Життєвий цикл сім'ї як фактор трансформації сімейних ролей у сучасному українському суспільстві

Размещено на http://www.allbest.ru/

Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України;

Львівський національний університет імені Івана Франка;

Історичний факультет

Кафедра історії та теорії соціології

Бакалаврська робота

на тему

Життєвий цикл сім'ї як фактор трансформації сімейних ролей у сучасному українському суспільстві

Виконала студентка 4 курсу

бакалаврату програми

спеціальності “Соціологія”,

групи ІСС-41с

Москва Іванна Романівна

Львів - 2013

Зміст

життєвий цикл сім'ї соціологічне моделювання

Вступ

Розділ І. Теоретико-методологічні та прикладні аспекти вивчення життєвого циклу сім'ї як чинника трансформації сімейних ролей у сучасному суспільстві

1.1 Розгляд категорій «життєвий цикл сім'ї» та «сімейні ролі» в соціогуманітарних дисциплінах

1.2 Особливості соціологічних інтерпретацій «сімейних ролей» та «життєвого циклу сім'ї»

1.3 Емпіричний досвід вивчення трансформації сімейних ролей протягом життєвого циклу сім'ї

1.4 Соціологічне моделювання взаємозв'язку життєвого циклу сім'ї та трансформації сімейних ролей у сучасному українському суспільстві

Висновки до розділу І

Розділ ІІ. Життєвий цикл сім'ї як фактор трансформації сімейних ролей у сучасному українському суспільстві (на прикладі Львівської області)

Висновки

Список джерел і наукової літератури

Додаток

Вступ

Теоретична актуальність

Сім'я є одним з найдавніших соціальних інститутів. Протягом багатьох століть вона піддавалась трансформація. Але при цьому, як соціальний інститут, вона не втратила своїх позицій. Сімейні цінності й надалі посідають одне з головних місць у житті людини. Не зважаючи на трансформації та кризи які відбуваються у суспільстві, сім'я продовжує бути стабільним осередком. Та сімейні ролі перебувають у процесі трансформації, вони мають риси як традиційні так і сучасні. Тому, важливими і актуальними залишаються питання і дослідження розподілу сімейних ролей. Адже одним з основних чинників стабільності у сім'ї залишається узгодженість партнерів про рольовий розподіл.

В Україні дослідженнями рольових розподілів займались В. Городяненко, С. Вакуленко, Г. Дворецька, М. Лукашевич, М. Туленков та ін.

Та все ж малодослідженим залишається питання як протягом подружнього життя змінюється розподіл ролей у сім'ї, саме тому ми вирішили детальніше це дослідити.

Практична актуальність

В сучасному суспільстві часто простежується стереотипи щодо виконання певних обов'язків і розподілу ролей у сім'ї. І часто таке неспівпадіння очікуваного і реального приводить до протиріч і конфліктів у подружньому житті. Але так звані «типові» ролі чоловіка і жінки можуть змінюватись як під впливом певних зовнішніх факторів так і внутрішніх протягом всього життя. За дослідженнями 2010 року гендерні очікування від чоловіка та дружини у сім'ї певною мірою мають стереотипні риси: 60% опитаних дівчат та 53% опитаних хлопців вважають, що чоловік у сім'ї - голова; 41% дівчат та 33% хлопців вважають, що жінка в сім'ї берегиня, 32% дівчат й 30% хлопців вважають, що вона - господиня. Дивною є поширеність саме традиційних уявлень про гендерні ролі чоловіка та жінки у представників молодих сімей (чоловік - голова, опора, здобувач та господар, жінка - берегиня, господиня, опора). Але на практиці ці уявлення не завжди збігаються з реальністю, що і призводить до розчарувань, а згодом і конфліктів та розпаду сім'ї.

Мета:

Виявити зв'язок між життєвими циклами сім'ї та трансформацією ролей, також визначити вплив зовнішніх та внутрішніх факторів на зміну ролей у сім'ї.

Завдання:

1. Опрацювати наукову літературу.

2. Дослідити які фактори впливають на трансформацію сімейних ролей

3. З'ясувати наслідки трансформації сімейних ролей

4. Визначити особливості трансформації сімейних ролей

5. З'ясувати зв'язок між етапами життєвого циклу сім'ї і трансформацією ролей

Об'єкт: (за критерієм носія проблеми): особи, які пройшли повний життєвий цикл сім'ї.

Об'єкт (за критерієм загальної проблеми): сімейні ролі у сучасному українському суспільстві.

Предмет дослідження:

Особливості трансформації сімейних ролей мешканців Львівської області протягом життєвого циклу сім'ї

Методологія і методи дослідження

Метод дослідження - біографічне інтерв'ю - вивчення індивідуального шляху та життєвого досвіду на різних стадіях.

Практичне значення одержаних результатів

Одержані результати можна буде використовувати у мікросоціології, демографії, у практичній психології.

Структура роботи

Бакалаврська робота складається зі вступу, двох розділів, програми соціологічного дослідження, висновків та джерел використаної літератури. Кількість сторінок - 40.

Розділ І. Теоретико-методологічні та прикладні аспекти вивчення життєвого циклу сім'ї як чинника трансформації сімейних ролей у сучасному суспільстві

1.1 Розгляд категорій «життєвий цикл сім'ї» та «сімейні ролі» в соціогуманітарних дисциплінах

Сім'я є однією з основних цінностей практично у всіх культурах і у всіх часах. Завдяки сім'ї функціонує соціум, відбувається відтворення населення, створюється людський капітал.

Ряд соціогуманітарних наук (історія, культура, демографія, економіка, психологія, релігієзнавство, медицина та ін..) мають безпосереднє відношення до інституту сім'ї. Можна стверджувати, що проблеми сім'ї розглядаються на міждисциплінарному рівні.

В основному дослідження життєвого циклу сім'ї є областю перетину інтересів двох дисциплін - мікросоціології сім'ї та демографії сім'ї. Загальним завданням для них не можна не визнати розробку такого термінологічного і концептуального апарату, який адекватно представляв б динаміку руху сімей від старту до фінішу з урахуванням смерті і розлучення на всіх стадіях циклу. Демографічна статистика прагне забезпечити статистичними даними маргінальні, прикордонні сімейні події, що позначають перехід від однієї стадії циклу до іншої. Вона дає статистичну картину руху всієї маси сімей (на загальнонаціональному та регіональному рівнях), але підрозділений за типами, характерним для стадій сімейної динаміки. Демографія сім'ї здійснює аналіз факторів настання маргінальних подій, зміни тривалості стадій і середньої тривалості всього циклу, створює моделі ліній або траєкторій руху сімей, у тому числі імітаційні, з метою визначення тенденцій і перспектив життєвого циклу сімей. Соціологія сім'ї розширює область аналізу сімейного циклу завдяки поглибленим вибірковим дослідженням поздовжнього або лонгітюдного характеру, спрямованим на аналіз рушійних сил всього різноманіття ліній і траєкторій сімейного циклу. Соціологічний аналіз дає соціальний портрет найбільш типових форм повноти і неповноти сімейного циклу. Соціолог вивчає долі сімей в контексті всього життєвого циклу, визначаючи соціальний потенціал розширених і нуклеарних сімей, багатодітних та малодітних, стабільних і неблагополучних Системний аналіз реалізації цього потенціалу за стадіями циклу дозволяє знайти нормальні і стресогенні переходи [30, с. 135] Антонов А. И. Микросоциология семьи (методология исследования структур и процессов): Учебн. пособие для вузов. -- М.: Издательский Дом «Nota Bene», 1998. - С. 360.

