Якість молодіжної роботи: підходи до оцінювання
Аналіз сутності якості молодіжної роботи, її оцінювання через показники й індикатори. Окреслення підходів до оцінювання результатів та процесу роботи з молоддю. Необхідність узгодження наявних ресурсів та підтримки, які доступні для роботи з молоддю.
| Рубрика | Социология и обществознание |
| Вид | статья |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 22.06.2023 |
| Размер файла | 302,9 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
Размещено на http://www.allbest.ru/
Державна установа «Державний інститут сімейної та молодіжної політики»
Якість молодіжної роботи: підходи до оцінювання
Дзюба Н.В.
кандидат соціологічних наук, завідувач відділу науково-методичного та кадрового забезпечення роботи молоддю
Анотація
Молодіжна робота в Україні перебуває на стадії активного розвитку та складного процесу систематизації та формалізації зв'язків суб'єктів молодіжної роботи, які утворюються в процесі її реалізації. Постійний процес генерування, розподілу і використання людських, матеріальних і фінансових ресурсів для надання можливості молоді розвиватись самостійно на стійкій основі піднімає питання якості молодіжної роботи та передбачає постійне оцінювання її ефективності. Питання ефективності молодіжної роботи залишаються актуальними і під час воєнного стану. Оформлення, стабілізація та легалізація молодіжної роботи потребують вироблення певної системи уявлень щодо якості молодіжної роботи взагалі, що дозволить в свою чергу виробити ефективні механізми оцінювання її компонентів в комплексі.
Метою дослідження є аналіз сутності якості молодіжної роботи, її оцінювання через показники й індикатори якості молодіжної роботи та окреслення підходів до оцінювання результатів та процесу роботи з молоддю.
Якість залежить від двох складових: умов середовища (зокрема, громади, на території якої проводиться молодіжна робота) та робочих процесів та методів, які використовуються для реалізації певного конкретного проєкту. Використання добре структурованого підходу до якості дозволить і полегшить узгоджені зусилля всіх зацікавлених сторін, уможливлюючи спільну роботу в одному напрямку. Результати роботи з молоддю можна розділити на дві різні категорії - кількісні результати та якісні ефекти. У сукупності вони призводять до більш загальних результатів, пов'язаних з поведінкою чи становищем молодих людей у суспільстві загалом. Показники якості мають бути орієнтирами, за допомогою яких можна порівняти, проаналізувати та оцінити результати роботи з молоддю.
Необхідність узгодження наявних ресурсів та підтримки, які доступні для роботи з молоддю, і стабільно зростаючих очікувань від молодіжної роботи акцентує увагу на механізмах оцінки якості молодіжної роботи, формування як кількісних, так і якісних показників для результатів молодіжної роботи. Використання систематичного та цілісного підходу до якості, що охоплює весь контекст молодіжної роботи допоможе підвищити якість. З огляду на цілісного підходу до якості молодіжної роботи, концепція показників є ключовим елементом розвитку якості.
Ключові слова: молодіжна робота, ефективність молодіжної роботи, якість молодіжної роботи, показники якості роботи з молоддю.
Abstract
Dziuba N.
PhD (Sociology), head of the department of scientific and methodological and personnel support for young people's work, State Institution «State Institute of Family and Youth Policy»
Quality of youth work: approaches to assessment
Youth work in Ukraine is developed actively last years. The relations between the subjects of youth work are systematized and formalized. youth Sustainable Development is able in a continuous process of generation, distribution and use of human, material and financial resources. It raises the issue of the quality of youth work and involves constant evaluation of its effectiveness. Formalization, stabilization, and legalization of youth work require the development of a certain system of ideas about the quality of youth work in general. It will allow to develop effective mechanisms for evaluating its components in a complex in turn.
The purpose of the study is to determine the quality of youth work, its evaluation through indicators, and to outline approaches to evaluating the results and process of youth working.
The quality of work with youth depends on two components: environmental conditions and work processes and methods used to implement a particular project. Using a well - structured approach to quality will enable and facilitate a concerted effort by all stakeholders, allowing them to work together in the same direction. The results of youth work can be divided into two categories - quantitative results and qualitative effects. They both lead to more general outcomes related to the behavior or position of young people in society. Quality's indicators should be benchmarks against which to compare, analyze and evaluate the results of youth work.
The need to coordinate available resources and support for youth work and the ever - increasing expectations from youth work emphasize the importance of mechanisms for assessing the quality of youth work, the formation of both quantitative and qualitative indicators of the results of youth work. Using a systematic and holistic approach to quality that covers the whole context of youth work will help improve quality of youth work. Given the holistic approach to the quality of youth work, the concept of indicators is a key element of quality development.
Key words: youth work, effectiveness of youth work, quality of youth work, indicators of quality of work with youth.
