ДТП з постраждалими на автомобільному транспорті в Україні: місячні, часові та тижневі особливості

Размещено на http://www.allbest.ru

ДТП з постраждалими на автомобільному транспорті в Україні: місячні, часові та тижневі особливості

Репік Ігор Анатолійович помічник віце-президента, ГО «Еколого-медична академія «Наука, здоров'я, духовність»

Бова Андрій Андрійович кандидат соціологічних наук, старший науковий співробітник, начальник науково-дослідного відділу Державного науково-дослідного інституту МВС України

Анотація

Підвищення рівня безпеки дорожнього руху в Україні, зниження кількості ДТП, які призвели до загибелі та/або травмування, удосконалення підходів до аналізу аварійності є актуальним практичним та науковим завданням. Для виявлення місячних, добових та календарних особливостей у розподілі кількості ДТП з постраждалими використано статистичні відомості Департаменту патрульної поліції Національної поліції України за 2019-2021 роки.

За місяцями року простежені такі сезонні закономірності: січень-квітень - період низької аварійності; травень-червень - період зростання показників аварійності; липень-вересень - період високих показників аварійності; жовтень- грудень - період зниження аварійності. На періодичні коливання аварійності за місяцями можуть впливати зміна інтенсивності руху транспорту та дорожніх умов (стан проїжджої частини, зміна температури повітря, погодні умови, видимість тощо).

При аналізі скоєння ДТП з постраждалими за годинами доби виокремленні такі часові періоди: відносно мала кількість скоєння ДТП у нічні години з 0:00 нового дня до 5:00 ранку через низьку інтенсивність руху; швидке зростання кількості ДТП з 6:00 до 8:00, коли відбувається насичення автомобілями транспортної мережі; стабільно високі показники кількості ДТП у робочий час з 9:00 до 15:00 - години найбільшої активності в роботі системи «Людина - Автомобіль - Дорога - Середовище»; подальше наростання аварійності з 15-ї до 17-ї (18-ї) години; поступовий спад кількості аварій з 18:00 вечора до 23:59 ночі - період відносно повільного зниження інтенсивності руху у зв'язку із закінченням робочого дня і переходу до відпочинку.

Зміна кількості ДТП з постраждалими за годинами протягом доби пов'язана з загальноприйнятим ритмом праці і відпочинку.

Навесні починається зростання аварійності у ранішні години та у другій половині дня. У березні-квітні спостерігається зростання кількості ДТП у другій половині дня. У травні збільшується кількість ДТП у діапазоні з 8-ї ранку до 20-ї години вечора. У липні-вересні у вказаному діапазоні продовжується зростання рівня аварійності. Часовий інтервал, в якому відбувається більша кількість аварій у липні-вересні, триває з 15 до 20 години. У серпні його тривалість є найдовшою - з 14 до 21 години.

Літній пік аварійності може формуватися як через більшу втому водіїв внаслідок довгого світлового дня та руху інтенсивними транспортними потоками, так і внаслідок впливу на людей магнітних бур, грозових фронтів і метеорних потоків, які часто спостерігаються влітку. Майже однакова загальна кількість ДТП та їхній розподіл за годинами доби спостерігається у вересні та жовтні. У листопаді та грудні піковий інтервал аварійності скорочується, і триває з 16-ї до 20-ї години, водночас пікові значення кількості ДТП о 17-й годині продовжують зростати, досягаючи максимальних значень.

Розподіл ДТП з постраждалими за днями тижня суттєво не відрізняється. За усередненим статистичними даними за 2019-2021 роки у понеділок відбувається 13,7% аварій, вівторок - 13,8%, середу - 14,0%, четвер - 13,8%, п'ятницю - 15,7%, суботу - 15,1%, неділю - 13,9%. Аварійність на дорогах за днями тижня може бути пов'язана з впливом на психофізіологічний стан людей тижневого ритму праці та відпочинку.

Ключові слова: безпека дорожнього руху, дорожньо-транспортні пригоди, розподіл дорожньо-транспортних пригод за місяцями, розподіл дорожньо-транспортних пригод за часом доби, розподіл дорожньо-транспортних пригод за днями тижня, піковий інтервал аварійності.

Repik Ihor Anatoliyovych assistant to the vice president of the NGO "Ecological and Medical Academy "Science, Health, Spirituality"

Bova Andrii Andriyovych candidate of sociological sciences, senior researcher, head of the research department of the State Research Institute of the Ministry of Internal Affairs of Ukraine

ROAD ACCIDENTS WITH VICTIMS ON MOTOR VEHICLES IN UKRAINE: MONTHLY, TEMPORARY AND WEEKLY SPECIFICITIES

Abstract. An urgent task is to reduce the number of road accidents, in particular, those that lead to the death and/or injury of road users. Statistical information of the Patrol Police Department of the National Police of Ukraine for the years 2019-2021 was used to identify monthly, daily, and calendar features in the distribution of the number of road accidents with victims.

According to the months of the year, the following seasonality was found: January-April - a period of low accidents; May-June - the period of increase in accident rates; July-September - a period of high accident rates; October-December is a period of reduced accidents. Changes in the intensity of traffic and road conditions (condition of the roadway, changes in air temperature, weather conditions, visibility, etc.) can affect periodic fluctuations in the accident rate by month.

