Дайджест опитувань U-Report: iv квартал 2022 р. (медіаграмотність, молодіжні ради, бонуси від волонтерства)

Размещено на http://www.allbest.ru

Дайджест опитувань U-Report: iv квартал 2022 р. (медіаграмотність, молодіжні ради, бонуси від волонтерства)

Демчук В.С., координатор проєкту U-Report, ГО “YouthUp”, Київ,



Показано результати опитувань інноваційного молодіжного проєкту U-Report за жовтень -- грудень 2022 р.: медіаграмотність, молодіжні ради, бонуси від волонтерства.

Ключові слова: U-Report, думка молоді, медіа, медіаграмотність, молодіжні ради, волонтерство.



Demchuk V.S., U-Report project coordinator, NGO “YouthUp ”, Kyiv,

DIGEST OF U-REPORT SURVEYS: 4TH QUARTER OF 2022 (MEDIA LITERACY, YOUTH COUNCILS, BENEFITS FROM VOLUNTEERING)

The results of surveys of the innovative youth project U-Report for October -- December 2022 on

media literacy, youth councils, benefits from volunteering.

Keywords: U-Report, youth opinion, media, media literacy, youth councils, volunteering.



Нині Громадська організація “YouthUp” спільно з Представництвом Дитячого фонду ООН (ЮНІСЕФ) в Україні реалізовує глобальний молодіжний проєкт U -Report (“Ю-Репорт”).

Проєкт U-Report - інтерактивний інструмент для проведення щотижневих актуальних опитувань серед підлітків і молоді через Facebook Messenger, Telegram, Viber. Результати опитувань використовуються у діяльності урядових установ, громадських об'єднань і міжнародних організацій. опитування report медіаграмотність волонтерство

Сьогодні U-Report реалізовується у 89 країнах світу та налічує понад 16 млн учасників.

В Україні кількість U-репортерів становить більше ніж 92 000 осіб і постійно зростає. За 6 років існування проєкту команда U -Report запустила понад 190 опитувань на актуальні теми для молоді та провела понад 400 презентацій і тренінгів по всій Україні.

U-Report - простий спосіб молоді донести свою думку до осіб, які приймають рішення. У попередніх публікаціях можна ознайомитися з думкою молоді щодо креативного потенціалу молоді [1], навчання й роботи під час пандемії [2], безпеки молоді та фінансової допомоги під час війни [3; 4], повернення українців з-за кордону [5]. У цій публікації знайомимо читачів з новими результатами опитувань U -репортерів.

Опитування “Медіаграмотність”. Опитування проводилося з 25.10.2022 р. по 01.11.2022 р. разом з українським інтернет-виданням “Детектор медіа”. У ньому взяли участь 4237 U-репортерів. Результати були потрібні, щоб отримати орієнтир щодо молодіжної думки в темі медіаграмотності, а також для розуміння способів покращення ситуації представникам медіа, відповідним організаціям і держустановам. Більшість респондентів дізнаються новини із соціальних мереж - 83,4%; використовують он- лайн-ЗМІ - 23,7%; YouTube - 15,8%; від друзів, колег, сусідів - 15%; від спілкування в родині - 11,8%; з телебачення - 8,8%; з подкастів - 3,6% (рис. 1).

Рис. 1. Розподіл відповідей U-репортерів на запитання:

“Звідки Ви дізнаєтеся новини?”, N = 4237, %

Ключовим джерелом інформацій у всіх вікових групах є соціальні мережі; саме їх використовують респонденти віком 14-18 років - 80,8%; 19-24 роки - 86,3%; 25-34 роки - 83,9%; 35-50 років - 72,4%.

Найпоширенішими джерелами інформацій для чоловіків є соціальні мережі - 77,5%; онлайн-ЗМІ - 27%; YouTube - 22,6%; для жінок: соціальні мережі - 85,4%; онлайн-ЗМІ - 22,7%; спілкування з друзями/колегами/знайомими - 15,8%.

