Соціально-педагогічний супровід соціалізації людей похилого віку в інформаційному суспільстві засобами соціокультурної діяльності

Размещено на http://www.allbest.ru/

Сумський державний педагогічний університет ім.А. С.Макаренка

Соціально-педагогічний супровід соціалізації людей похилого віку в інформаційному суспільстві засобами соціокультурної діяльності

Алла Рижанова доктор педагогічних наук, професор, професор кафедри соціальної роботи та менеджменту соціокультурної діяльності

Анотація

У статті аналізуються зміни процесу соціалізації людей похилого віку, розглядаються як негативні впливи інформаційного суспільства, так і позитивні можливості соціального розвитку пенсіонерів в ньому. Доводиться, що поступове збільшення терміну життя людини, кількості похилих в структурі населення планети потребує зміни ставлення до старості не лише в індивідуальній, але й суспільній свідомості, а, отже, і розробки соціально- педагогічних технологій сприйняття віку як нових перспектив соціокультурного вдосконалення та самореалізації для людей третього віку, а також подолання страху перед старістю у молоді. Актуалізується значення соціокультурної діяльності у профілактиці маргіналізації людей третього віку в інформаційному суспільстві. Обґрунтовується соціально-педагогічний супровід становлення та гармонізації віртуального та реального «соціального Я» людей похилого віку засобами соціокультурної діяльності. Порівнюється ставлення до цієї вікової групи, особливості соціальної роботи з нею в Україні та розвинутих країнах світу, зокрема в Європейському Союзі, доводиться необхідність зміни стереотипу вітчизняних фахівців соціальної сфери щодо потреб пенсіонерів лише в соціально- медичних послугах, фінансовій підтримці та побутовій допомозі.

Ключові слова: соціалізація людей похилого віку, соціально- педагогічний супровід людей похилого віку, засоби соціокультурної діяльності, інформаційне суспільство.

Abstract

Alla Ryzhanova

Doctor of Pedagogical Sciences, professor, professor of the social work and sociocultural activities management department at Sumy State Pedagogical University named after A.S. Makarenko

SOCIAL-PEDAGOGICAL ACCOMPANIMENT OF SOCIALIZATION OF ELDERLY PEOPLE IN INFORMATION SOCIETY USING MEANS OF SOCIOCULTURAL ACTIVITIES

The article analyzes the changes of the process of socialization of elderly people, reviews both negative influences of information society and positive opportunities of social development of retirees in it. It is proven that gradual increase of human lifespan and the number of elderly in the planet's population structure requires a change in approach to old age not only in individual, but also in social consciousness, and thus also development of social-pedagogical technologies for perceiving age as new perspectives of sociocultural improvement and self-realization for third-age people and overcoming fear of old age that youth experiences. The significance of sociocultural activities for preventing marginalization of third-age people in information society is proven. Social-pedagogical accompaniment of establishment and harmonization of virtual and real “social self” of elderly people by means of sociocultural activities is substantiated. Attitude towards this age group, characteristic features of social work with them in Ukraine and developed countries of the world, particularly in European Union, are compared, the necessity to change the domestic social field specialists' stereotype regarding the needs of retirees only for social-medical services, financial support and household assistance is proven.

Keywords: socialization of elderly people, social-pedagogical accompaniment of elderly people, means of sociocultural activities, information society.

Постановка проблеми

Формування за інформаційної доби глобальної культури з її інноваціями: віртуальним простором, генною та кіборг- інженерією, штучним інтелектом, космічними технологіями, регіонально- світовими та глобальним соціумами тощо, - вплинуло на соціалізацію кожної особистості, але особливо на соціальний розвиток людей похилого віку. Їм важко зберегти вже реальне «соціальне Я» (у посттрудовий період життя, в умовах втрати чоловіка/дружини, віддалення дітей-онуків, звуження кола спілкування однолітків та ін.), а не те, що сформувати віртуальне «Я». Зрозуміло, що це пов'язане, в першу чергу, зі зниженням адаптаційних можливостей в третьому віці у більшості мешканців планети, оскільки у філогенезі такої потреби у homo sapiens не існувало. Тому саме пенсіонери потребують на сьогодні соціально-педагогічного супроводу соціалізації, щоб уникнути їх маргіналізації в інформаційному суспільстві. Соціально- педагогічний супровід розвитку людей третього віку спрямований саме на зміцнення їх соціальної суб'єктності, віри в себе та власне майбутнє за інформаційної доби; на заміщення ставлення до себе з «доживання та приготовлення до смерті» на «можливість безмежної самореалізації» у період завершення активних трудової та батьківської діяльностей.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Українські соціальні педагоги (Ю.Лисенко, Ю.Мацкевич, А.Мокряк, О.Новікова, Н.Печериця та інші) з початком ХХІ століття почали активно досліджувати вплив інформаційного суспільства на зміни в процесі соціалізації людей похилого віку. Цих людей як потенційних жертв інформаційної доби характеризує А.Мокряк [7], оскільки, на його думку, спрямована в майбутнє префігуративна культура сьогодення, не створює сприятливих умов для їх ефективної посттрудової соціалізації. Погоджуємося з А.Мокряком, що психовікові особливості людей пенсійного віку зазвичай заважають їм швидко адаптуватися до різких змін, що відбуваються не те що протягом життя, а кожні п'ять-сім років. Виокремлюючи особливості соціалізації похилих в інформаційному суспільстві автор підкреслює необхідність саме соціально-педагогічного підходу (окрім соціально-медичного, соціально-психологічного, соціально-економічного, соціально-побутового) для вирішення сучасних завдань їх соціального розвитку, щоб запобігти маргіналізації цілого покоління. А.Мокряк зазначає, що для цього соціальні служби мають розширити меню своїх послуг ще й соціально-виховними, сприяючи поверненню людей похилого віку до навчання, щоб засвоїти особливості комфортного існування і розвитку в інформаційній цивілізації та психологічно подолати недовіру до молоді, більш того, сформувати готовність навчатися в «онуків» [6;7;8].

