Організація соціальної та психологічної допомоги біженцям і переселенцям
Етапи та необхідність проектування основ служб: соціальної служби зони криз та катастроф, звідки потрібно евакуювати біженців і переселенців, служби транзитної зони, служби безпечної зони для внутрішньо переміщених осіб. Вимоги до організації локацій.
| Рубрика | Социология и обществознание |
| Вид | статья |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 20.02.2023 |
| Размер файла | 36,1 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
Размещено на http://www.allbest.ru/
Київський національний університет імені Тараса Шевченка
Організація соціальної та психологічної допомоги біженцям і переселенцям
Льовочкіна Антоніна Михайлівна,
доктор психологічних наук, доцент, професор кафедри соціальної роботи факультету психології
м. Київ
Анотація
соціальний психологічний служба біженець
Україна у різні часи неодноразово стикалася з ситуаціями, коли потрібно терміново вирішувати проблеми біженців та переселенців. Найтяжчих криз, що перейшли у катастрофічні стани, зазнала незалежна Україна після 24 лютого 2022 року. Повномасштабне вторгнення російських військ в Україну стало найбільшою катастрофою як для нашої країни, так і для Європи й світу в цілому. Кількість українців, що стали біженцями та вимушеними переселенцями сягнуло понад 10 000 мільйонів. Евакуація відбувалася неорганізовано; під обстрілами окупантів; логістику було зруйновано: підірвано мости; розбомблено дороги; багато мирних жителів загинуло. Ця трагедія сталася, зокрема, і через те, що регіональні соціальні служби, соціальні служби громад не були готові до роботи в умовах війни; не могли скоординувати свої дії у масштабах України; також не були готові до термінової роботи з біженцями і психологічні служби.
Важливо зазначити, що структура соціальних служб, котрі мають також опікуватися і первинною, кризовою, психологічною допомогою, потребує значного реконструювання та, створення проекту нового, додаткового підрозділу - «Служба соціально-психологічної допомоги під час криз, надзвичайних ситуацій та катастроф», метою якої буде мінімізація важких випадків екстремальних ситуацій та недопущення їх катастрофічних наслідків. Тобто, мають бути спроектовані основи наступних соціальних та психологічних служб: соціальної служби зони криз та катастроф, звідки потрібно евакуювати біженців і переселенців; служби транзитної зони, де переселенці зупиняються, розв'язують свої нагальні проблеми та вирішують, що робити далі; служби безпечної зони для внутрішньо переміщених осіб, де вони можуть проживати тривалий час; служби соціальної та психологічної роботи на територіях, куди повернулися вимушено переселені особи. Варто зауважити, що у потенційному, згорненому, вигляді, кожен вид соціальної та психологічної допомоги має існувати у кожному закладі соціальної служби, щоб, за необхідності, його розгорнути.
Ключові слова: соціальна служба, психологічна служба, біженці, переселенці, криза, катастрофа, евакуація.
Abstract
LovochkinaAntoninaMychailivnaDoctor of Psychology (PsyD), Associate Professor, Professor of the Department of Social Work faculty of psychology Taras Shevchenko National University of Kyiv, Kyiv
Organization of social and psychological assistance to refugees and displaced people
At different times, Ukraine has repeatedly faced situations when it is necessary to urgently solve the problems of refugees and displaced persons. After February 24, 2022, independent Ukraine experienced the most severe crises that turned into catastrophic states. The full-scale invasion of Russian troops into Ukraine became the biggest disaster both for our country and for Europe and the world as a whole. The number of Ukrainians who became refugees and forced migrants reached more than 10,000 million. However, the evacuation was disorganized; under fire from the occupiers; logistics were destroyed: bridges were blown up; roads were bombed; many civilians died. This tragedy happened, in particular, due to the fact that regional social services, community social services were not ready to work in war conditions; could not coordinate their actions on the scale of Ukraine; psychological services were also not ready for urgent work with refugees.
It is important to note that the structure of social services, which must also take care of primary, crisis, psychological help, needs significant reconstruction and the creation of a project of a new, additional unit - «Service of social and psychological help during crises, emergencies and disasters», the purpose of which is there will be a minimization of severe cases of extreme situations and prevention of their catastrophic consequences. That is, the foundations of the following social and psychological services must be created: social service of crisis and disaster zones, from where refugees and displaced persons need to be evacuated; services of the transit zone, where migrants stop, solve their urgent problems and decide what to do next; safe zone services for internally displaced persons, where they can live for a long time; services of social and psychological work in the territories where forcibly displaced persons returned. It is worth noting that in a potential, condensed form, each type of social and psychological assistance should exist in each social service institution, so that, if necessary, it can be deployed.
Keywords: social service, psychological service, refugees, displaced persons, crisis, disaster, evacuation.
