Трансформація уявлень про COVID-19 та ставлення до карантинних заходів в студентському середовищі (за матеріалами опитувань)

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Київський національний університет імені Тараса Шевченка.

Трансформація уявлень про COVID-19 та ставлення до карантинних заходів в студентському середовищі (за матеріалами опитувань)

Криштопа Марія, студентка другого курсу ОР «Магістр»

Робота описує трансформацію уявлень про COVID-19 та ставлення до карантинних заходів на основі опитування, проведеного серед 15 респондентів віком 21-23 роки, які є студентами закладів вищої освіти. Вибірка складає 15 осіб, які відповіли на запитання стосовно основних проблем, пов'язаних з впровадженням у країні карантинних заходів, режимом самоізоляції, переходом частини населення на дистанційну форму роботи і навчання, а також висвітлюють уявлення людей про заходи безпеки для перешкоджання поширенню хвороби.

Наразі актуальною є проблема поширення COVID-19 в країні, наслідком чого стало запровадження з березня суворих карантинних заходів та поступове їх пом'якшення восени. Протягом тривалого часу відбувається зміна уявлення про саму хворобу, яка ще взимку 2020 року була новою і недослідженою, зміна ставлення до радикальних заходів впровадження жорстких карантинних обмежень, а також адаптація чи несприйняття нового стилю життя в умовах дистанційної роботи та навчання. Однак через зміну обставин у повсякденному житті формується полюсне сприйняття дійсності, відповідно, карантину та самоізоляції, які стали на певний час важливою мірою безпеки. Послаблення карантинних заходів сприяло частковому відновленню звичного життя, але спричинило збільшення кількості інфікованих, що, в свою чергу, змушує уряд вдаватися до нових заходів, стратегія яких, не може відповідати інтересам всіх соціальних груп.

В ході дослідження було опитано студентів закладів вищої освіти, які висловили свою думку з питань, які було поставлено в рамках теми. У відповідях міститься багато спільного: враження, відчуття від самоізоляції, дистанційної форми роботи і освіти, а також сумарні висновки з приводу позитивної та негативної сторони впровадження карантину.

Результати дослідження свідчать про неоднозначне сприйняття заходів, пропонованих урядом для подолання поширення COVID-19, а також демонструють негативне ставлення до осіб, які порушують встановлені норми безпеки, нехтуючи життям і здоров'ям інших, способи адаптації до нового способу життя із залученням сучасних технологій.

Ключові слова: COVID-19, карантин, ізоляція, вірус, дистанційна форма освіти.

Transformation of perceptions of COVID-19 and attitude to quarantine measures in the student environment based on survey materials

Mariia Kryshtopa

The article describes the transformation of perceptions of COVID-19 and attitudes towards quarantine measures based on a survey conducted among 15 respondents aged 21-23 who are students of higher education institutions. The sample consists of 15 people who answered questions about the main problems related to the implementation of quarantine measures in the country, the regime of self-isolation, the transition of part of the population to distance work and study, and highlighted people's perceptions of security measures to prevent the spread of the disease.

Currently, the problem of the spread of COVID-19 in the country is urgent, which resulted in the introduction of strict quarantine measures in March and their gradual easing in the fall. For a long time there has been a change in the perception of the disease itself, which was new and unexplored in the winter of2020, a change in attitudes to radical measures to implement strict quarantine restrictions, as well as adaptation or rejection of a new lifestyle in distance work and education. However, due to changing circumstances in everyday life, a polar perception of reality is formed, respectively, quarantine and self-isolation, which have become an important measure of security for some time. The weakening of quarantine measures has helped to partially restore normal life, but has led to an increase in the number of infected people, which in turn forces the government to resort to new measures, the strategy of which may not be in the interests of all social groups.

During the study, students of higher education institutions were interviewed, who expressed their views on the issues raised under the theme. The answers have a lot in common: impressions, feelings of self-isolation, remote form of work and education, as well as summary conclusions about the positive and negative sides of quarantine.

The results of the research show a mixed perception of the measures proposed by the government to combat the spread of COVID-19, as well as a negative attitude towards those who violate safety standards, neglecting the lives and health of others, ways to adapt to new lifestyles with modern technology.

Keywords: COVID-19, quarantine, isolation, virus, distance education.

Найгучнішою подією 2020 року стала пандемія COVID-19, яка значно вплинула на людей і для багатьох кардинально змінила звичний уклад життя. В контексті світових досліджень з культурної і соціальної антропології тематика SARS-CoV-2 станом на сьогодні є вельми актуальною. Безперечно, зміни, що пов'язані з поширенням хвороби торкнулися кожного, а тому питання трансформації уявлень про вірус та ставлення до карантинних заходів потребує ґрунтовного дослідження. Опрацювання даної тематики дозволить простежити яким чином відбувається перебудова свідомості людей, їх перехід на нові способи комунікації, освіти та роботи, а також виявити загальні закономірності реакції людини на нову для неї ситуацію та її дій в надзвичайних умовах.

