Діяльність благодійних фондів міста Івано-Франківська: історія і сучасність

Размещено на http://www.allbest.ru/

ДІЯЛЬНІСТЬ БЛАГОДІЙНИХ ФОНДІВ МІСТА ІВАНО-ФРАНКІВСЬКА: ІСТОРІЯ І СУЧАСНІСТЬ

В.В. Стинська

І.І. Завулічна

Анотація

У статті проаналізовано діяльність благодійних фондів м. Івано-Франківська в історичній ретроспективі та на сучасному етапі.

Встановлено, що діяльність благодійних фондів Івано-Франківщини, що витоками сягає ще ХІХ ст., різноманітна за напрямками (освітній, медичний, соціальний) та обсягами. Досліджено, що ХХІ ст. поклало початок стрімкому розвитку благодійних фондів в Україні, в т.ч. і на Івано-Франківщині.

Детально з'ясовано основні завдання та напрямки роботи таких фондів м. Івано-Франківська як: освітні («Освіта Івано-Франківськ», «Мій університет», «ІНТЕГРО»); соціальні (Благодійний Фонд допомоги невиліковно хворим «Мати Тереза», Благодійний фонд святого Пантелеймона центру паліативної допомоги, Благодійний фонд «Карітас Івано-Франківськ УГКЦ», «Благодійний Фонд «Чисті Серцем», Благодійний фонд «Небайдужі», Благодійний фонд «Час добра і милосердя», «Спільнота Святого Егідія», «Мальтійська Служба Допомоги», «Моє місто Івано-Франківськ», Благодійний християнський фонд «Солідарність»); медичні («Івано-Франківському обласному клінічному центру паліативної допомоги ІФОР Хоспіс», Благодійному фонду «Ти Ангел», Благодійному фонду «Завжди з Тобою») та ін.

Зроблено висновок, що благодійні фонди м. Івано-Франківська покликані надавати такі види послуг: освітні, консультативні, прогностичні, організаційні, просвітницькі (у освітній сфері); посередницькі, догляд, інформаційно-консультативні, юридичні, гуманітарна/ фінансова/матеріальна допомога (у соціальній сфері); юридичні консультації, пілотна підтримка, психолого-педагогічна допомога, фінансова допомога (збір коштів на лікування та ін. (у сфері охорони здоров'я). Перспективними вважаємо вивчення особливостей діяльності благодійних фондів в різних регіонах України.

Ключові слова: благодійність, щедрість, благодійний фонд, освіта, охорона здоров'я, соціальна сфера, Івано-Франківськ.

Постановка проблеми

Становлення інституту благодійності в Україні на сучасному етапі відбувається в нових умовах. Пандемія, російсько-українська війна зумовили появу нових благодійних фондів, а існуючі фонди окреслили нові завдання, спрямовані не тільки на освіту, охорону здоров'я, науку, культуру, мистецтво, охорону материнства й дитинства, а ще й на допомогу внутрішньо переміщеним особам.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Огляд науково-методичної літератури показав, що на сучасному етапі феномен благодійності досліджувався фахівцями різних галузей наук. Виникнення та розвиток благодійності в Україні вивчали О. Донік, Т. Курінна, М. Лапіна, А. Нарадько, Р. Сербін. Благодійність у сфері історії педагогіки та історії соціальної роботи представлено працями О. Адаменко, Л. Ваховського, Н. Гупана,І. Звєрєвої, С. Золотухіної, Г. Лактіонової, Н. Сейко, О. Сухомлинської, В. Стинської, С. Харченко. Виділення невирішених раніше частин загальної проблеми, яким присвячується стаття. Діяльність благодійних фондів м. Івано-Франківська частково розглянута в роботах Р. Бігун, О. Бучик, І. Завидняк, М. Житник, Л. Кияк, О. Олійник, О. Пилипів, Л. Триндохір, водночас ґрунтовно заявлена проблема не аналізувалася в наукових дослідженнях, що обумовлює актуальність теми наукової публікації.

Метою статті є аналіз діяльності благодійних фондів м. Івано-Франківська в історичній ретроспективі та на сучасному етапі у сфері освіти, медицини, соціальних відносин.

Виклад основного матеріалу

Розглянемо витоки становлення благодійництва на теренах Івано-Франківщини (тогочасного Станіславова).

