Міграційна криза в Україні: етносоціологічний аспект

Размещено на http://www.allbest.ru/

Київський національний педагогічний університет імені М.П. Драгоманова

Міграційна криза в Україні: етносоціологічний аспект

Чернова Катерина Олексіївна доктор соціологічних наук, професор

Анотація

Соціологічний аналіз українського етносу свідчить про наявність постійних міграційних процесів, які виникли внаслідок тривалої бездержавності, приналежності України до складу різних територіальних об'єднань та впливу зовнішніх чинників, основним серед яких є російська військова агресія. Нині в українському суспільстві відбуваються радикальні суттєві зміни. Сучасний етап розвитку українського соціуму характеризується трансформаційними процесами, в ньому тривають масштабні зміни, які зумовлюють нестабільність та невизначеність перспектив соціального життя. Серед реалій новітнього українського суспільства є те, що наслідком російського військового вторгнення стало переміщення багатомільйонної кількості українців за межі своєї батьківщини.

Актуальним на сьогодні є пошук можливостей для економічного розвитку. Цей процес потрібно розпочинати під час самого конфлікту, що поступово сприятиме відродженню інституцій, ринків і підприємств; реконструкції загальноекономічного ринкового механізму. Для України першочерговим завданням є вивчення та імплементація успішного досвіду інших країн щодо ринку праці та модернізації національного господарства, забезпечення структурної перебудови економіки на ринкових засадах, забезпечення синергії людського потенціалу та нації, які є вагомим джерелом ділової активності й виконання найважливіших державницьких функцій.

Стаття присвячена дослідженню явища міграційної кризи, найбільшої після Другої світової, спричиненої російським вторгненням в Україну. Аналізуються вимушені міграційні потоки співгромадян, їхня роль у формуванні кількісного та етнічного складу населення, різні вектори переміщення, основний серед яких посідає західний.

Ключові слова: міграційні процеси, людський капітал, етнос, соціальна дистанція, соціальна мобільність, стратегія інтеграції.

Abstract

Chernova Kateryna Oleksiivna Doctor of sociological sciences, Professor, Kyiv National Pedagogical University named after M. P. Dragomanov

MIGRATION CRISIS IN UKRAINE: THE ETHNO- SOCIOLOGICAL ASPECT

Keywords: migration processes, human capital, ethnicity, social distance, social mobility, integration strategy.

Вступ

Постановка проблеми. Активізація етносоціальних та етнополітичних процесів вплинула на діяльність етносів як суб'єктів і об'єктів соціального життя. При цьому зросла соціально-політична, економічна та культурна роль етнічних груп, дослідження яких посідає центральне місце в структурі етносоціологічного знання. Тому розгляд сутності цього явища потребує детального наукового обґрунтування.

В сучасній етносоціології напрямок вивчення міграційних процесів, закономірностей й особливостей виникнення та розвитку специфічних соціумів (етнічних спільнот), структурні зв'язки у рамках цих соціумів набули важливого значення. Вивчення параметрів етнічної спільноти та особливості соціальної адаптації до умов іноетнічного оточення аналізували такі дослідники, як: В. Євтух, В. Трощинський, І. Ключковська, В. Арбєніна, Ю. Бачинський, О. Майборода, Н. Черниш та ін. Із зарубіжних дослідників відзначимо праці: Дж. Армстронг, А. Ашкеназі, Н. Брубейкер, Р. Коен, В. Маркусь, К. Платт, Я. Розумний, У. Сафран, А. Фігус-Ралько, С. Хантінгтон, Г. Шеффер. Такі чинники, на нашу думку, мають бути у полі зору тих, хто досліджує українських мігрантів на нинішньому етапі розширення зв'язків незалежної Української держави з українцями, що в силу різних обставин опинилися поза її межами.

