Знання як конкурентна перевага та інтелектуальний капітал фахівців освіти в умовах невизначеності

Размещено на http://www.allbest.ru/

Навчально-науковий інститут журналістики Київського Національного університету імені Тараса Шевченка

ЗНАННЯ ЯК КОНКУРЕНТНА ПЕРЕВАГА ТА ІНТЕЛЕКТУАЛЬНИЙ КАПІТАЛ ФАХІВЦІВ ОСВІТИ В УМОВАХ НЕВИЗНАЧЕНОСТІ

Черемних Інна Володимирівна доктор

наук із соціальних комунікацій, доцент

кафедри телебачення і радіомовлення

Анотація

Нові креативні продукти привертають все більше уваги клієнтів, особливо в такі часи невизначеності, як війна. Знання стають саме таким інноваційно-креативним продуктом, затребуваним активом як сучасного суспільства, так і будь-якого підприємства, яке прагне розвиватися і бути успішним. У вищих навчальних закладах під час освітнього процесу великі труднощі у сфері комунікації виявляються у таких чинниках, як невмінні слухати і бути почутим, побудові розлогої комунікації-монологу замість діалогової, наявності різноманітних комунікаційних бар'єрів в отриманні знань, зокрема, під час тривожних станів, спричинених війною. Тому нині все очевиднішою постає потреба у вмілому застосуванні комунікаційних навичок, що базуються на знаннях і належать до універсальних компетентностей, так званих Soft Skills, а також в екологічному використанні і циркуляції знань між всіма членами колективу. Тобто знання є не тільки інтелектуальним капіталом освітянської галузі, а й конкурентною перевагою, що потребує необхідних інструментів для ефективного управління.

Сьогодні, щоб бути успішним і досягти поставлених цілей у навчальному процесі, недостатньо викладачеві створити робочу програму для здобувача освіти, в якій означити мету, завдання модулів, а слід налагодити всі навчальні бізнес-процеси на новій основі, що базуватиметься на багатоваріантності, гнучкості, критичному мисленні. У такому брифі викладач виконуватиме роль не тільки таскменеджера, суворого керівника, а й співучасника, емпатичного наставника, здатного до активного діалогу відповідно концепції «замовник - виконавець», де замовником виступає здобувач освіти, а виконавцем - професорсько-викладацький склад.

Ключові слова: знання, освіта, інтелектуальний капітал, освітянський процес, управління знаннями, нематеріальний ресурс.

Abstract

Cheremnykh Inna Volodymyrivna Doctor of Science in Social Communications, Associate Professor of the Department of Television and Radio Broadcasting of the Educational and Scientific Institute of Journalism of Taras Shevchenko Kyiv National University

KNOWLEDGE AS A COMPETITIVE ADVANTAGE AND INTELLECTUAL CAPITAL OF EDUCATION SPECIALISTS IN CONDITIONS OF UNCERTAINTY

New creative products attract more and more customers' attention, especially in times of uncertainty such as war. Knowledge becomes just such an innovative and creative product, a sought-after resource of both modern society and any enterprise that seeks to develop and be successful. Great difficulties in the field of communication are manifested in such factors as the inability to listen and be heard, the construction of long-winded monologue communication instead of dialogue, the presence of various communication barriers in the acquisition of knowledge during the alarming conditions caused by the war during the educational process in higher educational institutions. Therefore, the need for skillful application of communication skills based on knowledge and belonging to universal competencies, so-called Soft Skills, as well as for the ecological use and circulation of knowledge among all team members, is becoming more and more obvious. That is, knowledge is not only the intellectual capital of the educational industry, but also a competitive advantage that requires the necessary tools for effective management.

In order, to be successful and achieve the goals set in the educational process, it is not enough for the teacher to create a work program for the student in which to define the purpose, tasks of the modules, but it is necessary to establish all educational business processes on a new basis, which will be based on multi variation, flexibility, critical thinking. In such a brief teachers play the role of not only a task manager, a strict leader, but also a partner, an empathetic mentor. Teachers are capable of active dialogue in accordance with the concept of "customer - executor", where the customer is the students, and the executor is the teaching staff.

Keywords: knowledge, education, intellectual capital, educational process, knowledge management, intangible resource.