Оскільки вітчизняна етнологічна наука, здебільшого, акцентує увагу на традиційному суспільстві та аналогіям із сучасністю, то дослідження, що стосуються коронавірусу як явища нового та маловивченого, яке виникло в умовах глобалізованого суспільства, належить сфери інтересів культурних і соціальних антропологів. Вже у перші місяці карантину було видано низку праць зарубіжних науковців, які розглядають різноманітні аспекти життя в умовах пандемії. Зокрема, перший випуск 12 тому журналу «Anthropology Now», де опубліковано 13 наукових робіт антропологів з різних країн, було присвячено виключно тематиці коронавірусу, де кожен намагається пояснити ті зміни, що відбуваються в суспільстві зараз, розглядаючи як об'єкт дослідження різні культурні, соціальні, політичні та економічні процеси, закликаючи до рефлексії в умовах сучасних динамічних змін (Higgins & Vesperi 2020, p. 3). Цікавим є також дослідження Майкла К. Енніс-МакМіллан та Крістін Хеджерс «Pandemic Perspectives: Responding to COVID-19», опубліковане у виданні Американської асоціації антропологів «Open Anthropology» (Ennis-McMillan & Hedges), в якому структурно висвітлено шляхи використання антропологічних знань для реагування на фази пандемії.

Під час вивчення наукових публікацій з даної тематики варто звернути увагу, що з'являється невичерпний перелік питань для дослідження, адже пандемія зачепила всі сфери життя, і для дослідників постає завдання виявити ці зміни, пояснити їх та сформувати модель поведінки на майбутнє. Метою цього дослідження є встановлення характерних змін в уявленнях про хворобу та простеження трансформації поглядів на дотримання карантину та заходів безпеки в умовах поширення коронавірусу в Україні.

В рамках дослідження було проведено опитування респондентів віком 21-23 роки, які є студентами випускних курсів закладів вищої освіти. В умовах посиленого карантинного режиму польова робота етнологів призупинилася, а тому опитування проводилося в онлайн-режимі. 11 березня 2020 року постановою Кабінету Міністрів України (№ 211) «Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19» було запроваджено на всій території України карантин. Надалі відбувалося посилення або послаблення карантинних заходів, залежно від епідеміологічної ситуації в країні та кількості виявлених хворих. В умовах посилених карантинних заходів було обмежено транспортні пересування, відвідування громадських місць, зон відпочинку, лісопаркових та прибережних зон, спортивних та дитячих майданчиків, впроваджено масковий режим тощо. Фактично, більшість людей опинилися в ізоляції задля попередження розповсюдження вірусу.

Період карантину в Україні та в інших країнах був доволі тривалим. Він мав різний характер, від суворого обмеження пересування, закриття кордонів до вже звичного маскового режиму в громадських місцях. Відповідно, з плином часу відбувається зміна у свідомості людей, трансформується їх сприйняття ситуації. Більшість респондентів, описуючи зміну свого ставлення до карантину та самоізоляції від початку впровадження карантинних заходів і зараз, говорять про шок, страх, паніку та нерозуміння на початку березня 2020 року, що пов'язано з прецедентом поширення хвороби такими швидкими темпами на великі відстані, відсутністю інформації про нього, адже вірус був новим на той час і недослідженим, а винайдення вакцини вважалося далекою перспективою. Тієї ж причини антропологиня Джен Пайлипа пише про т зв. «епідемію страху» (Pylypa 2020, p. 33), коли люди опинилися в стресовій ситуації без чіткого усвідомлення необхідного алгоритму дій, а тому їх поведінка мала хаотичний характер. Згодом відбувається адаптація до карантинного способу життя. Умови стають звичними, запобіжні нововведення - частиною повсякдення.

Адаптація до нового стилю життя пояснюється можливістю пристосування людини до зміни дії факторів навколишнього середовища, її реакцією на те, що відбувається. За умови розуміння необхідності впровадження карантину людина може докласти зусиль аби змінити звичний уклад життя, при цьому з обґрунтованої позиції про доречність самоізоляції в цілях убезпечення власного життя і життя оточуючих характерне позитивне ставлення до карантинних заходів. Однак, стагнація людини в замкненому середовищі та невизначеність подальшого стану речей призводить до кардинально іншої реакції.

Існує діаметрально протилежне сприйняття проблеми, що виявилось у негативному і скептичному ставленні до впровадження карантину в Україні, проте яке з часом набуло більш серйозних та відповідальних рис. Причинами такої трансформації поглядів стало зростання кількості захворювань, невтішні статистичні дані про поширення хвороби, а також ситуація у світі: повний локдаун, приклади карантинних заходів в інших країнах тощо. Сприйняття ізоляції мало негативний відбиток через неможливість доступу до звичних благ цивілізації, обмеження контактів, необхідність постійного перебування в замкненому просторі.

