Рівень довіри і ставлення до штучного інтелекту: аналіз результатів досліджень
Розгляд ступеню довіри та ставлення до штучного інтелекту (ШІ) в країнах ЄС. Визначення ключових драйверів збільшення ступеня довіри до ШІ, критеріїв оцінки ризиків його технологій. Розгляд регуляторних правил для безпечного використання технології ШІ.
| Рубрика | Социология и обществознание |
| Вид | статья |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 22.01.2023 |
| Размер файла | 338,0 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
Рівень довіри і ставлення до штучного інтелекту: аналіз результатів досліджень
Геннадій Олександрович Андрощук, кандидат економічних наук, доцент, головний науковий співробітник НДІ інтелектуальної власності
НАПрН України
Резюме
Андрощук Г.О.
Рівень довіри і ставлення до штучного інтелекту: аналіз результатів досліджень.
На основі аналізу спільного дослідження міжнародної аудиторської фірми KPMG і Університету Квінсленда (Австралія) в п'яти розвинених країнах (США, Канаді, Великобританії, Німеччині та Австралії)розглянуто ступінь довіри та ставлення до штучного інтелекту (ШІ). Дається їх порівняння з результатами інших соціологічних опитувань: дослідженням міжнародної аудиторської фірми BCG, компанії Ipsos, виконаним на замовлення Всесвітнього економічного форуму, а також опитування російських та українських громадян. Визначено ключові драйвери збільшення ступеня довіри до ШІ, критерії з оцінки ризиків технологій ШІ, наведено регуляторні правила для безпечного використання технології ШІ в країнах ЄС.
Ключові слова: штучний інтелект, ступень довіри, оцінка ризиків, безпека, захист, технології, цифрова трансформація.
Резюме
Андрощук Г.А.
Уровень доверия и отношение к искусственному интеллекту: анализ результатов исследований.
На основе анализа совместного исследования международной аудиторской фирмы KPMG и Университета Квинсленда (Австралия) в пяти развитых странах (США, Канаде, Великобритании, Германии и Австралии) рассмотрены степень доверия и отношения к искусственному интеллекту (ШИ). Дается их сравнение с результатами других социологических опросов: исследованием международной аудиторской фирмы BCG компании Ipsos, выполненным по заказу Всемирного экономического форума, а также опроса российских и украинских граждан. Определены ключевые драйверы увеличения степени доверия к ИИ, критерии оценки рисков технологий ИИ, приведены регуляторные правила для безопасного использования технологии ИИ в странах ЕС.
Ключевые слова: искусственный интеллект, уровень доверия, оценка рисков, безопасность, защита, технологии, цифровая трансформация.
Summary
Gennadiy Androshchuk.
Level of trust and attitude to artificial intelligence: analysis of research results.
Based on an analysis of a joint study by the international audit firm KPMG and the University of Queensland (Australia) in five developed countries (USA, Canada, UK, Germany and Australia), the degree of trust and attitude towards artificial intelligence (AI) was considered. They are compared with the results of other opinion polls: a study by the international audit firm BCG, Ipsos, commissioned by the World Economic Forum, as well as surveys of Russian and Ukrainian citizens. The key drivers of increasing the level of trust in AI, criteria for risk assessment of AI technologies, regulatory rules for safe use of AI technology in EU countries are identified. AI-based economic growth is projected to be highly uneven. AI is expected to bring in nearly $ 4 trillion in value added by 2022. By 2030, economic benefits are projected to be strongest in China and North America, accounting for 70% of AI's global economic impact. The concentration of AI in the hands of a few high-income countries is likely to leave developing countries far behind. Almost half of the world's people believe in the prospect of its use by corporations, but the other half is reticent. In all countries, the highest level of trust is given to universities and research institutes. The level of trust in the government correlates with the level of trust in AI. Only half of people say they trust AI companies, just as they trust other companies. People around the world are almost equally divided on the benefits of AI for their income, personal and family relationships, and employment. There is a huge difference in the perception of AI by people from high-income countries and from emerging markets. Confidence in AI can be increased by: meeting society's expectations regarding the development, implementation and regulation of AI (ensure data protection, control and supervision, increase transparency of working tools and practices that use AI); strengthening the legal regulation of AI; raising the level of knowledge of the population about AI.
Key words: artificial intelligence, degree of trust, risk assessment, security, protection, technology, digital transformation.
Вступ
Штучний інтелект (далі ШІ) це здатність машин відображати людські навички, такі як міркування, навчання, планування і творчість. ШІ дозволяє технічним системам сприймати своє оточення, справлятися з тим, що вони сприймають, і вирішувати проблеми, працюючи для досягнення певної мети. ШІ розглядається як центральний елемент цифрової трансформації суспільства. Очікується, що його майбутні програми принесуть величезні зміни, водночас він вже присутній у нашому повсякденному житті. Роботи, автономні автомобілі, дрони, Інтернет речей, віртуальні помічники або системи розпізнавання мови і обличь це лише деякі приклади використання ШІ. Північна Америка щорічно інвестує в ШІ понад 15 млрд євро. Азія близько 10 млрд євро. Європа, в свою чергу, від 2,5 до 3 млрд євро на рік1.