Постановка проблеми

Ініціація нової ідеї чи нестандартного рішення народжується з нового знання, що пройшовши різні стадії життєвого циклу, має властивість збільшуватися, поширюватися, продаватися і приносить не тільки користь, а й прибуток. А в умовах цифровізації, гібридних воєн, знання перетворюється на могутній інтелектуальний капітал того, хто ним володіє. Таким чином, знання сьогодні є нематеріальним ресурсом розвитку як людини, так і організації в умовах жорсткої конкуренції.

Стратегія гіперконкурентної боротьби на освітянському ринку нині програє більш затребуваним інноваційним концепціям, адже незважаючи на потужні зусилля створення й просування товарів і послуг завдяки поширенню різних каналів комунікацій, традиційні підходи закладів освіти щодо надання послуг втрачають увагу споживачів знань. Традиційні методи викладання, завдяки бурхливому розвитку цифрових технологій, втрачають свої монопольні позиції щодо потреб студентів у тому вигляді, які були раніше. Інтерактивні методи навчання на основі новітніх цифрових технологій із використанням візуалізації контенту, залишаються пріоритетними у підході задоволення потреб студентів, сприяють розвитку їх креативності, таланту. Завдяки віртуальним Гугл-класам, платформам Zoom, GoogleMeet викладачі швидше отримують зворотний зв'язок від здобувачів освіти, реагують і оптимізують споживчий попит, встановлюють довірливі стейкхолдерські стосунки зі студентами. Здобувачі освіти перетворюються на справжніх амбасадорів навчальних брендів, стають їхнім рупором, сприяють віральності знань.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Міждисциплінарне поняття «знання» по-різному відображено у концепціях суспільного розвитку. Теорію нової економіки, яку досліджували П. Друкер, М. Кастельс, К. Сміт та інші, закріпив у терміні «економіка знань» американський економіст Ф. Махлуп у 1962 р. Цей концепт стосувався індустрії знань і полягав у тому, що знання відіграють визначну роль у сфері економіки і є джерелом зростання ВВП [1]. Пітер Друкер назвав суспільство, орієнтоване на знання, «неосферним». Крім того, він вважає, що саме менеджмент і тільки менеджмент, забезпечує в організаціях реальну ефективність накопичених знань і кваліфікації робітників [2].

Питаннями щодо розуміння специфіки використання, відтворення, поширення, управління знаннями займалися вчені з різних країн. Ми поділяємо думку українських науковців В. Пікалова та Г. Глухої, які зазначають, що «ефективне управління організаційними знаннями (колективними знаннями організації), особистісним досвідом і талантами працівників сприяє вирішенню суб'єктами господарювання найскладніших завдань, які ставить перед ними сучасний конкурентний ринок» [3, 164].

Проблемами конкуренції опікувалася чимала когорта дослідників із різних країн, серед яких ініціатори концепції «блакитного океану» Рене Моборн та В. Чан Кім. У своїй «Стратегії блакитного океану» вони зазначають, що головним пріоритетом на ринку виступає не конкуренція за увагу споживача, як було раніше у «червоному океані», а стратегія цінності, тобто користі для споживача. Вони стверджують, що можна створити бізнес без конкуренції, тобто необхідно «створити такий стрибок у цінності для покупців і компаній, завдяки якому відкривається новий, не охоплений конкуренцією простір ринку» [4, 32-33]. З огляду на те, що «блакитні океани поруч з вами у кожній галузі», як стверджують автори, це дозволяє розширювати потенційне коло чинників, що стимулюватимуть і привертатимуть увагу до знань як продукту та сприятимуть зростанню його додаткової вартості в освітянській сфері.

Модель інтелектуального капіталу організації, що полягає в «синергетичному ефекті узгодженої взаємодії людського, структурного і ринкового капіталів, що генерують переваги у створенні вартості, де під вартістю розуміється інтелектуальний капітал компанії», пропонує український дослідник В. Приймак [5, 62].

У період розквіту сучасних технологій все більшого значення набуває знаходження важелів управління інтелектуальними можливостями всіх учасників навчально-виробничого процесу, як здобувачів освіти, так і співробітників професорсько-викладацького складу. Вивчати і розуміти, як зароджуються ідеї, які думки сприяють цьому та що дає можливість ефективно втілювати їх у життя, зокрема, й на рівні, стимулів і емоцій, дозволяє така міжгалузева наука, як нейроменеджмент. Вивченню процесів прийняття управлінських рішень, що впливають на формування ефективного робочого середовища, лідерства присвячені праці таких українських дослідників, як В. Баранова, Н. Каді.

