Формування навичок здорового способу життя у соціально неадаптованих підлітків засобами фізичної культури

Размещено на http://www.allbest.ru/

Формування навичок здорового способу життя у соціально неадаптованих підлітків засобами фізичної культури

Рубан Ася Костянтинівна кандидат педагогічних наук, викладач кафедри фізичної культури, біології та основ здоровя, Ізмаїльський держений гуманітарний університет



Анотація

Передова економічно-соціальна картина формування суспільства висуває досить високі вимоги до ефективності діяльності, працездатності та фізичної витривалості молодих людей. Психофізіологічні та фізичні показники здоров'я людини залежать не тільки від біологічно успадкованих показників, а й від дотримання принципів, соціально придбаних правил здорового способу життя.

У статті було доведено, що попри те що, ЗМІ багато уваги привертають формуванню пропорційно розвиненого, духовно і фізично здорову особистість, не в кожного громадянина є правила спрямовані на здоровий спосбі життя. Зясовано, що подібні установки особистості формуються найближчим оточенням та соціальними інститутами на відносно ранніх етапах онтогенезу та мають підтримуватися протягом усього життя.

Виявлено, що у вітчизняній системі освіти найбільшою мірою втілення можливостей у життя людини у професійної та особистої галузі роботи застосовуються способи і засоби зміцнення та збереження здоров'я, кількість уроків фізкультури і т.д. Разом з тим, лише на рівні освітньої організації не завжди повною мірою розроблено психолого-педагогічні технології з виховання у найнезахищеної категорії - соціально неадаптованих підлітків- важливості здорового життя.

На підставі представлених у статті результатів експериментального дослідження та аналізу практичної діяльності, ми виділили умови ефективності діяльності вчителя фізичної культури щодо формування здорового способу життя: сприятливий психологічний клімат, активна творча обстановка та пропаганда здорового життя.

Зазначено, що робота реалізується з усіма учасниками педагогічного процесу - вчителями, учнями, батьками та завжди «замикається» на особистості дітей, на ціннісних якостях. У зв'язку з цим особистість повинна розуміти, що зможе розпоряджатися своїм майбутнім та своєю долею, лише коли зробить вибір на користь здорового способу життя.

З'ясовано, що при всьому різноманітті методів і форм педагог самостійно підбирає ті, які найбільше підходять для формування здорового способу життя у вихованців. Найефеквтивнішими ми викормили такі форми та методи як: бесіда, тренінги; диспути; анкетування; лекції про здоровий спосіб життя; методики з різних проблем, що впливають на організм людини.

Ключові слова: соціально неадаптовані підлітки, здоровий спосіб життя, цінність, ціннісне ставлення, педагогічні умови, установка на здоровий спосіб життя. соціально неадаптований підліток здоров'я



Ruban Asia Kostiantynivna Candidate of pedagogical sciences, lecturer of the Department of Physical Culture, Biology and Basics of Health, Izmail State University of Humanities

FORMATION OF HEALTHY LIFESTYLE SKILLS IN SOCIALLY NON-ADAPTABLE ADOLESCENTS THROUGH PHYSICAL

CULTURE

Abstract. The advanced economic and social picture of the formation of society puts forward quite high requirements for the efficiency of activities, work capacity and physical endurance of young people. Psychophysiological and physical indicators of human health depend not only on biologically inherited indicators, but also on compliance with the principles and socially acquired rules of a healthy lifestyle.

The article proved that despite the fact that mass media draw a lot of attention to the formation of a proportionally developed, spiritually and physically healthy personality, not every citizen has rules aimed at a healthy lifestyle. It has been found that such personality attitudes are formed by the immediate environment and social institutions at relatively early stages of ontogenesis and must be maintained throughout life.

It was found that in the national education system, the greatest degree of implementation of opportunities in a person's life is in the professional and personal field of work, methods and means of strengthening and preserving health, the number of physical education lessons, etc. are used. At the same time, only at the level of the educational organization, psychological and pedagogical technologies for educating the most vulnerable category - socially maladapted teenagers - in the importance of a healthy life are not always fully developed.

On the basis of the results of experimental research and analysis of practical activities presented in the article, we identified the conditions for the effectiveness of the physical education teacher in the formation of a healthy lifestyle: a favorable psychological climate, an active creative environment and promotion of a healthy life.