Постановка проблеми. Суспільна довіра до ШІ життєво важлива для постійного прийняття технологій, які змінюють наш спосіб життя і роботу. Користь і перспективи ШІ для суспільства і бізнесу незаперечні. ШІ допомагає людям робити точніші прогнози і приймати обґрунтовані рішення, забезпечуючи інновації та підвищення продуктивності. Він допомагає виявляти шахрайство з кредитними картами, діагностувати захворювання і сприяти глобальній боротьбі з COVID-19. Ризики і проблеми, які створює ШІ, включаючи кодифікацію і посилення несправедливих упереджень і порушення прав людини, таких як конфіденційність, також незаперечні. Ці проблеми викликають стурбованість громадськості й викликають питання в усьому світі щодо надійності і регулювання систем ШІ. Якщо системи ШІ не стануть гідними довіри, їх широке визнання і впровадження буде утруднено, а потенційно величезні соціальні та економічні вигоди не будуть повністю реалізовані. Незважаючи на центральну важливість довіри, на сьогодні мало що відомо про довіру та ставлення громадян до ШІ або про те, що впливає на нього в різних країнах, ризики та небезпеки, які він несе.
Аналіз останніх досліджень та публікацій. Вагомий внесок у дослідження феномена ШІ здійснили іноземні науковці: А. Тюрінг (Alan Turing), Д. Баррат (James Barrat), Е. Хорвіц (Eric Horvitz), Н. Бостром (Niklas Bostrцm), І. Маск (Elon Musk), Д. Дайсон (George Dyson), К. Келлі (Kevin Kelly), Р. Кало (Ryan Calo), П. Асаро (Peter M. Asaro), В. Віндже (Vernor Steffen Vinge), К. Шваб (К. Schwab), П. Бирюков, О. Войніканіс, П. Морхат, А. Серго, Є. Сесицький, М. Швантнер, О. Ястребов, а активно займаються цією проблематикою українські вчені Г. Андрощук, О. Баранов, В. Брижко, Ю. Бошицький, О. Вінник, М. Карчевський, Ю. Капіца, А. Кодинець, В. Ляшенко, В. Мисливий, О. Музика-Стефанчук, В. Пилипчук, О. Радутний, Н. Савінова, М. Стефанчук, В. Фурашев, Є. Харитонов, О. Харитонова, А. Шевченко та інші. штучний інтелект драйвер довіра
Водночас комплексний і міждисциплінарний характер цієї проблематики, динамічність змін у зазначеній сфері потребує подальших економіко-правових досліджень, зокрема щодо визначення рівня довіри, ставлення та впливу ШІ, ролі інтелектуальної власності у його створенні та впливу на національну безпеку.
Метою статті є економіко-правовий аналіз визначення рівня довіри, ставлення та впливу ШІ, стану та очікувань суспільства щодо розробки, впровадження й регулювання ШІ (забезпечити захищеність даних, контроль і нагляд, підвищити прозорість робочих інструментів і практик, які використовують ШІ), посилення правового регулювання ШІ.
Виклад основного матеріалу
Аналіз результатів дослідження довіри до ШІ в п'яти розвинених країнах. У березні 2021 р. світ побачили результати спільного дослідження міжнародної аудиторської фірми KPMG і Університету Квінсленда (Австралія), присвяченого темі довіри до ШІ (Довіра до штучного інтелекту: результати дослідження в п'яти розвинених країнах (Trust in Artificial Intelligence: A five country study)2.
У ході дослідження було опитано понад 4 500 осіб з країн з розвиненою економікою і високим рівнем життя: із США, Канади, Великобританії, Німеччини та Австралії. З повною версією звіту (англійською мовою) можна ознайомитися за посиланням: https://home.kpmg/content/dam/kpmg/au/pdf/2021/trust-in-ai-multiple-countries.pdf
У цій статті викладено основні результати цього дослідження та деякі порівняння їх з результатами інших соціологічних опитувань на цю тему: дослідження міжнародної аудиторської фірми BCG (2019 р.), компанії Future Work place, опитування російських громадян, проведених ВЦИОМ (2021р.), опитування компанії Ipsos, здійсненого на замовлення Всесвітнього економічного форуму (2021р.), а також соціологічне дослідження Штучний інтелект: український вимір, проведеного у вересні 2018 р. з ініціативи Інституту Горшеніна і групи компаній Everest.
Статистична основа. Національний склад. В опитуванні Trust in Artificial Intelligence: A five country study взяло участь приблизно рівна кількість громадян з кожної країни: 1 223 американців, 1 229 канадців, 1 202 німців, 1 200 британців і 1 200 австралійців.
Статевий склад. Частка респондентів-чоловіків становила 49 %, респондентів-жінок 51 %.
Віковий склад: 6 % респондентів вік від 18 до 23 років (покоління Z); 32 % респондентів вік від 24 до 39 років (мілленіали); 28 % респондентів вік від 40 до 55 років (покоління X); 30 % респондентів вік від 56 до 74 років (бебі-бумери); 4 % респондентів вік від 75 до 89 років (мовчазне покоління).
Крім цього, частка міських жителів серед респондентів становила 57 %, сільських 43 %. 42 % людей, які взяли участь в дослідженні, мають вищу освіту.