When analyzing road accidents with victims by hours of the day, the following time periods are distinguished: a relatively small number of road accidents at night from 0:00 a.m. to 5:00 a.m. due to low traffic intensity; a rapid increase in the number of road accidents from 6:00 to 8:00, when the transport network is intensively saturated with cars; consistently high indicators of the number of road accidents during working hours from 9:00 a.m. to 3:00 p.m. - hours of intensive operation of the LADS system; further increase in emergency from 15 to 17 (18) hours; gradual decline in the number of accidents from 18:00 in the evening to 23:59 at night - a period of relatively slow decrease in traffic intensity in connection with the end of the working day and the transition to rest.

The change in the number of road accidents with victims by hours during the day is related to the generally accepted rhythm of work and rest.

In the spring, the number of accidents starts to increase in the morning hours and in the afternoon. In March-April, there is an increase in the number of road accidents in the afternoon. In May, the number of road accidents increases between 8 am and 8 pm. In July-September, the accident rate continues to grow in the specified range. The time interval in which the largest number of accidents occurs in July-September lasts from 3 to 8 p.m. In August, its duration is the longest from 14 to 21 hours.

The summer accident peak can be formed due to the greater fatigue of drivers due to long daylight hours and movement in intensive traffic flows, as well as due to the impact on them of magnetic storms, thunderstorm fronts and meteor showers, which are often observed in summer. Almost the same total number of road accidents and their distribution by hours of the day is observed in October and September. In November and December, the peak interval of road accidents shortens, and lasts from 4 to 7 p.m., while the peak values of road accidents at 5 p.m. continue to grow, reaching maximum values.

The distribution of road accidents with victims by day of the week does not differ significantly. According to average statistics for 2019-2021, 13.7% of accidents occur on Monday, 13.8% on Tuesday, 14.0% on Wednesday, 13.8% on Thursday, 15.7% on Friday, 15.7% on Saturday 15.1%, Sunday - 13.9%. Accidents on the roads by day of the week may be related to the influence of the weekly rhythm of work and rest on the psychophysiological state of people.

Keywords: traffic safety, traffic accidents, distribution of traffic accidents by month, distribution of traffic accidents by time of day, distribution of traffic accidents by days of the week, peak accident time

Постановка проблеми. Для України є вкрай актуальним зниження кількості ДТП, у яких є загиблі та/або травмовані особи і мінімізувати кількість таких випадків на дорозі. Згідно з Постанова Кабінету Міністрів від 17 грудня 1993 року № 1053 «Про затвердження переліку статистичних показників порядку обліку і звітності з питань безпеки дорожнього руху» кількість дорожньо- транспортних пригод, а також число загиблих та поранених при цьому - за характером пригод, місцем і часом скоєння відноситься до показників аварійності та дорожньо-транспортного травматизму. Велика кількість ДТП з постраждалими вимагає пошуку нових підходів для розробки заходів з попередження загибелі та травматизму учасників дорожнього руху. Державна програма підвищення рівня безпеки дорожнього руху в Україні на період до 2023 року, яка затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 21 грудня 2020 року № 1287, передбачено зниження рівня аварійності та ступеня тяжкості наслідків дорожньо- транспортних пригод в країні. Забезпечення безпеки дорожнього руху в країні потребує удосконалення ведення обліку та аналізу даних про дорожньо- транспортні пригоди, моніторингу процесів, що негативно впливають на стан аварійності та їх усунення.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Питанням дослідження загальних принципів впливу часових та сезонних факторів на аварійність присвячені наукові роботи О. Беленчука, Т. Бондар, А. Вознюка, О. Гульчака, В. Єресова, Р. Єфименка, Н. Поповича, Л. Нагребельної, О. Калинського, В. Каськова, Є. Міненка, О. Петрашенка, В. Поліщука, Л. Сопільника, О. Степанова, Т. Сумарука, Є. Шапенко та інших. Науковці вказують на необхідність розглядати стан аварійності як складне, комплексне явище, на яке впливають певні внутрішні і зовнішні процеси. У своїх роботах науковці застосовують терміни «ДТП» і «аварійність» як тотожні, тому ми даємо таке уточнення визначення терміну «аварійність». Аварійність на автомобільному транспорті - показники безпеки дорожнього руху у вигляді абсолютної кількості ДТП, кількості загиблих і поранених тощо за визначений проміжок часу.

Аналізуючи ДТП на автомобільних дорогах загального користування державного значення України за 2012-2020 роки, О. Петрашенко, Р. Єфименко та Є. Міненко вказують, що чітко виражений річний максимум загальної кількості ДТП припадає на грудень, а максимальне значення ДТП із загиблими та/або травмованими - на серпень. Своєю чергою мінімальні показники аварійності для загальної кількості ДТП та для ДТП із загиблими та/або травмованими припадають відповідно на березень та лютий.

За коефіцієнтом місячної нерівномірності (сезонності), який являє собою відношення фактичної кількості ДТП в конкретний місяць до його середньомісячного значення, встановлено, що в період з травня по листопад середні показники сезонності для ДТП із загиблими та/або травмованими перевищують середньомісячний рівень ДТП [1, c. 174].

