Галузевий розподіл української науки і проекція на міжнародну арену

Размещено на http://www.allbest.ru/

Галузевий розподіл української науки і проекція на міжнародну арену

Я вірю в величне майбутнє України.

В. Вернадський

Тетяна Симоненко,

У публікації досліджено галузевий розподіл науки України та розглянуто його проекцію на міжнародну арену. Проаналізовано результати, виявлено причини явних диспропорцій, визначено напрями їх диверсифікації. Наголошено, що планування і координація наукових досліджень мае відповідати динамічній природі інновацій. Зроблено висновок, що сучасні напрацювання у сфері накопичення й обробки наукової інформації, глибокий аналіз отриманих даних повинні стати важливим аспектом на етапі прийняття управлінських рішень щодо інноваційного розвитку економіки країни.

Ключові слова: галузі науки, бібліометричний моніторинг, розподіл, науковий потенціал. наука бібліометричний моніторинг економіка

Tetiana Symonenko,

PhD (Social Communications), Head of Department,

V. I. Vernadsky National Library of Ukraine

Industrial Distribution of Ukrainian Science and its Projection on the International Arena

The planning and coordination of scientific research today must match the dynamic nature of innovation. Therefore, systematic monitoring and analysis of the state of development of national scientific potential is an appropriate and urgent task.

The purpose of this work is to explore and analyze the industrial distribution of science in Ukraine, to consider its projection on the international arena, to determine the direction of diversification. The research methodology is based on systematic and structural approaches, methods of bibliometrics and comparative analysis. The database Bibliometrics of Ukrainian Science was chosen as the information base for the study - the only register of scientific declarations (bibliometric profiles) of scientists in the Google Scholar, Scopus, Publons systems. The profile database has been formed since 2014 with the direct participation of the scientific community.

The obtained results are analyzed. The result is disappointing - we have a significant disproportion between the number of scientists in the industrial and non-industrial branches of science. Economic and social sciences are leading in terms of the number of scientists in Ukraine. However, their representation in the international arena is 17 and 19 times lower, respectively. The article identifies the causes of obvious disproportions, suggests ways to improve the situation.

Despite many years of destruction of Ukrainian science, several high-tech industries (physics and mathematics, engineering, chemistry) are represented in the international Scopus database. The reasons for significant disagreements between the scientific heritage of Ukrainian scientists and the degree of its representation in foreign systems are considered. It is concluded that modern developments in the field of accumulation and processing of scientific information, a deep analysis of the data obtained should become an important aspect of the scientific and innovative policy of managers to promote the eco nomic growth of Ukraine.

Keywords: branches of science, bibliometric monitoring, distribution, scientific potential.

Постановка проблеми

Визначальна роль наукових досліджень постає рушійною силою інноваційного розвитку країни та її конкурентоспроможності. В Україні наразі відсутня чинна методика експертизи та застарілий порядок формування стратегічних пріоритетних напрямів [1]. Значний внесок у реалізацію цього важливого напряму діяльності здійснюють Рада президентів академій наук України та Експертна рада з питань оцінювання тем фундаментальних науково-дослідних робіт при НАН України. Робота цих органів сприяє розробленню та реалізації узгодженої наукової політики, підготовці та внесенню у владні структури пропозицій з удосконалення нормативно-правової бази функціонування наукової сфери, матеріально-технічної і фінансової підтримки досліджень, поліпшення кадрового забезпечення [2]. Водночас координація наукових досліджень потребує посилення [3]. Тому проведення систематичного моніторингу та аналізу стану розвитку вітчизняного наукового потенціалу є доречним та актуальним завданням.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Дослідженню цього питання свого часу приділяли увагу вітчизняні вчені, зокрема: виявленням пріоритетних напрямів розвитку науки шляхом аналізу наукових публікацій у реферативному журналі «Джерело» займалася Н. Зайченко [24], на технічному прогнозуванні розвитку науки з використанням інформаційних ресурсів Державного фонду фундаментальних досліджень (дослідженні тенденцій, виявленні нових проблем і можливих шляхів їх розв'язання) акцентував увагу Б. Кияк [25], аналізу внеску українських учених у світову науку на прикладі бази даних Scopus присвячені праці Д. Манько, І. Балагура [26], А. Корецького [27]. Проте, незважаючи на наявність досліджень подібної тематики, зазначимо, що зміна технологій електронної обробки даних і використання можливостей сучасних бібліометричних ресурсів вимагають нових рішень і комплексного стратегічного підходу до отримання аналітичної інформації про потенціал науки в Україні і перспектив для її врахування в процесі прийняття рішень.

