Концепт "нація" в мовній свідомості української молоді через призму асоціативного експерименту

Размещено на http://www.allbest.ru/

Вінницький державний педагогічний університет імені Михайла Коцюбинського Україна, м. Вінниця

Концепт «нація» в мовній свідомості української молоді через призму асоціативного експерименту

Ольга Павлушенко

Лада Мазай

Анотація

нація мовомислення український молодь

У статті описано результати дослідження змістової та структурної організації асоціативного поля концепту «нація» в мовомисленні української молоді віком 17-20 років, здійсненого на підставі кількісного й лексико-семантичного аналізу вербалізованих асоціативних рефлексій, отриманих методом вільного асоціативного експерименту. Визначено ядро, медіальну зону, периферію структурної моделі мовомисленнєвого конструкту. Виявлено 9 концептуальних ознак, які формують образ нації як фрагмента суспільно-політичної дійсності в мовній свідомості молодих українців і наповнюють його конкретним змістом.

Ключові слова: нація, асоціативний експеримент, асоціація, концепт, концептуальна ознака, мовна свідомість, українська молодь.

Концепт «нация» в языковом сознании украинской молодёжи через призму ассоциативного эксперимента

Ольга Павлушенко

Винницкий государственный педагогический университет имени Михаила Коцюбинского Украина, г. Винница

Лада Мазай

Винницкий государственный педагогический университет имени Михаила Коцюбинского Украина, г. Винница

Аннотация

В статье описаны результаты исследования содержательной и структурной организации ассоциативного поля концепта «нация» в языковом мышлении украинской молодёжи 17 - 20 лет, осуществлённого на основании количественного и лексико-семантического анализа вербализованных ассоциативных рефлексий, полученных методом свободного ассоциативного эксперимента. Определено ядро, медиальну зону, периферию структурной модели исследованого концепта. Выявлено 9 концептуальных признаков, формирующих целостный образ нации как фрагмента общественно-политической действительности в языковом сознании молодых украинцев и наполняющих его конкретным содержанием.

Ключевые слова: нация, ассоциативный эксперимент, ассоциация, концепт, концептуальный признак, языковое сознание, украинская молодежь.

The concept of "nation" in the language consciousness of Ukrainian youth through the prism of associative experiment

Olha Pavlushenko

Vinnytsia Mykhailo Kotsiubynskyi State Pedagogical University, Vinnytsia

Lada Mazai

Vinnytsia Mykhailo Kotsiubynskyi State Pedagogical University, Vinnytsia

Abstract

The relevance. The concept of "nation" belongs to the basic linguistic and mental constructs in the public consciousness of the individual and the community as a whole. The content of this concept determines the national self-identification of each member of society and forms a collective mental space. Therefore, the study of the concept of "nation" in the linguo-cognitive and psycholinguistic planes is important for determining trends and priorities in the independent Ukraine 's socio-humanitarian sphere of life.

The purpose of the proposed investigation is to establish the content and structural organization of the associative field of the concept of "nation" and to identify on this basis the conceptual features that determine the understanding of the phenomenon of nation among young Ukrainians. The realization of the set purpose determined the following tasks: the acquaintance with other scientists' experience of research of the concept "nation"; conducting a free social experiment with the involvement of students of Vinnytsia Mykhailo Kotsyubynsky State Pedagogical University and the Municipal Institution of Higher Education "Vinnytsia Regional Humanitarian and Pedagogical College" (226 people aged 17 to 20); the creation of a separate conceptual structural model; to determine its content in the minds of the young generation of Ukrainians. In addition, we carried out an analysis and interpretation of verbal explications of associative reflections on the word-stimulus “nation”.

Methods. The associative experiment was used as the main method of our research and at the stage of processing the empirical material the method of mathematical calculations was employed.

Results. The empirical material contains 226 reflections, they represent 40 different associations. To create a structural model of the concept of "nation" in the associative field, we use the criterion of repetition frequency of one association in the participants' answers in the associative experiment.

The nuclear zone includes associative reflections, which occur in the answers of at least a third of the respondents, the medial zone is filled with associative reflections provided by 10-20 percent of respondents, on the periphery are associative reflections, shown by less than 10 percent ofparticipants. After the analysis of the verbal explanations of associations that the participants of the experiment had in the perception of the word-stimulus nation, we identified and interpreted 9 conceptual features that form in the minds of young Ukrainians the content of the studied language and mental construct. After analysing the empirical material of the study, we were convinced that in the minds of participants in the psycholinguistic experiment conceptualization of the phenomenon of nation occurs not only under the influence of knowledge in the field of socio-humanitarian disciplines, but also as a consequence of personal considerations, observations, assessments of social reality.