Опитані найбільше дивляться та вважають інформацію правдивою й цікавою саме з національних ЗМІ - 71,8%, N = 3350. За статтю, віком і макрорегіонами істотних відмінностей не виявлено.

Респонденти визначають достовірність новини за такими ознаками (рис. 2):

є посилання на джерело інформації - 54,8%;

є фото/відео, яке підтверджує інформацію - 38,6%;

розміщена у ЗМІ, якому я довіряю - 35,3%;

представлені різні точки зору на подію - 23,0%;

добра репутація автора - 22,9%;

заголовок не є сенсаційним або шокуючим - 15,1%;

вирішую інтуїтивно - 8,5%;

новина не суперечить моїм уявленням, схожа на правду - 6,0%;

популярність, відомість автора - 3,8%;

важко відповісти - 3,9%.

Рис. 2. Розподіл відповідей ^репортерів на запитання: “За якими ознаками Ви визначаєте достовірність новини?”, N = 3337, %

На запитання: “Чи перевіряєте Ви інформацію, отриману з медіа та соціальних мереж?”, 47,7% респондентів відповіли, що перевіряють, якщо цікаво, то завжди шукають першоджерело інформації та факти, N = 3178. Водночас 44,5% опитаних просто звертають увагу на факти в новині - чи є фото/відео, що підтверджують інформацію; посилання на джерело; документи або статистика; а 6,4% не перевіряють, адже не ма- ють на це часу. Лише 1,4% опитаних не перевіряють інформацію, оскільки для них це неважливо.

Опитані перевіряють інформацію таким чином (рис. 3):

шукають інші джерела, де ще є ця інформація - 55,0%;

звіряють інформацію з офіційними джерелами - 46,3%;

намагаються знайти першоджерело - 24,2%;

детально вивчають ресурс, чи авторитетне медіа, хто працює в ньому, хто автор новини тощо - 17,3%;

запитують у знайомих і друзів, чи чули вони про новину - 12,9%;

користуються спеціалізованими програмами та сайтами для перевірки інформації (StopFake, Bellingcat, Детектор медіа, Truth Goggles, FotoForensics) - 9,4%;

не перевіряють інформацію - 6,6%.

Рис. 3. Розподіл відповідей ^репортерів на запитання: “Якщо перевіряєте інформацію, то як саме це робите?”, N = 3089, %

Довіру до блогера або експерта як автора новини для більшості респондентів (72,9%) зумовлює те, чи є у їхніх повідомленнях підтвердження та факти того, про що вони говорять/пишуть, N = 2990. Впливають освіта та професійний досвід блогерів/експертів - 29,5%, інформація про них в інтернеті - 15,2%; чи запрошують блогерів/ експертів до авторитетних медіа - на телебачення та радіо - 13%, кількість підписни- ків і переглядів - 7,9%, інше - 4,4%.

На запитання: “Що робите, коли бачите клікбейт - сенсаційний або шокуючий заголовок?”, більшість респондентів (53,1%) відповіли, що розуміють, що це “заголовок- наживка”, але іноді переходять, оскільки цікаво, N = 2983. Водночас 38,3% респондентів одразу бачать, що це саме такий заголовок, тому відразу його уникають, лише 4,3% часто переходять за ним і дивляться. За статтю чоловіки частіше, ніж жінки, відповідали, що негайно відкидають такий заголовок, адже бачать, що це саме він (44,8% та 37% відповідно).

Отже, основними джерелами інформації, звідки респонденти дізнаються про новини, є соціальні мережі - 83,4%, онлайн-ЗМІ - 23,7%, YouTube - 15,8%. Більшість респондентів (71,8%) обрали національні ЗМІ як такі, що найбільше читають і вважають інформацію з цих джерел правдивою та цікавою. Головною причиною, що викликає довіру до блогера або експерта як автора новини, для більшості опитаних є те, чи наявні у їхніх повідомленнях підтвердження та факти. Більша частка респондентів (53,1%), коли бачать клікбейт, іноді переходять за ним, тому що цікаво.