Основна частина
Постановка проблеми. Молодіжна робота в Україні перебуває на стадії активного розвитку та складного процесу систематизації та формалізації зв'язків суб'єктів молодіжної роботи, які утворюються в процесі її реалізації. Постійний процес генерування, розподілу і використання людських, матеріальних і фінансових ресурсів для надання можливості молоді самостійно розвиватись на стійкій основі піднімає питання якості молодіжної роботи та вимагає певної оцінки її ефективності. Питання ефективності молодіжної роботи залишаються актуальними і під час воєнного стану.
На законодавчому рівні молодіжна політика та молодіжна робота в Україні з ухваленням Закону України «Про основні засади молодіжної політики» [1] тримала новий поштовх на національному і на місцевому рівнях, на оновленому законодавчому полі та з використанням сучасних механізмів її впровадження. На місцевому рівні визначене правове поле для організації повноцінної молодіжної роботи з новими можливостями в нових умовах. Законом України актуалізуються питання оцінювання ефективності рішень і заходів молодіжної політики, оцінки ефективності молодіжної інфраструктури, ефективності реалізації регіональних та місцевих програм у сфері молодіжної політики. Оформлення, стабілізація та легалізація молодіжної роботи потребують вироблення певної системи уявлень щодо якості молодіжної роботи взагалі, що дозволить в свою чергу виробити ефективні механізми оцінювання її компонентів в комплексі.
Аналіз останніх досліджень і публікацій. Важливість роботи з молоддю в національних політиках європейських країн та європейській молодіжній політиці постійно зростає, а нові політичні документи, як на європейському, так і на національних рівнях, постійно призначають нові ролі та завдання роботі з молоддю; які мають на меті покращувати соціальну інтеграцію, розбудовувати громадянське суспільство, покращувати працевлаштування, запобігати ризикам для здоров'я тощо.
Зусилля, які докладаються в Європі на національному, регіональному та місцевому рівнях для підвищення якості та визнання роботи з молоддю, сприяють виробленню стандартів та індикаторів, а також методів та інструкцій для оцінювання молодіжної роботи. Вони розробляються з метою підтримки розвитку якості, що дозволяє молодіжній роботі як покращити, так і підтвердити свій вплив і цінність у житті молодих людей і суспільства.
В європейській політиці підтримка роботи з молоддю залежить від результатів, які вона демонструє. Молодіжна робота - це практика неформальної освіти, в якій молоді люди навчаються та розвиваються через діяльність, розмову та спілкування [2]. Її оцінка та моніторинг змінюються, так як її фінансування прямо залежить від відповідності цілей вимірюваним результатам. Така залежність змушує організації, які надають послуги молоді, та молодіжних працівників заздалегідь визначати та вимірювати результати своєї роботи, що в свою чергу має негативні наслідки. Існує припущення, що молодіжна робота зараз переживає небезпечний момент, коли саме ті аспекти роботи, які роблять її привабливою для політиків, можуть бути підірвані політикою, і тому необхідно терміново, щоб практики чіткіше сформулювали специфіку своєї діяльності. практика [3, с. 264]. Як зазначає Спенс, у Великій Британії уряд взяв активну участь у формуванні молодіжної політики, а разом з нею і роботи з молоддю, що, в свою чергу має негативні наслідки для практики роботи з молоддю - вимога щодо кількісної оцінки та вимірювання прогресу може призвести до невідповідності між тим, що відбувається та тим, що фіксується, а також підірвати впевненість молодіжних працівників у розумінні того, що є важливим.
Міжнародні дослідження показують, що у сфері молодіжної роботи оцінка її ефективності є важливою, але викликає певні перестороги з точки зору узгодження перспектив молодих людей та молодіжних працівників та цілей і процесів оцінювання та підзвітності [4; 5]. Роботу з молоддю помістили в категорію: «Перспективна, але недоведена». У звіті ЄС в 2014 році про роботу з молоддю в Європі [6] говориться: «У даний момент загальна нестача даних та надійної оцінки перешкоджає цьому сектору демонструвати ефективність». Ця заява вказує на зміни у сприйнятті: робота з молоддю повинна науково довести свої результати, щоб заслужити легітимацію та підтримку.
Протягом останніх 15-20 років у Європі основний наголос в молодіжній політиці змістився від артикуляції на вихованні активних молодих громадян та сприянні розвитку системи неформального навчання до покращення можливостей працевлаштування молоді, розробки заходів для покоління молоді, що не вчиться й не працює, а також оцінки ефективності та якості роботи з молоддю: «У певному сенсі відбулася заміна молодіжної програми Ради Європи з прав людини на економічний порядок денний ЄС» [7, с. 5].