Постановка завдання

Мета роботи - дослідити і проаналізувати галузевий розподіл науки України, розглянути його проєкцію на міжнародну арену, визначити напрями диверсифікації.

Виклад основного матеріалу

Для проведення цього дослідження скористаємося методом бібліометричного аналізу. Як масив інформації може бути вибрана база даних авторефератів дисертацій, яка дає змогу виявляти напрями наукових досліджень в Україні за галузями науки і їх відповідність пріоритетним напрямам розвитку науки й техніки. Однак більш повну картину щодо наукового потенціалу дає можливість отримати система «Бібліометрика української науки» - єдиний реєстр наукових декларацій (бібліометричних профілів) вчених у системах Google Scholar, Scopus, Publons. База даних профілів формується з 2014 р. за безпосередньої участі наукової спільноти. Можна констатувати неухильність поступу проєкту та його становлення як інструменту моніторингу розвитку вітчизняної науки [4].

Становить інтерес галузевий розподіл науковців. Спочатку визначимо принцип розподілу: потужними науковими центрами в Україні є Національна академія наук та п'ять галузевих академій (Національна академія аграрних наук України, Національна академія правових наук України, Національна академія мистецтв України, Національна академія медичних наук України, Національна академія педагогічних наук України). У НАН України функціонують три секції (фізико-технічних і математичних наук; хімічних і біологічних наук; суспільних і гуманітарних наук). Враховуючи це, розподіл за галузями наук у «Бібліометриці української науки» відбувався відповідно: аграрні науки, суспільні науки, гуманітарні науки, медицина, педагогіка, фізика та математика, інформатика, технічні науки, науки про Землю, науки про життя, хімія та окремо виділена економіка.

Загальна кількість учених у «Бібліометриці української науки» визначається кількістю зареєстрованих профілів із системи Google Scholar. Станом на лютий 2022 р. це - 56,3 тис. учених. Серед них 7,4 тис. наукових працівників НАН України. За даними Президії НАН України станом на 01.01.2021 чисельність працюючих науковців була 14,5 тис. [5]. Тобто в «Бібліометриці української науки» зареєстровані тільки половина вчених Національної академії наук України. Порівняти кількість наукових і науково-педагогічних працівників інших відомств не є можливим, оскільки таких даних немає у відкритих джерелах. За даними державної служби статистики України кількість працівників, задіяних у виконанні наукових досліджень і розробок за 2020 р, становить 78,9 тис. [6].

При створенні інформаційно-аналітичної системи був використаний синергетичний підхід, що передбачає безпосередню участь самих вчених у формуванні бібліометричної бази моніторингу та оцінювання ефективності дослідницької діяльності, тому наявна кількість (не менше 50%) зареєстрованих профілів здатна відтворювати основні характеристики «генеральної сукупності» - коли профілі всіх українських вчених зареєстровані в системі.

Відображення реальної картини розподілу вчених України за галузями науки наведемо нижче на рис. 1.

Графік свідчить про значну диспропорцію між кількістю науковців у виробничій і невиробничій сферах (чисельність одних лише економістів більша, ніж фахівців, задіяних у всіх технічних галузях та агропромисловому комплексі). Така ситуація обумовлена тенденцією до розширення економічних факультетів і кафедр у технічних університетах [7].

Маючи таку картину, і дійсно дивним виглядає висновок з Річного звіту Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти за 2019 рік: «Для країни, яка декларує своєю ціллю інноваційний розвиток, вважаємо показник економічних університетів, що мають статус “національний”, у 5%, а аграрних і мистецьких по 8%, дещо дивним і таким, що потребує зміни» [8].

