Вплив війни між Україною та Росією на формування соціальних орієнтацій учнівської молоді
Порівняльний аналіз змін в соціальних та ціннісних орієнтаціях учнівської молоді у зв’язку з повномасштабними військовими діями в Україні. Визначення проблем, що виникли, й перспектив подальшої соціально-педагогічної роботи у воєнний та повоєнний періоди.
| Рубрика | Социология и обществознание |
| Вид | статья |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 02.03.2023 |
| Размер файла | 27,6 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
ВПЛИВ ВІЙНИ МІЖ УКРАЇНОЮ ТА РОСІЄЮ НА ФОРМУВАННЯ СОЦІАЛЬНИХ ОРІЄНТАЦІЙ УЧНІВСЬКОЇ МОЛОДІ
Куниця Тетяна Юріївна, кандидат педагогічних наук,
завідувач лабораторії соціальної педагогіки та соціальної роботи,
Інститут проблем виховання НАПН України
Анотація
У статті розглядається проблема формування соціальних орієнтацій та цінностей учнівської молоді в умовах воєнного стану .
Мета статті полягає у здійсненні порівняльного аналізу змін в соціальних та ціннісних орієнтаціях учнівської молоді у зв'язку з повномасштабними військовими діями в Україні та визначенні проблем, що виникли й перспективи подальшої соціально-педагогічної роботи у воєнний та повоєнний періоди.
Основними завданнями визначено такі: проаналізувати актуальний стан проблеми дослідження соціальних і ціннісних орієнтацій учнівської молоді; визначити пріоритетні соціальні та ціннісні орієнтації сучасної учнівської молоді в умовах воєнного стану; здійснити порівняльний аналіз змін в соціальних та ціннісних орієнтаціях учнівської молоді у зв'язку з повномасштабними військовими діями в Україні; визначити перспективи подальшої соціально-педагогічної роботи у воєнний та повоєнний періоди.
У дослідженні були використані теоретичні, емпіричні та статистичні методи.
В ході виконання дослідження було проаналізовано теоретичні та методичні джерела з проблеми дослідження, здійснено анкетування, статистичний та якісний аналіз результатів опитування й на основі отриманих даних визначено основоположні цінності учнівської молоді та їх соціальні орієнтації. Проведення анкетування в два етапи дозволило визначити динаміку змін соціальних орієнтацій в результаті повномасштабного вторгнення російських військ на територію України. В дослідженні виділено 4 напрямки: ціннісні орієнтації, соціальні орієнтації, сімейно-орієнтовані очікування та життєві стратегії.
Аналіз результатів дослідження дає підставу для висновку, що соціальні орієнтації учнівської молоді формуються безпосередньо під впливом зовнішніх і внутрішніх державних процесів. Впровадження воєнного стану в країні, внаслідок якого значна кількість представників учнівської молоді набули статусу внутрішньо переміщених осіб чи біженців у країнах Європи загострило увагу молоді на питаннях соціально-політичного характеру й змінило ієрархію цінностей й соціальних орієнтацій.
Новизна дослідження полягає у вивченні особливостей впливу соціально-політичної ситуації в країні та запровадження воєнного стану на формування соціальних орієнтацій учнівської молоді в динаміці, відстеженні ключових змін у ціннісних та соціальних орієнтаціях в умовах війни росії та України.
Ключові слова: цінності, соціальні орієнтації, воєнний стан, соціально-політичні умови, доступ до інформації, внутрішньо переміщені особи.
Abstract
Kunytsia Tetiana Yuryivna Candidate of Pedagogical Sciences, Head of the laboratory of social pedagogy and social work, Institute of Problems on Education of the National Academy of Sciences of Ukraine.
THE INFLUENCE OF THE WAR BETWEEN UKRAINE AND RUSSIA ON THE FORMATION OF SOCIAL ORIENTATIONS OF STUDENT YOUTH.
The article examines the problem of forming social orientations and values of student youth in the conditions of martial law.
The purpose of the article is to carry out a comparative analysis of changes in the social and value orientations of schoolchildren in connection with full-scale military operations in Ukraine and to identify the problems that have arisen and the prospects for further socio-pedagogical work in the war and post-war periods.
The main tasks are defined as follows: to analyze the current state of the problem of researching the social and value orientations of student youth; to determine the priority social and value orientations of modern student youth in the conditions of martial law; carry out a comparative analysis of changes in the social and value orientations of student youth in connection with full-scale military operations in Ukraine; determine the prospects of further socio-pedagogical work in the war and post-war periods.