Орієнтація на економічне мислення в державній політиці сприяла розвитку «політики на основі доказів», що передбачає і орієнтацію на науковий аналіз якості та ефективності поточних програм, послуг та підходів для оцінки реалізації та планування молодіжної політики в тому числі. Але оцінка ефективності молодіжної роботи потребують виважених підходів саме через виділені негативні наслідки для роботи з молоддю.
Метою дослідження є аналіз сутності якості молодіжної роботи, її оцінювання через показники й індикатори якості молодіжної роботи та окреслення підходів до оцінювання результатів та процесу роботи з молоддю.
Виклад основного матеріалу дослідження. Розуміння сутності якості можна визначити через ступінь «якості»: як, наскільки щось виконує свою функцію; наскільки реальні результати відповідають цілям. Якість молодіжної роботи можна визначити через досягнення цілей роботи з молоддю. Згідно з Законом України «Про основні засади молодіжної політики», «Метою молодіжної політики є створення умов для самореалізації та розвитку потенціалу молоді в Україні, підвищення рівня її самостійності та конкурентоспроможності, забезпечення активної участі молоді в суспільному житті» [1, с. 1]. В цьому контексті молодіжна робота - це діяльність, спрямована на залучення дітей та молоді до суспільного життя, що здійснюється дітьми та молоддю, разом з дітьми та молоддю або в інтересах дітей та молоді за допомогою інструментів спільного прийняття рішень. ми говоримо про високу якість молодіжної роботи, коли досягнуті загальні цілі - вона така робота сприяє особистому та соціальному розвитку молоді. Результати роботи з молоддю залежать від передумов, які існують, та процесів чи методів, які визначені/вибрані для досягнення цих результатів. Отже, також якість залежить від двох складових: умов середовища (зокрема, громади, на території якої проводиться молодіжна робота) та робочих процесів та методів, які використовуються для реалізації певного конкретного проєкту.
Умови середовища - це все, що є у розпорядженні фахівця для роботи з молоддю:
1. матеріальні та фінансові ресурси (послуги та обладнання, фінансування, транспорт, тощо);
2. кадрові ресурси;
3. культурне середовище;
4. організаційні ресурси (ресурси організації, структурно пов'язаних організацій, організацій, з якими налагоджене тісне співробітництво);
5. громадянське суспільство.
6. Робочі процеси й методи описують спосіб планування та управління різними робочими завданнями в процесі реалізації проєктів для молоді. Приклади робочих процесів у молодіжній роботі включають:
7. Процеси постановки цілей
8. Методи відображення потреб та проблем, інтересів та досвіду молодих людей.
9. Процеси структурованого діалогу з молоддю.
10. Методи документування та оприлюднення проєктів для молоді.
11. Методи оцінки потреб та проблем молоді та оцінки результатів молодіжної роботи.
12. Процеси управління змінами.
Результати роботи з молоддю можна розділити на дві різні категорії - кількісні результати та якісні ефекти. Кількісні результати - це безпосередньо кількісно визначені показники, що відбулися як результат молодіжної роботи. Прикладами кількісних результатів роботи з молоддю можуть вважатися кількість учасників заходу, гендерний баланс учасників заходу, кількість годин активності, кількість заходів, проведених молодими людьми, тощо.
Якісні ефекти - це все те, що насправді відбувається з молодими людьми, як вони розвиваються в результаті молодіжної роботи, все, що якісно змінює молодь.
Якісний ефект також можна виміряти та оцінити. Наприклад, ставлення молоді до конкретних питань, таких як іммігранти (бажана ціль - толерантність як softskills) чи поліція, часто вимірюється соціологічними методами та може бути проаналізоване (наприклад, порівняне до та після заходу). Також добре відомо, що позитивний досвід, наприклад, зустрічі зі знаковими людьми громади, вважається цінним ресурсом, та змінює погляд молоді на себе, суспільство, і може впливати на поведінку молодих людей. Такий досвід і зміни сприйняття дискусійних питань чи проблем є можливими та бажаними наслідками молодіжної роботи, і їх також можна виміряти, і в наступних проєктах можуть бути посилені. Приклади якісного впливу молодіжної роботи на молодь включають:
1. сприйняті переживання та почуття (наприклад, зустрічі з підприємцями як ресурсу або для кращої самооцінки);
2. змінено ставлення (наприклад, до іммігрантів);
3. розвинені м'які навички - «softskills» (наприклад, здатність до співпраці);
4. розвинуті навички (наприклад, вміння готувати);
5. отримані знання (наприклад, про Європейський Союз, про механізми впливу на спілкування молоді та органів місцевого самоврядування);
У сукупності ці кількісні результати та якісні ефекти призводять до більш загальних результатів, пов'язаних з поведінкою чи становищем молодих людей у суспільстві загалом. Прикладами таких результатів можуть бути кращі результати в навчанні, зниження рівня злочинності серед молоді, зниження рівня вживання наркотичних препаратів, збільшення волонтерського руху в громаді, тощо.
