Соціально-психологічна адаптація учасників бойових дій до мирних умов життя

Размещено на http://www.allbest.ru/

Вінницький державний педагогічний університет імені М. Коцюбинського

Соціально-психологічна адаптація учасників бойових дій до мирних умов життя

Ірина Саранча доцент кафедри психології та соціальної роботи

Вероніка Стасюк магістр спеціальності «Соціальна робота»

У статті висвітлено концепцію соціально-психологічної адаптації учасників бойових дій до мирних умов життя, визначено мету, завдання, функції процесу соціально-психологічної адаптації учасників бойових дій. Проаналізовано сучасні течії соціально-психологічної адаптації ветеранів та інтегровано в сучасні умови російсько-української війни й нормативно-правові засади та особливості соціальної політики в Україні з питань захисту прав учасників бойових дій. Експериментально перевірено та обґрунтовано рівень соціально-психологічної адаптації учасників бойових дій різного віку до мирних умов життя.

IRINA SARANCHA VERONIKA STASYUK associate professor of the department master of specialty «Social work», of psychology and social work Vinnytsia Mykhailo Kotsiubynskyi State Pedagogical University, Vinnytsia

SOCIAL AND PSYCHOLOGICAL ADAPTATION OF VETERANS TO THE CONDITIONS OF PEACEFUL LIFE

The article highlights the peculiarities of the process of socio-psychological adaptation of veterans to the conditions of peaceful life. The article is an important element in understanding the main mechanisms of successful socio-psychological adaptation of persons returning from the war and the analysis of the level of socio-psychological adaptation of veterans depending on age characteristics.

Basic information about purpose, tasks, functions of social and psychological adaptation of veterans. The multilevel and long process of adaptation, which is not a simplified version of a person's adaptation to the environment, but an active interaction of an individual and society in a new form of organization of society at a higher level, stands out. It should be noted the legal basis of social guarantees of a participant in hostilities.

This article provides important information about the synthesis of methods of socio-psychological adaptation of veterans and their needs in the implementation of the main directions of adaptation, which can be applied to the comprehensive work of a specialist in social work and other specialists. This paper analyzes in detail the interdependence of successful adaptation and the age characteristics of a combatant, which makes it clear the importance of a comprehensive approach to the adaptation process with the involvement of other veterans in the "equal to equal" methodology, because mutual assistance of veterans is a key point for improving the process of adaptation of combatants in Ukraine.

Key words: socio-psychological adaptation, quasi-adaptation, combatants, veterans, military serviceman, social worker, psychologist, age category, deviant behavior.

Вступ

Війна в Україні триває більше восьми років. Сьогодні Україна зіткнула із відкритою агресією Російської Федерації, але це всього лише зміна фази російсько-української війни, що триває з 2014 року. Переважна більшість учасників АТО/ООС сьогодні боронять рубежі нашої незалежності, а також сотні тисяч новоприбулих до лав Збройних Сил України, що формує таку категорію населення, як «ветерани російсько-української війни». Під цю категорію підпадає доволі велика частка населення, що потребує соціально-психологічної адаптації після повернення в громадянське суспільство. Вирішення вищезазначеного питання вимагає комплексного підходу, тому що успішна соціально-психологічна адаптація учасників бойових дій має першочергове значення, особливо в сучасних українських реаліях.

Оскільки пережиті емоції під час ведення війни мають уплив на свідомі та несвідомі психічні процеси, навіть після демобілізації є однією із основних причин проблем успішної соціально-психологічній адаптації. Міжнародний досвід доводить, що більшість ветеранів після повернення в мирне суспільство, які не змогли успішно адаптувались, становлять загрозу як для близького оточення, так і для суспільства. Відповідно до статистичних даних, 67% із ветеранів потребують кваліфікованої допомоги та підтримки внаслідок негативного впливу бойових стрес-факторів [1].