Віталій Баранов вважає, що «несвідоме просвітлення та інтуїцію» слід «включити у процес прийняття рішень» [6, 94]. А викладачка LvBS, консультантка із організаційного розвитку, лідерства і управління персоналом Наталія Кадя підкреслює, що «навички та знання -- цінні активи. Але значно важливішою стала здатність керувати стосунками та емоціями, необхідними в процесі ухвалення рішень» [7].

За прийняття рішень відповідають різні частини мозку, як-то рептильна, лімбічна система, що відтворює емоційний стан і неокортекс або раціональний мозок. Крім того, Г. Шнейдер впевнений, що у мозку людини існують дзеркальні нейрони, які здатні викликати емпатію до інших людей, можуть копіювати дії, емоційний і ментальний стан інших людей. Це дає нам беззаперечні можливості у виявлені бажань, намірів і цілей інших людей [8].

Мета статті - дослідження інструментів управління знаннями, що є інтелектуальним капіталом та забезпечує освітній процес конкурентними перевагами в умовах невизначеності й покращує циркуляцію інформації.

управління знання освітній інтелектуальний

Виклад основного матеріалу

Наразі існує безліч підходів до визначення знання. В науковій літературі воно трактується як частина свідомості; загальне у відображенні предметного різноманіття; спосіб впорядкування дійсності; певний продукт і результат пізнання; спосіб відтворення в свідомості об'єкту пізнання; інформація, що готова до продуктивного застосування, є дієвою та забезпечена змістом [9, 25]. Для того, щоб знання стали ресурсом компанії, зокрема й освітянської, слід забезпечити певний алгоритм дій із інформаційними ресурсами для впорядкування дійсності, виокремити структурні елементи й інструменти управління знаннями.

Одним із найдоцільніших чинників управління знаннями, на наш погляд, є модель українського дослідника Ю. Вовка, в якій він запропонував такі чотири основні аспекти менеджменту знаннями, як технології (дослідження даних і текстів, управління документообігом, засоби для організування спільної праці, корпоративні портали знань, системи підтримки прийняття рішень), інфраструктура (структура, бізнес-процеси), культура (усвідомлення ролі співробітника як носія знань, створення умов для обміну знаннями) та інформаційне забезпечення (домени, джерела, типи, засоби накопичення та засоби оновлення знань) [10, 343-352].

Якщо екстраполювати запропоновану модель Ю. Вовка на нинішню ситуацію в країні, під час військових дій в Україні, виникають питання. Чи працює ця модель під час повномасштабного вторгнення рф на територію України? Чи є потреба в реінтеграції запропонованої моделі, а також систем управління знаннями із запровадженням практичних кейсів, а також нейроменеджменту в умовах жорсткої конкуренції? Спробуємо з'ясувати це на прикладі журналістів бакалаврату, навчання яких забезпечує професорсько-викладацький колектив Навчально-наукового інституту журналістики (Нніж) КНУ імені Тараса Шевченка.

Що стосується технології (дослідження даних і текстів, управління документообігом, засоби для організування спільної праці, корпоративні портали знань, системи підтримки прийняття рішень) можна стверджувати, що панельні опитування студентів всіх курсів щодо ефективності дистанційного навчання, якості отриманих знань, очікувань, продуктивності/непродуктивності дисциплін, розчарувань та проблем здобувачів освіти проводяться регулярно завдяки одному із структурних підрозділів КНУ - інституту соціології. Для ефективнішої циркуляції інформації і комунікації в Нніж між студентами, викладачами, керівництвом у кожному підрозділі працюють чати вертикальної і горизонтальної комунікації в мобільних додатках, переважно телеграм, вайбер, в яких успішно функціонують корпоративні портали знань, системи підтримки прийняття рішень.

Навчально-виробничий процес не до кінця адаптувався до нових реалій. Він ще триває і відкриває як нові реперні больові точки зростання, так і покращує ефективність навчального процесу. На зустрічах завдяки цифровим платформам, переважно у Zoom, Google Meet, Skype та ін., студенти з викладачами обговорюють не тільки їхні проблеми й біль, триває розмова про здобутки, чим вони пишаються, що вдалося досягти в умовах невизначеності. І це те, на що можна спиратися і що, безумовно, надає ресурсності і мотивації на майбутнє.