Загальні результати
1. Довіра є ключовим аспектом прийнятності ШІ населенням. Виявлено 4 драйвера збільшення ступеня довіри до ШІ: a) віра в адекватне правове регулювання ШІ, що забезпечує безпеку технології (найсильніший драйвер); b) передбачуваний позитивний вплив ШІ на робочі місця і роботу в цілому; c) доступність для розуміння принципів роботи ШІ; d) передбачуваний позитивний вплив ШІ на суспільство.
2. Люди не довіряють ШІ, але допускають його використання. Більшість опитаних вказало, що ставляться терпимо до ШІ (42 %) або нейтрально (28 %). Меншість опитаних схвалюють використання ШІ (15 %), підтримують (6 %). 9 % опитаних ставляться до ШІ негативно.
При цьому 28 % опитаних довіряють ШІ, 37 % не хочуть довіряти ШІ, 35 % утрималося від відповіді. Якщо порівняти показники відповідей на аналогічне питання серед населення Росії, то росіяни набагато більш виразно висловлюють свою думку щодо ШІ. Лише 10 % не змогли відповісти на питання, інші розділилися на два приблизно рівних табори: 48 % тих, хто довіряє ШІ 42 % ставляться до ШІ з недовірою. У Росії довіряти ШІ схильна більша кількість населення3.
3. Довіра до інститутів розробки, впровадження та регулювання ШІ різниться залежно від країни. У всіх країнах найвищий ступінь довіри віддається університетам та науковим інститутам. 71-77 % опитаних готові довірити їм розробку і впровадження ШІ, 67-73 % також регулювання ШІ-сфери. До комерційних і урядових організацій люди проявляють менше довіри: 58-62 % довіряє їм розробку і впровадження ШІ, 54-58 % регулювання. Менший ступінь довіри можливо пояснюється тим, що більшість опитаних вважають, що приватні компанії і держава більше заінтересовані в отриманні комерційної вигоди від ШІ, ніж суспільну користь даних технологій. Особливо сильний ступінь недовіри до держави в контексті використання ШІ в США і Великобританії.
Цей результат підтверджує і висновки, викладені в дослідженні BCG про те, що рівень довіри до уряду корелює з рівнем довіри до ШІ.
4. Люди очікують регулювання ШІ за допомогою зовнішнього незалежного нагляду. Абсолютна більшість опитаних вважають за необхідне регулювання сфери ШІ (81 %). 61-62 % з них виступають за створення нового незалежного регулятора. У Великобританії за незалежний регулятор виступає більше людей, ніж в інших проаналізованих країнах. Респонденти з США більшою мірою, ніж респонденти з інших країн, виступають проти того, щоб держава та існуючі інститути регулювали ШІ-сферу і вважають за краще відсутність регулювання зовсім.
5. Поточні правові гарантії вбачаються недостатніми для забезпечення безпеки використання ШІ. Незважаючи на впевненість у необхідності правового регулювання ШІ, більшість опитаних не згодні або утрималися від оцінки поточного правового регулювання як достатнього для забезпечення безпеки ШІ технологій.
6. Тверде розуміння принципів, яким повинен відповідати безпечний ШІ-продукт. Усі опитані мають чітке бачення тих принципів, яким має відповідати впровадження ШІ в організації, якщо останні хочуть, щоб їм довіряли. В якості таких принципів виділяються: а) швидкодію і точність; Ь) конфіденційність даних; с) захищеність і керованість; d) прозорість і зрозумілість; е) підзвітність; 1) оцінка ризиків і очікуваного впливу; g) справедливість; й) підконтрольність людині.
7. Люди сприймають використання ШІ на роботі, але не у всіх областях. Так, 22 % опитаних вважають, що впровадження ШІ створить більше робочих місць, ніж знищить. Значна частина опитаних (70-76 %) знайшли комфортним використання ШІ на робочих місцях з метою автоматизації виробничих процесів. Однак набагато менше людей знаходять безпечним використання ШІ для моніторингу або оцінки співробітників / здобувачів.
8. Бажання дізнатися більше про ШІ поєднується з низьким рівнем розуміння того, що таке ШІ і як він працює. Так, 62 % опитаних чули про ШІ. При цьому 60 % зізналися, що мало розуміють, що таке ШІІ як він використовується у повсякденних пристроях. Попри це, 83 % опитаних висловили бажання дізнатися більше про ШІ-технології.
У середньому 59,4 % опитаних із розвинених країн мають низький рівень поінформованості про ШІ; 26,2 % середній рівень; 14,4 % високий рівень. Серед росіян подібні показники за даними ВЦИОМ складають: 22 % низький рівень, 39 % середній рівень; 39 % високий рівень.
У результаті дослідження експерти KPMG і Університету Квінсленда дійшли такого спільного висновку: довіру до ШІ можна підвищити за допомогою: реалізації очікувань суспільства щодо розробки, впровадження та регулювання ШІ (забезпечити захищеність даних, контроль і нагляд, підвищити прозорість робочих інструментів і практик, які використовують ШІ); посилення правового регулювання ШІ; підняття рівня знань населення про ШІ4.