Рис. 1. Галузевий розподіл науковців, які створили бібліометричні профілі в Google Scholar

Друга за кількістю вчених галузь - суспільні науки, половина з числа яких - юридичні науки (право). Не секрет, що диплом юриста у більшості випадків не гарантує працевлаштування за фахом, адже юридичних факультетів, інститутів та університетів набагато більше, ніж це потрібно для ринку праці, згідно з даними дослідження ОБСЄ [9]. За даними Міністерства освіти і науки, перевипуск юристів в Україні становить 400%, а роботу за спеціальністю знаходить лише один із 12 випускників юридичних факультетів [10]. Дані ОБСЄ за 2010 р., і відтоді, як бачимо, мало що змінилося, кількість науково-педагогічних працівників з юридичних наук залишається достатньо великою.

Сумну картину спостерігаємо щодо фундаментальних наук. На прикладі фізиків і астрономів (НАН України) - їх чисельність за останні 10 років скоротилася майже вдвічі [11]. Зменшення годин природничих дисциплін (зокрема фізики, астрономії, хімії, біології, географії та екології) і їх спрощення в шкільній програмі (пропонується єдина дисципліна «Людина і природа»), що відбувається за підтримки МОН України і НАПН України - вже призводить до руйнації вітчизняної системи освіти і становить небезпеку для країни в цілому [12]. Серед інших проблем - нестача молодого поповнення. Бажаючих йти в аспірантуру та докторантуру на природничі та технічні спеціальності обмаль. Навіть на бюджетні місця закладам вищої освіти важко набрати студентів [13]. Про наслідки такої освітньої політики повідомив у своїй доповіді на Загальних зборах НАН України академік НАН України В. Локтев: «Молодь не сприймає не лише непристойно малу зарплату, а й роками неоновлюваний приладний парк, який не може забезпечити конкурентні дослідження, а інші - нікому не цікаві. Але країна не може обійтися без дивних людей, які займаються речами, загадковими для пересічного громадянина, бо без них будь-який прогрес зупиниться. Без них нікому буде вчити студентів, які тим самим втратять змогу стати інженерами, технологами, конструкторами, викладачами, фахівцями найвищої кваліфікації» [11].

Наведений нижче рис. 2 ілюструє публікаційну активність українських науковців у періодичних виданнях, що індексуються системою Scopus.

Рис. 2. Галузевий розподіл науковців, які мають бібліометричні профілі в Scopus

На лютий 2022 р. Scopus індексує вміст понад 25 тис. (https:// www.elsevier.com/solutions/scopus/how-scopus-works) активних назв наукових видань. Складовими елементами класифікаційної системи Scopus є 24 тематичні розділи. Вони розділяються на чотири галузі наук: природничі науки превалюють у процентному співвідношенні - 32%, на сусідньому рівні медицина - 31%. Наступними в рейтингу наповнюваності виступають науки про життя (20%) і дисципліни соціо- гуманітарної категорії (17%). Згідно з наявними в «Бібліометриці.» профілями зі Scopus (це 20% від загальної кількості зареєстрованих у «Бібліометриці...» вчених) відсоток науковців, що мають публікації із соціогуманітарних наук, становить 12%, медицини - 13%, наук про життя - 13%, фізичних наук - 62%.

Наведені дані дають підставу констатувати належну присутність у цій системі вітчизняних фахівців із природничих наук і водночас недостатню соціогуманітаріїв. Звичайно, що має місце своя специфіка оприлюднення наукових результатів: якщо для точних дисциплін домінуючою формою є журнальна публікація, то для соціогуманітарних - монографія. Представлення ж тез та матеріалів конференцій і монографій у Scopus далеко не повне [14].

Думка науковців соціогуманітаріїв з цього приводу: «Гуманітаристика є мовно- і культурозалежна, тоді як світова спільнота соціогуманітарних наук - гетерогенна і багатомовна. Міжнародний інтерес до багатьох тем, які важливі на національному рівні (наприклад, питання нормування української мови, проблемні і малодосліджені сторінки української історії, розвиток української економіки, двосторонні відносини України з країнами третього світу тощо), незначний і залежить від ситуативних чинників, світової кон'юнктури та глобальних інтересів, де відіграє роль зацікавлення світу Україною, її історією та культурою. Головний споживач продукту соціогуманітарних наук, отже, - національний, і домінантною мовою тут є українська мова» [15].