Опитування “Бонуси від волонтерства”. Опитування проводилося з 26.11.2022 р. по 05.12.2022 р. спільно з громадською організацією БУР (Будуємо Україну Разом). У ньому взяли участь 3843 U-репортери віком 14-34 роки. Опитування проводилося з метою визначити, які бенефіти хотів би отримати для себе потенційний волонтер від своєї діяльності. Результати будуть використані для розробки комунікаційної стратегії: розуміння потреб аудиторії; які свої потреби вони можуть задовільнити через волонтерство; що очікують отримати від волонтерства; формування ціннісної пропозиції.

Більшість U-репортерів (57,6%) вважають, що волонтери мають отримувати за своє волонтерство певні бонуси (N = 3843). Водночас 34,4% опитаних зазначили, що це має місце не завжди, адже інколи організації не мають можливості підтримувати волонтерів, а 8% стверджують, що волонтерство - це виключно про самовіддачу та самопожертву, тому бонуси не потрібні.

Чим старшими є респонденти, тим більше вони вважають, що волонтерство потребує підтримки: 14-18 років - 52,4%; 19-24 роки - 57,6%; 24-34 роки - 59,2%.

Респонденти очікують отримати такі бонуси від волонтерської діяльності (рис. 4):

здобуття практичних вмінь і навичок - 39,9%;

участь у культурно-освітній програмі під час волонтерства (екскурсії, нефор - мальна освіта, тренінги, зустрічі з відомими людьми) - 37,2%;

нові знайомства з різними людьми - 36,3%;

бути частиною спільноти однодумців - 33,3%;

невеликі стипендії для волонтерів - 32,4%;

подорожі - 29,2%;

тривала участь у проєкті та перспектива доєднатися до команди, що впроваджує проєкт - 26,1%;

фірмовий мерч від організації - 21,6%;

сертифікат про волонтерство - 16,2%;

інше - 5,9%.

Рис. 4. Розподіл відповідей ^репортерів на запитання: “Які бонуси Ви очікуєте від волонтерства?”, N = 3375, %

Існує різниця за статевим розподілом, найпоширеніші бонуси серед чоловіків: здобуття практичних вмінь і навичок - 38,1%; бути частиною команди - 33,3%; нові знайомства з різними людьми - 32,9%; а серед жінок: здобуття практичних вмінь і навичок - 40,5%; участь у культурно-освітній програмі під час волонтерства (екскурсії, неформальна освіта, тренінги, зустрічі з відомими людьми) - 40%; нові знайомства з різними людьми - 37,2%.

За макрорегіонами розподіл є таким: ключовим бонусом від волонтерства для жителів Заходу, Півночі, Сходу та Києва є здобуття практичних вмінь і навичок (40,7%, 39,5%, 42,4% та 40,5% відповідно), для жителів Центру та Півдня - участь у культурно- освітній програмі під час волонтерства (екскурсії, неформальна освіта, тренінги, зустрічі з відомими людьми) - 38,5% та 43,8% відповідно.

На запитання: “Як Ви вважаєте, коли краще повідомляти про бонуси за волонтерську діяльність?”, отримали такі відповіді: 44,1% респондентів вважають, що бонуси мають бути озвучені після діяльності, щоб це стало неочікуваним сюрпризом, а 33,8% вважають, що вони мають бути озвучені наперед, щоб мотивувати людину до участі, 20,2% вважають недоцільним надання бонусів, N = 3280.

За статтю, віком і макрорегіонами істотних відмінностей не виявлено.

Респонденти готові волонтерити за таких умов, N = 3201:

якщо все добре в особистому житті (матеріальне становище/фізичний стан/ ментальне благополуччя) - 41,7%;

якщо відчуватимуть потребу, це не залежить від особистого життя - 41,3%;

якщо організатор активності забезпечуватиме всі умови відшкодування витрачених коштів (проїзд, проживання, харчування тощо) - 9,5%;

якщо отримуватимуть від цього якісь бонуси - 4,0%.