Ставлення до ШІ в Україні. Перше в Україні соціологічне дослідження Штучний інтелект: український вимір ставлення населення до нових технологій було проведено у вересні 2018 р. з ініціативи Інституту Горшеніна і групи компаній Everest методом інтерв'ю face-to-face за місцем проживання респондентів. Було опитано 1000 респондентів віком від 16 років до 65 років у всіх обласних центрах України (без урахування окупованих територій АР Крим, міста Севастополь, Донецької та Луганської областей, на Донбасі дослідження було проведено в Маріуполі та Сєвєродонецьку) за квотами: регіон проживання, стать і вік респондентів. Похибка репрезентативності дослідження не перевищує +/3,1 %5.
Українці готові покластися на нові технології не тільки в питанні виборів, а й в боротьбі з корупцією. 42,3 % українців не проти довірити контроль за державними видатками ШІ, респонденти відкриті до того, щоб задіяти роботів у будівництві (52,0 %), промисловості (46,0 %) та освіті (39,1 %). Цікаво, що, незважаючи на таку відкритість, серед найбільш неприйнятних для використання ШІ українці назвали політику і державне управління (40,1 %), мистецтво (37,1 %), юриспруденцію (34,7 %), спорт (33,1 %) і журналістику (28,3 %). Медицина є проблемною точкою, що поляризує суспільство, адже вона лідирує і в позитивному (51,4 %), і в негативному ставленні (28,3 %) з впровадження нових технологій. Варто додати також, що люди відповідають на ці запитання інтуїтивно, оцінюючи власне уявлення про переваги і ризики, а це ще раз свідчить, що суспільству потрібна більш системна інформація про нові технології та їх можливий вплив на життя людей. Більшість опитаних громадян (61,7 %) вважає, що Україні потрібна власна стратегія, подібна до Національної стратегії розвитку технологій штучного інтелекту до 2030 р., яку було прийнято в Китаї. З них 41,3 % вибрали відповідь радше так, а 20,4 % точно так.
Регуляторні правила для безпечного використання технології ШІ. Європейська комісія розробила регуляторні правила для безпечного та етичного використання технології ШІ в країнах Європейського Союзу. Пропонуючи ці правила, Євросоюз проявляє лідерство у розробці законодавчих норм, які гарантуватимуть довіру до ШІ. Встановлюючи такі стандарти, ми можемо прокласти шлях для етичного використання технологій ШІ в усьому світі та забезпечити конкурентоспроможність ЄС у цій сфері. Спрямовані у майбутнє та сприятливі для інновацій, наші правила застосовуються там, де вони прямо необхідні: коли йдеться про безпеку та фундаментальні права наших громадян, пояснила віце-президент Єврокомісії з цифрового розвитку Маргрет Вестайгер6. Нові правила передбачають критерії з оцінки ризиків використання технологій ШІ та поділяють усі технології сфери на три групи:
Технології неприйнятного ризику всі системи ШІ, які спричиняють загрозу для безпеки, способу життя або для прав людей, наприклад, системи або додатки, які дозволяють маніпулювати поведінкою людей, або технології, що дозволяють владі сегментацію суспільства за ознакою вироблених системами ШІ соціальних рейтингів.
Технології високого ризику системи ШІ, які застосовуються у сферах громадського транспорту та в інших об'єктах критичної інфраструктури, у сфері освіти та професійної підготовки, у сфері безпеки та працевлаштування, громадського порядку, міграції й притулку, правосуддя та інших, які прямо зачіпають безпеку особи або права людини, у т. ч. на отримання адекватних соціальних послуг, якісної освіти або забезпечення права на гідну працю. Використовувати подібні системи ШІ можна буде тільки після ретельної перевірки регуляторними органами ЄС. Крім того, до високого ризику віднесені також технології розпізнавання обличчя, використання яких правоохоронними органами буде дозволене лише за судовим приписом.
Технології мінімального ризику чат-боти, відеоігри, фільтри комп'ютерного спаму та інші, що не несуть загрози для безпеки або прав користувачів. Використання таких технологій не потребуватиме додаткового дозволу.
Законопроєкт Єврокомісії має бути розглянутий і ухвалений Європейським Парламентом та підтриманий на рівні країн-членів ЄС. Після такого ухвалення нововведення застосовуватимуться на всій території ЄС.
