Особливості кар’єрних орієнтацій студентів

Размещено на http://www.Allbest.Ru/

Полтавський національний педагогічний університет імені В.Г. Короленка

Кафедра психології

Клименко Ю.О., к. псих. н., доцент

Annotation

Постановка проблеми

У контексті сучасної соціально- економічної ситуації для психологічної науки актуальним є завдання не тільки підвищення рівня професіоналізації студентської молоді, а й забезпечення психологічного підґрунтя для успішного кар'єрного зростання. Відсутність допомоги в професійній орієнтації, гарантій держави у працевлаштуванні після закінчення ЗВО суттєво гальмує формування й успішну реалізацію кар'єрних стратегій молоді. Водночас, не менш важливою, є проблема адекватності кар'єрних орієнтацій молоді реальним умовам сучасного суспільства. Завищені кар'єрні очікування, які потенційно не можуть бути реалізованими, у майбутньому спричиняють розчарування в обраній професії, втрату життєвого оптимізму, віри в себе. Все це висуває нові вимоги до системи вищої освіти, яка є важливою складовою у розвитку професійної спрямованості особистості і побудови грамотного керівництва кар'єрою на ранніх етапах професіоналізації.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Одним із важливих аспектів професійного розвитку є свідоме планування кар'єри. У вітчизняній психології до недавнього часу поняття «кар'єра» практично не використовувалося. Більш уживаними були такі терміни як «професійний життєвий шлях», «професійна діяльність», «професійне самовизначення» тощо. Соціальна психологія й психологія професійної діяльності розглядають кар'єру як індивідуальну послідовність стосунків і поведінки, пов'язаних із досвідом і активністю в сфері роботи протягом життя.

Аналізуючи кар'єру з позиції ефективності професійної діяльності, відомий спеціаліст у сфері психології професіоналізму А.К. Маркова (2010) трактує кар'єру як професійний поступ, професійне зростання, як етапи сходження людини до професіоналізму, перехід від одного рівня до іншого, як процес професіоналізації (від вибору професії до оволодіння нею, подальше закріплення професійних позицій, оволодіння майстерністю, творчістю). Результатом кар'єрного поступу є високий професіоналізм людини, досягнення професійного статусу. У більш вузькому розумінні кар'єра - це просування за посадою, коли мова йде не тільки про оволодіння рівнями й мірою професіоналізму, але й досягнення певного соціального статусу в професійній діяльності, обіймати певну посаду. Цей тип кар'єри починається з вибору престижної професії й охоплює досягнення в ній соціально визнаних стандартів (Вірна, 2014; Кірт, 2009; Семиченко, 2017).

Суспільно-політичні та економічні зміни, які відбулися в кінці ХХ-ХХІ ст. у всіх сферах суспільного життя, зумовили втрату поняттям кар'єри традиційної сутнісної одномірності й перетворення у складний, багатогранний, суб'єктивний феномен.

З нашого погляду, кар'єра - одна з форм життєтворчості особистості, сукупність станів, процесів і результатів, які характеризують динаміку освоєння людиною-професіоналом соціального простору, в тому числі, професійного. Результатом кар'єри є досягнення намічених цілей у відповідних сферах життєдіяльності.

У кожної людини є особистісна концепція, таланти, мотиви, цінності, якими вона не може поступитися, здійснюючи вибір кар'єри. Життєвий досвід формує певну систему ціннісних орієнтацій, соціальних установок стосовно кар'єри й роботи взагалі. Тому в професійному плані суб'єкт розглядається й описується через систему його диспозицій, ціннісних орієнтацій, соціальних установок, інтересів та інших соціально обумовлених спонукань до діяльності. Цим поняттям у психології відповідає поняття «кар'єрні орієнтації». Вони мають значення, якщо людина хоче реалізувати себе у виборі й втіленні кар'єри, це індивідуальне поєднання й послідовність аттитюдів, пов'язаних із досвідом і активністю в сфері роботи протягом життя. Поняття кар'єрних орієнтацій стосуються диспозицій вищого рівня (Кірт, 2009), які є стійкими новоутвореннями й визначають професійний шлях людини.