Усі ці приклади бажаних результатів є позитивними, але визначення їх як цілей для молодіжної роботи створює змістовну невідповідність загальній цілі молодіжної роботи та її результатів, які можна оцінити чи виміряти. Перш за все загальною метою молодіжної роботи є особистий розвиток, соціальний розвиток, залучення до суспільного життя молоді, і якщо це підміняється такими соціальними цілями, які наведені вище як приклади якісної молодіжної роботи, то виконана робота насправді вже не є суто молодіжною. Залишаються поза увагою результати молодіжної роботи для самої молоді, і наведені вище результати є лише механізмами досягнення цілей роботи з молоддю, а наслідки роботи молоді для молоді насправді є наслідками для суспільства.
По суті, це питання про якість цілей, які ставлять перед молодіжною роботою - наскільки вони актуальні та ефективні. Це ще раз свідчить про важливість наявності показників якості не лише для практики молодіжної роботи, а й щодо цілей та способу їх встановлення.
Показники якості мають бути орієнтирами, за допомогою яких можна порівняти, проаналізувати та оцінити результати роботи з молоддю. Показники дають можливість визначити, які фактори щодо передумов, робочих процесів та результатів є вирішальними для якості молодіжної роботи. Саме стосовно них важливо встановити конкретні цілі, цілі-завдання та мати системи оцінки якості, які створюють необхідне обґрунтування для планування майбутніх проєктів. Для того, щоб проаналізувати отримані результати та при плануванні врахувати отримані результати оцінки якості роботи з молоддю. Оптимально розробити та використовувати широкий спектр показників, що відображають всі можливі варіанти роботи з молоддю та всі можливі варіанти якості молодіжної роботи.
У молодіжній роботі існує традиція суто кількісних показників, таких як кількість молодих людей, які беруть участь у молодіжних заходах, кількість персоналу та кількість годин роботи в молодіжних центрах. В Україні на рівні держави в основному використовуються кількісні показники, зокрема, Міністерство регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України показало основні досягнення децентралізації в Україні за 2014-2018 роки (Аналітична інфографіка, розроблена відомством) через презентацію кількісних показників для результатів децентралізації. У сфері молодіжної політики були використані такі кількісні показники: кількість молоді, що мешкає в області (тис. осіб), кількість структурних підрозділів з питань молодіжної політики, кількість спеціалістів з питань молодіжної політики, кількість молодіжних центрів [8]. Водночас спостерігається суттєва відсутність показників, пов'язаних з якісними аспектами молодіжної роботи, тобто показників, які фіксують та ілюструють рівень якості неформального навчання та особистого й соціального розвитку молоді, яка бере участь у заходах. Звичайно, це становить серйозну проблему, оскільки знання кількості чогось, не знаючи його наслідків, є не дуже практичною інформацією, особливо для планування майбутніх заходів для молоді. Кількісні види показників корисні лише для аналізу динаміки окремих вимірюваних одиниць.
Показники, звичайно, слід встановлювати стосовно передумов, процесів та результатів. Важливо також пам'ятати, що існують дуже загальні показники, які застосовуються до всіх видів молодіжної роботи, та показники, які характерні для окремих видів молодіжної роботи. Для оцінки та підвищення якості роботи з молоддю слід використовувати обидва типи показників. Показники, які допомагають оцінити якість молодіжної роботи, дозволяють показати, довести, знати, чи покращується якість чи ні.
Чи відповідають результати молодіжної роботи показникам чи в якій мірі їх можна оцінити чи виміряти різними способами, наприклад, за допомогою спостережень, за допомогою різних видів оцінки (власна, рівна та інші), за допомогою опитувань або за допомогою різних типів статистики. Різні методи збору інформації як про якісні, так і про кількісні аспекти роботи з молоддю та про те, як вони співвідносяться з показниками, - це всі інструменти, які можна і повинні бути використані в системі оцінювання якості молодіжної роботи. Не менш важливою частиною цих систем є наявність інструментів для управління отриманими знаннями.
Загалом є два типи інструментів для збору якісних характеристик молодіжних проєктів:
• інструменти для збору інформації, необхідної для того, щоб побачити, наскільки результати молодіжної роботи відповідають показникам.
• інструменти управління накопиченою інформацією для підвищення якості роботи з молоддю.
Приклади інструментів для збору знань включають:
1. інструменти для збору статистичних даних (кількість учасників, вид діяльності, витрати тощо)
2. інструменти для документування робочих процесів;
3. інструменти для самооцінки;
4. інструменти для оцінки партнерами;
5. інструменти для зовнішнього оцінювання;
6. інструменти для спілкування чи опитування молодих людей (щодо передумов та сприйняття ними участі, навчання тощо);
7. інструменти для опитування персоналу (щодо умов праці, потреби у розвитку компетентності тощо);
8. інструменти для структурованого збору знань ззовні (дослідження, звіти, ради громадян чи експертів.).