Виклад основного матеріалу

Одна з найболючіших втрат, яку українській економіці завдало російське воєнне вторгнення - це втрата людського капіталу. Україна сьогодні переживає важкі часи складних випробувань, оскільки відбувається утвердження нашої країни як демократичної європейської нації. Поряд з цим, маємо, на жаль, руйнівні процеси, спрямовані на знищення української державності та ідентичності, насадження шовіністичних російських ідеологем «руського мира» тощо. етнічний міграційний вторгнення україна

Так, за даними ООН, від початку вторгнення змушені були полишити свої домівки та перетнути український кордон 6,8 мільйони співгромадян. І це без урахування ще 3,8 мільйона людей, які з тих же причин набули статусу внутрішньо переміщеної особи. [1]

З виникненням масового напливу українських біженців, Європейський Союз уперше запровадив власну директиву про тимчасовий захист, згідно з якою українці мають право жити, працювати й отримувати допомогу в усіх 27 незалежних державах, що розташовані в Європі. Їм не потрібно проходити тривалого процесу подання документів на одержання притулку, мешкати в таборах біженців. Найпопулярнішими країнами для пошуку захисту від російської агресії стали Польща, куди прибуло 3,1 млн. наших громадян, Румунія -- 857 тис. осіб, Угорщина -- 557 тис., Німеччина -- 400,8 тис., Молдова -- 470 тис., Словаччина -- 391 тис., Чехія -- понад 300 тис. чоловік, Болгарія -- 102 тис. Чимало наших співвітчизників прихистили країни Балтії і Скандинавії.

Зазначимо, що Директива про тимчасовий захист діє у всіх країнах-членах ЄС, крім Данії. Вона не застосовується в інших країнах Шенгенської зони (в Швейцарії, Норвегії, Ліхтенштейні, Ісландії). Отже, все, що ЄС стовідсотково гарантує, це надання тимчасового захисту в одній з країн-членів на вибір українців. [1, 2]

Наші співвітчизники виїхали також і до Росії: за даними, наданими на початку травня Управлінню верховного комісара ООН у справах біженців владою РФ, в країні - агресорі їх перебуває 578 255. У Білорусі, яка стала плацдармом для нападу РФ на нашу країну, за інформацією офіційного Мінська, попросили захисту 23,5 тис. громадян України. [1]

Щодо держави Ізраїль, де сьогодні проживає 500 тисяч вихідців з України єврейського походження, а також кількадесят тисяч етнічних українців, то нині там призупинено дію безвізу для українських громадян. Зазначимо, що останнім часом звідти було депортовано кілька родин українців-утікачів від війни. Бо вони, мовляв, не належать до «пріоритетних категорій в'їжджаючих осіб», визначених за етнічною ознакою: не були членами сімей ізраїльтян першої лінії родинності, новими репатріантами та особами, що мають єврейське коріння. [1]

На нашу думку, стратегія інтеграції може бути реалізована лише в мультикультурному суспільстві із низьким рівнем упереджень, існуючої толерантності та позитивними взаємовідносини між різними групами суспільства. Як відомо, емпіричними референтами стану міжетнічних відносин у їх об'єктивованих формах можуть бути такі соціальні факти: поширеність міжетнічних контактів, їх добровільний або примусовий характер; підстави, на яких вони виникають: родинні, дружні, виробничі зв'язки, ситуативні контакти в місцях масового скупчення; факти дискримінації, обмеження прав та інтересів окремих національностей, сфери, на які воно поширюється; наявність та поширеність зіткнень, конфліктів між представниками різних національностей. [3, с. 178]

У ході аналізу результатів міжетнічних відносин, скажімо, в такому аспекті, як можливі шляхи ліквідації конфліктних ситуацій, напруги в національних відносинах і т.д., істотного значення набуває характеристика соціального й етнокультурного середовища, в якому здійснюються міжетнічні контакти, спілкування, зв'язки, взаємодія і проявляється соціальне та ідеологічне значення етнічності як для статусу тієї чи іншої групи, так і в етнонаціональній ситуації в цілому. [4, c. 104]

