Формування інклюзивної компетентності у майбутніх соціальних працівників

Размещено на http://www.allbest.ru

Формування інклюзивної компетентності у майбутніх соціальних працівників

Чайковський Михайло Євгенович,

доктор педагогічних наук, професор, професор кафедри психології та соціальної роботи Хмельницького інституту соціальних технологій Університету «Україна»

Добровіцька Олена Олександрівна,

кандидат педагогічних наук, доцент кафедри психології та соціальної роботи Хмельницького інституту соціальних технологій Університету «Україна»

Осторовська Наталія Олександрівна,

кандидат педагогічних наук, доцент кафедри психології та соціальної роботи Хмельницького інституту соціальних технологій Університету «Україна

Чайковський М. Є., Добровіцька О. О., Осторовська Н. О.

Формування інклюзивної компетентності у майбутніх соціальних працівників

Впровадження ідеї інклюзії у сучасний соціум значною мірою залежить від кваліфікованої підготовки майбутніх фахівців. Нагальним завданням системи соціальної освіти на сьогодні є підготовка конкурентоспроможного соціального працівника з потужним арсеналом умінь і навичок, володінням глибоких знань у професійній галузі, умінням будувати новий тип взаємодії з різними категоріями клієнтів, у тому числі і з особами з інвалідністю, розуміти інклюзивну складову. У цьому ракурсі особливого значення набуває проблема формування інклюзивної компетентності майбутнього соціального працівника, що є інтегрованим особистісним утворенням на засадах інклюзивних знань, спеціальних інклюзивних умінь і навичок, професійних і особистісно значущих якостей, особистісної мотивації, оволодіння технологіями, що зумовлюють його готовність та здатність до професійної діяльності в умовах інклюзивного середовища поєднуючи накопичені знання та уміння з сучасними інноваційними підходами. У статті розкрито сутність, проблеми та шляхи формування інклюзивної компетентності у майбутніх соціальних працівників як підвищення якості надання соціальних послуг в умовах інклюзивного середовища.

Ключові слова: майбутній соціальний працівник, інклюзивна компетентність, інклюзивне середовище, професійна підготовка.

інклюзивна компетентність мотивація

Чайковский М. Е., Добровицкая Е. А., Осторовская Н. А. Формирование инклюзивной компетентности у будущих социальных работников

Внедрение идеи инклюзии в современный социум во многом зависит от квалифицированной подготовки будущих специалистов. Насущной задачей системы социального образования на сегодняшний день является подготовка конкурентоспособного социального работника с мощным арсеналом умений и навыков, обладанием глубоких знаний в профессиональной отрасли, умением строить новый тип взаимодействия с разными категориями клиентов, в том числе и с лицами с инвалидностью, понимать инклюзивную составляющую. В этом ракурсе особое значение приобретает проблема формирования инклюзивной компетентности будущего социального работника, являющегося интегрированным личностным образованием на основе инклюзивных знаний, специальных инклюзивных умений и навыков, профессиональных и личностно значимых качеств, личностной мотивации, овладения технологиями. деятельности в условиях инклюзивной среды, сочетая накопленные знания и умения с современными инновационными подходами. В статье раскрыта сущность, проблемы и пути формирования инклюзивной компетентности у будущих социальных работников как повышение качества предоставления социальных услуг в условиях инклюзивной среды.

Ключевые слова: будущий социальный работник, инклюзивная компетентность, инклюзивная среда, профессиональная подготовка.

Chaikovskyi M., Dobrovitska О., Ostorovska N. Formation of Inclusive Competence Future of Social Workers

The successiveness of work in inclusive environment depends from the number of factors and from the inclusive competence at first. Wide implementation of ideas of inclusion in modern society demands making changes in the process of preparation of future specialist, where the problem of formation of inclusive competence of applicants of higher education gets special meaning. The essence, problems and ways of formation of inclusive competence in future social workers as the increasing of quality of provision of social services in conditions of inclusive environment are described in this article.