Вказані автори також зазначають, що зниження кількості ДТП спостерігається в зимово-весняний період. Починаючи з квітня, аварійність поступово зростає, досягаючи своїх максимумів у липні, серпні та грудні. Ця тенденція виглядає достатньо стійкою, оскільки з року в рік зміни значення коефіцієнтів сезонності є малими. Підвищення рівня аварійності в літній період обумовлений високою транспортною активністю. У значної частини населення починається сезон відпусток, активно тривають аграрні роботи тощо. З настанням осінньо-зимового періоду продовжується зростання аварійності, досягаючи річного максимуму у грудні. Це пояснюється погіршенням метеорологічних умов, до яких водіям доводиться пристосовуватись. У грудні кількість ДТП зростає переважно через велику кількість таких погодних явищ, як снігопади, ожеледиця, а також найкоротшу тривалість світлового дня. Подальший помітний спад кількості аварій у перший місяць року зумовлений тривалими святами, у ході яких значна частина населення не користується транспортними засобами [1, с. 169-176].

За результатами аналізу статистичних даних встановлено, що на території України у 2018-2020 роки основні показники аварійності мали такі сезонні закономірності: поступове зниження у січні-березні, підйом у квітні-червні, максимум - у липні-вересні, деяке зниження у жовтні-грудні. Карантинні обмеження у 2020 році через спалах коронавірусної інфекції спричинили зниження економічної активності та, зокрема, інтенсивності пасажирських і вантажних перевезень, вплинули на зменшення показників аварійності в березні - травні 2020 року на 18,9% у порівнянні з аналогічним періодом 2019 року [2, c. 18-20 ].

Грунтуючись на статистичних відомостях щодо кількості скоєних ДТП у Львівської області у 1993-1995 роках, Л. Сопільник виявив кореляційний зв'язок між дорожньою аварійністю та змінами сонячної активності та інтенсивністю геомагнітного поля Землі. Ризик виникнення ДТП підвищувався при проходженні магнітних бур: «Спостерігається тенденція до зменшення значення функції із зростанням відстані між часовими перерізами, а локальні екстремуми мають період близький до 25-28 днів. Тобто підтверджується висновок про наявність невипадкової періодичної складової напруженості геомагнітного поля з періодом близьким до 26 днів» [3, с. 10-11, с. 13].

У подальших роботах Л. Сопільник, Т. Сумарук та О. Калинський досліджували розподіл кількості ДТП за днями тижня та часом доби у Львівській області за 1999 - перше півріччя 2002 року. Вони підтвердили факт впливу геомагнітних збурень на ДТП та провели розрахунки коефіцієнтів кореляцій між ритмами сонячної активності, інтенсивністю геомагнітного поля та параметрами, що характеризують ситуацію на автомобільних дорогах [4 с. 21-26]. Ними виявлено зв'язок кількісних показників аварійності на автошляхах Львівської області та геомагнітної активності. Зокрема, у 1998 році 71% ДТП з постраждалими зафіксовано у дні магнітних бур, 1999 - 79%, 2000 - 73% [5, с. 87-91].

І. Репік здійснив аналіз розподілу щоденних показників аварійності протягом 243 днів поспіль 2003 року вже у масштабах всієї країни. Встановлено зв'язок між зміною показниками аварійності та певними астрономічними явищами. Сплески ДТП з постраждалими протягом року припадали більшою мірою на дні нового Місяця - 0,33, першої чверті і повного Місяця - 0,25, останньої чверті - 0,13, а також знаходження Місяця в перигеї (0,50) або апогеї (0,33) [6, с. 18-20].

На думку О. Степанова, переважна більшість випадків ДТП пов'язана з людським фактором, зокрема, впливом зовнішнього середовища (погодні умови, освітленість, вологість, температура та ін.) на психофізіологічний стан водія. Виявлено, що в перші дні після появи плям на Сонці кількість ДТП зростає приблизно в чотири рази у порівнянні з періодами, коли плям було мало. Кількість ДТП збільшується під час сонячних та магнітних бур. На «метеолабільних» людей з підвищеною чутливістю організму до зміни клімату і погоди діє ціла низка космічних факторів, які пов'язані з процесами в магнітосфері [7, с. 73-78].

За результатами проведеного аналізу руху автомобілів при різних швидкостях руху (50 км/год та 90 км/год) на контрольній ділянці автодороги «М-03 Київ-Харків-Довжанський» О. Степанов виявив більший негативний вплив геопатогенних зон на водіїв за більшої швидкості руху [8, с. 126-131]. Як Л. Сопільник, так і О. Степанов у своїх роботах вказують на великий ризик проходження автомобілями ділянок геопатогенних зон на високій швидкості.

З аналізу окремих наукових джерел можна зробити такі узагальнення. Зростання кількості ДТП відбувається у літні місяці, а зменшення - у січні- лютому. Рівень аварійності може залежати від тривалості світлового дня, видимості на дорогах, інтенсивності руху, психофізіологічного стану водіїв та/або пішоходів, стану дорожнього покриття в зимовий і перехідні періоди тощо. Крім цього, зростання кількості ДТП у другій половині літа і на початку осені пояснюється впливом на учасників дорожнього руху періодичних астрономічних явищ, що відбуваються у вказаний період.

