Готовність фахівця із соціальної роботи до професійної діяльності з молоддю

Размещено на http://www.allbest.ru/

Готовність фахівця із соціальної роботи до професійної діяльності з молоддю

Волошенко Марина Олександрівна кандидат педагогічних наук, доцент, доцент кафедри психології та соціальної роботи, Національний університет «Одеська політехніка»

Анотація

У статті визначено суть діяльності фахівця із соціальної роботи з молоддю. Діяльність соціального працівника з допомоги молоді - це професійна діяльність, спрямована на соціалізацію та ресоціалізацію молоді з метою вдосконалення або відновлення її здатності до соціальної діяльності. Захист основних прав та гідності людини є одним із найважливіших завдань світової спільноти. Фундаментальною умовою демократичної системи є захист прав найуразливіших верств населення, включаючи молодь. Ці ідеї фактично втілюють у життя люди найбільш гуманітарної професії під назвою «Соціальна робота», які самі називаються «Фахівцями з соціальної роботи». Реалізована останніми роками програма підготовки фахівців із соціальної роботи все більше доповнюється спеціалізованою підготовкою випускників у різних установах (соціальні служби, охорона здоров'я) системи соціального захисту населення. лікування, навчання) або різні об'єкти (сім'я, літні люди, молодь). Все більше зростає потреба у фахівцях зі специфікою соціальної роботи, менеджменту соціальної роботи, освітніх технологій та інших технологій. Основний напрямок соціальної роботи серед української молоді - не надати необхідну допомогу, а хоча б почати. Таким чином, держава звільняється від обов'язку захисту, що зменшує матеріальні витрати та заохочує прояв молодих талантів, творчих засад через розвиток мережі соціальних центрів. Особливістю соціальної роботи з молоддю є те, що молоді люди розглядаються не як об'єкти виховання, а як суб'єкти соціальної дії та соціального оновлення. На нашу думку, підготовка студентів до професійної соціальної роботи з молоддю - це суб'єктивний стан особистості, структура якого включає психологічну та процесуальну підготовку до дії. Професійна підготовка молодих фахівців з соціальної роботи з молоддю можлива, якщо навчання здійснюється з урахуванням особливостей професійної діяльності, процес професійної підготовки побудований таким чином, щоб вони могли пізнати самих себе, розвивати особистісні навички, необхідні для формування професійної готовності.

Ключові слова: професійна підготовленість, фахівець із соціальної роботи, соціальна робота з молоддю.

Voloshenko Maryna Oleksandrivna PhD of Pedagogical Sciences, Associate Professor, Associate Professor of the Department of Psychology and Social Work, Odesa Polytechnic National University

READINESS OF A SOCIAL WORK SPECIALIST FOR PROFESSIONAL ACTIVITIES WITH YOUTH

Постановка проблеми

Молоді в суспільстві належало й належить ключове місце. Це вікова група, яка згодом займає провідні позиції в економіці та політиці, соціальній і духовній сферах суспільства, вирішує завдання глобальних масштабів.

Національне та громадянське становлення молоді в сучасний період відбувається у складних умовах: за 30 років відбулися глибокі зміни суспільно-політичного та економічного устрою в країні, вибухнули великі, гострі силові етнополітичні конфлікти. Все це вплинуло на формування громадянської свідомості молодого покоління, зумовивши складність та суперечливість його позиції, а також актуальність вивчення його проблем.

Молодь - велика громадська група, яка має специфічні соціальні та психологічні риси, наявність яких визначають як вікові особливості молодих людей, так і те, що їхнє соціально-економічне та політичне становище, їхній духовний світ перебувають у стані становлення, формування. Це надзвичайно важливий період у становленні особистості, період «рольового мораторію», тому що він пов'язаний із постійним здійсненням вибору (у найширшому значенні цього слова): професії, партнера по шлюбу, системи цінностей тощо. Молодість - це добра природна лабораторія: період найбільш інтенсивного прийняття життєво важливих рішень.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Сьогодні вирішення багатьох проблем, які належать до «молодіжних», є предметом наукових дискусій. Головна проблема в тому, що «молодь» - не лише й не стільки вікове, скільки соціальне та історичне поняття [5]. До цієї категорії в різні часи та в різних верствах суспільства відносили людей дуже різного віку.