Conclusions. The empirical material obtained by the method of associative experiment gives an idea of the dominant meanings of the content of the concept of "nation" in the Ukrainian youth minds, reveals those meanings in understanding this phenomenon that have prospects for development, and helps to determine their educational impact.

Keywords: nation, associative experiment, association, the concept, conceptual sign, the language consciousness, Ukrainian youth.

Постановка проблеми

У мовознавчій традиції минулого століття переважали дослідження особливостей картин світу різних етнічних спільнот через аналіз національних мовних картин світу. Формування на помежів'ї ХХ і ХХІ століть наукового інструментарію психолінгвістики відкрило можливості вивчення мислення людини через його вербальне втілення. Об'єктом наукового аналізу постав концепт як складний мовомисленнєвий конструкт, що охоплює понятійний, культурно-історичний, образний, ціннісний, емоційний компоненти й містить уявлення носіїв певної етнокультури про окремий фрагмент об'єктивної дійсності чи ментального простору, що стоїть за словоназвою, у всьому розмаїтті його властивостей, ознак, зв'язків й оцінних характеристик.

Численні дослідження виявили, що зміст концепту завжди значно ширший за семантику слова, яке є його мовним знаком, оскільки в ньому відображена людина як особистість, її розуміння світу, національно специфічні ознаки її мислення, світоглядні орієнтири, естетичні уподобання. Психолінгвістика використовує мову як канал проникнення у свідомість індивіда й ментальність спільнот людей, національних, вікових, гендерних, професійних тощо. Отримана інформація сприятиме успішному моделюванню розвитку суспільства, розумінню активності чи пасивності окремих його груп за певних суспільно-політичних умов, плануванню на державному й регіональному рівнях освітніх і культурно-просвітницьких стратегій.

Концепт «нація» належить до тих мовомисленнєвих конструктів, що є базовими для суспільної свідомості особи й спільноти загалом. Змістове наповнення цього концепту визначає національну самоідентифікацію кожного члена соціуму й формує колективний ментальний простір, складниками якого є мова, світогляд, звичаєві традиції, система моральних цінностей, духовних пріоритетів, естетичних стандартів. Тому дослідження концепту «нація» в лінгвокогнітивній та психолінгвістичній площинах є важливим для визначення тенденцій і пріоритетів у соціогуманітарній сфері життєдіяльності незалежної України.

Суспільна свідомість кількох поколінь українців формувалася в соціально-політичній та економічній системі радянського соціалізму. Усе, що відбувалося в соціогуманітарному просторі Радянського Союзу, було підпорядковане єдиній меті - повністю розчинити національно-культурні спільноти в єдиному новоутворенні - радянський народ. Модель суспільних відносин, що існувала в цій соціалістичній країні, була державоцентричною, що передбачало пріоритет держави над індивідом і над будь-якими спільнотами, - національними, професійними, культурними тощо. Освітньою системою, засобами масової інформації, різними видами мистецтва поширювалася інституалізована радянською комуністичною партією ідеологія гострого засудження національно-патріотичної свідомості. У колективному світогляді радянських людей комуністичний режим наполегливо стирав концепт «нація», натомість культивував ментальний конструкт «нова спільність людей - радянський народ».

Вихід України із складу Радянського Союзу, який був наднаціональним утворенням, уможливив націоналізацію суверенної країни, зокрема й у сфері духовного виробництва: у суспільних та гуманітарних науках, освіті, засобах масової інформації та комунікації, літературі, кіно й театрі. Новий енергетичний імпульс одержала індустрія знань, активні дослідження в царинах національної історії, етнографії й етнології, етнопсихології вплинули на формування нових ідей, на інтерпретацію історичних подій; відбулася трансформація змістів у площині мовної політики, історичної пам'яті, стратегії культурного розвитку. Перед інтелектуальною елітою незалежної України постало нагальне завдання генерувати меседжі, які наповнили б новими сенсами колективну свідомість українців, дали поштовх для розвитку суспільства, позбавленого впливу радянської доктрини. Нові змісти виникли в новій парадигмі осмислення історичної та суспільної дійсності.

