Систематизація параметрів, критеріїв і рівнів соціально-психологічного забезпечення процесу реінтеграції особистості

Размещено на http://www.allbest.ru/

Систематизація параметрів, критеріїв і рівнів соціально-психологічного забезпечення процесу реінтеграції особистості

Блискун О.О.

Завацька Н.Є.

Горобець А.І.

У статті виокремлено систему параметрів, критеріїв і рівнів соціально-психологічного забезпечення процесу реінтеграції молоді в умовах сучасного соціуму, що включає когнітивний, емоційно -оцінний, світоглядний, поведінковий компоненти. Показниками когнітивного компоненту є наявність знань про культуру, вміння встановлювати зв 'язки між наявними знаннями, давати змістовну характеристику своїх вчинків і взаємин, наявність знань щодо норм і правил поведінки у міжособистісній взаємодії, знання про суспільні цінності. Показниками емоційно -оцінного компоненту є наявність емоційних, вольових, інтелектуальних, мотиваційних складових, які відображають динаміку і специфіку емоційних переживань, що є суб'єктивним індикатором ефективності соціально -психологічного забезпечення процесу реінтеграції молоді в умовах сучасного соціуму. Показники світоглядного компоненту відображають прояв повноти, самостійності, стійкості суджень. Показники поведінкового компоненту відображають використання отриманих знань на практиці, у міжкультурній взаємодії, перенесення отриманого досвіду з одних ситуацій в інші, самооцінку власних вчинків, прояв переконань, стійкість поведінки.

Визначено основні складові ефективної реалізації системи соціально - психологічного забезпечення процесу реінтеграції молоді в умовах сучасного соціуму, що полягають у необхідності розвитку таких стратегічних напрямків:вдосконалення реінтеграції як соціального процесу, який передбачає зміцнення взаємозв 'язку всіх структурних компонентів цього процесу - стратегічно-цільового, організаційно-діяльнісного, змістового, оціночно-прогностичного; привнесення соціально -психологічних знань, що дозволяють розвивати життєво важливі вміння і навички (адаптуватися в умовах, що змінюють життєдіяльність), знаходити позитивну соціальну ідентичність; більш широке впровадження інтегративно -інваріантної технології розвитку соціально-психологічної спроможності молоді у практику роботи фахівців (психологів, соціальних працівників); розвиток соціально-психологічної спроможності молоді з позиції міждисциплінарного підходу (поширення досвіду командної роботи тощо); включення в арсенал соціально-психологічної роботи методів освіти, розвитку інтересу до життя і креативності; використання в цілях вибору і моделювання технологій запропонованої типології та класифікації мішеней соціально - психологічного впливу в залежності від рівня розвитку соціально - психологічної спроможності та соціального потенціалу молоді; моделювання корекційних програм з урахуванням вікових та індивідуально - особистісних обмежень і ресурсів; організацію активного соціально - психологічного навчання; підвищення показників соціально -психологічної зрілості; організацію рецептивного (приймаючого) середовища для забезпечення психологічно комфортних і стимулюючих реінтеграцію умов для реадаптації та інкультурації у нові (або істотно оновлені) умови і правила соціальних комунікацій; необхідність визначення і застосування резервних можливостей молоді у процесі її реінтеграції у соціум.

Ключові слова: молодь, реінтеграція, соціально-психологічне забезпечення процесу реінтеграції, сучасний соціум.

Blyskun O.O., ZavatskaN.Ye., Horobets A.I.

SYSTEMATIZATION OF PARAMETERS, CRITERIA AND LEVELS OF SOCIAL-PSYCHOLOGICAL SUPPORT OF THE PROCESS OF PERSONALITY REINTEGRATION

The article highlights the system of parameters, criteria and levels of socio- psychological support of the process of reintegration of youth in modern society, which includes cognitive, emotional, ideological, behavioral components. Indicators of the cognitive component are the presence of knowledge about culture, the ability to establish links between existing knowledge, to give a meaningful description of their actions and relationships, the presence of knowledge about norms and rules of behavior in interpersonal interaction, knowledge of social values. Indicators of the emotional-evaluation component are the presence of emotional, volitional, intellectual, motivational components that reflect the dynamics and specifics of emotional experiences, which is a subjective indicator of the effectiveness of socio- psychological support of youth reintegration in modern society. Indicators of the worldview component reflect the manifestation of completeness, independence, stability of judgments. Indicators of the behavioral component reflect the use of knowledge in practice, in intercultural interaction, the transfer of experience from one situation to another, self-esteem, belief, stability of behavior.