Theoretical, empirical and statistical methods were used in the research.
In the course of the research, theoretical and methodological sources on the research problem were analyzed, questionnaires, statistical and qualitative analysis of the survey results were carried out, and based on the obtained data, the fundamental values of schoolchildren and their social orientations were determined. Conducting a survey in two stages made it possible to determine the dynamics of changes in social orientations as a result of the full-scale invasion of Russian troops on the territory of Ukraine. The study identified 4 directions: value orientations, social orientations, family-oriented expectations, and life strategies.
The analysis of the research results gives grounds for the conclusion that the social orientations of school youth are formed directly under the influence of external and internal state processes. The introduction of martial law in the country, as a result of which a significant number of student youth acquired the status of internally displaced persons or refugees in European countries, sharpened the attention of young people to issues of a sociopolitical nature and changed the hierarchy of values and social orientations.
The novelty of the research consists in the study of the peculiarities of the influence of the socio-political situation in the country and the introduction of martial law on the formation of social orientations of student youth in dynamics, tracking key changes in value and social orientations in the conditions of the war in Russia and Ukraine.
Keywords: values, social orientations, martial law, socio-political conditions, access to information, internally displaced persons.
Постановка проблеми
Людина є істотою соціальною, тому перебуваючи у постійних соціальних взаємодіях вона неодмінно належить до певної соціальної групи й відповідно є носієм цінностей і норм даної спільноти. Однак в процесі життєдіяльності люди змінюють своє положення у соціальній структурі по горизонталі і вертикалі й на те є багато об'єктивних і суб'єктивних причин. Подібна соціальна міграція зумовлює зміну образу життя, стилю поведінки, життєвих цінностей, мовного коду тощо аби з метою найшвидшої адаптації до нових умов життєдіяльності та нової соціальної групи.
Одним з головних чинників, що зумовлю соціальну міграцію та зміну життєвих цінностей та соціальних орієнтирів сучасної української молоді є військове протистояння, зумовлене вторгненням Росії в Україну.
Аналіз останніх досліджень і публікацій. У сучасних наукових дослідженнях проблема вивчення ціннісних орієнтацій особистості розглядається в напрацюваннях теоретичного і прикладного характеру. Більшість досліджень присвячено аналізу ціннісних орієнтацій на соціологічному рівні (О. Дейнека, А. Л. Журавльов, Ю. Колягіна, Л. Сокурянська, В. Ядов, В. Хащенко та ін.). Одним з перших, хто розглядав вплив війни та насильства на формування орієнтації на майбутнє був Курт Левін в часи Другої світової війни. Основна теза Левіна полягала в тому, що люди, здатні розвинути для себе «психологічне майбутнє», оцінюють несприятливі ситуації по-іншому та позитивніше, ніж інші, і тому краще за інших справляються зі скрутним становищем і переслідуваннями [7]. Левін провів емпіричне дослідження серед дітей, підлітків та дорослих, результати якого підтвердили, що психологічне майбутнє впливає на настрій і дії у повсякденному житті. «...Незалежно від того, правильна чи неправильна індивідуальна картина майбутнього в певний час, ця картина глибоко впливає на настрій і дії індивіда в той час» [7, 103-104].
Проблема соціальних очікувань дітей та молоді в умовах війни досліджувалася науковцями в Уганді після громадянської війни. Основу дослідження закладена адаптована до пост військової ситуації в країні. Було використано Шкалу майбутніх очікувань (FESA) [9], за допомогою якої вимірювалися очікування дітей та підлітків щодо свого майбутнього у таких сферах як освіта і робота, шлюб та сім'я, церква і суспільство [10].
Питанням розвитку дитини в контексті стихійних лих, воєн та тероризму присвячені роботи Енн С. Мастен і Анджела Дж. Нараян [8], а посттравмачний синдром дітей-солдатів розкривається у дослідженнях Сьєра Ліоне Бетанкурт та інших [6].
Українські реалії суттєво відрізняються від будь-яких військових конфліктів, що відбулися протягом останніх ста років. По-перше, воєнні дії фактично відбуваються в онлайн форматі, тому щільно заповнене інформаційне поле потребує високого рівня розвитку аналітичних навичок та критичного мислення. По-друге, хоча українська нація має тисячолітню історію, формування в Україні політичної нації найактивніше почалося тільки у 2014 році під загрозою зовнішнього військового вторгнення. Тому сформованість громадянської позиції, військово-патріотичне виховання набувають надзвичайного значення, як чинники, що впливають на формування ціннісних і соціальних орієнтацій дітей та молодію як майбутніх будівничих української держави.