Інфраструктура (структура, бізнес-процеси) за всі чотири роки навчання бакалаврату, вперше було здійснено перехід до дистанційного асинхронного навчання, що сприяло розвиткові креативності студентів, прискорило й поглибило опанування викладачами й студентами інструментів цифрових технологій. Це сприяло засвоєнню нових навичок і умінь. Крім того, стало більше спілкування викладачів зі студентами в пабліках, що, безумовно, покращило горизонтальну комунікацію, розвинуло емпатію та закріпило партнерські стосунки. Цей підхід можна назвати студентоорієнтованим і мережевоцентричним. З вересня впровадженні постійні зустрічі, віртуальні коворкінги зі студентами, де вони мають можливість поставити запитання викладачам, ближче познайомитись із гарантами освітніх програм.

Культура (усвідомлення ролі співробітника як носія знань, створення умов для обміну знаннями) - одні можливості стали недоступними, як-то, знімання різножанрових медіапродуктів, зокрема, репортажів, інтерв'ю у відповідних запланованих локаціях, проте, з'явились нові - інтерв'ювання за допомогою зуму, скайпу, смартфону та інших цифрових інструментів. Студенти стали більш усвідомленими, беруть на себе відповідальність за те, що вони самі, поступово, маленькими кроками, щоденною працею, кожен на своєму місці, здатен здолати труднощі й наблизити перемогу. А викладачі, своєю турботою, емпатією і опікою про студентів допоможуть їм здобути нові знання, які, звісно, потрібно щоразу оновлювати, зокрема, й завдяки концепту сталого розвитку - перманентної освіти.

Асинхронне навчання - вимушене і спричинене війною й агресією рф з одного боку, забирає у здобувачів освіти можливість творити й креативити під час практичних, лабораторних занять, коли лунає сигнал тривоги, а з іншого - надає можливості бути більш гнучкими, розвиває критичне мислення, сприяє швидшому дорослішанню, здійснює талановитий підхід до зміни плану А на план Б, В тощо. Це вкрай потрібно журналісту, медійнику сьогодні, адже студент стає більш усвідомленим і відповідальним за своє навчання і майбутнє. А це і є одним із головних аспектів нових компетентностей, якими має володіти до 2025 року кожен конкурентоздатний фахівець. Їх озвучив на Всесвітньому економічному Форумі (World Economic Forum) в Давосі Клаус Шваб [11].

Інформаційне забезпечення (домени, джерела, типи, засоби накопичення та засоби оновлення знань) сприяло налагоджені роботи навчальних платформ, зокрема, гугл-класів, moodle, які стали тими корпунктами й інформаційними хабами для спільної праці викладачів зі студентами, в яких народжуються інноваційні ідеї. Ще за часів коронавірусу тільки на кафедрі телебаченні і радіомовлення Нніж було створено три телеграм-канали #МійХештег, LEVEL, телеграм-канал кафедри, два з яких дотепер успішно функціонують. На них транслюються кращі студентські роботи, що мотивує їх і допомагає здобувачам освіти реалізовувати свої амбітні проєкти.

Конкуренція у період війни стає жорсткішою, але теорія «червоного океану» вже не працює, тому що освітянський ринок націлений не стільки на боротьбу за увагу споживача, скільки зосереджений на стратегії цінності, користі для здобувача освіти, що в період невизначеності, полягає в наданні студентові вибору і практичних навичок у той час, коли він здатен і зможе отримати ці знання. Тобто, можна констатувати, що діє індивідуальний, кастомізований підхід до споживача у часи невизначеності.

Зрозуміло, що у добу цифровізації та надшвидкого ритму життя навчальні програми у вищих навчальних закладах здатні втрачати актуальність, швидко ставати застарілими. За таких умов, у викладачів роботи стає більше, адже їм потрібно розробити концепцію освітньо-професійної програми, запропонувати й заохотити здобувача освіти обрати саме ту дисципліну, яка буде корисною для нього. Студенти мають можливість вибору. Цей процес можна порівняти з теорією «блакитного океану», в якій студенти й викладачі не конкурують у навчально-виробничому середовищі, а стають партнерами, націленими на кінцевий результат.