The main components of effective implementation of the system of social and psychological support of the process of reintegration of youth in modern society are identified, which are the need to develop such strategic areas: improving reintegration as a social process that strengthens the relationship of all structural components, semantic, evaluation and prognostic; introduction of socio -psychological knowledge that allows to develop vital skills (to adapt to life -changing conditions), to find a positive social identity; wider introduction of integrative-invariant technology of development of social and psychological capacity of youth in practice of work of experts (psychologists, social workers); development of social and psychological capacity of young people from the standpoint of an interdisciplinary approach (dissemination of teamwork experience, etc.); inclusion in the arsenal of socio- psychologicalworkofmethods ofeducation, developmentofinterest in lifeandcreativity; use in ordertoselectandmodel technologiesofthe proposedtypolog y andclassification of targets of socio-psychological influence depending on the level of development of socio-psychological capacity and social potential of youth; modeling of correctional programs taking into account age and individual and personal limitations and resources; organization of active social and psychological training; increasing indicators of socio-psychological maturity; organization of the receptive (host) environment to provide psychologically comfortable and stimulating reintegration conditions for readaptation and inculturation into new (or significantly updated) conditions and rules of social communications; the need to identify and use the reserve capacity of young people in the process of its reintegration into society.

Key words: youth, reintegration, social and psychological support of the reintegration process, modern society.

Постановка проблеми

молодь соціалізація психологічний

В умовах трансформаційних змін, зумовлених політичними, економічними, воєнними та іншими чинниками, актуальною є концептуальна розробка соціально-психологічних засад, закономірностей і специфіки процесу реінтеграції осіб різного віку, у першу чергу, молоді. Констатовано, що сучасний соціокультурний контекст реінтеграційних процесів детермінований низкою специфічних рис, серед яких найбільш значущими є реорганізація політичних і економічних структур, ускладнення соціально - стратифікаційної системи суспільства, розширення соціальної взаємодії, наростання інформаційних потоків, культурне різноманіття, а також глибока модифікація нормативно-ціннісної системи і моделей соціальної, економічної, політичної поведінки (Боярин, 2014; Гошовський, Гошовська, 2015). Ці та інші чинники обумовлюють нестабільність соціокультурного середовища, до якого сучасна молодь змушена адаптуватися і в яке має реінтегруватися.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. В останнє десятиліття з'явилися також публікації, присвячені проблемам вимушених переселенців, зокрема їх соціальній адаптації (О. Блинова, В. Гриценко, Г. Гудвін-Гілл, І. Данилюк, В. Калиненко, З. Ковальчук, Л. Корель, Н. Милославова, М. Пановта ін.). Вивчається трудова, інтелектуальна міграція, міграція молодих фахівців (Л. Боярин, З. Данилова, О. Заверуха, Є. Красинець, Є. Кубишин, П. Чукреєв та ін.). Проводяться дослідження, присвячені питанням прав і політичних уподобань вимушених мігрантів (Г. Вітковська, О. Громова та ін.) та особливостям реінтеграції мігрантів у соціум (Б. Жогін, Т. Маслова, О. Назарова, В. Шаповалов та ін.).При цьому потребує поглибленої уваги аналіз нової міграційної ситуації, яка склалася внаслідок військово-політичних конфліктів, соціально-економічної кризи, у зв'язку з чим стає необхідною науково-обгрунтована методологія процесу реінтеграції молоді в умовах сучасного соціуму, найважливішими і найбільш ефективними засобами досягнення якого є інноваційні соціально-психологічні технології.