Мета статті. Метою цієї роботи є дослідження місячних (за місяцями року), часових (часами доби) та календарних (днями тижня) відмінностей у рівні аварійності. Аналіз ґрунтується на статистичних відомостях Департаменту патрульної поліції Національної поліції України за 2019-2021 роки щодо ДТП з постраждалими. Необхідно зазначити, що відповідно до змін, які внесені наказом Національної поліції України від 09.03.2021 № 191, показник скоєння ДТП за годинами доби вилучений з форми статистичної звітності про дорожньо- транспортні пригоди і тому не представлений в цьому матеріалі.

Виклад основного матеріалу. Водій, як учасник дорожнього руху є головною ланкою надійності функціонування системи «Людина - Автомобіль - Дорога - Середовище» (ЛАДС). У цій взаємопов'язаній системі першочергове значення набуває так званий «людський фактор», під яким розуміється сукупність фізичних і психічних властивостей людини, а також можливість прийняття нею помилкових рішень.

Людина - водій чи пішохід та й інші учасники дорожнього руху знаходяться в умовах постійного впливу факторів навколишнього середовища, які впливають на психофізіологічний стан, від якого залежить вибір тих або інших рішень в конкретній дорожній ситуації.

У 2021 році в країні було скоєно 24521 випадків ДТП, які призвели до загибелі та/або травмування учасників дорожнього руху. Основні причини ДТП за участі водіїв були такі: порушення правил маневрування - 20,5% усіх випадків; перевищення безпечної швидкості - 38,6%; недотримання дистанції - 5,9%; порушення правил проїзду перехрестя - 8,6%; керування транспортним засобом у стані сп'яніння - 3,4%; порушення правил проїзду пішохідних переходів - 7,6%.

Основними причинами ДТП за участю пішоходів у 2021 році були: перехід пішоходів у невстановленому місці - 3,6% та неочікуваний вихід на проїзну частину - 1,7% від усіх випадків ДТП з постраждалими. Як такі, що мають техногенну причину виникнення аварій, можна виокремити лише порушення правил утримання автодоріг та вулиць (0,06% ДТП) і керування несправним транспортним засобом (0,24% ДТП). Отже, основними причинами дорожніх пригод були дії або бездіяльність учасників дорожнього руху, а не стан доріг або ж технічна несправність автомобіля.

На рисунку 1 представлений розподіл ДТП з постраждалими за місяцями року. У зміні рівня аварійності треба виокремити таку сезонність: січень-квітень, що характеризується низьким рівнем аварійності; травень-червень - період зростання показників аварійності; липень-вересень - період високих показників аварійності; жовтень-грудень - період зниження аварійності. постраждалий статистичний поліція пішохід

Нерівномірний розподіл ДТП з постраждалими за місяцями року зумовлений інтенсивністю руху транспорту та дорожніх умов. Відносно низький рівень кількості ДТП у січні, лютому, березні може відбуватися через малу експлуатацію автомобілів індивідуальними власниками, які взимку менше використовують свої транспортні засоби і схильні тримати їх у паркінгах, гаражах чи на відкритих стоянках.

Рис. 1. Розподіл ДТП з постраждалими по місяцях року у 2019 -2021 роки.

Навесні при переході середньодобової температури через 0°С та з початком літнього періоду виникають більш сприятливі умови для дорожнього руху - покращуються дорожні умови, збільшується тривалість світлої частини дня тощо. Влиття в транспортні потоки автомобілів, які взимку не експлуатувалися і знаходилися на зберіганні, збільшує напруженість руху, а відтак кількість ДТП з постраждалими.

З квітня до жовтня в Україні встановлюється стійка тепла погода. Водії стають більше користуватися автотранспортом, а стан доріг покращується.

Влітку - з червня по серпень - починається «синдром літньої аварійності», яка здебільшого пояснюють тим, що багато водіїв під час відпусток використовують власний автотранспорт для прибуття до місць відпочинку. Деяка частина водіїв намагається дістатися на місце незважаючи на перевтому, що підвищує аварійність.

На нашу думку, на формування максимумів аварійності в липні-вересні, крім великої інтенсивності руху, свій негативний вплив, ймовірно, здійснює фізичне виснаження водіїв через подовжену тривалість світлової частини доби, і як наслідок зниження часу реакції на негативні зміни дорожньої ситуації.

Велика кількість ДТП спостерігається наприкінці осені та на початку зими. У цей період йдуть тривалі дощі та сніг, що призводить до зниження коефіцієнта зчеплення дорожнього покриття внаслідок його зволоження. При високих швидкостях може виникати ефект аквапланування. Більше зниження коефіцієнту зчеплення відбувається через перші приморозки на дорозі вже у жовтні та у листопаді - грудні через укочений перший сніг та ожеледицю. Навіть незначне зниження коефіцієнта зчеплення відчутно збільшує гальмову дистанцію та знижує керованість транспортних засобів, що в аварійній ситуації призводить до ДТП.

У період осінь-зима (перехід середньодобової температури через 0°C) водіям, які продовжують експлуатувати транспортні засоби потрібен деякий термін щоби призвичаїтись до змін у динаміці керованості транспортних засобів на слизькому покритті, що за несприятливих ситуацій призводить до ДТП.