It is noted that the work is implemented with all participants of the pedagogical process - teachers, students, parents and always "closes" on the personality of children, on valuable qualities. In this regard, a person must understand that he will be able to manage his future and his destiny only when he makes a choice in favor of a healthy lifestyle.

It was found that with all the variety of methods and forms, the teacher independently selects those that are most suitable for the formation of a healthy lifestyle in pupils. We used the most effective forms and methods such as: conversation, trainings; disputes; survey; lectures on a healthy lifestyle; techniques for various problems affecting the human body.

Keywords: socially maladapted teenagers, healthy lifestyle, value, value attitude, pedagogical conditions, attitude towards a healthy lifestyle.



Постановка проблеми

Здоров'язберігаючі технології є невід'ємною частиною всієї освітньої системи, отже, все, що відноситься до навчального закладу: характер навчання та виховання, рівень педагогічної культури вчителів, зміст освітніх програм, стан здоров'я та гігієни, запобігання травматизму, розумне планування комплексу фізкультурно-оздоровчих та спортивних заходів, підвищення рівня мотивації до підтримання та поліпшення здоров'я учнів, формування культури здоров'я у дітей та вчителів, психолого- педагогічні фактори - все це безпосередньо пов'язані з фізичною проблемою, психічним та духовним здоров'ям учнів [1, С. 7].

Отже, очевидно, що «шкільний фактор» є найважливішим фактором за силою та тривалістю, який впливає на здоров'я учнів. В даний час більш ранній початок систематичного навчання, значна інтенсифікація навчально-виховного процесу, широке використання різноманітних педагогічних інновацій призводять до розбіжності між навчальним завданням та функціональними можливостями дитячого організму та «поломкою» адаптаційних механізмів.

Здоров'язбережувальна компетентність соціально неадаптованих підлітків, на нашу думку, має потенціал в забезпеченні відповідного змісту формування навичок у дітей підліткового віку. Це передбачає оволодіння ними здоров'язбережувальними знаннями та вміннями, а саме: стабільні знання про здоров'я та впливу на нього негативних факторів, причини та наслідки шкідливих звичок, їх профілактику; обізнаність з основних способів дотримання здорового способу життя; вивчення підлітками здоров'язбережувальних технологій, організації та реалізації здоров'язбережувальної діяльності, як по відношенню до самого себе, так і до оточуючих; вміння та навички соціальної взаємодії тощо [2, С. 21].



Аналіз останніх досліджень і публікацій

Важливі аспекти формування ціннісного ставлення до здорового способу життя підлітків відображені в наукових доробках Н. Іванової, С. Кондратюка, О. Савченко (соціально- педагогічні чинники, що негативно впливають на здоров'я учнів); Л. Волкової, О. Дубогай, Т. Єрмакової, С. Закопайло, М. Зубалій, С. Моїсеєвої, Н. Терентьєвої, О. Шиян (проблема фізичного виховання школярів); В. Горащук, Ю. Мельник, В. Скуміної (культураздоров'я особистості).

Мета статті - обґрунтування педагогічно-психологічних факторів, що сприяють розвитку ціннісного відношення соціально неадаптованих підлітків до здорового способу життя.

Виклад основного матеріалу

Спираючись на своєрідність досліджуваного явища - формування навчиок ЗСЖ у соціально неадаптованих підлітків - нами розумілось, що «занурення» у практику означеної діяльності доцільно здійснювати поетапно, дотримуючись відповідних педагогічних умов: спрямування змісту практичної діяльності підлітків з формування навичок здоровогоспособу життя; впровадження у навчальний процес навчально-виховних програм, спрямованих на усвідомлення здорового способу життя й збереження здоров'я підлітків; підвищення компетентності педагогів навчальних закладів з проблеми формування навичок здорового способу життя підлітків; підвищення компететнтності педагогів з проблеми формування навичок здорового способу життя у підлітків; колаборація виховної діяльності вчителів, батьків, тренерів шляхом залучення до навчально-виховного процесу [3, С. 41]

Змістом реалізації означеної діяльності було визначено саме уведення і апробація авторської програми з формування навчиок здоровогоспособу життя; реалізація потенційних можливостій здоровязберігаючих технологій; контроль і корекція процесу формування навичок здоровго способу життя.