На державному рівні в Україні щодо відносин чоловіка і жінки поставлено принцип паритетності. Українська держава реалізує підхід до вирішення гендерних проблем, у який закладено подолання елемента ієрархічності, відповідно до якого історично чоловіки розглядалися як істоти вищі, а їх діяльність та результати - як більш значущі, ніж у жінок. Така державна позиція зазначена у Законі України “Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків” (прийнятий Верховною Радою України 08.09.2005 р.). Підвищення уваги держави до питань гендерної рівності вимагає постійного моніторингу цього процесу з боку соціальних наук [26, с. 1] ХРУСТАЛЬОВА М.С. ГЕНДЕРНІ АСПЕКТИ СІМЕЙНИХ РОЛЕЙ.

Режим доступ: http://www.nbuv.gov.ua/Portal/Soc_Gum/Staptp/2011_50/files/ST50_50.pdf

За допомогою соціогуманітарних наук можна створити науково-обґрунтовані моделі таких категорій як «життєвий цикл сім'ї» та «сімейні ролі».

Зокрема, у межах теорії еволюціонування дослідженням проблематики сім'ї займалися І. Баховен, Ф. Енгельс, М. Ковалевський, Дж. Мак-Леннан, Л. Морган, П. Сорокін, Г. Спенсер тощо. Значний внесок у розробку теоретико-методологічних принципів аналізу сім'ї як соціального інституту зробили І. Бестужев-Лада, У. Гуд, Т. Парсонс та ін. Теоретичне осмислення розвитку сім'ї як малої соціальної групи пов'язане з іменами Е. Берджесса, В. Голофаста, Ч. Кулі, Д. Хоманса, 3. Янкової тощо. Комплексний розгляд сім'ї в єдності її інституціональної та групової сутності знаходимо в роботах Ю. Бромлея, М. Мацьковського та ін. Історико-соціологічний контекст дослідження проблематики сім'ї розкритий у працях С. Вольфсона, С. Голода, Ю. Семенова тощо. Вагоме значення для розуміння теоретичних проблем розвитку сім'ї мали праці, присвячені сімейній соціалізації особистості Ю. Азарова, І. Кона та ін. [17, с. 1] Загарницька І. СІМ'Я ЯК МАТРИЦЯ ЛЮДСЬКОЇ ОСОБИСТОСТІ: СУЧАСНІ ТЕНДЕНЦІЇ РОЗВИТКУ// Ірина Загарницька. - Київ:.С. 7.

Соціологія шлюбу і сім'ї як соціологічна теорія одержала значний розвиток за кордоном. Найвідомішими її спеціалістами є І. Най, Дж. Хілл, У. Гул, Ф. Мітель, А. Жірар, М. Бекомбо (Франція) та ін. У колишньому Радянському Союзі соціологія шлюбу і сім'ї почала активно розвиватися лише у 70-80-ті роки XX ст. Провідними вченими у цій галузі є А. Харчев, М. Мацковський, А. Антонов, В. Сисенко, С. Голод, Л. Чуйко, А. Пономарьов, Н. Лавриненко, Ю. Якубова та ін. [2, с. 19] Черников А В. Интегративная модель системной семейной психотерапевтическойдиагностики // Темат. прил. к журн. "Семейная психология и семейная терапия". - М., 1997.

Сім'я - інституціоналізована спільнота, яка складається на основі шлюбу та породженій ним спільній правовій і моральній відповідальності батьків за здоров'я дітей, їхню соціалізацію та виховання [3, с. 454] Черниш Н. Й. Соціологія: Підручник за рейтингово-модульною системою навчання. - 5-те вид. - К.: Знання, 2009. - С. 469.

Сім'ю як соціальний інститут, малу соціальну групу і, нарешті, систему людської життєдіяльності характеризують такі основні особливості:

1) соціально-історична зумовленість сімейних стосунків і сімейної організації;

2) існування сім'ї та її специфічна функція є наслідком об'єктивної потреби, пов'язаної з однією із найважливіших соціальних форм - створення і відтворення безпосереднього суспільного життя та продовження роду;

3) наявність у сім'ї, поряд із загальними для всіх соціальних явищ, рис і якостей, низки специфічних соціальних особливостей, насамперед кількісного складу сімейної групи, ступеня спорідненості, спільності побуту, взаємної моральної відповідальності. [4, с. 178] Масальський В.І. М31 Соціологія у конспективному викладенні: навчальний посібник до занять та модульного контролю знань студентів несоціологічного фаху//В.І. Масальський. - 2-е вид., доопрацьоване. - Донецьк: Юго-Восток, 2010. - С. 317

З точки зору психології важливим є тлумачення сім'ї як деякої системи міжособистісних відносин, тобто конкретної взаємодії й оцінки суб'єктом (членом сім'ї) цієї взаємодії. Як і будь-яку систему, її характеризують наступні ознаки:

- взаємозалежність: взаємовплив окремих елементів системи;

- холізм: окремі елементи системи, об'єднуючись в ціле, набувають нових властивостей, відмінних від початкових індивідуальних характеристик;

- структурна організація, основними параметрами якої є: ієрархічність елементів структури; наявність меж, що описують внутрішньо-сімейні відносини і відносини сім'ї і навколишнього середовища; згуртованість; рольова структура сім'ї;

- специфічність внутрісистемних процесів (циркулярні, спіралевидні; переривисті, безперервні);

- динамічність, або здатність розвиватися;

- здатність до самоорганізації: наявність внутрішньо-сімейних сил, що дозволяють сім'ї залишатися цілісною, збалансованою системою і не руйнуватися;

- діалектика гомеостазу і розвитку [12, с.10] Олифирович Н.И. Психология семейных кризисов / Олифирович Н.И., Зинкевич-Куземкина Т.А., Валента Т.Ф. - СПб.: Речь, 2007. - С. 360.