Головною умовою є відчуття потреби у цьому для людей віком 24-35 років

52,7%; якщо у них все добре в особистому житті (матеріальне становище/фізичний стан/ментальне благополуччя) для молоді віком 14-18 років - 51,8%, 19-24 роки

53,1%. За статевим розподілом також є відмінності: для чоловіків важливу роль відіграє їхнє матеріальне становище/фізичний стан/ментальне благополуччя (51%), а для жінок - відчуття потреби (50,9%). Для жителів Заходу, Центру та Півночі ключовою умовою, за якої вони готові волонтерити, є відчуття потреби і це не залежить від їхнього особистого життя (51,8%, 49% та 53,2% відповідно), а для жителів Сходу, Пів - дня та м. Київ - їхнє матеріальне становище/фізичний стан/ментальне благополуччя (50,5%, 50,3% та 55,2% відповідно).

Лише 30,4% респондентів зазначають досвід волонтерства при прийомі на роботу/ вступі до університету тощо, N = 3184. У 45,9% опитаних не було таких ситуацій, а 23,7% не вказували. Жінки частіше за чоловіків зазначають досвід волонтерства при прийомі на роботу/вступі до університету (31,6% vs 26,7%). За макрорегіоном, досвід волонтерства вказують респонденти Києва - 36%, на Заході - 30,8%, Півдні - 29,3%, у Центрі - 28,5%, на Сході - 27,9%, Півночі - 27,2%.

Серед опитаних, які не вказують досвід роботи при прийомі на роботу/вступі до університету, головними причинами цього є ^ = 749):

не певні, що це якось може вплинути на отримання роботи - 35%;

не знали, що це потрібно/можливо додавати - 20,6%;

не виникало таких ситуацій - 13,8%;

досвід волонтерства не підходить для тієї позиції, на яку подають резюме

12,7%;

не мали такого досвіду - 7,6%;

не зазначаю, оскільки не зможу підтвердити цей факт документально - 7,1%;

інше - 3,3%.

За статево-віковим розподілом і розподілом за макрорегіонами істотних відмінностей не виявлено.

Серед причин, що заважають/ли почати волонтерити, респонденти зазначали, (рис. 5):

брак часу - 44,2%;

важко знайти можливості - 13,9%;

не знайшли цікаву організацію - 13,1%;

відсутність однодумців - 7,3%;

неготовність робити щось безоплатно - 5,5%;

нерозуміння мети/користі волонтерства - 3,2%;

нічого не заважає/ло - 26,5%;

інше - 3,7%.

Рис. 5. Розподіл відповідей ^репортерів на запитання:

“Що заважає/ло Вам почати волонтерити?”, N = 3154, %

Серед Ю-репортерів більшість іноді займається волонтерством - 55,1%; не волон- терять, але хочуть/планують почати - 26,8%; активні волонтери - 9,9%; не волонте- рять і не хочуть/планують цим займатися - 8,2%, N = 3121.

Отже, більша частка респондентів вважає, що волонтерство вимагає підтримки (57,6%). Головні бонуси, на які очікують опитані: здобуття практичних навичок і вмінь - 39,9%; участь у культурно-освітній програмі під час волонтерства (екскурсії, неформальна освіта, тренінги, зустрічі з відомими людьми) - 37,2%; нові знайомства з різними людьми - 36,3%. Думка щодо того, коли потрібно повідомляти про бонуси за волонтерську діяльність, розділилася: 44,1% респондентів вважають, що вони мають стати неочікуваним сюрпризом після, а 33,8% вважають, що мають бути відомі наперед, щоб мотивувати людину до участі. Основні умови, за яких опитані готові волонтерити: якщо все добре в особистому житті (матеріальне становище/фізичний стан/ментальне благополуччя) - 41,7%; якщо відчуваю потребу, це не залежить від мого особистого становища - 41,3%. Лише 30,4% респондентів вказують досвід волонтерства при прийомі на роботу. Головні причини, що заважають/ли волонтерити: брак часу - 44,2%, важко знайти можливості - 13,9%, не знайшли цікаву організацію - 13,1%. Більшість опитах іноді займаються волонтерством (55,1%).