Визначення поняття «молодь», яке використовується в науковій літературі, можна згрупувати так:

1. Розгляд молоді як вікової групи. У цьому випадку наголошують, що вікові якості найбільш значимі й нівелюють всі інші відмінності (М. Рубнер, Л. Ашофф, У. Бунак та ін.).

2. Визначення молоді з погляду охоплення певного етапу життєвого циклу (К. Гросс, С. Іконнікова, В. Лісовський, Г. Стенлі Холл).

3. Під терміном «молодь» розуміють соціальний статус, який визначається віком (І. Кон, Л. Розенмайр, Г. Шельскі, Ш. Ейзенштадт).

4. Поняття «молодь» використовують у значенні молодіжної субкультури (Г. Гризе, Т. Джефферсон, Р. Джонс, До. Маннгейм, М. Мід, З. Холл).

5. Соціальна сутність молоді визначається з погляду її ролі та місця у суспільному відтворенні (І. Лесік).

Отже, приходимо до висновку, що поняття «молодь» описує аспекти соціальної позиції людей, які впливають на їхній біологічний вік, але не визначаються ним повністю. Не випадково саме ці труднощі призвели в сучасній психологічній літературі до заміни поняття «зрілість» поняттям «дорослість» для того, щоб уникнути багатьох ускладнень, які вважаються часом непереборними.

Виклад основного матеріалу

Молодіжні соціальні проблеми, які є предметом наукового аналізу, в літературі поділяються на дві великі групи. До першої зараховують специфічно молодіжні соціальні проблеми: визначення сутності молоді як суспільної групи, особливостей її соціального стану (статусу), ролі та місця у суспільному відтворенні суспільства; встановлення критеріїв її вікових кордонів; вивчення особливостей свідомості (потреб, інтересів, цінностей) та способів діяльності молодого покоління; вивчення специфіки процесу соціалізації молодих людей, їхньої соціально-професійної орієнтації та адаптації в колективі.

Зрештою, проблема молоді як специфічної соціально- демографічної групи пов'язана з тим, що суспільство може дати молоді (нагромадження та розвиток ресурсу), з одного боку, і що молодь має дати сьогодні суспільству (який стан ресурсу та як використовувати цей ресурс для цілей оновлення України) - з іншого.

Нинішні специфічні соціальні проблеми молоді змушують говорити про необхідність формування технологій соціальної роботи, придатних для вирішення цих проблем. До проблем, які найбільше турбують суспільство, слід віднести проблему поширення наркоманії, підвищення кримінальної активності молоді, зокрема неповнолітніх, проблеми молодої сім'ї, молодіжного безробіття та ін.

Проблема побудови технологій соціальної роботи з молоддю ускладнюється тим, що, як правило, молоді українці є недобровільними клієнтами соціальних служб. Культура звернення до соціальної служби для вирішення своїх проблем у середовищі української молоді ще не сформована. Усе це разом узяте змушує звернути особливу увагу на конструювання соціальної роботи з молоддю.

Виявлення специфіки діяльності фахівця із соціальної роботи з молоддю вимагає попереднього уточнення сутності того змісту, що вкладається в головну системотворчу категорію - «соціальна робота».

Однією з найважливіших цілей світової спільноти є утвердження основних прав людини, гідності та цінності людської особистості. Азбучною істиною для демократичних режимів є охорона прав найуразливіших соціальних верств, до яких також належить молодь. Реальним втіленням цих ідей у життя займаються люди однієї з найгуманніших професій, званої «соціальна робота», а вони самі іменуються «фахівцями із соціальної роботи».

Термін «соціальна робота» був вперше використаний в Англії у зв'язку з розширенням на початку XX століття напрямків діяльності однієї з релігійних громадських організацій (COS), що займається філантропією, або, як її називали тоді, «аматорською (дилетантською) роботою». Відповідно до цього з'явилося нове завдання для цієї організації - перетворення філантропії з некваліфікованої у професійну діяльність, заснованої на соціальних теоріях та спеціальній підготовці. Ця нова діяльність і стала називатися соціальною роботою. Надалі цей термін набув широкого поширення, і зараз практично немає країни у світі, де він не використовується.

Соціальна робота - особливий вид діяльності, взаємодії людей із метою надання їм допомоги в соціалізації та ресоціалізації. Вона заснована на альтруїзмі та спрямована на те, щоб полегшити людям в умовах особистої та сімейної кризи повсякденне життя, а також по можливості кардинально вирішити їхні проблеми. У цьому полягає її неминуще значення для суспільства загалом, окремих соціальних груп та індивідів зокрема.