Основна частина
Постановка проблеми. Україна у різні часи неодноразово стикалася з ситуаціями, коли потрібно терміново вирішувати проблеми біженців та переселенців. Так, актуальною залишається ситуація, що склалася у 1986 році після Чорнобильської катастрофи. Лише впродовж 1986 року понад 115 тисяч людей були евакуйовані з Чорнобильської зони, згодом територія обов'язкового відселення жителів значно розширилася. Всього у результаті цієї катастрофи було переселено близько 350 тисяч людей, а соціально - психологічні, екологічні та еко-психологічні проблеми, що виникли у зв'язку із Чорнобильською катастрофою існують і до нинішнього часу. Дослідженням соціальних та психологічних проблем вимушених переселенців із зони Чорнобильської катастрофи присвятили свої праці О. Гарнець, А. Льовочкіна, В. Скребець, Ю. Швалб, С. Яковенко та інші. Наступна хвиля вимушеного переселення громадян України - 2014 рік - відбулася на початку вторгнення російських окупантів до Криму та Донбасу і триває вже дев'ятий рік. У зв'язку із цим у 2014 році Верховною Радою України було прийнято Закон «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», який захищає права жителів Донецької та Луганської областей [1].
Повномасштабне вторгнення Росії на територію України 24 лютого 2022 року стало найбільшою катастрофою як для незалежної України, так і для Європи й світу в цілому. Кількість українців, що стали біженцями та вимушеними переселенцями сягнуло понад 10 000 мільйонів. У цей час було прийнято зміни до Закону України про «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» щодо приведення окремих його положень у відповідність до Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» [2].
Як зазначається у офіційних документах, внутрішньо переміщена особа (ВПО) - це громадянин України, іноземець або особа без громадянства, яка перебуває на території України на законних підставах та має право на постійне проживання в Україні, яку змусили залишити або покинути своє місце проживання у результаті або з метою уникнення негативних наслідків.
Ситуація з біженцями і переселенцями в Україні, за своєю напруженістю та трагічністю, принципово відрізняється від тих, що були раніше. За вісім місяців повномасштабного вторгнення РФ в Україну кількість внутрішньо переміщених осіб (ВПО) знову зросла.
За даними останнього дослідження Міжнародної організації з міграції (МОМ), «більшість із понад 300 тисяч нових переміщень, починаючи з липня, відбулася на півдні та сході країни». [https://ua.interfax.com.ua/news/general/856074.html
Понад 9 мільйонів біженців перебувають за межами України. Про це повідомляє Агентство ООН у справах біженців, інформує SkyNews.
Аналіз останніх досліджень і публікацій. Оскільки повномасштабна війна в Україні триває з 24 лютого 2022 року, то безумовно, ґрунтовних досліджень проблем біженців під час нинішньої фази війни немає і бути не може, тому стаття містить лише попередні висновки та результати, зокрема, на основі аналізу проведених досліджень серед студентів та їх сімей.
Разом із тим, проблеми вимушених переселенців під час війни в Україні, починаючи із 2014 року, досліджують А. Борисова, О. Богучарова, М. Грудій, Л. Мельник, Л. Волинець, О. Безпалько. У. Садова, О. Риндзак, Н. Андрусишин. А. Солодько, Т. Доронюк, Д. Кобзін, Г. Левкіна, О. Луньова, А. Черноусов, С. Щербань, Н. Гусак, О. Дащаківська, С. Стельмах, К. Максименко, І. Мельник, О. Чуйко, А. Голотенко та інші [3, 4, 6, 8, 10, 11, 16, 18].
Отже, наприкінці лютого 2022 року, склалася катастрофічна ситуація під час евакуації українських мирних жителів з окупованих територій. Евакуація відбувалася неорганізовано; під обстрілами окупантів; логістику було зруйновано: підірвано мости; розбомблено дороги; багато мирних жителів загинуло. Ця трагедія сталася, зокрема, і через те, що регіональні соціальні служби, соціальні служби громад:
1) не були готові до роботи в умовах кризових та катастрофічних ситуаціях (у даному випадку в умовах війни);
2) не могли скоординувати свої дії у масштабах України, коли потрібно було терміново евакуювати громадян з окупованих територій на відносно безпечну територію, яка знаходиться під контролем України.
3) також не були готові до термінової роботи з біженцями і психологічні служби.
Мета статті. Отже, метою нашого дослідження є створення концепції моделі організації соціальної та психологічної допомоги біженцям і переселенцям.
Важливо зазначити, що структура соціальних служб, котрі мають також опікуватися і первинною, кризовою, психологічною допомогою, потребує значного реконструювання та, створення проекту нового, додаткового підрозділу - «Служба соціально-психологічної допомоги під час криз, надзвичайних ситуацій та катастроф», метою якої буде мінімізація важких випадків екстремальних ситуацій та недопущення їх катастрофічних наслідків.
Виклад основного матеріалу. Оскільки основним завданням соціальної служби під час криз та катастроф є убезпечення громадян та, за потреби, їх евакуація, необхідно вирішити наступні проблеми: логістичну, соціально - гуманітарну та матеріальну.
Опитування, що проводилося серед студентів та їх сімей факультету психології спеціальності «соціальна робота» КНУ імені Тараса Шевченка почалося відразу ж, на початку війни. Навчальний процес другого семестру розпочався у квітні 2022 року, але, разом із тим, викладачі кафедри соціальної роботи КНУ імені Тараса Шевченка були на зв'язку зі своїми студентами та проводили підтримуючі зустрічі, які відбувалися замість лекцій за навчальним розкладом, але - з урахуванням безпеки студентів.