Сім'я як соціальний феномен пройшла складний шлях історичного розвитку, основними етапами якого, на думку американського соціолога Дж. Голдторпа, слід вважати такі:

1-й етап -- сім'я у дохристиянському суспільстві (з домінацією парної сім'ї, пізніх шлюбів, великою кількістю самотніх людей);

2-й етап -- сім'я в християнському суспільстві (з великим впливом церкви на сімейне життя і шлюб, забороною шлюбів між кровними родичами, з добровільним вступом до шлюбу, практичною неможливістю розлучень, забороною абортів тощо);

3-й етап -- сім'я в індустріальному суспільстві (з початком промислової революції наприкінці XVIII ст. відбувається перша революція в сімейному житті: зниження віку вступу до шлюбу, збільшення народжуваності, значне поширення жіночої праці, дозвіл розлучень за судовим рішенням тощо);

4-й етап, що триває у наш час, приніс у розвиток сім'ї радикальні зміни, які отримали серед науковців визначення революційних. Соціологи, характеризуючи сучасний етап розвитку сім'ї, називають його революцією в сімейному житті, яка не тільки внесла радикальні зміни у сімейні відносини, місце та роль сім'ї у суспільстві, а й, на думку частини вчених, фактично поставила під сумнів саме існування сім'ї. І такий висновок є небезпідставним, а базується на науковому аналізі процесу реальних змін типів сімейно-шлюбних відносин на різних етапах історичного розвитку суспільства аж дотепер [4, с. 185] Масальський В.І. М31 Соціологія у конспективному викладенні: навчальний посібник до занять та модульного контролю знань студентів несоціологічного фаху//В.І. Масальський. - 2-е вид., доопрацьоване. - Донецьк: Юго-Восток, 2010. - С. 317

На думку Анни Вараги, життя сімейної системи підкоряється двом законам: закону гомеостазу і закону розвитку. Закон гомеостазу свідчить: всяка система прагне до сталості, до стабільності. Для родини це означає, що вона в кожен даний момент часу свого існування прагне зберегти status quo. Порушення цього статусу завжди болісно для всіх членів сім'ї, незважаючи на те, що події можуть бути і радісними, і довгоочікуваними, наприклад, народження дитини, розпад болісного шлюбу і т.п. Закон сталості володіє величезною силою. Як показали дослідження Джея Хейлі, завдяки прагненню не допустити відходу дорослої дитини з сім'ї і тим самим зберегти сімейну структуру батьки здатні терпіти психопатологічну поведінку підлітка до повного здивування усіх сторонніх. Одночасно діє закон розвитку: всяка сімейна система прагне пройти повний життєвий цикл. Було відмічено, що сім'я в своєму розвитку проходить певні стадії, пов'язані з деякими неминучими об'єктивними обставинами. Одним з таких обставин є фізичний час. Вік членів сім'ї весь час змінюється і обов'язково змінює сімейну ситуацію. Кожному віковому періоду в житті людини відповідають певні психологічні потреби, які людина прагне реалізувати. Разом з віком змінюються і запити до життя взагалі і до близьких людей зокрема. Це визначає стиль спілкування і відповідно саму сім'ю. Народження дитини, смерть старої людини - все це істотно змінює структуру родини і якість взаємодії членів сім'ї один з одним [5] Варга А.Я. Системная семейная психотерапия // Журнал практической психологии и психоанализа. - 2000. - №2

Режим доступу: http://psyjournal.ru/psyjournal/articles/detail.php?ID=2017

Як соціальний інститут сім'я становить дослідницький інтерес тоді, коли важливо з'ясувати, наскільки спосіб її життя, функціонування відповідають сучасним проблемам суспільства. Оскільки соціальним інститутом вважається деяка система ролей, статусів, обумовлена функціями й метою існування, то з цієї позиції сімейні відносини вивчають як систему формально визначених ролей і статусів. Виокремлюють наступні сімейні ролі:

1. На рівні нуклеарної сім'ї:

- Подружні (чоловік, дружна);

- Ролі, що відносяться до дитячо-батьківської підсистеми (мати, батько, син, дочка);

- Ролі синблінгової підсистеми (брат, сестра).

2. Ролі розширеної системи:

- Ролі, обумовлені шлюбними стосунками (свекруха, теща, невістка, зять та інші);

- Ролі, обумовлені кровною спорідненістю (бабуся, дідусь, внук, двоюрідний брат та інші) [11, c. 4] Федоришин Гална. Постановка проблеми сімейних відносин у сучасній психологічній науці. - Івано-Франківськ, - С. 16.

Режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua/portal/soc_gum/znpfsp/2009_14_2/14-2-08-Fedoryshyn.pdf

Структура сімейних ролей диктує членам сім'ї що, коли й у якій послідовності вони мають робити, вступаючи у взаємовідносини. Повторювані взаємодії зумовлюють стандартні взаємодії, які, у свою чергу, визначають, з ким і як взаємодіяти. Так, роль матері передбачає насамперед виховання дітей. Стандарти взаємодій (норми) регламентують її поведінку, тобто коли заохочувати або карати дитину. Якщо мати погано виконує свою роль, порушує норми взаємодій, це тягне за собою санкції - зовнішні (осудження оточуючих) або внутрішні (коли мати відчуває, що не любить дитину і карає себе за це) [6, с. 7] Бондарчук О.І. Психологія сім'ї: Курс лекцій. - К.: МАУП, 2001. - С. 96.:іл.. - Бібліогр. наприкінці тем.

Протягом своєї життєдіяльності сім'я зустрічається з різними труднощами. Тут і природні, що виникають при проходженні через основні етапи життєвого циклу, та інші, що руйнують сім'ю, події (розлучення, тривала розлука, смерть, важка хвороба).У таких випадках змінюється не тільки внутрішньо сімейні взаємовідносини і перерозподіляються ролі, але змінюється психологія кожного окремого члена сім'ї. Зміни відбуваються не ізольовано, а у взаємодії з іншими членами сім'ї. Психологічні проблеми одних членів сім'ї отримують своє продовження і розвиток у житті інших. Найяскравіше це видно при аналізі ролей у сім'ї. Існують наступні фундаментальні сімейні ролі: «дружина», «чоловік», «мати», «батько», «дитина», «брат», «родич», «бабуся» і т. ін.. [7, с. 1] Громова А.М., Дудченко А.А.. Акушерство//сім'я. - С. 230.

У соціології соціальна роль визначаються як модель поведінки, орієнтована на певний статус. Її ще називають динамічною стороною статусу. Якщо статус вказує на позицію індивіда всередині групи, то роль - на поведінку властиву цьому статусу [8, с. 140] Танчин І. З.Соціологія:Навч. посіб. - 3-тє вид., перероб. і доп. - К.: Знання, 2008. - С. 351.

Отже, не дивлячись на праці в різних галузях, проблему сім'ї можна вважати ще недокінця дослідженою і вивченою. Сім'я маю складну структуру, яка складається з взаємодій між індивідами наділеними певними ролями. Також сім'я проходить складний життєвий цикл, який починається реєстрування шлюбу і закінчується смертю одного, або обох подружь.

