Результати опитування молодіжних працівників Дніпропетровщини щодо особливостей роботи з молоддю в умовах військового стану

Размещено на http://www.allbest.ru

Результати опитування молодіжних працівників Дніпропетровщини щодо особливостей роботи з молоддю в умовах військового стану

Яцук Владислав Миколайович заступник директора департаменту молоді і спорту -начальник управління у справах молоді Дніпропетровської обласної державної адміністрації

Матухно Генріх Робертович аспірант кафедри політології Дніпровського національного університету імені Олеся Гончара

Фронін Дмитро Сергійович аспірант кафедри інноваційного менеджменту та фінансової аналітики Університету імені Альфреда Нобеля

The results of the survey of youth workers in

the Dnipropetrovsk region regarding the peculiarities

of working with young people under martial law

Yatsuk Vladyslav Mykolayovych

Deputy Director of the Department

of Youth and Sports -

Head of the Department for Youth Affairs

Dnipropetrovsk Regional State

Administration

Dnipro

Matukhno Henrikh Robertovych

Postgraduate Student at the Department of Political Science

Oles Honchar Dnipro National University

The article discloses the results of the survey conducted among youth workers in the Dnipropetrovsk region regarding the realities of working with youth under martial law. The relevance of the topic of the article is due to the fact that currently there is a lack of empirical data in Ukraine that can be used in the development and planning of new goals, tasks, indicators, and planned results of the youth policy of the region. Accordingly, the purpose of this study is the identifying the specifics of working with the youth of the Dnipropetrovsk region under martial law.

The methodological basis of the research is the use of the questionnaire method in combination with general logical methods of scientific knowledge, which were used at the stage of processing the collected data. In particular, the comparison of the received information made it possible to conclude that the planning of further youth-oriented initiatives correlates with the actual level of involvement of youth workers in the region. The data was analyzed, which shows that more than three-quarters of the respondents continue to participate in the organization of youth initiatives. It is substantiated that the majority of youth workers in the Dnipropetrovsk region gravitate to youth events in the “online" format.

In the process of researching it was found that 33.3% of respondents, among those who currently do not hold youth events, plan to start holding them by the end of 2022, which, in turn, indicates the unwillingness of some youth workers to resume holding youth events in the nearest term. It was determined that the list of the most acute problems faced by respondents in the process of organizing youth-oriented events includes: lack of safety conditions, lack of financial resources, decrease in the number of active and proactive youth, lack of professional personnel, as well as an insufficient number of places arranged for work with youth. It has been proven that the vast majority of youth workers in the Dnipropetrovsk region supplemented or reoriented their activities by working with internally displaced persons. The main directions in which the youth workers of the region work in the context of providing assistance to internally displaced persons have been determined.

Key words: youth, youth policy, state youth policy, youth worker, civil society.

У статті розкрито результати опитування, проведеного серед молодіжних працівників і працівниць Дніпропетровської області щодо реалій роботи з молоддю в умовах воєнного стану. Актуальність обраної проблематики обумовлена тим, що наразі в Україні спостерігається нестача емпіричних даних, які можуть бути використані при розробці і плануванні нових цілей, завдань, індикаторів та запланованих результатів молодіжної політики регіону. Відповідно, метою даного дослідження є здійснення розвідувальних кроків, направлених на виявлення особливостей роботи з молоддю Дніпропетровщини в умовах воєнного стану.

Методологічною основою дослідження є використання методу анкетування у поєднанні з загальнологічними методами наукового пізнання, використаних на етапі опрацювання зібраних даних. Зокрема, порівняння отриманої інформації дозволило дійти висновків, що планування подальших ініціатив, орієнтованих на молодь, корелює з актуальним рівнем задіяності молодіжних працівників і працівниць регіону. Проаналізовано дані, які свідчать, що більше трьох чвертей опитаних продовжують брати участь в організації молодіжних ініціатив. Обґрунтовано, що більшість молодіжних працівників і працівниць Дніпропетровської області тяжіють до проведення молодіжних заходів у форматі «онлайн».