Незважаючи на наявну наукову літературу з різних аспектів реінтеграції, залишаються проблемні питання, які потребують грунтовного вивчення, як -то: особливості мотиваційних та когнітивних психічних станів молоді в процесі її реінтеграції у соціум; соціальні механізми інтеріоризації і трансформації цінностей сучасною молоддю в процесі її реінтеграції в умовах сучасного соціуму; чинники ефективності процесу реінтеграції молоді у показниках її ідентичності та соціально-психологічної зрілості; вплив соціального самопочуття та суб'єктивного соціального благополуччя молоді на успішність процесу її реінтеграції у соціум; параметри соціально -психологічної спроможності/неспроможності особистості та її соціального потенціалу у цьому процесі; розробка стратегій і тактик реінтеграції як багатовекторної соціально - психологічної допомоги молоді, зокрема в умовах вимушеної міграції.

Мета статті - виокремити систему параметрів, критеріїв і рівнів соціально-психологічного забезпечення процесу реінтеграції молоді в умовах сучасного соціуму.

Виклад основного матеріалу і результатів дослідження

Показано, що конструювання соціальної реальності молоддю відрізняється суб'єктністю, інноваційністю і рефлексивністю. Соціальні зміни на біографічному рівні і кожна нова соціальна дія вимагають співвіднесення з індивідуальною системою її цінностей, яка визначає уявлення про значущість і формування соціальної установки. Тому цілеспрямоване включення молоді у процес відтворення соціальних норм, як суб'єкта соціальних відносин, вимагає можливості співвіднесення сформованих умов і порядку з інтеріоризованими ідеалами, які перебувають на вершині індивідуальної системи цінностей і надають їй загальнозначущий, інтегративний характер (Ващенко, Завацька, 2016). В результаті відбувається спряженість індивідуальних смислів соціальної участі з загальноприйнятими, культурно обгрунтованими. При цьому функціонування ідеалу в цій ролі можливе за умови, коли він сприймається як об'єктивно значущий, незмінний і абсолютний; посилюється потреба у набутті змістовних ідеалів, які дозволяють як знизити невизначеність у виборі життєвих стратегій, так і інтегрувати на індивідуальному рівні всі ціннісні орієнтації. Наголошується, що у сучасному суспільстві дана тенденція посилюється (Гошовський, 2014).

Розкрито сучасні особливості соціального статусу молоді, як соціальної позиції у суспільстві, що визначається її соціальними ролями і виконуваними функціями (Ю. Зубок). Виявлено, що наявність у молоді соціального статусу обумовлена такими факторами: молодь - це частина суспільства, продукт його розвитку і засіб відтворення; молодь - явище конкретно-історичне, вона виступає продуктом історії і культури, рушійною силою і необхідною умовою змін; молодь, як соціально-демографічна група, перебуває у положенні залежності, не маючи повної самостійності у прийнятті рішень; основними завданнями молоді є завдання професійного, сімейного, морально-етичного життєвого самовизначення (Пілецька, 2015).

Показано, що у соціальному статусі молоді домінують динамічність і перспективність, пов'язані з її інтенсивною вертикальною соціальною мобільністю, яка має переважно висхідну спрямованість і з завершенням присвоєння молоддю соціальної суб'єктності й можливістю набуття значущих для соціального статусу ознак; соціальна нерівність, пов'язана з обмеженням прав молодих людей до настання повноліття (Ю. Завацький, О. Лосієвська, Л. Онуфрієва, Л. Пілецька, О. Смирнова та ін.). З'ясовано, що специфіка соціального статусу молоді взаємопов'язана з особливостями суспільного устрою і функціонування суспільства; з тими відносинами і формами, які детермінують молодь як соціальну групу; з конкретним змістом особистісної та предметної сторін буття молодої людини (Л. Андрусів, М. Журба, А. Козлов, А. Кононенко, С. Цимбал, О. Шевяков та ін.). Наголошується, що соціальний статус молоді визначає її суб'єктно -об'єктні характеристики.

Встановлено, що психосоціальний розвиток молоді являє собою якісні і кількісні зміни її соціальних характеристик. Підкреслюється, що змістовно психосоціальний розвиток молоді полягає у придбанні і зміні власного соціального статусу і формування громадянської ідентичності у процесі досягнення соціальної зрілості і соціальної суб'єктності (транзиції) (Ю. Борець, А. Борисюк, Ю. Зубок, В. Лісовський, В. Лупандін, В. Чупров та ін.). При цьому багатоваріантний характер транзиції не виключає її закономірності і незворотності (спрямованості).