Саме ціннісні та соціальні орієнтації визначають духовний стрижень особистості, відображують її ставлення до світу, до самої себе, визначають соціальну спрямованість і зміст соціальної активності, наповнюють життя змістом, формують світогляд. Аналізуючи цінності й соціальні орієнтації можна визначити рівень культурного розвитку суспільства, ступінь його цивілізованості, спектр інтересів, що превалюють у суспільстві [4, с. 6].
Соціальні орієнтації особистості, як частина суспільних очікувань, формуються у процесі життєдіяльності людини під впливом різних соціальних середовищ (зовнішній чинник), в яких функціонує особистість, та відповідно до її власних переконань та прагнень (внутрішній чинник).
На сьогодні у світі існує ряд досліджень щодо ситуації з молоддю під час та після війни. Дослідження присвячені країнам Африки, Південної Америки та Ізраїлю, тобто країнам, які перманентно перебувають у стані війни. Тому їхній досвід адаптації та соціального супроводу молоді в цій ситуації може бути корисним для України, але з урахуванням національних, культурних та соціально-економічних особливостей нашої держави.
Мета статті полягає у здійсненні порівняльного аналізу змін в соціальних та ціннісних орієнтаціях учнівської молоді у зв'язку з повномасштабними військовими діями в Україні та визначенні проблем, що виникли й перспективи подальшої соціально-педагогічної роботи у воєнний та повоєнний періоди.
Основними завданнями визначено такі:
1. Проаналізувати актуальний стан проблеми дослідження соціальних і ціннісних орієнтацій учнівської молоді.
2. Визначити пріоритетні соціальні та ціннісні орієнтації сучасної учнівської молоді в умовах воєнного стану.
3. Здійснити порівняльний аналіз змін в соціальних та ціннісних орієнтаціях учнівської молоді у зв'язку з повномасштабними військовими діями в Україні.
4. Визначити перспективи подальшої соціально-педагогічної роботи у воєнний та повоєнний періоди.
Виклад основного матеріалу
В ході виконання дослідження були використані теоретичні, емпіричні та статистичні методи. Теоретичні методи передбачали вивчення та аналіз сучасних науково-педагогічних, психологічних та соціологічних досліджень з питань формування цінностей та соціальних орієнтацій учнівської молоді, узагальнення соціального та психолого-педагогічного досвіду щодо ціннісного виховання молоді в умовах воєнного та післявоєнного стану. Використання емпіричних методів полягало у проведенні анкетування, формулюванні висновків згідно з отриманими даними. Статистичні методи дали можливість здійснити порівняльний аналіз емпіричних даних. Науково-дослідна робота охоплювала усі регіони України, за виключенням АР Крим та ОРДЛО. Всього в експерименті взяли участь 487 респондентів у віці від 14 до 18 років (учні ЗЗСО та студенти 1-2-х курсів ЗВО І-ІІ рівнів акредитації) з 20ти областей України. воєнний молодь ціннісні орієнтації
Проблема соціальних очікувань є актуальною тому, що уся система освіти, і виховання як її складова, зараз перебувають у стадії реформування. Для того щоб реформи були ефективними та дієвими і чиновники, як організатори і провідники і науковці, як розробники теорії та практики мають розуміти до чого прагнуть і чого чекають власне ті, для блага яких плануються і проводяться ці зміни, власне діти.
Соціальні очікування це установки на майбутнє в соціальному розвитку, які розкриваються в трьох площинах: офіційній, суспільній (громадській) та особистісній і формують три форми соціальних очікувань: нормативні, рольові, власно значимі. Державі належить офіційно-нормативна частина очікувань, яка орієнтована на створення та підтримку соціальної стабільності і соціально-економічний розвиток суспільства, його міжнародне визнання. Суспільні (громадські) очікування, по-перше, пов'язані з підвищенням якості життя, яке має гарантувати держава, а, по-друге, з місцем і роллю особистості в системі громадянських відносин. Варто зазначити, що ці очікування є двосторонніми: як зі сторони особистості щодо виконання державою своїх обов'язків, так і з боку держави стосовно свідомої та цілеспрямованої діяльності кожного громадянина. Особистісні очікування відображують конкретні життєві плани (стратегії) конкретних людей. В основному вони не є сталими і часто носять ситуативний і не завжди послідовний характер. Пояснюється це і віковими особливостями, і зміною ціннісних орієнтацій суспільства, які впливають на ціннісні орієнтації особистості, і геополітичними впливами.