Опитування “Молодіжні ради”. Опитування проводилося 05-15.12.2022 р. спільно з громадською організацією “Українська асоціація молодіжних рад”. У ньому взяли участь 3920 и-репортерів віком 14-34 роки. Метою опитування було дослідити розуміння інструменту молодіжних рад молодими людьми та виокремити головні послуги та формати роботи молодіжних рад під час війни. Результати цього дослідження буде використано для впровадження в програму ГО “Українська асоціація молодіжних рад” з метою адаптації та розвитку роботи молодіжних консультативно -дорадчих органів в умовах війни. Програма буде доповнена окремими блоками, що відповідатимуть потребам молоді відповідно до результатів проведеного опитування.

Значна частка респондентів не знає, що таке молодіжні ради - 44,4%, лише щось чули - 24,1%, знають, що це таке - 31,4%, N = 3920. Чим молодшими є респонденти, тим більше серед них знають, що таке молодіжні ради: 14-18 років - 38,3%, 19-24 роки - 31,7% та 25-34 роки - 28,7%. Істотною є різниця у розподілі за макрорегіонами, а саме в м. Київ про молодіжні ради знають лише 18,6% респондентів, а в решті регіонів спостерігаємо таку ситуацію: Схід - 36,8%, Центр - 36%, Захід - 33,1%, Північ - 32,6%, Південь - 32,4%.

На запитання: “Чи є Ви або Ваші друзі/знайомі членами молодіжної/их рад?”, отримали такий розподіл відповідей, N = 3552:

так, і я, і мої друзі/знайомі є членами молодіжних рад - 8,3%;

так, я є членом молодіжної ради - 2,2%;

так, лише мої друзі/знайомі є членами молодіжних рад - 24,7%;

ні я, ні мої друзі/знайомі не є членами молодіжних рад - 64,9%.

У віковій групі 14-18 років найбільша частка опитаних, які є членами молодіжної ради, - 12,3%, 19-24 роки - 8,1%, 25-34 роки - 1,6%. Чоловіків вдвічі більше у молодіжних радах, ніж жінок (12,8% vs 6,8%). На Півдні, Сході та Центрі респонденти активніше беруть участь у молодіжних радах (13,7%, 11%, та 10,1% відповідно), ніж на Півночі, Заході та у м. Київ (8,4%, 6,8%, та 4,1% відповідно).

Респонденти бачать такими ключові напрями роботи молодіжної ради, як кон - сультативно-дорадчого органу в умовах війни (рис. 6):

налагодження співпраці між місцевою владою та молоддю: робота над включенням ідей і пропозицій молоді до плану роботи міста - 61,7%;

інформаційно-просвітницька робота серед молоді щодо інструментів участі та новел законодавства - 32,3%;

поширення тенденції доброчесності та контроль влади - 22%;

надання гуманітарної допомоги - 15,8%;

робота з ВПО щодо надання юридичних і психологічних послуг - 13,7%;

важко відповісти - 13,3%;

інше - 2,0%.

Рис. 6. Розподіл відповідей ^репортерів на запитання: “Як Ви вважаєте, якими мають бути напрями роботи молодіжної ради як консультативно - дорадчого органу в умовах війни?”, N = 3062, %

На думку респондентів, для ефективної роботи молодіжної ради потрібно забезпечити такі аспекти (К = 2912): фінансування діяльності молодіжних рад - 43,1%, донесення до місцевих органів самоврядування ролі молодіжних рад - 42,3%, єдина програма з підготовки майбутніх членів молодіжних рад - 20,9%, фінансування роботи членів молодіжних рад - 20,7%, проведення сесій з командотворення для нових членів молодіжних рад - 17,5%, важко відповісти - 14%, інше - 1,7%.

