Пенсійна система в контексті соціальної безпеки та соціального захисту населення: понятійно-категорійний аспект

Размещено на http://www.allbest.ru

Пенсійна система в контексті соціальної безпеки та соціального захисту населення: понятійно- категорійний аспект

Король Тетяна Іллівна аспірантка кафедри публічної політики, Навчально-науковий інститут публічного управління та державної служби Київського національного університету імені Тараса Шевченка



Анотація

Стаття спрямована на дослідження актуальних питань пенсійної системи, насамперед понятійно-категорійного аспекту дослідження пенсійної системи в контексті соціальної безпеки та соціального захисту населення. Метою цієї статі є розкриття означеного аспекту.

Під час проведення дослідження враховано науковий доробок М.О. Волгіна, М.В. Кравченко, Е.М. Лібанової, М.М. Папієва, О.М. Палій, М.Б. Ріппи, В.А. Скуратівського, П.І. Шевчука та інших сучасних науковців.

У тексті статті наведено ґрунтовний аналіз та розкрито сутність таких понять і категорій як: соціальний захист, соціальне забезпечення, соціальна безпека, соціальне страхування, пенсійне страхування, пенсійне забезпечення, пенсійна система, та показано їх логічний взаємозв'язок.

Установлено, що термін “соціальний захист” вживається відносно недавно, прийшовши на заміну іншому термінові - соціальне забезпечення. Останній зберігає своє право на існування, проте містить дещо вужче зміст ніж соціальний захист. Сучасне трактування терміну “соціальний захист” дозволяє сказати, що система соціального захисту включає соціальне страхування, соціальні послуги та соціальні допомоги.

Підкреслено, що політика соціальної безпеки покликана створювати умови для нормального функціонування системи життєзабезпечення населення, регулювання соціальних процесів із урахуванням соціальних пріоритетів, збалансування соціальних пропорцій, недопущення соціальних деформацій, які можуть спричинити соціальну нестабільність, загальмувати соціально- економічний розвиток держави. Складовою частиною і чинником, який впливає на стан соціальної безпеки виступає пенсійна система, оскільки саме вона з настанням відповідного ризику - старості, хвороби, інвалідності, гарантує соціальну безпеку та захищеність.

Соціальний захист здійснюється через соціальне забезпечення, яке реалізується через пенсійне забезпечення, що є метою соціально-економічної діяльності, а основним засобом реалізації є пенсійне страхування. Цим обґрунтовано таке розуміння пенсійної системи як складової соціального захисту та соціальної безпеки, яке поділяють більшість вчених, хоча конкретні форми і взаємозв'язки характеризуються ними по-різному.

Ключові слова: соціальний захист, соціальне забезпечення, соціальна безпека, соціальне страхування, пенсійне страхування, пенсійне забезпечення, пенсійна система. соціальне страхування пенсійний



Korol Tetiana Illivna Postgraduate Student, Department of Public Policy, Educational and Scientific Institute of Public Administration and Civil Service, Taras Shevchenko National University of Kyiv, Kyiv

RETIREMENT SYSTEM

IN THE CONTEXT OF SOCIAL SECURITY AND SOCIAL PROTECTION OF THE POPULATION: CONCEPTUAL AND CATEGORICAL ASPECTS

Abstract

The article deals with researching the current issues of the retirement system, primarily the conceptual and categorial aspects of the study of the retirement system in the context of social security and social protection of the population. The purpose of this article is to disclose the indicated aspects.

During the study, the scientific works of M.O. Volhin, M.V. Kravchenko, Ye.M. Libanova, M.M. Papiieva, O.M. Palii, M.B. Rippa, V.A. Skurativskyi, P.I. Shevchuk and other modern scientists were taken into account.

The text of the article provides a thorough analysis and reveals the essence of such concepts and categories as social protection, social maintenance, social security, social insurance, pension insurance, pension provision, and retirement system, and shows their logical relationship.

It is established that the social protection term is used relatively recently, replacing another term as social maintenance. The latter retains its right to exist but contains somewhat narrower content than social protection. A modern interpretation of the social protection term allows us to say that the social protection system includes social insurance, social services and social assistance.

It is emphasized that the policy of social security is designed to create conditions for the normal functioning of the system of life support of the population, regulation of social processes taking into account social priorities, balancing of social proportions, prevention of social deformities that can cause social instability, inhibit the social and economic development of the state. An integral part and factor, that affects the state of social security, is the retirement system. Since it guarantees social security and protection with the onset of the corresponding risk like old age, illness and disability.

Social protection is carried out through social security, which is implemented through pension provision, which is the purpose of social and economic activity, and the main means of implementation is retirement insurance. This justifies such an understanding of the retirement system as a component of social protection and social security, which is shared by most scientists, although their specific forms and relationships are characterized differently.

Keywords: social protection, social maintenance, social security, social insurance, retirement insurance, retirement provision, retirement system.



Постановка проблеми. Уперше необхідність соціального забезпечення непрацездатних громадян актуалізувалася наприкінці XIX - початку XX століття - у період інтенсивного індустріального розвитку та зростання чисельності робітників найманої праці. Збільшення найманих працівників супроводжувалося змінами вікової структури працездатного населення, зокрема старінням працівників, що вимагало у подальшому їх соціального захисту.