Саме тому було виділено такі 4 напрямки дослідження: ціннісні орієнтації, соціальні орієнтації, сімейно-орієнтовані очікування та життєві стратегії. Перший етап дослідження розпочався у 2021 році. І питання, які ставили респондентам не були пов'язані безпосередньо з війною, окрім ставлення до служби в армії. Але після 24 лютого ситуація в країні докорінно змінилася і у свідомості кожної людини відбулися зміни. Змінилися пріоритети і цілі, відбулась переоцінка цінностей взагалі і сімейних зокрема. Тому у квітні 2022 року було проведено нове опитування, яке дало можливість отримати актуальну інформацію і оцінити зміни, що відбулися, порівнявши отримані дані з попередніми результатами.
Зупинимося докладніше на отриманих результатах за кожним з напрямків.
Варто наголосити, що суттєво збільшилась кількість тих, хто зіткнувся з вимушеним переселенням. Якщо у 2021 році серед наших респондентів таких було 10%, зараз їх 65%.
Вільний доступ до інформації щодо організації освітнього процесу у повному обсязі мають 88,8%, 9,5% мають певні проблеми з цим, не мають доступу до інформації 1,7% опитаних.
Потрібну інформацію щодо освітніх ресурсів 91,9% отримують від начального закладу, 32,8% через соціальні мережі, через інші інтернет ресурси 16,2%, телебачення, як джерело інформації зазначили 5,8%.
Пріоритетними освітніми завданнями сьогодення 30,6% визначили отримання нових знань, 12,9% вступ до ЗВО, продовження навчання у своєму закладі освіти 66,9%, продовження навчання у закладах за місцем перебування 14,8%, не мають таких пріоритетів 5,7.
Серед опитаних, хто опинився в ситуації вимушеного переселення відсоток тих, для кого дуже важливим є продовження навчання саме у своєму закладі освіти складає 86,2.
Загалом важливість продовження навчання і здобуття освіти у різних типах закладів освіти як «дуже важливо» зазначили 67,7%, «скоріше важливо» 26,7%, «не важливо» 3,9%
Щодо важливості у майбутньому роботи та кар'єри 60,6% зазначили як «дуже важливо» і 31,4% як «скоріш важливо».
До 95% піднявся рівень орієнтованості на саморозвиток.
Лише 6% опитаних зазначили, що навчання (і зараз і в найближчому майбутньому) не є пріоритетним для них.
Особистісне спілкування 87% визначили як те, чого не вистачає. Проблеми технічного характеру (відсутність необхідних гаджетів, вільного доступу до інтернету) мають 25,7%.
Такі демократичні цінності як свобода слова, вибору є необхідними та важливими для 98,2% опитаних.
Для 38% стало надзвичайно важливим брати участь суспільному житті свого населеного пункту, ще 48% визначили це як «скоріше важливо». В той час, як під час пілотного експерименту лише 19% зазначили суспільне життя громади як важливу частину власного життя. Зріс рівень зацікавленості у набутті знань та навичок щодо можливостей участі молоді у суспільному житті.
В умовах воєнних дій суттєво підвищився рівень залученості до волонтерської та доброчинної діяльності (87,7 % проти 32,4% до війни). Якщо до війни ініціаторами доброчинної та благодійної діяльності частіше виступали дорослі (вчителі, батьки), то тепер це часто ініціюється представниками учнівської молоді.
Для 22,4 % важливим є профорієнтаційний супровід. Близько 30% випускників шкіл зазначили, що цього року не планують до ЗВО та закладів фахової передвищої освіти через те, що ті спеціальності, які вони обрали до війни тепер не вважають перспективними і хочуть мати час на роздуми щодо професійного самовизначення.
36,7% респондентів зазначили, що потребують соціально-психологічної та соціально-педагогічної допомоги. І хоча з 2014 року фахівці соціально-психологічної та соціально-педагогічної сфери вже набули певний досвід роботи з особами, що постраждали в результаті воєнних дій слід наголосити на таких аспектах проблеми:
- значно зросла кількість постраждалих, що потребують допомоги, відповідно має бути збільшена кількість фахівців, що будуть здатні її надати (Україна перша європейська країна, що стикнулася з питаннями допомого і підтримки постраждалих від воєнних дій в ХХІ столітті в таких масштабах);
- сьогоднішні переселенці набагато більше орієнтовані на повернення до місця свого постійного проживання і перебувають в стані «відтермінованого життя» (31,9% не мають довгострокових планів, ще 32,2% навіть не замислювалися над цим);
- сім'ї, зокрема батьки, мають потребу у дієвих механізмах підтримки дітей в умовах війни (показник потреби з боку дітей у підтримці з боку сім'ї та її згуртованості зріс до 90,7 % порівняно з 62,4% до війни);
- прагнення молоді мати можливість самостійно вирішувати свої проблеми актуалізує потребу у створенні дієвого інструментарії для цього, надання практичних знань та набуття навичок самодопомоги;
- питання правового і соціального захисту цивільного населення у воєнний час (39,2% на мають достатнього рівня знань з цього питання).