Як показало наше опитування, найбільше труднощів у студентів та їх сімей виникало саме у процесі евакуації - під час переїзду на місце тимчасового поселення. Ці проблеми вирішуються за підтримки державних структур, зокрема за допомогою соціальних служб, які мають бути організовані саме для розв'язання соціо-гуманітарних проблем під час війн, стихійних лих та катастроф, а також за допомогою громадських та волонтерських організацій. оскільки у дуже складних ситуаціях держава не може тримати усе під контролем, особливо, коли це відбувається на локальному рівні.
Після 24 лютого 2022 року було опитано 135 студентів спеціальності «соціальна робота» факультету психології КНУ імені Тараса Шевченка, які представляли різні регіони України.
Серед питань були, зокрема, питання про:
• Місце перебування студента
• Чи почуває себе у безпеці
• Виїзд за кордон
Відповіді на ці питання наведені у таблицях 1.2.3.
Таблиця 1. Місце перебування студентів
|
Місце перебування |
N |
% |
|
|
У Києві |
25 |
18,6 |
|
|
За межами Києва, але в Україні |
60 |
44,4 |
|
|
За кордоном |
50 |
37 |
|
|
Всього |
135 |
100 |
Як видно з таблиці 1, більше третини студентів виїхало за кордон. Пояснюється це, зокрема, тим, що українська вища освіта вже досить широко інтегрована у європейський освітній простір: КНУ імені Тараса Шевченка співпрацює з університетами Польщі, Фінляндії, Норвегії, Франції, Німеччини тощо. Наші студенти вже не один рік навчаються за системою «подвійних дипломів». З початком війни в Україні, наші студенти, що були звільнені від мобілізації, отримали значно більше запрошень у Європейські країни, ніж зазвичай.
У той же час, знаходячись у безпеці, студенти продовжують навчатися в Україні в режимі on-line. Більше того - ці студенти також організують осередки волонтерської діяльності, допомагаючи Україні, або «донятять» - надають матеріальну допомогу ЗСУ. Але, разом із тим, у них також трапляються складні життєві ситуації, що для вирішення потребують встановлення зв'язку із соціальними службами в Україні, наприклад, пошук певних довідок.
Таблиця 2. Почуття безпеки студентами
|
Почуття безпеки |
N |
% |
|
|
У безпеці |
80 |
59,3 |
|
|
У небезпеці |
55 |
40,7 |
|
|
Всього |
135 |
100 |
Варто підкреслити, що в Україні, після початку повномасштабної фази війни, немає жодного абсолютно безпечного регіону. Причини почуття «безпеки - небезпеки» можуть бути як об'єктивними, так і суб'єктивними. Отже, під час прийняття рішення евакуюватися чи ні має залежати все-таки від державних органів, зокрема, від органів соціальної служби, які не тільки сповістять населення, але й - вчасно нададуть транспорт для евакувції
Таблиця 3. Виїзд студентів за кордон
|
Виїзд за кордон |
N |
% |
|
|
З кимось із членів сім'ї |
11 |
22 |
|
|
Одноосібно |
16 |
32 |
|
|
За запрошенням (на роботу або на навчання) |
23 |
46 |
|
|
Всього |
50 |
100 |
Варто зазначити, що за кордоном наші громадяни також не завжди почувають себе у безпеці. Як наголошує О. Зеленська, 90% людей, що виїхали з України у пошуках безпеки та притулку - жінки та діти. Нажаль, ніхто з них не знаходиться в абсолютній безпеці. Торгівці людьми користуються їхньою вразливістю, особливо, якщо людина не знайома з мовою або культурою. Силою або обманом вони змушують українців надавати сексуальні послуги, жебракувати чи навіть скоювати злочини [7].
Щоб українці не опинилися під загрозою торгівлі людьми, ОБСЄ та ThomsonReuterзапустили глобальну кампанію «Be Safe». На сайті зібрані три групи порад:
• застережуючі знаки, які можуть свідчити, що вам трапилась злочинна організація;
• як мінімізувати ризики під час подорожі й після прибуття в нову країну;
• як отримати допомогу, якщо вам загрожує небезпека.
• Будьте пильними і поділіться кампанією з близькими, що вимушено поїхали за кордон» [7].
Загалом, вимушено переселені особи під час евакуації проходили наступний шлях: залишали окуповану територію, перетинали транзитну зону, потрапляли на відносно безпечну територію, яка, у свою чергу, могла стати транзитною зоною.
Наприклад, жителі окупованої Бучі, Ірпеня, Ворзеля, Бородянки, що стали з перших днів війни зоною катастрофи, намагалися виїхати хоча б у Київ, при цьому не знаючи, що там відбувається, не маючи транспорту та без необхідних речей.
Далі, по приїзді до Києва, Житомира та інших міст, біженці (і це були саме біженці, а не внутрішньо переміщені особи) не знали, що робити далі. Вони хаотично виїжджали, на захід України, здебільшого - до Львову. Зі Львова, де вже знаходилася неймовірно велика кількість біженців, вони, як правило, не маючи чіткого плану, виїжджали за кордон.
Отже, ситуація, яка склалася в Україні з біженцями стала критичною, що, у свою чергу, викликало потребу у створенні концепції моделі соціальної служби в зонах криз та катастроф.