Серед методів, які передбачають ефективний результат ми виокремили методи навчання, що группуються на досвіді, методи самонавчання, методи використання прямої педагогічної дії, навчання, контекстне навчання. А гарантований успіх з формування навичок ЗСЖ у соціально неадптованих дітей підліткового віку забеспечує використання таких форм практичної роботи, як-от: заняття-квест, проектні заняття, заняття-гра, заняття- дослідження, тренування, участь у спортивних заходах тощо.

Зауважимо, що нами розумілась вага саме комплексної реалізації вищезазначених педагогічних умов, що дозволила цілеспрямовано впливати на цілісний процес формування навичок ЗСЖ у соціально неадаптованих підлітків.

Під поняттям «здоровий спосіб життя» ми розуміємо тривалий та послідовний процес, який складається із комплексу заходів з підтримки фізичного, психічного, духовно-морального та соціального здоров'я.

Зазначимо, що ціннісне ставлення до ЗСЖ підлітком розуміється відповідальним ставленням до здоров'я, активною позицією щодо зміцнення і збережеення, вдлсконалення умінь і навичок.

Під вихованням ціннісного ставлення до здорового способу життя розуміється тривалий та послідовний процес, який містить комплекс заходів, спрямованих на підтримку фізичного, психічного, духовно-морального та соціального здоров'я [4, С. 115]. Показники виховання ціннісного ставлення до ЗСЖ поділяються на когнітивні, афективні та індивідуально-результативні групи показників.

Особливістю виховання ціннісного ставлення до здорового способу життя у підлітків є те, що воно не повинно бути обмежене розвитком фізичних здібностей, у разі необхідно приділяти підвищену увагу ціннісному ставленню до здоров'я спортсменів [5, С. 9].

Отже, ефективністьу формуванні означених навичок відбудеться, якщо буде відбуватися за таких обставин: спрямування змісту практичної діяльності підлітків з формування навчиок ЗСЖ; впровадження у навчальний процес навчально-виховних програм, спрямованих на усвідомлення здорового способу життя й збереження здоров'я підлітків; підвищення компетентності педагогів навчальних закладів з проблеми формування навичок ЗСЖ підлітків; підвищення компететнтності педагогів з проблеми формування відповідних навичок у підлітків; колаборація виховної діяльності вчителів, батьків, тренерів шляхом залучення до навчально-виховного процесу.

Дослідження проводилося на базі Ларжанського ЗЗСО Ізмаїльського району Одеської області. У ньому взяло участь 50 респондентів віком 12-15 років. Психолого-педагогічний експеримент, який здійснюється в рамках дослідження, проводився поетапно.

Дослідження проводилося з підгрупами, у яких було від 10 до 15 осіб. Процедура дослідження проходила в такий спосіб. Кожен учасник отримав персональний бланк листа у відповідь та окрему методику з інструкцією. Досліджувані були розміщені так, щоб не створювати перешкод один одному у процесі роботи. Попередньо їм було коротко викладено мету дослідження та правила роботи з методиками. Необхідна увага була приділена створенню умов досягнення позитивного, зацікавленого ставлення досліджуваних до виконання завдання. Увага респондентів зверталася на неприпустимість взаємних консультацій щодо відповідей у процесі роботи та будь-яких обговорень між собою.

Згідно з гіпотезами дослідження вибірка буде розділена на дві групи: першу групу склали респонденти, у яких не виявлено схильності до девіантної поведінки (30 осіб). Другу групу складуть респонденти, у яких відзначається схильність до девіантної поведінки (20 осіб).



Таблиця 1.

Результати порівняльного аналізу обох груп, отримані за методикою «Ставлення до здоров'я»

Шкали	Група А	Група Б	U-Манна Уітні	Рівень значимості
Когнітивна	35,22	10,93	8,500	0,000**
Поведінкова	33,15	14,03	70,500	0,000**
Ці нні сно-мотиваці йна	32,95	14,33	76,500	0,000**

Примітка: * - позначено рівень значущості p<0,05, ** - позначено рівень значущості p<0,01.

У Таблиці 1 представлені результати, отримані в результаті порівняльного аналізу, здійсненого за допомогою U-критерію Манна Вітні за шкалами «когнітивна», «поведінкова», «ціннісно-мотиваційна» (опитувальник «Ставлення до здоров'я» (автор Р.А. Березовська).