Підкреслюється специфіка цього вікового періоду і важливість його сензитивності для розвитку системи цінностей. Наголошується, що цінності молоді, як соціальної групи, розглядаються як певні ідеали або зразки, що вбирають у себе релевантність явищ дійсності, а об'єднуючись у систему, утворюють ціннісні орієнтації, які зумовлюють регуляцію соціальної активності як на індивідуальному, так і на груповому та суспільному рівнях, і є детермінантою сприйняття дійсності, що визначає вибірковість поведінки й характер оціночної діяльності (Г. Авер'янова, В. Білодід, Р. Білоус та ін.). Розглянуто основні групи ціннісних орієнтацій сучасної молоді: переважання цінностей професійної сфери; цінностей досягнення особистого успіху; матеріального забезпечення та соціальних контактів; сім'ї; при загальній лабільності ціннісних орієнтацій. Констатовано, що змістовними характеристиками цінностей молоді виступають ієрархічність, складність, відкритість, багатомодальність, дифузність, інерційність та нелінійність (І. Ващенко, Л. Волченко, Н. Гарькавець, С. Гарькавець та ін.).

Констатовано, що сучасна молодь дедалі більше репрезентує себе як особлива соціальна група суспільства, зі своєю молодіжною культурою, що значною мірою формується під впливом Інтернет-мережі, а з іншого - страждає від більшості нерозв'язаних специфічних проблем (самостійності, підготовки до життя й усвідомлених дій, узалежненої поведінки тощо) (Н. Завацька, Л. Златова, О. Кованда, О. Литвиненко, Н. Максимова, С. Піддубняк та ін.), що зростають в умовах вимушеної міграції. У ряді випадків невирішеність цих проблем призводить до деформації психіки, появи нових видів девіантної поведінки тощо та необхідності забезпечення процесу реінтеграції молоді.

Розкрито стереотипні та індивідуальні прояви соціальної аномії в процесі реінтеграції молоді. Показано, що відображаючи характер циклічного відтворення системи соціальних відносин, цей процес у соціальному аспекті постає як зміна молоддю свого місця в соціальній структурі, тобто як певна спрямованість її соціальної мобільності (Ю. Завацький, Ю. Зубок, І. Ільїнський, К. Уільмас, В. Чупров та ін.). Зазначається, що становлення соціальної зрілості молодого покоління, його соціальне дорослішання знаходять відображення у придбанні і зміни власного соціального статусу в ході реінтеграції у структуру суспільства, а також в характері ідентифікації з різними соціальними групами.

Систематизація наукових досліджень дозволила підкреслити складність, суперечливість і недостатню концептуальну розробленість сутнісно -змістової характеристики феномену реінтеграції; виділити головні напрямки вивчення соціально-психологічного забезпечення процесу реінтеграції молоді в умовах сучасного соціуму, зокрема в період вимушеної міграції, в основі яких лежить специфіка завдань дослідження.

Дослідження теоретико-методологічних передумов реінтеграції молоді дозволило визначити сутність цього процесу як вид особистісних змін, при якому приймається тип поведінки, відмінний від попереднього, як поновне повернення у соціум завдяки оволодінню просоціально -реадаптаційним, реінтеграційним і самоактуалізаційним мисленням (Я. Гошовський). Встановлено, що процес реінтеграції молоді містить процесуальну і змістовну сторони. Процесуальна сторона пов'язана з етапами цього процесу, які ідентичні для молоді по своїй послідовності і безперервності, обумовлені системою детермінант (індивідуально-особистісні особливості: стать, вік, характер, темперамент; культурне розмаїття). Змістовна - зі знаннями про особливості культури і її духовні цінності, взаємодію у соціокультурному просторі, усвідомленням значущості та цінності позитивного ставлення та самоставлення тощо.

Показано, що реінтеграція у соціум як процес включає такі компоненти: стратегічно-цільовий, змістовний, організаційно-діяльнісний, оціночно- прогностичний. Результатом процесу реінтеграції молоді є соціокультурна та соціально-психологічна адаптованість.

Визначено, що з позиції системно-інтегративного підходу концептуальну основу реінтеграції молоді складають принципи цілісності (розгляд реінтеграції як системи, що складається з підсистем); інтегративності (аналіз механізмів, умов і факторів реінтеграції з точки зору різних психологічних підходів, моделювання інтегративно-інваріантних технологій); принцип індивідуально - групового підходу; принцип дослідження і корекції часової перспективи життя; принцип детермінації майбутнім; принцип комплексності в оцінці результату процесу реінтеграції.