9. Приклади можливих інструментів управління знаннями включають:
10. інструменти для збору та представлення нових знань / результатів;
11. інструменти для безперервного аналізу та рефлексії;
12. інструменти для діалогу між різними зацікавленими сторонами;
13. інструменти для систематичного розвитку компетентностей на основі нових знань чи результатів (різні тренінгові навчання по одній тематиці, наставництво тощо);
14. інструменти для управління змінами / планування.
Загалом, метою оцінювання якості молодіжної роботи є підтримка та вдосконалення роботи з молоддю, а зібрана інформація насамперед повинна бути використані як основа для конструктивного аналізу та роздумів. Аналіз та рефлексія, засновані на відповідних та структурованих знаннях, є необхідною підставою для всіх видів розвитку, і без цього неможливо досягти реального прогресу. Спровадити дебати та критичну рефлексію є основними функціями системи хорошої якості.
Оскільки всі аспекти молодіжної роботи - формулювання цілей, забезпечення фінансування, організаційні аспекти, надання підтримки, тощо - впливають на кінцевий результат, і система якості повинна враховувати всі ці аспекти тавраховувати контекст молодіжної роботи в цілому. Просто збір кількісних даних або лише зосередження уваги на результатах роботи молодіжних працівників не дає достатньої підстави для надійного аналізу і має очевидний ризик призвести до неправильних висновків - оцінювання якості молодіжної роботи повинне мати цілісну перспективу.
Для фахівців, які безпосередньо працюють з молоддю особливо важливо виробити та використовувати різні інструменти для оцінювання якості своєї роботи. В рамках науково-дослідної роботи «Інституціоналізація молодіжної роботи в умовах трансформації українського суспільства» в листопаді-грудні 2021 року було проведене експертне опитування серед фахівців, які працюють з молоддю «Ефективність молодіжної роботи». За результатами дослідження майже 95% опитаних фахівців в тій чи іншій мірі оцінюють ефективність заходів для молоді, до організації чи проведення яких вони долучались (рис. 1). Тільки третина фахівців майже завжди проводять заходи для оцінки результатів заходів, ще третина частіше оцінює, ніж не оцінює ефективність.
Рис. 1. Розподіл відповідей на запитання «Чи оцінюється ефективність проведених заходів для молоді, які ви плануєте, організовуєте, долучаєтесь до організації?», у%
В той же час значна частина опитаних фахівців, які працюють з молоддю (85%), зазначили, що їм майже завжди вдається чи частіше вдається, ніж не вдається досягнути поставлених задач, які вони ставили перед собою під час планування та організації заходів (Рис. 2).
Рис. 2. Розподіл відповідей на запитання «Чи вдається вам досягнути поставлених задач заходу/заходів, які ви ставите перед собою до початку?», у%
Високий рівень досягнення цілей базується на багатьох складових процесу планування та реалізації заходів для молоді, таких як аналіз середовища, аналіз потреб та проблем молоді, організаційні заходи і, безумовно, добре пропрацьована концепція заходу. Але саме молодь залишається основним цінювачем проєкту. Тому збір інформації про результати та ефекти для молоді є одним з основних складових у системі оцінки якості молодіжної роботи.
Серед інструментів оцінювання якості найбільш поширеними серед фахівців, які працюють з молоддю в Україні та прийняли участь в опитуванні, є особисте спілкування (73,5% опитаних фахівців) та зворотний зв'язок через опитування / анкетування (онлайн чи оффлайн) після проведення заходу (64,6%). Близько половини фахівців, які прийняли участь в опитуванні, використовують оцінку емоційної реакції учасників заходу через опитування / анкетування під час заходу (57% опитаних фахівців) та такі кількісні індикатори, як кількість реєстрацій та реальна кількість учасників заходу (53,6%) й кількість учасників, які відвідали захід повторно (46,4%).
Рівень медіа охоплення - кількість згадувань, кількість цитувань у ЗМІ, а також залучення аудиторії до, під час і після заходу - використовується 40,5% опитаних експертів. А аналіз статистичних даних - кількість проведених програм/заходів, кількість годин діяльності, періодичність заходів) - відмітили кожний четвертий фахівець.
Також слід відмітити, що такі складні, комплексні підходи до оцінювання заходів, що передбачають процедури розрахунку витрат та аналізу необхідних ресурсів на виконання проекту та оцінки відповідності досягнень наміченим орієнтирам та плановим очікуванням від реалізації застосовують 12,7% опитаних фахівців.