На стадії професійної освіти, згідно А.К. Маркової (2010), Ю.О. Коломейцева (2010), Ф.Р. Філіппова (2010) розчарування в обраній професії відчувають багато студентів. Виникає незадоволення окремими предметами, з'являються сумніви у правильності професійного вибору. Це, так звана, криза професійного вибору. Як правило, вона чітко проявляється в перший і останній роки навчання у ЗВО. Завдання вишу - допомогти цю кризу подолати. З нашого погляду, однією з провідних проблем є побудова такої системи освітнього процесу, яка б оптимально враховувала особливості й закономірності не тільки особистісного розвитку студента, а й його професійного ставлення як спеціаліста.

Мета дослідження - визначити особливості кар'єрних орієнтацій студентів різних спеціальностей, психологічних факторів, які впливають на їх розвиток.

Виклад основного матеріалу дослідження

Кар'єрні орієнтації мають властивості когнітивного, емоційного, поведінкового характеру. Це уявлення про своє професійне життя (когнітивний компонент), ставлення до нього (емоційний компонент), реальне втілення в життя своїх кар'єрних рішень (поведінковий компонент) (Коломейцев, 2010). Виокремленні критерії дозволили визначити й схарактеризувати рівні сформованості кар'єрних орієнтацій майбутніх спеціалістів. У дослідженні визначено три рівні: високий, середній, низький.

Високий рівень сформованості кар'єрних орієнтацій: студенти усвідомлюють образ своєї професії, знають її вимоги й свою відповідність цим вимогам; майбутні спеціалісти чітко бачать перспективи кар'єрного зростання, позитивно ставляться до майбутньої професійної діяльності, налаштовані на самовдосконалення, професійний розвиток і професійну самореалізацію; мають високий рівень професійної мотивації; студенти мають чітку професійну ціль і знають конкретні шляхи, які необхідні для досягнення професійного максимуму; адекватно оцінюють свої дії і поведінку, які сприяють професійній реалізації.

Середній рівень сформованості кар'єрних орієнтацій: студенти недостатньо чітко усвідомлюють образ своєї професії, не повною мірою володіють знаннями щодо вимог майбутньої професійної діяльності до спеціаліста й своєї відповідності цим вимогам; перспективи кар'єрного зростання недостатньо чітко окреслені; у студентів домінує амбівалентне або нейтральне ставлення до майбутньої професійної діяльності; студенти недостатньо налаштовані на самовдосконалення, професійний розвиток; професійна мотивація характеризується середнім рівнем сформованості; професійна мета недостатньо чітка або не пов'язана з профілем підготовки у ЗВО; наявні обмежені або неконкретні шляхи досягнення професійного максимуму, які не забезпечують повного досягнення цілей; наявна завищена або занижена самооцінка власних дій і поведінки, які спрямовані на кар'єрне зростання.

Низький рівень сформованості кар'єрних орієнтацій: студенти не усвідомлюють образ майбутньої професійної діяльності, не володіють знаннями про вимоги майбутньої професійної діяльності та свою відповідність цим вимогам; у них відсутнє чітке уявлення про перспективи кар'єрного зростання; мають негативне ставлення до майбутньої професійної діяльності, відсутня налаштованість на самовдосконалення, професійний розвиток і професійну само - реалізацію; студенти не налаштовані на розвиток кар'єри; відсутня чітка професійна мета й шляхи її досягнення; здобувачі освіти переоцінюють власні дії й поведінку, які спрямовані на професійну реалізацію.

Спираючись на виокремленні критерії щодо сформованості кар'єрних орієнтацій, визначено методики дослідження: анкета «Як я уявляю професійну кар'єру»; опитувальник «Визначення мотивів вибору професії» за Р.В. Овчаровою; методика В.А. Семиченко «Оцінка кар'єрних дій з використанням еле- ментів семантичного диференціалу».

У дослідженні взяли участь: студенти 4 курсу денної і заочної форм навчання Полтавського національного педагогічного університету імені В.Г. Короленка: спеціальність 053 Психологія, спеціальність 012 Дошкільна освіта; спеціальність 231 Соціальна робота. Всього у дослідженні взяли участь 114 студентів.

