Дайджест опитувань U-Report: III квартал 2022 р. (повернення українців з-за кордону, торгівля людьми, управління відходами)

Размещено на http://www.Allbest.Ru/

ГО “YouthUp”

Дайджест опитувань U-Report: III квартал 2022 р. (повернення українців з-за кордону, торгівля людьми, управління відходами)

Демчук В.С., координатор проекту

Анотація

Показано результати опитувань інноваційного молодіжного проекту U-Report за липень - вересень 2022 р.: повернення українців з-за кордону, торгівля людьми, управління відходами.

Ключові слова: U-Report, думка молоді, повернення з-за кордону, війна, безпека, торгівля людьми, управління відходами, екологія.

Annotation

Digest of U-Report surveys: 3rd quarter of 2022 (return of Ukrainians from abroad, human trafficking, waste management)

Demchuk V.S., U-Report project coordinator, NGO “YouthUp., Kyiv

The results of surveys of the innovative youth project U-Report for July - September 2022: return of Ukrainians from abroad, human trafficking, waste management.

Keywords: U-Report, youth opinion, return from abroad, war, safety, human trafficking, waste management, ecology.

Нині Громадська організація “YouthUp” спільно з Представництвом Дитячого фонду ООН (ЮНІСЕФ) в Україні реалізовує глобальний молодіжний проект U-Report (“Ю-Репорт”).

Проект U-Report - інтерактивний інструмент для проведення щотижневих актуальних опитувань серед підлітків і молоді через Facebook Messenger, Telegram, Viber. Результати опитувань використовуються у діяльності урядових установ, громадських об'єднань і міжнародних організацій.

Сьогодні U-Report реалізовується у 89 країнах світу та налічує понад 16 млн учасників.

В Україні кількість U-репортерів становить більше ніж 92 000 осіб і постійно зростає. За 6 років існування проекту команда U -Report запустила понад 185 опитувань на актуальні теми для молоді та провела понад 400 презентацій і тренінгів по всій Україні.

U-Report - простий спосіб молоді донести свою думку до осіб, які приймають рішення. У попередніх публікаціях можна ознайомитися з думкою молоді щодо технологій, які зберігають здоров'я, освіти [1], креативного потенціалу молоді [2], навчання й роботи під час пандемії [3], безпеки молоді та фінансової допомоги під час війни [4; 5]. У цій публікації знайомимо читачів з новими результатами опитувань U-репортерів.

Опитування “Повернення українців з-за кордону”. Опитування проводилося 29.07-08.08.2022 р. в партнерстві з Міністерством молоді та спорту України. У ньому взяли участь 5050 U-репортерів віком 14-34 роки. Результати опитування є необхідними для напрацювання ефективних рішень щодо стимулу повернення молоді з-за кордону в Україну та запровадження відповідних ефективних інструментів, розуміння, які можливості повинні створити державні органи, щоб Україна була привабливою для роботи та життя.

Через війну молодь, як і інші групи населення, відчула на собі значні зміни у всіх сферах життя, тому нині вони адаптуються до нових умов. За результатами опитування, 59,7% респондентів зазначили, що перебувають у постійному місці проживання в Україні з початку війни; тимчасово оселились в іншій країні - 20%; тимчасово змінили поточне місце проживання в межах України - 15,4%; повернулись до свого постійного місця проживання - 4,9% (рис. 1).

Рис. 1. Розподіл відповідей репортерів на запитання: “Яке Ваше поточне місце перебування?”, N = 5050, %

За статтю, через зрозумілі причини, жінок, які тимчасово оселились в іншій країні, більше, ніж чоловіків (22,5% та 10,5% відповідно).

За макрорегіонами також є відмінності, адже у регіонах, де не ведуться активні бойові дії, частка респондентів, які перебувають у постійному місці проживання, є більшою: із Заходу - 72,1% и-репортерів, Центру - 75,7%, Півдня - 51,4%, Півночі - 61,9%, Сходу - 34,7% та м. Києва - 53,8%.

Зазначимо 5 країн перебування респондентів, які тимчасово оселилися в іншій країні: Польща - 26,6%, Німеччина - 17,3%, Чехія - 7,4%, Велика Британія - 5,3%, Італія - 4,3%, N = 910. Серед опитаних, які тимчасово переселились в межах України, в Львівській області перебувають 15,6%, Київській - 10,7%, Дніпропетровській - 9,6%, Полтавській - 7%, Черкаській - 5,6%, N = 674.

