Аналіз підходів до впливу на особистість інтернет-комунікації: тенденції і фактори

Analysis of approaches to the impact of internet communication on the individual: trends and factors

Питанням трансформації комунікації особистості в соцмережах з позиції комунікаційного, філологічного і психологічного аспектів приділяли увагу такі західні дослідники як Р. Хойслинг, Ш. Теркл, С.-Ж. Лі і Б. Куіглі, Е. Пірсон, Н. Постер, К. Янг, Р. Баумайстер, К. Янг, М . Гриффитс, П. Келли, Д. Донас. На пострадянському просторі ці аспекти досліджували В. Нестеров, І Горєлов, К. Сєдов, М. Ляпон, Б. Огибенин, А. Радиіонова. Серед вітчизняних дослідників можна виділити праці С. Заборовської, О. Горошоко, І. Кузнєцової, С. Коноплицького, К. Гоцуляк, Л. Дідик, О. Немеш, І. Крейтор-Бантиш, Л. Березовської, В. Щербатюк, А. Кургузова та ін. Проте вплив мережевої комунікації на особистість і її соціальну поведінку досі залишається маловивченим. Особливо малодослідженою є роль особистості в соціальній взаємодії у соціальних мережах. Серед теорій, які описують та вивчають соціальну взаємодію, варто виділити кілька визначальних для цього дослідження теорій. До них належать соціометрія Д. Морено, теорія обміну Дж. Хоманса і П. Блау, теорія символічного інтеракціоналізму Г. Міда і концепт соціального конструювання реальності Т. Лукмана і П. Бергера. Зазначені теорії описують різноманітні аспекти соціальної взаємодії, які є визначальними і для мережевої комунікації. Проте специфіка саме мережевої соціальної взаємодії ще в цілому малодосліджена, особливо в контексті трансформації особистості під впливом мережевого спілкування.

Методи дослідження. Для дослідження залучений аналітичний підхід, який дозволяє зіставити наявні знання, отримані в результаті окремих емпіричних досліджень, і сучасні теоретичні уявлення про специфіку інтернет-простору. Саме в цьому сенсі в статті переосмислюється фактор комунікаційної ролі актора в мережі, а також чинники її трансформації і моделювання особистості під впливом мережевої комунікації.

Результати і обговорення

соціальний комунікація мережевий співтовариство

На думку А. Кацай, «основною причиною популярності віртуального спілкування є недоліки його в реальному житті. Серед цих недоліків - не тільки брак повсякденної, поверхневої комунікації. Тут і потреба в більш глибокому спілкуванні, і пізнавальний інтерес, і необхідність отримання оперативних і докладних відповідей на постійно виникаючі запитання, і задоволення від гри словами (любителі епістолярного жанру), і тренування в вербалізації власних думок, і самоствердження. Хтось шукає співчуття, відгуку, теплої і душевної компанії. Комусь треба виплеснути емоції, агресію і роздратування, що нагромадились» [3]. Тому підвищується інтерес користувачів інтернету до таких інтерактивних (тобто діалогових) форм спілкування, як всілякі чати, форуми, телеконференції, щоденники (блоги), які надають особистості унікальні можливості для самовираження і спілкування. При цьому, незалежно від форми та виду тієї чи іншої програми спілкування, віртуальну комунікацію можна розглядати як своєрідну гру, яка вивільняє свідомість, пригнічену стереотипами, і надає особистості «можливість самореалізації, що виходить за рамки її актуальних соціальних ролей» [4, с. 292].

Вітчизняний дослідник С. Коноплицький стверджує що інтернет найбільш схожий на міфологічне мислення малої дитини, для якої характерні такі особливості, які можна вважати атавістичними:

- магія (словам і жестам надається сила дії на зовнішні предмети), - в інтернеті це відбувається;

- анімізм (зовнішні предмети наділяються свідомістю і волею). Цей рівень поки не досягнутий, але багато програмних продуктів і додатків уже справляють враження таких;

- артифіціалізм (явища навколишнього світу вважаються виготовленими людьми для своєї мети), - вся мережа від початку до кінця виготовлена людьми для своєї мети;

- сінкретичність мислення (уявлення про об'єкт як про якесь ціле, де все переплутано без розбору) [5, с. 163-166].