Провідними мотивами вибору професії для студентів усіх спеціальностей є: можливість застосування професійних умінь поза роботою, можливість спілкування з різними людьми, можливість зростання професійної майстерності. Також відмічаємо, що студенти спрямовані на кар'єрне зростання, вдосконалення своєї майстерності заради вирішення власних потреб і проблем.

Вагомими для студентів-психологів і майбутніх вихователів є мотиви відповідальності й можливості прояву творчості, що обумовлено специфікою майбутньої професійної діяльності й усвідомленням майбутніми спеціалістами вимог, які висуває до них професія.

Якщо розглядати отримані дані з точки зору кар'єрних орієнтацій, то структура мотивів вибору професії спрямована на поточні проблеми, ніж на кар'єрне зростання. Серед практичних психологів домінують внутрішні індивідуально значущі мотиви вибору професії (46,8% від загальної кількості студентів). Досить значимими у них виявилися й внутрішні соціально значимі мотиви (27,9% респондентів), які пов'язані з наданням допомоги іншим. Менш виражені (у порівнянні з іншими спеціальностями) у студентів цієї групи негативні соціальні мотиви.

У студентів спеціальності «Соціальна робота» домінують внутрішні соціально значимі мотиви (47,7%), хоча досить значимими є внутрішні індивідуально значимі мотиви (35,3%). Разом із тим у цій групі студентів найменш представлені зовнішні позитивні мотиви (4,2%).

У студентів спеціальності «Дошкільна освіта» найменш представлені внутрішні індивідуально значимі мотиви (всього 14,2%). Серед інших домінує група внутрішніх соціально значимих мотивів (35,9%), але значний вплив на вибір професії мали як зовнішні позитивні так і зовнішні негативні мотиви (відповідно 21,3% і 28,6%).

Якщо аналізувати отримані дані з точки зору кар'єрних орієнтацій, то структура мотивів вибору професії студентами спрямована на зміст професійної діяльності, ніж на майбутнє кар'єрне зростання.

За групами мотивів студентів усіх спеціальностей спостерігається така відповідність: внутрішні індивідуально значимі мотиви домінують у 32,4% студентів, внутрішні соціально значимі мотиви - у 31,3%, зовнішні позитивні мотиви - у 18,3% студентів, зовнішні негативні мотиви - у 18% студентів. Отже, у студентів найбільш представленим є блок внутрішньої мотивації, менше - блок зовнішніх негативних мотивів.

Визначення міри усвідомленості кар'єрних орієнтацій відбувалося за допомогою авторських творів студентів на тему «Як я уявляю свою професійну кар'єру» за наступним планом:

1) максимум, якого я планую досягти;

2) етапи, які я буду проходити на шляху до професійної кар'єри: зміст, терміни;

3) мої дії сьогодні, які сприяють майбутній кар'єрі;

4) дії, які необхідно здійснити для забезпечення кар'єри в майбутньому;

5) умови за яких професійна кар'єра може бути досягнута;

6) оцінка студентами міри своєї впевненості в досягненні бажаного: 5 - упевнений, що буде так як задумано; 4 - можливо буде за певних обставин; 3 - залежить від зовнішніх умов; 2 - проблематично цього досягнути, тільки якщо пощастить; 1 - це тільки мрії.

Студентам пропонувалося відповісти на ці питання у довільній формі. Твори аналізувалися за такими критеріями: наявність відповідей на всі питання, конкретність і розлогість; пов'язані з професією; загальний настрій - позитивний чи негативний.

Отже, більшість студентів мають досить оптимістичні погляди на майбутнє, вони планують досягнути успіхів у професійній сфері; не всі студенти бажають у майбутньому робити кар'єру в сфері професійної підготовки; тільки 15% майбутніх спеціалістів уже на початкових курсах чітко впевнені, що будуть робити кар'єру в іншій сфері діяльності; досить чітко уявляють свої майбутні життєві перспективи, пов'язані з кар'єрою тільки 30% студентів; 15,5% респондентів мають ідеалістичні, надто романтичні уявлення про майбутню професію, їх зовсім не приваблюють питання побудови власної кар'єри; значна частина студентів не пов'язує майбутні життєві перспективи з необхідністю докладати додаткові зусилля у професійному розвитку під час навчання в ЗВО; прослідковується тенденція конкретизації життєвих цілей і перспектив у студентів під час навчання; деякі студенти взагалі не розуміють сутності поняття «кар'єра».