Більшість респондентів (56,9%), які тимчасово переселилися до іншої країни, планує повернутися до України, N = 922. Водночас 33,6% ще не визначилися, 9,4% не планують повертатися.

За гендерним розподілом маємо такі результати: планують повертатися - 57,4% жінок, 52% чоловіків; не планують - 11,2% чоловіків, 9,2% жінок, ще не визначилися - 36,7% чоловіків та 33,4% жінок.

Розподіл результатів за макрорегіонами істотно не відрізняється: Захід - 60,3%; Центр - 52,8%; Північ - 62%; Схід - 56,5%; Південь - 51%; м. Київ - 55,8%.

Основними перешкодами/проблемами, що виникають під час або до повернення в Україну серед респондентів, які перебувають за кордоном, є відсутність кар'єрних перспектив - 33,3%, фінансові труднощі - 33,3%, територія постійного проживання окупована або перебуває у зоні активних бойових дій - 23,7%, небажання рідних/сім'ї повертатися в Україну - 14,7% (рис. 2).

Рис. 2. Розподіл відповідей репортерів на запитання: “Які перешкоди/проблеми виникають у Вас під час або до повернення в Україну?”, N = 1189, %

Серед респондентів віком від 14-18 років та 25-34 роки головною перешкодою є відсутність перспектив (28,1%), а серед респондентів віком 19-24 роки - фінансові труднощі (37,1%).

У чоловіків основною перешкодою під час або до повернення в Україну є відсутність кар'єрних перспектив - 38,3%, у жінок - фінансові труднощі (33,7%).

Серед причин повернення в Україну головною стала відносна безпека області проживання - 51,8% респондентів; об'єднання сім'ї - 28,9%; відчуття бути корисним/ою для країни - 19,3%; потреба в роботі - 12,7%; важко адаптуватися до життя в іншій країні - 8,3%, N = 303. За статтю та макрорегіонами істотних відмінностей не виявлено.

На запитання: “Що стимулюватиме Вас повернутися до України?” отримано такі відповіді (рис. 3):

- повне припинення бойових дій - 66,7%;

- можливість доєднатися до відбудови України - 24%;

- відносна безпека у певній області/місті країни - 17,4%;

- надання фінансової допомоги від держави - 11,5%;

- отримання гранту на реалізацію власної справи - 10,2%;

- надання житла від держави - 9%;

- інше - 9,9%.

Рис. 3. Розподіл відповідей ^репортерів на запитання: “Що стимулюватиме Вас повернутися до України”, N = 1309, %

Можливість доєднатися до отримання гранту для реалізації власної справи зацікавило більше чоловіків, ніж жінок (16,7% і 9,6% відповідно). Повне припинення бойових дій є головною причиною для повернення респондентів серед всіх регіонів: Схід - 71,3%, Південь - 70%, м. Київ - 68,5%, Захід - 64,2%, Центр та Північ - 62,1%.

Отже, 59,7% перебувають у постійному місці проживання в Україні з початку вторгнення. Польща, Німеччина та Чехія - три країни-реципієнти U-Reportерів під час війни (26,6%, 17,3% та 7,4% відповідно). Львівська, Київська та Дніпропетровська області приймають найбільшу кількість опитаних (15,6%, 10,7% та 9,6% відповідно). Планують повернутися до України 56,9% респондентів, ще не визначилися 33,6%. Для респондентів, які повернулися з -за кордону до України, головною причиною цього стала відносна безпека в їхній області (51,8%). Основними перешкодами/проблемами, які виникають під час або до повернення в Україну у опитаних є фінансові труднощі (33,3%), відсутність кар'єрних перспектив (33,3%) та те, що територія постійного місця проживання окупована або перебуває у зоні бойових дій (23,7%). Найбільшим стимулом для повернення в Україну для респондентів, які тимчасово оселилися в іншій країні, є повне припинення бойових дій (66,7%).

Опитування “Торгівля людьми”. Опитування проводилося 18-28 липня 2022 р. спільно з Міністерством внутрішніх справ України. У ньому взяли участь 4093 И-репортери віком 14-34 роки. Опитування допомогло визначити обізнаність молоді в сфері протидії торгівлі людьми, що є необхідним для формування державної політики та проведення інформаційних кампаній з цієї проблематики.

Абсолютна більшість U-Reportерів (95,6%) знали раніше про таке явище, як торгівля людьми; не відомо про випадки торгівлі людьми під час війни в Україні серед їхніх знайомих 92,9% (К = 4093), не відомо про факт торгівлі їхніх рідних і близьких 97,9% (14 = 3975).