О.Новікова досліджує соціально-педагогічну адаптацію людей похилого віку до умов інформаційного суспільства [9], автор обґрунтувала педагогічні умови цієї адаптації в процесі соціально-педагогічної роботи в стаціонарних закладах соціального обслуговування похилих (СЗСО). Нам імпонує запропонована та експериментально перевірена О.Новіковою системна соціально-педагогічної діяльності з адаптації у закладі для людей похилого віку на різних рівнях: особистісному (стимуляція соціальної суб'єктності похилих через культурно-просвітницький проект «Університет третього віку»), внутрішньоорганізаційному (створення соціально адаптивного середовища закладу засобами анімаційно-дозвіллєвої діяльності), зовнішньосоціальному (активізація волонтерської діяльності територіальної громади з похилими в соціальному закладі). Позитивним вважаємо співпрацю українських геріатричних пансіонатів та польських, як, наприклад, зазначений О.Новіковою обмін зарубіжним досвідом у формі телемосту з пансіонатом для людей похилого віку (Dom opieki seniorow) в м.Фалкув (Польща) в онлайн режимі [9;10].

Демографічні аспекти старіння населення, історичний погляд на соціалізацію людей похилого віку та її специфіку в інформаційну добу вивчає Ю.Лисенко [4]. Особливо автор підкреслює зростання ролі мистецтва на сучасному етапі у соціальному розвитку людей третього віку. Повністю погоджуємося з Ю.Лисенко, що мистецтво як активізує внутрішній потенціал людини похилого віку через розпредмечення творів мистецтва, так і сприяє подоланню негативних переживань через вияв власної творчості; як уможливлює розширення соціальних зв'язків, так і впливає на «примірювання» невідомих у реальному житті соціальних ролей, набуттю нового соціального досвіду інформаційної доби. Тим більш, що мистецтво сьогодні значно доступніше: віртуальні екскурсії найвизначнішими музеями світу, повідомлення в кіберпросторі про мистецькі конкурси, фестивалі, в яких можна взяти участь, через інтернет можна навчитися грі на музичних інструментах, оволодіти декоративно-прикладними видами мистецтва минулого і сучасності [4, с.193-195].

Доводить необхідність зміни ставлення соціального середовища до старості та людей похилого віку Н.Печериця у кандидатському дослідження «Соціально-педагогічна корекція ейджизму студентської молоді в освітньо- культурному середовищі закладу вищої освіти» [12]. Автор справедливо доводить, що саме від зміни ставлення до геронтологічної групи найбільш інтелектуальної та соціально перспективної молоді - студентства, яке визначатиме в найближчому майбутньому творення інноваційних соціальних конструктів країни, залежить подолання нетерпимості, зневажливої дискримінаційної поведінки, ігнорування людей похилого віку в інформаційному суспільстві. Н.Печериця запропонувала відкоректувати ейджизм студентської молоді засобами системи соціально-педагогічної корекції означеного негативного стереотипу через «витіснення перекрученої інформації про похилих, компенсацію недостатності знань про процеси старіння, мінімізацію нівелювання цінності третього віку та заміщення на паритетне ставлення до його представників; усунення негативних емоцій, дискримінаційних дій у ході інтеграції та координації соціально-перевиховних зусиль освітньо-культурного середовища закладу вищої освіти (внутрішнього та зовнішнього, реального та віртуального) та соціального загартування у студентів сформованого паритетного ставлення до людей похилого віку» [12 ,с.5].