Одним з найважливіших факторів, під дією яких в значній мірі зростає необхідність соціального захисту, його роль в житті людей, є різке зниження рівня забезпеченості економічно неактивної частини населення (пристарілих, непрацездатних та безробітних). Втрата основного та єдиного джерела засобів існування, яким є заробіток, ставить робітника та його сім'ю у виключно тяжке матеріальне положення, несе з собою убогість та бідність. В силу цього введення та розвиток пенсійного забезпечення було і залишається одним з пріоритетних направлень соціальної політики та діяльності держави [1, с. 90].

Наприкінці XX - початку XXI століття в Україні широко обговорюються проблеми реформування пенсійної системи та, зокрема системи загальнообов'язкового державного соціального страхування громадян як її складової.

Сьогодні в Україні збільшується диспропорція чисельності громадян, що сплачують внески до солідарної системи та тих, хто потребує пенсійного забезпечення.

Застрахованих осіб, що сплачують внески до солідарної системи - 10,2 млн осіб, а пенсіонерів 10,8 млн. [2]. Ускладнилася ситуація в Україні у зв'язку з військовою агресією Росії з 24 лютого 2022 року. Так, якщо кількість застрахованих осіб у січні 2022 року була 10,4 млн осіб, то у березні майже на 0,2 млн менше.

Необхідність удосконалення пенсійної системи України зумовлює актуальність наукових досліджень різних аспектів, насамперед понятійно- категорійного аспекту дослідження пенсійної системи в контексті соціальної безпеки та соціального захисту населення.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Під час проведення дослідження понятійно-категорійного аспекту щодо пенсійної системи в контексті соціальної безпеки та соціального захисту населення нами враховано науковий доробок М.О. Волгіна, М.В. Кравченко, Е.М. Лібанової,

М.М. Папієва, О.М. Палій, М.Б. Ріппи, В.А. Скуратівського, П.І. Шевчука та інших сучасних науковців.

Мета статті - розкрити понятійно-категорійний аспект дослідження пенсійної системи в контексті соціальної безпеки та соціального захисту населення.

Виклад основного матеріалу. Міжнародним пактом про економічні, соціальні та культурні права, ухваленим Генеральною Асамблеєю ООН 16 грудня 1966 р. (ратифіковано в Україні 19.10.1973 р.) визначено, що “Держави, які беруть участь у цьому Пакті, визнають право кожної людини на соціальне забезпечення, включаючи соціальне страхування” [3, ст. 9].

Здійснювана в Україні реформа системи соціального захисту вносить багато нового у сферу правового регулювання пенсійного забезпечення населення. Створюється нова національна система соціального захисту, яка законодавчо закріплена у Конституції Україні. У статті 46 Конституції закріплено право громадян на соціальний захист. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом [4].

Соціальний захист являє собою комплекс організаційно-правових та економічних заходів, спрямованих на забезпечення добробуту кожного члена суспільства в конкретних економічних умовах. Організаційно-правові заходи - це створення інститутів соціального захисту і законів, які б керували їхньою діяльністю. Економічні - створення механізмів перерозподілу доходів, тобто стягнення податків та інших платежів, формування коштів соціального захисту та їх розподіл. В економічному сенсі соціальний захист - це система перерозподілу суспільних коштів на користь людей, які тимчасово чи постійно потребують особливої підтримки з боку суспільства [5, с. 124].

Термін “соціальний захист” вживається відносно недавно, прийшовши на заміну іншому термінові - соціальне забезпечення. Останній зберігає своє право на існування, проте містить дещо вужче зміст ніж соціальний захист. Е.М. Лібановою та О.М. Палій відзначається, що соціальне забезпечення є складовою системи соціального захисту і виконує функцію нагромадження та розподілу коштів соціального захисту, призначених на соціальну допомогу, виплати із соціального страхування та інші соціальні виплати [6, с. 83]. В.А. Скуратівський та М.Ф. Шевченко стверджують, що, “соціальне забезпечення” - це певний гарантований з боку держави рівень матеріального добробуту (заробітна плата, пенсії, пільги та допомоги із суспільних фондів споживання тощо) [7, с. 104].

Зауважимо, що “до ухвалення Конституції України 1996 р. правові терміни «соціальний захист» і «соціальне забезпечення» містилися в різних законодавчих актах і зазвичай не розмежовувалися законодавцем, однаковою мірою стосувалися соціальної сфери діяльності держави, а суспільні відносини, які належали до предмета їх правового регулювання, були спрямовані на соціальну підтримку незахищених верств громадян” [8, с. 89]. І лише закріплення у ст. 46 Основного Закону права громадян на соціальний захист поставило перед науковцями проблему розмежування соціального захисту від соціального забезпечення. Приводом стало використання в згаданій нормі права громадян на соціальний захист, яке включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, утрати годувальника, у разі безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом [4]. Отже, право на соціальний захист було визнане пріоритетним серед соціальних прав громадян, що гарантуються державою на конституційному рівні, а право на соціальне забезпечення стало його структурним елементом [8, с. 89].