Отримані дані можна інтерпретувати так:

- на когнітивному рівні - у групі А показники за когнітивною шкалою значно вищі, ніж показники за тією ж шкалою у групі Б (p<0,01). Це дозволяє припустити, що у підлітків, несхильних до девіантної поведінки, вищий рівень обізнаності чи компетентності у сфері здоров'я, ніж у підлітків, схильних до девіантної поведінки. Більше того, підлітки, не схильні до девіантної поведінки, мають більш високий рівень знань основних факторів ризику та антиризику, вони більшою мірою розуміють та усвідомлюють роль здоров'я у забезпеченні активного та тривалого життя. Разом з тим, варто звернути увагу на те, що розуміння здорового способу життя також може суттєво відрізнятись у підлітків, несхильних до девіантної поведінки та у підлітків схильних до девіантної поведінки.

Аналіз відповідей на питання «когнітивної шкали» дозволяє також говорити про те, що для підлітків, схильних до девіантної поведінки (група Б) характерним є той факт, що питання здоров'я для них радше «абстракція», ніж необхідна та цінна реальність. Здоров'я як цінність слабо представлено в індивідуальній свідомості цієї групи респондентів і не входить до сфери особистісних смислів підлітків, схильних до девіантної поведінки.

- на поведінковому рівні - групи А показники за поведінковою шкалою значно вище, ніж показники за тією ж шкалою групи Б (p<0,01). Це свідчить про те, що дії та вчинки підлітків, несхильних до девіантної поведінки, більшою мірою відповідають вимогам здорового способу життя, ніж у підлітків, схильних до девіантної поведінки.

Аналіз відповіді питання «поведінкової шкали», свідчить у тому, що підлітки, схильні до девіантному поведінці, менш схили проявляти активність щодо підтримки свого здоров'я. Якщо підлітки, несхильні до девіантного поведінки, демонструють знання загальнодоступних основ здорового життя, зокрема уникнення шкідливих звичок, фізкультура, режим сну та спорт; то підлітки, схильні до девіантної поведінки, заявляють у тому, що немає гострої необхідності дотримуватися основ здорового життя, оскільки є здоровыми.

- на ціннісно-мотиваційному рівні - у групі А показники за ціннісно- мотиваційною шкалою значно вищі, ніж показники за тією ж шкалою у групі Б (p<0,01). Це дозволяє говорити про те, що для підлітків, несхильних до девіантної поведінки, більшою мірою, ніж для підлітків, схильних до девіантної поведінки, характерна висока значущість здоров'я в індивідуальній ієрархії цінностей (особливо термінальних), також більш вираженої у підлітків, несхильних до девіантної поведінки поведінці, є ступінь сформованості мотивації на збереження та зміцнення здоров'я.

Аналіз відповідей на запитання «поведінкової шкали» дозволяє говорити про те, що для підлітків, схильних до девіантної поведінки, характерним є споживче ставлення до свого здоров'я.

Так, було встановлено, що підлітки, схильні до девіантної поведінки, відрізняються недостатньою поінформованістю чи компетентністю у сфері здоров'я; недостатнім рівнем знань основних факторів ризику та антиризику; недостатнім усвідомленням ролі здоров'я у забезпеченні активного та тривалого життя. У підлітків, схильних до девіантної поведінки, дещо спотворене уявлення про здоровий спосіб життя, саме тому питання здоров'я для них скоріше «абстракція», ніж необхідна реальність. Більше того, здоров'я як цінність недостатньо представлено в індивідуальній свідомості підлітків, схильних до девіантної поведінки. Тобто, іншими словами, «здоров'я» не входить у сферу особистісних смислів підлітків, схильних до девіантної поведінки.

Підлітки, схильні до девіантної поведінки, адекватно реагують на погіршення та покращення здоров'я. При цьому вони практично не дотримуються вимог здорового способу життя, малоактивні щодо підтримки свого здоров'я, вважають себе цілком здоровими і не бачать гострої необхідності дотримуватися основ здорового способу життя. Також для підлітків, схильних до девіантної поведінки, характерне споживче ставлення до свого здоров'я.

Порівняльний аналіз показників обох груп, отриманих за методикою М. Рокіча «Ціннісні орієнтації», проводився з використанням U-критерію Манна Уітні. Отримані результати наведено в Таблиці 2.

Таблиця 2.