Як свідчать офіційні джерела, доброчинність у Станиславові була невід'ємною частиною життя кожної людини, небайдужої до власної репутації. Як і в наші дні, доброчинна діяльність була обов'язковою для перших леді міста. Так, Марія Камінська, дружина бургомістра Іґнація Камінського, була покровителькою аматорського театрального товариства, яке ставило благодійні вистави (одна з таких вистав відбулась в березні 1875 р.) дохід від яких віддавали убогим [1].

Одним із важливих етапів благодійності в Станиславові були регулярно організовані придворні бали (з 1878 р.), зібрані кошти з яких передавалися бурсі імені Крашевського - це свого роду був інтернат, де жили та харчувалися діти з навколишніх сіл, які вчились у міських навчальних закладах.

В місті діяли численні благодійні заклади й товариства: будинок сиріт імені Абрахама Гальперна (22 листопада 1885 р.); заклад для старців і калік (1900 р.). До будинку приймали старших осіб, невиліковно хворих чоловіків і жінок будь-якої національності й віросповідання, але лише тих, які належали до ґміни Станиславова. В закладі панувала зразкова чистота і було все необхідне для життя, щоб мешканці почувалися комфортно. Пацієнти-католики могли відвідувати каплицю при закладі, а євреї мали спеціальний зал для молитов. Благодійні заклади - притулок брата Альберта безкоштовно годував, одягав і надавав ліжко-місце потребуючим; сиротинець для хлопців імені Ісаковича й аналогічний заклад для дівчат під керівництвом пані Мрочковської. Благодійні товариства - жіноче товариство, що опікувалося сиротами; Товариство Святого Вінцентія а Пауло, яке допомагало убогим родинам; Товариство народної освіти та інші. Зазначимо, що всі заклади здебільшого існували за рахунок приватних пожертв [15].

Благодійні товариства міста нерідко організовували «венти» (виставки-продажі чи ярмарки) (1902 р.), які супроводжувались певною розважальною програмою. Вони зазвичай проходили у театральній залі чи приміщенні товариства «Сокіл», дохід яких віддавався на благодійні потреби.

Цікавим був захід, організований місцевим жіночим товариством (листопаді 1903 р.), що опікувалося дітьми-сиротами. Як повідомляла преса, на нього завітав мало не весь Станиславів. Такий успіх пояснювався гучною рекламою, великим авторитетом товариства в місті, але перш за все цікаво й творчо організованою програмою. Зокрема, в рамках ярмарку відбулися конкурс краси, жартівливий «конкурс бридоти», змагання на найкращий дотеп, уроки «школи флірту», благодійна лотерея.

Серед заможних людей існувала традиція робити пожертви на благодійні цілі з нагоди якихось важливих подій чирічниць, зокрема власник відомого бутика товарів для жінок Владислав Лєвак (1908 р.) неодноразово робив пожертви на потреби Товариства руських дам та інших благодійних організацій.

Важливий доброчинний танцювальний вечір відбувся за організації Товариства християнських дам (1910 р.), метою якого був збір коштів на притулок для самотніх знедолених жінок.

Одним із різновидом благодійності Станиславова було запровадження купонної акції (1911 р.) для потреб українського народного товариства. Крамниця чи ресторан отримували благодійні купони, причому активісти розміщали їх не лише у тих закладах, де власниками були українці, а й у євреїв і поляків. Кожен клієнт, який бажав приєднатися до акції, просив, щоб на купоні вписали суму, яку він заплатив за товари чи послуги. Пізніше представник благодійної організації обходив ці заклади і з кожного купона отримував певний відсоток від вказаної суми (зазвичай 2 %). Такі купони можна було отримати в багатьох відомих крамницях міста.

Одна з найстаріших благодійних ініціатив міжвоєнного Станиславова (19201930-х рр.) було товариство «Хліб голодним дітям», члени якого завдяки великій активності та цікавим благодійним акціям (наприклад, акція «Шоколад щастя») весь дохід спрямовували на потреби будинків сиріт.

Серед численних благодійних організацій чи не найвідоміша була «Народна кухня», яку підтримувала жменька добровольців, але згодом з'явилася впливова покровителька - Сабіна Хованець, мати братів Хованців, які володіли друкарнею і великою кам'яницею в центрі міста. «Народна кухня» дбала за харчування найбідніших мешканців міста, роздаючи близько 300 обідів щодня.