Крім того, до формування навчальної програми залучаються роботодавці, і, власне, ми теж не так давно були роботодавцями і розуміємо, що робоча програма - це укладена угода, бриф між викладачем і студентом, де студент виступає замовником освітньої програми, а викладач - виконавцем. А тому, як і в брифі, всі процеси мають бути детально, але чітко і коротко описані, зрозумілі обом сторонам. Тому, можливо, є сенс, дуже розлогі й складні робочі програми робити стислішими, на кшталт контракту із пропозиціями на основі взаємовигідних і досяжних для обох сторін умов виконання модулів і завдань, термінів виконання, процедур оцінювання відповідно до політики академічної доброчесності.

Практичні навички у дистанційному форматі навчання під час війни ускладнюються непростими умовами виживання, коли у будь-якої людини спрацьовує захисний механізм однієї із найдавніших частин мозку, стовбурової, що в процесі еволюції за будовою, є ідентичною мозку рептилій [12]. Під час прямих загроз життю, зокрема, військових дій, мозок людини здатний приймати рішення на основі таких сенсорно-моторних реакцій, як виживання. Тому здобувачі освіти й професорсько-викладацький склад, під час сигналів тривоги, йдуть в укриття для збереження життя, адже включається сигнал SOS для більш розвинутої частини мозку - лімбічної, яку ще називають емоційним мозком. Лімбічна частина відповідає за почуття, переживання, пам'ять і навчання; управляє біоритмами, проявом почуття голоду, контролює кров'яний тиск, сон, обмін речовин, ритм серця, стан імунної системи [12].

І, нарешті, коли в процес включається неокортекс - раціональний розум, що має трильйони сполучних нейронів і займає більшу частину черепної коробки, людина здатна приймати обмірковані рішення. Ця структура мозку сприймає, аналізує та сортує повідомлення від органів чуття. Неокортекс визначає свідомість людини і «вміє» міркувати, робити висновки, аналізувати, планувати, мріяти, допомагає нам бути творчими. В цій частині мозку формується людське «я» [12].

Чи вдається в таких непростих умовах надавати й опановувати знання? Про який продуктивний стан може йти мова у всіх учасників освітнього процесу в умовах невизначеності? Чи здатні здобувачі освіти з викладачами в умовах війни виготовляти ефективні й корисні медіапродукти?

На переконання професора нейронаук Дейола Лі, а також професора психології та психіатрії Доріс Макконнелл Дюберг із Єльського університету, ми «вчимося лише тоді, коли є невизначеність, і це добре», «насправді ми не хочемо постійно вчитися». Після проведених дослідженнях на приматах, вони дійшли висновку, що у багатьох випадках «навчання - це палиця з двома кінцями», - зауважив Лі. «Навчаючись, наприклад, гольфу, ми наполегливі, незважаючи на невдачі, у спробах виконати прямий кидок, досягти результату». «Однак, як тільки наші спроби вдосконалюються, хороші звички закріплюються, навчання чомусь новому може лише завадити продуктивності» [13].

Подібна ситуація виникла і у нас під час дистанційного навчання в умовах війни. Студенти першого курсу під час наших з ними практичних занять із «Основ медіавиробництва» встигли опанувати лише незначну частину навичок і вмінь, що обули заплановані курсом. Після військового вторгнення рф на теритоію України, ініціативна група звернулася до мене з проханням допомогти їм створити документальний фільм про історії людей, які вимушено опинилися за межами країни, висвітлити події війни їхніми очима. Цим вони намагалися продемонструвати свою користь країні, віру в перемогу, причетність до згуртованості українського народу, навіть на відстані, за кордоном. Тобто, цей медіапродукт створювався поза межами навчального плану, з ініціативи самих студентів, моїх онлайн порад, створенному Гугл-класу із завантаженням до нього відеоматеріалів та інших прикладів створення подібних медіапродуктів. Знаходячись постійно в Україні, незважаючи на постійні сигнали тривоги, загрози життю, намагалася завжди зустрічатися зі студентами за домовленістю в зумі. Крім професійних порад (Hard Skills), постійно підбадьорювала, надихала й мотивувала (Soft Skills) команду студентів-однодумців, що позначилося на ефективному результаті - створенні медіапродукту «З вірою у перемогу», який транслювався в соціальних мережах та телеграм-каналі #МійХештег [14].

