Типи міграції: оновлене бачення класифікації

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Типи міграції: оновлене бачення класифікації

Боєцька-Пономаренко Б.Т.

Київський національний університет імені Тараса Шевченка

Пономаренко О.В.

Київський національний університет імені Тараса Шевченка

Шевченко В.В.

Київський університет імені Бориса Грінченка

Попередній аналіз підходів вітчизняних і зарубіжних дослідників кількох суміжних суспільно-гуманітарних галузей знань до визначення поняття “міграція”уможливив вироблення ємної дефініції цього вища. Виявлено розподіл явища та/чи процесу міграції на чисельні типи, здійснюваний науковцями як на підставі різних одиночний критеріїв, так і їх комбінацій, або ж сукупності. Відтак, запропоновано авторське бачення систематизації сьогоденних видів міграції і тих, які сформувалися історично. Враховано сучасні епізоди міграції, а також особливості новітніх міграційних потоків, які переважно стихійно формуються під упливом стрімких геополітичних, економічних і соціальних обставин; роль дипломатичного діалогу та міжнародних організацій у їх адмініструванні. Подальша класифікація міграційних проявів на (під)групи здійснена на основі загальновизнаних поглядів, модифікованих із урахуванням актуальних трансформацій глобалізованого світового суспільства. Відзначено множинний, комплексний, взаємопов'язаний характер мігротворних і мігрогенних (термін О.Пономаренко) чинників. Констатовано високу адаптаційну здатність і спроможність на швидку самоорганізацію сьогоденних міграційних рухів українців; її вищий моральний рівень і відчутніше небажання мігрантів розривати зв'язки з батьківщиною. Засвідчене значне сприяння - на противагу можливому супротиву - прийняттю переміщених осіб світовою громадськістю, а також надання останньою різноманітної допомоги мігруючим. Постульовано необхідність концептуального оновлення термінологогічного тезаурусу (перегляд використовуваної номенклатури), удосконалення інструментарію, способів документування міграції - у контексті інтегрованого мультидисциплінарного бачення проблеми переміщення осіб у світі. Сформульовано вектор подальших наукових розвідок у цій сфері, а саме: побудова багатовимірної мультимодальної схематичної репрезентації досліджуваного явища як універсальної моделі міграції ХХІ ст.

Ключові слова: міграція, міграційні процеси і потоки, мігранти, типи міграції, категорія, група, міжнародні/дипломатичні переговори, сучасні процеси суспільства.

Boietska-Ponomarenko B. T., Ponomarenko O. V., Shevchenko V. V. TYPES OF MIGRATION: CONTEMPORARY APPROACH TO ITS CLASSIFICATION

The article provides the author's wide definition of the concept of “migration”. Its elaboration resulted possible thanks to the previous thorough analysis of the existing approaches of domestic and foreign researchers of several related social and humanitarian fields of knowledge. The authors take into account the available division of the phenomenon and/or process of migration into numerical types, carried out by scientists on the basis of various single criteria and their combinations or both. The author's vision of the systematization of current types of migration and those that have been formed historically is proposed. Modern episodes of migration were determined, as well as the features of the latest migration flows, which are mainly formed spontaneously under the influence of rapid geopolitical, economic and social circumstances. The same works for the role of diplomatic dialogue and international organizations. Further classifications of migration manifestations into (sub)groups is carried out on the basis of generally accepted views, modified by current transformations of the globalized world society. Prevalently multiple (complex) character of migroforming and migrogenic factors (O.Ponomarenko's term) was noted. High adaptability and capacity for rapid self-organization of the current migration movements of Ukrainians were observed. The authors also claimed noticeable higher moral level of migrants and their reluctance to break ties with the homeland. Considerable support, contrarily to possible opposition, to the acceptance of displaced persons by the world society, as well as the latter's provision of various assistance to migrants, has been proven. The need for a conceptual update of the terminological thesaurus (revision of the nomenclature in use), improvement of the toolkit, methods of documenting migration is postulated: all the above in the context of an integrated multidisciplinary vision of the problem of the movement ofpeople in the world.