Рівень довіри до ШІ у світі. Останнє дослідження AI at Work показує, що 64 % осіб довіряють роботам більше, ніж своїм начальникам. Як підкреслюють творці звіту, ШІ змінив стосунки між людьми та технологіями на робочому місці. Дослідження американської компанії з індустрії технологій Oracle та дослідницької компанії Future Workplace показало, що ШІ стає все більш поширеним на підприємствах. У ньому взяли участь майже 8,4 тис. осіб: співробітники, менеджери та менеджери з персоналу з 10 країн7. ШІ застосовується все частіше (50 % працівників використовують певну форму цієї технології), хоча рік тому їх було лише 32 % згідно з опитуванням. Особи, зайняті в Китаї (77 %) та Індії (78 %), мають у своєму розпорядженні ШІ удвічі частіше, ніж у Франції (32 %) та Японії (29 %). Співробітники Індії (60 %) та Китаю (56 %) є найбільш відкритими для ШІ. Наступні місця в цьому рейтингу посіли Об'єднані Арабські Емірати (44 %), Сінгапур (41 %), Бразилія (32 %), Австралія та Нова Зеландія (26 %), Японія (25 %), США (22 %), Великобританія (20 %) та Франція (8 %). Чоловіки (32 %) більш позитивно ставляться до ШІ на робочому місці, ніж жінки (23 %). Автори дослідження стверджують, що 65 % працівників з оптимізмом, ентузіазмом та вдячністю сприймають робота як співпрацівника, а майже чверть заявляє, що їх стосунки зі ШІ на роботі дружні і приносять їм задоволення. На думку респондентів, роботи краще забезпечують об'єктивну інформацію (26 %), дотримання графіків роботи (34 %), вирішення проблем (29 %) та управління бюджетом (26 %). Разом із тим менеджери, на думку працівників, краще, ніж роботи, насамперед у розумінні своїх почуттів (45 %), навчанні (33 %) та побудові робочої культури (29 %). 76 % працівників та 81 % менеджерів з персоналу вважають, що важко йти в ногу з технологічними змінами в робочому середовищі. Співробітники очікують на кращий користувальницький інтерфейс (34 %), навчання кращим процедурам (30 %) та інструментам, персоналізованих з точки зору їх поведінки (30 %). Так звані цифрові тубільці (виховані з доступом до Інтернету та технологій) з покоління Z (43 %) та тисячоліття (45 %) мають більші занепокоєння щодо захисту конфіденційності та безпеки на виробництві, ніж представники покоління X (29 %) та післявоєнного періоду (23 %). Найважливіші побоювання відмови працівників від використання ШІ на роботі це безпека (31 %) та захист конфіденційності (30 %).
Довіра до ШІ і його вплив на наше життя. У листопаді грудні 2021 р., на замовлення Всесвітнього економічного форуму, компанія Ipsos провела опитування серед 19,5 тис. осіб дорослих у 28 країнах про ШІ8. Оскільки це одна з п'яти, можливо, шести технологій, які найбільше змінять світ та економіку. Ось чому Ipsos запитував людей, чи знають вони, що таке ШІ, чи готові вони довіряти йому, які прогнози щодо його впливу на їхнє життя. Що засвідчило дослідження? Окремі аспекти впливу ШІ на наше життя вселяють великі надії, але багато з них викликає страх і скептицизм. Майже половина людей у світі вірить у перспективу його використання корпораціями, але інша половина стримана. У найбідніших країнах ентузіазму щодо ШІ більше, ніж у найбагатших.
Надії та страхи. Хоча ШІ є поєднанням абсолютно нових математичних та інформаційних технологій, люди схильні визнавати, що багато про нього знають і навіть розуміють. Майже дві третини опитаних (64 %) заявили, що добре розуміють, що таке ШІ. У Польщі цей відсоток був вищим, ніж у середньому у світі. Більшість людей також переконані, що ШІ вплине на їхнє життя. У середньому шість із десяти осіб, опитаних Ipsos, очікують, що продукти та послуги ШІ матимуть велике значення у повсякденному житті. Ми очікуємо, що це станеться незабаром, у найближчі три-п'ять років. Віру в те, що ШІ вплине на повсякденне життя, висловили 56 % поляків. Також 60 % респондентів (58 % у Польщі) вважають, що продукти та послуги з використанням ШІ полегшать їхнє життя. Це переконання найчастіше висловлювали китайці (87 %), а найрідше французи (39 %). Які вигоди ми очікуємо від цього? Більшість людей у світі очікують, що ШІ покращить ситуацію для них та їхніх сімей. На це очікують 61 % учасників дослідження. Найбільше вони розраховують на те, що ШІ зіграє велику роль в освіті та навчанні, розвагах, транспорті, веденні домашнього господарства, покупках, безпеці, навколишньому середовищі, їжі та харчуванні.
У Польщі очікування переваг, обіцяних ШІ, більш помірні, лише 50 %. Найбільш скептичними є бельгійці, яких усього 41 % очікує благотворних ефектів від впровадження ШІ. При цьому лише половина людей (48 % у Польщі) кажуть, що ШІ має більше переваг, ніж недоліків. Крім того, 39 % визнає, що продукти та послуги, які базуються на ШІ, їх дратують, як деякі з нас, коли розмовляють з некерованим ботом. Відсоток поляків, які погоджуються з цією думкою, один із найнижчих серед усіх країн. Про роздратування під час розмов із ботом заявляють лише 30 % опитаних.