Інтернет-технології дають змогу на просторі веб-сайту розмістити велике число об'єктів, які часто абсолютно між собою не пов'язані, мають зовсім різну природу і логіку функціонування, а також різну тематику і мету.

Таким чином, щодо пояснення наявності вищеозначених атавістичних ознак у процесах взаємодії в мережі, можна сказати, що це друга причина, а головна причина цього явища криється в природі самої віртуальної реальності. Як пише С. Коноплицький, особливості цієї реальності такі, що опиняється в ній той користувач, який «змушений» актуалізувати заздалегідь витіснені в несвідоме свої інфантильні уявлення та патерни поведінки. Ефект посилюється ще і тим фактом, що це часто співзвучно власним психологічним потребам і прагненням користувача. Це положення, на погляд автора цієї статті, найкраще демонструє «ефект азарту» - виникнення залучення в сам процес пошуку інформації, жертвуючи її вивченням, аналізом та переробкою. Інакше кажучи, відбувається зміщення акценту від аналітичної активності на користь пошукової. Про більш детальний психологічний механізм цього явища поки рано робити будь-які висновки. Але можна припустити, що в цьому випадку знову ж таки грають роль фактори своєрідного регресивного процесу психічної активності, адже пошукова діяльність генетично є більш стародавньою і менш енерговитратною діяльністю, порівняно з аналітичною. Доказом цього є сучасні знання, накопичені у віковій психології щодо етапів розвитку формування психіки, де однозначно доведено що пошукова діяльність передує і є основою вже аналітичного рівня розвитку, для чого можна послатися на праці Ж. Піаже, Б. Ельконіна, А. Леонтьєва, Н. Бехтеревої тощо.

Згідно з результатами дослідження І. Кузнецової, для користувачів інтернету є характерним більший відсоток «ідеалістичних» моделей світу (25,83% від загальної кількості, тоді як у групі некористувачів питома вага таких моделей складає 12,5%), а також більша кількість «фантастичних» моделей (5,83% проти 0,83%). Наявність великої кількості «ідеалістичних» і «фантастичних» моделей зумовлена особливостями принципів побудови і функціонування інтернету та наявністю рис, що наближають його до світу незвичайної реальності [2, с. 172-174]. Можна припустити, що це спричиняє захоплення підлітків - користувачів інтернету мережевими комп'ютерними іграми фентезійного напрямку (Lineage, Warcraft, Starcraft та ін.), де активно використовуються принцип протиставлення добра і зла, світла та темряви, любові та ненависті.

Такі зрушення в розумових моделях користувачів інтернету відбуваються за рахунок зменшення кількості моделей «психологічного» типу, що відображають людські стосунки. У групі некористувачів їх питома вага складала 27,5%, у групі користувачів цей показник сягнув лише 9,17% [2, с. 171]. Ця тенденція скоріше за все є негативною, бо саме моделі психологічного типу особистості мають найбільший вплив на розвиток ідентичності, що є пріоритетним завданням у ранній юності (тут знову ж такі доречно звернутися до класиків вікової психології, зокрема робіт Ж. Піаже, Б. Ельконіна, А. Леонтьєва, Н. Бехтеревої). У ході дослідження І. Кузнецової було виявлено і те, що у переважної частини юнаків-користувачів ментальна модель світу має негативне емоційне забарвлення, акцентуючись на соціальних негараздах, пануванні у світі зла та ненависті, відсутності взаєморозуміння, віри в майбутнє світу та у власне майбутнє [2].