Рис. 3. Розподіл відповідей на запитання «Чи використовуєте ви такі інструменти для оцінки ефективності заходів для молоді, які ви плануєте/організовуєте/долучаєтесь до організації?», у%
молодіжний індикатор робота
Слід відмітити, що в Україні фахівці, які працюють з молоддю, використовують як якісні так і кількісні показники для оцінки проєктів для молоді. Навіть спостерігається деяке переважання таких інструментів для оцінки ефективності заходів для молоді як «особисте спілкування», «оцінка емоційної реакції учасників заходу», і таке інше.
Хоча інформацію щодо якості молодіжних проєктів в основному слід збирати для підвищення ефективності молодіжної роботи, в деяких випадках її також можна використовувати для вимірювання якості та контролю рівня успіху. Це, в свою чергу, може також корегувати фінансування та перерозподіляти ресурси. Також оцінювання якості молодіжної роботи необхідне для формування навчальних проєктів для молодіжних працівників для підвищення їх компетентностей.
Беручи до уваги різні форми молодіжної роботи в поєднанні з безліччю різних умов, де вона відбувається, одна система якості, яка застосовується до всіх видів діяльності молоді, не існує й не може бути побудована. В ситуації унікальності практик молодіжної роботи було б корисно проілюструвати різні інструменти оцінки якості молодіжної роботи, які вибираються з урахуванням доцільності застосування у різних поєднаннях допоможуть зібрати знання, необхідні для підвищення якості роботи з молоддю. Який набір інструментів, які слід використовувати, можна було б вирішити в кожному конкретному випадку стосовно бажаних результатів і на основі якої форми та налаштування молодіжної роботи він мав би підтримуватись. Якщо робота з молоддю має бути зорієнтована на результат, система якості повинна мати своє обґрунтування та вихідну точку в бажаних результатах, що описуються відповідними показниками.
Як було сказано раніше, визначені показники роботи з молоддю мають бути орієнтирами, щодо яких можна порівняти, проаналізувати та оцінити результати. Це означає, що фактично показники визначають, які фактори, що стосуються передумов, робочих процесів / методів та результатів, є вирішальними для якості конкретної форми роботи з молоддю. Для того, щоб побачити та підвищити загальну якість роботи з молоддю, від планування бажаних результатів до практики, необхідно розробити та використовувати широкий спектр показників, що відображають максимальну кількість форматів роботи з молоддю та всі її різновиди.
Комплексний підхід до планування оцінки якості молодіжної роботи формує певні вимоги до фахівців, які працюють з молоддю. З огляду на вищезазначене, розширення світогляду та підвищення компетенцій молодіжних працівників видається вкрай важливим. Участь фахівців в молодіжній сфері в освітніх і соціальних дослідженнях допомагає розвинути розуміння того, як молоді люди навчаються, і розглянути ширші аспекти їхнього життя. Крос-дисциплінарність між молодіжною роботою та дослідницькими практиками допомагає сформувати дослідницьке мислення серед молодіжних працівників та можливості участі в практичних дослідженнях.
Використання добре структурованого підходу до якості дозволить і полегшить узгоджені зусилля всіх зацікавлених сторін, уможливлюючи спільну роботу в одному напрямку. Це також уможливить і підтримає більш точний розподіл і моніторинг державного фінансування на всіх рівнях, не тільки зосереджуючись на кількості, але інтегруючи також якісні аспекти в процес прийняття рішень.
Необхідність узгодження наявних ресурсів та підтримки, які доступні для роботи з молоддю в Україні й не тільки, і стабільно зростаючих очікувань від молодіжної роботи акцентує увагу на механізмах оцінки якості молодіжної роботи, формування як кількісних, так і якісних показників для результатів молодіжної роботи. Так як Робота з молоддю часто проводиться в контексті дозвілля, а також молодіжна робота в основному реалізується через неформальне та інформальне навчання, використання суто кількісних показників для оцінки якості результатів такої роботи не може дати адекватного уявлення щодо ефективності роботи з молоддю. Очевидна необхідність вимірювання як кількісних результатів молодіжної роботи, так і використання якісних показників для того, щоб зробити видимими також якісні ефекти роботи з молоддю. Використання систематичного та цілісного підходу до якості, що охоплює весь контекст молодіжної роботи допоможе підвищити якість.
Література
1. Закон України Про основні засади молодіжної політики // Відомості Верховної Ради України (ВВР). 2021. №. 28. С. 1414-20. URL: https://zakon.rada.gov. ua/laws/show/1414-20? find=1 &text=%D0% B5% D1% 84% D0% B5% - D0% BA % D1% 82% D0% B8% D0% B2% D0% BD % D0% BE % D1% 81% D1% 82% D1% 96#w1 1
2. de St Croix T. Youth work, performativity and the new youth impact agenda: getting paid for numbers? Journal of Education Policy. 2018. Т. 33. №. 3. С. 414-438.