У дослідженнях попередніх років обговорювалися епізодичні кризи, окремі катастрофи, окремі громади, але у нинішній час виникла потреба створення мережі соціальних служб, котрі змогли б встановити зв'язок між різними громадами нашої країни задля взаємодопомоги та взаємопідтримки.
Головним завданням органів соціальних служб, що знаходяться безпосередньо у місцях, звідки йде евакуація громадян у безпечні місця є організація швидкої та безпечної евакуації. Варто зазначити, що в Україні немає і не може бути місць, які завжди будуть небезпечними, або навпаки - завжди знаходитися у безпеці, тому структура і функції соціальної служби мають визначатися не конкретним її місцезнаходженням, а тим, де ця служба перебуває відносно зони небезпеки.
Тобто мають існувати:
• Структура і функції соціальної служби зони криз та катастроф, звідки потрібно евакуювати біженців та переселенців;
• Структура і функції соціальної служби транзитної зони, де переселенці зупиняються, розв'язують свої нагальні проблеми та вирішують, що робити далі.
• Структура і функції соціальної служби безпечної зони для внутрішньо переміщених осіб, де вони можуть проживати тривалий час.
• Структура і функції соціальної роботи на територіях, куди повернулися вимушено переселені особи.
Варто зауважити, що у потенційному, згорненому, вигляді, кожний тип структури і функцій соціальної роботи має бути закладено у кожен заклад соціальної служби, щоб, за необхідності, його розгорнути.
Усі ці соціальні служби мають встановлювати певний зв'язок між собою. Тобто, коли потрібно евакуювати жителів, або прийняти евакуйованих, необхідно мати список громад та їх контакти, щоб не було хаотичних переміщень громадян, оскільки такі переміщення ускладнюють і так непросту ситуацію. Так, біженці гублять членів своїх сімей, втрачають речі, впадають у стресові стани та паніку тощо.
I. Якщо громада (або певна кількість громад) стає зоною катастрофи - гуманітарної, соціальної, природної - соціальна служба має актуалізувати:
• Списки жителів громади, які мають бути евакуйовані.
• Договори із автотранспортними підприємствами.
• Викласти на сайті соціальної служби списки речей та документів, що потрібно взяти з собою.
• Повідомити жителів, де і коли їх чекатиме евакуаційний транспорт.
• Повідомити соціальну службу приймаючої сторони про прибуття транспорту із внутрішньо переселеними особами.
II. Соціальна служба транзитної зони це - територія, де переселенці зупиняються, розв'язують свої нагальні проблеми та вирішують, що робити далі.
Тут, за потреби, організується взаємодія евакуйованих з різними фахівцями: лікарями, психологами, юристами. Задля оптимізації такої взаємодії варто долучати спеціально підготованих волонтерів.
Крім того. у транзитній зоні варто підготувати тимчасові житлові приміщення та ліжко-місця, місця у лікарнях та додатковий запас ліків, теплу одежу, продукти, воду, засоби гігієни.
І головне - евакуйовані мають отримати детальну інформацію, про громади, де вони можуть тимчасово оселитися та отримати допомогу у подальшому облаштуванні. Отже, у інформаційних центрах соціальних служб має бути інформація про:
• Громади, куди можна приїхати на тимчасове проживання;
• Шляхи, якими можна туди добратися;
• Умови проживання.
• Служби, з якими можна, за потреби, зв'язатися.
До останніх належать: служби, де можна отримати безкоштовну юридичну або психологічну консультацію; медичні заклади; лікарні швидкої допомоги; служби поліції тощо.
Варто зазначити, що, оскільки соціальні працівники мають також і психологічну освіту та можуть надавати психологічну допомогу, то до компетенцій соціального працівника у транзитній зоні належить надання первинної психологічної допомоги: зняття гострих станів, панічних нападів, дезадаптації тощо. Для цього мають бути створені затишні приміщення у безпечних місцях.
III. Соціальна служба безпечної зони для внутрішньо переміщених осіб має сприяти організації сталого способу життя, оскільки, як правило, не
відомо, скільки часу ВПО будуть знаходитися у цій тимчасовій зоні. Для цього громаді необхідні, перш за все кошти, які будуть потрібні для облаштування житла та побудові додаткових елементів інфраструктури. Також виникне необхідність створення додаткових місць у навчальних та лікувальних закладах, місць відпочинку та спортивних майданчиків. Задля цього у громаді необхідно розвивати соціальне підприємництво, коли, на відміну від класичних підприємців, соціальні підприємці не прагнуть до отримання максимуму прибутку, а націлені на покращення суспільних умов, створення товарів або послуг, що сприяють соціальним перетворенням, надають робочі місця, створюють інфраструктуру. Отже, підтримка та розвиток громад, навіть у часи криз також закладає основу для подальшого розвитку регіону.
Важливо також зберегти людські ресурси - їх фізичне та психічне і психологічне здоров'я, здатність комунікувати і підтримувати один одного та плідно працювати. Корисними тут будуть не тільки індивідуальне психологічне консультування, але і групова психологічна робота - організація груп психологічної взаємопідтримки, спільне проєктування життя після Перемоги, групи формування комунікативних навичок тощо.