Ймовірно, зимове зниження температури та тривалості світового дня також погіршує психологічне самопочуття і пішоходів. Бажання швидше добратися до теплих приміщень спонукає їх до порушення Правил дорожнього руху - ігнорування сигналів регулювання дорожнім рухом, перехід дороги поза пішохідним переходом або вихід на смугу руху близько до автомобіля, що швидко наближається. За низького коефіцієнта зчеплення покриття і в умовах недостатньої видимості такі необдумані дії пішохода можуть закінчитися для нього трагічно.

Помітне скорочення тривалості світлової частини доби восени та взимку разом з похмурою погодою у присмерках погіршує видимість у напрямку руху і створює дефіцит часу на вибір маневру водієм у разі виникнення перешкоди або небезпеки для руху. Спад кількості ДТП вказує на те, що відбувається зменшення часу експлуатації володільцями власних автомобілів та перехід на більш тривале утримання автомобілів на стоянках і в гаражах у зв'язку з несприятливими погодними умовами та станом проїжджої частини.

Як видно з рисунку 1, у 2020 році порівняно з аналогічним періодом 2019 року введення карантинних обмежень вплинуло на зниження ДТП з постраждалими у березні, квітні та червні. У листопаді 2021 року через запроваджений локдаун також відбулося зменшення аварійності.

Тенденції розподілу ДТП з постраждалими за годинами доби у 20 ро20 суттєво не відрізняються між собою (рисунок 2). Зміна кількості ДТП з постраждалими за годинами протягом доби пов'язана з загальноприйнятим ритмом праці і відпочинку. З огляду на показники аварійності можна виокремити такі часові періоди: відносно мала кількість скоєння ДТП у нічні часи з 0:00 нового дня до 5:00 ранку через низьку інтенсивність руху (1-й період); швидке зростання кількості ДТП з 6:00 до 8:00, коли відбувається інтенсивне насичення автомобілями транспортної мережі (2-й період); стабільно високі показники кількості ДТП у робочий час з 9:00 до 15:00 - години інтенсивної роботи системи ЛАДС (3-й період); подальше наростання аварійності з 15-ї до 17-ї (18-ї) години (4-й період); поступовий спад кількості аварій з 18:00 вечора до 23:59 ночі - період відносно повільного зниження інтенсивності руху у зв'язку із закінченням робочого дня і переходу до відпочинку (5-й період).

Рис. 2. Розподіл ДТП з постраждалими за годинами доби у 2019 та 2020 роки.

На рисунку 2 видно, що протягом 1-го періоду, коли більшість людей відпочиває, а відповідно інтенсивність руху є низькою, зафіксована мала добова кількість ДТП, яка поступово знижується (з 0:00 до 5:00 години).

Протягом 2-го періоду, у вранішні години, кількість ДТП з постраждалими стрімко зростає у порівнянні з 6:00 до 7:00 вдвічі, і втричі з 6:00 до 8:00. У вказаний період на 8:00 годину ранку припадає перший локальний (вранішній) пік кількості ДТП з постраждалими. Більшість людей вранці знаходяться у дорозі на роботу. Основна маса підприємств, установ, організацій розпочинають свою роботу у проміжку з 8-ї до 9-ї години, а люди обирають місце роботи, насамперед, таким чином, щоб транспортна доступність не перевищувала однієї години.

3-й період характеризується відносною стабільністю кількістю ДТП (в середньому 4,8% випадків щогодини) і незначним поступовим зростанням. 3-й період аварійності - період повноцінного робочого часу як для всіх сфер економіки, так і для роботи транспорту, що обслуговує виробничу діяльність. У цей період насичення транспорту на вулицях і дорогах максимальна.

Протягом 4-го періоду з 15-ї до 18-ї години кількість ДТП знову починає стрімко зростати, це може відбуватися через високу інтенсивність руху в кінці робочого дня і накопичену втому у водіїв. За усередненими за 2019-2020 рік статистичними відомостями на робочі години дня з 9-ї до 18-ї години припадало 53,0% ДТП з постраждалими. Отже, більша частина ДТП відбувається у денні годин доби, за достатньої природної освітленості і відносно високої працездатності водіїв. Проте, у цей період спостерігається найвища завантаженість вулиць, що призводить до виникнення конфліктних ситуацій на дорогах. Водночас можна бачити, що у 2020 як і 2019 роки 17-та і 18-та години є часом найвищого піку, найбільшої добової кількості ДТП. На нашу думку, приблизно з 15-ї години у водіїв починає розвиватися стомлюваність, яку вони не відчувають і починають здійснюють більше ризикових маневрів на дорозі, що призводить до аварійних ситуацій і скоєння ДТП. На кінець робочого дня, коли учасники дорожнього руху більш стомлені, реєструється найбільша кількість ДТП, на часовий проміжок 17-19 годин припадає 21,4% добової кількості ДТП.

Для 5-го періоду добової аварійності характерним є поступовий спад кількості ДТП з постраждалими з 18:00 вечора до 23:59 ночі - період відносно повільного зниження інтенсивності руху у зв'язку із закінченням робочого дня і переходу до відпочинку. Поступове зниження інтенсивності руху пов'язане з різним часом закінчення роботи підприємств, установ, організацій у проміжок часу з 17:00 до 18:00 і з тим, що люди не відразу поспішають додому, а використовують цей час на вирішення побутових проблем або на відпочинок поза своєю оселею.