Результати порівняльного аналізу показників обох груп, отриманих за. методикою М. Рокіча «Ціннісні орієнтації»

Шкали	Група А	Група Б	U-Критерій Манна Уітні	Рівень значимості
активне діяльне життя	21,42	31,63	177,5	0,015*
здоровя	18,9	29,9	168,0	0,008**
цікава робота	29,23	19,9	188,0	0,026*
краса природи і мистецтва	28,97	20,3	196,0	0,038*
творчість	29,1	20,1	192,0	0,032*
впевненність у себе	29,9	18,9	168,0	0,008**

Примітка: * - позначено рівень значущості p<0,05, ** - позначено рівень значущості p<0,01.

Дані, представлені у Таблиці 2., підтверджують, що з підлітків, схильних до девіантному поведінці, менша значимість надається здоров'ю у індивідуальної ієрархії цінностей (термінальних), на відміну підлітків, несхильних до девіантному поведінці. У той же час, підлітки, несхильні до девіантної поведінки, поряд зі здоров'ям переважно керуються таким принципом як активне діяльне життя. Для підлітків, схильних до девіантної поведінки більше значення мають цікава робота, краса природи та мистецтва, творчість, впевненість у собі.

Порівняльний аналіз показників обох груп, отриманих у результаті анкетування «Чи здоровий спосіб життя ви ведете?» (Автор В.Г. Бубнова), проводився з використанням U-критерію Манна Уітні. Отримані результати наведено в Таблиці 3.

Таблиця 3.

Результати порівняльного аналізу показників обох груп, отриманих за анкетою «Чи здоровий спосіб життя ви ведете?» .

Шкали	Група А	Група Б	U-Критерій Манна Уітні	Рівень значимості
Прихильність до здорового способу життя	35,5	10,5	0,0	0,000**

Примітка: * - позначено рівень значущості p<0,05, ** - позначено рівень значущості p<0,01.

Дані, представлені в Таблиці 3., дозволяють зауважити, що підлітки, не схильні до девіантної поведінки більшою мірою дотримуються принципів здорового життя, ніж підлітки, схильні до девіації.

Експеримент нашого дослдіження полягав у покращенні обізнаності соцілально неадаптованих підлітків щодо навичок з ЗСЖ.

Отже, після проведення анкетування на завершальному етапі нашої роботи ми встановили рівень обізнаності зі способів здорового способу життя і результати подано у вигляді Гістограми 1.

Гістрограма 1. Рівень обізнаності зі способів здорового способу життя в соціально неадаптованих підлітків, %

За даними Гістограми 1. видно, що рівень обізнаності з ЗСЖ у соціально неадаптованих підлітків у всіх вікових групах перебуває на високому рівні. Також простежується динаміка - чим старша вікова група, тим вищий рівень обізнаності.

Результати емпіричного дослідження дозволили визначити наукову орієнтацію у розробці програми, яка спрямована на формування цінності здорового способу життя у соціально неадаптованих підлітків. У процесі розробки програми «Хочу бути здоровим» враховувалися сучасні досягнення соціальної педагогіки, психолого-педагогічної науки загалом, методики оздоровчої роботи.

Виходячи з того, що програма представляє собою комплекс завдань і заходів, що розробляється і реалізується, який має певний зміст і спрямований на досягнення кінцевої мети; було розроблено і підібрано мету, завдання, принципи роботи, план занять, короткий опис запропонованої нової інформації, перелік необхідних занять форм, методів і матеріалів щодо дослідження.

У рамках програми передбачено здійснення наступних напрямів діяльності: навчально-виховного, соціально-педагогічного та психолого- педагогічного.

Оскільки програма розроблялася для підлітків, що входять до групи ризику, було детально продумано її зміст та методи роботи, які підбиралися відповідно до особистісного досвіду підлітків, причин та їх особливостей. Також було враховано механізм звички: мотивація ^ вчинення дії ^ автоматизація дії.

Підлітковий вік є найважчим періодом у житті людини, тому що несе в собі значні зміни в самосвідомості дитини, що дорослішає. Саме цей період формуються почуття дорослості і “Я - концепція”, з'являється рефлексія. Процес формування новоутворень, що відрізняють підлітка від дорослого, розтягнутий у часі і може відбуватися нерівномірно, через що в підлітку одночасно існують і «дитяче», і «доросле».