Програма підготовки фахівця із соціальної роботи, що здійснюється в останні роки, нині дедалі більше доповнюється спеціалізованою підготовкою випускників до роботи або у різних установах загальної системи соціального захисту населення (соціальне обслуговування, охорона здоров'я, освіта), або з різними об'єктами (родина, люди похилого віку, молодь). Дедалі більше розвивається потреба у фахівцях, які володіють певними технологіями соціальної роботи, менеджментом соціальної роботи, технологією освітньо- виховної діяльності та інших.

Рано чи пізно життя призведе до створення досить диференційованої системи підготовки фахівців із соціальної роботи, зокрема системи підготовки фахівців із соціальної роботи з молоддю.

Під соціальною роботою з молоддю розуміється професійна діяльність із надання допомоги як окремій молодій людині, так і групам молодих людей з метою покращення або відновлення їхньої здатності до соціального функціонування; створення умов, що сприяють досягненню цих цілей у суспільстві, і навіть робота з молодими людьми на комунальному рівні, за місцем проживання чи трудових колективах [1]. Основним завданням соціальної роботи за цих обставин є вироблення в молоді здатності самостійно вирішувати свої проблеми, адаптуватися до нових соціально-економічних умов ринкової економіки, отримувати навички самостійного життя та брати участь у самоврядуванні.

Нині склалися дві моделі соціальної роботи з молоддю - інтегративна та дефіцитна. Інтегративна модель - це соціальна робота в широкому розумінні, що має сприяти соціалізації молоді. У цьому аспекті соціальна робота практично співвідноситься з таким видом професійної діяльності, як соціальна педагогіка.

Реалізація даної моделі можлива лише за допомогою державно- суспільного витратного механізму, який передбачає виділення значних фінансових, а також людських та матеріальних ресурсів, що можливе лише за умов розподільного ведення народного господарства. Однак через надмірно великий обсяг коштів, які мають бути виділені на повноцінну реалізацію такого типу соціальної роботи, більшість країн з ринковою економікою обирає дефіцитну модель розвитку соціальної роботи, орієнтовану насамперед на соціально вразливі верстви населення, групи ризику, інвалідів та одиноких, а також дітей та підлітків.

Головний акцент у соціальній роботі з молоддю робиться в Україні не на наданні необхідної допомоги, а на мінімальній стартовій підтримці. У такий спосіб держава знімає з себе зобов'язання усілякої опіки, яке зменшує матеріальні витрати та стимулює розкриття здібностей молодих людей, творчих начал через розвиток мережі соціальних центрів. Специфіка соціальної роботи з молоддю полягає в тому, що молодь розглядається не як об'єкт виховання, а як суб'єкт соціальної дії, соціального оновлення.

Соціальна робота з молоддю як в Україні, так і в багатьох інших країнах є частиною державної молодіжної політики.

Об'єктами державної молодіжної політики є громадяни України (включно з іноземними громадянами й особами без громадянства) віком від 14 до 30 років, молоді сім'ї та молодіжні об'єднання. До суб'єктів державної молодіжної політики належать державні органи і посадові особи, молодіжні об'єднання та асоціації.

Система становлення та реалізації державної молодіжної політики являє собою:

1. Спеціальне законодавство про державну молодіжну політику.

2. Державне регулювання молодіжної політики.

3. Планове та фінансове забезпечення державної молодіжної політики.

Основними цілями державної молодіжної політики є [2]:

- сприяння соціальному, культурному, духовному та фізичному розвитку молоді; використання інноваційного потенціалу молоді на користь державного та суспільного розвитку та розвитку самої молоді;

- реалізація суспільно значущих ініціатив, суспільно корисної діяльності молоді, молодіжних та дитячих громадських об'єднань; створення умов для більш активного творчого залучення молоді до соціально-економічного, політичного та культурного життя суспільства.