Серед існуючої в нашій країні навчально-методичної літератури для підготовки майбутніх фахівців соціальної сфери, на наш погляд, сучасний соціально-педагогічний підхід до підтримки людей поважного віку реалізований у навчальних посібниках С.Пальчевського [11] та Ю.Мацкевич [5]. У певному розділі посібника С.Пальчевський розкриває особливості соціально- педагогічного патронату першої стадії старіння - поступового відходу від активної діяльності, другої стадії - власне старість - повною незайнятістю, третьої стадії - хвороблива старість, яка завершується смертю; а також зосереджується на соціальній підтримці безпритульних пристарілих людей. Автор зазначає на необхідності співпраці соціальних працівників з членами різноманітних релігійних організації, крім того, з волонтерами соціальних служб на 2 - 3 етапах старіння [11]. Навчальний посібник Ю.Мацкевич ширше і він повністю присвячений соціальній роботі з людьми похилого віку, при чому значна частина розкриває роботу соціальних педагогів з вирішення соціальних проблем людей третього віку. Позитивним вважаємо акцент Ю.Мацкевич на культурно-дозвіллєвій та анімаційний діяльності фахівців соціальної сфери із зазначеною соціальною групою [5].

Ми теж аналізували як негативні [13], так і позитивні [14] тенденції соціального розвитку людей похилого віку в умовах інформаційного суспільства. Проте, загалом слід зазначити, що у вітчизняній соціальній педагогіці (як в наукових дослідженнях, так і в найбільш сталому науково- методичному знанні - в підручниках) соціалізація в інформаційному суспільстві людей саме похилого віку досліджена найменше, але ж це чисельна соціальна група та й ще найменш пристосована до соціальних змін, отже, потребує найбільшої уваги фахівців.

Метою статті є доведення необхідності соціально-педагогічного супроводу соціалізації людей похилого віку в умовах інформаційного суспільства та актуальності соціокультурної діяльності у зміцненні (або відновленні) їх соціальної суб'єктності через формування віртуального «соціального Я». Завдання: 1) проаналізувати погляди культурологів щодо подовження життя людини та зміну ставлення до старості за інформаційної доби; 2) узагальнити особливості соціалізації людей третього віку в нових умовах; 3) розглянути сутність соціально-педагогічного супроводу соціалізації представників третього віку в інформаційному суспільстві; 4)розкрити соціокультурну діяльність як провідний засіб соціально-педагогічного супроводу людей поважного віку.

Виклад основного матеріалу

Культурологи, соціальні футурологи не лише проголосили «тріумф особистості» (Д.Несбітт, П.Ебурдін), залежність існування життя на планеті від «людських якостей» (А.Печчеї), зсув культури в «епіцентр людського буття» (В.Біблер), але й спрогнозували досягнення якщо не безсмертя, то значного подовження життя особистості (Ю.Н.Харарі) за часів інформаційної цивілізації. Розширення меж життя людини можливо лише за рахунок третього та четвертого віку, а за умов набуття такої визначної ролі людства на Землі, зрозуміло, має йтися і про його загальну філогенетичну якість, і про якість кожного етапу існування особистості в онтогенезі.

Для нашого дослідження цікавим є науково обґрунтовані припущення Ю.Н.Харарі в «Homo Deus: коротка історія майбутнього» [20] стосовно термінів життя людини, що впливають на необхідність зміни ставлення нашої популяції до поважного віку, а також - людей третього віку на брак, батьківство, професію, що докорінно трансформує процес соціалізації. Дійсно, вже сьогодні, данні ООН [1] свідчать, що частка людей похилого віку на Землі весь час збільшується, навіть прогнозується зростання їх кількості понад удвічі з 900 мільйонів у 2015р. до 2 мільярдів 2050 р.. Зрозуміло, це зростання притаманне, перш за все, розвиненим країнам, наприклад, в Японії середня тривалість життя в 2018 р. склала 87,3 років для жінок та 81,2 рік для чоловіків, а кількість людей понад 90 років вже перевалило за 30 тисяч [2]. Те саме відбувається у Великій Британії, США, більш того, майже у кожній країні є особи, що досягли 115 - 120 річного віку. Тому припущення Ю.Н.Харарі про зростання життя до 150 років 2100 року і не здається таким вже перебільшенням, але повністю погоджуємося з культурологом, що воно приведе до перебудування архітектури людського суспільства та переструктурування онтогенетичного існування. Стосовно традиційного шлюбу «поки смерть не розлучить», за словами Ю.Н.Харарі, навіть католики не витримують 110 років подружнього існування, якщо одружаться в 40 років, тому «сучасна тенденція переодружуватися, скоріше набиратиме обертів» [20, с.35-36]. А у когось навпаки справдяться мрії про «довічну любов». Науковець навіть не може визначити тип стосунків «батьки-діти» в умовах, коли пара народить дітей в проміжок 40-50 років, то «у 120 їм буде важко згадати той крихітний відрізок свого довгого життя, коли виховували своїх дітей» [20, с.36]. Те саме стосується розподілення життя на період професійного навчання та період трудового життя: «якщо вам відміряно 150 років, то так не вийде, особливо в світі, в який весь час вриваються нові технології. У людей буде набагато довший трудовий шлях, і їм прийдеться постійно переучуватися. Навіть в дев'яносто років» [там само]. Злиття професійного навчання та трудової діяльності фактично вже почалось сьогодні. На наш погляд, заслуга Ю.Н.Харарі в тому, що він окреслив фактори інформаційного суспільства, які примушують людину змінюватися, не тільки через виклики віртуального простору, а й через поступову реалізацію одвічних людських бажань «безсмертя, щастя, божественності». І дійсно якщо термін життя 120-150, то 70 років це - не кінець життя, а - його середина. Закінчилися одні соціальні функції, розпочинаються інші, до яких готуватися треба на попередньому етапі. Отже, людині інформаційної доби в процесі соціалізації потрібно поступово навчитися не вкорочувати себе віку негативними соціальними стереотипами «підготовки до смерті у 70-80», а ментально подовжувати життя, орієнтуючись на саморозвиток, на нові різновиди самореалізації у глобальному світі, до того ж, соціальне середовище має не заважати, а сприяти цьому.