Отже, маємо таку картину, що представленість у Scopus українських вчених із суспільних наук у 19 разів нижче від загального числа наявних в Україні в цій галузі, економічних - у 17. Така диспропорція вже була відзначена вище і знову підтверджує висновок про дисбаланс між попитом та пропозицією робочої сили і порушує питання професійно- кваліфікаційної відповідності. Адже ефективність наукової діяльності визначається не тільки матеріальними та організаційними факторами, а й трудовою мотивацією вчених, їх прагненням до професійного зростання та наукової самореалізації [3].

Треба робити сміливі кроки до перспективних змін. Як зазначив академік НАН України І. Мриглод, «надзвичайно актуальне завдання сьогодні - максимально відкрити для світу публікації українських учених. Це означає, що інформацію про статтю можна знайти за ключовими словами, прізвищем автора чи за цитуванням з використанням сучасних наукових пошуковиків, таких як Scopus, Web of Science чи Google Scholar. Це важливо для іміджу країни, оскільки одним з основних показників наукової потуги держави є число публікацій, видимих для світу» [16].

Водночас потрібно розуміти причину суттєвих розбіжностей між науковим доробком українських учених і ступенем його представлення в зарубіжних системах [17].

Таблиця

Кількість журналів України та окремих ^{24 25 26 27 28} країн Євросоюзу

Цікаво знати та порівняти рівень витрат на наукові дослідження в наведених країнах. Так у 2018 р. в Україні частка витрат на наукові дослідження становила лише 0,47% ВВП, Іспанії - 1,2%, Польщі - 1,03%, Румунії - 0,5%. Протягом останніх 10 років спостерігається позитивна динаміка витрат на наукові дослідження в провідних країнах світу. Натомість в Україні має місце протилежна тенденція - частка витрат на наукові дослідження скоротилася з 1,16% до 0,45% ВВП [18].

Якщо брати за взірець журнали Іспанії, те що стосується мови видань: половина - 47%, видається лише іспанською мовою, 26% публікується іспанською та англійською мовами, а 18% - лише англійською [19]. Проаналізувавши мову видань Іспанії і України в DOAJ, маємо таку картину: з 908 іспанських журналів 827 (на першому місті) публікуються «і/або» іспанською мовою, потім англійською - 630; з 397 українських журналів - на першому місці англійська мова - 367 видань, на другому українська - 351. Тобто принаймні 827 українських видань повинно бути в DOAJ, якби питання було тільки в мові.

Критику в наукових колах також викликає комерція бібліографічних і реферативних систем: як зловживання платними послугами з публікації у журналах, що входять до цих систем, так і «немала» цінова політика з передплати доступу до них, а отже, малодоступість для вітчизняних вчених.

Публікація є частиною процесу дослідження і необхідна умова для виконання дослідження. Учений, надсилаючи свою роботу в журнал, передає право розпоряджатися подальшим її використанням. Саме видавництво заради прибутку створює бар'єри для доступу до інформації, використовуючи закон про авторське право. Автор, як правило, гонорар за наукові публікації не одержує: його дослідження проводилися на кошти платників податків, тому обов'язок ученого - відзвітувати перед суспільством опублікуванням отриманих результатів. Слід наголосити, що це не тільки обов'язок, а й бажання самого вченого [20].

Міністерство освіти і науки України з 2017 р. щороку проводить переговори з підключення понад 100 українських ЗВО та наукових установ міністерства до міжнародних реферативних баз даних за кошти держбюджету [21]. Означене зроблено з метою більшої їхньої популяризації серед вітчизняних учених, хоча бізнесові умови для публікацій та тиск щодо публікацій у журналах, які пов'язані з ними, виглядає не зовсім коректно і обнадійливо, виходячи з фінансового забезпечення працівників вітчизняної наукової сфери [22] і взагалі, економічної ситуації в країні. Парадоксальна ситуація: на кошти платників податків провести дослідження, а потім на кошти платників податків придбати доступ до бази даних, щоб ознайомитися з результатом проведеного дослідження у вигляді реферату - паразитуюча модель бізнесу транснаціональних корпорацій. І та кількість бізнесмен-посередників, що з'явилися і пропонують опублікувати будь-який матеріал у скопусівському журналі, називаючи конкретну суму - не вигадка [23].