Поняття «адаптація» утворюється від латинського слова «adaptati», що вказує на процес пристосування живих істот до нестійких умов середовища проживання [3]. психологічний адаптація бойовий

1. Про адаптацію особистості в умовах постійних суспільних змін (Є. Головаха, Т. Титаренко, О. Донченко);

2. Про групу як ініціативного учасника адаптаційного процесу особистості (А. Хохлова);

3. Про соціальну адаптацію як процес поступових та якісних змін в соціальних нормах та стандартах (Л. Шпак, М. Єрмоленко, Г. Ковальов, Г. Д'яконов, О. Мороз);

4. Про соціально-психологічну адаптацію як постійний та багатокомпонентни процес (В. Лебедєв, В. Казначєєв, І. Булах, В. Гриценко, та ін.);

5. Про адаптацію як процес інтеграцію особистості в малу групу, оволодіння законами, норми поведінки, установлення зв'язків із іншими учасниками та пошук місця в структурі групових узаємовідносин (Л. Чорна, І. Георгієва, Г. Циганенко) [4].

Отже, вищезазначений терміни утворюють два основні аспекти соціально-психологічної адаптації ветеранів до умов мирного життя, як зі сторони індивіда, так і зі сторони їхнього оточення та суспільства загалом.

Учасник бойових дій - це військовослужбовці, що захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України й брали безпосередню участь в антитерористичній операції, тощо [4]. Метою соціально-психологічної адаптації учасників бойових дій є багатоаспектна акомодація особистості, а саме: адаптивність поведінки людини до мінливих умов навколишньому середовищ; адекватне прийняття навколишньої дійсності та самого себе; готовність активного включення в суспільне життя, тощо [8, с. 352].

Головна мета соціально-психологічної адаптації учасників бойових дій базується на відновлені соціально-психологічних, фізичних сил ветерана, а також підтримка та допомога в забезпечені пільг передбачених законом, тощо [9, с. 12]. Соціально-психологічна адаптація можлива в трьох формах, а саме: конформізм (пасивне пристосування особи до наявних стандартів), акомодація (повне підпорядкування суспільству без критичного аналізу ситуації), асиміляція (свідоме прийняття та закріплення норм, традицій середовища проживання в основі лежить - усвідомлення бажання спільної взаємодії з оточенням) [10, с.271]. На нашу думку, найбільш вдалим варіантом соціально-психологічної адаптації є асиміляція, так як вона визначає добровільне та усвідомлене прийняття норм та цінностей суспільства зі збереження критичного мислення та аналізу конкретних ситуаціях, що допомагають закріпленню позитивного результату та його подальшого відтворення.

Соціально-психологічна та правова адаптація учасників бойових дій закріплені в законодавчих актах, зокрема, у Законі України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей». Вищезазначений документ указує на необхідність соціальної допомоги в процесі соціально-психологічної адаптації, медико-психологічну реабілітацію ветерана, що допомагає учаснику бойових дій адаптуватись до мирних умов життя.

У процесі дослідження ми розробили дві методики, а саме: анкета на виявлення впливу бойового досвіду на різні сфери життя учасників АТО/ООС та опитувальник «Визначення рівня довіри до державних та соціальних інституцій серед учасників бойових дій (АТО/ООС)», а також використали Міссісіпську шкалу для бойового ПТСР (за DSM-Ш).

Експериментальною базою дослідження було обрано Житомирський міський центр соціальних служб міської ради. Загальна кількість вибірки склала 75 осіб (за гендерною ознакою: чоловіки - 61 особа, жінки - 14 осіб) віком від 21 до 63 років. Вибірка із 75 осіб була поділена на три групи за віковою ознакою, а саме: особи до 30 років (25 осіб), особи від 31 до 45 років (25 осіб), особи старше 45 років (25 осіб).

Так, у результаті проведеного дослідження на визначення впливу бойового досвіду військовослужбовця на подальше життя було виявлено, що залежно від віку демобілізованого, визначаються особливості сприйняття на переживання бойового досвіду.