Соціальне забезпечення в сучасному суспільстві включає пенсії і різного роду допомоги - з тимчасової втрати працездатності, по вагітності і пологах, по догляду за дитиною до 3 років, по догляду за хворою дитиною, на поховання, допомога непрацездатним особам, дохід яких менше від установленої межі тощо. Соціальне забезпечення включає також надання допомоги в натуральному вигляді - у формі обслуговування інвалідів, людей похилого віку в спеціалізованих установах - будинках-інтернатах та вдома [9, с. 253].

Соціальний захист нерозривно пов'язаний з добробутом і соціальною безпекою. Розглядаючи добробут як мету соціального захисту, слід зазначити його вельми відносне розуміння. У сфері соціального захисту під добробутом розуміють відсутність хвороби і можливість задовольнити основні потреби на певному рівні розвитку суспільства. Слід зазначити, що матеріальний добробут не є самоціллю, а тільки передумовою створення соціального добробуту - таких умов життя, в яких людина добре почувається, коли вона може фізично і розумово розвиватися [10, с. 33]. Враховуючи статтю 24 Конституції України [4], яка проголошує, що не може бути привілеїв чи обмежень за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовою та іншими ознаками, зауважимо, що соціальний захист є одними з інститутів, який забезпечує права і свободи громадян.

З поняттям соціальної безпеки як складової національної безпеки узгоджується також інша мета соціального захисту - підтримання стабільності у суспільстві, тобто попередження соціальної напруженості, яка виникає у зв'язку з майновою, расовою, культурною, соціальною нерівністю, виражається у страйках, актах громадянської непокори, сутичках між окремими групами населення [11, с. 6].

Також зауважимо, що поняття “соціальний захист” введено американським законодавством при обґрунтуванні інституту обов'язкового страхування на випадок старості, хвороби, інвалідності, безробіття. Під впливом конвенцій і рекомендацій Міжнародної організації праці,

Міжнародної асоціації соціального забезпечення змінювався зміст даного поняття [12, с. 431; 13, с. 24; 14, с. 43]. Соціальний захист належить до функцій держави, яка піклується про матеріальне забезпечення непрацездатних громадян [15, с. 38], являє собою комплекс організаційно-правових і економічних заходів, спрямованих на забезпечення добробуту [16, с. 158]. Формування системи соціального захисту населення здійснюється шляхом встановлення законодавством соціальних гарантій (зобов'язань суспільства перед своїми членами щодо суспільно нормального рівня задоволення їхніх основних потреб [17, с. 8]) і нормативного регулювання механізмів їх забезпечення.

Метою соціального захисту є: забезпечення рівня життя непрацездатних громадян, не нижчого від прожиткового мінімуму, встановленого державою; попередження соціальної напруженості в суспільстві, яка може бути зумовлена майновою чи соціальною нерівністю [18, с. 107]. Завдання соціального захисту є гарантування соціальної безпеки окремої людини і суспільства в цілому.

Система соціального захисту включає соціальне страхування, соціальні послуги та соціальні допомоги, що у сукупності забезпечують виконання зазначених функцій (рис. 1).

Рис.1. Складові соціального захисту

При цьому, Е.М. Лібанова та О.М. Палій визначають соціальне страхування як систему правових, економічних і організаційних заходів, покликаних компенсувати окремі види соціальних ризиків [6, с. 388].

З правового погляду, соціальне страхування являє собою встановлену державою та регульовану нормами права систему соціального захисту працездатних і непрацездатних громадян у разі настання страхових випадків, передбачених законодавством [19, с. 156].

Отже, враховуючи основні функції, призначення та характер соціального страхування, можна погодитися з таким визначенням: “соціальне страхування” - це встановлена державою система права щодо надання соціальних послуг та матеріального забезпечення громадянам у разі хвороби, повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від громадянина причин, старості та в інших випадках, передбачених законом, за рахунок грошових коштів, що формуються шляхом сплати страхових внесків працедавцями та найманими працівниками, а також бюджетних асигнувань у випадках, визначених законодавством [20].

Соціальне страхування можна собі уявити як соціальну систему, що ставить за мету створення загальнонаціональної організації взаємодопомоги обов'язкового характеру, яка зможе діяти досить ефективно лише в тому разі, якщо вона буде всеосяжною як з погляду охоплення нею населення, так і з погляду покриття ризиків [21, с. 31-32].

Економічний зміст і суть соціального страхування полягають у тому, що центром його уваги є людина, її потреби, якість задоволення яких впливає на розвиток економічного процесу. Механізм обов'язкового соціального страхування в умовах нестабільності є найважливішою гарантією соціального забезпечення багатьох категорій соціально незахищених громадян. Це пов'язано з тим, що соціальне страхування й пенсійне забезпечення беруть участь у перерозподілі прибутків, тобто в передачі ресурсів однієї частини населення іншій.

Політика соціальної безпеки покликана створювати умови для нормального функціонування системи життєзабезпечення населення, регулювання соціальних процесів із урахуванням соціальних пріоритетів, збалансування соціальних пропорцій, н едопущення соціальних деформацій, які можуть спричинити соціальну нестабільність, загальмувати соціально- економічний розвиток держави [22, с. 149].