Висновки

Планування пріоритетних напрямів інноваційної діяльності в Україні має бути сучасним і мобільним, відповідати динамічній природі інновацій. У цьому мають допомагати аналітичні центри, що володіють відповідними накопиченими базами знань, з урахуванням тенденцій розвитку світової науки. Одна з таких баз - «Бібліометрика української науки», створена в Національній бібліотеці України імені В. І. Вернадського, дала можливість дослідити і проаналізувати галузевий розподіл науки України і розглянути його проєкцію на міжнародну арену.

Результат невтішний. «Гуманізацію» української науки, яка триває уже не один десяток років, видно неозброєним оком: «країна, яка не може вибратися з економічної кризи, має найбільшу кількість учених-еконо- містів; у країні, де не виконуються чинні закони, стрімко зростає кількість юристів з науковими ступенями» [28].

Та не дивлячись на багаторічну руйнацію української науки, що тримається значною мірою на ентузіастах, декілька високотехнологічних галузей (фізика та математика, інженерія, хімія) гідно представлені в міжнародній базі даних Scopus. Наукові напрями, що мають регіональний інтерес (мова, історія, культура тощо), у ній майже відсутні. Слід зазначити, що ККД входження останніх у такі системи не може бути високим - оскільки вони не мають комерційного аспекту. Але в будь-якому випадку якість вітчизняних наукових видань потрібно покращувати, переглянути їх кількість, включити у всі можливі загальнодоступні національні і міжнародні бази індексування. Публікувати вагомі отримані результати спочатку українською мовою, розвиваючи наукову термінологію, у виданнях, що не помічені в «неетичній поведінці» [29]. Це дасть змогу поліпшити їх видимість, мати вплив на поступ відповідної системи наукового знання, а відтак і стати приводом для реальних змін у розвитку науки України. Розвиток науки для України - це питання самозбереження.

Список бібліографічних посилань

1. Георгієвський Ю. Законодавче регулювання пріоритетних напрямів інноваційної діяльності в Україні. Підприємство, господарство і право. 2021. № 2. С. 42-48. https://doi.Org/10.32849/2663-5313/2021.2.08

2. Національна академія наук України: статистичний і наукометричний аналіз ефективності наукового потенціалу / голов. ред. В. Л. Богданов ; НАН України, ДУ «Інститут дослідж. наук.-техн. потенціалу та історії науки ім. Г М. Доброва». Київ. 2018. 344 с.

3. Концепція розвитку Національної академії наук України на 2014-2023 роки. URL: https://www.nas.gov.ua/legaltexts/DocPublic/ P-131225-187-1.pdf

4. Симоненко Т Бібліометричні профілі в наукометрії. Наук. пр. Нац. б-ки України ім. В. І. Вернадського. 2017. Вип. 48. C. 328-338. URL: http://irbis-nbuv.gov.ua/everlib/item/er-0000001607

5. Довідка про Національну академію наук України. URL: https://www. nas.gov.ua/UA/About/Pages/default.aspx

6. Державна служба статистики України. URL: http://www.ukrstat.gov. ua/

7. Костенко Л. Й. Оцінки ефективності та орієнтири розвитку вітчизняної науки й освіти. Шляхи розвитку української науки: суспільний дискурс. 2021. № 8 (170). С. 3-10. URL: http://nbuviap.gov.ua/images/ nauka/2021/nauka8.pdf

8. Річний звіт Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти за 2019 рік. Київ. 2020. 244 с. URL: https://naqa.gov.ua/wp-content/ uploads/2020/02/%D0 %97 %D0 %B2 %D1 %96 %D1 %82-2020.pdf

9. Стан юридичної освіти на науки в Україні (результати дослідження) URL: https://www.osce.org/files/f/documents/1/d/108309.pdf

10. Що не так з підготовкою юристів в Україні? URL: https://dejure. foundation/library/scho-ne-tak-z-pidhotovkoiu-yurystiv-v-ukraini

11. Локтєв В. Чи має фундаментальна наука належний статус в Україні? Вісн. Нац. акад. наук України. 2021. № 6. С. 52-58. https://doi.org/10. 15407/visn2021.06.052

12. У НАН невдоволені об'єднанням шкільних предметів. URL: https:// osvita.ua/school/54836/

13. Про українських вчених та науку. URL: https://naqa.gov. ua/2020/06/5687/

14. Камінська A.. Назаровець C. Crossref як джерело наукометричних даних для соціальних та гуманітарних наук. Innovative technologies and scientific solutions for industries. 2018. № 3 (5). С. 26-34. https://doi. org/10.30837/2522-9818.2018.5.026

15. Відкритий лист до Міністерства освіти і науки України щодо змін до наказу про оцінювання результатів досліджень. URL: https:// ua.petitions.net/signatures/203462/start/40

16. Мриглод І. Проблеми і реалії української наукової сфери. Вісн. Нац. акад. наук України. 2013. № 5. С. 81-85.