Аналіз останніх досліджень щодо соціалізації людей третього віку за інформаційної доби довів, що вчені розкривають переважно негативні впливи (це притаманно характеристиці змін соціального розвитку всіх викових груп в нових умовах) тому, що «обрушення» інноваційних інформаційних систем, кіберпростору, штучного інтелекту та багато іншого привело фахівців у певний стан шоку, оскільки, природно, педагогічні технології сприяння просоціальному розвитку особистості в таких обставинах відсутні у філогенезі. Педагогічний професіоналізм, зокрема соціальних педагогів, вимагає спочатку виявити негатив, щоб цілеспрямовано мінімізувати його вплив на становлення та вдосконалення людяності, тих самих «людських якостей» особистості, щоб не втратити їх, а з ними і планету. Проте геронтологічна група, на відміну від всіх інших, фактично позбавлена адапційних можливостей, що безумовно ускладнює її пристосування до інформаційної цивілізації. Так, погіршення здоров'я, розширення кола різноманітних втрат, руйнація соціальних зв'язків, страх нового, невпевненість у власній спроможності, все це не сприяє швидкий адаптації і може призвести до маргіналізації людей третього віку в «культурі нового», в інформаційній цивілізації молоді, яка швидко адаптується до змін та активно продукує нові. Однак, як свідчить короткий досвід становлення інформаційного суспільства, багато що залежить від міцності духу, самонастанов людини на життя та соціальну самореалізацію.

Вже зараз існують підтвердження тези, що всі позитивні переваги інформаційної доби, перш за все віртуальний простір, навпаки можуть бути не «гальмом», а певною «милицею» для людей поважного віку для їх соціальної самоактуалізації. Наприклад, всесвітня мережа свідчить [22], що долає перепони самотності за допомогою Інтернету 90-річна японка Хамако Морі, канал на YouTube якої має понад 150 тисяч підписників, яка занесена до Книги рекордів Гіннеса як найстарший геймер світу; 85-річна англійка Джуді Денч знайшла спосіб красиво старіти, оскільки знялася для обкладинки британського Vogue і стала найстаршою героїнею в історії журналу; 104-річна італійка Ада Зануссо заперечує немічність та безнадійність у боротьбі з хворобами літніх людей, вона одужала від коронавірусу і стала найстарішою людиною у світі, яка перемогла COVID-19. Більш того, науковці доводять, що комп'ютерна гра Супер Маріо (Super Mario) покращує когнітивні процеси найстаршої вікової категорії. Психологи-дослідники переконані, що Супер Маріо та інші платформери можуть виступати в ролі тренажерів для підтримки виконавчих функцій мозку, які відповідають за творчі здібності, розуміння наслідків власних дій, здібність планувати, швидкість реакції і робочу пам'ять. Якщо людина не тренує ці функції з часом у неї можуть спостерігатися гальмування у поведінці [18]. Отже, сучасні інформаційні технології спроможні здійснювати профілактику різкого старіння мозку, руйнівні наслідки якого до недавнього часу здавалися безвихіддю, а це є лише початок культури інформаційної доби, безумовно вона здатна «пом'якшити» інші негативні прояви старіння, але за умови ціннісного ставлення до віку, цілеспрямованого створення сприятливих умов для соціального розвитку людей третього та четвертого віку. Таким чином, соціалізація людей похилого віку в інформаційній культурі сучасності має як негативні, так і позитивні впливи. Від поступового розширення їх керованої соціалізації (за рахунок стихійної) через відповідні соціально- педагогічні технології залежить повернення людей поважного віку до активного соціального (можливо віртуального) життя, у всякому випадку гуманізм потребує надати їм такий вибір. соціалізація інформаційний пенсіонер

Соціалізація інформаційної доби, зокрема людей похилого віку, нині потребує саме соціально-педагогічного супроводу, що пов'язане з виникненням нового різновиду соціального становлення людини, а саме - кіберсоціалізації - соціалізації під впливом кіберпростору. Відсутність педагогічно доцільного керування кіберсоціалізацією особистості дійсно може призвести до маргіналізації людей похилого віку (соціальне становлення яких відбувалось за індустріальної доби) [7; 9], до формування інформаційного рабства, розвитку Інтернет та комп'ютерної залежності, інформаційної агресії, кіберзлочинності. Отже, саме нетрадиційні умови соціалізації за інформаційної доби, якими є її кіберскладник, актуалізують необхідність соціально-педагогічного супроводу, який трактується нами «як вид соціально-педагогічної діяльності, спрямованої на захист, допомогу та підтримку успішного поступового розвитку соціальності суб'єктів соціуму в нетрадиційних умовах соціалізації через організацію, координацію та контроль соціального виховання різних соціальних інститутів та закладів найближчого соціального середовища» [15]. Соціально-педагогічні захист, допомога та підтримка стосуються безпосередньої діяльності соціального педагога з людьми похилого віку, розглянемо їх детальніше.