The problem of formation of inclusive competence of future social worker is integrated personality formation on the basis of inclusive knowledge, special inclusive skills and abilities, professional and personally important qualities, personal motivation, mastering technologies, which cause his readiness and ability to professional activity in conditions of inclusive environment, combining accumulated knowledge and skills with modern innovational approaches.

The solution of mentioned problem is in implementation of a number of measures in IHE. They are: first-rate direction to the proper system of preparation to work in the inclusive environment, adjustment of educational plans and introduction of disciplines with inclusive component, making new accents in organization of extra-curricular activity, implementation of interactive methods of teaching and internship, directing to work of students' centers together with youth with special needs, involvement to volunteers work with people with invalidity.

Key words: future social worker, inclusive competence, inclusive environment, professional training.

Фахівці сьогодення повинні бути готовими до змін та нових суспільних відносин, відповідати вимогам часу та бути здатними до саморозвитку і самовдосконалення, що є можливим лише за умови їхнього постійного професійного розвитку. Нагальним завданням системи соціальної освіти на сьогодні є підготовка конкурентоспроможного соціального працівника з потужним арсеналом умінь і навичок, володінням глибоких знань у професійній галузі, умінням будувати новий тип взаємодії з різними категоріями клієнтів, у тому числі і з особами з інвалідністю, розуміти інклюзивну складову. Саме таке завдання має вирішувати професійна підготовка майбутніх соціальних працівників, поєднуючи в собі накопичений досвід та сучасні інноваційні підходи.

Широке впровадження ідеї інклюзії у сучасний соціум значною мірою залежить від кваліфікованої підготовки фахівців соціальної сфери. У цьому ракурсі особливого значення набуває проблема формування інклюзивної компетентності майбутнього соціального працівника, що є інтегрованим особистісним утворенням на засадах інклюзивних знань, спеціальних інклюзивних умінь і навичок, професійних і особистісно значущих якостей, особистісної мотивації, оволодіння технологіями, що зумовлюють його готовність та здатність до професійної діяльності в умовах інклюзивного середовища. Тому і виникає необхідність дослідження цієї проблеми.

Проблема професійного становлення і компетентності фахівця широко обговорюється у науково-професійній літературі. Методологічні й теоретичні аспекти розвитку професійної компетентності розглянуто в роботах О. Безпалько, В. Бочарової, І. Звєрєвої, М. Кадемії, А. Капської, О. Карпенко, Н. Краснової, Н. Ларіонової, Л. Тюпті, І. Миговича, Л. Міщик, С. Харченка та інших.

Виділяючи питання інклюзії, як невід'ємний базис підготовки сучасного фахівця соціальної сфери до роботи з людьми з інвалідністю, розглянемо різноманітні аспекти теоретичного та практичного досвіду впровадження інклюзії в Україні, які висвітлено в наукових дослідженнях. Так, обґрунтовано філософські та науково-теоретичні підходи впровадження інклюзивного навчання в освітній процес (В. Засенко, А. Колупаєва, С. Миронова, Ю. Найда, М. Швед, З. Швець та ін.); проаналізовано нормативно-правові аспекти інклюзії (Л. Миськів, Т. Пилипенко, О. Поцко та ін.); розглянуто створення інклюзивного середовища в системі вищої освіти (Т. Бондар, О. Глузман, О. Дікова- Фаворська, К. Кольченко, П. Таланчук, О. Фудорова, А. Шевцов та ін.); формування інклюзивної компетентності у майбутніх фахівців (О. Бородіна, Є. Клопота, І. Ковальчук, Н. Фіголь, М. Чайковський та ін.).

Незважаючи на інтенсивність досліджень у галузі підготовки фахівців до роботи в інклюзивних умовах та безпосередньої професійної підготовки в умовах інклюзивного освітнього середовища, впровадження ідей гуманістичної освітньої парадигми в практику, питання вивчення можливостей професійного становлення та розвитку майбутніх фахівців в умовах інклюзивного середовища, пошук шляхів удосконалення і застосування інноваційних технологій підготовки залишаються не розкритими та недостатньо вивченими.