По закінченню робочого дня, приблизно після 19:00 години, інтенсивність руху має спадати до мінімальних значень, а так само повинна суттєво знижуватися і кількість ДТП у цей час. Проте, кількість ДТП до 21:00 ще досить значна, і яка за своїми значеннями близька до показників аварійності робочого часу, коли інтенсивність руху транспорту максимальна.

Починаючи з 19:00 по закінченню робочого дня інтенсивність руху має спадати до мінімальних значень, а так само різко повинна знижуватися і кількість ДТП у цей час включно до 21:00, проте кількість ДТП ще досить значна, яка за своїми значеннями близька до показників аварійності робочого часу з 9:00 до 18:00, коли інтенсивність руху транспорту максимальна.

У період з 9:00 до 18:00 в середньому щогодини відбувається 5,3% добової кількості ДТП, а з 19:00 до 21:00 цей показник зростає до 6,0% (рисунок 2).

У таблиці 1 представлено усереднений за 2019 та 2020 роки розподіл ДТП з постраждалими за місяцями та годинами (значення заокруглені до цілих). Часові періоди, які включають кількість ДТП в інтервалі 113-278, віднесено до пікових інтервалів аварійності (34,7% усіх спостережень ряду, впорядкованого за зростанням).

Піковий інтервал аварійності у січні припадає на період 17-19 години (загальна тривалість складала три години), у лютому - на 17-19 годину (три години), у березні - на 18-19 годину (дві години), у квітні - перший пік припадає на 17 та другий на 21 годину (два піка по одній годині), у травні - на 14-19 годину (один пік тривалістю шість годин) та 21 годину (другий пік тривалістю одна година), у червні - на 9-21 годину (тринадцять годин) у липні - на 8-22 годину (п'ятнадцять годин), у серпні - на 8-21 годину (чотирнадцять годин), у вересні - на 8-22 годину (п'ятнадцять годин), у жовтні - на 10-21 годину (дві години), у листопаді - на 15-20 годину (шість годин), у грудні - на 8, 10 та 16-20 годину (два піка вранці по одній годині і третій пік у другій половині дня тривалістю п'ять годин).

Таблиця 1.

Розподіл ДТП з постраждалими за годинами доби та місяцями 2019 року

Більш безпечним періодом за кількістю ДТП з постраждалими у всіх місяцях року є нічні години з 0:00 до 6:00 ранку. З 7:00 до 8:00 спостерігається зростання кількості ДТП.

У січні, лютому та березні найбільше ДТП фіксувалося у період 17-19 годин. З потеплінням, починаючи з квітня, вказаний вечірній пік аварійності розширює свої межі, тобто раніше починається і пізніше закінчується. Саме у травні у порівнянні з квітнем помітно збільшується кількість ДТП протягом 3-го і 4-го періоду добової аварійності. Рівень аварійності у червні вирізняється тим, що у цьому місяці починає формуватися вечірній пік аварійності ближче до 18-ї години. У липні-вересні спостерігається значне зростання кількості ДТП у діапазоні з 8 до 20 години. Часовий інтервал, в якому відбувається більша кількість аварій в липні-вересні, триває 6 години - відповідно з 15 до 20 години. У серпні він найдовший (8 годин) - з 14 до 21 години.

У листопаді та грудні піковий інтервал аварійності скорочується до 5 годин і триває з 16 до 20 години. Водночас у цьому інтервалі пікові значення показників аварійності о 17-й годині продовжують зростати досягаючи у вказані місяці максимальних значень.

На рисунку 3 подано розподіл ДТП з постраждалими за днями тижня. Тижнева структура показника виявляє схожість. За усередненим статистичними даними за 2019-2021 роки у понеділок відбувається 13,7% аварій, вівторок - 13,8%, середу - 14,0%, четвер - 13,8%, п'ятницю - 15,7%, суботу - 15,1%, неділю - 13,9%.

Рис. 3. Розподіл ДТП з постраждалими за днями тижня у 2019 - 2021 роки.

Аварійність на дорогах за днями тижня може бути пов'язана з психофізіологічними процесами людини, що обумовлюються тижневим ритмом праці і відпочинку. У неділю зменшується активність учасників дорожнього руху. З понеділка по четвер рівень ДТП має невеликі коливання. У п'ятницю та суботу фіксується найбільша кількість ДТП з постраждалими, що може вказувати на перевтому учасників дорожнього руху на кінець тижня, коли водії не приділяють достатнього часу на відпочинок у вечірні і нічні години після робочого дня.

Висновки. В результаті проведеного аналізу виявлено низку закономірностей в розподілі ДТП з постраждалими за місяцями, часовими та календарними періодами, що виникають через «людський фактор» учасників дорожнього руху, на який має вплив як соціально-економічні ритми (коливання інтенсивності дорожнього руху), а також синхронізація соціальної життєдіяльності, так і низка природно-кліматичних сезонних змін.

Восени найбільше ДТП на дорогах відбувається за несприятливих погодних та дорожніх умов (недостатня видимість, туман, ожеледиця, мокре дорожнє покриття). Найменше аварій фіксується взимку (січень та лютий) через зниження експлуатації транспортних засобів з огляду на погодні умови, до того ж водії адаптуються до погіршення дорожніх умов. У січні додатково на зниження впливають тривалі свята. Натомість пішоходи саме взимку стають найчастіше жертвами ДТП.

