Соціокультурні, соціально-економічні та геополітичні детермінанти міграційних процесів у сучасному українському суспільстві

В умовах активної фази російсько-української війни необхідним залишається вироблення ефективної міграційної політики з урахуванням екзистенційних загроз самому існуванню українському народу, зокрема з боку Росії як країни-агресора. Тому абсолютно виваженим є введення візового режиму між Україною і Російською Федерацією з 1 липня 2022 року. На фоні повномасштабного вторгнення російських військ в Україну, але без офіційного оголошення війни з обох сторін, видаванням українських віз на території країни-агресора буде займатися посередницька компанія VFS Global [14]. Утім потрапити на територію Україні не зможуть російські громадяни, які загрожують національній безпеці нашої держави, особи, внесені у санкційні списки, зокрема цілий перелік російських пропагандистів, акторів, співаків, діячів культури, які обґрунтовували людиноненависницьку російську шовіністичну й імперіалістичну політику.

Також на часі "запровадження інтеграційних програм для різних категорій іммігрантів" з інших країн, зокрема з регіонів Азії і Африки, та "розробка механізмів правової легалізації частини іммігрантів на гуманітарних підставах" [7:252]. На фоні постійного моніторингу міграційної ситуації в Україні та продукування у суспільному дискурсі толерантного ставлення до мігрантів наша держава має чітко в умовах загрози територіальній, національній та економічній безпеці впроваджувати диференційований підхід до іммігрантів. Мають бути розроблені чіткі принципи, яка категорія мігрантів є потрібною для української економіки і українського суспільства, а хто з мігрантів може загрожувати національній безпеці.

У зв'язку з цим маємо торкнутись і ще однієї важливої ознаки міграційних процесів доби постіндустріалізму: невпинного зростання у сучасному світі кількості внутрішньо переміщених осіб. У травні 2022 року верховний комісар у ООН у справах біженців Філіппо Гранді оголосив, що чисельність біженців і внутрішньо переміщених осіб вперше в історії людства подолала відмітку 100 млн. осіб. За твердженням чиновника, це є абсолютним рекордом, якого не мало б бути [15]. На кінець 2021 року кількість біженців і внутрішньо переміщених осіб вже становила більше 90 млн. чоловік. Відбулося це в результаті активізації тривалих військових і громадянських конфліктів в Афганістані, Ефіопії, Буркіна-Фасо, Вірменії, Нігерії, М'янмі, Демократичній Республіці Конго та ін.

У світі згідно з даними ООН внутрішньо переміщених осіб стало 14,4 млн. осіб, що на 50 % більше, порівняно з 2020 роком [15]. Ці тенденції стали ще більш загрозливими через фактичне зруйнування принципу непорушності європейських кордонів, які регулювалися на основі Заключного акту Наради з безпеки і співробітництва в Європі (Гельсінкі, 1975). Російська Федерація, здійснивши тимчасову анексію Криму у 2014 році та відкриту військову агресію проти України в 2022 році, спричинила потужну хвилю міграції на європейському континенті, який тривалий час вважався найбільш благополучним у площині загроз стихійних неконтрольованих міграцій.

Згідно з даними Міністерства соціальної політики України у 2017 році у державі вже було 1,5 млн. внутрішньо переміщених осіб з окупованих Росією територій, яким надавалася українським урядом допомога для покриття витрат на їжу та проживання. На 2021 рік 15 % з внутрішньо переміщених осіб в Україні жили у родичів або знайомих, а більше 60 % змушені були орендувати житло [8: 9-10]. При цьому не менше 40 % з них заявляли, що не планують повертатися до рідного місця проживання навіть за умови деокупації цих територій.

Однак, вже у лютому 2022 року ситуація з внутрішньо переміщеними особами й біженцями з України набула явних ознак гуманітарної катастрофи. За офіційними статистичними даними ООН внаслідок агресії Росії, розпочинаючи з лютого 2022 року, 8 млн. громадян України стали внутрішньо переміщеними особами, а 6,5 млн. українців змушені були виїхати за кордон [15]. Дещо інші, вже уточнені дані на 23 липня 2022 року наводить Міжнародна організація міграції. За її інформацією в Україні нараховувалося 6,645 млн. внутрішньо переміщених осіб внаслідок військової агресії Росії [16]. Ці розбіжності можна пояснити позитивною динамікою повернення українців у рідні домівки після звільнення територій Київської, Чернігівської та Сумської областей від російських окупантів у квітні-травні 2022 року.