Важливим подією благодійної діяльності періоду Другої світової війни (1939-1945) стало виникнення осередків Українського Червоного Хреста і Червоного Півмісяця, координатором яких був Л. Карбач. Український Червоний Хрест узяв на себе організацію пересування відпущених полонених, а також обладнали пункти та притулки для проходження медогляду, надання медичної допомоги, харчів [3].

Слід зосередити увагу на формування благодійного фонду «Українського студентства» (1942 р.), завдяки якому вищу професійну кваліфікацію отримували представники майбутньої інтелектуальної еліти (священники, лікарі, адвокати, судді, інженери та ін.). Завдяки зібраним благодійним коштам Комітет допомоги українським студентам призначив 171 стипендію для студентів.

Як бачимо, благодійність була для наших попередників не формальністю, а щирим переконанням, адже вони справді вкладали душу в доброчинну діяльність.

Згідно з дослідженням В. Стинської [18], у період радянської влади благодійництво взагалі не розвивалося: поняття «благодійні організації» підмінялось дефініцією «добровільні товариства», які надавали благодійну допомогу тільки засновникам та учасникам самого товариства. Національне законодавство, покликане регулювати відносини в галузі благодійництва почало формуватися лише з 1991 р. Першим документом, яким було започатковано створення благодійних організацій у формі громадських організацій, став Закон України «Про об'єднання громадян», прийнятий у червні 1992 р. Однак у Законі не було виписано правові особливості створення та діяльності благодійних організацій, що зумовило у жовтні 1992 р. прийняття постанови Президії Верховної Ради України (ВРУ) «Про благодійні фонди», відповідно до якої ВРУ мала підготувати проєкт закону про благодійні фонди, а Кабінет Міністрів України (КМУ) - тимчасові правила реєстрації благодійних фондів. Однак, як стверджує І. Завидняк, Тимчасові правила було затверджено лише 6 жовтня 1994 р., а Закон про благодійні фонди узагалі не було введено в дію.

Законодавчими документами, що дали поштовх розвитку благодійності на території незалежної України став ЗаконУкраїни «Про благодійництво і благодійні організації» (1997 р.) [9] та постанова КМУ «Про Положення про порядок державної реєстрації благодійних організацій» (1998 р.).

Основні засади (правові, організаційні, соціальні) отримання, надання, оформлення, розподілу і контролю за цільовим використанням гуманітарної допомоги визначив Закон України «Про гуманітарні допомогу», прийнятий у жовтні 1999 р.

Питання створення умов, які сприяли б благодійництву та відродженню традицій меценатства в духовному житті народу періодично окреслювалися у різних нормативно-правових документах: у розпорядженні Президента «Про сприяння благодійній діяльності в Україні» (2000 р.); у законопроєктах: «Про внесення змін до деяких законів України щодо благодійної діяльності» (2005 р.), «Про внесення змін до деяких законів України щодо державної підтримки благодійництва (меценатства)» (2005 р.); в нормативно-правових актах, які безпосередньо регулюють цю діяльність: Закони України «Про оподаткування прибутку підприємств» (1997 р.), «Про податок з доходів фізичних осіб» (2004 р.) та ін.

Визначальним нормативно-правовим актом, що регламентує основні засади благодійної діяльності на сучасному етапі є Закон України «Про благодійну діяльність та благодійні організації», у новій редакції якого від 5 липня 2012 р. № 5073-VI було запроваджено такі нововведення: розмежовано поняття «благодійний фонд» і «громадська організація»; введено в обіг нову термінологію (благодійний грант, благодійний сервітут, благодійний ендаумент); розширено сферу благодійної діяльності; узаконено право благодійника контролювати цільове використання благодійної пожертви. Саме цей закон унормував основні положення діяльності благодійних фондів, які за незалежної України почали стрімко зростати. Так, якщо в 1990 р. органами юстиції Івано-Франківської області було зареєстровано 94 благодійні фонди, то вже в 2000 р. їхня чисельність склала 679, а в 2021 р. сягнула 956 [19]. Найбільша частка благодійних фондів Івано-Франківщини - це освітні, медичні та соціальні. Розглянемо їх детальніше.