Менталітет українців поступово й важко звільняється від стереотипів, закладених соціально-гуманітарною політикою СРСР. Тільки з 2004 року можна говорити, що в суспільному дискурсі України почала формуватися власна система ідей, теорій, термінів та дефініцій, спрямована на забезпечення розвитку суверенної національної держави, яка сповідує європейські цінності демократії, верховенства права, збереження національної ідентичності особи.

Після кількох століть колоніального існування українців спочатку в складі царської, а потім комуністичної імперій із властивим їм обом цілеспрямованим і послідовним руйнування національної самосвідомості основною, визначальною постала ідея національної ідентичності. В інтелектуальному полі українського суспільства активно почали використовувати термін «нація». Проте в колективній свідомості українців, особливо старших поколінь, продовжував жити міф, укорінений ще радянською ідеологією, за яким вважалося, що держава - це і є нація. Таке тлумачення цього іноніма скопіювали з російськомовних тлумачних словників українськомовні лексикографічні джерела, опубліковані в радянський період. Ототожнення нації й держави знаходимо, зокрема, в академічному тлумачному Словнику української мови [7, с. 232-233]. Така підміна понять призвела також до спотвореного розуміння терміна «nation-building», що через переклад не лише російською, але й українською мовами як «державне будівництво» втратив свою засадничу ідею розвитку національно ціннісного вектора державотворення.

Прикладом того, що й сьогодні продовжується практика гібридизації радянського теоретичного спадку з реаліями суверенної України, є поява в українському суспільно-політичному наративі словосполучення «політична нація» [8]. «Нація уже по своїй природі є політичним утворенням і означення «політична» при собі не вимагає, оскільки етнос стає нацією тільки тоді, коли починає демонструвати амбіції та висувати політичні вимоги. Не може існувати неполітичної нації» [6, с. 173]. Системоутворювальним елементом сучасного світового політичного порядку є нація, тому створено Організацію Об'єднаних Націй. Держава виступає механізмом, необхідним для забезпечення життєдіяльності нації. Національне будівництво безпосередньо пов'язане з формуванням демократичного суспільства і є запорукою національної незалежності [10].

Нас зацікавило, яким змістом наповнений концепт «нація» у свідомості молодої генерації українців, що сформувалася вже в соціокультурній парадигмі незалежної України.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Виокремлений нами концепт не вперше потрапляє в поле зору східнослов'янських лінгвістів. Формування концептів «нація» й «національність» в російській мовній картині світу вивчала Т. Воронцова й виявила парадоксальне явище в колективній свідомості росіян - руйнування лексико-словотворчого зв'язку між словами нація й національність, оскільки за першим закріпилося значення «політична спільнота», а за другим -належність до етнічної спільноти» [1, с. 43]. Через призму лінгвокогнітології концепт «нація» у французькій лінгвокультурі другої половини ХІХ століття розглядала О. Пальчикова. Авторка виділила семний набір ключових номінацій концепту «нація» (nation, race, peuple, pays, patrie, Etat), а також проаналізувала контекстуальну реалізацію їх у творах французьких письменників та філософів другої половини ХІХ століття, які найбільш яскраво відзеркалювали посилення націоналізму в колективній свідомості французів періоду франко-пруської війни 1870-1871 років, у якій Франція втратила на користь Германії провінції Ельзас і Лотарінгію [5].

Метою пропонованої розвідки є встановлення змісту й структурної організації асоціативного поля концепту «нація» та виявлення на цій основі концептуальних ознак, які визначають осмислення молодими українцями феномену нація.

Методологічною основою дослідження слугувало вчення О. Леонтьєва про образ світу, а також концепція сприйняття як складного психічного процесу, результатом якого є концептуалізація в мовній свідомості певного фрагмента об'єктивної дійсності [3]. За психолінгвістичною традицією мовну свідомість розуміємо як систему образів окремих реалій й понять, експлікованих лексичними, фразеологічними та синтаксичними одиницями, які людина в процесі мислення об'єднує в асоціативні поля на підставі як їхніх значень, так і властивостей позначуваних ними денотатів, унаслідок чого утворюються мовомисленнєві конструкти - концепти, які відображають у свідомості й втілюють у мові не тільки об'єктивні знання про окремі реалії, а й суб'єктивні почуття й відчуття, пов'язані з ними, їхню оцінку, особливі уявлення про їхні ознаки, властивості, функції. Як основний метод дослідження застосовано асоціативний експеримент, а на етапі обробки емпіричного матеріалу - метод математичних підрахунків.