Висновки та перспективи подальших досліджень

Міграційні процеси в Україні в умовах транзитивності сучасного глобального простору мають складний і суперечливий характер. З одного боку, вони зумовлені усталеними детермінантами усіх міграційних процесів: низьким рівнем життя і перманентними військовими або громадянськими конфліктами, природними катаклізмами і загостренням екологічних проблем у країнах-донорах мігрантів; високим рівнем життя та соціальних гарантій, належним рівнем особистісної та колективної безпеки, сприятливими екологічними умовами у розвинутих країнах світу. З другого боку, в ситуації прискореної глобалізації зростає роль суб'єктивних чинників активізації міграційних процесів.

Під впливом насиченості глобального суспільного дискурсу інформацією про високий рівень життя та умови соціальної взаємодії у розвинутих країнах світу зростає роль націленості потенційних мігрантів, які мають достатньо високий рівень професійної та інтелектуальної компетентності, на міграцію як можливість особистісної реалізації у відкритому демократичному середовищі або механізм долучення до цінностей і культури інших країн.

Значну роль як чинник активізації міграційних процесів у сучасному світі, зокрема в Україні, відіграє фактор соціальної безпеки людини, адже у країнах третього і четвертого світу фактично неможливим залишається її досягнення в економічній, правовій, соціальній сферах. Красномовним свідченням цього стало катастрофічне зростання кількості біженців з України та внутрішньо переміщених осіб на її території внаслідок відкритої агресії Російської Федерації у лютому 2022 року. Окрім цього до атрибутивних ознак міграційних процесів у сучасному українському суспільстві належить і віртуалізація трудової міграції у площині розширення фрілансерінгу та зростання рівня дистанційного типу роботи. У такому розумінні якісно змінюється онтологічна прив'язаність потенційних мігрантів, коли в умовах інформаційної глобалізації людині зовсім не обов'язково користатися авіаперевезеннями, перевезенням дорогами або морськими шляхами. Водночас на рівні дистанційної роботи і віртуалізації міграційних процесів стає можливим і формування мережевих спільнот, в межах яких люди здатні ділитися досвідом працевлаштування або міжособистісної взаємодії.

У віртуальному просторі людина здатна потенційно перебувати на усіх континентах нашої планети. Це призводить до того, що місце новітнього працевлаштування значної частини сучасних трудових мігрантів може не співпадати з реальним місцем їх проживання. Незважаючи на безперечні переваги "віртуальної трудової міграції" (вищий рівень заробітної плати, відсутність прив'язаності до офісу, відсутність жорстко нормованого перебування за робочим місцем), вона містить й суттєві ризики зростання соціальної незахищеності працівників і зведення їх до рівня представників прекаріату.

У дослідженні встановлено, що саме запровадження практик "блакитної карти", введення безвізового режиму, тимчасові дозволи для роботи трудових мігрантів у країнах ЄС, втрата робочих місць і зростання безробіття в Україні внаслідок пандемії COVID-19, а ще більше агресивної фази війни Росії проти нашої держави у 2022 році є факторами більш потужного відтоку трудових ресурсів з України.

Література

1. John C. H. Fei & Gustav Ranis. A model of growth and employment in the open dualistic economy: The cases of Korea and Taiwan. The Journal of Development Studies, 1975, 11:2, 32-63. DOI: 10.1080/00220387508421524.

2. Лібанова Е. М. Зовнішні трудові міграції українців: масштаби, причини, наслідки. Демографія та соціальна економіка, 2018, 2 (33), 11-26. [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/dse 2018 2 3. (Дата звернення 08.02.2022).

3. Шаленна Н. М. Особливості формування концепту "європейського ісламу". Актуальні проблеми міжнародних відносин, 2014, Вип. 123, Ч. I, 34-43.

4. Плікус І. Й. Людський капітал та інноваційний розвиток в умовах цифрової економіки. Цифрова економіка як фактор економічного зростання держави: колективна монографія. Херсон: Видавничий дім "Гельветика", 2021. 298325. [Електронний ресурс]. Режим доступу: https: / /essuir.sumdu.edu.ua/bitstream-download/123456789/86180/1/Plikus hum an%20capital.pdf;isessionid=B8095C3BADB61B92FE45C072DF0D0409. (Дата звернення 14.05.2022).

5. 10 найпопулярніших країн для навчання за кордоном для студентів з усього світу. Серпень 28, 2021. [Електронний ресурс]. Режим доступу: https: / /worldscholarshub.com /uk/most-popular-study-abroad-countries/. (Дата звернення 23.04.2022).

6. Wall Street Journal/Times Higher Education College Rankings 2021. Eresource. Access mode: https: / /www.timeshighereducation.com /ran kings/united-states/2021 (Last accessed.