Мета статті - розкрити сутність, проблеми та шляхи формування інклюзивної компетентності у майбутніх соціальних працівників як підвищення якості надання соціальних послуг в умовах інклюзивного середовища.

У ході наукового пошуку використано такі методи дослідження, як: методи аналізу, синтезу для з'ясування сутності та складових інклюзивної компетентності, визначення методів ефективного формування інклюзивної компетентності у здобувачів вищої освіти; методи узагальнення та систематизації для інтерпретації власних поглядів впливу інклюзивного освітнього середовища ЗВО на професійну та особистісну підготовку сучасного фахівця з соціальної роботи.

В Україні гостро постає проблема гуманізації соціального виховання, набуття молодим поколінням соціального і професійного досвіду, забезпечення високоякісними фахівцями соціальної сфери, які здатні реалізувати сучасні завдання соціальної політики, вдало володіти новими формами та методами соціальних досліджень, уміло використовувати на практиці новітні ефективні технології роботи в умовах інклюзивного середовища.

Розпочинаючи аналіз стану дослідження проблему формування інклюзивної компетентності у майбутніх соціальних працівників розглянемо насамперед питання професійної підготовки соціальних працівників в умовах розвитку сучасної освіти, яка виступає однією із актуальних наукових проблем серед сучасних наукових досліджень. Адже, професійна підготовка у закладі вищої освіти - це цілеспрямований процес формування особистості професіонала, який забезпечується наявними в освітньому закладі методами та засобами і передбачає готовність особистості до конкретного виду професійної діяльності. Професійна підготовка соціального працівника в умовах ЗВО визначається «засвоєнням системи знань, формування професійних умінь і навичок, що забезпечує усвідомлення в професійній діяльності. Вона базується на кваліфікаційних вимогах, що поєднують у собі сукупність професійних вимог, характеристик, показників, цінностей, ролей, функцій тощо» (Файчук, 2012, с. 300).

Р. Чубук зазначає, професійна підготовка, як процес, що «забезпечує формування готовності майбутнього фахівця до професійної діяльності, лише тоді розвиває та активізує зусилля та професійну свідомість, коли пізнавальна діяльність майбутнього соціального працівника здійснюється в умовах близьких до практичної професійної діяльності» (Чубук, 2014, с. 257). Потрібно допомогти навчитися розуміти інших людей, пізнавати їхні проблеми, виявляти шляхи взаємодопомоги і взаємодії у повсякденних ситуаціях. Саме соціальний працівник може бути рушійною силою у створенні атмосфери розуміння та прийняття кожного із членів соціуму.

Адже саме від рівня підготовки майбутніх соціальних працівників та від рівня професіоналізму яким вони володіють, залежить ефективність всієї діяльності соціальних служб. Тому перед вітчизняною освітою стоїть завдання підготовки фахівців з відповідним рівнем професіоналізму, відповідального ставлення до своєї роботи, стійкою психікою, позитивно мотивованого та люблячого свою професію, компетентнісного фахівця.

Вивчаючи сутність поняття «компетенність» у Сучасному тлумачному словнику української мови пропонується таке визначення терміну «компетентний» - як «той, що має достатні знання в будь-якій галузі, який з чим-небудь добре обізнаний, тямущий» (Новий тлумачний словник української мови, 2007, с. 874). Термін «компетенція» (від латинського «competentia» - знання, коло повноважень, досвід) є елементом більш широкого поняття «компетентності», під яким розуміється поінформованість, обізнаність, авторитетність, кваліфікація (Шапран, 2014).

Більшість дослідників пов'язують проблему компетентності з професійним становленням особистості, розглядають її як оцінну категорію, що характеризує людину як суб'єкта професійної діяльності, її здатність виконувати завдання, що належать до її компетенції.