1.2 Особливості соціологічних інтерпретацій «сімейних ролей» та «життєвого циклу сім'ї»

Цікавість до феномену сім'ї існувала на всіх етапах цивілізаційного поступу. Адже сім'я, змінюючись разом із суспільством під впливом історичних, економічних, культурних, національних та інших чинників, все одно залишалася найбільш стійким та консервативним його елементом, зберігаючи за собою чи не найбільший вплив на формування людської особистості. Протягом сторіч найвидатніші мислителі прагнули розкрити сутність даного феномену, і відповідно до цього, окреслити його найбажаніші з точки зору соціуму функції. Платон розробляв оптимальні схеми побудови сім'ї та норми її життєзабезпечення; Аристотель розглядав її як основу міцної держави, Й. Кант вважав етичним лише моногамний шлюб, заснований на ціложиттєвій вірності; Й. Фіхте єдиним моральним підґрунтям називав кохання; Г. Гегель перший вказав на історичну обумовленість усіх пов'язаних з феноменом сім'ї процесів; В. Розанов, визнавши «релігію статі» глибинною таємницею шлюбу, підкреслював сакральне значення сім'ї та стосунків між чоловіком і жінкою. Ф. Бекон, Г. Гоббс, Б. Мандевіль, М. Монтень, М. Бердяєв, П. Флоренський, М. Бубер називали її основним соціалізуючим фактором суспільства. А. Тойнбі, О. Тоффлер та О. Шпенглер у своїх роботах обґрунтували тісний взаємозв'язок сім'ї та суспільства, вказавши на обумовленість їх кризового стану глобальними процесами [17, с. 1] Загарницька І. СІМ'Я ЯК МАТРИЦЯ ЛЮДСЬКОЇ ОСОБИСТОСТІ: СУЧАСНІ ТЕНДЕНЦІЇ РОЗВИТКУ// Ірина Загарницька. - Київ:. - С. 7.

У соціології є різні теоретичні підходи дослідження сім'ї. Загалом можна виділити наступні: теорія раціонального вибору і обміну (Дж. Хоманс), теорія символічної взаємодії (Г. Блумер, Дж. Г. Мід), структурно-функціональна теорія (мезо- і макро-рівня аналізу, Т. Парсонс), теорія конфлікту, феміністичний підхід до вивчення сім'ї (К.Дельфі, Б.Фрідан, И.Янг і ін.)

Відповідно до першої теорії (теорія раціонального вибору і обміну) людина оцінює що вона може одержати корисного для себе від стосунків з партнером. Вибираючи собі супутника життя людина оцінює співвідношення витрат-винагород. У взаємодії з партнером вона може отримати емоційне, духовне, економічне чи сексуальне задоволення своїх потреб. Якщо людина не задовольняє свої потреби, або віддає у стосунках більше ніж отримує, то такі стосунки малоймовірні. Інколи людина готова терпіти у стосунках приниження чи певні втрати, але якщо вона отримує за це певну винагороду, статус.

Друга теорія (символічної взаємодії). Дана теорія допомагає зрозуміти, що особистість є агентом, що формує соціальну структуру через взаємодію з оточуючими. Тобто, коли пара створює сім'ю, то їх уявлення про розподіл обов'язків, ролей, виховання дітей, сексуальну, економічну і психологічну сферу - змішується. У новоутвореній сім'ї подружжя представляє досвід набутий у сім'ї, в якій вони виросли.

Структурно-функціональна теорія (мезо- і макро-рівня аналізу, Т. Парсонс). Ця теорія є досить загальною. Основному вона зосереджена на важливих для суспільствах функціях: репродуктивна, соціалізації та виховання дітей, господарсько-побутова, економічна, дозвілля, сексуальна, емоційна підтримка і захист, соціально-статусна, духовного спілкування, первинний соціальний контроль.

Теорія конфлікту досліджує сім'ю як на мікро-, мезо- та макро-рівні. Конфлікти, за даною теорією, є неминучі і необхідні, оскільки вони є боротьбою за контроль і владу у сім'ї. Вони виникають, наприклад, через нерівномірний розподіл ресурсів, також причини конфліктів у родині можуть бути різні погляди, уявлення щодо функцій сім'ї.

Феміністський підхід зосереджується не на аналізі сім'ї, а більше на гендерних відмінностях партнерів, наявність нерівно розподіленої роботи.

Теорія статевих ролей є однією з перших, що запропонувала ґрунтовний аналіз гендерних відносин та ідентичностей. Вона була розроблена в середині ХХ ст.. Толкотом Парсонсом та Робертом Бейлзом, які розглядали відмінності жіночих та чоловічих ролей в структурно-функціональній перспективі. Таке бачення передбачає розгляд диференціації за статтю, насамперед, крізь призму інституту сім'ї та його функцій. Відповідно до Т. Парсонса, будь-яка соціальна система забезпечує виконання певного набору функцій (адаптація, ціле покладання, інтеграція та збереження взірців) [9, с. 21] Бурейчак Т. Соціологія масклінності: навчальний посібник/Тетяна Бурейчак. - Львів: «Магнолія 2006», 2011. - С. 142.

Толкотт Парсонс, американський соціолог середини 50-х років звертає увагу на соціально-статеву різницю, розрізняючи інструментальну чоловічу соціальну роль, що базується на раціональності та змаганні, та жіночу експресивну роль, що проявляється у догляді, соціальному піклуванні та веденні домашнього господарства За Т.Парсонсом, жінки мають інстинкт до піклування в результаті їх репродуктивної функції і це власне й робить жінок більш придатними до експресивної ролі в нуклеарній сім'ї. Причому ця роль зводиться до функції піклування та задоволення емоційних потреб членів сім'ї. Чоловіча ж інструментальна роль полягає у забезпеченні сім'ї засобами до існування. Вона здійснюється за межами сімейного простору. Сім'я з таким поділом соціальних ролей виступає соціалізатором дітей, які власне й переймають ці рольові зразки в залежності від статі. Таким чином, сім'я виконує суспільну функцію соціалізації й тим самим забезпечує стабільність соціального порядку [18, с. 27-28] Друзь Е.В. Социальное положение женщин в обществе. - Х.: Консум, 2001. - С. 424.

Парсонс виходить з позиції про універсальний характер нуклеарної сім'ї, всередині якої він розрізняє два типи лідерства: інструментальне, пов'язане з вирішенням організаційних завдань, та емоційне. Відтак соціальна система нуклеарної сім'ї уявляється Т.Парсонсом як сукупність таких ролей:

* чоловік/батько жінка/мати

* син/брат донька/сестра.

Інструментальне лідерство встановлюється за роллю «чоловік/батько», емоційне -- за роллю «жінка/мати». Функціональне завдання підтримки емоційного балансу між всіма членами сім'ї, необхідного для нормальної соціалізації дітей, вимагає міцного союзу між подружжям, закріпленого шлюбом. Соціальна система родини, згідно з Т.Парсонсом, має тимчасовий характер: виконавши завдання соціалізації дітей, вона самоліквідується, тому що діти утворюють власні нуклеарні сім'ї. Модель Т.Парсонса ґрунтувалася на визнанні ним ізольованого характеру нуклеарної сім'ї, тобто відсутності сталих міцних зв'язків членів сім'ї зі своїми батьками та іншими кровними родичами. Відповідно до цієї моделі лише один член родини -- чоловік (чоловік/батько) здійснює зв'язок між сім'єю і економікою суспільства, праця жінки суттєвої ролі для життя родини не має [3, с. 212] Черниш Н. Й. Соціологія: Підручник за рейтингово-модульною системою навчання. - 5-те вид. - К.: Знання, 2009. - С. 469