З поміж освітніх благодійних фондів найбільш виразною є діяльність наступних: «Освіта Івано-Франківськ», «Мій університет», «ІНТЕГРО» та ін.

Місією Благодійного фонду «Освіта ІваноФранківська» [4], заснованого Т. Бойчук у 2007 р., є підготовка тренерів та фахівців-освітян до використання у роботі з дітьми інноваційних технологій навчання.

Основним завданням благодійного фонду «Мій університет» [5], зареєстрованого в 2013 р. є О. Дзьобою є надання послуг у сфері професійної підготовки: організація і проведення міжнародних науково-практичних конференції.

Серед освітнього благодійного сектору Івано-Франківщини уваги заслуговує Благодійний фонд «ІНТЕГРО» [17], фундатором якого є Н.Л. Чаплинська в 2015 р., одним із основних проєктів фонду є «Школа лідерства» - соціальний розвитковий проєкт «Квиток до успіху» місією, якого є сформувати нове покоління лідерів, через залучення підлітків та молоді у соціальні та лідерські проєкти на основі етики особистості та соціальної відповідальності.

Отже, благодійні фонди у сфері освіти покликані надавати такі види послуг: освітні, консультативні, прогностичні, організаційні, просвітницькі та ін.

Важливу місію на Івано-Франківщині відведено соціальним благодійним фондам, а саме: Благодійний Фонд допомоги невиліковно хворим «Мати Тереза», Благодійний фонд святого Пантелеймона центру паліативної допомоги, Благодійний фонд «Карітас Івано-Франківськ УГКЦ», «Благодійний Фонд «Чисті Серцем», Благодійний фонд «Небайдужі», Благодійний фонд «Час добра і милосердя», а також релігійні соціальні фонди «Спільнота Святого Егідія», «Мальтійська Служба Допомоги», Благодійний християнський фонд «Солідарність». Охарактеризуємо діяльність деяких із них.

Благодійний фонд «Карітас ІваноФранківськ УГКЦ» (1991 р.) [13] - входить в одну з найбільших міжнародних мереж благодійних організацій у світі та Європі. Основна місія фонду спрямована на:

допомогу літнім і важкохворим людям;

роботу з сім'ями з дітьми та молоддю, що опинилися у складних життєвих обставинах;

надання педагогічної підтримки ВІЛ-інфікованим дітям;

допомога людям з інвалідністю (молоді);

благодійна їдальня для самотніх людей, людей з інвалідністю, осіб без постійного місця проживання, дітей з багатодітних і малозабезпечених сімей;

щорічна благодійна акція «Перший портфелик».

Обласна благодійна організація Мальтійська Служба Допомоги (надалі МСД) [11], основним завданням якої було піклуватися про хворих та потребуючих, почала діяти в Україні з грудня 1990 р. з координаційним центром у м. Львові, а з 1996 р. - в м. Івано-Франківську. На сьогодні МСД має розвинуту структуру, налічує понад 300 волонтерів. Волонтерська організація підтримує дітей-сиріт, людей з обмеженими фізичними можливостями; надає гуманітарну допомогу при стихійних лихах (продукти харчування, дитяче харчування, медикаменти, предмети першої необхідності, іграшки, одяг та ін.); організовує табори, приготування їжі для забезпечення масових заходів та потребуючих (проєкт «Їжа на колесах»); організовує навчання з першої медичної допомоги.

Благодійний християнський фонд «Солідарність» (1998 р.) [6] опікується особами, позбавленими волі, соціально-незахищеними верствами населення (наркозалежними, алкозалежними, ВІЛ-інфікованими, хворими на СНІД, психічнохворими та бездомними). Благодійний християнський фонд захищає їх правові інтереси на рівні органів місцевого самоврядування і державних органів влади, а також має за мету надання психологічної і соціальної підтримки даним категоріям громадян та їх сім'ям. При допомозі волонтерів фонду надаються юридичні консультації, освітня (організація тренінгових занять для молоді і школярів по профілактиці наркоманії, алкоголізму, ВІЛ/СНІД) та інформаційна (безкоштовний комп'ютерний клас для безробітних, сиріт, інвалідів) допомога та ін.