Відповідаючи на питання «Чи потрібно в наш час захищати батьківщину? Хто це повинен робити» 96% учнів відповіли, що захищати Батьківщину необхідно; з них 12% вважають, що повинні це робити лише чоловіки; 18% дотримуються думки, що це повинні робити виключно добровольці, контрактники або професійні військові;
10% вважає, що це мають робити політики і влада, зокрема, президент. По 2 % не визначились з відповіддю на питання або вважають, що захищати непотрібно. Службу в армії вважають громадянським обов'язком, зокрема, своїм 12% опитаних; не вважають 80%, не визначилися 8%. Такі відповіді були до початку широкомасштабного вторгнення РФ в Україну. Після початку війни ми ще раз поставили це питання. Порівняльний аналіз результатів представлено в таблиці.
Таблиця. Порівняльний аналіз результатів опитування щодо ставлення до військової служби та захисту Батьківщини
|
№ з/п |
Запитання |
Результати анкетування (2014 рік) |
Результати анкетування (2022 рік) |
|
|
1 |
Чи потрібно в наш час захищати батьківщину? |
Так -- 96% Ні -- 2,1% Не знаю -- 1,8% |
Так -- 98,5% Ні -- 0,5% Не знаю -- 1% |
|
|
2 |
Хто на вашу думку повинен захищати Батьківщину? |
Професійні військові або добровольці -- 18% Лише представники чоловічої статі -- 12% Солдати строкової служби -- 23% Усі громадяни, що відповідають за віком та станом здоров'я -- 35% Представники влади, зокрема президент -- 10% Важко відповісти -- 2% |
Професійні військові або добровольці -- 16% Лише представники чоловічої статі -- 9% Солдати строкової служби -- 19% Усі громадяни, що відповідають за віком та станом здоров'я -- 44% Представники влади, зокрема президент -- 11% Важко відповісти -- 1% |
|
|
3 |
Чи вважаєте ви службу в армії вважають громадянським обов'язком, зокрема своїм? |
Так -- 12% Ні -- 80% Не визначився -- 8% |
Так -- 27% Ні -- 67% Не визначився -- 6% |
За часи незалежності в Україні було проведено ряд соціологічних досліджень щодо ціннісних орієнтації української молоді. Зокрема, у 2011 році таке дослідження було здійснено ГО «Український інститут соціальних досліджень імені Олександра Яременка» та ВМГО «Клуб міжнародного співробітництва «Мандри» та Міністерством молоді та спорту у 2017 р. [3]. Дані дослідження визначали пріоритетні цінності та соціальні орієнтири молоді, які в обох дослідженнях у більшості респондентів полягали у виборі професії й кар'єрному зростанні. Також більше третини анкетованих молодих людей вбачають серед пріоритетів утворення щасливої родини чи пошук супутника життя.
Результати загально-національного опитування «Українське покоління Z: цінності та орієнтири», проведене Центром «Нова Європа» за підтримки Фонду ім. Фрідріха Еберта у 2017 році [2] виявляють деяке зміщення соціальних орієнтирів молоді в бік зростання рівня зацікавлення політичною ситуацією в країні та підвищення уваги до способів врегулювання збройного конфлікту з росією, що тривав з 2014 року на території здійснення операції об'єднаних сил (АТО).
Аналіз-звіт Всеукраїнського соціологічного дослідження «Сучасна молодь у стилі української незалежності» проведене Кіровоградською ОЮБ ім. Е. Меланюка у 2021 році [1] ілюструє, що серед опитаних 30-річчя незалежності України у більшості асоціюється (із 162 варіантів відповідей) з закінченням війни (5,88%), із свободою і волею (5,8%), з патріотизмом (5,13%), з суверенітетом (3,81%), з АТО (3,19%). Ці дані також демонструють концентрацію соціальних орієнтацій на загальнодержавних та національних питаннях.