Finally, the authors formulated their vision of further scientific research in this area. Namely, it is the construction of a multidimensional multimodal scheme as a universal modal for the study of migration in the 21st century.

Key words: migration, process(es) of migrtion, migration flows, migrants.types of migration, category, group, international/diplomatic negotiations, on-going processes in the contemporary society.

Постановка проблеми

Переважна більшість процесів у суспільстві не відбувається без такої складової, як постійна трансформація. Наразі глобальний та всеохоплюючий характер цих змін не потребує доведення. Ця теза справедлива і застосовувана для сфери політики, міжнародних відносин, дипломатії, торгово-економічних і фінансового полів, науки на загал, транспортування товарів і людей, а також, звісно, і в контексті до- сдіження міграції в історичному розрізі. Демографічні зміни позначаються як на процесах управління структурами суспільства, адмініструванню фінансовими потоками, правовому забезпеченні й захисті, необхідності компенсувати трудові, медико-соціальні та продовольчі ресурси, збереження культури, самобутності, історії, традицій. Відтак, міграція як явище породжує низку теоретичних і практичних завдань, на вирішенням яких постійно працюють науковці різних суміжних і віддалених галузей знань. Ця обставина пояснює наявність незліченної кількості праць, які щороку актуалізуються, задовольняючи нагальні потреби чи неминучі прогалини у дослідженнях.

Усвідомлення континуального характеру міграції, її еволюційна видозміна, диверсифікація та дедалі адаптивніша властивість вимагають нових наукових розвідок, які б, принаймні, допомагали документуванню цих змін, а також служили джерелом для здійснення повномасштабного академічного дослідження цього комплексного та багатави- мірного явища як об'єкта міжгалузевого інтересу та міждисциплінарних студій. Більш швидшим і відчутнішим результатом такого аналізу могла би стати детальна класифікація видів, типів і категорій міграції. А це, у свою чергу, спростить розуміння тенденцій переміщення осіб, зробить спробу спрогнозувати логіку; відтак - підготувати суспільство до оперативного та належного реагування, упередить небажані наслідки, зрештою, полегшить процес для його безпосередній учасників.

Аналіз публікацій; виділення невирішених частин дослідження. З огляду на масштабність досліджуваного явища, не викликає сумнівів існування значної кількості праць, у яких висвітлюються різні аспекти міграції. Так, приміром, серед вітчизняних дослідників міграційні процеси у світі вивчав Ю.І. Римаренко [1998]. Міграції населення України аналізував М.Д. Романюк [1999]. Цей же напрямок розвивав професор В.І. Сергійчук, зосереджуючись на окремих етапах історичного розвитку нашого народу. Форми міграції (зокрема, офіційна та нелегальна) були одним із аспектів наукового інтересу А.С. Романюка [1997, 21-25]. Інші форми міграції, зокрема - соціальна - становили предмет дослідження В .Шелюка. Цьому науковцеві належить і розширене визначення міграції та спроби її повного опису [2001, 45-50]. Досить повна класифікація міграції належить О.А. Ровенчак [2016, 129-136].

З-поміж зарубіжних дослідників доцільно виділити внесок С. Колінсона [1994] - у контексті вивчення міжнародних міграцій, а також її класифікації на види. Комплексний феномен міграції крізь призму постійності/темпорального критерію розглядав Г Тапінос [2001]. М. Оскольскі вивчав мотиви міграції [2001, 46-54]. Наукові розвідки різних вимірів міграції здійснили: А. Адеподжу (внутрішній/зовнішній; тривалість) [1999, 106], М. Пулен (просторовий; джерела даних про міграцію) [2000, 14-37]. А. Ічдуйґу навів свою класифікацію міжнародної міграції [2001, 131-142].

Наведені вище приклади є лише незначною частиною наукових розвідок на тему міграції. Однак, основна властивість досліджуваного явища - континуальна еволюція, видозміна та диверсифікація - пояснює неповноту його описів і, водночас, спонукає до подальшого аналізу, піднімає актуальні питання та вимагає пошуку оперативних відповідей.