У цьому випадку доречно звернутися до таких понять як "етнопсихологічна дистанція", "етнокультурна дистанція", які використовуються як міра подібності або відмінності не лише в соціальних позиціях, але і в макросистемних соціальних і соціально- політичних орієнтаціях етнічних груп. Соціальна дистанція, аналіз якої одними з перших здійснили Г.Зіммель, Т.Парк і Е.Берджес вважається одним із центральних понять, що характеризують ступінь близькості або віддаленості соціальних груп. [5, с. 150, 180]

Величина соціальної дистанції між людьми із різних соціальних або етнічних (расових) груп, включених в нову єдину соціальну систему, дозволяє, згідно Р.Парку, розмірковувати не тільки про ступінь інтеграції і солідарності спільноти, скільки про загальний рівень розвитку демократичної культури. З точки зору теорії, для демократії характерною є відносна відсутність соціальної дистанції між членами єдиної спільноти. [6, с. 256] Згідно з концепцією Р.Парка, під соціальною дистанцією виступає така характеристика соціальних зв'язків і контактів, "як міра розуміння і близькості". Богардус відзначав, що демократичне суспільство прагне до зменшення соціальної дистанції між представниками різних соціокультурних груп, але певна соціальна дистанція завжди існує між людьми. [7, р. 299-308] Методика Богардуса була модифікована, адаптована та апробована у 1990-1991 рр. українськими соціологами Н. В. Паніною та Є.І.Головахою для вивчення рівнів міжнаціональної толерантності. [8, р.21-30]

Відомо, що життєздатність і життєдіяльність зарубіжних українців знаходяться в прямій залежності від соціально-економічної та суспільно-політичної ситуації в країнах поселення. Так, зокрема, закордонні українці активно просуваються на зарубіжні ринки праці. За даними польської облікової бази PESEL, понад 100 тисяч українських біженців від війни вже легально влаштувалися на роботу -- кожний четвертий працездатний із тих, що набули статусу біженця. Це офіційна звітність; як стверджують експерти, справжня кількість працівників може бути вдвічі більшою. [1, 9].

Зазначимо, що трудова мобільність є органічною ознакою робочої сили, що характеризує її готовність і здатність до зміни робочого місця під впливом об'єктивних і суб'єктивних причин. Серед форм трудової мобільності розрізняють добровільну й вимушену, а серед видів - професійно-кваліфікаційну, кар'єрну (статусну), внутрішньо- та міжорганізаційну, галузеву і територіальну. Саме територіальна трудова мобільність, пов'язана зі зміною місця проживання, є трудовою міграцією. Кожна із зазначених форм трудової мобільності може існувати на двох рівнях - потенційному і реальному. [10]

«Коли йдеться про біженців, 25% працевлаштованих -- це цінність світового значення, -- заявив уповноважений польського уряду у справах біженців з України Павло Шефернакер. -- Це свідчення безпрецедентного працелюбства шукачів притулку. Такого не було в жодній країні Євросоюзу, якій досі доводилося приймати біженців». Між іншим, українців працевлаштовують у Польщі навіть без знання польської мови. Пропонують підробіток у приватному секторі та з неповною зайнятістю й погодинною оплатою. [1] Подібна ситуація на ринку праці й у решті європейських держав, де достатньо вакансій і для висококваліфікованих спеціалістів. Надто в ІТ-сфері, медицині, а також у царині інженерії та високих технологій. Залученню таких фахівців з-поміж прибулих українських біженців активно сприяють уряди більшості країн Європи. І роблять це, безумовно, з далекоглядним прицілом. «Ми готуємося до того, що багато кваліфікованих біженців залишаться у нас надовго. Німецький ринок праці для них відкритий», -- заявив федеральний міністр праці Губертус Гайл. [1] І в Чехії вже 24 тисячі наших співвітчизників одержали роботу на підставі виданої їм спеціальної однорічної візи. Більшість влаштувалася на заводи, в логістичні центри, у сфери транспорту та послуг. В Литві офіційно знайшли роботу 7,6 тисячі осіб, тобто близько 30% загальної кількості працездатних утікачів від війни. За словами міністра праці Моніки Навіцкене, українці за останні два місяці вже сплатили понад 3 мільйони євро податків до бюджету країни. [1]