Аналіз чисельних соціологічних досліджень та порівняння їх результатів з анкетуванням, проведеним в рамках даного дослідження дозволяють констатувати пряму залежність соціальних цінностей та орієнтацій від соціально-політичної ситуації в країні й з початком повномасштабного вторгнення Росії на територію України дана закономірність лиш загострюється: все більше учнівської молоді визначають захист своєї країни як власний громадянський обов'язок, а мир, свободу і незалежність як основні цінності після життя і здоров'я.
Висновки
Результати дослідження дають підставу для висновку, що соціальні орієнтації учнівської молоді формуються безпосередньо під впливом зовнішніх і внутрішніх державних процесів. Впровадження воєнного стану в країні, внаслідок якого значна кількість представників учнівської молоді набули статусу внутрішньо переміщених осіб чи біженців у країнах Європи загострило увагу молоді на питаннях соціально-політичного характеру й змінило ієрархію цінностей й соціальних орієнтацій. Можна констатувати зменшення впевненості молоді у завтрашньому дні, зростання ролі інформації та комунікації, збільшення рівня зацікавленості у волонтерській діяльності та роботі соціальних установ.
Сьогодні соціальні інститути, суспільні установи, громадські організації мають брати участь в процесі виховання підростаючого покоління з метою стабілізації психологічного стану в умовах воєнного стану; розстановки соціальних орієнтирів на основі патріотичних, громадянських засад; привчанні молоді до загальнолюдських норм, культури відносин, спілкування і діяльності в умовах воєнного й післявоєнного стану.
Результати дослідження можуть лягти в основу подальших соціологічних досліджень з метою створення освітніх, виховних, реабілітаційних, просвітницьких програм виховання сучасної учнівської молоді.
Література
1. Всеукраїнське соціологічне дослідження «Сучасна молодь у стилі української незалежності» проведене Кіровоградською ОЮБ ім. Е. Меланюка у 2021 році URL: http://lib.kr.ua/?page_id=1072 (дата звернення: 13.12.2022)
2. Загальнонаціональне опитування «Українське покоління Z: цінності та орієнтири», проведене Центром «Нова Європа» за підтримки Фонду ім. Фрідріха Еберта у 2017 URL: http://surl.li/eblgb (дата звернення: 13.12.2022)
3. Молодь України 2017. / Результати соціологічного дослідження. Тернопіль: ТОВ «Терно-граф», 2017. 72 с.
4. Паніна Н.В. Молодь України: структура цінностей, соціальне самопочуття і морально-психологічний стан в умовах тотальної аномії. Соціологія: теорія, методи, маркетинг. 2001. № 1. С. 5-26.
5. Ціннісні орієнтації сучасної молоді України (за результатами досліджень): Інформаційна брошура. Київ: СПД Соколянський А.Ю. 2011. 23 с.
6. Betancourt TS, Borisova II, Williams TP, Brennan RT, Whitfield TH, de la Soudiere M, Williamson J, Gilman SE. Sierra Leone's former child soldiers: a follow-up study of psychosocial adjustment and community reintegration. Child Dev. 2010 Jul-Aug; 81(4):107795. doi: 10.1111/j.1467-8624.2010.01455.x. PMID: 20636683; PMCID: PMC2921972.)
7. Lewin, K. Time perspective and morale. In G.W. Lewin (Ed.), Resolv-ing social conflicts New York: Harper & Brothers. 1948. pp. 103-124.
8. Masten AS, Narayan AJ. Child development in the context of disaster, war, and terrorism: pathways of risk and resilience. Annu Rev Psychol. 2012;63/ pp. 227-57. doi: 10.1146/annurev-psych-120710-100356. Epub 2011 Sep 19. PMID: 21943168; PMCID: PMC5858878.)