IV. Соціальна робота на територіях, куди повернулися вимушено переселені особи. Загалом, це можуть бути території, котрі були вражені стихійними лихами: потопами, пожежами, землетрусами тощо.
Але у даній статті ми виокремлюємо, перш за все, роботу на деокупованих територіях. Ця робота - складна і багатоступенева. Спочатку територію для безпечного життя готують ЗСУ та співробітники ДСНС: розміновують, розбирають завали, лагодять дороги та мости. Потім працюють волонтери, що можуть діяти у надскладних фізичних та емоційних умовах: ховають загиблих, прибирають зруйновану техніку тощо. Тільки після того, як деокупована територія стає безпечною, туди можуть повертатися жителі.
Вже зараз потрібно готувати соціальні служби для роботи з тими, хто повернувся: сприяти отриманню ними юридичної, медичної та психологічної допомоги. У свою чергу, жителі, що повернулися у деокуповану громаду та відновили свої сили, почнуть відновлювати бізнес, освіту, інфраструктуру, медичне обслуговування тощо. Оскілки роботи на деокупованих територіях надзвичайно багато, то, окрім потужної зовнішньої підтримки, потрібно створювати осередки волонтерської діяльності, котрі будуть у змозі допомагати як окремим громадам та господарствам, так і конкретним людям.
Вищенаведений опис структури і функції соціальної служби може розширюватися по мірі того, як розширюватиметься та поглиблюватиметься досвід діяльності соціальних служб у складних умовах.
Висновки. Виходячи із вищезазначеного, можемо зробити висновок про те, що, у зв'язку із стрімкими змінами у світі, у суспільстві та природі, структура і функції державних та міждержавних структур, щоб відповідати викликам часу, також мають змінитися. Зокрема, розвитку та вдосконалення потребують заклади соціальних та психологічних служб, покликані надавати допомогу людям, оскільки від катастроф, непоправних втрат, найбільше зазнає саме населення.
У зв'язку із цим, структура соціальних служб потребує значного реконструювання та, створення проекту нового, додаткового підрозділу - «Служба соціальної допомоги під час криз, надзвичайних ситуацій та катастроф», метою якої буде мінімізація важких випадків екстремальних ситуацій та недопущення їх катастрофічних наслідків.
Література
1. Закон України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» 2014 р.
2. Закон України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» 2022 р.
3. Богучарова О.І. Феномен психологічної захищеності українських вимушених біженців (ТПО) / О.І. Богучарова // Військова психологія у вимірах війни і миру: проблеми, досвід, перспективи. Матеріали всеукраїнської науково-практичної конференції з міжнародною участю. - К.: КНУ імені Тараса Шевченка, 2018 - 96 с
4. Борисова А.В. Поняття «соціального благополуччя» об'єднаної територіальної громади. Розвивальний потенціал сучасної соціальної роботи: методологія та технології: матеріали V Міжнародної науково-практичної конференції (13 - 14 березня 2020 року, Київ) / за ред. Ю.М. Швалба. Київ: КНУ імені Тараса Шевченка, 2020. С. 16-18.
5. Борисова А.В. Соціальна робота з сім'єю в громаді: підхід, орієнтований на сильних сторонах. Сучасні проблеми екологічної психології: соціальні та особистісні ресурси створення благополучного локального середовища: матеріали XVI Міжнародної науково-практичної конференції (15 травня 2020 року, он-лайн) / за ред. Ю.М. Швалба. Київ: Інститут психології імені Г.С. Костюка НАПН України, 2020. С. 20-22.
6. Дибаш М.В. Соціальна робота з мігрантами, біженцями та внутрішньо переселеними особами. Соціальна робота: виклики сьогодення: збірник наукових праць за матеріалами VII Всеукраїнської науково-практичної конференції (Тернопіль, 26-27 квітня 2018 р.). Тернопіль: ТНПУ ім. В. Гнатюка, 2018. С. 35-39.
7. Зеленська О. https://www.ukrinform.ua/rubric-society/3572983-zahist-vid-torgivli - ludmi-zelenska-rozpovila-pro-kampaniu-be-safe.html
8. Кейс-менеджмент внутрішньо-переміщених осіб: методичні рекомендації / Автор-упорядник: Гусак Н.Є. К., 2015. 62 с.
9. Кобзін Д., Левкіна Г., Луньова О., Черноусов А., Щербань С. Методичний посібник з оцінювання потреб ВПО у громадах. Харків, Харківський інститут соціальних досліджень (ХІСД), 2020. 246 с.
10. Лазос Г.П. Психологічна допомога внутрішньо переміщеним особам (на прикладі роботи з переселенцями з Криму) // Психологічна допомога постраждалим внаслідок кризових травматичних подій: методичний посібник / Г. Кісарчук, Я.М. Омельченко, Г.П. Лазос, Л.І. Литвиненко, Л.Г. Царенко; за ред. З.Г. Кісарчук. - К.: ТОВ «Видавництво «Логос». - С. 26-46.
11. Мельник І.П. Особливості професійної діяльності соціального працівника з внутрішньо-переміщеними сім'ями в умовах територіальної громади. Серія 11. Соціальна робота. Соціальна педагогіка. Вид-во НПУ ім. МП Драгоманова. 2019. С. 129-136.