Для досягнення поставлених цілей передбачається поетапне та активне діяння соціальної роботи в наступних найважливіших напрямках [4]:

- підтримка молодих громадян у сфері освіти, виховання та розвитку;

- сприяння та підтримка молодих громадян щодо охорони їхнього здоров'я, в організації профілактики небезпечних захворювань та у формуванні здорового способу життя;

- сприяння забезпеченню економічної самостійності молодих громадян та реалізація їхніх трудових прав та обов'язків;

- підтримка молодих сімей;

- підтримка молодих громадян, які опинилися у важкій життєвій ситуації, в їхньому соціальному обслуговуванні, соціальній реабілітації та адаптації;

- підтримка суспільно значущих ініціатив, суспільно-політичної діяльності молоді, молодіжних та дитячих громадських об'єднань.

Усе сказане вище дає змогу нам у загальному вигляді визначити сутність діяльності фахівця із соціальної роботи з молоддю. Діяльність соціального працівника з надання допомоги молоді є професійною активністю, спрямованою на соціалізацію та ресоціалізацію молодих людей для поліпшення або відновлення їхньої здатності до соціального функціонування.

Специфіка даної діяльності передбачає наявність у спеціаліста, який її здійснює, певних особистісних якостей, психофізіологічних характеристик, соціально-психологічних показників, природних задатків та здібностей, ділових якостей, професійних знань та умінь. Одним із джерел інформації такого характеру є професіограма фахівця із соціальної роботи з молоддю, яка відображає інваріантні, ідеалізовані параметри його особистості та професійної діяльності, об'єднує об'єктивні та суб'єктивні характеристики професійної діяльності спеціаліста.

Під час опису «професійної» складової моделі, крім кваліфікаційних вимог, детально розроблених у державних стандартах, багато вчених використовують такі характеристики: компетентності спеціальна, інтелектуальна, соціально-правова; інтелектуальна ініціатива; самоорганізація; саморегуляція та ін.

Можна виділити також безумовні особисті якості, які повинен мати випускник будь-якого закладу вищої освіти, зокрема й майбутній фахівець із соціальної роботи з молоддю: відповідальність перед справою та людьми, сумлінність, соціопривабливість, єдність слова та справи, широку культуру, креативність, контактність, самоконтроль, самостійність та усі ті, які сприяють розкриттю та реалізації можливостей людини, формуванню її мотивів та інтересів [1].

Однією з неодмінних умов ефективності професійної діяльності є професійна готовність фахівця із соціальної роботи з молоддю, під якою розуміють той чи той ступінь відповідності змісту та стану його психіки та фізичного здоров'я, якостей вимогам діяльності, що виконується. Професійна готовність фахівця - це суб'єктивний стан особистості, яка вважає себе здатною та підготовленою до виконання відповідної професійної діяльності та прагне її виконати [3].

Готовність здобувачів до професійної діяльності із соціальної роботи з молоддю, на нашу думку, є суб'єктивним станом особистості, структура якого включає психологічну та процесуально-діяльнісну готовність.

Психологічна готовність відображає міру внутрішньої готовності майбутніх фахівців із соціальної роботи до професійної діяльності з молоддю. Сутністю її є взаємодія мотиваційно-орієнтаційного, змістовно-операційного та контрольно-оцінного компонентів, що забезпечують оптимізацію професійних дій фахівця.

Процесуально-діяльна готовність відображає міру зовнішньої форми професійної готовності. Вона містить теоретичну та практичну готовність. Критерієм теоретичної готовності є рівень теоретичних знань, які оцінюються за такими показниками: повнота, міцність, усвідомленість. Критерієм практичної готовності є рівень сформованості практичних умінь та навичок, що оцінюються за такими показниками: вибір дій, перенесення їх на інші види діяльності, ступінь узагальненості отриманих результатів.

Фахівець із соціальної роботи з молоддю може успішно виконувати професійну діяльність, якщо він володіє способами її здійснення, уявляє можливі варіанти наслідків, має здатність до її реалізації - що свідчить про якість професійної освіти.

Основними компонентами якості освіти є понятійно-образна інформація про світ і сформовані в досвіді життя «схеми» розумових дій, що управляють вилученням, перетворенням, примноженням та практичним використанням цієї інформації.

Спираючись на теоретико-прикладний науковий досвід моделювання та прогнозування освітнього процесу, можна розробити систему формування професійної готовності до цього виду діяльності, яка містить: цілі, завдання, принципи, етапи, зміст та технологію професійної підготовки (організаційні форми, методи та засоби підготовки). Динамічність даної системи дасть змогу описати заплановані результати підготовки спеціаліста, якими є необхідні для формування професійної готовності до соціальної роботи з молоддю елементи професійної готовності.