Хто довіряє роботам. Чи можемо ми уявити, що розмовляємо з розумним ботом і сказати йому подружньому я тобі довіряю? Думки щодо цього розділилися майже порівну. Тільки половина людей каже, що довіряє компаніям, які використовують ШІ, так само, як і іншим компаніям. У Польщі про довіру до таких компаній заявили трохи більше, ніж у середньому у світі, тобто 51 % опитаних. Крім того, люди в усьому світі майже порівну поділяються на переваги ШІ для їх доходів, особистих та сімейних відносин та зайнятості. Ті, хто думає, що ШІ покращить їхнє становище з точки зору роботи (47 %), вартості життя (42 %), свобод і прав (37 %), становлять меншість. У Польщі явна меншість лише 34 % очікують на позитивний вплив ШІ на зайнятість, 23 % на вартість життя та 22 % з прав людини. Дослідження, якщо уважно подивитися на результати, також зробило деякі сюрпризи. З'ясувалося, що існує величезна різниця в сприйнятті ШІ людьми з країн з високим рівнем доходу і з країн, які відносяться до ринків, що розвиваються, таких як Польща. Громадяни з останньої групи країн набагато частіше, ніж жителі більш економічно розвинених країн, говорять про те, що мають знання про ШІ, довіряють компаніям, які використовують його інструменти, і частіше оцінюють вплив продуктів та послуг, заснованих на ШІ, на їхнє життя більш позитивне. Серед тих, хто зізнається, що уявлення не має, що таке ШІ, найбільше японців (59 %), італійців, французів та німців. Найвищий відсоток людей, які заявляють про розуміння ШІ, серед громадян ПАР (78 %), Перу, Чилі та Росії. Довіру до ШІ найбільше декларують китайці (76 %), найменше канадці та французи (34 %), а також американці та англійці.
Рівень довіри і ставлення до ШІ в Росії. Всеросійський центр вивчення громадської думки (ВЦВГД) та АНО Національні пріоритети7 липня 2021 р. представили нові дані опитування росіян на тему ставлення до штучного інтелекту, проведеного в рамках реалізації федерального проекту Штучний інтелект національного проекту Цифрова економіка9.Керівником федерального проєкту виступає Мінекономрозвитку Росії.
Переважна більшість росіян (81 %) знайома з терміном штучний інтелект Технології штучного інтелекту - це програми, які можуть імітувати людську поведінку, щоб виконувати завдання, зазвичай пов'язані з розумовою працею людини, такі як аналіз інформації, розпізнавання мови та об'єктів на фотографіях, прогнозування тощо і здатні поступово навчатися, використовуючи інформацію, що збирається. (ШІ), при цьому 32 % декларують, що можуть пояснити його значення, не знайомі з цим терміном 18 % співгромадян. Найбільш інформовані щодо цього молоді люди (38-39 %), громадяни з вищою освітою (49 %), а також жителі Москви та Санкт-Петербурга (48 %). Найчастіше не знайомі з терміном громадяни віком 60 років і старші (22 %) та жінки (21 %). Вибираючи із запропонованих варіантів, респонденти найчастіше відповідали, що ШІ це технології, що імітують розумові функції людини (30 %), розумні машини або програми (27 %), алгоритми, що самонавчаються (26 %). Майже половина росіян (48 %) заявили про свою довіру технологіям ШІ (69 % серед молодих людей 18-24 років), не довіряють їм 42 % опитаних, 10 % вагалися з відповіддю. Третина росіян (33 %, +3 п.п. порівняно з 2019 р.) побоюються заміни людини технологіями ШІ в їхній професії, сфері діяльності, що не бояться цього 64 %. Дві третини опитаних (67 %, 84 % серед молодих людей 18-24 років) скористалися б можливістю застосовувати ШІ, щоб менше працювати за збереження рівня доходу, не скористалися б ним 29 % (38 % серед тих, хто боїться заміни людини ШІ у своїй професії). Половина росіян (50 %) хотіли б упродовж найближчих двох-трьох років пройти навчання у сфері технологій ШІ (33 % зробили б це, щоб розширити кругозір), не мають такого бажання 49 %.
Абсолютна більшість громадян (94 %) вважають, що ШІ у медицині повинен давати варіанти вирішення завдань, але самі рішення має приймати людина, яка довірила б прийняття рішень ШІ 3 % росіян. На таке саме питання про застосування ШІ в освіті 92 % відповіли, що прийняття рішень має залишатися за людиною, 5 % передали б прийняття рішень ШІ. Більшість росіян (79 %) вважають, що держава має сприяти розвитку технологій ШІ. Топ-3 можливі напрями державної підтримки галузі надавати фінансову підтримку компаніям, які розробляють технології ШІ (37 %), впроваджувати технології ШІ у систему надання держпослуг (36 %), створювати та фінансувати програми професійної освіти (35 %).
На думку 44 % громадян, використання ШІ для прийняття рішень у сфері державного та міського управління приведе до більш справедливих рішень (52 % серед громадян 60 років та старших), 24 % вважають, що до зменшення витрат (29 % 45-59-річних), а 22 % щодо оптимізації (33 % серед молодих людей 18-24 років, 31 % серед людей з вищою освітою).