Основним завданням благодійного фонду допомоги невиліковно хворим «Мати Тереза», створеного у 2000 р. [12] є: сприяння розвитку мережі хоспісної служби в Івано-Франківській області («Виїзна консультативна служба «Хоспіс вдома», «Перший дитячий хоспіс», паліативні відділення у районах Прикарпаття); організація різноманітної допомоги для існуючого в Івано-Франківську хоспісу (методичної, наукової, матеріальної, фінансової та ін.); надання медичної, психологічної, соціальної допомоги хворим в термінальному стані онкологічних та інших захворювань; організація навчальних тренінгів для персоналу і волонтерів по опіці і догляду за тяжкохворими.

До благодійної діяльності долучена і релігійна громадськість, що репрезентує світоглядні установи та ідеологію різних віросповідань. Зокрема - це Спільнота Святого Егідія [16] - всесвітня католицька організація, створена вРимі1968 р. завдяки ініціативі А. Ріккарді, яка розпочала діяльність в Івано-Франківську в 2003 р. Ця спільнота ґрунтується на служінні людям похилого віку, бідним та бездомним.

«Благодійний Фонд Чисті Серцем» [7] було засновано 04 лютого 2013 р. спочатку під назвою «Відродження Прикарпаття», а в 2016 року перейменовано на «Благодійний Фонд «Чисті Серцем».

За роки діяльності командою Фонду під керівництвом К. Бужинської реалізовано декілька міжнародних соціальних проєктів, зокрема:

літній відпочинок в Угорщині для дітей (внутрішньо переміщених осіб, з малозабезпечених та багатодітних сімей, обдарованих дітей) з різних регіонів України (2014-2017 рр.);

міжнародний соціальний проєкт «Діти за мир у всьому світі», завдяки якому діти змогли відвідати 35 країн світу в якості маленьких послів. В рамках проєкту діти з різних країн світу на карті своєї країни розміщували голубів миру з своїми побажаннями і передавали естафету та карту миру наступній країні та Україні; мали честь потрапити на прийом до Папи Римського у Ватикан, та помолитися за мир в Україні. Після завершення проєкту у світ вийшла ексклюзивна поштова марка із зображенням логотипу міжнародного соціального проекту «Діти за мир у всьому світі»;

міжнародний соціальний проєкт «Книга добра», який об'єднав тисячі дітей та дорослих з єдиною метою - відшукати унікальні історії про добро в усіх проявах. В результаті проєкту «Книга Добра» було відібрано кращі історії та ілюстрації про добро і надруковані в книзі, яку згодом передадуть в бібліотеки та загальноосвітні ЗСО обласних центрів України.

На базі Фонду організована співпраця з фондами-партнерами та благодійниками, які надають гуманітарну допомогу в зону військових дій та вимушеними переселенцям, які переїхали з гарячих точок України в Івано-Франківську область. благодійний фонд соціальний медичний

Серед благодійних фондів соціального спрямування належне слід відати Благодійному фондові «Небайдужі» (2018 р.) [8] засновником якого є Р. Мартинюк. Основним напрямком роботи фонду є збирання і сортування одягу, взуття та іграшок, які згодом будуть відправлені в геніатричні пансіонати та дитячі будинки, інколи в сім'ї, які потребують такого виду допомоги.

Серед закладів, яким допомогли фонд «Небайдужі»: Погонський психоневрологічний пансіонат, Богородчанська школа-інтернат, Коршівський геріатричний пансіонат, Долинська районна асоціація інвалідів «Доброта та милосердя», територіальний центр соціального обслуговування Долинського району та ін.

На соціальне вирівнювання та подолання розшарування серед населення спрямовані дії благодійного фонду «Час добра і милосердя», який зареєстрований 03.01.2019 р. [9]. Благодійний фонд надає волонтерську допомогу (збір коштів на лікування) різним верствам населення Івано-Франківщини - одиноким матерям, сім'ям з дітьми, які знаходяться в критичних ситуаціях та за межею бідності, дітям-сиротам та дітям з особливими освітніми потребами. У фокусі уваги фонду - створити в Івано-Франківську «Дім матері та дитини» - будинок для тимчасового проживання жінок з дітьми, які опинилися в кризових ситуаціях.