Різні автори виділяють різні підходи до вивчення сімейного циклу. Так, наприклад, статистик Е. К. Васильєва розглядає кілька шляхів аналізу циклу. Перший шлях пов'язаний з вивченням функцій сім'ї у відтворенні населення, формуванні сім'ї, другий робить упор на вивчення вирішальної ролі початкових стадій у формуванні сім'ї, третій шлях сконцентрований на прогнозуванні сімейної структури, визначенні ймовірності переходу родини з однієї стадії в іншу з урахуванням всього розвитку сім'ї, нарешті, четвертий напрямок характеризує собою використання етапів сімейного циклу для аналізу зміни економічного становища сім'ї, соціальної мобільності і тому подібних неспецифічних для самої сім'ї заду дослідження.І А. Герасимова виділяє чотири етапи сімейного циклу:1) період росту сім'ї від утворення шлюбної пари до останнього народження;2) період стабільності від народження останньої дитини до виділення першого, що став дорослим, з сім'ї батьків;3) період зрілості, протягом якого всі діти виділяються з сім'ї батьків;4) період «загасання» від моменту виділення останнього з дітей до смерті обох подружжя (останнього з них). Ця модель нормального ходу розвитку сім'ї спостерігається не у всіх сімей, і тому особливо відзначаються відхилення від цієї моделі: а) бездітність подружжя, б) смерті дітей і мертво-народження, в) розпад подружньої пари через смерть або розлучення, г) утворення складних сімей з спорідненістю по прямій чи бічній лінії (відхиленням це є відносно узятої за основу нуклеарною сім'ї) [30, с. 145] Антонов А. И. Микросоциология семьи (методология исследования структур и процессов): Учебн. пособие для вузов. -- М.: Издательский Дом «Nota Bene», 1998. - С.360.

За А. І. Антоновим, сімейний цикл визначається стадіями батьківства і починається з предбатьківства - періоду від укладення шлюбу і до народження первістка. Потім наступає стадія репродуктивного батьківства - період між народженнями першого і останнього дітей. Ця стадія частково перетинається (а в разі єдиної дитини - повністю зникає) зі стадією соціалізованого батьківства, тобто періодом від народження первістка до виділення з сім'ї (найчастіше через вступ до шлюбу) останньої дитини. Завершується сімейний цикл стадією прабатька - періодом від народження першого онука до смерті одного з прабатьків. Зрозуміло, сказане вище відноситься тільки до так званого повного циклу. Природно, цей повний цикл в будь-який момент може стати неповним через випадання однієї з його стадій або урватися через розлучення або смерть одного з подружжя. Сімейний цикл може виділятися за найрізноманітнішими підставами і налічувати неоднакове число фаз, що враховують всі можливі події в сім'ї (хвороби, розлуки, смерті, розлучення і т.д. і т.п.), а не тільки ті, про які йшла мова вище . Залежно від підстав виділення стадій сімейного циклу і його змісту може змінюватися і сімейна структура, можуть виникати нові типи сімей і засновані на них сімейні типології [28, с. 37] Антонов А.И., Медков В.М. Социология семьи. М.: Изд-во МГУ: Изд-во Международного университета бизнеса и управления ("Братья Карич"), 1996. С. 304.

Така дослідниця, як Маргарет Мід, своєю книгою «Стать та темперамент», яка побачила світ у 1935 році, спростувала твердження, що чоловіки та жінки природою створені для певних ролей. Отримані дослідницею результати про життя трьох племен у Новій Гвінеї шокували, заперечивши теорію «природного призначення жінки». В кожному з трьох досліджуваних племен чоловіки та жінки мали зовсім різні ролі, іноді навіть прямо протилежні загальноприйнятим стандартам в сучасному патерналістичному світі, тобто йдеться про стандарти, які вважаються природними для кожної статі.

На основі цих даних, Маргарет Мід зробила наступний висновок: статеві відмінності використовуються суспільством як основа для диференціації соціальних ролей, але сутність цих ролей не є біологічно обумовленими такими чинниками як більш значні розміри тіл чоловіків чи здатність жінок до дітонародження. Гендерні ролі в нашому суспільстві склалися швидше на засадах культурних та соціальних особливостей, а не в результаті «природного порядку речей» [18, с. 20-21] Друзь Е.В. Социальное положение женщин в обществе. - Х.: Консум, 2001. С - 424. .

Існує багато варіантів розподілу життєвого циклу сім'ї на стадії, етапи, періоди. Е. Дюваль(1957), Е. К. Васильєва (1975), Дж. Зібах (1986) та інші автори в якості основних ознак, визначають стадію розвитку сім'ї, використовують факт наявності або відсутності в сім'ї дітей, їх кількість, а також їх вік [14, с. 142] Эйдемиллера . Э. Г. Системная семейная психотерапия / Под ред. Э. Г. Эйдемиллера. - СПб.: Питер, 2002. - С. 368 .:

ил. - (Серия «Практикум по психотерапии»).

Так, до прикладу, виділяються певні етапи життєвого циклу сім'ї які включають дошлюбне залицяння; одруження; адаптацію подружжя; народження дитини, прийняття батьківських ролей; народження наступних дітей; стадію «порожнього гнізда», коли остання дитина покидає батьківський дім; вдівство одного з подружжя. Як відзначає Т. Гурко, вже в 1970-х рр.. таке уявлення про нормативному циклі сім'ї було піддано критиці з боку європейських дослідників сім'ї, оскільки не відповідало сформованій різноманіттю типів сімейних відносин, зменшенню кількості реальних сімей, які проходять всі етапи життєвого циклу, що пов'язано, в першу чергу, із збільшенням числа розлучень, ростом кількості монобатьківських, бінуклеарних та інших типів сімей [20, с. 20] Гурко Т. Родительство: социологические аспекты. М. : Центр общечеловеческих ценностей, 2003. - С. 160.

Картер і Мак Голдрінг (1980) виділяють шість стадій життєвого циклу сім'ї:

1. Не сімейне положення: неодружені і незамужні люди, що не створили своєї сім'ї.

2. Сім'я щойно одружених людей.

3. Сім'я з маленькими дітьми.

4. Сім'я з підлітками.

5. Вихід дітей, що подорослішали, з сім'ї.

6. Сім'я на пізній стадії розвитку.

В.А. Сисенко виділяє:

1. Зовсім молоді шлюби - від 0 до 4 років сумісного життя.

2. Молоді шлюби - від 5 до 9 років.

3. Середні шлюби - від 10 до 19 років.

4. Немолоді шлюби - більше 20 років сумісного життя [15, с. 20] Торохтий.В. С. Общая характеристика методики оценки психологического здоровья семьи // Вестн. психосоц. и коррекц.-реабилитацион. работы. - 1996. - № 4. - С. 20.

Отже, сім'я пройшла довгий шлях еволюції, та все ж залишилась стабільним осередком суспільства. Майже незмінними залишились етапи які проходить сім'я впродовж свого функціонування. Значним змінам піддалась система ролей у сім'ї. Особливим змінам піддалась роль жінки у сім'ї. З повного підпорядкування чоловіка, жінка стала рівноправною з ним. Тож, дослідження сім'ї є обов'язковим і надалі, щоб визначити які зміни відбуваються і які наслідки можуть бути.