Висновки

Знання здатні стати надійним інтелектуальним ресурсом вищих навчальних закладів, забезпечити освітній навчально-виробничий процес конкурентними перевагами, навіть в умовах невизначеності, зокрема, під час дистанційного навчання у період військових дій. Щоб знання перетворилися на конкурентний потенціал, пропонується застосувати такі інструменти управління:

- доповнити чотири основні аспекти менеджменту знаннями моделі українського дослідника Ю. Вовка, нейроменеджментом, що забезпечуватиме використання можливостей мозку людини та сприятиме мотивації, залученості всіх учасників освітнього процесу до продуктивного результату, гнучкості у прийнятті рішень, вмінні швидко реагувати і вчасно змінювати план А на Б, В, Г;

- запровадити індивідуальний підхід до кожного учасника освітнього процесу на основі універсальних компетентностей Soft Skills, що надасть можливості покращити циркуляцію інформації. Це можливе за умов асинхронного навчання, що сприяє отриманню і засвоєнню знань у період нефіксованого часового проміжку;

- запропонувати практичні поради учасникам навчально-освітнього процесу з використанням відеота інших технологічних можливостей (Hard Skills) для побудови комунікаційного діалогу й подолання різноманітних комунікаційних бар'єрів в отриманні знань;

- заохочувати на постійній основі онлайн-зустрічі, віртуальні коворкінги зі студентами, що сприятиме здоровій конкуренції, заснованій на стратегії цінності, користі для здобувачів освіти. Для цього бажано створювати бриф, в якому мають бути описані чітко, коротко й зрозуміло обом сторонам умови досягнення результату. Це сприятиме виготовленню корисних медіапродуктів, затребуваних на медіаринку.

Отже, для того, щоб вищі навчальні заклади освіти успішно розвивалися в умовах цифровізації, були конкурентоздатними, навіть у часи невизначеності, гібридних воєн, слід вчасно реагувати на запити всіх учасників навчально-виробничого процесу, вміло вибудовувати діалог, ефективно застосовувати комунікаційні навички, що базуються на знаннях і належать до універсальних компетентностей, дбати про екологічне використання і циркуляцію знань між всіма членами колективу не тільки завдяки інформаційним технологіям, а й на основі нейроменеджменту. Ці інструменти здатні покращити горизонтальну комунікацію, розвинути емпатію між учасниками комунікаційного процесу, закріпити і посилити партнерські стосунки на основі здорової конкуренції, забезпечити студентові вибір практичних навичок у той час, коли він здатен і зможе отримати ці знання.

Література

1. Machlup F. The Production and Distribution of Knowledge in the United States. Princeton, 1962.

2. Друкер П. Енциклопедія менеджменту. Видавничий дім «Вільямс», 2004. 432 с.

3. Пікалов В., Глуха Г. Менеджмент знань: методологічний аспект освіти та навчання. Економічний нобелівський вісник. 2016. No 1 (9). С. 164-174.

4. Кім В., Моборн Р. Стратегія блакитного океану. Як створити безхмарний ринковий простір і позбутися конкуренції, пер. І. Андрющенка. Harvard Business Review Press, 2016. 384 с.

5. Приймак В. Управління знаннями. Підручник. Київ. КНУ імені Тараса Шевченка, 2019. 240 с.

6. Баранов В. Нейроменеджмент як сучасний напрям розвитку управління / В. В. Баранов // Науковий вісник Льотної академії. Серія: Економіка, менеджмент та право: збірник наукових праць. Вип. 3-4 / голов. ред. М. С. Письменна. Кропивницький: ЛА НАУ, 2021. С. 91-97. DOI: 10.33251/2707-8620-2021-3-4-91-97

7. Кадя Н. Епоха нейроменеджменту (18 серпня 2020). https://lvbs.com.ua/news/epohanej romenedzhmentu/

8. Schneider Gerald E. Brain Structure and Its Origins: in Development and in Evolution of Behavior and the Mind. The MIT Press, 2014. 728 p.

9. Довгань Л., Ситник Н. Креативний менеджмент. Навч. посібник. Київ. ВД Винниченко, 2014. 248 с.