7. Козловець М. А., Ковтун Н. М. Національна ідентичність в Україні в умовах глобалізації: Монографія. Київ: ПАРАПАН, 2010. 348 с.

8. Міграція в Україні: цифри і факти: 2021. Київ: МОМ, 2021. 24 с. [Електронний ресурс]. Режим доступу: https: / /ukraine.iom.int/sites/g/files/tmzbdl1861/files/documents/migration in ukraine facts and figures 2021-ukr web.pdf. (Дата звернення 07.06.2022).

9. Ковтун Н. М., Венцель Н. В. Новий середній клас як фактор нівеляції соціальної невизначеності в умовах модернізаційних викликів Industry 4.0. Вісник Житомирського державного університету імені Івана Франка. Житомир: ЖДУ ім. І. Франка, 2020, Випуск № 1 (87), 86-99. DOI. 10.35433/PhilosophicalSciences. 1(87).2 020.86-99.

10. Середня зарплата в Україні. Мінфін. [Електронний ресурс]. Режим доступу: https: / /index.minfin.com.ua/ua/labour/saI ary / average/. (Дата звернення 29.06.2022).

11. Мар'яненко Г. І. Сучасна інтелектуальна міграція та участь державної служби зайнятості України у міграційній політиці населення. Державне управління: удосконалення та розвиток, № 9, 2016. [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://www.dy.nayka.com.ua/?op=1&z=104 9. (Дата звернення 20.12.2021).

12. Щербина Володимир. ЄС вводить «синю карту». Газета «День», № 125, 31.07.2007. [Електронний ресурс]. Режим доступу: https: / /dav.kyiv.ua/uk/article/denplaneti/ies-vvodit-sinyu-kartu. (Дата звернення 08.12.2021).

13. Третина лікарів-мігрантів у Польщі - українці. Черга за медичними сестрами? Ваше здоров'я. 26/03/2021. [Електронний ресурс]. Режим доступу: https: / /www.vz.kiev.ua/tretyna-likariv-migrantiv-u-polshhi-ukrayintsi-cherga-za-medychnymy-sestramy/. (Дата звернення.

14. Ржеутська Лілія. Візовий режим України з Росією: краще пізно, аніж ніколи? [Електронний ресурс]. Режим доступу: https: //www.dw.com /uk/vizovyi-rezhym-ukrainy-z-rosiieiu-krashche-pizno-anizh-nikoly/a-62207177. (Дата звернення.

15. Ukraine - Internal Displacement Report - General Population Survey Round 7 (1723 July 2022). IOM. E-resource. Access mode: https: / /displacement.iom.int/sites/default/files/public/reports/IOM Gen%20Pop%20Report R7 final%20ENG updated%20logo.pdf.(Last accessed: 30.07.2022).

16. UNHCR: A record 100 million people forcibly displaced worldwide. United Nations. UN News: Global perspective Human stories. 23 May 2022. E-resource. Access mode: https: / /news.un.org/en/story/2022/05/111 8772. (Last accessed: 23.06.2022).

References

1. John, C. H. Fei & Gustav, Ranis. A model of growth and employment in the open dualistic economy: The cases of Korea and Taiwan. The Journal of Development Studies, 1975, 11:2, 32-63. DOI: 10.1080/00220387508421524

2. Libanova, E. M. Zovnishni trudovi migratsiyi ukrayintslv: masshtabi, prichini, naslldki. [External labor migration of Ukrainians: scope, causes, consequences]. Demografiya ta sotsialna ekonomika, 2018, 2 (33), 11-26. E-resource. Access mode: http://nbuv.gov.ua/UJRN/dse 2018 2 3. (Last accessed: 08.02.2022). (in Ukrainian).

3. Shalenna, N. M. OsoblivostI formuvannya kontseptu "Evropeyskogo Islamu". [Peculiarities of the formation of the concept of «European Islam»]. Aktualni problemi mizhnarodnih vidnosin, 2014, Vip. 123, Ch. I, 34-43. (in Ukrainian).

4. Plikus, I. Y. Lyudskiy kapital ta innovatsiyniy rozvitok v umovah tsifrovoyi ekonomiki. [Human capital and innovative development in the digital economy]. Tsifrova ekonomika yak faktor ekonomichnogo zrostannya derzhavi: kolektivna monograflya. Herson: Vidavnichiy dim «Gelvetika», 2021. 298-325. E-resource. Access mode: https: / /essuir.sumdu.edu.ua/bitstream-download/123456789/86180/1/Plikus hum an%20capitaI.pdf;isessionid=B8095C3BADB 61B92FE45C072DF0D0409. (Last accessed:. (in Ukrainian).