Висновки
Прогнозується, що економічне зростання, засноване на ШІ, ймовірно, буде вкрай нерівним. Очікується, що до 2022 р. ШІ принесе майже 4 трлн доларів США доданої вартості. Згідно з прогнозами до 2030 р. економічні вигоди будуть найсильнішими в Китаї та Північній Америці, що становитиме 70 % глобального економічного впливу ШІ. ШІ має таку динаміку, що переможець отримує все. Її необхідно регулювати: концентрація ШІ в руках небагатьох країн з високим рівнем доходу, швидше за все, залишить країни, що розвиваються, далеко позаду10. Останні не отримають або дуже мало виграють від технологій ШІ та не володітимуть такими технологіями. Майже половина людей у світі вірить у перспективу його використання корпораціями, але інша половина стримана. У найбідніших країнах ентузіазму щодо ШІ більше, ніж у найбагатших. Більшість людей у світі очікують, що ШІ покращить ситуацію для них та їхніх сімей. На це очікують 61 % учасників дослідження. Найбільше вони розраховують на те, що ШІ зіграє велику роль в освіті та навчанні, розвагах, транспорті, веденні домашнього господарства, покупках, безпеці, навколишньому середовищі, їжі та харчуванні. У всіх країнах найвищий ступінь довіри віддається університетам та науковим інститутам. Рівень довіри до уряду корелює з рівнем довіри до ШІ. Тільки половина людей каже, що довіряє компаніям, які використовують ШІ, так само, як і іншим компаніям. Люди в усьому світі майже порівну поділяються на переваги ШІ для їх доходів, особистих та сімейних відносин та зайнятості. Ті, хто думає, що ШІ покращить їхнє становище з точки зору роботи (47 %), вартості життя (42 %), свобод і прав (37 %), становлять меншість. Існує величезна різниця в сприйнятті ШІ людьми з країн з високим рівнем доходу і з країн, які відносяться до ринків, що розвиваються. Найвищий відсоток людей, які заявляють про розуміння ШІ, серед громадян ПАР (78 %), Перу, Чилі та Росії. Довіру до ШІ найбільше декларують китайці (76 %), найменше канадці та французи (34 %), а також американці та англійці. Довіру до ШІ можна підвищити за допомогою: реалізації очікувань суспільства щодо розробки, впровадження та регулювання ШІ (забезпечити захищеність даних, контроль і нагляд, підвищити прозорість робочих інструментів і практик, які використовують ШІ); посилення правового регулювання ШІ; підняття рівня знань населення про ШІ.
Література
1. Андрощук Г. Штучний інтелект в редакції ЄС: проблеми залишаються. URL: https://yur-gazeta.com/publications/practice/ zahist-intelektualnoyi-vlasnosti-avtorske-pravo/shtuchniy-intelekt-v-redakciyi-es-problemi-zalishayutsya.html
2. Trust in Artificial Intelligence: A five country study. URL: https://home.kpmg/au/en/home/msights/2021/03/artificial-mtenigencefive-country-study.html
3. Доверяют ли люди искусственному интеллекту? Результаты исследования в пяти развитых странах. URL: https://habr. com/ru/company/timeweb/blog/574582/
4. Trust in Artificial Intelligence: A five country study. URL: https://home.kpmg/au/en/home/insights/2021/03/artificial-inteni gence-five-country-study.html
5. Штучний інтелект: український вимір. Звіт за результатами кількісного соціологічного дослідження. Київ, 2018. URL: http://gorshenin.ua/wp-content/uploads/2018/12/Iskusstvennyj-intenekt.pdf
6. Єврокомісія розробила законопроєкт про захист від штучного інтелекту. URL:https://suspilne.media/159153-ukrainkamorkvic-zdobula-sriblo-paralimpiadi-u-fehtuvanni-na-rapirah-ce-34-medal-ukraini-u-tokio/
7. Андрощук Г. Людина проти робота: кому ми більше довіряємо? URL: https://yur-gazeta.com/golovna/lyudina-proti-robotakomu-mi-bilshe-doviryaemo.html
8. Jacek Ramotowski. Jak sztuczna inteligencja zmieni nasze zycie? URL: https://biznes.interia.pl/gospodarka/news-jak-sztucznainteligencja-zmieni-nasze-zycie
9. Искусственный интеллект: благо или угроза? URL: https://wciom.ru/analytical-reviews/analiticheskii-obzor/iskusstvennyiintellekt-blago-ili-ugroza
10. Андрощук Г.О. Глобальні стандарти етики штучного інтелекту. Проблеми теорії та практики судової експертизи з питань інтелектуальної власності (Крайнєвські читання): Матер. V Міжнар. наук.-практ. конф. (м. Київ, 23 грудня 2021 р.); за ред. проф. В.Л. Федоренка / НДЦСЕ судової експертизи з питань інтелектуальної власності Мін'юсту. Київ: Вид-во Ліра-К, 2021. С. 16-26.
Размещено на Allbest.ru
...Подобные документы
Аборт як один із основних способів збільшення інтервалу між появою дітей. Загальна характеристика соціальних та гендерних аспектів планування сім’ї в Україні. Аналіз особливостей ставлення чоловіків та жінок до проблеми штучного переривання вагітності.
дипломная работа [222,1 K], добавлен 06.08.2013Аналіз використання рейтингів у сучасній соціальній, економічній, політичній діяльності. Дослідження впливу рейтингів на громадську думку, ступені довіри до них. Чи відповідають вони дійсності. Визначення: хто більше піддається впливу жінки чи чоловіки.
[16,2 K], добавлен 22.12.2010Розгляд питання розвитку волонтерської діяльності в Україні як чинника, що сприяє соціальному становленню, самоорганізації та консолідації молодих громадян. Сьогоденна волонтерська діяльність в Україні, її соціальне визнання та позитивна динаміка довіри.