Також у ході констатуючого експерименту було виявлено, що для активних інтернет- користувачів характерна більша фіксація на дальньому колі (51,67% у порівнянні з 39,17% в групі Б), що виявляється у більшому тяжінні до роздумів про «світ взагалі» та про «людей у цілому» без зосередження на власному житті чи на житті своїх близьких [2, с. 173].

Як показало дослідження І. Кузнецової, тенденція до ескапізму більш виражена у користувачів інтернету (21,67% у порівнянні з 4,17% у некористувачів). У їх творах частіше зустрічається думка про те, що дискомфорту, який несе собою світ, можна уникнути, занурившись у світ власних фантазій та думок, електронне спілкування чи ігри [2, с. 172174].

Аналіз «Я»-концепції серед активних користувачів інтернету виявив зрушення у «Я»- концепції цих користувачів, які виражаються в:

- зниженні загального рівня самооцінки та самосимпатії; запереченні і протесту проти образу свого власного «Я»;

- зниженні рівня когнітивної складності таких складників «Я»-концепції як: характер, зовнішність, здібності, мета, конструктивне, дзеркальне та майбутнє «Я»;

- певній ідеалізації свого характеру, власних здібностей та образу дзеркального «Я» зі значно меншим рівнем когнітивної складності за даними показниками;

- розвитку здатності мріяти та активно фантазувати;

- альтруізації своєї мети та мрій; зменшенні рівня їх реалістичності; орієнтації не на володіння, а на буття [2, с. 176].

Процесу формування цих показників «Я»-концепції можуть сприяти такі властивості інтернет-мережі: широкі можливості онлайн-ігор із симуляцією «ідентичності», відсутність будь-якої тілесної самопрезентації користувачів, обмежені можливості отримання зворотного зв'язку, децентрована нелінійна організація активності в мережі інтернет, орієнтація діяльності в бік інформаційної взаємодії та підтримки, відсутність будь-якого матеріального складника інтернет-діяльності [2, с. 172-174].

Проведений І. Кузнецовою аналіз розумової моделі світу користувачів інтернет- мережі молодіжної вікової групи виявив такі відмінності між двома моделями світу:

- актуалізація в ментальній моделі певних якостей, пов'язаних зі здібностями інтелекту, професіональними якостями, інформаційним обміном, показником швидкості обробки отриманої інформації; віднесення себе до субкультури інтернету через рівень залучення до використання комп'ютерів та мережі;

- зменшення рівня когнітивної диференційованості сукупності конструктів та її однотипність;

- схильність до ускладнення та позитивізації збірного загального образу однолітка та водночас - негативізація образу тих однолітків, з якими юнак безпосередньо контактує;

- збільшення рівня цінності дружби як здатності до взаєморозуміння та розділення захоплень (зокрема захоплення інтернет-мережею);

- негативізація романтичних стосунків, що зазвичай лише спричиняють розчарування та завдають клопоту;

- негативізація та зниження рівня когнітивної складності образу батьків;

- підвищення рівня когнітивної складності в оцінці показника професіоналізму викладачів.

В результаті проведеного І. Кузнецовою аналізу уявлень щодо навколишнього світу в активних інтернет-користувачів виявлено такі особливості цієї частини розумової моделі:

- наявність складніших, насичених інформацією та вивірених суджень про різні об'єкти життя соціуму - про науку, релігію, культурну та політичну сфери, свою країну чи місто;

- негативізація та зниження рівня складності образу майбутнього об'єктів та часової перспективи;

- підвищення рівня емоційного комфорту щодо тих слів, що мають зазвичай негативне забарвлення;

- зниження рівня емоційного комфорту щодо тих слів, що мають зазвичай позитивне забарвлення;

- зіставлення уявлень про реальний світ з уявленнями про будову мережі інтернет.

Ці зміни в ментальній моделі передусім зумовлені високими рівнем інформаційної

насиченості інтернет-мережі, можливістю отримати інформацію з багатьох джерел; процесами інверсифікації та руйнації часових структур, наявністю можливості програвання віртуальних сценаріїв негативних подій, пов'язаних з тематикою зла, смерті, бідності тощо [2, с. 172-174].