Зауважимо що кінцевою метою соціальної політики має бути забезпечення соціального прогресу суспільства, задоволення матеріальних і духовних потреб людини [23, с. 91], а також соціальної безпеки. В.А. Скуратівський визначає соціальну безпеку як стан життєдіяльності людини та суспільства, що характеризується сформованою, сталою соціальною системою забезпечення соціальних умов діяльності особистості, її соціальної захищеності, стійкості щодо впливу чинників, які підвищують соціальний ризик [24]. На думку інших дослідників, соціальна безпека - це стан правової й інституціональної захищеності життєво важливих інтересів особи, громадянина, суспільства й держави від внутрішніх і зовнішніх ризиків і загроз [25, с. 34]; стан життєдіяльності, убезпечений комплексом організаційно- правових і економічних заходів, спрямованих на реалізацію соціальних інтересів, формування сприятливої демографічної ситуації, трансформацію трудових ресурсів відповідно до ринкових вимог [26, с. 149]; стан розвитку держави, при якому держава здатна забезпечити гідний і якісний рівень життя населення незалежно від впливу внутрішніх і зовнішніх загроз [27, с. 49]; стан захищеності життєво важливих інтересів особи, популяції, спільності, спільноти, суспільства, держави, соціуму [28, с. 53].

Складовою і чинником, який впливає на стан соціальної безпеки є і пенсійна система, оскільки саме вона з настанням відповідного ризику - старості, хвороби, інвалідності, гарантує соціальну безпеку та захищеність.

Соціальний захист здійснюється через соціальне забезпечення, яке реалізується через пенсійне забезпечення, є метою соціально-економічної діяльності, а основним засобом реалізації є пенсійне страхування [13, с. 23]. Тому розуміння пенсійної системи як складової соціального захисту та соціальної безпеки поділяють більшість вчених, хоча конкретні форми і взаємозв'язки характеризуються по-різному.

Пенсійна система у кожній країні - це важлива складова соціального захисту, соціальної безпеки населення. Вона є одним із найбільш соціально та економічно значимих інститутів держави, які реалізують конституційну гарантію - матеріальне забезпечення осіб похилого віку.

Інститут пенсійної системи включає дві історичні форми забезпечення пенсіями: пенсійне забезпечення і пенсійне страхування, які відрізняються механізмами формування пенсії. Пенсійне забезпечення здійснюється за рахунок державного бюджету, а страхування за рахунок колективних або особистих накопичень. Перетворення інституту пенсійного забезпечення складає невід'ємну частину соціального та економічного механізму трансформації суспільства в цілому, оскільки якісно змінюються всі його інститути.

Звертаємо увагу на те, що за своєю сутнісною термін “пенсійна система” у вітчизняній науковій літературі трактується неоднозначно. Часто розглядається це поняття як усталене і таке, що не потребує наукового опрацювання, деталізації його змістових характеристик, з чим не можна погодитися. В досліджуваних джерелах практично відсутнє його визначення.

Дослідивши наукові підходи до визначення поняття “пенсія”, “пенсійний”, зокрема, М.О. Волгіна [1; 29; 30], М.М. Папієва [11], М.Б. Ріппа [31], В.А. Скуратівського [23; 24; 27], Л.Г. Стожок [32], П.І. Шевчука [28] та ін. науковцями, довідникову літературу, вважаємо, що під пенсійною системою необхідно розуміти складний комплексний багатокомпонентний соціальний інститут, який об'єднує економічні, соціальні і правові підсистеми, для забезпечення переважно осіб похилого віку адекватним, реальним, сталим і надійним доходом у старості. Характерними рисами цієї системи є її багатоелементність, ієрархічність, цілісність. Пенсійна система розглядається як система інститутів, відносин, чинників, які формують і забезпечують її функціонування. Структура пенсійної системи визначає відповідний механізм її розвитку і функціонування. Цей механізм складається з політичного, соціального, економічного, управлінського, правового, бюджетного, організаційного, функціонального, інституційного, методично-інформаційного, мотиваційного, соціально-психологічного, соціально-партнерського, ідеологічного блоків.

Для системного підходу характерним є розгляд будь-яких інституцій як системи, між частинами якої існують взаємозв'язки. Система пенсійного забезпечення в державному управлінні розглядається як складна система, що включає певну кількість елементів кожен інститут якої являє собою сукупність елементів, що взаємодіють. Пенсійна система інтегрує в собі певні підсистеми. Тому, ми погоджуємося із трактуванням М.Б. Ріппи, що ця система є складним комплексом інститутів, відносин, механізмів, за допомогою яких здійснюється формування ПФ і створюються умови для пенсійного забезпечення непрацездатного населення [104]. Існують інші визначення пенсійної системи. Так, на думку М.О. Волгіна [1, с. 723], це сукупність правових, економічних, організаційних інститутів і норм, які мають за мету матеріальне забезпечення у вигляді пенсій громадянам при досягненні ними встановленого законодавством віку, настанні інвалідності, втраті годувальника. Л.Г. Стожок визначає її як складний організм, який поєднує економічні, соціальні і правові інститути, призначені для задоволення інтересів різних верств населення. Економічні, організаційні та правові форми резервування матеріальних ресурсів на випадок настання старості, інвалідності, втрати годувальника є інститутами цієї системи [32, с.19].