За результатами дев'ятого загальнонаціонального опитування, проведеного Соціологічною групою «Рейтинг» 26 квітня 2022 року, 20% дорослого населення зазначили, що їм довелося змінити місце проживання (цей показник сталий з середини березня). Найбільше тих, хто змушений виїхати, у східних регіонах (58%) та серед молоді (33%). [11] До речі, за даними Агентства ООН у справах дітей ЮНІСЕФ, у воєнний час за кордон виїхало щонайменше 2 млн. українських дітей. [12] Аналізуючи міграційні процеси в низці країн ЄС, можна стверджувати, що внаслідок тривалої адаптації більшість родин знайшли роботу та не планують повертатися до України. Молодому поколінню значно легше пережити психологічні стреси, пов'язані з виїздом за кордон, розірванням соціальних контактів з родинами, опанувати нову мову та пристосуватися до іноетнічного середовища

Згідно вище наведеного дослідження, з початку квітня дещо зменшилася кількість тих, хто планує повертатися додому найближчим часом (з 29% до 22%). Натомість побільшало тих, хто хотів би повернутися, але трохи пізніше (з 24% до 31%). Майже не змінилася кількість тих, хто має намір повернутися додому, але після завершення війни. (43%). [11]

Як поінформувала прикордонна служба, впродовж тільки останнього місяця з-за кордону додому прибуло понад 1,3 млн. співвітчизників. [1] Зазначимо, що вони також повертаються через деякі несприятливі обставини, що виникають для них у країнах перебування. Для прикладу наведемо ситуацію у Болгарії, де протягом перших двох місяців війни майже 60 тис. українських біженців були розміщені в готелях на морських курортах. Країна одержує достатньо грошей від ЄС, щоб відшкодувати ці витрати. Однак розмістити всіх українських біженців у Болгарії влітку буде складно через початок туристичного сезону. Частина наших співвітчизників, можливо, залишиться працювати на тамтешніх приморських курортах, але для переважної більшості з них потрібно знайти альтернативний притулок...Така перспектива також спонукатиме їх повертатися додому. [1]. Від себе зазначимо, що в умовах соціальної напруги, економічного спаду, конфліктної ситуації становище емігрантів значно погіршується.

Важливо, що дві третини респондентів, котрі втратили роботу внаслідок війни, готові змінити місце роботи. 58% респондентів не проти перекваліфікуватися на іншу професію, а 49% - готові працювати в іншому регіоні країни. Найбільше тих, хто готовий змінити свій фах та місце роботи серед мешканців східних регіонів. 70% підтримують можливу мобілізацію чоловіків призовного віку певних професій для відбудови країни, замість служби в армії. Не підтримують - 6%. Частіше за таку ініціативу старші опитані, відносно менше підтримують - молодь. [11]

На думку проф. Е.Лібанової, ринок дуже зміниться. Найбільший попит буде, звісно, на професії, пов'язані з відновленням України. Будівельники та всі, хто пов'язаний з будівельною галуззю. Одне робоче місце у будівництві - це шість-сім робочих місць у суміжних галузях, які обслуговують будівельну галузь. Відновлення мостів, аеродромів, доріг, підприємств. Будівництво буде величезним. За її словами, ще однією галуззю, яка матиме величезний попит, стане та, що стосується харчової промисловості. [13]