Учасниками асоціативного експерименту стали студенти 1-го курсу факультету філології й журналістики імені Михайла Стельмаха, 4-го курсу навчально-наукового інституту педагогіки, психології, підготовки фахівців вищої кваліфікації Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського та студенти 2-го, 3-го і 4-го курсів Комунального закладу вищої освіти «Вінницький обласний гуманітарно-педагогічний коледж» загальною кількістю 226 осіб віком від 17 до 20 років. Кожному учасникові асоціативного експерименту запропоновано записати першу довільну рефлексію на слово-стимул нація.

Виклад основного матеріалу дослідження

Сучасні гуманітарні дискурсивні практики в дефініціях нації виокремлюють як основну концептуальну ознаку цього феномену - єдність людей. Наведемо лексико-семантичне, філософське та політологічне визначення поняття «нація»:

Longman Dictionary of ContemporaryEnglish визначає «nation» як: 1. «a large body of people united by common descent, history, culture, or language, inhabiting a particular state or territory» (велика група людей, об'єднаних спільним походженням, історією, культурою або мовою, що проживає в певній державі або на певній території). 2. «a country, considered especially in relation to its people and its social or economic structure» (країна, яка розглядається у зв'язку з її народом та соціальною або економічною структурою) [9]. У трактуванні Філософського енциклопедичного словника нація - це «спільнота людей, об'єднаних низкою чинників, серед яких найважливішими є етнокультурні та політико-правові» [4, с. 414-415]. Політологічний словник визначає, що нацією є «спільність людей незалежно від їхнього етнічного походження, об'єднаних політичними інтересами, усвідомленням своєї спільності на певній території (землі) з певною державною організацією (суверенітетом), єдиним громадянством, юридичними правами й обов'язками, культурою і традиціями» [2, с. 523]. Як видно з наведених словникових дефініцій, понятійний компонент концепту «нація» неоднозначний: дослідники трактують націю або як політичну, або як етнокультурну спільноту, відповідно державну організацію вважають основною умовою існування нації або розглядають її як необов'язкову.

У наївній (донауковій) картині світу в основі концепту «нація» лежить ідея ідентичності (тотожності), відмежування від інших націй, протиставлення їм за ознаками зовнішності, поведінки, світосприйняття.

Аналіз матеріалу, одержаного із застосуванням асоціативного експерименту, показав, що для змістового наповнення концепту «нація» в мовній свідомості молодих українців домінувальним є його понятійний компонент, однак досліджуваний мовомисленнєвий конструкт не позбавлений образного, ціннісного й емоційного компонентів, що характеризує глибоке осмислення молодою генерацією українців феномену «нація».

Емпіричний матеріал містить 226 рефлексій, у них представлено 40 різних асоціацій. Для створення структурної моделі асоціативного поля концепту «нація» користуємося критерієм частотності повторення однієї асоціації у відповідях учасників асоціативного експерименту.

До ядрової зони відносимо асоціативні рефлексії, які трапляються у відповідях не менше третини респондентів: мова - 120, єдність - 108, держава - 84. Медіальну зону заповнюють асоціативні рефлексії, надані 10 - 20 відсотками опитаних осіб: патріотизм - 45, культура - 36, незалежність - 30, взаєморозуміння - 30, країна - 24. На периферії перебувають асоціативні рефлексії, продемонстровані менше ніж 10 відсотками учасників експерименту: дружба - 15, гордість - 15, традиції - 15, гідність - 12, прапор - 12, гімн - 9, боротьба - 9, ми - 9, громадяни - 8, любов - 6, історія - 6, дух - 6, територія - 6, свобода - 6, воля - 6, честь - 6, спільнота - 3, об'єднання - 3, родина - 3, суверенітет - 3, одномовність - 3, одна країна - 3, організованість - 3, пісня - 3, спільна ідея - 3, звичаї - 3, боротьба - 3, самостійність - 3, однодумці - 3, згуртованість - 3, майдан - 3, скарб - 1.

Проаналізувавши вербальні експлікації асоціацій, які виникли в учасників експерименту при сприйнятті слова-стимулу нація, виокремлюємо концептуальні ознаки, що формують у свідомості молодих українців досліджуваний мовомисленнєвий конструкт і наповнюють його конкретним змістом.