Отже, під системою пенсійного забезпечення слід розуміти певне цілісне утворення, основними елементами якої є люди, їх відносини, інститути, норми. Ця система ціленаправлена. Її функціонування визначається цілями і напрямами, а також механізмами, методами, важелями, засобами, формами та інструментами досягнення цих цілей. Вона пов'язана з іншими системами та сферами. Взаємозв'язок пенсійної системи із зовнішнім середовищем можна прослідкувати по взаємодії з іншими суспільними системами: політикою, економікою, управлінням, правом тощо. Такий підхід є широким. Тому важливо розуміти пенсійну систему як складову соціального захисту та соціальної безпеки. Система пенсійного забезпечення в більшості країн включає в себе кілька елементів: державну пенсійну систему, обов'язкову накопичувальну систему, професійні пенсійні та додаткові накопичувальні програми [1, с. 307].

Основними елементами пенсійної системи є: механізми (законодавчі, фіскальні, страхування, організаційні, мотиваційні); інструменти (бюджетні, позабюджетні, інформаційні технології, соціальне партнерство, соціальний діалог); інституції (державні, громадські, міжнародні); гарантії (політичні, соціальні, економічні, правові); ресурси (фінансові, природні, інформаційні).

Пенсійне забезпечення - одна з найважливіших соціальних гарантій стабільного розвитку суспільства, оскільки безпосередньо стосується всіх його верств. Розглянувши різні підходи до трактування поняття пенсійного забезпечення, ми пропонуємо наступне визначення: пенсійне забезпечення - це система фінансової підтримки у вигляді пенсії і обслуговування осіб похилого віку, які в силу об'єктивних причин не можуть мати належного доходу.

Важливими його задачами є скорочення бідності, вирівнювання доходів, нейтралізація економічних, політичних і демографічних ризиків, з якими стикається пенсійна система.

Щодо пенсійного страхування, то воно є однією із гарантій соціального захисту, метою якого є підтримка матеріального добробуту громадян і їхніх сімей у випадку виходу на пенсію за віком, за інвалідністю чи у разі втрати годувальника, тобто це гарантована державою система заходів щодо фінансового забезпечення громадян у старості, на випадок хвороби, втрати працездатності. Пенсійне страхування є одним з основних інститутів соціального захисту і соціальної безпеки осіб, які втратили працездатність переважно через досягнення пенсійного віку; виступає як сукупність особливих замкнених перерозподільчих відносин між його учасниками з питань формування за рахунок грошових внесків цільового ПФ для надання грошової допомоги громадянам, які вийшли на пенсію [33, с. 115]. Це важливий механізм, який дозволяє справедливо, ефективно акумулювати, цілеспрямовано розподіляти фінансові ресурси, забезпечуючи належний матеріальний стан людей похилого віку, інших категорій непрацездатних з настанням відповідного ризику. В основі пенсійного страхування лежить страховий метод, тобто внесення у фонди обов'язкових платежів суб'єктами підприємницької діяльності незалежно від форм власності, видів господарської діяльності та особами найманої праці, й використання державою цих коштів для матеріального забезпечення громадян [29, с. 58].

Сутність пенсійного страхування полягає в перерозподілі ризику виникнення страхового випадку між застрахованими з однієї сторони і роботодавцями з іншої, між поколіннями застрахованих і роботодавців [33, с. 34].

Таким чином, поняття пенсійне забезпечення є дещо ширшим від поняття пенсійного страхування. Така точка зору мотивується тим, що пенсійне страхування здебільшого сприймається у правових нормах, як економіко- правова категорія, як метод (інструмент) соціального забезпечення, метод (засіб) акумуляції коштів для цілей пенсійного забезпечення, а пенсійне забезпечення - як соціально-економічна діяльність.

Отже, система пенсійного забезпечення - це складна комплексна система інститутів, відносин і механізмів, яка є складовою соціального захисту і за допомогою яких здійснюється формування пенсійного фонду, створюються умови для пенсійного забезпечення непрацездатного населення з настанням відповідного ризику (старості, інвалідності, втрати годувальника) та забезпечуються гарантії. соціальна безпека та захищеність.



Висновки

У результаті дослідження, сутнісно проаналізувавши понятійно-категорійний аспект пенсійної системи в контексті соціальної безпеки та соціального захисту населення нами доведено, що під пенсійною системою необхідно розуміти складний комплексний багатокомпонентний соціальний інститут, який об'єднує економічні, соціальні і правові підсистеми,

для забезпечення переважно осіб похилого віку адекватним, реальним, сталим і надійним доходом у старості. Характерними рисами цієї системи є: багатоелементність, ієрархічність, цілісність. Пенсійна система розглядається як система інститутів, відносин, чинників, які формують і забезпечують її функціонування. Структура пенсійної системи визначає відповідний механізм її розвитку і функціонування, який складається з політичного, соціального, економічного, управлінського, правового, бюджетного, організаційного, функціонального, інституційного, методично-інформаційного, мотиваційного, соціально-психологічного, соціально-партнерського, ідеологічного блоків.