Соціально-педагогічного захисту в процесі супроводу соціалізації потребують люди з низьким рівнем соціальності (похилі, які втратили впевненість у власній соціальній суб'єктності, не мають віри у власні здібності до оволодіння соціальним кіберпростором, втратили або втрачають зв'язки з реальним соціальним середовищем, не бачать сенс у подальшому житті, від страху перед новим проявляють емоційну нестабільність в соціальних взаєминах тощо). Це представники третього віку, які не пристосувалися до нетрадиційних умов інформаційної доби й уникають адаптації, вони є найуразливішим до маніпулювання, до віктимізації та маргіналізації. Відновлення соціальної суб'єктності у даному випадку і є соціально- педагогічним захистом людини похилого віку. Це копітка соціально- педагогічна робота (мультидисциплінарної команди) з: поступової зміни ставлення до себе як до «соціально немічної», «нікому не потрібної» особи; подолання невпевненості, страху щодо сучасних інновацій; переконання похилих у їх щасті дожити, побачити інформаційні дива, застосувати їх на власну користь; вселення впевненості в доступність їх «підкорення» через позитивні приклади друзів, сусідів; «соціальне зараження» тріумфом віртуальної самореалізації закордонних довгожителів; поступове залучення до використання від найпростіших гаджетів до девайсів (метод «рівний-рівному»), наприклад, для оплати комунальних послуг, віртуального відвідування органів соціального забезпечення, віддаленого спілкування з дітьми-онуками, братами- сестрами, обміну досвідом з консервації, вирощування городини, виготовлення виробів декоративно-прикладного мистецтва та інше. Однак, захистом для людей похилого віку за інформаційної доби стане і подолання їхнього скептицизму щодо можливості їм навчатися у молоді. Захист в процесі соціально-педагогічного супроводу соціалізації людей похилого віку є найпоширенішою проблемою саме у перехідний період від індустріального до інформаційного суспільства, оскільки він покликаний оборонити людину від безпорадності щодо «вибухових» соціокультурних нововведень, від стереотипу індустріальної доби «тихо згасати, готуючись до смерті» у 70 років через відтворення власної та соціальної гідності особи у поважному віці. Погоджуємося з Ю.Н.Харарі, що людина як вид боїться «перетворитися в неадекватну ностальгуючу стару, яка не розуміє навколишній світ і не здатна щось йому дати» [20, с.62]. Соціально-педагогічний супровід (через відповідний захист) спрямований на запобігання цьому, на досягнення соціальним суб'єктом соціально-віртуальної грамотності та готовності жити (а не існувати) до 150 років.

Допомога соціально-педагогічного супроводу надається вже адаптованим в цілому людям похилого віку з середнім рівнем розвитку соціальності в інформаційному суспільстві, тим, хто вже здатні відтворювати засвоєне (інтегруватися) в нетрадиційних соціокультурних умовах, які постійно змінюються. Допомога спрямована на розширення можливостей людей похилого віку в «оволодінні кіберпростором» (наприклад, не лише віртуально обмінюватися хобі та/або професійним досвідом, накопиченим за життя, але й вже заробляти на цьому; оволодівати складнішими девайсами, розширюючи через них можливості навчитися новим цікавим вмінням, навичкам, на яких не вистачало часу в період трудової соціалізації; свідомо ставитися до формування та реалізації власного «віртуального Я» тощо). Соціально-педагогічний супровід соціалізації людей третього віку має також забезпечити допомогу в профілактиці їх соціальної деформації (інтернет-залежність, кібербулінг, віртуальна злочинність тощо), зважаючи на психовікові особливості похилих. Крім того, реалізація готовності жити 150 років має бути забезпечена відповідною поведінкою, отже, необхідна соціально-педагогічна допомога стосовно здорового харчування людей похилого віку, їх позитивного мислення, культури мозкового напруження, сприятливих для віку фізичних вправ, нетоксичних стосунків з близькими і таке інше. Сприянню з боку фахівців потребує і становлення, розвиток відкритості похилих до спілкування з молоддю як офлайн, так і онлайн, активно навчатись у неї. Результатом стане набуття ними соціальної компетентності щодо самореалізації у інформаційному суспільстві.