Єдність теоретичної і практичної готовності фахівця до виконання професійних функцій є професійною компетентністю, яка характеризує не тільки його діяльність, а й самого фахівця як суб'єкта в його самостійній, відповідальній та ініціативній взаємодії із соціальним світом. Тому професійна компетентність інтегрує професійні й особистісні якості людини, спрямовує їх на опанування знань і практичних навичок у прогнозуванні, плануванні й реалізації професійної діяльності, активізує фахівця в розвитку особистих здібностей, у прагненні до самореалізації у професійній діяльності вже в період навчання у вищому навчальному закладі (Фіголь, 2020).

Чимало педагогічних досліджень присвячено формуванню професійної компетентності та ключових компетенцій фахівця, натомість процес формування інклюзивної компетентності суб'єктів освітнього процесу досі не був предметом спеціального вивчення. У науковій літературі сформульована сутність поняття «інклюзивна компетентність» як рівень знань і вмінь, необхідних для виконання професійних функцій в умовах інклюзивного навчання.

Доречно буде відмітити, що соціальний працівник, який володіє професійною майстерністю в обраній сфері діяльності, не може ефективно проводити роботу в інклюзивному середовищі, не маючи відповідної підготовки і практичного досвіду. Інклюзивна компетентність є складовою професійної компетентності, і постає ключовою ланкою у професійній підготовці сучасного соціального працівника (Чайковський, 2012).

Готуючи фахівця соціальної сфери до роботи у інклюзивному середовищі, вже заздалегідь слід передбачати формування висококультурної та високоморальної особистості, людини з хорошими комунікативними здібностями, емпатійної та доброзичливої, чуйної, з готовністю надати допомогу та схильну до співробітництва. Ще перебуваючи в ролі студента, він повинен вміти вислухати, зберігаючи терпіння і спокій, сприймаючи свого співбесідника на рівних із собою. Здобувачам вищої освіти потрібно допомогти навчитися розуміти інших людей, пізнавати їхні проблеми, виявляти шляхи взаємодопомоги і взаємодії у повсякденних ситуаціях.

Інклюзивна компетентність соціальних працівників належить до розряду спеціальних професійних компетентностей. Це інтегративне особистісне утворення, яке обумовлює здатність соціальних працівників здійснювати професійні функції в процесі інклюзивної освіти, враховуючи різні освітні потреби дітей та молоді і забезпечуючи включення особи з особливими освітніми потребами в середовище освітньої організації та створення умов для її розвитку і саморозвитку. Для формування інклюзивної компетентності у фахівців до роботи в умовах інклюзивного середовища варто дотримуватися таких основ:

уявлення і розуміння про інклюзивну освіту, її відмінність від традиційних форм;

розуміння психологічних закономірностей і особливостей вікового та особистісного розвитку дітей з інвалідністю;

застосування методів психологічного і дидактичного проектування навчального процесу для спільного навчання;

уміння застосовувати різні способи взаємодії та комунікації між суб'єктами освітнього середовища;

розширення особистісної зацікавленості - формування мотиваційного компоненту пропорційного завданням інклюзивної освіти.

Майбутнім соціальним працівникам під час роботи в інклюзивному середовищі важливо усвідомлювати природу інклюзії, специфіку роботи, знати спеціальні прийоми та методики співпраці з особами з різними вадами, їх особливості захворювання, поведінку і можливості сприйняття оточуючих та оточуючого середовища. Результативність роботи залежить не лише від майстерності фахівця, а й від уміння сприймати осіб з особливими потребами, як рівних, налагодження взаємовідносин і розуміння особливостей поведінки при різних нозологіях захворювання, дотримуватись певних правил спілкування з ними і бути готовими надати ту чи іншу послугу.