3. Spence J. Targeting, accountability and youth work practice. Youth Work Practice. Vol. 16. №4. Dec 2004, Р. 261-271.
4. Barwick H. Youth work today: A review of the issues and challenges: A literature review of youth work in New Zealand, Australia and the United Kingdom. Ministry of Youth Development, 2006.
5. London J.K., Zimmerman K., Erbstein N. Youth-Led research and evaluation: Tools for youth, organizational, and community development. New Directions for Evaluation. 2003. Т. 2003. №98. С. 33-45.
6. European Commission (2014). Working with Young people: The Value of Youth Work in the European Union. URL: https://pjp-eu.coe.int/documents/42128013/47262400/2014_EU_Youth_Work_Study_Country_Report_N etherlands.pdf/5cf53f68-8caa-a7e1-9874-5ee44d73f3dd
7. Quality Youth Work. A common framework for the further development of youth work. URL: https://ec.europa.eu/assets/eac/youth/library/reports/quality-youth-work_en.pdf
8. Моніторинг процесу децентралізації влади та реформування місцевого самоврядування станом на 10 серпня 2019. URL: https://storage.decentralization.gov.ua/uploads/library/file/443/10.08.2019.pdf
References
1. Zakon Ukrainy, (2021). Pro osnovni zasady molodizhnoi polityky. Vidomosti
Verkhovnoi Rady Ukrainy (VVR), (28), 1414-20. [Law of Ukraine About the main ambush of the youth policy //Vidomosti of the Supreme Council for the sake of Ukraine (VVR). 2021. №28. S. 1414-20] URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1414-20? find=1&text=%D0% B5% D1% 84% D0% B5% D0% BA % D1% 82% D0% B8% D0% B2% D0% BD % D0% BE % D1% 81% D1% 82% D1% 96#w1_1 [in Ukrainian].
2. De St Croix, T. (2018). Youth work, performativity and the new youth impact agenda: getting paid for numbers?. Journal of Education Policy, 33 (3), 414-438 [in English].
3. Spence J. Targeting, accountability and youth work practice. Youth Work Practice. Vol. 16, №4, Dec 2004, P. 261-271 [in English].
4. Barwick, H. (2006). Youth work today: A review of the issues and challenges: A literature review of youth work in New Zealand, Australia and the United Kingdom. Ministry of Youth Development [in English].
5. London, J.K., Zimmerman, K., & Erbstein, N. (2003). Youth-Led research and evaluation: Tools for youth, organizational, and community development. New Directions for Evaluation, 2003 (98), 33-45 [in English].
6. European Commission (2014) Working with Young people: The Value of Youth Work in the European Union. URL: https://pjp-eu.coe.int/documents/42128013/47262400/2014_EU_Youth_Work_Study_Country_Report_N etherlands.pdf/5cf53f68-8caa-a7e1-9874-5ee44d73f3dd [in English].
7. Quality Youth Work. A common framework for the further development of youth work Retrieved from https://ec.europa.eu/assets/eac/youth/library/reports/quality-youth-work_en.pdf [in English].
8. Monitorynh protsesu detsentralizatsii vlady ta reformuvannia mistsevoho samovriaduvannia stanom na 10 serpnia 2019. [Monitoring of the process of power decentralization and local self-government reform as of August 10, 2019.] Retrieved from https://storage.decentralization.gov.ua/uploads/library/file/443/10.08.2019.pdf [in English].
Размещено на Allbest.ru
...Подобные документы
Проблеми молоді в сучасній науковій думці і соціальному просторі Росії. Зміст державної молодіжної політики. Завдання молодіжних програм і проектів. Рекомендації щодо розвитку соціальної роботи з молоддю в Україні в контексті досвіду Російської Федерації.
дипломная работа [143,7 K], добавлен 19.11.2012Аналіз причин стрімкого розвитку зловживання наркотичними речовинами серед підлітків та молоді, знайомство з проблемами. Розгляд особливостей оптимізації технологій соціальної роботи з наркозалежною молоддю, характеристика нормативно-законодавчої бази.
курсовая работа [6,3 M], добавлен 05.01.2014Соціальні та психолого-педагогічні проблеми насилля над молоддю. Умови життєдіяльності молоді, яка постраждала від насильства. Соціально-правовий захист як підґрунтя соціальної роботи з молоддю. Методи роботи з молоддю, що постраждала від насильства.
курсовая работа [60,5 K], добавлен 14.03.2008Концептуальні засади соціальної роботи з сім’ями, жінками, дітьми, молоддю в Україні. Нормативно-правові засади реалізації соціальної молодіжної політики центрами соціальних служб. Державна програма сприяння працевлаштуванню і вторинній зайнятості молоді.
дипломная работа [864,1 K], добавлен 19.11.2012Соціально-виховна робота з молоддю як умова підготовки до сімейного виховання. Технології соціальної роботи з сім'ями різного типу. Проведення педагогічного експерименту методів роботи з проблеми випадків насилля в сім'ї стосовно дітей в КЦ "РОДИНА".