Отримані дані свідчать про те, що кар'єрні орієнтації студентів досить часто є аморфними, невпорядкованими, не є стимулом роботи над собою в період навчання в університеті. Аналіз відповідей студентів різних спеціальностей дозволяє зробити висновок, що становлення і розвиток кар'єрних орієнтацій студентської молоді різних спеціальностей мають близькі тенденції, але є певні відмінності. На цей процес упливають мотиви вибору професії, ставлення самих студентів до майбутньої професійної діяльності, особистісні якості, прагнення до самовдосконалення, самореалізації, успіху в майбутній професійній діяльності.

Порівняння результатів діагностики мотивів вибору професії й авторських творів «Як я уявляю свою професійну кар'єру» дозволяє стверджувати, що студенти, у яких провідними є внутрішні мотиви, схильні до кар'єрного зростання, чітко уявляють свій професійний шлях, прагнуть до самовдосконалення, здобуття знань, прагнуть допомагати іншим, приносити користь людям. Студенти, у яких провідні мотиви є зовнішні, покладаються на випадок, зв'язки під час побудови кар'єри, мають ідеалізовані уявлення про майбутню професійну діяльність, зорієнтовані на швидке отримання результату, впевнені, що їхнє професійне життя не буде пов'язане з обраною спеціальністю. професійний психологічний соціальний кар'єрний студент

Разом із тим, під час написання твору, більшість студентів відчували труднощі, що може свідчити про відсутність у них яких-небудь життєвих перспектив, прагнення до кар'єрного росту.

Для спрощення розрахунків було введено додаткову процедуру переводу якісних характеристик (критеріїв прояву) кар'єрних орієнтацій студентів, представлених у творах, у кількісні значення.

З цією метою якісним характеристикам приписані певні бали. При цьому використовувалися такі критерії: «Наявність і міра прояву цілей, пов'язаних із кар'єрою» і «Міра усвідомлення шляхів, які ведуть до досягнення цілей».

За критерієм «Наявність і міра прояву цілей, пов'язаних із кар'єрою» введено таку диференціацію балів:

- наявність чіткої, конкретної професійної мети - 5 балів;

- наявність кількох достатньо чітких цілей, не пов'язаних із профілем підготовки - 4 бали;

- наявність достатньо розмитої, недостатньо чіткої мети - 3 бали;

- замість мети наведено загальні орієнтири - 2 бали;

- загальні орієнтири можна виокремити тільки з контексту

- 1 бал;

- відсутність будь-яких орієнтирів - 0 балів.

За критерієм «Міра усвідомлення шляхів, які ведуть до досягнення цілей»:

- чітко окреслені шляхи просування до мети, як у теперішньому, так і в перспективі - 5 балів;

- наявність визначених шляхів (поточні або перспективні)

- 4 бали;

- указані досить обмежені шляхи, які не забезпечують повного досягнення цілей - 3 бала;

- указані певні шляхи, але вони не пов'язані з кар'єрою - 2 бали;

- певні орієнтації щодо шляхів можна виокремити із контексту - 1 бал;

- відсутність яких-небудь прямих чи опосередкованих вказівок на шляху досягнення цілей - 0 балів.

У таблицях 1, 2 представлені результати переводу якісних показників у кількісні.

У результаті узагальнення результатів за критерієм «Наявність і міра прояву цілей, пов'язаних із кар'єрою» отримано наступний розподіл студентів відповідно з кількісними значеннями прояву кар'єрних орієнтацій: високий рівень конкретизації життєвих і професійних цілей (оцінки 4 і 5 балів) виявлено у 51,6% психологів; 61,8% соціальних працівників; 72,6% вихователів. Середній (3 бали) - у 24,2% психологів; 17,1% соціальних працівників; 13,7% вихователів. Низький (0-2 бали) - у 24,2% психологів; 21,1% соціальних працівників; 13,7% вихователів.

Таблиця 1

Кількісні показники міри прояву кар'єрних орієнтацій за критерієм «Наявність і міра прояву цілей, пов'язаних із кар'єрою»