Дискурсивний аспект достовірності емпіричного соціологічного знання

Об'єкт емпіричного дослідження, опитування. Має враховувати чинники, які істотно впливають на рівень достовірності емпіричного соціологічного знання, а саме: маркер відповідності рівню масового знання дозволяє уникати постановки запитань, відповідь на які потребує спеціальних знань і професійної освіти, тобто фактично є об'єктом для експертного опитування; маркер сензитивності предмета опитування - визначає рівень щирості відповідей респондента, рівень можливої перестороги за власну відповідь, яка не збігається із загальноприйнятою або найбільш поширеною; маркер політичної кон'юнктурності - насамперед електоральні опитування, заміри електоральних рейтингів, а також тематика актуальних соціально-політичних проблем.

Респонденти, громадська думка. На достовірність соціологічної інформації, отримуваної опитувальними методами, істотно впливають чинники, котрі безпосередньо залежать від респондента, а саме його щирість, зацікавленість, знання, готовність до співпраці, правильність розуміння поставлених запитань, здатність зосередитися на виконанні завдання, абстрагуватися від перешкод і впливу людей довкола нього. У практиці опитування громадської думки помилково припускається достатня політична і інтелектуальна компетентність всіх респондентів з предмета опитування, наявність у кожного з них власної точку зору стосовно суспільно значимих подій. Зазначені обставини зумовлюють важливість маркера фактологічного знання респондентів, навичок управління інформацією - уміння знаходити й аналізувати інформацію з різних джерел. Зазначене вміння формує у респондента фактологічне знання щодо предмета опитування, що вкрай важливо у разі проведення експрес-опитувань з актуальних соціально-політичних подій. Зазначений маркер дає змогу виявляти дві категорії респондентів - власне суб'єктів громадської думки та лише номінальних учасників опитування. За відсутності фактологічного знання дослідники радше вимірюють рівень ефективності медійного впливу на респондентів, ніж громадську думку щодо предмета емпіричного дослідження.

Оприлюднення, інтерпретація емпіричних даних. Згідно із чинним законодавством електоральних опитуваннях має оприлюднюватися замовник, однак у більшості випадків його ім'я залишається конфіденційним. У ситуації анонімності замовника виникає потреба чіткого визначення суб'єктів і меж їхньої правової та професійної відповідальності під час оприлюднення результатів. Латентність пояснення, за влучним виразом В. Оссовського, «арифметичної опініометрії» ставить під сумнів довіру до таких результатів з боку широкої аудиторії, принаймні тієї частини, яка відчуває емоційно-психологічний дискомфорт від оприлюднення соціологічних даних, що не відповідають її політико-ідеологічним орієнтаціям та цінностям. Тому особливої ваги набувають маркер транспарентності логістики опитування (оприлюднення замовника, джерел фінансування тощо) та маркер зіставності оприлюднених емпіричних даних з аналогічними дослідженнями інших соціологічних організацій (наприклад, електоральні опитування). Однією з передумов досягнення достовірності соціологічного емпіричного знання в публічному просторі є професійний соціологічний супровід суб'єктом опитування оприлюднених результатів. Це дає змогу в першому наближенні мінімізувати як репутаційні ризики для виконавця опитування, так і можливі маніпуляції з емпіричними даними. Тому інтерпретативний маркер має виконувати функцію аналітичного супроводу оприлюднених даних. Відтак, аналітичне пояснення оприлюднених даних широкому загалові має стати невід'ємною ланкою алгоритму проведення масових опитувань.

Джерела

1. Войтович, Н.О., Кравець, Р.К. (2014). Сучасна інформаційна війна: Росія проти України. Обрії друкарства. 1 (3). 69-78.

2. Гирич, І. (2020). Українські інтелектуали і політична окремішність (середина ХІХ - початок ХХ ст.). Київ: Українські пропілеї.

3. Гирич, І. (2021). Українська історія: через ідентичність до держави. Київ: Українські пропілеї.

4. Колодий, И., Саратова, Ю. (2018). Ситуация игры в социологию: основные поля и накопленные ошибки. Спільне, 2 липня. Отримано з: https://commons.com.ua/uk/situaciya - igry-v-sociologiyu-osnovnye-polya-i-nakoplennye-oshibki/

5. Невельська-Гордєєва, О.П. (2019). «Fake news» в соціальному та правовому контекстах. Л'ОГОЕ: Collection de papiers scientifiques, 3 mars, 86-91.

6. Оссовський, В.Л. (2005). Соціологія громадської думки. Київ: ПЦ Фоліант.

7. Рапопорт, С.С. (2003). Социокультурная компетенция интеллигента и здравый смысл. Социологический журнал, 1, 5-23.