З'ясовано, що у науковців існують різні погляди та підходи щодо психологічних принципів моделювання соціальної поведінки молоді, зокрема в процесі її реінтеграції, а отже, й різні підходи до її модифікації (корекції) (Я. Гошовський, Л. Спицька та ін.). Наголошується, що з позиції корекції поведінки молоді в процесі її реінтеграції в умовах сучасного соціуму заслуговує на увагу система принципів генетико -моделюючого підходу (С. Максименко): принцип аналізу за одиницями, в основу якого покладено суперечливу одиницю - нужду, як вихідну єдність біологічного і соціального та їх активант, що зумовлює існування особистості; принцип єдності біологічного та соціального, що розкриває природу витоків активності особистості й означає вивчення онтогенезу від його початку, дослідження механізмів виникнення потреб з нужди; принцип креативності, який вказує на необхідність врахування багатозначності, неочікуваності і непередбачуваності особистості (тобто не все однозначне і прогнозоване); принцип рефлексивного релятивізму, який декларує принципову неможливість встановлювати точні виміри і фіксувати остаточно вищі унікально-творчі вияви особистості; принцип єдності експериментальної та генетичної ліній розвитку, за яким нужда є базальною основою, на якій розвиваються потреби. Підкреслюється, що зазначена система принципів реалізує закон необхідної різноманітності, оскільки ґрунтується на уявленні, що молода людина має необмежені можливості у створенні необхідної різноманітності, породженні та цілепокладанні (Ю. Швалб та ін.).

Визначено специфіку соціального простору і соціальних комунікацій в аспекті проблеми реінтеграції молоді та з'ясовано дискурсивні виміри соціального простору. Розкрито особливості дискурсу як відкритого складно- організованого тексту внутрішнього світу особистості, системоутворюючою функцією якого є випереджаюче відображення, що дозволяє їй планувати свою діяльність (О. Плющ). Уточнено, що концепція дискурсу проявляється у згорнутій програмі життєдіяльності, яка на окремих часових проміжках конкретизується у програмах діяльності молоді. У стандартній, звичній ситуації молода людина слідує нормативній програмі діяльності, яка апріорі задана, і тому дискурс проявляється як картина світу в одній з рольових позицій. Зміна значимості ситуації, що настає у процесі реінтеграції, приводить до уточнення самовизначення особистості, викликає розгортання нею організації дискурсу і внесення коректив. Це дозволяє говорити про фрактальну природу дискурсу, коли він у кожній ситуації довизначається відповідно до життєвих цілей особистості, які задають значимість інтерпретованих подій. При цьому спосіб концептуалізації дійсності, властивий кожній особистості, почасти універсальний, почасти специфічний (Р. Апресян).Саме наявність загальних, універсальних принципів організації семантичних структур забезпечує можливість взаєморозуміння і включення нової інформації в існуючу модель світу у процесі реінтеграції молодої людини в соціум, а артикульований фрагмент дискурсу постає у вигляді інформації. Наголошується, що у глобальному плані дискурс визначається як задум тексту життєдіяльності, як життєва програма суб'єкта, яка розгортається у трьох вимірах: картина світу, образ суб'єкта в світі (зокрема, набір ролей у соціальному просторі), програма дій (передбачуваного майбутнього). В період реінтеграції молодій людині доводиться постійно коригувати картину світу, що змінюється, набір своїх ролей, горизонт планування. У зв'язку з цим дискурс особистості являє собою рухливу конструкцію, яка оновлюється в кожен момент часу при зміні ситуації. Щоб зберегти стійкість організації дискурсу в цілому, в кожному з вимірів для структурних компонентів існує діапазон значень, в рамках якого структура зберігає свою функціональність. Це призводить до того, що організація дискурсу знаходиться в стані динамічної рівноваги (О. Плющ).

На основі системи принципів системно-інтегрованого та генетико - моделюючого підходів розроблено модель динаміки розвитку (чинники, механізми, умови та результати) процесу реінтеграції молоді в умовах сучасного соціуму. Ця модель визначає особливості системи реінтеграції, її структуру, а також визначає необхідність взаємодії з соціальними структурами й елементами.