Практика свідчить, що соціальний працівник, який володіє професійною майстерністю в обраній сфері діяльності, не може ефективно проводити роботу з особами з особливими потребами не маючи відповідної підготовки і досвіду роботи. Тому, саме інклюзивне освітнє середовище ЗВО як одна із складових формування інклюзивної компетентності майбутнього фахівця зумовлює особливі вимоги до професійної і особистісної підготовки, яке базується на тому, що:

навчання та виховання здобувачів вищої освіти в інклюзивному середовищі здійснюється в інтегрованих академічних групах, які можуть розглядатися як мікромодель соціального середовища. Таке спільне та тривале перебування разом зі студентами з особливими потребами у свою чергу неопосередковано впливає на розуміння людей з інвалідністю й формує уміння налагоджувати співпрацю та рівноцінну участь у соціумі;

спільна діяльність здобувачів вищої освіти у позаурочний час дозволяє більш точніше відтворити сучасний погляд на людину з

інвалідністю, як повноправного члена суспільства і розкрити його потенціал та можливості;

введення та вивчення дисциплін на «підґрунті» інклюзії

(наприклад: «Основи інклюзії», «Соціальна справедливість в

інклюзивному суспільстві», «Інвалідність і суспільство», «Соціальна робота у сфері інклюзивної освіти» і т.п.) ширше розкриває розуміння природи людини з інвалідністю, її психологічні закономірності і особливості особистісного розвитку, перебігу хвороби, розвінчує стереотипність сприйняття таких осіб, покращує знання про сутність інклюзії загалом та формує навички роботи з людьми з особливими потребами;

застосування інтерактивних методів навчання в основі яких передбачено: пробудження інтересу, мотивація студентів до досліджуваної проблеми, ефективне засвоєння навчального матеріалу, самостійний пошук шляхів та варіантів вирішення поставленого завдання, взаємодії між студентами, навички роботи в команді, виявлення терпимості до іншої точки зору, формування у життєвих і професійних навичок; вихід на рівень усвідомленої інклюзивної компетентності. На сьогодні досить ефективними виступають такі інтерактивні методи як: тренінги, ситуаційні завдання, майстер-класи, кейс-методи, ігрове навчання, круглі столи і т.п.;

визначення пріоритетних напрямів роботи у формі благодійної та волонтерської діяльності, активної участі у студентських соціальних службах та осередках, що базуються на інклюзивній складовій, як невід'ємної частини навчально-виховного процесу ЗВО.

Майбутнім соціальним працівникам під час роботи в інклюзивному середовищі важливо усвідомлювати «природу» інклюзії, специфіку роботи, знати спеціальні прийоми та методики співпраці з особами з різними вадами, їхні особливості захворювання, поведінку і можливості сприйняття оточуючих та оточуючого середовища. Результативність роботи залежить не лише від майстерності фахівця, а й від уміння сприймати осіб з особливими потребами, як рівних, налагодження взаємовідносин і розуміння особливостей поведінки при різних нозологіях захворювання, дотримання певних правил спілкування з ними і готовності кваліфіковано надати ту чи іншу послугу. Фахівці мають чітко розуміти, що інвалідність, спричинена хворобою, травмою чи внаслідок інших причин, ставить людину в специфічні умови життєдіяльності: обмеження можливостей пересування та комунікації, необхідність дотримання режиму, дієти, виконання різноманітних медичних рекомендацій, труднощі реалізації професійної діяльності. А також передбачати, що інвалідність спричиняє і вторинні симптоми, що призводять до небажаних змін у соціальному та індивідуально- психологічному розвитку, де значну роль відіграє характер захворювання.

Успішність роботи в інклюзивному середовищі залежить від низки факторів і насамперед від інклюзивної компетентності соціального працівника. Широке впровадження ідей інклюзії в сучасному соціумі вимагає внесення змін у процес підготовки майбутнього фахівця де особливого значення набуває проблема формування інклюзивної компетентності здобувачів вищої освіти.

Таким чином, вивчення проблеми формування інклюзивної компетентності у майбутніх соціальних працівників засвідчило про першочергове звернення на належну систему підготовки до роботи в інклюзивному середовищі, корегування навчальних планів та введення дисциплін з інклюзивною складовою, розставлення нових акцентів в організації позааудиторної діяльності, застосування інтерактивних методів та проходження практики, спрямування до роботи студентських осередків спільно з молоддю з особливими потребами, залучення до волонтерської роботи з людьми з інвалідністю.