Найбільш яскравими інтересами (домінантами) підлітка вважається «егоцентрична домінанта» (цікавість до власної особистості), «хронологічно- просторова домінанта» (установку на великі, великі масштаби, які для нього набагато суб'єктивніше прийнятні, ніж ближні, поточні, сьогоднішні), «домінанту зусилля» (потяг до опору, подолання, до вольової напруги, які іноді виявляються у впертості, хуліганстві, боротьбі проти виховного авторитету, протесті та інших негативних проявах), «домінанту романтики» (прагнення підлітка до невідомого, ризикованого, до пригод, героїзму).

Актуальність розробленої програми обумовлена суперечністю між наявністю багатого здоров'ятворчого потенціалу педагогіки та психології та недостатньо розробленою науково-методологічною та практичною базою його використання для формування ціннісного ставлення підлітків до свого здоров'я.

Мета програми - формувати цінності ЗСЖ у підлітків із девіантною поведінкою.

Завдання програми:

1. Надати підліткам інформацію про важливість турботи про власне здоров'я та ведення ЗСЖ.

2. Навчити підлітків способам вирішення життєвих проблем, подолання стресу та зняття напруги без порушення соціальних норм та застосування стимуляторів.

3. Пояснити підлітком основні засади здорового життя.

Відповідно до поставлених завдань соціально-педагогічна діяльність ґрунтується на наступних принципах:

- комплексності,

- адресності (облік вікових, статевих та соціально-психологічних

характеристик),

- масовості (пріоритет групових форм роботи),

- позитивності інформації,

- мінімізації негативних наслідків,

- особистісної зацікавленості та відповідальності учасників,

- спрямованості у майбутнє.

Основними формами роботи програми є:

- групові заняття;

- підгрупові;

- індивідуальна робота.

Формами організації діяльності підлітків на заняттях виступають вправи, дискусія, рольова гра, тренігові вправи, фізкульутрні заходи тощо.

Учасники програми: соціально неадаптовані підлітки.

Термін реалізації: упродовж навчального року.

Програма і двох блоків: перший - теоретичне висвітлення питань здорового життя, другий - практичне прищеплення звичок здорового життя.

Блок № 1. Теоретичне висвітлення питань здорового життя.

Мета теоретичного блоку - сформувати усвідомлене ставлення підлітків до власного здоров'я, інформувати про принципи ЗСЖ.

Перший блок включає 8 занять, тематика яких передбачає формування у підлітків усвідомлених уявлень:

1. про здоров'я (фізичне та психічне); про фактори, що надають сприятливий вплив на здоров'я; про значущість турботи про своє здоров'я; значення здоров'я для здійснення успішної навчальної діяльності;

2. про здоров'я як необхідну умову, що сприяє підвищенню рівня працездатності у будь-якому виді діяльності; про вікові особливості фізичного та психічного розвитку, а також їх вплив на здоров'я людини; про роль імунітету в житті людини, про засоби підвищення імунітету, у тому числі про правила загартовування та користь фізичних вправ;

3. про особливості статевого дозрівання та стереотипи статевої поведінки; про статеві зв'язки; венеричні захворювання;

4. про особливості раціонального харчування; про поживні речовини; про те, яку користь для організму можна отримати, вживаючи основні харчові продукти; про «корисні» та «шкідливі» продукти; про роль режиму харчування; про правила їди;

5. про наслідки вживання алкоголю, наркотиків, куріння; про стадії та форми алкоголізму, а також про можливі наслідки.

Наприкінці кожного заняття підліткам дається домашнє завдання, яке орієнтує їх на формування та розвиток навичок ЗСЖ. Так, підліткам пропонується: скласти розповідь про свої звички, які позитивно впливають на імунітет; скласти план дій, що надають позитивний вплив на імунітет і здоров'я в цілому (підліткам пропонується дотримується складеного плану протягом 3-х тижнів (протягом 21-го дня виробляється звичка), фіксуючи всі зміни у самопочутті). Також підліткам пропонується завести щоденник здорового харчування та відзначати в ньому уживані продукти.

В результаті виконання домашнього завдання уявлення, що формується у підлітка, про здоровий спосіб життя стає більш усвідомленим, реально здійсненним, при цьому розвиваються вміння самоконтролю.

Блок № 2. Практичне прищеплення звичок ЗСЖ.

Мета практичного блоку - створити максимально сприятливі умови, що сприяють прищепленню соціально неадптованим підліткам звичок здорового способу життя.