Концептуальні засади дослідження процесу реінтеграції молоді було покладено в основу проведення емпіричного дослідження його соціально -психологічної специфіки в умовах сучасного соціуму, зокрема в період вимушеної міграції.

Висновки

Виокремлено систему параметрів, критеріїв і рівнів соціально-психологічного забезпечення процесу реінтеграції молоді в умовах сучасного соціуму, що включає когнітивний, емоційно -оцінний, світоглядний, поведінковий компоненти. Показниками когнітивного компоненту є наявність знань про культуру, вміння встановлювати зв'язки між наявними знаннями, давати змістовну характеристику своїх вчинків і взаємин, наявність знань щодо норм і правил поведінки у міжособистісній взаємодії, знання про суспільні цінності. Показниками емоційно-оцінного компоненту є наявність емоційних, вольових, інтелектуальних, мотиваційних складових, які відображають динаміку і специфіку емоційних переживань, що є суб'єктивним індикатором ефективності соціально -психологічного забезпечення процесу реінтеграції молоді в умовах сучасного соціуму. Показники світоглядного компоненту відображають прояв повноти, самостійності, стійкості суджень. Показники поведінкового компоненту відображають використання отриманих знань на практиці, у міжкультурній взаємодії, перенесення отриманого досвіду з одних ситуацій в інші, самооцінку власних вчинків, прояв переконань, стійкість поведінки.

Визначено основні складові ефективної реалізації системи соціально - психологічного забезпечення процесу реінтеграції молоді в умовах сучасного соціуму, що полягають у необхідності розвитку таких стратегічних напрямків: вдосконалення реінтеграції як соціального процесу, який передбачає зміцнення взаємозв'язку всіх структурних компонентів цього процесу - стратегічно-цільового, організаційно-діяльнісного, змістового, оціночно-прогностичного; привнесення соціально -психологічних знань, що дозволяють розвивати життєво важливі вміння і навички (адаптуватися в умовах, що змінюють життєдіяльність), знаходити позитивну соціальну ідентичність; більш широке впровадження інтегративно-інваріантної технології розвитку соціально -психологічної спроможності молоді у практику роботи фахівців (психологів, соціальних працівників); розвиток соціально-психологічної спроможності молоді з позиції міждисциплінарного підходу (поширення досвіду командної роботи тощо); включення в арсенал соціально -психологічної роботи методів освіти, розвитку інтересу до життя і креативності; використання в цілях вибору і моделювання технологій запропонованої типології та класифікації мішеней соціально-психологічного впливу в залежності від рівня розвитку соціально - психологічної спроможності та соціального потенціалу молоді; моделювання корекційних програм з урахуванням вікових та індивідуально -особистісних обмежень і ресурсів; організацію активного соціально -психологічного навчання; підвищення показників соціально -психологічної зрілості; організацію рецептивного (приймаючого) середовища для забезпечення психологічно комфортних і стимулюючих реінтеграцію умов для реадаптаці ї та інкультурації у нові (або істотно оновлені) умови і правила соціальних комунікацій; необхідність визначення і застосування резервних можливостей молоді у процесі її реінтеграції у соціум.

Література

1. Боярин Л.В. Аналіз психотерапевтичної практики вітчизняних та зарубіжних науковців щодо соціально-психологічної дезадаптації молоді. Теоретичні і прикладні проблеми психології: зб. наук. праць Східноукраїнського національного університету ім. В. Даля. Сєвєродонецьк: Вид-во СНУ ім. Даля, 2014. № 1(33). С. 98-103.

2. Ващенко І.В., Завацька Н.Є. Психологічні технології професійного самозбереження молоді та її соціальної підтримки в епоху суспільних трансформацій. Розвиток особистості в різних умовах соціалізації: монографія / за наук. ред. Л.О. Калмикової, Г.О. Хомич. К.: Видавничий Дім «Слово», 2016. 405-421.

3. Гошовський Я.О., Гошовська Д.Т. Психологічна реінтеграція особистості в умовах глобальних трансформацій: засадничі положення. Теоретичні і прикладні проблеми психології: зб. наук. праць Східноукраїнського національного університету ім. В. Даля. Сєвєродонецьк : Вид-во СНУ ім. В. Даля, 2015. № 3 (38). С. 134-142.