78,3 % респондентів тими чи тими лексичними одиницями об'єктивували концептуальну ознаку нації - об'єднання людей (єдність, спільнота, об'єднання, родина, дружба, братерство, ми, згуртованість, організованість, взаєморозуміння, спільна ідея, однодумці); 54,4 % осіб розглядають мову як важливий націєтворчий елемент (мова, одномовність); 45 % учасників експерименту ототожнили націю й державу (держава, громадяни); 37 % юнаків та дівчат вважають, що в націю людей об'єднує спільність почуттів (патріотизм, гордість, гідність, честь, любов); 28 % опитаних переконані, що екзистенційними чинниками формування нації виступає спільна культура й духовність (культура, традиції, дух, пісня, звичаї); 21,2 % як концептуальну ознаку нації визначили суверенність (незалежність, суверенітет, самостійність, свобода, воля); 14,6 % назвали чинник території (територія, країна, одна країна); 9,2 % асоціюють націю із державними символами (прапор, гімн); 6,6 % зауважили спільність історичного досвіду (боротьба, історія, майдан).

Осмисливши емпіричний матеріал дослідження, переконуємося, що у свідомості учасників психолінгвістичного експерименту концептуалізація феномену нація відбувається не тільки під упливом знань у площині соціально-гуманітарних навчальних дисциплін, а й унаслідок особистих міркувань, спостережень, оцінок суспільної дійсності. Саме особисті емоційні переживання могли породити такі асоціації з нацією, як родина, братерство, ми, гідність, честь, гордість. Українське юнацтво усвідомлює надважливість для формування нації єдності та взаєморозуміння. Проте тільки окремі особи розуміють, що саме спільна ідея є інтелектуальним стержнем нації. У середовищі молоді 17-20 років поширене переконання, що нація є насамперед духовною спільнотою, а не просто групою людей, визначеною географічними межами території її проживання. Виокремлення 54,4 відсотками респондентів мови (одномовності) як базової концептуальної ознаки нації говорить про величезний запит в українців на зміцнення позицій національної мови в суспільному житті, усвідомлення того, що мова є основним компонентом національної ідентичності. Ми схильні вважати, що в асоціюванні 37 % учасників експерименту (вік 17-20 років) нації з державою більшою мірою відіграла роль активна розбудова українцями держави в умовах зовнішньої збройної агресії, що триває сім років, ніж лексикографічна традиція. Підтвердженням цьому знаходимо у вербалізованій 18,5 відсотками концептуальній ознаці незалежності (суверенітету), яка може бути реалізована тільки під захистом національної держави. Визнання тільки 6,6 % опитаних історичного досвіду, зокрема спільної боротьби, націєтворчим чинником може бути пояснене, з одного боку, малим когнітивним досвідом учасників психолінгвістичного експерименту, а з другого - недостатньою увагою в освітній і виховній царині до проблематики історичної пам'яті, героїки історичного минулого України, пошанування інтелектуальної, творчої, ратної величі минулих поколінь. Молодь має знати, що джерелом енергії нації є легендарна слава предків, а самобутній духовний простір нації наповнений присутністю поколінь, що пішли через традиції, звичаї, фольклор, твори мистецтва на історичну тематику.

Зауважимо, що ніхто з учасників експерименту не асоціює націю з певною релігією, цим самим засвідчуючи абсолютне толерування молодою генерацією українців свободи віросповідання. Не є для українського юнацтва концептуальною ознакою нації фізична схожість, певні прикмети зовнішності чи поведінки її представників.

Висновки дослідження, перспективи подальших наукових розвідок

Емпіричний матеріал, одержаний методом асоціативного експерименту, розкриває змістове наповнення концепту «нація» у свідомості українського юнацтва, дає уявлення про його домінантні смисли, виявляє ті смисли в розумінні цього феномену, які мають перспективу розвитку, допомагає визначити орієнтири освітнього й виховного впливу. Уважаємо, що подальші психолінгвістичні дослідження, здійснені із залученням до експерименту осіб інших вікових груп, будуть корисними для формування стратегій у сфері духовного виробництва та індустрії знань.

Література

1. Воронцова Т.А. Функционирование концептов нация и национальность в русском языковом сознании. Вестник Челябинского государственного университета. Челябинск, 2017. № 12 (408). Филологические науки. Вып. 110. С. 39-45.