Впровадження активних форм і методів навчання, що узгоджуються з динамічною моделлю діяльності фахівців у рамах контекстного навчання, дасть змогу сформувати необхідні новоутворення у властивостях особистості, яка навчається, в умовах максимально наближених до реального професійного середовища.

У процесі навчання суб'єкт набуває бачення себе як особистості, що розвивається, створює концептуальну модель діяльності, набуває вміння побудови останньої та реалізації адекватного її мотивам і цілям індивідуалізованого поведінкового варіанту, вчиться встановлювати необхідний баланс раціонального та емоційного в саморегуляційному процесі, вносити корективи у свою діяльність на основі співвіднесення концептуальної моделі та аналізу переживань системи особистісних смислів, що розвивається.

Висновки

Професійна готовність здобувачів до соціальної роботи з молоддю можлива, якщо підготовка буде здійснюватися з урахуванням специфіки професійних (і особливо регіональних) особливостей діяльності, процес професійної підготовки буде побудований так, що вони матимуть змогу самопізнання, самокорекції, саморозвитку, які забезпечують необхідні для формування професійної готовності особистісні зміни.

Якщо розпочати виявлення потенційних можливостей навчально- виховного процесу у виші щодо формування професійної готовності здобувачів до соціальної роботи з молоддю, то робота у цих напрямках значно підвищить ефективність підготовки сучасного фахівця із соціальної роботи з цією категорією населення.

Література:

1. Агарков О. А. Технології соціальної роботи : навч. посіб. для студентів ВНЗ / О. А. Агарков, Д. Ю. Арабаджиєв, В. В. Кузьмін, І. В. Мещан, В. М. Попович. Запоріжжя : Мотор Січ, 2015. 486 c.

2. Закон України «Про основні засади молодіжної політики». Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2021, № 28, ст.233. https://zakon.rada.gov.Ua/laws/show/1414-20#Text

3. Кутішенко В. П. Вікова та педагогічна психологія (курс лекцій). 2-ге вид.: навч. посіб. Київ : Центр учбової літератури, 2010. 128 с

4. Технології соціальної роботи і соціальної допомоги в умовах трансформаційного періоду: навчально-методичний посібник / за заг. ред. А. О. Поляничко, А. В. Кирилюк. Суми : ФОП Цьома, 2020. 336 с.

5. Фельдман Ю.І. Психологія особистості у період молодості. Вісник ХНПУ імені Г.С. Сковороди. Психологія. Випуск 56. 2017. С.222-232

References:

1. Aharkov O. A. Tekhnolohiyi sotsial'noyi roboty : navch. posib. dlya studentiv VNZ [Technologies of social work: study guide for university student]/ O. A. Aharkov, D. Y. Arabadzhyyev, V. V. Kuzmin, I. V. Meshchan, V. M. Popovych. Zaporizhzhya : Motor Sich, 2015. 486 p. [in Ukrainian].

2. Zakon Ukrayiny «Pro osnovni zasady molodizhnoyi polityky [Law of Ukraine "On Basic Principles of Youth Policy"]. Vidomosti Verkhovnoyi Rady Ukrayiny (VVR), 2021, № 28, st.233. Retrieved from https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1414-20#Text [in Ukrainian].

3. Kutishenko V. P. Vikova ta pedahohichna psykholohiya (kurs lektsiy). 2-he vyd.: navch. posib. [Age and pedagogical psychology (course of lectures). 2nd ed.: study guide]. Kyiv : Tsentr uchbovoyi literatury, 2010. 128 p. [in Ukrainian].

4. Tekhnolohiyi sotsialnoyi roboty i sotsialnoyi dopomohy v umovakh transformatsiynoho periodu: navchalno-metodychnyy posibnyk [Technologies of social work and social assistance in the conditions of the transformation period: educational and methodological manual]/ za zah. red. A. O. Polyanychko, A. V. Kyrylyuk. Sumy : FOP Tsoma, 2020. 336 p. [in Ukrainian].

5. Feldman Y.I. Psykholohiya osobystosti u period molodosti. [Personality psychology in youth]. Visnyk KHNPU imeni H.S. Skovorody. Psykholohiya. Vypusk 56. 2017. pp.222-232 [in Ukrainian].

Размещено на Allbest.ru