4. Гошовський Я. Ревіталізаціяпсихогенезидепривованої особистості. Теоретичні і прикладні проблеми психології: зб. наук. праць Східноукраїнського національного університету ім. В. Даля. Сєвєродонецьк: Вид-во СНУ ім. В. Даля, 2014. № 2 (34). С. 101-108.

5. Ковальчук О.С., Канциренко О.В. Взаємозв'язок соціальної відповідальності як цінності з психологічним благополуччям української молоді. Організаційна психологія. Економічна психологія. 2016. № 1. С. 37-44.

6. Пілецька Л.С. Вплив професійної мобільності особистості на професійне становлення молоді в координатах сучасних парадигм. Гуманітарний вісник ДВНЗ «Переяслав-Хмельницький державний університет імені Григорія Сковороди».Вип. 35. Т. ІІІ. К.: Гнозис, 2015. С. 370-376.

Referens

1. BoiarynL.V. (2014). Analizpsykhoterapevtychnoipraktykyvitchyznianykhtazarubizhnykhnaukovtsivshchodosotsialno-psykholohichnoidezadaptatsiimolodi. [Analysis of psychotherapeutic practice of domestic and foreign scientists on socio-psychological maladaptation of youth]. Teoretychniiprykladniproblemypsykholohii: zb. nauk. pratsSkhidnoukrainskohonatsionalnohouniversytetuim. V. Dalia. Sievierodonetsk: Vyd-vo SNU im. V. Dalia. № 1(33). S. 98-103. [in Ukrainian].

2. VashchenkoI.V., ZavatskaN.Ie. (2016). Psykholohichnitekhnolohiiprofesiinohosamozberezhenniaosobystostitayiisotsialnoipidtrymkyvepokhususpilnykhtransformatsii. [Psychological technologies of professional selfpreservation of the individual and his social support in the era of social transformations]. Rozvytokosobystosti v riznykhumovakhsotsializatsii: monohrafiia/ zanauk. red. L.O. Kalmykovoi, H.O. Khomych. K.: Vydavnychyi Dim «Slovo». S. 405-421. [in Ukrainian].

3. HoshovskyiYa.O., Hoshovska D.T. (2015). Psykholohichnareintehratsiia osobystosti v umovakhhlobalnykhtransformatsii: zasadnychipolozhennia. [Psychological reintegration of personality in the conditions of global transformations: basic provisions]. Teoretychniiprykladniproblemypsykholohii: zb. nauk. pratsSkhidnoukrainskohonatsionalnohouniversytetuim. V. Dalia. Sievierodonetsk :Vyd- vo SNU im. V. Dalia. № 3 (38). S. 134-142. [in Ukrainian].

4. HoshovskyiYa. (2014). Revitalizatsiiapsykhohenezydepryvovanoiosobystosti. [Revitalization of psychogenesis of the deprived person]. Teoretychniiprykladniproblemypsykholohii: zb. nauk. pratsSkhidnoukrainskohonatsionalnohouniversytetuim. V. Dalia.Sievierodonetsk: Vyd-vo SNU im. V. Dalia. № 2 (34). S.101-108. [in Ukrainian].

5. KovalchukO.S., KantsyrenkoO.V. (2016). Vzaiemozviazoksotsialnoividpovidalnostiyaktsinnostizpsykholohichnymblahopoluchchiamukrainskoimolodi. [The relationship of social responsibility as a value with the psychological well-being of Ukrainian youth]. Orhanizatsiinapsykholohiia. Ekonomichnapsykholohiia. № 1. S. 37-44. [in Ukrainian].

6. Piletska L.S. (2015). Vplyvprofesiinoimobilnostiosobystostinaprofesiinestanovlenniamolodi v koordynatakhsuchasnykhparadyhm. [The influence of professional mobility of the individual on the professional development of young people in the coordinates of modern paradigms]. Humanitarnyivisnyk DVNZ «Pereiaslav-KhmelnytskyiderzhavnyiuniversytetimeniHryhoriiaSkovorody». Vyp. 35. T. III. K.: Hnozys. S. 370-376. [in Ukrainian].

Размещено на Allbest.ru