1.3 Емпіричний досвід вивчення трансформації сімейних ролей протягом життєвого циклу сім'ї

У емпіричних дослідженнях значне місце приділяється аналізу трансформацій сімейних ролей протягом життєвого циклу сім'ї.

Етап життєвого циклу, що враховує як мінімум тривалість спільного проживання і черговість шлюбу (для повних сімей), черговість розлучення (для неповних), вік дитини (дітей), період, протягом якого мати не працює поза домом. Власне ідея виділення етапів життєвого циклу сім'ї складається в специфіці завдань, які має вирішити сім'я як група для подальшого успішного функціонування. За даним критерієм у нас частіше розглядалися молода сім'я, сім'я пенсіонерів та іноді сім'ї з дітьми певного віку. Західні дослідники у відповідності з цим критерієм часто визначають типи, що утворюються після «нормативних переходів», нерідко сполучених з переживанням сімейного стресу. Скажімо, виділяються:

- Сім'я молодят без дітей;

- Сім'я з першим немовлям;

- Сім'я, в якій перша дитина вступає до школи;

- Сім'я, в якій молодший дитина вступає до школи, а мати повертається до роботи;

- «Порожнє гніздо», сім'ї немолодого подружжя, від яких відокремився остання дитина;

- Сім'я бабусі й дідусі;

- Родина пенсіонерів (втрата статусу і зв'язків, зміна матеріального становища) [23] Mederer H., Hill R. Critical Transitions over the Family Life Span: Theory and Research // Social Stress and the

Family: Advances and Developments in Family Stress Theory and Research. New York: Haworth press, 1983.

Очевидно, що типові етапи життєвого циклу несхожі в різних культурах (наприклад,в нашій країні вступ дітей у шлюб зазвичай не супроводжувалося відділенням від батьківської родини) і в різні історичні періоди. Наведена класифікація характерна для періоду бебі-буму, коли в сім'ях було кілька дітей, і економічні можливості в США дозволяли чоловікові забезпечувати сім'ю, а дружині не працювати, приділяючи свій час їх вихованню [24, с. 3-4] ГУРКО Т.А. ТРАНСФОРМАЦИЯ ИНСТИТУТА СОВРЕМЕННОЙ СЕМЬИ, 1995.

Важливим питанням є як протягом життєвого циклу, протягом різних етапів змінюються сімейні ролі між подружжям.

Так М.С. Мацковський досліджував статева-рольові уявлення. Він пояснює зростання просімейних настроїв живучістю стереотипів як серед чоловіків, так і серед жінок. Аналіз автором шлюбних оголошень, наприклад, показав, що жінки пропонують себе скоріше в якості «домашньої робітниці», а не потенційної дружини [22, с. 20-21] Семья как объект социальной политики / Отв. ред. М. Г. Панкратова. М.: ИСИ АН СССР, 1986.

Уявлення про сімейні ролі вивчаються у соціології та психології декількома методами. Але найбільш інформативні щодо репертуару уявлень - проективні. Проективні методи дають змогу врахувати особливості сімейних ролей саме в досліджуваній культурі.

Так, у дослідженні, де взяли участь 73 сімейні пари віком до 30 років, застосовано метод незакінчених речень: було сформульовано чотири питання, які уточнювали зміст уявлень про сімейні ролі чоловіків та жінок. Всі ці питання уточнюють очікування від партнера та уявлення про свою сімейну роль.

Гендерні очікування від чоловіка та дружини у сім'ї певною мірою мають стереотипні риси: 60% опитаних дівчат та 53% опитаних хлопців вважають, що чоловік у сім'ї - голова; 41% дівчат та 33% вважають, що жінка в сім'ї берегиня, 32% дівчат й 30% хлопців вважають, що вона - господиня. Дивною є поширеність саме традиційних уявлень про гендерні ролі чоловіка та жінки у представників молодих сімей (чоловік - голова, опора, здобувач та господар, жінка - берегиня, господиня, опора).

На останніх місцях з найменшою кількістю відповідей знаходяться такі ролі чоловіка, як батько (і хлопці, і дівчата - 1%), друг (дівчата - 3%), коханець (дівчата - 1%) та партнер (дівчата - 1%).

Такі відповіді свідчать, що у свідомості молоді такі сімейні ролі, як чоловік/жінка, батько/мати, коханець/коханка, друг/подруга та партнер/партнерка відокремлені одна від одної. При чому саме ролям чоловік/жінка насамперед притаманна функція розподілу влади у сім'ї. Цікаво, що уявлення про роль дружини у сім'ї виявилося менш стереотипним, ніж уявлення про роль чоловіка. На прохання закінчити речення “Жінка у сім'ї...” і хлопці, і дівчата відповіли менш одноголосно і з'явилося більше ролей, які не можна було об'єднати у спільні категорії. Тобто зміст ролі жінки має аморфний характер. Це, можливо, тому що у сучасної жінки дуже багато ролей, які вона виконує у повсякденному сімейному житті. Статеві відмінності у гендерних очікуваннях від чоловіка у сім'ї несуттєві. У цілому в закінченні речень чоловіки називали менше ролей, ніж жінки. Але ситуація з характеристикою ролі жінки дещо інша. Жінки у два рази частіше за чоловіків вважають жінку головою сім'ї (12% та 5%), виокремлюють роль “красуні” та “рушія”, які чоловіки проігнорували. Більша диференційованість змісту ролей чоловік/жінка для дівчат свідчить про більше значення для них сімейного життя. Також можна припустити, що звуження визначеного рольового репертуару чоловіків може бути джерелом незадоволення жінок виконанням чоловіками ролі “чоловіка” [26] ХРУСТАЛЬОВА М.С. ГЕНДЕРНІ АСПЕКТИ СІМЕЙНИХ РОЛЕЙ

Режим доступ: http://www.nbuv.gov.ua/Portal/Soc_Gum/Staptp/2011_50/files/ST50_50.pdf

У Європейському соціологічному дослідженні, яке проводилось у 2004-2005 році у 24 країнах, на питання «До якої міри Ви погоджуєтеся або не погоджуєтеся з тим, що жінка має бути готовою зменшити свою зайнятість на роботі заради своєї сім'ї?» відповіді серед українців були наступні: зовсім не погоджуюся - 1,6%, не погоджуюся - 7,7%, важко сказати, погоджуюся чи ні - 18,4%, погоджуюся - 39,4%, повністю погоджуюсь - 29, 5%, а відмовились відповідати, чи не знають - 3, 91%. Для порівняння, наприклад в Данії зовсім не погоджується - 18,4 і повністю погоджуються всього - 3,8%.

На питання «До якої міри Ви погоджуєтеся або не погоджуєтеся з тим, що чоловіки мають нести таку ж відповідальність за дім та дітей, як і жінки?»