Формулювання цілей статті (постановка завдання). На нашу думку, одним із перспективних напрямків і поки що незавершеним завданням для вчених є розробка всеохоплюючої класифікації, котра б спростила сприйняття феномену міграції, унаочнила взаємозв'язок між мігрогенними/ мігротворними (термін О.В. Пономаренко) чинниками, учасниками та наслідками міграційних процесів. Звісно, обмежені рамки наукової статті унеможливлюють виконання цього завдання вод- ночассі. Однак, реальним є зробити посильний внесок у розбудову попередніх групувань видів і типів міграції, створивши, таким чином, місток до оновленої класифікації, яка відображатиме реалії сьогодення.

Викладення основного матеріалу

Термін «міґрація», що походить від латинського слова «migratio», у найширшому значенні [25] - це «переселення народів у межах країни або з однієї країни в іншу». Таке формулювання уможливлює пристосування терміну до потреб низки галузей (але не обмежуючись лише ними): зовнішньої та внутрішньої політики, дипломатії, міжнародних відносин, економіки, географії, соціології і, звісно, історії. Кожна з цих дисциплін уточнює дефініцію, адаптуючи її під власні потреби. Ми пропонуємо сформулювати квінтесенцію існуючих дефініцій таким чином:

Для цілей цієї статті послуговуватимемося робочою дефініцією, згідно якого міграція - це груповий чи поодинокий випадок перетину адмі- стративного кордону власної країни ключовими фігурами цього процесу (мігрантами), не залежно від мотивів, наявності законних підстав, часу перебування за межами батьківщини, що може спричинити зміну постійного місця проживання (однак, з метою відмінною від планованого туризму).

Традиційно виділяють такі види й типи міграції [1, с. 106; 3, с. 251; 12, с. 133-134; 20, с. 22-24; 21; 33, с. 224-225]: зовнішня (міжконтинентальна та континентальна) і внутрішня; організована та неорганізована (стихійна); добровільна та примусова; політична (+вимушена); економічна (+вимушена); зворотня та незворотня; релігійна; етнонаціональна; епізодична (по суті, одноразова, як-то, приміром ділова поїздка); маятникова (човникова, часта/регулярна, двостороння); сезонна; транзитна; короткотермінова; середньо термінова; довготермінова; постійна (незворотня, переселення, ПМП) та ін.

Звичним є і розподіл осіб, які залучені до процесу міграції (мігрантів) на такі категорії, групи, типи [8, с. 38; 10, с. 28-30; 12, с. 325-327; 32, с. 2]: постійні переселенці; тимчасові службовці чи робітники (легальні та нелегальні); шукачі притулку; біженці; політичні, економічні, екологічні (добро- вільні/вимушені) мігранти; мігранти заради роботи, навчання, створення/возз'єднання родини; учасники гуманітарних переміщень/переселень; члени сімей мігрантів; іноземці з дозволом на проживання; «візитери» (дипломати, працівники міжнародних місій, відряджені особи); реемігранти і т.д.

Відтак, можна припустити, що існує відносна одностайність у дефініціях типів, видів міграції та її учасників. Водночас, цього не вдалося стежити при аналізі типологізацій міграції на загал, оскільки в основу відомих класифікацій покладено один або певну кількість критерії, або ж вони відображають лише окремий аспект досліджуваного явища [1; 8; 21]. Найпростіший приклад неповноти класифікацій - неврахування осіб, які мають стосу або де-факто перебувають у статусі осіб без громадянства, оскільки вони не можуть користуватися правами, передбаченими виключно для громадян певної держави. Це відбувається внаслідок розпаду держав або колонізації.