Підтримка в процесі соціально-педагогічного супроводу в нетрадиційних умовах соціалізації інформаційної доби стосується людей похилого віку, які оволоділи соціальною культурою не лише самореалізації, але й здатні ініціювати в соціальному середовищі зміни, сприятливі для соціального розвитку та вдосконалення свого покоління; а також сприймають молодіжну субкультуру. Прикладом таких є найстарша у світі інстаграм-блогерка з Польщі Анна Кусяк, яка проживає у Великий Британії. Вона не лише організувала збір коштів на допомогу захисників України (оскільки пережила ІІ Світову і знає що таке війна), але й відправилася в рамках своєї ініціативи в піший похід на 95 км., хоча пересувається за допомогою ходунків [23]. Власно кажучи, соціально-педагогічний супровід соціально активних похилих саме і полягає в підтримці їх соціальних ініціатив, у стимулюванні розширення меж їх соціокультурної творчості як до захисту, допомоги першим двом групам соціально-педагогічного супроводу, так і до зміни суспільного ставлення до людей третього-четвертого віку, подолання страху молоді перед старістю, ствердження суспільної нетолерантності до проявів ейджизму в поведінці стосовно похилих, оскільки ейджизм глобальне явище. Наприклад, Гугл (Googte) погодилася виплатити 11 млн. доларів 227 людям від 40 і старше за позовом жінки, яка чотири рази за останні сім років намагалася влаштуватися на роботу, а їй відмовляли, незважаючи на високу кваліфікацію. Більш того, суд зобов'язав компанію проводити тренінги з керівниками та співробітниками проти дискримінації за віком та створити комітет з питань вікового розмаїття при наборі персоналу [3]. Як бачимо, для компанії (на жаль, не лише для цій) і 40-літні люди вже здаються «застарілими». Отже, саме соціальна творчість підтримується та розвивається в процесі соціально-педагогічного супроводу, наслідком якого в даному разі є сформованість та/або розвиток соціальної культури особистості в похилому віці.

Організація, координація та контроль соціально-педагогічного супроводу соціалізації людей похилого віку за інформаційної доби стосуються взаємодії соціального педагога з соціальним середовищем цієї вікової групи щодо створення сприятливих умов соціальної самореалізації представників третього віку. Чим різноманітніші засоби соціокультурної діяльності застосовуються, тим з більшою кількістю соціальних інститутів, закладів, установ організує та координує соціально-педагогічний супровід фахівець. Контроль стосується унеможливлення негативного впливу цих соціальних інституцій на соціальну самореалізацію похилих в інформаційному суспільстві та запобігання приниження їх власної та соціальної гідності в соціальному середовищі.

За змістом соціокультурна діяльність спрямована на збереження, відтворення та розвиток культури соціуму в цілому та її субкультур [16], а, отже, також субкультури людей похилого віку. Однак в «культурі нового» інформаційної доби субкультура останніх потребує докорінного оновлення, зокрема і через залучення самих представників третього віку до цього процесу. Щодо методики реалізації соціокультурної діяльності стосовно людей третього віку, то вона має здійснюватися провідними соціальними закладами, які через скоординовану та узгоджену працю досягатимуть культурних змін інформаційного суспільства стосовно підвищення іміджу та ролі представників зазначеної вікової категорії у соціальному бутті. Фахівці соціально-педагогічного супроводу соціалізації за інформаційної доби мають залучати до соціокультурної діяльності похилих та представників як традиційних соціальних інститутів, закладів (освіта, заклади культури та мистецтва, громадські організації, спортивні палаці, парки відпочинку, ЗМІ, дозвіллєві заклади тощо), оновлених (інтерактивні радіо та телебачення, неурядові та міжнародні громадські організації тощо), так і інноваційних (віртуальні періодичні видання, спеціалізовані сайти, мобільний зв'язок, соціальні мережі тощо). Для того, щоб люди третього віку відчували себе сучасниками інформаційної цивілізації (а не «залишками індустріальної доби») в систему соціально-педагогічного супроводу мають увійти і міжнародний туризм, і глобальна волонтерська діяльність, і соціальна реклама, і віртуальні форми соціального розвитку (віртуальна екскурсія, Інтернет-клуб, Смарт-бібліотека, віртуальний колаж, відеойога, відеоігри тощо), доставка дронами ліків, роботи- співрозмовники та роботи-домашні тварини і таке інше.

Висновки

Інформаційна доба докорінно трансформувала соціалізацію людей похилого віку, які несподівано опинилися в «чужому суспільстві» та потребують соціально-педагогічного супроводу пристосування до нього, щоб уникнути десуб'єктивізації та маргіналізації. Соціально-педагогічний супровід їх соціалізації в нетрадиційних умовах засобами соціокультурної діяльності спрямований як безпосередньо на захист, допомогу, підтримку їх бажання жити, соціально самореалізовуватися та вдосконалювати культуру інформаційного суспільства, так і опосередковано на об'єднання, координацію та контроль соціального середовища для створення сприятливих умов їм для цього.

Література

1. В ООН прогнозируют увеличение количества пожилых людей

2. В Японии продолжительность жизни достигла рекордного уровня

3. Google виплатить $11 мільйонів через дискримінацію за віком

4. Лисенко Ю.О. Соціалізація людей похилого віку в культурі інформаційного суспільства Трансформація соціальної педагогіки та соціальної роботи в культурі інформаційного суспільства: кол. моногр./ за наук. ред. проф. А.О.Рижанової. Харків: ХДАК, 2019. С.172-195.