12. Психосоціальна допомога внутрішньо переміщеним дітям, їхнім батькам та сім'ям з дітьми зі Сходу України: посіб. для практиків соціальної сфери / Л.А. Мельник та ін.; за ред. Л.С. Волинець. К.: ТОВ «Видавничий дім «Калита», 2015. 72 с.
13. Садова У.Я., Риндзак О.Т., Андрусишин Н. І. Актуальні проблеми зайнятості внутрішньо переміщених осіб: регіональний аспект. Демографіятасоціальнаекономіка. 2016. №3 (28). С. 171-185.
14. Семигіна Т.В. Соціальна підтримка внутрішньо переміщених осіб. Т.В. Семигіна, Н.Є. Гусак, С.О. Трухан // Український соціум. - 2015. No 2 (53). - С. 65-72.
15. Солодько А., Доронюк Т. Вироблення політики щодо внутрішньо переміщених осіб в Україні. К., 2015. URL: http://www.irf.ua/content/files/dp-2015-7.pdf
16. Спільно до нових послуг. Керівництво із впровадження соціальних послуг для сімей з дітьми в громадах. Частина 2. Ведення випадку та міжвідомча взаємодія. Посібник / Дащаківська О.Ю., Стельмах С.С., Максименко К.М. Київ, 2021. 72 с.
17. Трубавіна І.М. Проблеми внутрішньо переміщних осіб в Україні як основа ведення випадку в соціальній роботі з ними. Гібридна війна на Сході України в міждисциплінарному вимірі: витоки, реалії, перспективи реінтеграції: зб. наук. пр. 2017. С. 320-342.
18. Чуйко О., Голотенко А. Соціальна підтримка в структурі особистісних ресурсів внутрішньо переміщених осіб // Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка - Київ: ВПЦ «Київський університет», 2017. Психологія. Вип. 1 (6/ 2). - С. 146-150.
References
1. ZakonUkraini «Pro zabezpechennjapravі svobodgromadjan ta pravovijrezhimnatimchasovookupovanjteritornUkrami» [Law of Ukraine «On Ensuring the Rights and Freedoms of Citizens and the Legal Regime in the Temporarily Occupied Territory of Ukraine»] [in Ukrainian].
2. ZakonUkrami «Pro zabezpechennjapravі svobodши^иктЬperemUhhenihoshb» [Law of Ukraine «On Ensuring the Rights and Freedoms ofInternally Displaced Persons»] [in Ukrainian].
3. Bogucharova, O.I. Fenomenpsihologіchnoїzahishhenostiukrams'kihvimushenihbmhendv (TPO) [The phenomenon of psychological security of Ukrainian forced refugees (TPO)]. Proceedings from: Vseukrains'kanaukovo-praktychnakonferentsiia z muhnarodnojuuchastju «Vas'kovapsihologpa u vimrrahvpniі miru: problemi, dosvM, perspektivi» - The All-Ukrainian Scientific and Practical Conference with international participation «Military psychology in the dimensions of war and peace: problems, experience, prospects». (pp. 96). K.: KNU memTarasaShevchenka [in Ukrainian].
4. Borisova, A.V. (2020). Ponjattja «sodal'nogoblagopoluchchja» obydnano! teritorіal'noїgromadi [The concept of «social well-being» of a united territorial community]. Proceedings from V: V Mizhnarodnanaukovo-praktychnakonferentsiia «Rozvival'nijpotencrnlsuchasnoisodaVnoiroboti: metodologpa ta tehnologu» - The Fifth International Scientific and Practical Conference «The development potential of modern social work: methodology and technologies». (pp. 16-18). Knv: KNU memTarasaShevchenka [in Ukrainian].
5. Borisova, A.V. (2020). Sodafnarobota z smAju v gromadfpMMd, orkntovanijnasil'nihstoronah [Socialworkwiththefamilyinthecommunity: anapproachfocusedonstrengths]. Proceedings from XVI: V Mizhnarodnanaukovo-praktychnakonferentsiia «Suchasrnproblemiekologtchnofpsihologn: sodal'mtaosobistisrnresursistvorennjablagopoluchnogolokal'nogoseredovishha» - The Sixteenth International Scientific and Practical Conference «Modern problems of environmental psychology: social and personal resources for creating a prosperous local environment». (pp. 20-22). Knv: Institutpsiholognmem G.S. Kostjuka NAPN Ukrami [inUkrainian].
6. Dibash, M.V. (2018). Sodal'narobota z m^ra^ami, dzhencjamitavnutrishn'opereselenimiosobami [Socialworkwiththefamilyinthecommunity: anapproachfocusedonstrengths]. Proceedings from: Vseukrains'kanaukovo-praktychnakonferentsiia - The All-Ukrainian Scientific and Practical Conference. (pp. 35-39). Ternopd': TNPU m. V. Gnatjuka [inUkrainian].
7. Zelens'ka, O. www.ukrinform.uaRetrievedfromhttps://www.ukrinform.ua/rubric-society/ 3572983-zahist-vid-torgivli-ludmi-zelenska-rozpovila-pro-kampaniu-be-safe.html [inUkrainian].