дипломная работа [895,6 K], добавлен 11.03.2011Основні цілі державної молодіжної політики. Система державних пріоритетів і заходів, спрямованих на створення умов та можливостей для успішної соціалізації та ефективної самореалізації молоді. Організація заходів щодо роботи з дітьми та молоддю.
реферат [43,5 K], добавлен 10.06.2011Сім’я як об’єкт соціально-педагогічної діяльності. Напрямки сучасної сім’ї. Типологія та різновиди сімей, їх відмінні особливості. Загальні напрямки та зміст соціальної роботи із сім’єю. Технології роботи з молоддю, як підготовка до сімейного виховання.
дипломная работа [68,9 K], добавлен 23.10.2010Соціально-правовий аспект роботи із дітьми в Білоцерківському районному центрі соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді. Розробка та впровадження проектних технологій у роботі з дітьми. Надання психолого-педагогічної та юридичної допомоги молоді.
дипломная работа [261,1 K], добавлен 04.06.2016Специфіка соціально-педагогічної роботи з дитиною, що виховується у прийомній сім’ї. Підготовка документів на юридичне оформлення дитини до прийомних батьків. План соціального супроводу прийомної сім'ї та оцінювання ефективності її функціонування.
курсовая работа [51,5 K], добавлен 24.05.2015Соціальні молодіжні проблеми та служби для молоді. Громадські молодіжні об'єднання i цільові комплексні програми. Cуб'єкти та об'єкти соціальної роботи з дітьми i молоддю. Види та форми соціальної профілактики, допомоги (підтримки) молоді та супровід.
реферат [604,9 K], добавлен 10.08.2010Молодь як соціально-демографічна категорія, визначення її вікових меж, місце в суспільстві. Її сучасні проблеми і пропозиції до їх вирішення. Соціально-правовий захист як підґрунтя соціальної роботи молоддю. Основні напрями державної політики у цій сфері.
курсовая работа [49,9 K], добавлен 24.03.2010Історія виникнення поняття соціальної роботи, її сутність та особливості як фахової діяльності. Розвиток соціальної роботи в незалежній Українській державі як суспільного явища, її значення, необхідність та напрямки вдосконалення, аналіз перспектив.
курсовая работа [86,5 K], добавлен 16.01.2014Сутність методів і їх роль в практиці соціальної роботи. Вибір підходу до процесу соціальної роботи. Огляд способів, які застосовуються для збирання, обробки соціологічних даних у межах соціальної роботи. Типи взаємодії соціального працівника з клієнтами.
курсовая работа [47,3 K], добавлен 29.03.2014Суть і зміст соціальної роботи з сім'єю, основні завдання такої роботи на сучасному етапі. Загальний огляд технології соціальної роботи з сім'єю високого соціального ризику в умовах дитячої поліклініки. Аналіз технології попередження проблем у сім'ї.
курсовая работа [56,5 K], добавлен 05.01.2011Розгляд поняття, сутності та особливостей проблеми сімейних конфліктів. Характеристика сучасних сімейних стосунків. Ознайомлення зі змістом соціальної роботи з конфліктними сім'ями. Форми та методи соціальної роботи, основи використання технологій.
дипломная работа [58,5 K], добавлен 19.08.2014Соціальна робота належить до професій, які виникли й утверджуються з метою задоволення насущних потреб суспільства і його громадян. Місце соціальної роботи в сучасному суспільстві. Напрямки соціальної роботи. Світовий досвід соціальної роботи.
реферат [19,0 K], добавлен 18.08.2008Система методів і форм соціальної роботи з різними групами клієнтів являє собою специфічний інструментарій науково-практичних знань фахівців. Проблеми методології соціальної роботи. Процес, методи, властивості і технології роботи соціального працівника.
реферат [22,1 K], добавлен 18.08.2008Зародження соціальної роботи ях фаху в індустріально розвинутих суспільствах на початку XX ст. Проблеми періодизації історії соціальної роботи. Передісторія виникнення соціальної роботи як фахової діяльності. Соціальна діяльність Нового часу.
реферат [23,2 K], добавлен 18.08.2008Сутність соціальної роботи в системі громадського руху. Законодавчо-нормативна база соціальної роботи громадських організацій в Україні. "Червоний Хрест" - складова соціальної роботи в системі громадських рухів. Основні напрямки і форми соціальної роботи.
дипломная работа [194,1 K], добавлен 19.11.2012Роль та значення інноваційної діяльності фахівця з соціальної роботи у життєдіяльності сучасного суспільства. Характеристика концептуального підходу до процесу ефективного використання особистісно-інноваційного потенціалу фахівця з соціальної роботи.
статья [24,8 K], добавлен 07.02.2018