Влітку (липень та серпень) кількість аварій значно зростає через те, що багато людей у цей період здійснюють далекі поїздки, їдуть у відпустку, і тому середній пробіг транспорту зростає. Крім того, чим більше водій відчуває себе у безпеці (наприклад, хороші дорожні умови), тим він менш уважний, що підвищує ризик аварії.

Виявлено такі закономірності розподілу кількості ДТП з постраждалими за годинами доби: протягом 0:00-5:00 годин - нічне зниження кількості ДТП, протягом 6:00 -8:00 годин - вранішнє зростання кількості ДТП, протягом 9:0015:00 - денна постійна кількість ДТП з незначними коливаннями показника, протягом періоду з 15-ї до 17-ї (18-ї) годин - вечірнє зростання кількості ДТП, протягом 18:00-23:59 годин вечірнє зниження ДТП. Часовий інтервал, у якому відбувається найбільша кількість ДТП з постраждалими, поступово розширюється з кінця весни - початку літа, а звужується - у листопаді-лютому.

За днями тижня більша кількість ДТП з постраждалими фіксується в п'ятницю та суботу, менша - у понеділок.

Сезонність коливань ДТП може вказувати на повторюваність з року в рік астрономічних, природно-кліматичних, соціальних та економічних явищ, яі впливають на рух транспорту та перевтому учасників дорожнього руху.

На нашу думку, додатково на високий рівень літньої аварійності можуть впливати, окрім більшої втоми водіїв внаслідок довгого світлового дня, ще й швидка зміна та збурення магнітного поля Землі від грозових фронтів і метеорних потоків, які часто спостерігаються влітку. Метеолабільні водії у інтенсивних транспортних потоках не встигають адаптуватися до швидкої зміни дорожньої ситуації та не завжди можуть адекватно діяти відповідно до умов руху.

Зменшити інтенсивність руху на дорогах, що впливає на ранішні і вечірні піки ДТП, можна шляхом незначного зсунення часу початку роботи підприємств, установ, організацій, розосередивши тим самим початок виходу (виїзду) людей на роботу. Вивчення впливу часових складових на психологічний стан і психофізіологічні характеристики людини, як невід'ємної частини системи ЛАДС, в подальшому дозволить оптимізувати середовище автомобільного транспорту та зменшити ризики, спричинених людським фактором.

У періоди найвищої аварійності необхідно посилити контроль за виконанням водіями Правил дорожнього руху, в першу чергу дотриманням швидкісного режиму руху та виконанням маневрів за високої інтенсивності руху.

З метою зниження кількості ДТП з постраждалими необхідно вести широку роз'яснювальну роботу серед учасників дорожнього руху про часові закономірності їх виникнення, про шкідливість нехтування щоденного і щотижневого відпочинку.

Література

Петрашенко О.П., Єфименко Р. В., Міненко Є. В. Аналіз сезонних змін аварійності на автомобільних дорогах державного значення та їх вплив на статистику ДТП. Збірник наукових праць «Дороги і мости». - 2021. випуск 24. - С. 179-186.

Репік І.А., Бова А.А. Сезонні закономірності дорожньо-транспортних пригод із постраждалими в Україні у 2018-2020 роки // Розвиток науки і техніки: проблеми та перспективи : збірник тез Міжнародної науково-практичної інтернет-конференції з нагоди відзначення Дня науки-2021 в Україні (м. Київ, 20 травня 2021 року). Київ, ДНДІ МВС України. - 2021. - С. 58- 62.

Сопільник Л.І. Вимірювання параметрів електромагнітних полів на автомобільних шляхах та аналіз їх впливу на дорожньо-транспортні пригоди : авторе. дис. ... канд. техн. наук : 05.01.05 / Національний ун-т «Львівська політехніка». Львів, 1997. 20 с.

Калинський О. О. Сопільник Л.І. Прогнозування розподілу кількості дорожньо- транспортних пригод за днями тижня з урахуванням інтенсивності геомагнітного поля (ІГМП) та часу доби // Безпека дорожнього руху України. Науково-технічний вісник. № 3-4 (16). - 2003. - С. 21-26.

Сопільник Л.І., Сумарук Т. П. Статистичні закономірності змін з часом аварійності на дорогах та геомагнітної активності // Вісник Національного університету «Львівська політехніка». - 2002. - № 445 : Автоматика, вимірювання та керування. - С. 87-91.

Репік І.А. Оцінка впливу деяких соціальних факторів та астрономічних явищ на рівень аварійності в Україні у січні - серпні 2003 року // Безпека дорожнього руху України. Науково-технічний вісник. № 3-4 (16). - 2003. - С. 18-20.

Степанов О.В. Концепція безпеки автомобільних транспортних засобів у транспортному процесі з урахуванням закономірностей впливу фактора людини : дис. ... д-ра техн. наук : 05.22.01(27) / Харківський національний автомобільно-дорожній університет Міністерства освіти і науки України. Харків, 2019. 477 с.