Подальші дослідження з цього напряму мають стосуватися саме названих механізмів функціонування пенсійної системи.



Література

Волгин Н. А. Социальная політика : учебник / Н. А. Волгин. - 2-е изд. Стереотип - М. : Экзамен, 2004. - 736 с.

Статистика. Інформаційна сторінка вебпорталу Пенсійного фонду України https://www.pfu.gov.ua.

Міжнародний пакт про економічні, соціальні і культурні права : ООН; Пакт, Міжнародний документ від 16.12.1966 https://zakon.rada.gov.Ua/laws/show/995_042#Text

Конституція України прийнята на п'ятій сесії Верховної Ради України 28 червня 1996 року № 254к/96-ВР із змінами та доповненнями // Відомості Верховної Ради України від 23.07.1996 - 1996 р., № 30.

Бендасюк. О. Державне управління соціальним захистом населення в умовах ринкової економіки [Електронний ресурс] / О. Бендасюк // Галицький економічний вісник. - 2010. - № 1 (26). - С. 123-126. - Режим доступу : http://www.nbuv.gov.ua/portal/ Soc_Gum/ Gev/2010_1/Micro-and_macroeconomics/020.pdf

Ринок праці та соціальний захист : навч. посіб. із соціальної політики / Е. М. Лібанова, О. М. Палій. - К. : Соломії Павличко Основи, 2004. - 491 с.

Скуратівський В. А. Соціальні системи та соціологічні методичні дослідження: навч. посіб. / В. А. Скуратівський, М. Ф. Шевченко. - К. : Вид-во УАДУ, 1998. - 188 с.

Раневич О. Про використання термінів «соціальний захист» і «соціальне забезпечення» в нормативно-правових актах України.//Трудове право. - 2017- № 9 - С. 88-92.

Борецька Н. П. Соціальний захист населення на сучасному етапі: стан і проблеми : монографія / Борецька Н. П. - Донецьк : Янтра, 2001. - 352 с.

Гошовська В. Соціальна домінанта національної безпеки: актуальні проблеми : монографія. / Гошовська В. - К. : Видавничий Дім “Корпорація”, 2004. - 196 с.

Папієв М. М. Реформування пенсійної системи в Україні : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. держ. управл. : спец. 08.09.01 “Демографія, економіка праці, соціальна економіка і політика” / М. М. Папієв. - К., 2004. - 22 с.

Корецька С. О. Соціальна політика України: теорія, методологія, механізми реалізації : монографія / С. Корецька. - Донецьк : Юго-Восток, 2010. - 445 с.

Парамонова С. В. Реформирование пенсионных систем: направления и варианты : автореф. на соиск. науч. степени докт. екон. наук : спец. 08.00.05 “Экономика и управление народным хозяйством (экономика труда)” / С. В. Парамонова. - Томск, 2007. - 43 с.

Роик В. Основы социального страхования / В. Роик. - М. : Анкил, 2005. - 256 с.

Шаварина М. Соціальний захист населення: реалії та перспективи / М. Шаварина, Н. Шаманська // Світ фінансів. - 2009. - № 4 (21). - С. 34-43.

Понікаров В. Д. Пенсійне та соціальне забезпечення : підручник. / В.Д. Понікаров, М. М. Топоркова - Х. : ВД “ІНЖЕК”, 2006. - 400 с.

Розвиток суспільства : монографія / Е. Афонін, Ю. Бажал, В. Бакуменко та ін.; за заг. ред. І. Розпутенка та Б. Лассера. - К. : Вид-во “К.І.С.”, 2004. - 340 с.

П'єтерс Д. Вступ до основних принципів соціального забезпечення / Д. П'єтерс, пер. з англ. А. Масалової. - Х. : Каравела, 2002. - 144 с.

Кравченко М. Основні підходи до реформування системи пільг в Україні / М. Кравченко // Державне управління та місцеве самоврядування : зб. наук. пр. / редкол. : С. М. Серьогін (голов. ред.) [та ін.]. - Дніпропетровськ : ДРІДУ НАДУ, 2010. - Вип. 3 (6). - С.155-164.

Енциклопедичний словник з державного управління / уклад. : Ю. П. Сурмін, В. Д. Бакуменко, А. М. Михненко та ін. ; за ред. Ю. В. Ковбасюка, В. П. Трощинського, Ю. П. Сурміна. - К. : НАДУ, 2010. - 820 с.

Василик О. Д. Бюджетна система України / Василик О. Д., Павлюк К. В. - К. : Центр навчальної літератури, 2004. - 544 с.

Райт Г. Державне управління / Райт Г. - К. : Основи, 1994. - 432с.

Соціальна політика: навч. посіб. / В. А. Скуратівський, О. М. Палій, Е. М. Лібанова. - К. : УАДУ, 2003. - 365 с.

Скуратівський В. А. Пенсійна система України та шляхи її реформування / В. А. Скуратівський // Вісн. УАДУ. - К. : Видавництво УАДУ, 2001. - № 4. - С. 353-362.