5. 10 naypopulyarnishih krayin dlya navchannya za kordonom dlya studentlv z usogo svitu. [Top 10 study abroad countries for students from around the world]. Serpen 28, 2021. E-resource. Access mode: https: / /worldscholarshub.com/uk/most-popular-studv-abroad-countries/. (Last accessed: 23.04.2022). (in Ukrainian).

6. Wall Street Journal/Times Higher Education College Rankings 2021. Eresource. Access mode: https: / /www.timeshighereducation.com /ran kings/united-states/2021 (Last accessed:.

7. Kozlovets, M. A., Kovtun, N. M. (2010). Natsionalna Identichnist v Ukrayini v umovah globalizatsiyi: Monografiya. [National identity in Ukraine in the conditions of globalization: Monograph] K.: PARAPAN. 348 s. (in Ukrainian).

8. Migratsiya v Ukrayini: tsifri i fakti: 2021. [Migration in Ukraine: figures and facts: 2021] (2021). Kiyiv: MOM. 24 s. E-resource. Access mode: https: / /ukraine.iom.int/sites/g/files/tmzbdl 1861/files/documents/migration in Ukraine facts and figures 2021-ukr web.pdf. (Last accessed: 07.06.2022). (in Ukrainian).

9. Kovtun, N. M., Ventsel, N. V. Novyi serednii klas yak faktor niveliatsii sotsialnoi nevyznachenosti v umovakh modernizatsiinykh vyklykiv Industry 4.0. [The new middle class as a factor in leveling social uncertainty in the context of modernization challenges Industry 4.0.]. Visnyk Zhytomyrskoho derzhavnoho universytetu imeni Ivana Franka, 2020, Vypusk № 1 (87), S. 86-99. DOI. 10.35433/PhilosophicalSciences. 1(87).2 020.86-99. (in Ukrainian).

10. Serednya zarplata v Ukrayini. [Average salary in Ukraine] Minfin. 09.03.2022. Eresource. Access mode: https: / /index.minfin.com.ua/ua/labour/sal ary / average/. (Last accessed: 29.06.2022). (in Ukrainian).

11. Mar'yanenko, G. I. Suchasna intelektualna migratsiya ta uchast derzhavnoyi sluzhbi zaynyatosti Ukrayini u migratsIyniy polititsi naselennya. [Modern intellectual migration and the participation of the state employment service of Ukraine in the migration policy of the population]. Derzhavne upravlinnya: udoskonalennya ta rozvitok, № 9, 2016. E-resource. Access mode: http://www.dy.nayka.com.ua/?op=1&z=104 9. (Last accessed: 20.12.2021). (in Ukrainian).

12. Scherbinа Volodimir. ES vvodit «sinyu kartu». [EU introduces «blue card»]. Gazeta «Den», № 125, 31.07.2007. Access mode: https: / /day.kyiv.ua/uk/article/denplaneti/ies-vvodit-sinyu-kartu. (Last accessed: 08.12.2021). (in Ukrainian).

13. Tretina likariv-migrantiv u Polschi - ukrayintsi. Cherga za medichnimi sestrami? [One third of migrant doctors in Poland are Ukrainians. A turn for nurses?]. Vashe zdorov'ya. 26/03/2021. Access mode: https: / /www.vz.kiev.ua/tretyna-likariv-migrantiv-u-polshhi-ukrayintsi-cherga-za-medychnymy-sestramy/. (Last accessed: . (in Ukrainian).

14. Rzheutska Liliya. Vizoviy rezhim Ukrayini z Rosieyu: krasche pizno, anizh nikoli? [Visa regime of Ukraine with Russia: better late than never?]. 21.06.2022. Access mode: https: //www.dw.com /uk/vizovyi-rezhym-ukrainy-z-rosiieiu-krashche-pizno-anizh-nikoly/a-62207177. (Last accessed. (in Ukrainian).

15. Ukraine - Internal Displacement Report - General Population Survey Round 7 (1723 July 2022). IOM. E-resource. Access mode: https: / /displacement.iom.int/sites/default/files/public/reports/IOM Gen%20Pop%20Report R7 finaI%20ENG updated%20logo.pdf. (Last accessed: 30.07.2022).

16. UNHCR: A record 100 million people forcibly displaced worldwide. United Nations. UN News: Global perspective Human stories. 23 May 2022. E-resource. Access mode: https: / /news.un.org/en/story/2022/05/111 8772. (Last accessed: 23.06.2022).

Размещено на Allbest.ru