За інформацією Інституту економіки та прогнозування НАН України, нині три чверті (75%) українських підприємців продовжують займатися бізнесом. Майже всі з тих, хто втратив справу, планують відновити її: більшість -- після війни, третина -- за нагоди, не чекаючи кінця військових дій, і невелика частина -- найближчим часом, не чекаючи нагоди. Збільшилось число власників та топ-менеджерів, які характеризують свій бізнес, як “такий, що працює, як і раніше” і “такий, що працює частково” (ріст з 41% до 45%). Причому 38% підприємців, що набагато більше, ніж у попередню хвилю опитування, зазначили, що, в результаті, їхній бізнес не потребуватиме галузевої трансформації. Також український бізнес відновлює намір виплачувати гроші працівникам та постачальникам. Якщо у березні виплати працівникам на довоєнному рівні планували здійснювати 14% роботодавців, то станом на кінець квітня -- 23%, а кількість тих, хто не планує виплати зменшилась на третину (з 33% до 20%). Позитивна тенденція і у виплатах постачальникам, тут відновлення довоєнних виплат росте з 19% до 32%, а падіння невиплат -- майже у 2 рази, з 29% до 16%. [14]

Значні позитивні зміни відбулися з думками про майбутнє України. Відчутно зменшилася як кількість тих, хто вважає, що ситуація не буде змінюватися (з 38% до 13%), так й кількість тих, хто вважає, що ситуація буде погіршуватися (з 35% до 7%). При цьому значно зросла кількість оптимістів: з 13% до 76%. З точки зору регіонального та вікового поділу відповіді є доволі однорідними - всі регіони вірять у краще майбутнє України. [15] Українці готові долучитися до відбудови країни. Плани про відбудову України об'єднують українців, більшість посідає консолідовану, активну позицію.

Висновки

На сьогодні доцільним є наукове напрацювання теорії і практики міжетнічної взаємодії українських біженців в умовах іноетнічного середовища, визначення в цих процесах активної ролі політичних та культурних інститутів обох сторін. Встановлено, що потенційно на рівні етнічних груп існують досить вагомі можливості їхнього життєзабезпечення. Але на практиці в силу ряду об'єктивних і суб'єктивних причин, в першу чергу, генерованих умовами існування етнічних спільнот в інонаціональному середовищі, в тому числі політикою офіційних кіл в сфері міжнаціональних відносин, відзначені потенційні можливості поки що не завжди реалізуються.

Інтеграційна стратегія, на нашу думку, спроможна здійснити стабілізуючий вплив на суспільство та поєднати всі регіони на основі демократичних базових цінностей, що сприятимуть стратегії посилення соціальної солідарності та гуманізації суспільного життя в українському суспільстві.

Література

1. http://www.silskivisti.kiev.ua/19960/index.php?n=51220.;

2. https://yur-gazeta.com/golovna/direktiva-pro-timchasoviy-zahist-u-krayinah-es- vs-pi dgotuvav-perekl ad. html

3. Арбєніна В.Л. Етносоціологія: навч. посіб. / В.Л. Арбєніна. - Х.: ХНУ ім. В.Н. Каразіна, 2007. - 316 с.

4. Евтух В.Б. Концепции этносоциального развития США и Канады: типология, традиции, эволюция, - К.: Наук. думка, 1991. - 177.

5. Євтух В.Б., Трощинський В.П., Галушко К.Ю. Етносоціологія: терміни та поняття. Навчальний посібник. - К.: Видавництво УАННП "Фенікс". - 2003б - 280 с.

6. Park R.E. The Concept of Social Distance // Park R.E. Race and Culture - Glencoe ІІІ. The Free Press, 1950. - P. 256.

7. Bogardus E. Measuring Distance // Sociology and Social Research. - 1925. - Vol. 9. - P. 299-308.

8. Golovakha E., Panina N. Inter-Ethnic Relations and Ethnic Tolerance in Ukraine // Jews and Jewish Topics in the Soviet Union and Eastern Europe. - Jerusalem. 1991. Vol. 14. - P. 27-30.

9. https://business.diia.gov.ua/poland-assistance; http://www.silskivisti.kiev.ua/ 19960/index.php?n=51220.