Доклад Комиссии социального развития, выполняющей функции Подготовительного комитета второй Всемирной ассамблеи по проблемам старения о работе ее второй сессии [Электронный ресурс] // Вторая Всемирная Ассамблея по проблемам старения Мадрид 8-12 апреля 2002 года Приложение IV Проект международного плана действий по проблемам старения на 2002 год [Электронный ресурс] / ООН A/CONF.197/3/Add.2. - 68 с. - Режим доступа : http://www.un.org/russian/ conferen/ageing/ docs/ aconf197-3a2.pdf

Жаліло Я. А. Теорія та практика формування ефективної економічної стратегії держави : монографія / Жаліло Я. А. - К. : НІСД, 2009. - 336 с.

Скуратівський В. А. Основи соціальної політики: навч. посіб. /

В. А. Скуратівський, О. М. Палій. - К. : МАУП, 2002. - 200 с.

Шевчук П. І. Порівняльна соціальна політика у країнах Європейського Союзу : навч. посіб. / П. І. Шевчук ; за заг. ред. М. Бойцуна, Я. Мудрого, О. Рудіка. - Львів : ЛРІДУ НАДУ, 2009. - 172 с. - (Серія “Бібліотека державного службовця місцевих органів влади у галузі європейської інтеграції”).

Социальная политика: энциклопедический словарь / [ред.

Н. А. Волгин, Т. С. Сулимова]. - М. : Академический проэкт; Трикста, 2005. - 688 с.

Социальная політика : энциклопедия / [ред. Н. А. Волгин,

Т. С. Сулимова]. - М. : Альфа-Пресс, 2006. - 416 с.

Ріппа М. Б. Державне пенсійне забезпечення в Україні та шляхи його розвитку : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. екон. наук : спец. 08.00.08 “Гроші, фінанси і кредит” / М. Б. Ріппа. - К., 2007. - 19 с.

Стожок Л. Загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в системі соціальної політики : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. екон. наук : спец. 08.00.07 “Демографія, економіка праці, соціальна економіка і політика” / Л. Стожок. - К., 2007. - 20с.

Національна система загальнообов'язкового державного соціального страхування: сучасні проблеми та стратегія розвитку. - К. : Ін-т демографії та соціальних досліджень НАН України, 2006. - 180 с.

Морозова Е. А. Социальная защита населения : системный подход к анализу и управлению: автореф. дис. на стиск. докт. экон. наук : 08.00.05 / Морозова Е. А. - Кемерово, 2006. - 44 с.



References

Volgin, N. A. (2004). Social'najapolitika[Socialpolitics]. (vol. 1-2). M. : Jekzamen [in Russian].

Statistika. Informacijna storinka vebportalu Pensijnogo fondu Ukraini [Statistics. Information page of the web portal of the Pension Fund of Ukraine]. www.pfu.gov.ua Retrieved from https://www.pfu.gov.ua [in Ukrainian].

Mizhnarodnij pakt pro ekonomichni, social'ni i kul'turni prava : OON; Pakt, Mizhnarodnij dokument vid 16.12.1966 [International Covenant on Economic, Social and Cultural Rights: UN; Pact, International document dated 16.12.1966]. zakon.rada.gov.ua Retrieved from https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_042#Text [in Ukrainian].

Konstitucija Ukraini prijnjata na p'jatij sesii Verhovnoi Radi Ukraini 28 chervnja 1996 roku № 254k/96-VR iz zminami ta dopovnennjami [The Constitution of Ukraine was adopted at the fifth session of the Verkhovna Rada of Ukraine on June 28, 1996 No. 254k/96-BP with changes and additions]. Vidomosti Verhovnoi Radi Ukraini - Bulletin of the Verkhovna Rada of Ukraine [in Ukrainian].

Bendasjuk, O. (2010). Derzhavne upravlinnja social'nim zahistom naselennja v umovah rinkovoi ekonomiki [State management of social protection of the population in the conditions of a market economy]. Galic'kij ekonomichnij visnik - Galician Economic Bulletin, 1 (26), 123-126 [in Ukrainian].

Libanova, E. M., Palij, O. M. (2004). Rinok praci ta social'nij zahist [Labor market and social protection]. K. : Solomii Pavlichko Osnovi [in Ukrainian].

Skurativs'kij, V. A. (1998). Social'ni sistemi ta sociologichni metodichni doslidzhennja [Social systems and sociological methodical research]. K. : Vid-vo UADU [in Ukrainian].

Ranevich, O. (2017). Pro vikoristannja terminiv «social'nij zahist» i «social'ne zabezpechennja» v normativno-pravovih aktah Ukraini [About the use of the terms "social protection" and "social security" in normative legal acts of Ukraine]. Trudove parvo - Labor law, 9, 88-92 [in Ukrainian].

Borec'ka, N. P. (2001). Social'nij zahist naselennja na suchasnomu etapi: stan i problemi [Social protection of the population at the current stage: state and problems]. Donec'k : Jantra [in Ukrainian].

Goshovs'ka, V. (2004). Social'na dominanta nacional'noi bezpeki: aktual'niproblemi [ocial dominance of national security: actual problems]. K. : Vidavnichij Dim “Korporacija” [in Ukrainian].

Papiev, M. M. (2004). Reformuvannja pensijnoi sistemi v Ukraini [Reforming the pension system in Ukraine]. Extended abstract of candidate's thesis. K. [in Ukrainian].