5. Мацкевич Ю.Р. Соціальна робота з людьми похилого віку: навч. посіб. Запоріжжя: ЗНУ, 2014. 340 с.

6. Мокряк А.Г. Вплив психовікових особливостей на пост трудову соціалізацію людей похилого віку. ВісникХДАК: зб.наук.пр. Вип.27. Харків: ХДАК, 2009. С.263-270.

7. Мокряк А.Г. Людина похилого віку як потенційна жертва несприятливих умов соціалізації в інформаційному суспільстві. Культура та інформаційне суспільство ХХІ століття. У 2ч. Ч.1. Харків: ХДАК, 2010. С.126;

8. Мокряк А.Г Особливості соціалізації людей похилого віку в умовах інформаційного суспільства: соціально-педагогічний аспект Педагогіка, психологія та медико-біологічні проблеми фізичного виховання та спорту. 2009. №3. С.109-112.

9. Новікова О.Ю. Соціально-педагогічна адаптація людей похилого віку до умов інформаційного суспільства: автореф. канд. пед. наук 13.00.05 - соціальна педагогіка. - Старобільськ, 2015. 20 с.

10. Новікова О.Ю. Animated Activity as a Means of Social Adaptation of Aged People in the Information Society. Eastern European Scientific Journal: Dusseldorf (Germany) : Auris Verlag? 2014. - 6 (2). - P.238-245.

11. Пальчевський С.С. Соціально-педагогічна робота з пенсіонерами та з бездоглядними дорослими. Пальчевський С.С. Соціальна педагогіка: навч. посібник. Київ: Кондор, 2005. С.516-533.

12. Печериця Н.М. Соціально-педагогічна корекція ейджизму студентської молоді в освітньо-культурному середовищі ЗВО: автореф. канд. пед. наук 13.00.05 - соціальна педагогіка. Старобільськ, 2020. 20 с.

13. Рижанова А.О. Люди похилого віку в інформаційному суспільстві: соціально- педагогічний підхід Педагогіка та психологія: зб. наук. пр. : В 2-х Ч. Ч.2. Харків: ХНПУ ім. Г.С.Сковороди, 2011. Вип.40. С.128-137.

14. Рижанова А.О. Соціальний розвиток людей похилого віку в інформаційному суспільстві: перспективи вдосконалення Сучасні реалії та перспективи соціального виховання особистості в різних соціальних інституціях: матер. наук.-практ. конфер. Харків: ХНПУ ім.Г.С.Сковороди, 2020. С. 19-21.

15. Рижанова А.О. Актуальні проблеми підготовки фахівців до соціально- педагогічного супроводу в умовах інформаційного суспільства. Вісник Луганського національного ун-ту ім.Т.Шевченка: зб. наук. пр. Педагогічні науки. Старобельск: ЛНУ ім.Тараса Шевченка, 2016. № 6 (303). Частина 1. С.105-117.

16. Рижанова А.О. Соціокультурні технології та соціально-педагогічна діяльність в умовах інформаційного суспільство. Педагогічні науки: теорія, історія, інноваційні технології: наук. журнал / голов. ред. А.А.Сбруєва. Суми: Вид-во СумДПУ імені А.С.Макаренка, 2017. №5. С.166-175.

17. Семь примеров, как в разных странах заботятся о пожилых людях

18. Ученые: Компьютерная игра Super Mario улучшает работу мозга пожилых людей

19. Учёные доказали, что возраст действительно добавляет мудрости.

20. Харари Ю. Н. Homo Deus. Краткая история будущего. Москва: Синдбад, 2016. 496с.

21. Холостова Е.И. Социальная работа с пожилыми людьми. Москва: «Дашков и К», 2002. - 296 с.

22. Шеремет А. Найстаріший геймер.

References

1. V OON prognozirujut uvelichenie kolichestva pozhilyh ljudej [The UN predicts an increase in the number of elderly people]

2. V Japonii prodolzhitel'nost' zhizni dostigla rekordnogo urovnja [In Japan, life expectancy has reached a record level].news.liga.net

3. Google viplatit' $11 mil'joniv cherez diskriminaciju za vikom [Google will pay $11 million due to age discrimination].

4. Lisenko, Ju.O. (2019). Socializacija ljudej pohilogo viku v kul'turi informacijnogo suspil'stva Transformacija social'no'i pedagogiki ta social'no'i roboti v kul'turi informacijnogo suspil'stva [Socialization of the elderly in the culture of the information society Transformation of social pedagogy and social work in the culture of the information society]. HDAK [in Ukrainian]

5. Mackevich, Ju.R. (2014). Social'na robota z ljud'mi pohilogo viku [Social work with the elderly]. Zaporizhzhja: ZNU [in Ukrainian].