8. Gusak, N.G. (2015). Kejs-menedzhmentvnutrishn'o-peremishhenihosib:metodichnirekomendacii [Case management of internally displaced persons]. K. [in Ukrainian].
9. Kobzin, D., Levkina, G., Lun'ova, O., Chernousov, A., Shherban', S. (2020). Metodichnijposibnik z ocinjuvannjapotreb VPO u gromadah [Methodical guide for assessing the needs of IDPs in communities].Harkiv, Harkivs'kijinstitutsocial'nihdoslidzhen' (HISD) [inUkrainian].
10. Lazos, G.P. Psihologichnadopomogavnutrishn'operemishhenimosobam (naprikladirobotizpereselencjamizKrimu). Psihologichnadopomogapostrazhdalimvnaslidokkrizovihtravmatichnihpodij [Psychological assistance to internally displaced persons (on the example of work with displaced persons from Crimea). Psychological assistance to victims of crisis-traumatic events].K.: TOV «Vidavnictvo «Logos» [in Ukrainian].
11. Mel'nik, I.P. (2019). Osoblivostiprofesijnoidijal'nostisocial'nogopracivnika z vnutrishn'o-peremishhenimisim'jami v umovahteritorial'noigromadi [Peculiaritiesoftheprofessionalactivityof a socialworkerwithinternallydisplacedfamiliesintheconditionsof a territorialcommunity]. Social'napedagogika - Social pedagogy, 11, 129-136 [inUkrainian].
12. Mel'nik, L.A. (2015). Psihosocial'nadopomogavnutrishn'operemishhenimditjam, ihnimbat'kam ta sim'jam z dit'miziShoduUkraini [Psychosocial assistance to internally displaced children, their parents and families with children from Eastern Ukraine].K.: TOV «Vidavnichij dim «Kalita» [in Ukrainian].
13. Sadova, U. Ja., Rindzak, O.T., Andrusishin, N.I. (2016). Aktual'niproblemizajnjatostivnutrishn'operemishhenihosib: regional'nijaspekt [Currentproblemsofemploymentofinternallydisplacedpersons: regionalaspect]. Demografija ta social'naekonomika - Demography and social economy, 3 (28), 171-185 [inUkrainian].
14. Semigina, T.V. (2015). Social'napidtrimkavnutrishn'operemishhenihosib [Socialsupportofinternallydisplacedpersons]. Ukrains'kijsocium - Ukrainian Society, 2 (53), 65-72 [inUkrainian].
15. Solod'ko, A., Doronjuk, T. (2015). Viroblennjapolitikishhodovnutrishn'operemishhenihosib v Ukraini [DevelopmentofpolicyregardinginternallydisplacedpersonsinUkraine]. K., 2015. www.irf.uaRetrievedfrom http://www.irf.ua/content/files/dp-2015-7.pdf [inUkrainian].
16. Dashhakivs'ka, O. Ju., Stel'mah, S.S., Maksimenko, K.M. (2021). Spil'no do novihposlug. Kerivnictvoizvprovadzhennjasocial'nihposlugdljasimej z dit'mi v gromadah [Together with new services. Guidelines for implementing social services for families with children in communities]. (vol. 1-2) [in Ukrainian].
17. Trubavina, I.M. (2017). Problemivnutrishn'operemishhnihosib v Ukrainijakosnovavedennjavipadku v social'nijroboti z nimi [ProblemsofinternallydisplacedpersonsinUkraineas a basisforcasemanagementinsocialworkwiththem]. GibridnavijnanaShodiUkraini v mizhdisciplinarnomuvimiri:vitoki, realii, perspektivireintegracii - Hybrid war in the East of Ukraine in an interdisciplinary dimension: origins, realities, prospects of reintegration, 320-342 [inUkrainian].
18. Chujko, O., Golotenko, A. (2017). Social'napidtrimka v strukturiosobistisnihresursivvnutrishn'operemishhenihosib [Socialsupportinthestructureofpersonalresourcesofinternallydisplacedpersons]. VisnikKiivs'kogonacional'nogouniversitetuimeniTarasaShevchenka - Bulletin of Taras Shevchenko National University of Kyiv, 1 (6/ 2), 146-150 [inUkrainian].
Размещено на Allbest.ru
...Подобные документы
Державні і недержавні соціальні служби. Соціальне обслуговування та його принципи. Сутність соціального обслуговування і соціальної служби в Україні. Мережа організацій, причетних до розв'язання соціальних проблем в Україні. Соціальні служби на місцях.
реферат [17,4 K], добавлен 30.08.2008Формування системи соціальних служб як важливий напрямок соціальної політики в будь-якому суспільстві. Соціальна робота: поняття, зміст. Загальні функції Державної служби зайнятості України. Зміст прогнозування, планування, регулювання та управління.
контрольная работа [21,0 K], добавлен 23.10.2014Інститут сім'ї в контексті соціології. Механізми соціальної захищеності сімей в суспільстві, що трансформується. Специфіка соціальної роботи з сім’єю. Роль центру соціальної служби у підтримці сімей. Особливості соціальної роботи з сім’єю закордоном.