Korec'ka, S. O. (2010). Social'na politika Ukraini: teorija, metodologija, mehanizmi realizacii [Socialpolicy of Ukraine: theory, methodology, implementation mechanisms]. Donec'k : Jugo-Vostok [in Ukrainian].

Paramonova, S. V. (2007). Reformirovanie pensionnyh sistem: napravlenija i varianty [eforming pension systems: directions and options]. Extended abstract of Doctor's thesis. Tomsk [in Russian].

Roik, V. (2005). Osnovy social'nogo strahovanija [Fundamentals of social insurance]. M. : Ankil [in Russian].

Shavarina, M. (2009). Social'nij zahist naselennja: realii ta perspektivi [Social protection of the population: realities and prospects]. Svit finansiv - World of Finances, 4 (21), 34-43 [in Ukrainian].

Ponikarov, V. D. (2006). Pensijne ta social'ne zabezpechennja [Pension and social security]. H. : VD “INZhEK” [in Ukrainian].

Afonin, E. , Bazhal, Ju. , Bakumenko, V. (2004). Rozvitok suspil'stva [Development of society]. K. : Vid-vo “K.I.S.” [in Ukrainian].

P'eters, D. (2002). Vstup do osnovnih principiv social'nogo zabezpechennja [Introduction to the basic principles of social security]. H. : Karavela [in Ukrainian].

Kravchenko, M. (2010). Osnovni pоdhodi do reformuvannja sistemi pоl'g v Ukraini [Basic approaches to reforming the system of benefits in Ukraine]. Derzhavne upravlinnja ta misceve samovrjaduvannja - State administration and local self-government, 3 (6), 155-164 [in Ukrainian].

Surmin, Ju. P. , Bakumenko, V. D. , Mihnenko, A. M. (2010). Enciklopedichnij slovnik z derzhavnogo upravlmnja [Encyclopedic dictionary of public administration]. K. : NADU [in Ukrainian].

Vasilik, O. D. (2004). Bjudzhetna sistema Ukraпni [Budget system of Ukraine]. K. : Centr navchal'noi literaturi [in Ukrainian].

Rajt ,G. (1994). Derzhavne upravlinnja [Public administration]. K. : Osnovi [in Ukrainian].

Skurativs'kij, V. A. , Palij, O. M. , Libanova, E. M. (2003). Social'na politika [Social policy]. K. : UADU [in Ukrainian].

Skurativs'kij, V. A. (2001). Pensijna sistema Ukraini ta shljahi ii reformuvannja [Pension system of Ukraine and ways of its reform]. Visn. UADU - Visn. UADU, 4, 353-362 [in Ukrainian].

Doklad Komissii social'nogo razvitija, vypolnjajushhej funkcii Podgotovitel'nogo komiteta vtoroj Vsemirnoj assamblei po problemam starenija o rabote ee vtoroj sessii [Report of the Commission of Social Development, performing the functions of the Preparatory Committee of the Second World Assembly on the Problems of Aging on the work of its second session]. www.un.org Retrieved from http://www.un.org/russian/conferen/ageing/docs/aconf197-3a2.pdf [in Ukrainian].

Zhalilo, Ja. A. (2009). Teorija ta praktika formuvannja efektivnoп ekonomichnoп strategiп derzhavi : monografija [Theory and practice of forming an effective economic strategy of the state]. K. : NISD [in Ukrainian].

Skurativs'kij, V. A. (2002). Osnovi social'noп politiki [Basics of social policy]. K. : MAUP [in Ukrainian].

Shevchuk, P. I. (2009). Porivnjal'na social'na politika u kraпnah Cvropejs'kogo Sojuzu [Comparative social policy in the countries of the European Union]. L'viv : LRIDU NADU [in Ukrainian].

Volgin, N. A. , Sulimova, T. S. (2005). Social'naja politika [Social policy]. M. : Akademicheskij projekt; Triksta [in Russian].

Volgin, N. A. , Sulimova, T. S. (2006). Social'naja politika [Social policy]. M. : Al'fa- Press [in Russian].

Rippa, M. B. (2007). Derzhavne pensijne zabezpechennja v Ukraini ta shljahi jogo rozvitku [State pension provision in Ukraine and ways of its development]. Extended abstract of candidate's thesis. K. [in Ukrainian].

Stozhok L. Zagal'noobov'jazkove derzhavne pensijne strahuvannja v sistemi social'noi politiki [Mandatory state pension insurance in the system of social policy]. Extended abstract of candidate's thesis. K. [in Ukrainian].

Nacional'na sistema zagal'noobov'jazkovogo derzhavnogo social'nogo strahuvannja: suchasni problemi ta strategija rozvitku [National system of mandatory state social insurance: current problems and development strategy.]. K. : In-t demografii ta social'nih doslidzhen' NAN Ukraini [in Ukrainian].

Morozova, E. A. (2006). Social'naja zashhita naselenija : sistemnyj podhod k analizu i upravleniju [Social protection of the population: systematic approach to analysis and management:]. Extended abstract of Doctor's thesis. Kemerovo [in Russian].

Размещено на Allbest.ru

...