Практичний блок складається з 8 занять, спрямованих на вирішення наступних завдань:

1) розвивати вміння самоаналізу та поглиблення можливості саморозкриття.

2) розвивати комунікативні навички.

3) розвивати невербальну експресію.

4) Формувати ефективні способи спілкування з однолітками з урахуванням аналізу цілей, намірів, потреб учасників комунікації. Зіставляти інформацію «зсередини» та «ззовні».

5) Формувати ефективні способи взаємодії з дорослими на основі аналізу зв'язку між поведінкою та її наслідками.

6) Навчити підлітків складати свій план ведення здорового життя. Розвивати навички пошуку способів збереження здоров'я.

7) Вчити долати можливі труднощі на шляху ЗСЖ. Стимулювати інтерес до обговорення можливостей виходу із скрутних ситуацій.

8) Роз'яснити особливості конструктивних та неконструктивних способів вирішення важких ситуацій.

Завдання за розробленою програмою проводилися з експериментальною групою (10 осіб), у контрольній групі (10 осіб) такі заняття не проводились.

Підлітки, учасники експермиентальної групи, по-різному реагували на заняття. Найефективнішим виявилися заняття, які мали дискусійний характер. Кожному з підлітків хотілося висловити власну думку, підкріпити її фактами з особистого досвіду. Спочатку, під час проведення перших занять довелося зіштовхнутися з демонстративною позицією ігнорування, але поступово, завдяки підбору цікавих завдань, первинна позиція підлітків переросла на повну включеність, що свідчили уточнюючі питання, коментарі тощо.

Зазначимо, що після впровадження розробленої програми ставлення до здоров'я у соціально неадаптованих підлітків значно змінилося на всіх рівнях (когнітивному емоційному, поведінковому, ціннісно-мотиваційному). Це дозволяє стверджувати про те, що програма сприяла підвищенню ступеня поінформованості чи компетентності соціально неадаптованих дітей підліткового віку у сфері здоров'я. Підлітки дізналися основні фактори ризику та антиризику, усвідомили роль здоров'я у забезпеченні активного тривалого життя.

Таблиця 4.

Порівняльний аналіз результатів до проведення програми та після за методикою Рокича

Шкали	Середній ранг	Сумм рангів	t-критерій	рівень значимості
	-	+	-	+
Активне життя	3,38	10,21	13,5	122,5	-2,823b	0,005**
Життєва мудрість	3	10,5	15	105	-2,562b	0,010**
Здоров'я	7,45	4,5	82	9	-2,556c	0,011**
Краса природи і мистецтва	10,27	4,6	113	23	-2,337c	0,019*
Наявність друзів	9	5,25	99	21	-2,219c	0,026*

Отримані дані дозволяють говорити, що з соціально неадаптованих підлітків після участі у програмі намітилися рангові зміни цінностей в ієрархії, де здоров'ю як цінності стало надаватися більше значення, ніж до участі у програмі.

Основним вектором формування ЗСЖ підлітків передбачається десять ключових компетентностей, значуще місце серед яких відводиться «екологічній грамотності і здоровому життю», а саме «уміння розумно та раціонально користуватися природними ресурсами в рамках сталого розвитку, усвідомлення ролі навколишнього середовища для життя і здоров'я людини, здатність і бажання дотримуватися здорового способу життя».

Серед перспективних форм з соціально неадптованими підлітками окреслюємо доцільність використання ранкової гімнастики-нейробіки, комплексу фізичних вправ на степах різної інтенсивності; залучення школярів до участі в оздоровчих челенджах, змаганнях з кросфіту тощо; проведення щоденних «хвилинок здоров'я» під час перерв та групи продовженого дня; танцювально-рухова терапія.

Процес формування здорового способу життя школярів вимагає постійного вдосконалення та кореляції відповідно до світових тенденцій, нових вимог освіти, динамічного розвитку інновацій. Тому залучення до реалізації соціальних здоров'язбережувальних програм асоціацій і громадських організацій вважаємо необхідною умовою для подальшого вдосконалення формування здорового способу життя соціально неадаптованих дітей підліткового віку, розвитку освіти у майбутньому.

Позитивним для формування ЗСЖ школярів може стати створення соціально-партнерських проектів, що забезпечить багатовекторність розвитку проблеми збереження й зміцнення здоров'я школярів, допоможе вирішувати конкретні соціально-педагогічні проблеми, стимулюватиме інтерес громадськості до цінності здоров'я населення.