З початком повномасштабної російсько-української війни при Івано-Франківській міській раді створено «Благодійний фонд «Моє місто Івано-Франківськ», керівником якого є С. Обідняк. Діяльність Фонду спрямована на збір коштів для забезпечення потреб ЗСУ та територіальної оборони.

Левову частину грошей фонд спрямовує на закупівлю тканини, пошиття камуфляжного одягу, військової форми, медичних сумок, спальників та інше.

Отже, благодійні фонди у соціальній сфері спрямовують свою діяльність на надання таких видів послуг як: посередницькі, догляд, інформаційно-консультативні, юридичні, гуманітарна / фінансова / матеріальна допомога та ін.

З-поміж благодійних медичних фондів Івано-Франківська належне слід віддати: «Івано-Франківському обласному клінічному центру паліативної допомоги ІФ ОР Хоспіс», Благодійному фонду «ТиАнгел», Благодійному фонду «Завжди з Тобою» та ін. КНП «Івано-Франківський обласний клінічний центр паліативної допомоги ІФ ОР Хоспіс» (15 серпня 1997 р.) [14] - лікарня для надання медичної допомоги невиліковно хворим, безкоштовної консультативної допомоги, спеціального догляду та спеціалізованої лікувальної допомоги в стаціонарних умовах і на дому («Хоспіс вдома») пацієнтам відповідно до профілю захворювання; надання юридичних консультацій; навчання родичів госпіталізованих хворих навичкам догляду за тяжкохворими; надання психологічної підтримки пацієнтам хоспісу та їх родичам у період втрати близької людини та ін.

Новим етапом розвитку благодійництва на теренах Івано-Франківщини стає благодійний фонд «Ти Ангел» [10], який заснований 21 серпня2016 р.В. Сабатом. На початковому етапі створення діяльність фонду спрямована на збір коштів та допомогу онкохворим дітям, а згодом увага благодійного фонду зосереджується на допомозі дітям-сиротам та вихованцям дитячих будинків.

Зусиллями благодійного фонду «Ти Ангел» було реалізовано низку проєктів, а саме: оздоровлення в літніх таборах дітей-сиріт, де можна отримати не лише якісний відпочинок, але й освітні послуги з неформальної освіти шляхом проведення тренінгів, семінарів, майстер-класів (проєкти «Апітерапія для дітей-сиріт», «Дім Ангела», «Різдво разом з дітьми», «Зимові канікули», «Навчимо сиріт самостійності», «Школа янголяти»);

установка «Ігрового майданчика», де проходять лікування діти із всієї області (проєкти «Ігровий майданчик - крок до здійснення дитячих мрій», «Весела постіль - веселі діти», «Не привід відмовлятися від дитячих мрій», «Історія однієї лампочки»);

організація пілотної підтримки для дітей з особливими потребами (ДЦП). Зокрема, в Долинському дитбудинку «Теплий дім» фонд планує відкрити кабінет для проведення гідропроцедур (ваннаджакузі) та фізичної реабілітації. В Івано-Франківському центрі соціально-психологічної реабілітації благодійний фонд працює над створенням сенсорної кімнати (проєкти «Кімната, що надихає на життя», «Солодкі сни для маленьких мрійників» та ін. види допомоги).

Отже, благодійні фонди у фері медицини покликані надавати такі види послуг: юридичні консультації, пілотна підтримка, психолого-педагогічна допомога, фінансова допомога (збір коштів на лікування) та ін.

Висновки з даного дослідження і перспективи подальших розвідок. Таким чином, можемо підсумувати, що діяльність благодійних фондів Івано-Франківщини, що витоками сягають ще у ХІХ ст., різноманітна за напрямками (освітній, медичний, соціальний) та обсягами.

ХХІ ст. поклало початок стрімкому розвитку благодійних фондів в Україні, в т.ч. і на Івано-Франківщині. Благодійні фонди покликані надавати такі види послуг: освітні, консультативні, прогностичні, організаційні, просвітницькі (у освітній сфері); посередницькі, догляд, інформаційно-консультативні, юридичні, гуманітарна/ фінансова/матеріальна допомога (у соціальній сфері); юридичні консультації, пілотна підтримка, психолого-педагогічна допомога, фінансова допомога (збір коштів на лікування та ін. (у сфері медицини). Перспективними вважаємо вивчення особливостей діяльності благодійних фондів в різних регіонах України.

Размещено на Allbest.ru