Отже, специфікою ментальних моделей картини світу для активних інтернет- користувачів є велика кількість децентрованих та ідеалістичних моделей, зосереджених на віддалених від користувача об'єктах реального світу, та значною схильністю до ескапізму. Показовим, на думку І. Кузнецової, є те, що структура розумових моделей світу для активних інтернет-користувачів схожа на структуру інтернет-середовища. На нашу думку, це є дещо умовне твердження, хоча можна погодитися з тим, що картина світу постійних користувачів мереж і геймерів має багато спільного з особливостями інтернет- простору. Крім того, особливостями ментальної моделі світу для активних інтернет- користувачів є риси кібернетичного простору: широкі можливості в іграх, в яких є «ідентичність»; відсутність необхідності в тілесній само презентації; дуже обмежена можливість отримати зворотний зв'язок від героя ігри; нелінійна та децентрована організація; діяльність, спрямована на інформаційну взаємодію суб'єктів середовища та взаємну підтримку; відсутність будь-якого матеріального складника в діяльності; зазвичай текстова форма інформації; високий рівень інформаційної насиченості середовища; зменшення впливу емоційного складника в спілкуванні; демократичність діяльності в мережі; тенденції до інверсії та руйнації часових структур, можливість програвання віртуальних сценаріїв негативних подій.

З метою визначення динаміки змін комунікативних практик студентської молоді в соціальних мережах у 2014 та 2018 рр. українська дослідниця Л. Дідик провела опитування (індивідуальне анкетування) студентів закладів вищої освіти м. Києва (Національного авіаційного університету, Національного педагогічного університету імені М.П. Драгоманова, Національного технічного університету «Київський політехнічний інститут»): n = 900, з рівномірним представництвом студентів усіх курсів та напрямів навчання (фізико-математичний, економічний, гуманітарний, природничий і творчий) [6].

Результати фокус-групових досліджень вказують на те, що студенти схильні помічати більше негативів у мережевому спілкуванні. У фокус-групових дослідженнях, проведених у 2013-2014 рр., молодь дає перелік позитивів перебування в мережах, тоді як у 2018 р. - в основному називає недоліки. Надалі це було підтверджено й даними кількісного дослідження: основні трансформації відбулися за віссю негативної оцінки мережевого спілкування. Частково це можна пояснити набуттям досвіду: поширення фейкової (неправдивої) інформації, випадки мережевого булінгу й шахрайства Студенти виявляють обережність і не поспішають довіряти малознайомим людям та розширювати коло мережевих френдів. Крім того, через поверховість мережевого спілкування, задоволення потреби в близькій міжособистісній комунікації в мережі досить ускладнене: важко розкривати свої переживання людині, реакцію якої не бачиш наживо. Отже, з інституціоналізацією віртуальної комунікації чітко окреслилося коло її функцій та можливостей, тож недоліки стали більш помітними [6].

Визначено, що спілкування в мережах має низку переваг і недоліків. Переваги співвідносяться з основними функціями, які на них покладено, зокрема мова йде про швидкість, зручність і доступність комунікації з великою кількістю реципієнтів, можливості для швидкого отримання інформації тощо. Основні ж недоліки пов'язані передусім з високим рівнем неконтрольованості взаємодії та можливістю безкарно виплескувати негативні емоції, формами залежності, які детермінує мережева комунікація.