10. Мобільність робочої сили України в умовах воєнної економіки (nas.gov.ua)

11. https://ratinggroup.ua/research/ukraine/devyatyy_obschenacionalnyy_opros_ socialno-ekonomicheskie_problemy_vo_vremya_voyny_26_aprelya_2022.html

12. https://www.unicef.org/ukraine/press-releases/two-million-refugee-children- flee-war-ukraine-search-safety-across-borders

13. IT-ринок та будівництво: Про український ринок праці в умовах війни - Елла Лібанова Український бізнес показує позитивну динаміку - опитуваня КШ Gradus.app/documents/214/

14. Український_бізнес_показує_позитивну_динаміку_-_опитування_ КШЕ_ Gradus_Research.pdf

15. Дванадцяте загальнонаціональне опитування: динаміка оцінки образу держави (18-19 травня 2022) https://ratinggroup.ua/research/ukraine/dvenadcatyy_ obschenacionalnyy_opros_dinamika_ocenki_obraza_gosudarstva_18-19_maya_2022.htm.

References

1. http://www.silskivisti.kiev.ua/19960/index.php?n=51220.; [in English].

2. https://yur-gazeta.com/golovna/direktiva-pro-timchasoviy-zahist-u-krayinah-es- vs-pidgotuvav-pereklad.html [in English].

3. Arbenina, V.L. (2007). Etnosociologija [Ethno-sociology]. H.: HNU im. V.N. Karazina [in Ukrainian].

4. Evtuh, V.B. (1991). Koncepcii jetnosocial'nogo razvitija SShA i Kanady: tipologija, tradicii, jevoljucija [Concepts of ethno-social development of the USA and Canada: typology, traditions, evolution]. K.: Nauk. dumka [in Ukrainian].

5. Cvtuh, V.B., Troshhins'kij, V.P., Galushko, K.Ju. (2003). Etnosociologija: termini ta ponjattja [Ethnosociology: terms and concepts]. K.: Vidavnictvo UANNP "Feniks" [in Ukrainian].

6. Park R.E. The Concept of Social Distance // Park R.E. Race and Culture - Glencoe ІІІ. The Free Press, 1950. - P. 256. [in English].

7. Bogardus E. Measuring Distance // Sociology and Social Research. - 1925. - Vol. 9. - P. 299-308. [in English].

8. Golovakha E., Panina N. Inter-Ethnic Relations and Ethnic Tolerance in Ukraine // Jews and Jewish Topics in the Soviet Union and Eastern Europe. - Jerusalem. 1991. Vol. 14. - P. 27-30. [in English].

9. https://business.diia.gov.ua/poland-assistance; http://www.silskivisti.kiev.ua/ 19960/ index.php?n=51220 [in English].

10. Mobil'nist' robocho'i sili Ukrami v umovah voenno't ekonomiki [Mobility of the labor force of Ukraine in the conditions of the war economy]. Retrieved from nas.gov.ua [in Ukrainian].

11. Retrieved from https://ratinggroup.ua/research/ukraine/devyatyy_ obschenacionalnyy_ opros_socialno-ekonomicheskie_problemy_vo_vremya_voyny_26_aprelya_2022.html [in Ukrainian].

12. Retrieved from https://www.unicef.org/ukraine/press-releases/two-million- refugee-children-flee-war-ukraine-search-safety-across-borders [in Ukrainian].

13. IT-rinok ta budivnictvo: Pro ukrams'kij rinok praci v umovah vijni - Ella Libanova [IT market and construction: About the Ukrainian labor market in the conditions of war - Ella Libanova]. [in Ukrainian].

14. Ukrams'kij Hznes pokazm' pozitivnu dinamiku - opituvanja KSh [Ukrainian business shows positive dynamics - KSH survey] Retrieved from Gradus .app/documents/214/Ukrains'kij _biznes_pokazue_pozitivnu_dinamiku_-_opituvannj a_ KShE_Gradus_Research.pdf [in Ukrainian].

15. Dvanadcjate zagal'nonacional'ne opituvannja: dinamika ocinki obrazu derzhavi [The twelfth nationwide survey: dynamics of the state image assessment]. Retrieved from https://ratinggroup.ua/research/ukraine/dvenadcatyy_ obschenacionalnyy_ opros_dinamika_ocenki_obraza_gosudarstva_18-19_maya_2022.htm. [in Ukrainian].

Размещено на Allbest.ru