Лише 17,2% опитаних знають, як отримати допомогу та захист постраждалим від торгівлі людьми, не знають - 82,8%, N = 3922.

За тендерним розподілом маємо такі результати: знають, як отримати допомогу та захист, 18,5% чоловіків і 16,7% жінок. На Півночі, у Центрі більше відомо респондентам про допомогу та захист постраждалим від торгівлі людьми - 21,3% та 20,9% відповідно.

Про чат-бот “Залишайся в безпеці” знають лише 4,6% респондентів, N = 3697. За допомогою нього можна отримати повну інформацію стосовно законодавства, прав і можливостей постраждалих, а також дізнатися контакти служб, які можуть надати додаткову допомогу у випадку торгівлі людьми.

Джерелами інформації щодо протидії торгівлі людьми для респондентів є:

- соціальні мережі - 55,8%;

- ЗМІ, новинні портали - 25,7%;

- соціальна реклама - 18%;

- заклад освіти - 9,7%;

- телебачення - 8,5%, N = 3697 (рис. 4).

Рис. 4. Розподіл відповідей репортерів на запитання: “З яких джерел Ви отримуєте інформацію щодо протидії торгівлі людьми?”, N = 3697, %

За віковим розподілом є відмінність результатів серед альтернативи “заклад освіти”: чим молодшими є респонденти, тим вищим є цей показник: 14-18 років - 18,1%, 19-24 роки - 9,8% та 25-34 роки - 5,2%.

На запитання: “Яку інформацію щодо протидії торгівлі людьми Вам було б цікаво дізнатися?” отримали такі відповіді: контакти служб, які можуть надати допомогу постраждалим від торгівлі людьми - 55,1%, інформацію про права та можливості постраждалих від торгівлі людьми - 34,0%, стосовно законодавства у сфері протидії торгівлі людьми - 24,3%, N = 3697 (рис. 5).

Чим старшими є респонденти, тим більшим є відсоток осіб, кому цікаво було б знати контакти служб, які можуть надати допомогу у випадку торгівлі людьми: 14-18 років - 42,9%, 19-24 роки - 54,8% та 25-34 роки - 61,5%.

За статтю та макрорегіонами істотних відмінностей не виявлено.

Отже, 95,6% знали про таке явище, як торгівля людьми. Більшість опитаних не стикалися з випадками торгівлі людьми під час війни в Україні серед знайомих або інших осіб (92,9%) та серед близьких і рідних (97,9%). Лише 17,2% опитаних знають, як отримати допомогу та захист проти торгівлі людьми. Соціальні мережі (55,8%), ЗМІ, новинні портали (25,7%), соціальна реклама (18%) - основні джерела, з яких респонденти отримують інформацію щодо протидії торгівлі людьми. Для опитаних найбільш цікаво дізнатися контакти служб, які можуть надати допомогу у випадку торгівлі людьми (55,1%).

Рис. 5. Розподіл відповідей репортерів на запитання: “Яку інформацію щодо протидії торгівлі людьми Вам було б цікаво дізнатися?”, N = 3697, %

опитування молодіжний проект українець кордон відход

Опитування “Управління відходами”. Опитування проводилося 20.0820.09.2022 р. спільно з ЛРБКЛ 2, ЛРБКЛ 3. У ньому взяли участь 3590 и-репортерів віком 14-34 роки. Метою опитування було зрозуміти ставлення громадян до проблеми поводження з відходами. Результати використовуватимуться при реалізації комунікаційної стратегії міністерства на 2022 рік.

На думку респондентів, нагальними проблемами з побутовими відходами є (рис. 6):

- відсутність інфраструктури для сортування побутових відходів - 52%;

- відсутність культури/звички сортування побутових відходів - 42,5%;

- сміттєві полігони, їх небезпека для людей і довкілля - 32,7%;

- нелегальні сміттєзвалища - 30,1%;

- неправильне поводження з небезпечними відходами - 22,3%;

- інше - 4%.

Чоловіки та жінки зазначили три головні проблеми з побутовими відходами: відсутність інфраструктури для сортування побутових відходів (48,7% та 52,8% відповідно), відсутність культури/звички сортування (35,9% та 44,5% відповідно), сміттєві полігони, їх небезпека для людей і довкілля (31,4% та 33,2% відповідно).