статья [19,0 K], добавлен 07.11.2017Особливості розробки методологічного розділу програми соціологічного дослідження щодо ставлення людини до вивчення іноземної мови. Визначення основних понять за темою дослідження. Обґрунтування вибірки дослідження, розробка і логічний аналіз анкети.
курсовая работа [125,1 K], добавлен 24.02.2010Проблема взаємозв’язку між актуальними суспільно-політичними процесами в сучасній Україні та соціальною довірою як фактором, що одночасно є детермінантою і наслідком. Роль довіри/недовіри в поглибленні соціально-політичної кризи, загостренні конфліктів.
статья [25,2 K], добавлен 31.08.2017Розгляд сутності державної молодіжної політики та новітні вимоги до її формування на сучасному етапі. Визначення характерних рис масової молодіжної свідомості: правовий нігелізм, "стадний" інстинкт, зростання практичності, зміна ставлення до освіти.
реферат [121,6 K], добавлен 26.05.2010Розгляд питання працевлаштування молоді в Україні. Теоретичне вивчення та обґрунтування сучасної проблеми безробіття. Проведення дослідження щодо виявлення ставлення студентів до даної проблеми; визначення її причин і пошук дієвих шляхів виходу.
курсовая работа [736,2 K], добавлен 15.05.2014Проблеми ставлення до людей з особливими потребами на сучасному етапі розвитку суспільства, їх соціальні гарантії. Образ інваліда в свідомості жінок. Критерії та методичні основи дослідження показників соціальних установок ставлення до інвалідів.
курсовая работа [906,4 K], добавлен 12.12.2010Сутність соціологічного дослідження, його значення та елементи. Вивчення ставлення студентів до забобонів, астрологічних прогнозів та ворожіння. Методи збору первісної соціологічної інформації. Особливості проведення та аналіз результатів опитування.
практическая работа [78,7 K], добавлен 06.04.2011Розгляд поняття, сутності та особливостей проблеми сімейних конфліктів. Характеристика сучасних сімейних стосунків. Ознайомлення зі змістом соціальної роботи з конфліктними сім'ями. Форми та методи соціальної роботи, основи використання технологій.
дипломная работа [58,5 K], добавлен 19.08.2014Соціологічне дослідження стосовно ставлення молоді (студентства) до системи освіти на сучасному етапі. Дослідження важливості здобуття освіти для студентів 1-го курсу. Визначення готовності студентів до змін та реформ в системі сучасної освіти.
практическая работа [2,4 M], добавлен 26.05.2010Розробка методологічного розділу програми конкретного соціологічного дослідження. Розробка та логічний аналіз анкети. Організація та методика проведення опитування респондентів. Аналіз та узагальнення результатів соціологічного дослідження, статистика.
практическая работа [1,8 M], добавлен 28.04.2015Рейтинг життєвих орієнтацій молоді - важливий показник трансформаційних змін в Україні. Рівень важливості складових життя молоді. Погляди молодого покоління на обов’язки батьків. Ставлення до своєї держави та почуття відповідальності молоді за її долю.
реферат [39,1 K], добавлен 09.11.2010Аналіз причин стрімкого розвитку зловживання наркотичними речовинами серед підлітків та молоді, знайомство з проблемами. Розгляд особливостей оптимізації технологій соціальної роботи з наркозалежною молоддю, характеристика нормативно-законодавчої бази.
курсовая работа [6,3 M], добавлен 05.01.2014Люди літнього та старого віку як соціальна спільність, їх участь в житті сучасного суспільства, оцінка ставлення в зарубіжних країнах. Основні завдання та напрямки соціальної роботи з людьми похилого віку, аналіз компетентності соціального робітника.
курсовая работа [46,8 K], добавлен 06.10.2012Характер і зміст праці, ставлення до неї як до засобу, що забезпечує існування, чи нагальної життєвої потреби. Емоційно-вольова настанова особистості на працю, вираження її позиції. Культурні і релігійні чинники праці, формування правильних мотивів.
реферат [49,7 K], добавлен 09.12.2010Причини міждержавної трудової міграції, її сутність та структурні елементи. Основні групи факторів, що впливають на ставлення молоді до проблеми переміщення робочої сили. Дослідження думок студентів про наслідки міграції та її вплив на суспільні процеси.
научная работа [20,9 K], добавлен 11.04.2013Розгляд рівня життя населення як соціально-економічного поняття. Визначення основних показників купівельної спроможності, добробуту суспільства. Структура доходів населення України, темпи їх приросту. Дослідження проблеми зайнятості і соціальних виплат.
презентация [1,4 M], добавлен 24.11.2015Життя та діяльність А. Сміта. Теоретичні основи фабричної системи організації праці. Ставлення економіста до грошей як засобу обігу, капіталу як головної рушійної сили економічного прогресу. Його підходи до визначення продуктивної й непродуктивної праці.
реферат [14,5 K], добавлен 11.11.2013Збільшення росту бездомних тварин на вулицях міст як давня проблема. Ряд федеральних законів в сфері поводження з тваринами в Росії. Заборона пропаганди жорстокого поводження з собаками. Розробка кількох концепцій вирішення проблеми безпритульництва.
реферат [24,5 K], добавлен 12.05.2014