Доволі показовим є той факт, що найменший вплив травматичного досвіду зазнали військовослужбовці вікової категорії від 31 до 45 років. Переважна більшість осіб цієї вікової категорії відзначили, що бойовий досвід «не вплинув» (32%) та «скоріше вплинув» (44%) на їхнє подальше життя після демобілізації, водночас 24% демобілізованих все ж таки зазначили, що зазнали «сильний вплив» травматичного бойового досвіду. Переважна більшість опитуваних віком 31 - 45 років не зазнали важких негативних змін в житті після демобілізації, що знижує ризики виникнення дезадаптації у цивільному житті. Переважна більшість учасників бойових дій (молодші 30 років) відзначили, що травматичний воєнний досвід «сильно вплинув» (32%) та «скоріше вплинув» (48%) на їхнє життя, що свідчить про достатньо високий відсоток респондентів цієї вікової категорії з потенційними проблемами в процесі адаптації та соціалізації до умов мирного життя. Найбільший відсоток респондентів, що позначили «сильно вплинув» (60%) або ж «скоріше вплинув» (28%), становлять особи вікової групи, що старші за 45 років, з яких тільки 12% визнали, що травматичний бойовий досвід не мав сильного впливу на їхнє життя після повернення з фронту. Переважна більшість респондентів цієї підгрупи зазнала сильних зміни в своєму житті після демобілізації, що створює підґрунтя для дезадапційних процесів, але водночас дає нові можливості для розвитку особистості.

Опитувані учасники бойових дій всіх вікових категорій вважають, що в процесі соціально-психологічної адаптації вони тією чи іншою мірою потребують допомоги в реабілітації після демобілізації. Це свідчить, що більшість респондентів, що брали участь в нашому дослідженні, усвідомлюють наявні проблеми, які потребують вирішення, тобто, це є перший кроком до їхнього вирішення.

Показники потреб учасників бойових дій представлені на рис. 1.

Рис. 1. Вплив бойового досвіду на життя учасників бойових дій.

Таким чином, соціально-психологічна адаптація учасників бойових дій формується за допомогою адаптаційного континімуму, що виражається через складності отримання потрібної допомоги, пошуку роботи, потреби в комплексній соціально-психологічній реабілітації, складності в міжособистісних відносинах, перекваліфікації, проблемі громадського самовираження; психологічної стійкості, особистісним адаптаційним можливостям та їхнім порушенням.

Було проаналізовано відсоток опитуваних різних вікових категорій, які зазначили слабкий негативний вплив травматичного бойового досвіду на різні галузі життя в гендерному розрізі (рис. 2).

Рис. 2. Рівень слабкого негативного впливу бойового досвіду на різні сфери життя учасників бойових дій у гендерному розрізі

Слабкий негативний вплив бойового досвіду респонденти відчули у відносинах з близьким оточенням, а саме: батьками (37 осіб) та дружиною/чоловіком (33 особи). Також визначено вагомі розбіжності отриманих результатів упливу травматичного бойового досвіду на фізичне та психічне здоров'я особистості, порівнянно із тими учасниками дослідження, хто описав сильний негативний уплив на цю сферу життя особистості. 33 учасників дослідження зазначили слабкий негативний уплив травматичного бойового досвіду на фізичне здоров'я та 38 респондентів - на психічне здоров'я.

Для виявлення особливостей та специфіки перебігу соціально-психологічної адаптації учасників бойових дій ми використали Міссісіпську шкалу для бойового ПТСР (за DSM-Ш). За результатами дослідження було виявлено, що тільки 28% учасників цього експерименту вдало адаптувалися до мирних умов життя, вони цілком задоволені розвитком подій у своєму житті, сприймають себе та навколишній світ, емоційно стабільні, можуть брати відповідальність за власні вчинки, що характеризується рівнем задовільного напруження без будь-якої загрози для себе та оточення.

Висновки

Отже, практична робота фахівців соціальних служб з такою категорією населення показує, що комплекс соціально-психологічних заходів сприяє повноцінній та успішній соціально-психологічній адаптації та успішній самореалізації учасників бойових дій.

Література

1. Російська агресія в Україні. Підрозділ Держдепартаменту США: веб-сайт. URL: https://dos cso.maps.arcgis.com/apps/ Cascade/index.html?appid=8dad6c865bed49iead3i90c7ff b2fafe.

2. Schwarzer R. Self-efficacy in the adаption and maintenance of health behaviors: theoretical approaches and a new model. Self-efficacy: Thought Control of Action. Washington, 1992. P. 217-245.

3. Адаптація. Енциклопедія сучасної України. Encyclopaedia of modern Ukraine: веб-сайт. URL: https://esu.com.ua/search_articles.php?id=42642