Більшість респондентів (76,9%) вже поступово відмовляється від пластикових пакетів і переходить на екологічні засоби; користуються досі пластиковими пакетами і поки не готові відмовитися - 11,2%; повністю відмовилися від пластикових пакетів і користуються екологічними засобами - 9,2%. Старші респонденти менш охоче готові відмовитися від пластикових пакетів: 14-18 років - 9,9%; 19-24 роки - 10,6%; 25-34 роки - 12,3%. Серед жінок 78,4% вже поступово відмовляються від пластикових пакетів і переходять на більш екологічні засоби, серед чоловіків - 72,3%.

Рис. 6. Розподіл відповідей репортерів на запитання: “Які проблеми з побутовими відходами Ви вважаєте найбільш нагальними?”, N = 3590, %

За будь-яких обставин відмовитися від використання одноразових пластикових виробів (одноразового посуду, пластикових контейнерів для їжі, ватних паличок на пластиковій основі тощо) готові 20,9% респондентів, N = 3590. За умови, якщо будуть екологічні та дешеві альтернативи, готові відмовитися 76,9% и-репортерів. За статтю, чоловіки за будь-яких обставин готові відмовитися від використання одноразових пластикових виробів більше, ніж жінки (23,9% та 20,1% відповідно). За макрорегіонами, розподіл респондентів за будь-яких обставин готових відмовитися від використання одноразових пластикових виробів є таким: на Заході - 23,9%, в м. Києві - 22,5%; Центрі - 21%; на Сході - 16,7%; Півдні - 18,1%.

На запитання: “Якщо Ви ще не почали сортувати сміття, то почали б це робити якби... ” отримали такі результати, N = 3310:

- існувала належна інфраструктура біля будинку - 44,2%;

- існувала належна інфраструктура у населеному пункті - 20,1%;

- я вже сортую сміття - 17,2%;

- була б вдосконалена нормативно-правова база у сфері відходів - 6,4%;

- було доступно більше інформації про правильне сортування сміття - 6,1%;

- існували спеціальні платні сервіси, які займалися б сортуванням - 4,3%.

Ставлення молоді щодо будівництва сміттєпереробного заводу у їхньому населеному пункті: підтримали б таку ініціативу, якщо це покращить ситуацію - 59,7% респондентів; не знають, наскільки це вплине на екологічну ситуацію у їхньому населеному пункті - 32,4%, N = 3267. За гендерним розподілом, підтримали б таку ініціативу, якщо це покращить ситуацію, 68,2% чоловіків та 57,3% жінок.

Найчастіше респонденти отримують інформацію про проблему з відходами з таких джерел: Telegram-канали - 33,9%; Instagram - 29,2%; Facebook - 22,1%; радіо/телебачення - 17,8%; суспільно-політичні портали/сайти - 12,7%; YouTube - 12,4%; TikTok - 8,7%; сайти органів влади - 4,3%; інше - 4,1%, N = 3196 (рис. 7).

Рис. 7. Розподіл відповідей U-репортерів на запитання: “Де Ви частіше отримуєте інформацію про проблему з відходами? ”, N = 3196, %

За віковим розподілом маємо такі відмінності: респонденти віком 14-18 років черпають інформацію про проблеми з відходами найчастіше в Instagram - 36,8%, на Telegram-каналах - 29,8%, у TikTok - 21,7%; віком 19-24 роки: на Telegram-каналах - 38%, в Instagram - 33,2%, на радіо, телебаченні - 16,9%; віком 25-34 роки: у Facebook - 32%, на Telegram-каналах - 31%, в Instagram - 22,8%. За гендерним розподілом і макрорегіонами істотних відмінностей не виявлено.

Найбільше довіряють щодо інформації про ситуацію з відходами таким організаціям/посадовцям, N = 3105:

- активістам у сфері захисту довкілля - 49,7%;

- представникам громадських організацій у сфері довкілля - 46,2%;

- іноземним фахівцям у сфері довкілля - 23,2%;

- представникам екологічної інспекції - 11,1%;

- Президенту України - 9,6%;

- Міністру захисту довкілля та природних ресурсів України - 7,1%;

- друзям, знайомим - 6,6%;

- представникам місцевої влади - 4,2%;

- представникам бізнесу - 2%;

- народним депутатам України - 0,6%;

- не довіряю жодному з них - 3,7%.

Чоловіки більше довіряють представникам громадських організацій у сфері довкілля - 46,4%, жінки - активістам у сфері довкілля - 51,6%.

