industry. [=Дробышевская 2003]

Kasianchuk, M., Leshchinsky, E. (2005). Reducing the risk of HIV infection among homosexually active men in Ukraine with a focus on men having sex with men in Donetsk region. Donetsk, Makiivka, Mariupol and Horlovka. Project report. [In Russian]. In: Health of the Nation NGO, prepared for the FPH Charitable Foundation (P. 96-132). Kyiv. [=Касянчук, Лещинский 2005] Anderson, B. (1991). Imagined communities: Reflections on the Origin and Spread of Nationalism. London: Verso. 224 p.

Pershay A., Ivanova, E. (Eds.) (2013). Women in politics: new approaches to politics. Feminist educational almanac. Issue. 3. Public:privatization ofprivate. [In Russian]. Prague. [=Першай, Иванова 2013]

Размещено на Allbest.ru