Карантин, на перших етапах його запровадження, став для багатьох можливістю перепочити від швидкого темпу життя. Більшість відзначають можливості для самоосвіти: відвідування онлайн лекцій та семінарів, вивчення мов, перегляд документальних фільмів, написання наукових робіт, читання літератури, проходження онлайн-курсів (в рамках карантину деякі освітні платформи надавали безкоштовний доступ до курсів), вивчення основ дизайну тощо. Окрім цього, перебування в ізоляції створило умови для занять улюбленими справами, хобі: перегляд фільмів та серіалів, прогулянки в лісі, пішохідні туристичні походи, відпочинок на морі, фотографування, заняття спортом, комп'ютерні ігри, вдосконалення навичок керування автомобілем, малювання, написання літературних та музичних творів та ін.

Неможливо не відзначити той факт, що новий спосіб життя створив умови, в яких людина більше часу проводить вдома, що для декого стало можливістю приділити більше уваги близьким. Однак дефіцит міжособистісної комунікації, хоч і компенсувався, певною мірою, використанням соціальних мереж, відеозустрічей, але давався в знаки. Описуючи власний стан респонденти часто згадували «депресію», «апатію», «деградацію» в умовах суворої ізоляції, а також зростання споживання алкоголю, яке пов'язують з пандемією. Науково доведено, що соціальна ізоляція несе негативні наслідки для людини, такі як фізіологічна та психологічна депресія, знижена імунна функція, шлунково-кишковий дистрес та викликає когнітивні труднощі (Fuentes 2020, p. 25).

Цікавим в контексті дослідження є аспект про зміну уявлень людей про засоби безпеки та про сам вірус, адже на початку карантину інформації про нього було вкрай мало. На даному етапі можна виділити кілька поляризованих позицій. Перша група - це респонденти, які стверджують, що їх уявлення про SARS-CoV-2 не змінилися, адже вони від самого початку розуміли небезпеку вірусу, сформували для себе відповідну модель поведінки, якої дотримуються протягом пандемії. Наступна група говорить про те, що їх ставлення стало більш серйозним. На початку не сприймаючи вірус, як реальну загрозу, а карантин як необхідну міру безпеки, протягом весни-літа 2020 року змінили свою думку, у зв'язку зі зростанням кількості хворих на COVID-19. До третьої групи належать респонденти, які стали спокійніше сприймати хворобу, але не виключаючи необхідності дотримання всіх заходів безпеки. При цьому, частина опитаних перенесла захворювання в легкій формі, що вплинуло на їх погляди. Пояснюється така зміна в сприйнятті кількома факторами: зокрема, розширенням інформаційного поля про вірус, ознайомлення з варіаціями перенесення хвороби, дотримання маскового режиму та миття рук, обмеження контактів як способу попередження захворювання, подолання страху в умовах повернення до звичного життя під час послаблення карантину тощо.

Одним із головних способів адаптації в умовах карантину став перехід на дистанційну форму навчання та роботи. Якщо ситуація з освітою дозволяє перейти на дистанційну форму всім, за наявності необхідних технічних засобів, то з роботою ситуація, певною мірою, відрізняється. В ході опитування 20% респондентів зазначили, що втратили роботу внаслідок карантину, а також наголошують на зниженні рівня прибутків, збільшенні навантаження. Варто зауважити, що третина респондентів без ускладнень перейшла на дистанційну форму навчання, що дозволило їм частіше відвідувати заняття, поєднувати їх з роботою, але решта опитаних наголошують на негативних аспектах дистанційного навчання, зниженні ефективності освітнього процесу, відсутності необхідної «академічної» обстановки.

Як узагальнююче респондентам було поставлено питання про переваги та недоліки карантинного режиму в Україні. На основі їх відповідей можна скласти структурований перелік. Серед переваг виділяють: можливість відпочинку та приділення уваги собі (фізичний та духовний розвиток), самоосвіта; запобігання поширенню інфекції, стримування швидкого розповсюдження вірусу, відчуття безпеки вдома; тайм-менеджмент, економія часу на дорогу; можливість більше часу проводити з близькими; дотримання правил особистої гігієни; поштовх до розвитку технологій та їх впровадження в повсякденне життя. Недоліками відзначають: скасування заходів, зменшення можливостей для міжособистісної комунікації; обмеження культурного життя; ізоляція провокує депресію, ментальні проблеми, відбувається дестабілізація психічного стану; постійне перебування в замкненому просторі провокує виникнення хвороб: проблеми з очима через онлайн форму роботи і навчання, сидячий спосіб життя викликає проблеми з серцево-судинною системою тощо; стагнація економіки, безробіття, криза, закриття підприємств; збільшення навантаження під час навчання, дефіцит особистої взаємодії зі студентами та викладачами; загострення проблем домашнього насильства та розлучень, складні соціально-економічні умови в родинах створюють напруженість; неефективність карантину через нехтування правилами безпеки; несприятлива міжнародна і фінансова ситуація для подорожей, особливо за кордон; стан невизначеності.