2. Кресіна І. Нація. Політологічний словник / за ред. М.Ф. Головатого та О.В. Антонюка. Київ: МАУП, 2005. С. 523.

3. Леонтьев А.А. Деятельный ум (Деятельность, Знак, Личность). Москва: Смысл, 2001. 380 с.

4. Лісовий В. Нація. Філософський енциклопедичний словник. Національна академія наук України Інститут філософії ім. Г.С. Сковороди. Київ: Абрис, 2002. С. 414-415.

5. Пальчикова О.А. Концепт «нация» во французской лингвокультуре второй половины ХІХ века. URL: http://www.gramota.net/materials/1/2008/2-1/66.html (дата звернення: 05.07.2021).

6. Пелагеша Н. Нація чи держава: парадигмальна трансформація осмислення соціально-політичних процесів у країнах пострадянського простору. Studia politologica Ucraino-Polona. 2013. № 3. С. 166-175.

7. Словник української мови: в 11 томах / АН Української РСР, Ін-т мовознавства ім. О.О. Потебні; редкол.: І.К. Білодід (голова) [та ін.]. Т. 5: Н-О / ред. тому: В.О. Винник, Л.А. Юрчук. Київ: Наукова думка, 1974. 840 с.

8. Українська політична нація: ґенеза, стан, перспективи: монографія / [Крисаченко В.С., Степико М.Т., Власюк О.С., Астаф'єв А.О., Барков В.Ю.]; ред. В.С. Крисаченко. Київ: Нац. ін-т стратегічних досліджень, 2003. 631 с.

9. Longman English Dictionary. URL: http://www.ldoceonline.com/ (дата звернення: 05.07.2021).

10. Oseander A. Sovereighty, International Relations, and the Westphalian Mith. International Organizations 55, 2, Spring 2001. P. 251-287.

References

1. Vorontsova T.A. Funktsyonirovanie kontseptov natsia i natsionalnost v russkom yazykovom soznanii. Vestnyk Cheliabynskoho hosudarstvennoho unyversyteta. 2017. № 12 (408). Filologicheskie nauki. Vyp. 110. S. 39-45.

2. Kresina I. Natsiia. Politolohichnyi slovnyk / Za red. M.F. Holovatoho ta O.V. Antoniuka. Kyiv: MAUP, 2005. S. 523.

3. Leontev A.A. Deiatelnyi um (Deiatelnost, Znak, Lychnost). Moskva : Smysl, 2001. 380 s.

4. Lisovyi V. Natsiia. Filosofskyi entsyklopedychnyi slovnyk. Natsionalna akademiia nauk Ukrainy Instytut filosofii im. H.S.Skovorody. Kyiv: Abrys, 2002. S. 414-415.

5. Palchykova O.A. Kontsept «natsyia» vo frantsuzskoi lynhvokulture vtoroi polovyny ХІХ veka. URL: http://www.gramota.net/materials/1/2008/2-1/66.html_(data zvernennia: 05.07.2021).

6. Pelahesha N. Natsiia chy derzhava: paradyhmalna transformatsiia osmyslennia sotsialno-politychnykh protsesiv u krainakh postradianskoho prostoru. Studia politologica Ucraino-Polona. 2013. № 3. S. 166-175.

7. Slovnyk ukrainskoi movy: v 11 tomakh / AN Ukrainskoi RSR, In-t movoznavstva im. O.O. Potebni; redkol.: I.K. Bilodid (holova) [ta in.]. T. 5: N-O / red. tomu: V.O. Vynnyk, L.A. Iurchuk. Kyiv: Naukova dumka, 1974. 840 s.

8. Ukrainska politychna natsiia: heneza, stan, perspektyvy: monohrafiia / [Krysachenko V.S., Stepyko M.T., Vlasiuk O.S., Astafiev A.O., Barkov V.Yu.]; red. V.S. Krysachenko. Kyiv: Nats. in-t stratehichnykh doslidzhen, 2003. 631 s.

9. Longman English Dictionary. URL: http://www.ldoceonline.com/ (data zvernennia: 05.07.2021).

10. Oseander A. Sovereighty, International Relations, and the Westphalian Mith. International Organizations 55, 2, Spring 2001. P. 251-287.

Размещено на Allbest.ru