17. Симоненко Т. Бібліометрика української науки. Вісн. Нац. акад. наук України. 2015. № 3. С. 91-94.

18. Витрати на наукові дослідження в Україні та світі. URL: http:// edclub.com.ua/analityka/rubryka-cikavo-znaty-vytraty-na-naukovi-doslid- zhennya-v-ukrayini-ta-sviti

19. Navas FeriTOndez. Miguel. Spanish scientific journals in Web of Science and Scopus Adoption of Open Access. relationship between price and impact. and internationality. 2016. 225 p. URL: http://hdl.handle.net/10803/401332

20. Костенко Л. Й., Жабін О. І., Копанєва Є. О., Симоненко Т В. Наукова періодика України та бібліометричні дослідження : монографія. Київ. 2014. 173 с.

21. Майже 100 українських вишів та наукових установ МОН отримають доступ до Scopus та Web of Science. URL: https://mon.gov.ua/ua/news/ usi-novivni-novini-2017-09-18-majzhe-100-ukrayinskix-vishiv-ta-naukovix- ustanov-mon-otrimayut-dostup-do-scopus-ta-web-of-science

22. Карпінський Б. А. Фінансово-економічне забезпечення активності та публікаційної відкритості працівників наукової сфери: управлінська доктрина. Проблеми економіки. 2017. № 4. C. 88-95.

23. Щоб мати потужну економіку, потрібно розвивати науку. URL: http://www.golos.com.ua/article/345994

24. Зайченко Н. Я. Выявление приоритетных направлений развития науки путем анализа научных публикаций, прореферированных в УРЖ Джерело в 1999-2002 гг. Библиотеки нац. акад. наук: проблемы функционирования, тенденции развития. 2003. Вып. 2. С. 49-59.

25. Кияк Б. Р Проблемний характер інформаційно-знаннево-прог- нозних атракторів у системі науки. Наука та наукознавство. 2009. № 2. С. 25-37.

26. Манько Д. Ю., Балагура І. В. Аналіз внеску українських учених у світову науку на прикладі бази даних SCOPUS. Науково-технічна інформація. 2014. Т 60, № 2. С. 23-28.

27. Корецький А. І. Відображення розвитку науки України та Євросоюзу в реферативній базі даних SCOPUS. Проблеми науки. 2012. № 11. С. 27-36.

28. Габович О. Гуманітаризація науки чи її криза? Вісн. Нац. акад. наук України . 2001. № 7. С. 54-61.

29. Габович О. Гіркі плоди фальсифікацій у науці. Вісн. Нац. акад. наук України. 2003. № 3. С. 37-42.

References

1. Heorhiievskyi, Yu. (2021). Zakonodavche rehuliuvannia priory- tetnykh napriamiv innovatsiinoi diialnosti v Ukraini [Legislative regulation of priority areas of innovation in Ukraine]. Pidpryiemstvo, hospodarstvo i pravo - Enterprise, Economy and Law, 2, 42-48 [in Ukrainian]. https://doi. org/10.32849/2663-5313/2021.2.08

2. Natsionalna akademiia nauk Ukrainy: statystychnyi i naukometrychnyi analiz efektyvnosti naukovoho potentsialu [National Academy of Sciences of Ukraine: statistical and scientometric analysis of the effectiveness of scientific potential]. Kyiv [in Ukrainian].