10. Вовк Ю. Процес управління знаннями підприємства та його особливості / Ю. Вовк // науковий вісник НЛТУ України. 2013. вип. 23. C. 343-352.

11. Whiting K. These are the top 10 job skills of tomorrow - and how long it takes to learn them. https://www.weforum.org/agenda/2020/10/top-10-work-skills-of-tomorrow-how-long-it-takesto-learn-them/ (accessed 21 October 2020).

12. Нейроменеджмент: базові знання про партнерство з власним мозком https://executives.com.ua/neiromenedzhment-bazovi-znannia-pro-partnerstvo-z-vlasnym-mozkom/

13. Aren't sure? Brain is primed for learning July, available at: https://news.yale.edu/ 2018/07/19/arent-sure-brain-primed-learning (accessed 19 July 2018).

14. Telegram. Department of TV and Radio, available at: https://t.me/miyheshteg (accessed 19 July 2022).

References

1. Machlup, F. (1962). The Production and Distribution of Knowledge in the United States. Princeton, 1962.

2. Druker, P. (2004). Enciklopedia menedgmenta [Encyclopedia of management]. Publishing house Williams, 432 p.

3. Pikalov, V., Hlukha, H. (2016). Menedzhment znan: metodolohichnyi aspekt osvity ta navchannia. Ekonomichnyy nobelivskyy visnyk. [Knowledge management: methodological aspect of education and training]. Economic Nobel Herald. No 1 (9). P. 164-174 [in Ukrainian].

4. Chan Kim, V., Moborn, R. (2016). Stratehiia blakytnoho okeanu. Yak stvoryty bezkhmarnyi rynkovyi prostir i pozbutysia konkurentsii. [Blue ocean strategy. How to create a cloudless market space and get rid of competition] per. I. Andriushchenka. Harvard Business Review Press.

5. Pryimak, V. (2019). Upravlinnia znanniamy. [Knowledge management]. Pidruchnyk. Kyiv. KNU imeni Tarasa Shevchenka [in Ukrainian].

6. Baranov, V. V. (2021). Neiromenedzhment yak suchasnyi napriam rozvytku upravlinnia [Neuromanagement as a modern direction of management development]. Naukovyi visnyk Lotnoi akademii. Seriia: Ekonomika, menedzhment ta pravo: zbirnyk naukovykh prats. Vyp. 3-4 / holov. red. M. S. Pysmenna. Kropyvnytskyi: LA NAU. P. 91-97. DOI: 10.33251/2707-8620-2021-3-4-91-97

7. Kadia, N. Epokha neiromenedzhmentu [The era of neuromanagement]. https://lvbs.com.ua/news/epoha-nejromenedzhmentu/ (accessed 18 August 2020).

8. Schneider, Gerald E. (2014). Brain Structure and Its Origins: in Development and in Evolution of Behavior and the Mind. The MIT Press. 728 p.

9. Dovhan, L., Sytnyk, N. (2014). Kreatyvnyi menedzhment [Creative management]. Navch. posibnyk/ L.Ie. Dovhan, N.I.Sytnyk. Kyiv. VD Vynnychenko. 248 p.

10. Vovk, Yu. (2013). Protses upravlinnia znanniamy pidpryiemstva ta yoho osoblyvosti [The process of enterprise knowledge management and its features] / Yu. Vovk // naukovyy visnyk nLtu ukrainy. vyp. 23. P. 343-352.

11. Whiting, K. These are the top 10 job skills of tomorrow - and how long it takes to learn them. https://www.weforum.org/agenda/2020/10/top-10-work-skills-of-tomorrow-how-long-ittakes-to-learn-them/ (accessed 21 October 2020).

12. Neiromenedzhment: bazovi znannia pro partnerstvo z vlasnym mozkom, available at: https://executives.com.ua/neiromenedzhment-bazovi-znannia-pro-partnerstvo-z-vlasnym-mozkom/

13. Aren't sure? Braiis is d rimed for learning, available at: https://news.yale.edu/2018/07/19/arent-sure-brain-primed-learning (accessed 19 July 2018).

14. Telegram. Department of TV and Radio, available at: https://t.me/miyheshteg (accessed 19 July 2022).

Размещено на Allbest.ru