Степанов О.В. Психофізіологічний стан водія у аномальних зонах дорожнього руху // Сборник тезисов научных трудов. V международная научная конференція : «Научные исследования:парадигма инновационного развития», (Прага, Чехия, «28» декабря 2020 года) / ГО «Международный научный центр развития науки и технологий», Прага, Чехия, Издательский Дом «Интернаука». - 2020. С. 126-131.

References

Petrashenko, O.P., Yefymenko, R.V., Minenko, Ye.V. (2021). Analiz sezonnykh zmin avariynosti na avtomobil'nykh dorohakh derzhavnoho znachennya ta yikh vplyv na statystyku DTP [Analysis of seasonal changes in accident rates on national highways and their impact on traffic accident statistics]. Zbirnyk naukovykh prats' «Dorohy i mosty» - Collection of scientific works "Roads and bridges", 24, 179-186 [in Ukrainian].

Repik, I.A., &Bova, A.A. (2021). Sezonni zakonomirnosti dorozhn'o-transportnykh pryhod iz postrazhdalymy v Ukrayini u 2018-2020 roky [Seasonal patterns of traffic accidents with victims in Ukraine in 2018-2020]. Proceedings from MHM. Rozvytok nauky i tekhniky: problemy ta perspektyvy : zbirnyk tez Mizhnarodnoyi naukovo-praktychnoyi internet-konferentsiyi z nahody vidznachennya Dnya nauky-2021 v Ukrayini (m. Kyyiv, 20 travnya 2021 roku) - Development of science and technology: problems and prospects: a collection of theses of the International Scientific and Practical Internet Conference on the occasion of the Science Day-2021 in Ukraine (Kyiv, 20 May 2021). (pp. 58- 62). Kyiv: DNDI MVS Ukrayiny [in Ukrainian].

Sopil'nv L L,I.((997). Vymiryuvannya parametriv elektromahnitnykh poliv na avtomobil'nykh shlyakhakh ta analiz yikh vplyvu na dorozhn'o-transportni pryhody [Measurement of parameters of electromagnetic fields on highways and analysis of their impact on traffic accidents]. Extended abstract of candidate's thesis. Lviv: Lviv Polytechnic National University [in Ukrainian].

Kalyns'kyy, O.O. & Sopil'nyk, L.I. 12003). Prohnozuvannya rozpodilu kil'kosti dorozhn'o- transportnykh pryhod za dnyamy tyzhnya z urakhuvannyam intensyvnosti heomahnitnoho polya (IHMP) ta chasu doby [Forecasting the distribution of the number of traffic accidents by day of the week taking into account the intensity of the geomagnetic field (GEF) and the time of day]. Bezpeka dorozhn'oho rukhu Ukrayiny. Naukovo-tekhnichnyy visnyk - Traffic Safety of Ukraine. Scientific and technical bulletin. 3-4 (16). 21-26. Kyyiv, DNDTs BDR MVS Ukrayiny [in Ukrainian].

Sopil'nyk, L.I., & Sumaruk, T.P. (2002). Statystychni zakonomirnosti zmin z chasom avariynosti na dorohakh ta heomahnitnoyi aktyvnosti [Statistical regularities of changes over time in road accidents and geomagnetic activity]. Visnyk Natsional'noho universytetu «L'vivs'ka politekhnika». Avtomatyka, vymiryuvannya ta keruvannya. Bulletin of the Lviv Polytechnic National University. Automation, measurement and control, 445, 87-91 [in Ukrainian].

Repik, I.A. (2003). Otsinka vplyvu deyakykh sotsial'nykh faktoriv ta astronomichnykh yavyshch na riven' avariynosti v Ukrayini u sichni - serpni 2003 roku [Assessment of the influence of some social factors and astronomical phenomena on the level of accidents in Ukraine in January - August 2003]. Bezpeka dorozhn'oho rukhu Ukrayiny. Naukovo-tekhnichnyy visnyk - Road safety of Ukraine. Scientific and technical bulletin, 3-4 (16), 18-20 [in Ukrainian].

Stepanov, O.V. (2019). Kontseptsiya bezpeky avtomobil'nykh transportnykh zasobiv u transportnomu protsesi z urakhuvannyam zakonomirnostey vplyvu faktora lyudyny [The concept of safety of motor vehicles in the transport process taking into account the regularities of the influence of the human factor]. Doctor's thesis. Kharkiv: Kharkiv National Automobile and Road University of the Ministry of Education and Science of Ukraine [in Ukrainian].

Stepanov, O.V. (2020). Psykhofiziolohichnyy stan vodiya u anomal'nykh zonakh dorozhn'oho rukhu [Psychophysiological state of the driver in abnormal traffic zones]. Proceedings from MHM. V mezhdunarodnaya nauchnaya konferentsiya: «Nauchnye yssledovanyya: paradyhma ynnovatsyonnoho razvytyya», (Praha, Chekhyya, «28» dekabrya 2020 hoda) /HO «Mezhdunarodnyy nauchnyy tsentr razvytyya nauky y tekhnolohyy» - The Five International Scientific Conference: "Scientific Research: Paradigm of Innovative Development", (Prague, Czech Republic, December 28, 2020) / NGO "International Scientific Center for the Development of Science and Technology". (pp.126-131). Prague, Izdatel'skiy Dom «Internauka» [in Ukrainian].Размещено на Allbest.ru