3. Kontseptsiia rozvytku Natsionalnoi akademii nauk Ukrainy na 2014-2023 roky [The concept of development of the National Academy of Sciences of Ukraine for 2014-2023]. [in Ukrainian]. Retrieved from http:// www.nas.gov.ua/legaltexts/DocPublic/P-131225-187-1.pdf

4. Symonenko, T. (2017). Bibliometrychni profili v naukometrii [Bibliometrics Profiles in Scientometrics]. Naukovi pratsi Natsionalnoi biblioteky Ukrainy imeni V. I. Vernadskoho - Transactions of V. I. Vernadsky National Library of Ukraine, 48, 328-338 [in Ukrainian]. Retrieved from http://irbis- nbuv.gov.ua/everlib/item/er-0000001607

5. Dovidka pro Natsionalnu akademiiu nauk Ukrainy [Information about the National Academy of Sciences of Ukraine]. [in Ukrainian]. Retrieved from https://www.nas.gov.ua/UA/About/Pages/default.aspx

6. Derzhavna sluzhba statystyky Ukrainy [State Statistics Service of Ukraine]. [in Ukrainian]. Retrieved from http://www.ukrstat.gov.ua/

7. Kostenko, L. (2021). Otsinky efektyvnosti ta oriientyry rozvytku vitchyz- nianoi nauky y osvity [Estimates of efficiency and guidelines of development of domestic science and education]. Shliakhy rozvytku ukrainskoi nauky: suspilnyi dyskurs - Ways of Development of Ukrainian Science: Social Discourse, 8 (170), 3-10 [in Ukrainian]. Retrieved from http://nbuviap.gov. ua/images/nauka/2021/nauka8.pdf

8. Richnyi zvit Natsionalnoho ahentstva iz zabezpechennia yakosti vyshchoi osvity za 2019 rik [Annual report of the National Agency for Quality Assurance in Higher Education for 2019]. (2020). Kyiv. 244 с. [in Ukrainian]. Retrieved from https://naqa.gov.ua/wp-content/uploads/2020/02/%D0 %97 %D0 %B2% D1 %96 %D1 %82-2020.pdf

9. Stan yurydychnoi osvity na nauky v Ukraini (rezultaty doslidzhennia) [The state of legal education in science in Ukraine (research results)]. [in Ukrainian]. Retrieved from https://www.osce.org/files/f/documents/1/d/108309.pdf

10. Shcho ne tak z pidhotovkoiu yurystiv v Ukraini? [What is wrong with the training of lawyers in Ukraine?]. [in Ukrainian]. Retrieved from https:// dejure.foundation/library/scho-ne-tak-z-pidhotovkoiu-yurystiv-v-ukraini

11. Loktiev, V. (2021). Chy maie fundamentalna nauka nalezhnyi status v Ukraini? [Does basic science have a proper status in Ukraine?]. Visnyk Natsionalnoi akademii nauk Ukrainy - Visnyk of the National Academy of Sciences of Ukraine, 6, 52-58 [in Ukrainian]. https://doi.org/10.15407/ visn2021.06.052

12. U NAN nevdovoleni obiednanniam shkilnykh predmetiv [The National Academy of Sciences is dissatisfied with the unification of school subjects]. [in Ukrainian]. Retrieved from https://osvita.ua/school/54836/

13. Pro ukrainskykh vchenykh ta nauku [About Ukrainian scientists and science]. [in Ukrainian]. Retrieved from https://naqa.gov.ua/2020/06/5687/

14. Kaminska, A., Nazarovets, S. (2018). Crossref yak dzherelo naukome- trychnykh danykh dlia sotsialnykh ta humanitarnykh nauk [Crossref as a source of scientometric data for Social & Human Sciences]. 3 (5), 26-34 [in Ukrainian]. https://doi.org/10.30837/2522-9818.2018.5.026

15. Vidkrytyi lyst do Ministerstva osvity i nauky Ukrainy shchodo zmin do nakazu pro otsiniuvannia rezultativ doslidzhen [Open letter to the Ministry of Education and Science of Ukraine regarding changes to the order on evaluation of research results]. [in Ukrainian]. Retrieved from https://ua.petitions. net/signatures/203462/start/40

16. Mryhlod, I. (2013). Problemy i realii ukrainskoi naukovoi sfery [Problems and realities of the Ukrainian scientific sphere]. Visnyk Natsion- alnoi akademii nauk Ukrainy - Visnyk of the National Academy of Sciences of Ukraine, 5, 81-85 [in Ukrainian].

17. Symonenko, T. (2015). Bibliometryka ukrainskoi nauky [Bibliometrics of the Ukrainian Science]. VisnykNatsionalnoi akademii nauk Ukrainy- Visnyk of the National Academy of Sciences of Ukraine, 3, 91-94 [in Ukrainian].