9. McWhirter, E.H. & McWhirter, B.T. Adolescent future expectations of work. Education, family, and community development of a new measure. Youth Soc. 40, 2008 pp. 182-202. doi: 10.1177/0044118X08314257)
10. Saupe, L. B., Goflmann, K., Catani, C., & Neuner, F. Adolescent Life Perspectives After War: Evaluation and Adaptation of the Future Expectation Scale in Uganda. Frontiers in psychology, 2019. 10, pp. 15-27. https://doi.org/10.3389/fpsyg.2019.01527)
References
1. Vseukrayins'ke sociologichne doslidzhennya «Suchasna molod' u sty'li ukrayins'koyi nezalezhnosti» provedene Kirovograds'koyu OYuB im. E. Melanyuka u 2021 roci URL: http://lib.kr.ua/?page_id=1072 (data zvernennya: 13.12.2022)/ (in Ukrainian)
2. Zagal'nonacional'ne opy'tuvannya «Ukrayins'ke pokolinnya Z: cinnosti ta oriyenty'ry'», provedene Centrom «Nova Yevropa» za pidtry'mky' Fondu im. Fridrixa Eberta u 2017 URL: http://surl.li/eblgb (data zvernennya: 13.12.2022)/ (in Ukrainian)
3. Molod' Ukrayiny' 2017. / Rezul'taty' sociologichnogo doslidzhennya. Ternopil': TOV «Terno-graf», 2017. 72 s. (in Ukrainian)
4. Panina N.V. Molod' Ukrayiny': struktura cinnostej, social'ne samopochuttya i moral'nopsy'xologichny'j stan v umovax total'noyi anomiyi. Sociologiya: teoriya, metody', markety'ng. 2001. # 1. S. 5-26. (in Ukrainian)
5. Cinnisni oriyentaciyi suchasnoyi molodi Ukrayiny' (za rezul'tatamy' doslidzhen'): Informacijna broshura. Ky'yiv: SPD Sokolyans'ky'j A.Yu. 2011. 23 s. (in Ukrainian)
6. Betancourt TS, Borisova II, Williams TP, Brennan RT, Whitfield TH, de la Soudiere M, Williamson J, Gilman SE. Sierra Leone's former child soldiers: a follow-up study of psychosocial adjustment and community reintegration. Child Dev. 2010 Jul-Aug; 81(4):107795. doi: 10.1111/j.1467-8624.2010.01455.x. PMID: 20636683; PMCID: PMC2921972.)
7. Lewin, K. Time perspective and morale. In G.W. Lewin (Ed.), Resolv-ing social conflicts New York: Harper & Brothers. 1948. pp. 103-124.
8. Masten AS, Narayan AJ. Child development in the context of disaster, war, and terrorism: pathways of risk and resilience. Annu Rev Psychol. 2012;63/ pp. 227-57. doi: 10.1146/annurev-psych-120710-100356. Epub 2011 Sep 19. PMID: 21943168; PMCID: PMC5858878.)
9. McWhirter, E.H. & McWhirter, B.T. Adolescent future expectations of work. Education, family, and community development of a new measure. Youth Soc. 40, 2008 pp. 182-202. doi: 10.1177/0044118X08314257)
10. Saupe, L. B., Goflmann, K., Catani, C., & Neuner, F. Adolescent Life Perspectives After War: Evaluation and Adaptation of the Future Expectation Scale in Uganda. Frontiers in psychology, 2019. 10, pp. 15-27. https://doi.org/10.3389/fpsyg.2019.01527)
Размещено на Allbest.ru
...Подобные документы
Психічний та соціальний розвиток учнівської молоді. Організація роботи щодо розвитку соціальних навичок учнівської молоді завдяки використанню діалогових технологій. Поняття "соціальні навички" та їх значення для становлення особистості молодої людини.
дипломная работа [528,3 K], добавлен 19.11.2012Рейтинг життєвих орієнтацій молоді - важливий показник трансформаційних змін в Україні. Рівень важливості складових життя молоді. Погляди молодого покоління на обов’язки батьків. Ставлення до своєї держави та почуття відповідальності молоді за її долю.
реферат [39,1 K], добавлен 09.11.2010Соціально-правовий аспект роботи із дітьми в Білоцерківському районному центрі соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді. Розробка та впровадження проектних технологій у роботі з дітьми. Надання психолого-педагогічної та юридичної допомоги молоді.
дипломная работа [261,1 K], добавлен 04.06.2016Експоляція зарубіжного досвіду підготовки учнівської молоді до відповідального батьківства в систему освіти України. Підготовка молоді до сімейного життя з позиції гендерного підходу. Емпіричне вивчення готовності юнацтва до виконання сімейних ролей.
дипломная работа [292,0 K], добавлен 25.08.2012Молодь як суб’єкт соціального захисту. Нормативно-правова база соціального захисту молоді. Особливості організації роботи соціальних служб для молоді. Приблизна програма реалізації молодіжної політики в регіоні. Практика соціального захисту молоді.
магистерская работа [114,5 K], добавлен 10.11.2010Концептуальні засади соціальної роботи з сім’ями, жінками, дітьми, молоддю в Україні. Нормативно-правові засади реалізації соціальної молодіжної політики центрами соціальних служб. Державна програма сприяння працевлаштуванню і вторинній зайнятості молоді.