Висновки

Згідно з проаналізованими працями щодо трансформації свідомості внаслідок впливу мережевої комунікації, можна зробити висновок, що зміни в ментальній моделі активного користувача мереж передусім зумовлені високими рівнем інформаційної насиченості інтернет-мережі, можливістю отримання інформації з багатьох джерел; процесами інверсифікації та руйнації часових структур, можливістю програвання віртуальних сценаріїв негативних подій, пов'язаних з тематикою зла, смерті, бідності тощо. Специфікою ментальних моделей картини світу для активних інтернет-користувачів є також велика кількість децентрованих та ідеалістичних моделей світу, які зосереджені на віддалених від користувача об'єктах реального світу, та значною схильністю до ескапізму. Крім того, особливостями ментальної моделі світу для активних інтернет-користувачів є риси кібернетичного простору, такі як: широкі можливості в іграх, в яких є «ідентичність», відсутність необхідності в тілесній самопрезентації, нелінійна та децентрована організація, діяльність, спрямована на інформаційну взаємодію суб'єктів середовища та взаємну підтримку, відсутність будь-якого матеріального складника в діяльності, високий рівень інформаційної насиченості середовища, зменшення впливу емоційного складника в спілкуванні, демократичність діяльності в мережі, тенденції до інверсії та руйнації часових структур та можливість програвати віртуальні сценарії негативних подій.

References

1. McLuhan, G.M. (2003), Understanding Media: External Human Extensions, KANON- press-C; Kuchkove pole, Moscow-Zhukovkij, p. 464.

2. Kuznietsova, I.V. (2007), “Development of a mental model of a psychologist by the means of Internet environment”, Aktualni Problemy Psykholohii: Zb. Nauk. Prats In-tu Psykholohii im. H.S. Kostiuka APN Ukrainy [Actual Problems of Psychology: Collection of Scientific Works of G.S.Kostiuk Institute of Psychology of the National Academy of Educational Sciences of Ukraine], vol.10, part 1, Milanik, Kyiv-Nizhyn, pp. 172-174.

3. Katsai, A. (2002), “Global village, or what they fought for”, COMPRICE.RU

4. Zhbankov, M.R. (2001), “The game”, Postmodernizm: Entsiklopediia [Postmodernism: Encyclopedia], Interpresservis; Knizhnyi Dom, Minsk, pp. 291-293.

5. Konoplytskyi, S.M. (2002), “The problem of virtualization in the social structure of modern society”, Shulha, M.O. etal (Eds.), Proceedings of the II All-Ukrainian Sociological Conference “The Problems of Development of Sociological Theory. The Theoretical Problems of Changes in the Social Structure of Ukrainian Society”, Sociological Association of Ukraine, Institute of Sociology of the National Academy of Sciences of Ukraine, Kyiv, Kyiv, pp. 163-166.

6. Didyk, L.A. (2019), Transformation of Communicative Practices of Youth in Social Networks, PhD diss. (sociology), National Pedagogical Drahomanov University

Список літератури

1. Маклюэн Г.М. Понимание медиа: Внешние расширения человека / Пер. с англ. В. Николаева. Москва-Жуковский: «КАНОН-пресс-Ц», «Кучкове поле», 2003. 464 с.

2. Кузнєцова І.В. Розвиток ментальної моделі психолога за допомогою середовища Інтернет // Актуальні проблеми психології: зб. наук. праць Ін-ту психології ім. Г.С. Кос- тюка АПН України. Київ-Ніжин: Міланік, 2007. Т.10. Вип. 1. С. 172-174.

3. Кацай А. Глобальная деревня, или за что боролись // Comprice.Ru.

4. Жбанков М.Р. Игра // Постмодернизм: Энциклопедия. Минск: Интерпрессервис; Книжный Дом, 2001. С. 291-293.

5. Коноплицкий С.М. Проблема виртуализации в социальной структуре современного общества // Проблеми розвитку соціологічної теорії. Теоретичні проблеми змін соціальної структури українського суспільства: Наукові доповіді і повідомлення ІІ Всеукраїнської соціологічної конференції / Соціологічна асоціація України, Інститут соціології НАН України; М.О. Шульга (научн. ред.) та ін. Киев, 2002. С. 163-166.

6. Дідик Л.А. Трансформація комунікативних практик молоді в соціальних мережах: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. соціол. наук: [спец.] 22.00.04 «Спеціальні та галузеві соціології» / Нац. пед. ун-т ім. М.П. Драгоманова. Запоріжжя, 2019.

Размещено на allbest.ru