Наші власні спостереження за останніми подіями геополітичного значення, що торкнулися безпосередньо України, та швидко набули світового значення, наштовхнули нас на думку про необхідність переосмислення поняття «туристична» міграція. Йдеться про «вимушений» міграційний туризм, (термін авторів), туристичну міграцію, котра масово охопила українців після 24.02.2022 року. Цей новий вид міграції став гібридним явищем, яке поєднало ознаки масового стихійного переміщення осіб (тварин і транспортних засобів), спровокованого раптовими форс-мажорними обставинами, засвідчувало - хоча б частково - ознаки політичної та економічної міграції, мало суто примусовий, а точніше сказати - силуваний характер. Основним мігрогенним/мігтотворчим (термін авторів) фактором, звісно, стала небезпека для життя, що межує із загрозою його існування. Ця загрозу підсилилася неможливістю мати гарантоване безпечне помешкання, відсутністю продуктів харчування, ліків, засобів гігієни, інших засобів для існування, а подекуди і просто питної води. У термін «вимушений» туризм як ви міграції вкладаємо не лише необхідність переміщатися під тиском зовнішніх обставин, але й факт необхідності пускатися у подорож тим, хто раніше навіть боявся подорожував залишати звичну обстановку та нажите майно. На відміну від усталеного змісту терміна «туристична міграція», під якою розуміється тимчасовий виїзд людини з постійного місця проживання, «поїздки, які, як правило, не мають постійного характеру та відбуваються у різних напрямках» [37, с. 135], вимушена туристична міграція містить дуже незначний відсоток «доброї волі» чи власного бажання особи,котра зважилася на такий крок. Вимушене переміщення, започатковане з території України у 2022 році наразі не має ані постійного характеру, ані єдиного напрямку, ані визначеності щодо його тривання у часі. Перший етап міграції сьогодення наближався до біженства та пошуку притулку. При чому, його можна підрозділити на 2 стадії: внутрішня і/або зовнішня міграція. У цьому переміщенні співгромадян переважає етнонаціональний компонент, хоча він очікувано співіснує з проявами подальшого переселення тих,хто у вій час прибув до України у статусі мігранта. На наступному етапі додалася ознака трудової міграції. Наразі спостерігається навіть часткова рееміграція та іміграція, однак наступні стадії процесу поки спрогнозувати ще важко.

Варто відзначити й оскомі риси сьогоденної міграції, учасниками якої є переважно українці. Найперше, що привертає увагу, - це злагодженість дій потенційних мігрантів, попри стихійність і абсолютну неочікуваність процесу. Надзвичайно швидка організація - від волонтерської допомоги, спрямовано на забезпечення усіх соціальних потреб (що, власне, перетворює міграційний рух на майже туристичну подорож), до всілякого сприяння вітчизняних чиновників, дипломатів, міжнародних урядових і неурядових організацій; свтового суспільства в цілому. Останнє є максимальним виявом політичної, економічної, військової, гуманітарної глобалізації (термін автора Б.Т Боєцької-Пономаренко). Ці обставини якісно змінили концепт “міграція” за рахунок середньостатистично вищого морального рівня мігрантів, меншого бажання розривати зв'язки з батьківщиною. Країни-рецепієнти - на противагу очікуваному супротиву - демонструють максимальну відкритістю, сприяння, підтримку й прийняття переміщених осіб світовою громадськістю, а також надання останньою різноманітної допомоги мігруючим.

Викладене вище засвідчує необхідність переглянути використовувану номенклатуру та дефініції досліджуваного явища, концептуального оновити термінологію на позначення новітніх випадків міграції, а також тезаурус цієї сфери на загал.

Дигіталізація та наявність сучасних технічних засобів, - як-то відеокамери на переходах і пунктах пропуску через кордон, - відкривають нові можливості для фіксації та документування міграційних потоків. Це розширює коло дисциплін, дотичних до її вивчення, а також підкреслює значимість і релевантність інтегрованого мультидис- циплінарного підходу до подальшого вивчення проблеми переміщення осіб у світі.

Схематично наше бачення сучасної «класифікації міграції» можна представити у таблиці «мотивів» (по горизонталі), які відповідають основним видам і типам міграції, а також її «аспектів» (по вертикалі). На перетині цих двох «площин» розміщені універсальні підвиди та підтипи (виділені курсивом), котрі визначаються і співвідносяться за принципом «таблиці множення». Зазначимо, що усі підвиди та підтипи можуть комбінуватися між собою, а також уточнювати (конкретизувати, деталізувати, розширювати) більш, ніж один мотив (=вид, тип) міграції. Підкреслено новітній тип міграції, що зародився на території України (точніше - з неї до інших країн).

Таблиця 1Види міграції