18. Vytraty na naukovi doslidzhennia v Ukraini ta sviti [Expenditures on research in Ukraine and the world]. [in Ukrainian]. Retrieved from http:// edclub.com.ua/analityka/rubryka-cikavo-znaty-vytraty-na-naukovi-doslid- zhennya-v-ukrayini-ta-sviti

19. Navas Fernondez. Miguel. (2016). Spanish scientific journals in Web of Science and Scopus Adoption of Open Access, relationship between price and impact, and internationality. 225 p. [in English]. Retrieved from http://hdl. handle.net/10803/401332

20. Kostenko, L. Y, Zhabin, O. I., Kopanieva, Ye. O., Symonenko, T. V (2014). Naukova periodyka Ukrainy ta bibliometrychni doslidzhennia [Scientific periodicals of Ukraine and bibliometric studies]. Kyiv. 173 p. [in Ukrainian].

21. Maizhe 100 ukrainskykh vyshiv ta naukovykh ustanov MON otrymaiut dostup do Scopus ta Web of Science [Almost 100 Ukrainian universities and research institutions of the Ministry of Education and Science will have access to Scopus and the Web of Science]. [in Ukrainian]. Retrieved from https://mon.gov. ua/ua/news/usi-novivni-novini-2017-09-18-majzhe-100-ukrayinskix-vishiv- ta-naukovix-ustanov-mon-otrimayut-dostup-do-scopus-ta-web-of-science

22. Karpinskyi, B. (2017). Finansovo-ekonomichne zabezpechennia aktyv- nosti ta publikatsiinoi vidkrytosti pratsivnykiv naukovoi sfery: upravlinska doktryna [Financial and economic support of activity and publication openness of workers in the scientific sphere: management doctrine]. Problemy ekonomiky- The Problems of Economy, 4, 88-95 [in Ukrainian].

23. Shchob maty potuzhnu ekonomiku, potribno rozvyvaty nauku [To have a strong economy, you need to develop science]. [in Ukrainian]. Retrieved from http://www.golos.com.ua/article/345994

24. Zajchenko, N. (2003). Vyyavlenie prioritetnyh napravlenij razvitiya nauki putem analiza nauchnyh publikacij, proreferirovannyh v URZH Dzherelo v 1999-2002 gg. [Identification of priority areas for the development of science through the analysis of scientific publications reviewed in the Ukrainian referee journal Dzherelo in 1999-2002]. Biblioteki nacionalnyh akademij nauk: Problemy funkcionirovaniya, tendencii razvitiya - Libraries of National Academies of Sciences: Problems of Functioning, Tendencies of Development, 2, 49-59 [in Russian].

25. Kyiak, B. (2009). Problemnyi kharakter informatsiino-znannievo- prohnoznykh atraktoriv u systemi nauky [The problematic nature of information-knowledge-predictive attractors in the system of science]. Nauka ta naukoznavstvo - Science and Science of Science, 2, 5-37 [in Ukrainian].

26. Manko, D., Balahura, I. (2014). Analiz vnesku ukrainskykh uchenykh u svitovu nauku na prykladi bazy danykh SCOPUS [Analysis of the contribution of Ukrainian scientists to world science using the SCOPUS database as an example]. Naukovo-tekhnichna informatsiia - Scientific and Technical Information, 2, 23-28 [in Ukrainian].

27. Koretskyi, A. (2012). Vidobrazhennia rozvytku nauky Ukrainy ta Yevro- soiuzu v referatyvnii bazi danykh SCOPUS [Reflection of the development of science in Ukraine and the European Union in the reference database SCOPUS]. Problemy nauky - Problems of Science, 11, 27-36 [in Ukrainian].

28. Habovych, O. (2001). Humanitaryzatsiia nauky chy yii kryza? [Humanization of science or its crisis?]. Visnyk Natsionalnoi akademii nauk Ukrainy- Visnykof the National Academy of Sciences of Ukraine, 7, 54-61 [in Ukrainian].

29. Habovych, O. (2003). Hirki plody falsyfikatsii u nautsi [Bitter fruits of falsifications in science]. Visnyk Natsionalnoi akademii nauk Ukrainy - Visnykof the National Academy ofSciences ofUkraine, 3, 37-42 [in Ukrainian].

Размещено на Allbest.ru