Висновки

Упровадження соціально-партнерського проекту в освітньому просторі сучасної школи дасть змогу покращити розуміння цінності власного здоров'я та здоров'я оточення, використання дієвих форм і методів у вихованні здорового способу життя школярів - підвищити рівень знань про збереження й зміцнення здоров'я в умовах сучасного закладу.

Отже, враховуючи результати дослідження, вбачаємо такі перспективні напрями формування здоровязбережувальних навичок, зокрема соціально неадаптованих підлітків, в Україні:

1. збільшення рухової активності під час освітнього процесу (проведення щоденних «хвилинок здоров'я» під час перерв та групи продовженого дня; організація ранкової гімнастики-нейробіки; використання комплексу фізичних вправ різної інтенсивності; залучення школярів до участі в оздоровчих челенджах, змаганнях з кросфіту тощо);

2. співпраця з асоціаціями та громадськими організаціями через низку заходів, спрямованих на пропагування й утвердження ЗСЖ школярів (здоров'язбережувальні марафони та акції; організація соціальних медичних програм тощо);

3. створення в шкільному освітньому середовищі соціально- партнерського проекту, у якому здійснюватиметься формування цінності здоров'я (створення ради з формування здорового способу життя; проведення моніторингу щодо мотивованого ставлення учнів до власного здоров'я, фізичного розвитку та активності; розробка та впровадження системи безперервної освіти стосовно здоров'я та способу життя дітей (ведення відеоблогу, демонстрація лайфхаків, проведення педагогічних коучінгів, воркшопів тощо).



Література:

1. Терентьева Н. О. Особливості здоров'язбережувальних технологій в шкільному освітньому просторі України / Н. О. Терентьєва // Наукова скарбниця освіти Донеччини. - 2017. - № 3. - С. 6-11.

2. Шашенко С.В. Соціальне становлення студентської молоді у позааудиторний час у вищих навчальних закладах: автореф. дис. ... кандидата пед. наук: 13.00.05 / Нац. пед. ун-т ім. М. П. Драгоманова. Київ. 2004. - 20 с.

3. Платонов В.Г. Фізична культура - культура здоров'я / В.Г. Платонов // Фізичне виховання в школі. -2019. - № 2. - С. 40-43.

4. Коча І. А. Особливості формування здорового способу життя учнів початкової школи в сучасному освітньому просторі / І.А. Коча // Педагогічний альманах: збірник наукових праць. - 2018. - Вип. 39. - С. 115-120.

5. Желева О.І. Формування навичок здорового способу життя / О.І. Желева. - Черкаси: Золотоноша, 2018. - 147с.

References:

1. Terentieva N. O. (2017) Osoblyvosti zdoroviazberezhuvalnykh tekhnolohii v shkilnomu osvitnomu prostori Ukrainy [Peculiarities of health-saving technologies in the school educational space of Ukraine]. Naukova skarbnytsia osvity Donechchyny - Scientific treasury of education of Donetsk region, 3, 6-11 [in Ukrainian].

2. Shashenko S.V. (2004) Sotsialne stanovlennia studentskoi molodi u pozaaudytornyi chas u vyshchykh navchalnykh zakladakh [Social formation of student youth in extracurricular time in higher educational institutions]. Extended abstract of candidate's thesis. Kyiv: NPU named after M. P. Drahomanov. [in Ukrainian].

3. Platonov V.H. (2019) Fizychna kultura - kultura zdorovia [Physical culture is the culture of health]. Fizychne vykhovannia v shkoli - Physical education at school, 2, 40-43 [in Ukrainian].

4. Kocha I. A. (2018) Osoblyvosti formuvannia zdorovoho sposobu zhyttia uchniv pochatkovoi shkoly v suchasnomu osvitnomu prostori. [Peculiarities of forming a healthy lifestyle for primary school students in the modern educational space] І.А. Kocha. Pedahohichnyi almanakh: zbirnyk naukovykh prats - Pedagogical almanac: a collection of scientific works. (Vols. 39), (pp.115-120). Kherson: KhersonAKE [in Ukrainian].

5. Zhelieva O.I. (2018) Formuvannia navychok zdorovoho sposobu zhyttia [Formation of healthy lifestyle skills] Cherkasy: Zolotonosha [in Ukrainian].

Размещено на Allbest.ru

...