Для чоловіків найнеобхіднішим є донесення до місцевих органів самоврядування роль молодіжних рад - 41,7%, для жінок - фінансування діяльності молодіжної ради - 45,1%.

Пріоритетними напрямами оновлення молодіжної політики в Україні є (К = 2780): - відновлення молодіжної інфраструктури та створення нових об'єктів, таких як молодіжні центри, зокрема на рівні області - 53,7%;

зайнятість молоді - 38,2%;

національно-патріотичне виховання - 30,2%;

робота з молодими людьми з-поміж ВПО та їх адаптація в громадах, що приймають - 27,1%;

молодіжне підприємництво - 24,2%;

робота з молодими людьми за кордоном та їх повернення до України - 20,9%;

інше - 3,2%.

За статево-віковим розподілом і розподілом за макрорегіонами істотних відмінностей не виявлено.

Найпріоритетнішими напрямами роботи Молодіжної ради щодо оновлення молодіжної політики для респондентів є (рис. 7): антикорупційна діяльність і контроль молоддю державних органів - 40,3%; психологічна та коучингова підтримка молоді - 36,3%; захист довкілля та відновлення навколишнього середовища в період та після закінчення бойових дій - 31,4%.



Рис. 7. Розподіл відповідей и-репортерів на запитання: “Які пріоритетні напрями роботи Молодіжної ради в оновленні молодіжної політики Ви вважаєте доцільними?”, N = 2613, %

Для респондентів віком 14-18 років найдоцільнішим напрямом роботи Молодіжної ради в оновленні молодіжної політики є психологічна та коучингова підтримка молоді (35,6%), 19-24 роки - антикорупційна діяльність (40%), 25-34 роки - контроль молоддю державних органів (42,3%).

Серед пріоритетних напрямів роботи Молодіжної ради в оновленні молодіжної політики для чоловіків є:

антикорупційна діяльність і контроль молоддю державних органів - 46,7%;

інструменти участі (збори, місцеві ініціативи, електронні петиції, громадські слухання тощо) - 33,7%;

підтримка та координація волонтерських рухів у місті - 24,3%.

Серед пріоритетних напрямів роботи Молодіжної ради в оновленні молодіжної політики для жінок є:

психологічна та коучингова підтримка молоді - 41,1%;

антикорупційна діяльність і контроль молоддю державних органів - 37,9%;

захист довкілля та відновлення навколишнього середовища в період і після закінчення бойових дій - 34,2%.

Отже, 44,4% респондентів не знають, що таке молодіжні ради. У більшості опитаних ні вони, ні їхні друзі/знайомі не є членами молодіжних рад - 64,9%. Респонденти вважають, що основними напрямами роботи молодіжної ради як консультативно- дорадчого органу в умовах війни є налагодження співпраці між місцевою владою та молоддю: робота над включенням ідей і пропозицій молоді до плану роботи міста (61,7%), інформаційно-просвітницька робота серед молоді щодо інструментів участі та новел законодавства (32,3%), поширення тенденції доброчесності та контроль влади (22%). На думку U-репортерів, фінансування діяльності молодіжних рад (43,1%) та донесення до місцевих органів самоврядування ролі молодіжних рад (42,3%) є найне- обхіднішими для ефективної роботи молодіжної ради. До пріоритетних напрямів оновлення молодіжної політики в Україні належать відновлення молодіжної інфраструктури та створення нових об'єктів, таких як молодіжні центри, зокрема на рівні області - 53,7%; зайнятість молоді - 38,2%; національно-патріотичне виховання - 30,2%. На думку U-репортерів, пріоритетними напрямами роботи Молодіжної ради щодо оновлення молодіжної політики є: антикорупційна діяльність і контроль молоддю державних органів - 40,3%; психологічна та коучингова підтримка молоді - 36,3%; захист довкілля та відновлення навколишнього середовища в період та після закінчення бойових дій - 31,4%.