8. Українське суспільство: що знаємо, чого не знаємо і чого уникаємо? Матеріали Міжнародних соціологічних читань пам'яті Н.В. Паніної(2017). Київ: Інститут соціології НАН України.

9. Шаповал, М., Шувар, Н. (2020). Замовник опитування громадської думки: замовчувати не можна відкрити. Юридична газета online, 10 січня. Отримано з: https://bit.ly/3t9DHdh

10. Bruns, A. (2003). Gatewatching, not gatekeeping: Collaborative online news. Media International Australia Incorporating Culture and Policy, 107 (1), 31-44.

11. Burawoy, M. (2005). For Public Sociology. 2004 Presidential Address. American Sociological Review, 70 (1), 4-28.

12. Allport, F.H. (1937). Toward a Science of Public Opinion. Public Opinion Quarterly, 1, 7-23. Retrieved from: https://brocku.ca/MeadProject/Allport/Allport_1937.html

13. Kalberg, S. (1980). Max Weber's Types of Rationality: Cornerstones for the Analysis of Rationalization Processes in History. American Journal of Sociology, 85 (5), 1145-1179.

14. Ruiz, J.R. (2009). Sociological discourse analysis: Methods and logic. Forum: Qualitative Social Research, 10 (2), 1-32.

15. Tollefsen Ch.O. (2009). What is Public Discourse? Public Discourse. The Journal of the Witherspoon Institute, October 9. Retrieved from: https://www.thepublicdiscourse.com/2009/10/945/

References

1. Voitovych, N.O, Kravets, R.K (2014). Modern information war: Russia against Ukraine. [In Ukranian]. Obrii drukarstva. 1 (3). 69-78. [=Войтович, Кравець 2014]

2. Hyrych, I. (2020). Ukrainian intellectuals and political separation (mid-nineteenth - early twentieth century). [In Ukranian]. Kyiv: Ukrayinski propelei. [=Гирич 2020]

3. Hyrych, I. (2021). Ukrainian history: through identity to the state. [In Ukranian]. Kyiv: Ukrayinski propelei. [=Гирич 2021]

4. Kolodiy, I., Saratova, Yu. (2018). The situation of the game in sociology: the main fields and accumulated errors. [In Russian]. Spilne. 2 lipnya. Retrieved from: https://commons.com.ua/uk/ situaciya-igry-v-sociologiyu-osnovnye-polya-i-nakoplennye-oshibki/ [=Колодий, Саратова 2018] Nevelskaia-Gordeeva, O.P (2019). Fake news in social and legal contexts. [In Ukranian]. Л'ОГОЕ: Collection de papiers scientifiques, 3 mars, 86-91. [=Невельська-Гордєєва 2019]

5. Ossovsky, V.L. (2005). Sociology of public opinion. [In Ukranian]. Kyiv: PTS Foliant. [=Оссов - ський 2005]

6. Rapoport, S.S. (2003). Sociocultural competence of an intellectual and common sense. [In Russian]. Sotsiologicheskii zhurnal, 1, 5-23. [=Рапопорт 2003]

7. Ukrainian society: what do we know, what do we not know and what do we avoid? Proceedings of the International Sociological Readings in Memory of N.V Panina (2017). [In Ukranian]. Kyiv: Institute of Sociology, NAS of Ukraine. [=Укра\нське суспільство 2017]

8. Shapoval, M., Shuvar, N. (2020). Opinion poll customer: silence cannot be opened. [In Ukranian]. Yurydychna hazeta online, 10 sichnya. Retrieved from: https://bit.ly/3t9DHdh [=Шаповал, Шувар 2020]

9. Allport, F.H. (1937). Toward a Science of Public Opinion. Public Opinion Quarterly, 1, 7-23. Retrieved from: https://brocku.ca/MeadProject/Allport/Allport_1937.html

10. Bruns, A. (2003). Gatewatching, not gatekeeping: Collaborative online news. Media International Australia Incorporating Culture and Policy, 107 (1), 31-44.

11. Burawoy, M. (2005). For Public Sociology. 2004 Presidential Address. American Sociological Review, 70 (1), 4-28.

12. Kalberg, S. (1980). Max Weber's Types of Rationality: Cornerstones for the Analysis of Rationalization Processes in History. American Journal of Sociology, 85 (5), 1145-1179.

13. Ruiz, J.R. (2009). Sociological discourse analysis: Methods and logic. Forum: Qualitative Social Research, 10 (2), 1-32.

14. Tollefsen, Ch.O. (2009). What is Public Discourse? Public Discourse. The Journal ofthe Witherspoon Institute, October 9. Retrieved from: https://www.thepublicdiscourse.com/2009/10/945/

Размещено на Allbest.ru