в Україні відповіді були наступні : зовсім не погоджуюся - 0.7%, Не погоджуюся - 3.4%, важко сказати, погоджуюся чи ні - 6.3%, погоджуюся - 38.0%, повністю погоджуюсь - 50.3%, а відмовились відповідати, чи не знають - 4.36%.

Щодо розподілу обов'язків, то було поставлене наступне питання: «Як часто у Вас із чоловіком/дружиною, незареєстрованим чоловіком/дружиною виникають розбіжності стосовно того, як розподіляти домашні обов'язки?» -

Ніколи - 30.1%, менше, ніж раз на місяць - 12.1%, раз на місяць - 5.5%, кілька разів на місяць - 5.5%, раз на тиждень - 3.6%, кілька разів на тиждень - 1.9%, щодня - 1.5%; Середній бал - 7.0 [21, c. 95-100] Євген Головаха, Андрій Горбачик, Наталія Паніна. Україна та Європа: результати міжнародного порівняльного соціологічного дослідження. - К.: Інститут соціології НАН України, 2006. - С. 142.

У цьому дослідженні брало участь 24 країни. В Україні, як бачимо, зберігаються традиційні уявлення щодо розподілу ролей. Половина опитаних респондентів, повністю погоджується, що відповідальність за дітей несуть обоє батьків. Також, можна помітити, що і в жінок і в чоловік майже однакові уявлення про розподіл обов'язків у сім'ї. Деяку невідповідність бачимо у розподілі поглядів щодо питання чи має жінка зменшити свою зайнятість заради сім'ї. Сучасні умови життя все більше вимагають зайнятості жінок, та як бачимо, у свідомості все ще зберігаються традиційні погляди на обов'язки жінки.

Отже, вивчення сімейних ролей є важливим, оскільки гармонійний розподіл обов'язків у сім'ї є однією із запорук її міцності. Емпіричних досліджень сім'ї є багато, та все ж не до кінця залишається з'ясованим яким чином у сім'ї на різних стадіях її розвитку змінюються обов'язки, які фактори на це мають вплив, чи впливає на це зовнішнє середовище, чи відіграє роль при цьому освіта, вік, чи має значення довжина циклу і т.д. Це все потребує більш детального вивчення.

1.4 Соціологічне моделювання взаємозв'язку життєвого циклу сім'ї та трансформації сімейних ролей у сучасному українському суспільстві

У даному дослідженні за основу дослідження ми будемо брати тільки нуклеарну сім'ю, оскільки в залежності від типу сім'ї (нуклеарна/розширена) обов'язки розподілятимуться по-різному.

Нуклеарна сім'я - сімейна група, що складається з матері, батька та дітей на їхньому утриманні [29, с. 678] Гіденс Ентоні. Соціологія/Пер. з анг. В. Шовкун, А. Олійник; Наук. ред. О. Іващенко. - К.:Основи, 1999. - С. 726.

На різних етапах життєвого циклу обов'язки і ролі між членами сім'ї змінюватимуться. Можливо деякі ролі зовсім зникнуть, а натомість, появляться нові.

Життєвий цикл сім'ї - це етапи які проходить сім'я у своєму розвитку починаючи від її утворення і до моменту, коли життєвий цикл обривається (через смерть одного з подружя, розлучення, або через розлуку добровільну, чи примусову) (авторське означення)

За основні етапи сім'ї, взята класифікація Картера і Мак Голдрінга, які виділили шість стадій життєвого циклу сім'ї:

1. Не сімейне положення: неодружені і незамужні люди, що не створили своєї сім'ї.

2. Сім'я щойно одружених людей.

3. Сім'я з маленькими дітьми.

4. Сім'я з підлітками.

5. Вихід дітей, що подорослішали, з сім'ї.

6. Сім'я на пізній стадії розвитку.

Важливою складовою типологічних досліджень є вивчення життєвих ролей у сімейних стосунках. Однією з відомих є теорія сімейних ролей Sh.Wegscheider. В іншому дослідженні L.Forer вивчаються життєві ролі та становище сіблінгів (рідних братів та/чи сестер, що виховуються в одній сім'ї) залежно від послідовності появи їх на світ. У праці Г.Шихи висвітлено тендерний ракурс життєвих ролей особистості як моделей поведінки чоловіків і жінок у контексті психології життєвої кризи [25, c. 85] Інститут соціальної та політичної психології АПН України. //Наукові студії із соціальної та політичної психології. Збірник статей. Випуск 5 (8) - К.: 2002, - С. 208 .

З різних аспектів функціонування життєвих ролей розглянемо найважливіші, що стосується їх трансформації протягом життєвого циклу сім'ї. Розвиток сімейних ролей відбувається упродовж усього життя людини, починаючи з моменту одруження. Велике значення має які етапи проходить, чи не проходить сім'я і в залежності від цього формується життєвий сценарій сім'ї.

Можна припустити, що сімені ролі все менше ділитимуться на «чоловічі» та «жіночі», оскільки сім'ї стають менші, тривалість життя більша, підвищується зайнятість серед жінок, материнству приділяється менша увага і більша самореалізації за домом.

Н.Й. Черниш, Н.В. Коваліско та Т.Д. Лапан виділяють шість основних сімейних ролей - домогосподарська, годувальник сім'ї, батьківська, роль голови сім'ї, репродуктивна та сексуальна [30, с. 261] Соціологія:відповіді на питання екзаменаційних білетів: навч.посіб./Н.Й.Черниш, Н.В.Коваліско, Т.Д. Лапан та ін..; за ред. Н.Й.Черниш. - К.:Знання, 2012. - С. 446.

Для більш глибшого аналізу трансформацій ролей протягом сімейного циклу, можна з деякі описані вище розширити, а деякі додати - педагогічна, виховання дітей та економічна роль.

1. Основою вирізнення домогосподарської ролі є домашня робота, тобто необхідність її виконання.

2. Роль годувальника сім'ї - ґрунтується на основі концепту годувальника («той, хто приносить хліб у сім'ю»).

3. Батьківська роль полягає у догляді за дитиною або дітьми, котрі народжуються в сім'ї чи усиновлюються.

4. Роль голови сім'ї - це владні повноваження одних членів сім'ї відносно інших її сленів.

5. Репродуктивна роль, в основу якої покладена біологічна здатність індивіда до відтворення - народження собі подібних, містить низку соціальних та культурних конструктів.

6. Сексуальні (статеві) стосунки, покладені в основу сексуальної ролі, є важливою складовою сімейного життя [30, с. 263 - 264] Соціологія:відповіді на питання екзаменаційних білетів: навч.посіб./Н.Й.Черниш, Н.В.Коваліско, Т.Д. Лапан та ін..; за ред. Н.Й.Черниш. - К.:Знання, 2012. - С. 446.