Політика стримування хвороби шляхом впровадження карантинних заходів станом на сьогодні вже не є настільки ефективною, якою була навесні 2020 р., вичерпала себе і зазнає критики. Проте необхідно запропонувати альтернативу і в ході опитування було виокремлено кілька заходів, які, на думку респондентів, зможуть покращити ситуацію з COVID-19 в Україні: посилений контроль над дотриманням елементарних заходів, таких як правильне носіння маски в публічних місцях, соціальна реклама та розповіді медиків про SARS-CoV-2, докладна інформація про нові дослідження, контроль над методами лікування та дотримання протоколу «Надання медичної допомоги для лікування коронавірусної хвороби (COVID-19)» (Наказ Міністерства охорони здоров'я України № 762) (йдеться про те, щоб лікарі не прописували антибіотики при легких формах хвороби, адже вони застосовуються для лікування бактеріальних інфекцій, а COVID-19 викликається вірусом, також завдають шкоди імунній системі, яка має боротися з вірусом); створити алгоритм дій на випадок епідемії та діяти відповідно до встановлених заходів.

Таким чином, в ході дослідження було опитано та проаналізовано відповіді респондентів на предмет зміни ставлення до карантинних заходів безпеки в умовах поширення COVID-19. В результаті було виявлено характерні тенденції у зміні сприйняття карантину та самоізоляції, трансформації уявлень про сам вірус та необхідність дотримання заходів безпеки, пертурбації умов життя, переході на дистанційну форму роботи/навчання, основних видах діяльності в умовах самоізоляції (дозвілля, відпочинок, саморозвиток), виокремлено основні позитивні та негативні аспекти впроваджених карантинних заходів і висвітлено погляд на можливе покращення ситуації з пандемією. Отже, дослідження трансформації уявлень про COVID-19 та ставлення до карантинних заходів наразі залишається актуальним, оскільки провокує двояке ставлення з боку громадян, оголошуючи своєю метою прагнення стримати поширення вірусу у спосіб, який, наразі є неоднозначним з позиції ефективності, а тому потребує подальших більш детальних досліджень.

пандемія карантинний студентський

Список джерел та літератури

ХІГГІНС, Р., 2020, Антропологія пандемії COVID-19, Антропологія зараз, 12 (1), 2-6.

ЕННІС-МАКМІЛЛАН, М., ХЕДЖЕРС, К., 2020, Перспективи пандемії: відповідь на COVID-19, Відкрита антропологія, 8 (1). [Електронний ресурс]. - Режим доступу: https://www.americananthro.org/StayInformed/ OAArticleDetail.aspx?ItemNumber=25631

Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2: постанова Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 р. №211.

ПАЙЛИПА, Дж., 2020, Тиждень із життя COVID-19 в Оттаві, Канада, Антропологія зараз 12 (1), 33-38.

ФУЕНТЕС, А., 2020, (Біо) антропологічний погляд на епоху COVID-19: поза інфекцією, Антропологія зараз 12 (1), 24-32.

Надання медичної допомоги для лікування коронавірусної хвороби (COVID-19): протокол затверджено наказом Міністерства охорони здоров'я України від 02 квітня 2020 року № 762.

References

HIGGINS, R., MARTIN, E. & D., VESPERI, M., 2020, An Anthropology of the COVID-19 Pandemic, Anthropology Now, 12 (1), 2-6.

ENNIS-MCMILLAN M., HEDGES K., 2020, Pandemic Perspectives: Responding to COVID-19, Open Anthropology, 8 (1). [Online]. Available from: https://www.americananthro.org/StayInformed/OAArticleDetail. aspx?ItemNumber=25631.

On prevention of the spread of acute respiratory disease COVID-19 caused by coronavirus SARS-CoV-2 on the territory of Ukraine: Resolution of the Cabinet of Ministers of Ukraine of March 11, 2020 № 211. [In Ukrainian].

PYLYPA, J., 2020, A Week in the Life of COVID-19 in Ottawa, Canada, Anthropology Now, 12 (1), 33-38.

FUENTES, A., 2020, A (Bio)anthropological View of the COVID-19 Era Midstream: Beyond the Infection, Anthropology Now, 12 (1), 24-32.

Provision of medical care for the treatment of coronavirus disease (COVID-19): the protocol was approved by the order of the Ministry of Health of Ukraine dated April 2, 2020 № 762. [In Ukrainian].

Размещено на Allbest.ru