Перспективу подальших наукових досліджень убачаємо у вивченні удосконалення технологій формування інклюзивної компетентності в процесі безпосередньої діяльності соціальних працівників задля підвищення професійного рівня.

Список використаної літератури

Файчук О. До питання професійної підготовки майбутніх соціальних працівників. Витоки педагогічної майстерності. Серія: Педагогічні науки. 2012. Вип. 10. С. 299-302.

Чубук Р. В. Проблеми професійної підготовки майбутніх соціальних працівників у вищій школі. Вісник Чернігівського національного педагогічного університету імені Т. Г. Шевченка. Чернігів, 2014. Вип. 115. С. 256-259.

Новий тлумачний словник української мови : у 3 т. / упор. В. В. Яременко, О. М. Сліпушко. Київ : «Аконіт», 2007. Т. 1. 926 с.

Шапран Ю. О. Дискусійні поняття компетенції та компетентності. URL : http://osvita.ua/school/lessons_summary/eda_technology/28937/ (дата

звернення: 25.03.2022).

Фіголь Н. А. Інклюзивна компетентність

педагога: теоретичний аспект. URL : http://enpuir.npu.edu.ua/bitstream/ handle/123456789/33347/Fihol.pdf?sequence=1&isAllowed=y (дата

звернення: 25.03.2022).

Чайковський М. Є. Інклюзивна компетентність як складова професійної компетентності суб'єктів навчально-виховного процесу. Педагогіка і психологія професійної освіти : науково-методичний журнал. 2012. № 2. С. 15-21.

References

Faichuk, O. (2012). Do pytannia profesiinoi pidhotovky maibutnikh sotsialnykh pratsivnykiv [On the issue of professional training of future social workers]. Vytoky pedahohichnoi maisternosti. Seriia: Pedahohichni nauky - The origins of pedagogical skills. Series: Pedagogical sciences, 10, 299-302 [in Ukrainian].

Chubuk, R. V. (2014). Problemy profesiinoi pidhotovky maibutnikh sotsialnykh pratsivnykiv u vyshchii shkoli [Problems of professional training of future social workers in higher education]. Visnyk

Chernihivskoho natsionalnoho pedahohichnoho universytetu imeni T. H. Shevchenka - Bulletin of the Chernihiv National Pedagogical University named after Taras Shevchenko, 115, 256-259 [in Ukrainian].

Yaremenko, V., & Slipushko, O. (2007). Novyi tlumachnyi slovnyk

ukrainskoi movy: u 3 t. [New explanatory dictionary of the Ukrainian language: in 3 v.]. Vols. 1. Kyiv: „Akonit” [in Ukrainian].

Shapran, Yu. O. Dyskusiini poniattia kompetentsii ta kompetentnosti [Discussion concepts of competence and competence]. Retrieved from http://osvita.ua/school/lessons_summary/eda_technology/28937/ (Last accessed: 25.03.2022) [in Ukrainian].

Fihol, N. A. Inkliuzyvna kompetentnist pedahoha: teoretychnyi aspekt [Inclusive competence of a teacher: theoretical aspect]. Retrieved from http://enpuir.npu.edu.ua/ bitstream/handle/123456789/33347/Fihol.pdf? sequence= 1 &i sAllowed=y (Last accessed: 25.03.2022) [in Ukrainian].

Chaikovskyi, M. Ye. (2012). Inkliuzyvna kompetentnist yak skladova profesiinoi kompetentnosti sub'iektiv navchalno-vykhovnoho protsesu [Inclusive competence as a component of professional competence of subjects of educational process]. Pedahohika i psykholohiia profesiinoi osvity - Pedagogy and psychology of vocational education, 2, 15-21 [in Ukrainian].

Размещено на Allbest.ru