7. Педагогічна - особа, яка відповідальна за процес освіти (відвідує батьківські збори, допомагає у навчанні, контролює виконання домашніх завдань, займається розвитком дитини) (авторське означення)

8. Економічна роль - полягає у забезпеченні матеріального добробуту сім'ї, також планування та дотримання визначеного бюджету, слідкує за оплатою усіх податків, послуг (авторське означення)

9. Виховання дітей - це піклування, турбота про дитину, допомога соціалізації, навчання норм, правил суспільства (авторське означення)

Сімейні ролі з одного боку визначаються у кожній окремій сім'ї в залежності від особливостей подружжя, але з іншого боку культурно-історичними процесами які склалися в певному суспільстві. Сімейні ролі відображають певний набір поведінок які очікуються від особи іншими членами родини. Тож протягом сімейного циклу ролі проходять певну трансформацію (рис.1 Схема трансформації ролей протягом життєвого циклу сім'ї)

Отже, як видно зі схеми деякі ролі діють впродовж цілого циклу сім'ї (домогосодарська), інші активовуються тільки на певних етапах (виховання дітей). Варто відзначити, що етапи в життєвому циклі можуть мати різну послідовність. Наприклад може перше бути народження дитини, тоді укладення шлюбу. Також в залежності від специфіки сім'ї можуть виникати нові ролі, які характерні саме для цієї родити, і не появлятись вище перелічені.

Рис.1 Схема трансформації ролей протягом життєвого циклу сім'ї

Список використаної літератури

життєвий цикл сім'ї соціологічне моделювання

1.Черников А В. Интегративная модель системной семейнойь сихотерапевтической диагностики // Темат. прил. к журн. "Семейная психология и семейная терапия". - М., 1997.

2.Черниш Н. Й. Соціологія: Підручник за рейтингово-модульною системою навчання. - 5-те вид. - К.: Знання, 2009. - 469 с.

3.Масальський В.І. М31 Соціологія у конспективному викладенні: навчальний посібник до занять та модульного контролю знань студентів несоціологічного фаху//В.І. Масальський. - 2-е вид., доопрацьоване. - Донецьк: Юго-Восток, 2010. - 317с.

4.Варга А.Я. Системная семейная психотерапия // Журнал практической психологии и психоанализа. - 2000. - №2

Режим доступу: http://psyjournal.ru/psyjournal/articles/detail.php?ID=2017

5.Бондарчук О.І. Психологія сім'ї: Курс лекцій. - К.: МАУП, 2001. - 96 с.:іл.. - Бібліогр. наприкінці тем

6.Громова А.М., Ліхачова В.К. Акушерство та гінекологія: Підручник / За ред. А.М. Громової, В.К. Ліхачова. - Полтава: Полтава, 2000. - 284 с

7.Танчин І. З.Соціологія:Навч. посіб. - 3-тє вид., перероб. і доп. - К.: Знання, 2008. - 351с.

8.Бурейчак Т. Соціологія масклінності: навчальний посібник/Тетяна Бурейчак. - Львів: «Магнолія 2006», 2011. - 142 с.

9. Talcott Parsons and Robert F. Bales. Family socialization and interaction process// T. Parsons and R. F. Bales. - London. 1956. - 423 p.

Режим доступу: http://books.google.com.ua/books?id=uh0VXFUutmAC&pg=PA38&lpg=PA38&dq=family+socialization+and+interaction+process+parsons&source=bl&ots=szVY8Lpbfu&sig=r4OfKBIpYy4_i792eyOfnfhy2uQ&hl=uk&sa=X&ei=X_K4UKvSMaja4QTUuYD4Ag&ved=0CHAQ6AEwBw

10. Федоришин Гална. Постановка проблеми сімейних відносин у сучасній психологічній науці. - Івано-Франківськ, 16 с.

Режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua/portal/soc_gum/znpfsp/2009_14_2/14-2-08-Fedoryshyn.pdf

11.Олифирович Н.И. Психология семейных кризисов / Олифирович Н.И., Зинкевич-Куземкина Т.А., Валента Т.Ф. - СПб.: Речь, 2007. - 360 с.

12.Эйдемиллера . Э. Г. Системная семейная психотерапия / Под ред. Э. Г. Эйдемиллера. - СПб.: Питер, 2002. - 368 с.: ил. - (Серия «Практикум по психотерапии»).

13.Торохтий В. С. Общая характеристика методики оценки психологического

здоровья семьи // Вестн. психосоц. и коррекц.-реабилитацион. работы. - 1996. - № 4. - С. 20

14.Загарницька І. СІМ'Я ЯК МАТРИЦЯ ЛЮДСЬКОЇ ОСОБИСТОСТІ: СУЧАСНІ ТЕНДЕНЦІЇ РОЗВИТКУ// Ірина Загарницька. - Київ:.- 7 с.

15.Друзь Е.В. Социальное положение женщин в обществе. - Х.: Консум, 2001. - 424с.

16.Бондарчук О.І. Тендерні характеристики та особливості їх урахування в управлінні ЗНЗ: конспект лекцій для слухачів курсів підвищення кваліфікації керівників загальноосвітніх навчальних закладів / О.І.Бондарчук. - К.: ЦІППО, 2004. - 20 с.

17.Гурко Т. Родительство: социологические аспекты. М. : Центр общечеловеческих ценностей, 2003. 160 с.

18.Євген Головаха, Андрій Горбачик, Наталія Паніна. Україна та Європа: результати міжнародного порівняльного соціологічного дослідження. - К.: Інститут соціології НАН України, 2006. - 142 с.

19. Семья как объект социальной политики / Отв. ред. М. Г. Панкратова. М.: ИСИ АН СССР, 1986.

20. Mederer H., Hill R. Critical Transitions over the Family Life Span: Theory and Research // Social Stress and the Family: Advances and Developments in Family Stress Theory and Research. New York: Haworth press, 1983.

21. ГУРКО Т.А. ТРАНСФОРМАЦИЯ ИНСТИТУТА СОВРЕМЕННОЙ

СЕМЬИ, 1995.

22. Інститут соціальної та політичної психології АПН України. //Наукові студії із соціальної та політичної психології. Збірник статей. Випуск 5 (8) - К.: 2002, 208 с.

23. ХРУСТАЛЬОВА М.С. ГЕНДЕРНІ АСПЕКТИ СІМЕЙНИХ РОЛЕЙ

Режим доступ: http://www.nbuv.gov.ua/Portal/Soc_Gum/Staptp/2011_50/files/ST50_50.pdf

24. Антонов А.И., Медков В.М. Социология семьи. М.: Изд-во МГУ: Изд-во Международного университета бизнеса и управления ("Братья Карич"), 1996. -- 304с.

25. Гіденс Ентоні. Соціологія/Пер. з анг. В. Шовкун, А. Олійник; Наук. ред. О. Іващенко. - К.:Основи, 1999. - 726 с.

26. Антонов А. И. Микросоциология семьи (методология исследования структур и процессов): Учебн. пособие для вузов. -- М.: Издательский Дом «Nota Bene», 1998. - 360 с.

27. Соціологія:відповіді на питання екзаменаційних білетів: навч.посіб./Н.Й.Черниш, Н.В.Коваліско, Т.Д. Лапан та ін..; за ред. Н.Й.Черниш. - К.:Знання, 2012. - 446 с.

Размещено на Allbest.ru

...