курсовая работа [73,4 K], добавлен 09.09.2014Основні програми й технології соціальної роботи з девіантними підлітками в Голландії. Соціальна робота з неповнолітніми правопорушниками й підлітками "групи ризику" у США. Служби допомоги для неповнолітніх з поводженням, що відхиляється, у Німеччині.
курсовая работа [30,8 K], добавлен 14.02.2010Мета, принципи створення та статус державної служби зайнятості України. Методологічні та методичні основи єдиної технології обслуговування незайнятих громадян в центрах зайнятості. Надання соціальних послуг клієнтам та психологічна допомога безробітному.
курсовая работа [45,7 K], добавлен 09.05.2011Соціальні молодіжні проблеми та служби для молоді. Громадські молодіжні об'єднання i цільові комплексні програми. Cуб'єкти та об'єкти соціальної роботи з дітьми i молоддю. Види та форми соціальної профілактики, допомоги (підтримки) молоді та супровід.
реферат [604,9 K], добавлен 10.08.2010Основні періоди людини. Біологічне поняття старіння, трансформація людей похилого віку. Типи пристосування до старості. Правила при наданні соціальної допомоги людям похилого віку. Приклади діяльності соціальних служб. Благодійні європейські служби.
курс лекций [45,4 K], добавлен 26.02.2011Місце соціальної роботи в сучасному суспільстві, її основні напрямки. Сучасний стан та розвиток соціальної роботи в сільський місцевості. Соціальна робота на селі. Робота Житомирського обласного центру соціальної служби для сім’ї, дітей та молоді.
курсовая работа [65,4 K], добавлен 17.02.2011Загальні тенденції розвитку соціальної допомоги за кордоном. Її моделі в странах ЄС. Визначення механізмів їх функціонування в сучасних умовах. Організація пенсійного та медичного забезпечення, сфери освіти. Допомога по безробіттю та сім’ям з дітьми.
курсовая работа [88,7 K], добавлен 22.11.2014Методологічні основи дослідження основних засад організації соціальної роботи з дітьми-інвалідами. Сутність, значення, специфіка та провідні напрямки організації соціальної роботи з дітьми-інвалідами. Організація соціальної реабілітації дітей-інвалідів.
дипломная работа [48,8 K], добавлен 12.08.2010Державні соціальні служби. Роль недержавних організацій у соціальному обслуговуванні. Реабілітаційні програми. Соціальний захист осіб із функціональними обмеженнями. Форми опіки дітей, які втратили батьківське піклування. Соціальна робота із сім'ями.
реферат [27,6 K], добавлен 30.08.2008Проблеми зайнятості населення. Діяльність соціальних служб щодо захисту безробітних на прикладі аналізу роботи служби зайнятості. Державна програма забезпечення зайнятості населення. Види і форми безробіття. Напрямки соціальної роботи з безробітними.
реферат [23,5 K], добавлен 10.06.2011Поняття й показники соціокультурного процесу, досягнення суспільної рівноваги. Життєве середовище й екологія людини. Поняття й структура життєвого середовища, теоретичні аспекти проблеми екологічної культури. Зони особистої території (інтимні зони).
реферат [30,2 K], добавлен 16.06.2010Поняття соціальної діагностики. Принципи соціальної діагностики. Методи соціальної діагностики. Рівні та етапи соціальної діагностики. Соціально-педагогічна діагностика. Соціологічне дослідження на тему "Сучасне мовлення телебачення".
курсовая работа [54,3 K], добавлен 07.11.2007Механізми правового регулювання фахової діяльності соціальних служб і фахівців соціальної роботи. Світовий досвід системотворчої соціальної роботи. Індивідуальні соціальні послуги, відповідальність. Політико-правове регулювання соціальної роботи.
реферат [15,7 K], добавлен 30.08.2008Соціальне сирітство та державна система опіки та виховання дітей, позбавлених батьківського піклування. Низький рівень фізичного розвитку та здоров'я в дітей-сиріт. Надання медичної, психологічної та соціальної допомоги дітям-сиротам з ВІЛ-інфекцією.
реферат [22,4 K], добавлен 29.10.2009Особливості надання послуг з працевлаштування інвалідам. Головні функції центрів зайнятості. Служба зайнятості - особам з особливими потребами. Основні права Державної служби зайнятості. Навчання інвалідів за допомогою спеціалістів служби зайнятості.
реферат [25,3 K], добавлен 21.10.2009Компоненти соціальної структури. Поняття "соціальної групи", "соціальної спільності". Соціальна стратифікація у перехідному суспільстві та підходи щодо її аналізу. Подолання культурного бар’єра і бар’єра спілкування у процесі соціальної мобільності.
реферат [36,7 K], добавлен 21.08.2009Соціальна політика України на сучасному етапі і її зв’язок з соціальною роботою. Психолого-педагогічне забезпечення професійної соціальної роботи в органах внутрішніх справ. Робота служби психологічного забезпечення по добору та розстановці кадрів.
монография [282,7 K], добавлен 07.05.2009Концептуальні засади соціальної роботи з сім’ями, жінками, дітьми, молоддю в Україні. Нормативно-правові засади реалізації соціальної молодіжної політики центрами соціальних служб. Державна програма сприяння працевлаштуванню і вторинній зайнятості молоді.
дипломная работа [864,1 K], добавлен 19.11.2012