Більше інформації щодо проєкту U-Report і результатів інших досліджень можна знайти за посиланнями: www.facebook.com/ureportukraine та www.ukraine.ureport.in. Якщо Ви маєте пропозиції стосовно опитувань або пріоритетних тем щодо діяльності Вашої організації та з приводу яких U-Report може провести діалог з великою кількістю молоді України, будь ласка, звертайтеся за телефонами: +38(097) 319-70-53 (Валентина Демчук), +38(063) 200-23-11 (Дмитро Бурак) або email: ureport.ukraine@ gmail.com.



Список використаних джерел

Людоговська К.В., Бурак Д.І. Дайджест опитувань и^ерог! Ш квартал 2021 р. (екологія та використання пластикових пакетів, волонтерство, конфлікти в соцмережах). Український соціум.

№ 3 (78). С. 152-160. https://doi.org/10.15407/socium2021.03.152

Нестеренко Є.О., Людоговська К.В. Дайджест опитувань и^ерог! ІІ квартал 2021 р. (стажування та працевлаштування, електронна демократія, соціальні мережі та медіаграмотність). Український соціум. 2021. № 2 (77). С. 214-224. https://doi.org/10.15407/socium2021.02.214

Демчук В.С. Дайджест опитувань и^ерог! I квартал 2022 р. (національне кіно, цифрові професії, молодь в умовах війни: безпека та волонтерство, фінансова допомога). Український соціум.

№ 1 (80). С. 123-134. Ц^: https://doi.org/10.15407/socium2022.01.123

Демчук В.С., Бурак Д.І. Дайджест опитувань U-Report: II квартал 2022 р. (зайнятість молоді під час війни, молодь Львівщини у воєнний час). Український соціум. 2022. № 2 (81). С. 181-190. https://doi.org/10.15407/socium2022.02.181

Демчук В.С. Дайджест опитувань и^ерог! III квартал 2022 р. (повернення українців з-за кордону, торгівля людьми, управління відходами) Український соціум. 2022. № 3 (82). С. 130-140. https://doi.org/10.15407/socium2022.03.130



References

Liudohovska, K.V., Burak, D.I. (2021). Digest of U-Report surveys: 3rd quarter of 2021 (ecology and use of plastic bags; volunteering; conflicts in social media). Ukr. socium - Ukrainian Society, 3 (78), 152-160. https://doi.org/10.15407/socium2021.03.152 [in Ukrainian]

Nesterenko, Ye.O., Liudohovska, K.V. (2021). Digest of U-Report surveys: 2nd quarter of 2021 (internships and employment, electronic democracy, social media and media literacy). Ukr. socium - Ukrainian Society, 2 (77), 214-224. https://doi.org/10.15407/socium2021.02.214 [in Ukrainian]

Demchuk, V.S (2022). Digest of U-Report surveys: 1st quarter of 2022 (national cinema, digital professions, youth in war: security and volunteering, financial assistance). Ukr. socium - Ukrainian Society, 1 (80), 123-134. https://doi.org/10.15407/socium2022.01.123 [in Ukrainian]

Demchuk, V.S., Burak, D.I. (2022). Digest of U-Report surveys: 2nd quarter of 2022 (youth employment during the war, youth of lviv region during the war). Ukr. socium - Ukrainian Society, 2 (81), 181-190. https://doi.org/10.15407/socium2022.02.181 [in Ukrainian]

Demchuk, V.S (2022). Digest of U-Report surveys: 3rd quarter of 2022 (return of Ukrainians from abroad, human trafficking, waste management) Ukr. socium - Ukrainian Society, 3 (82), 130-140. https://doi.org/10.15407/socium2022.03.130 [in Ukrainian]

Размещено на Allbest.ru

...