дипломная работа [864,1 K], добавлен 19.11.2012Діяльність центрів соціальних служб для молоді України: соціально-медична; психолого-педагогічна; правова; матеріальна (з розподілом на речову та грошову); інформаційна. Структура цінностей молоді та морально-психологічний стан: результати дослідження.
реферат [80,7 K], добавлен 07.03.2010Поняття зайнятості молоді як соціально-економічної категорії, її характерні риси та значення в суспільстві, критерії визначення рівня. Глибокий аналіз та диференціація молоді в розрізі вікових границь. Тенденції молодіжної зайнятості в сучасній Україні.
курсовая работа [67,7 K], добавлен 14.01.2010Особливості життя молоді у наш час. Вплив негативних процесів на поведінку молоді. Особливості злочинності в молодіжному середовищі в Україні, ставлення молоді до незаконних дій. Етапи збирання первинних матеріалів, аналіз матеріалів дослідження.
отчет по практике [3,0 M], добавлен 15.05.2010Молодь як об’єкт соціальних досліджень. Проблеми сучасної української молоді. Соціологічне дослідження "Проблеми молоді очима молодих" та шляхи їх розв’язання. Результати загальнонаціонального опитування молоді. Особливості розв’язання молодіжних проблем.
курсовая работа [121,5 K], добавлен 26.05.2010Дослідження ступеню поширеності серед молоді різних форм негативного поводження. Аналіз морального вигляду сучасної молоді. Виховання моральних якостей, формування естетичних смаків, позитивних мотивів навчання, забезпечення зв'язку навчання з життям.
реферат [99,6 K], добавлен 04.07.2010Формування системи ціннісного світогляду під впливом глобальної зміни ієрархії загальнолюдських вартісних орієнтацій. Вплив освіти на становлення цінностей сучасної молоді. Здобуття знань в умовах ринку як інструмент для задоволення особистих інтересів.
курсовая работа [61,9 K], добавлен 22.03.2011Соціологічне дослідження поглядів студентської молоді на матеріальні та духовні потреби, аналіз змін у вимірюванні життєвих цінностей. Вплив релігії на формування життєвих потреб молоді. Оцінка молодими людьми становища суспільства, в якому вони живуть.
курсовая работа [2,0 M], добавлен 02.08.2012Місце соціології молоді у системі соціологічного знання та у державній молодіжній політиці. Основні поняття і категорії соціології молоді. Проведення пошукового дослідження молодіжних проблем та необхідність розвитку соціології молоді в Україні.
реферат [22,6 K], добавлен 24.01.2008Поняття "молодь" як об'єкт культурологічних досліджень. Особливості формування політичного менталітету. Сутність та особливості політичної соціалізації української молоді. Форми політичної участі молоді в Україні та їх вплив на демократичний процес.
курсовая работа [331,8 K], добавлен 02.06.2010Сутність програмного регулювання соціальної сфери. Класифікація державних соціальних програм та методологія їх розробки. Загальні підходи до оцінки ефективності соціальних програм. Порівняльний аналіз міських цільових програм міст Одеси та Луганська.
курсовая работа [61,4 K], добавлен 07.03.2010Соціально-психологічні особливості студентства. Методика дослідження рівня залученості студентської молоді до вживання алкоголю. Корекційно-профілактична програма попередження та пом’якшення дії соціально-психологічних чинників на алкоголізацію молоді.
курсовая работа [97,9 K], добавлен 01.04.2014Аналіз еволюції соціальних уявлень про щастя, зміна тенденцій їх розвитку від античної розмитості до індивідуалізації. Проведення соціологічного дослідження серед студентів "Основні складові щастя у розумінні сучасної молоді", результати анкетування.
практическая работа [22,5 K], добавлен 26.05.2015Проблема соціальних змін, їх механізми. Різні типи механізмів соціальних змін та розвитку. Поняття "гемейншафт" і "гезельшафт". Система поділу праці в суспільстві. Причини становлення і розвитку цивілізацій. Єдність світу. Особливості глобальних проблем.
контрольная работа [21,1 K], добавлен 19.09.2013Соціологічне дослідження стосовно ставлення молоді (студентства) до системи освіти на сучасному етапі. Дослідження важливості здобуття освіти для студентів 1-го курсу. Визначення готовності студентів до змін та реформ в системі сучасної освіти.
практическая работа [2,4 M], добавлен 26.05.2010