6. Mokrjak, A.G. (2009). Vpliv psihovikovih osoblivostej na post trudovu socializaciju ljudej pohilogo viku [The influence of psycho-age characteristics on the post-labor socialization of the elderly]. VisnikHDAK - Bulletin of the KhDAK, 27, 263-270 [in Ukrainian].

7. Mokrjak, A.G. (2010). Ljudina pohilogo viku jak potencijna zhertva nesprijatlivih umov socializacii v informacijnomu suspil'stvi. Kul'tura ta informacijne suspil'stvo XXX stolittja [An elderly person as a potential victim of unfavorable conditions of socialization in the information society. Culture and information society of the 21st century]. (vol. 1-2) Kharkiv: KhDAK [in Ukrainian].

8. Mokrjak, A.G (2009) Osoblivosti socializacii ljudej pohilogo viku v umovah informacijnogo suspil'stva: social'no-pedagogichnij aspekt [Peculiarities of socialization of the elderly in the conditions of the information society: socio-pedagogical aspect]. Pedagogika, psihologija ta mediko-biologichni problemi fizichnogo vihovannja ta sportu - Pedagogy, psychology and medical and biological problems of physical education and sports, 3, 109-112 [in Ukrainian].

9. Novikova, O.Ju. (2015). Social'no-pedagogichna adaptacija ljudej pohilogo viku do umov informacijnogo suspil'stva [Socio-pedagogical adaptation of the elderly to the conditions of the information society]. Extended abstract of candidate's thesis. Starobil's'k [in Ukrainian].

10. Novikova, O.Ju. (2014). Animated Activity as a Means of Social Adaptation of Aged People in the Information Society. Eastern European Scientific Journal: Dusseldorf (Germany) : Auris Verlag?, 6 (2), 238-245 [in English].

11. Pal'chevs'kij, S.S. (2005). Social'no-pedagogichna robota z pensionerami ta z bezdogljadnimi doroslimi [Social and pedagogical work with pensioners and neglected adults]. Kiiv: Kondor [in Ukrainian].

12. Pechericja, N.M. (2020). Social'no-pedagogichna korekcija ejdzhizmu students'koi molodi v osvitn'o-kul'turnomu seredovishhi ZVO [Socio-pedagogical correction of ageism of student youth in the educational and cultural environment of higher education institutions].Extended abstract of candidate's thesis. Starobil's'k [in Ukrainian].

13. Rizhanova, A.O. (2011). Ljudi pohilogo viku v informacijnomu suspil'stvi: social'no- pedagogichnij pidhid [Elderly people in the information society: socio-pedagogical approach]. Pedagogika ta psihologija - Pedagogy and psychology, 40, 128-137 [in Ukrainian].

14. Rizhanova, A.O. (2020). Social'nij rozvitok ljudej pohilogo viku v informacijnomu suspil'stvi: perspektivi vdoskonalennja [Social development of the elderly in the information society: prospects for improvement]. Proceedings from: Naukovo-praktychna konferentsiia «Suchasni realii ta perspektivi social'nogo vihovannja osobistosti v riznih social'nih institucijah» - The Scientific and Practical Conference «Modern realities and prospects of social education of the individual in various social institutions». (pp. 19-21). Harkiv: HNPUim.G.S.Skovorodi [in Ukrainian].

15. Rizhanova, A.O. (2016). Aktual'ni problemi pidgotovki fahivciv do social'no- pedagogichnogo suprovodu v umovah informacijnogo suspil'stva [Current problems of training specialists for socio-pedagogical support in the conditions of the information society]. Visnik Lugans'kogo nacional'nogo un-tu im.T.Shevchenka - Bulletin of Luhansk National University named after T. Shevchenko, 6 (303), 1, 105-117 [in Ukrainian].

16. Rizhanova, A.O. (2017) Sociokul'turni tehnologii ta social'no-pedagogichna dijal'nist' v umovah informacijnogo suspil'stvo [Sociocultural technologies and socio-pedagogical activity in the conditions of the information society]. Pedagogichni nauki: teorija, istorija, innovacijni tehnologii - Pedagogical sciences: theory, history, innovative technologies: science, 5, 166-175 [in Ukrainian].

17. Sem' primerov, kak v raznyh stranah zabotjatsja o pozhilyh ljudjah [Seven examples of how elderly people are cared for in different countries].

18. Uchenye: Komp'juternaja igra Super Mario uluchshaet rabotu mozga pozhilyh ljudej [Scientists: Computer game Super Mario improves brain function of elderly people].

19. Uchjonye dokazali, chto vozrast dejstvitel'no dobavljaet mudrosti [Scientists have proven that age really adds wisdom].

20. Harari, Ju. N. (2016). Homo Deus. Kratkaja istorija budushhego [Homo Deus. A brief history of the future]. Moskva: Sindbad [in Russian].

21. Holostova, E.I. (2002). Social'naja rabota s pozhilymi ljud'mi [Social work with the elderly]. Moskva: «Dashkov i K» [in Russian].

22. Sheremet, A. Najstarishij gejmer... [The oldest gam er..].

23. 95 richna blogerka organizuvala [95-year-old blogger organized].

Размещено на Allbest.ru