Відповідальними за ситуацію з відходами у їхньому населеному пункті респон - денти вважають місцеву владу (52,4%), місцевих жителів (44,3%), ОСББ/ЖЕК (16%), Уряд (8,7%), бізнес (4,1%), Президента України (2,3%) (рис. 8).

Рис. 8. Розподіл відповідей репортерів на запитання: “Кого Ви вважаєте відповідальним за ситуацію з відходами у Вашому населеному пункті?”, N = 3078, %

Отже, головними проблемами з побутовими відходами опитані вважають відсутність інфраструктури для сортування побутових відходів (52%), відсутність культури/звички сортування побутових відходів (42,5%), сміттєві полігони, їх небезпека для людей і довкілля (32,7%). Поступово відмовляються від пластикових пакетів і переходять на екологічні засоби 76,9% респондентів. Більшість опитаних (76,9%) готова відмовитися від одноразових пластикових виробів за умови, якщо будуть екологічні та дешеві альтернативи. Якби була належна інфраструктура біля будинку, то 44,2% респондентів почали б сортувати сміття; підтримали б ініціативу будівництва сміттєпереробного заводу у їхньому населеному пункті, якщо це покращить ситуацію, 59,7% репортерів. Головними джерелами, з яких молодь отримує інформацію про проблему з відходами, є Telegram-канали (33,9%), Instagram (29,2%), Facebook (22,1%). Активісти у сфері захисту довкілля (49,7%), представники громадських організацій у сфері довкілля (46,2%), іноземні фахівці у сфері довкілля (23,2%) мають найбільшу довіру щодо інформації про ситуацію з відходами серед респондентів. На думку опитаних, відповідальними за ситуацію з відходами у населеному пункті є місцева влада (52,4%), місцеві жителі (44,3%) та ОСББ/ЖЕК (16%).

Список використаних джерел

1. Людоговська К.В., Бурак Д.І. Дайджест опитувань U-Report IV квартал 2021 р. (громадські ініціативи, вплив пандемії COVШ-19 на практики дитинства, участь молоді в екологічних ініціативах). Український соціум. 2021. №4 (79). С. 204-215.

2. Людоговська К.В., Бурак Д.І. Дайджест опитувань U-Report: Ш квартал 2021 р. (екологія та використання пластикових пакетів, волонтерство, конфлікти в соцмережах). Український соціум. №3 (78). С. 152-160.

3. Нестеренко Є.О., Людоговська К.В. Дайджест опитувань U-Report: ІІ квартал 2021 р. (стажування та працевлаштування, електронна демократія, соціальні мережі та медіаграмотність). Український соціум. 2021. №2 (77). С. 214-224.

4. Демчук В.С. Дайджест опитувань U-Report: I квартал 2022 р. (національне кіно, цифрові професії, молодь в умовах війни: безпека та волонтерство, фінансова допомога). Український соціум. №1 (80). С. 123-134.

5. Демчук В.С., Бурак Д.І. Дайджест опитувань U-Report: II квартал 2022 р. (зайнятість молоді під час війни, молодь Львівщини у воєнний час). Український соціум. 2022. №2 (81). С. 181-190.

References

1. Liudohovska, K.V., Burak, D.I. (2021). Digest of U-Report surveys: 4th quarter of 2021 (public initiatives, the impact of the COVID-19 pandemic on childhood practices, youth participation in environmental initiatives). Ukr. socium - Ukrainian Society, 4(79),204-215.

2. Liudohovska, K.V., Burak, D.I. (2021). Digest of U-Report surveys: 3rd quarter of 2021 (ecology and use of plastic bags; volunteering; conflicts in social media). Ukr. socium - Ukrainian Society, 3 (78), 152-160.

3. Nesterenko, Ye.O., Liudohovska, K.V. (2021). Digest of U-Report surveys: 2nd quarter of 2021 (internships and employment, electronic democracy, social media and media literacy). Ukr. socium - Ukrainian Society, 2 (77), 214-224.

4. Demchuk, V.S (2022). Digest of U-Report surveys: 1st quarter of 2022 (national cinema, digital professions, youth in war: security and volunteering, financial assistance). Ukr. socium - Ukrainian Society, 1 (80), 123-134.

5. Demchuk, V.S., Burak, D.I. (2022). Digest of U-Report surveys: 2nd quarter of 2022 (youth employment during the war, youth of lviv region during the war). Ukr. socium - Ukrainian Society, 2 (81), 181-190.

Размещено на allbest.ru