У ході дослідження було виявлено, що 33,3% опитаних, серед тих, хто наразі не проводить молодіжні заходи, планують розпочати їх проведення до кінця 2022 року, що, свою чергу, свідчить про неготовність частини молодіжних працівників і працівниць відновити проведення молодіжних заходів у найближчий строк. Визначено, що до переліку найгостріших проблем, з якими стикаються респонденти у процесі організації заходів, орієнтованих на молодь, належить: відсутність безпекових умов, брак фінансових ресурсів, зниження чисельності активної та ініціативної молоді, нестача професійних кадрів, а також недостатня кількість місць, облаштованих для роботи з молоддю. Доведено, що переважна більшість молодіжних працівників і працівниць Дніпропетровщини доповнили або переорієнтували свою діяльність роботою з внутрішньо переміщеними особами. Визначено основні напрями, за якими працюють молодіжні працівники і працівниці регіону у контексті надання допомоги внутрішньо переміщеним особам.

Ключові слова: молодь, молодіжна політика, державна молодіжна політика, молодіжний працівник, громадянське суспільство.

молодіжний працівник воєнний

Вступ

Сучасна дійсність наочно демонструє, що повномасштабна військова агресія російської федерації по відношенню до України призвела до зміни пріоритетів у функціонуванні та розвитку державного, приватного і громадського секторів. Зокрема, реалізація спектру ініціатив, спрямованих на забезпечення культурного та інтелектуального розвитку населення, а також сприяння поступовій інституційній еволюції державних інститутів та організацій громадянського суспільства були заміщені потребами у подоланні криз, спричинених наслідками військової агресії. Так, ресурси органів державної влади та місцевого самоврядування набули першочергового спрямування на вирішення безпекових питань, допомозі постраж- далим, соціальній та гуманітарній підтримці населення, відновлення уражених об'єктів інфраструктури тощо. На фоні військових дій закономірною і очевидною є зміна пріоритетів у роботі органів публічної влади, що призвело до нереалізації/ часткової реалізації завдань і показників різних галузей державної політики, визначених у нормативних документах попередніх років. Не виключенням є й молодіжна політика, як окремий напрямок державної політики.

Наразі в Україні існує доволі істотна нормативна база, яка регламентує основні положення молодіжної політики. Так, Законом України «Про основні засади молодіжної політики» встановлено гарантії та механізми участі молоді у формуванні та реалізації молодіжної політики, визначено її мета, завдання і пріоритети, нормативно затверджено зміст та інструменти молодіжної роботи, розкрито основні поняття, пов'язані з молодіжною політикою [2]. В свою чергу, Національна молодіжна стратегія до 2030 року встановлює наступні пріоритети молодіжної політики: безпека, здоров'я, участь у суспільному житті, а також підвищення мобільності, соціальної і культурної інтеграції молоді в суспільне життя України та світу [4]. Стратегією визначено комплекс завдань, необхідних для реалізації перелічених пріоритетів. Варто відзначити, що вони частково співпадають з цілями, закладеними у Молодіжній стратегії Європейського Союзу на 2019-2027 рр. [5] та політикам ЄС по відношенню до молоді [6]. Крім цього, на основі Національної молодіжної стратегії до 2030 року в 2021 році було прийнято Державну цільову соціальну програму «Молодь України» на 2021-2025 роки, яка, фактично, встановила комплекс завдань, заходів та очікуваних результатів у сфері молодіжної політики на п'ятирічний період. Так, додаток 3 до програми містить очікувані результати, що вимірюються у кількісному вимірі. Втім, риторичного забарвлення набуває питання досягнення запланованих показників в актуальних умовах. Наприклад, на 2022 рік було заплановано охопити програмами для підготовки фахівців, які працюють з молоддю, у тому числі програмою «Молодіжний працівник», 5319 осіб [3]. Проте з початку повномасштабного російського вторгнення у рамках базових тренін- гів програми «Молодіжний працівник» було підготовлено 108 осіб [1]. Схожа ситуація спостерігається й з переважною частиною інших показників. На додачу до цього слід зазначити, що цільові соціальні програми регіонального рівня, які були ухвалені (або до яких було внесено зміни) з урахуванням положень чинної державної цільової соціальної програми, на нашу думку, також не набули повної реалізації. Як наслідок, по завершенню військових дій та плину перших фаз відновлення України, значної актуальності набуде питання прийняття нових нормативних актів у сфері молодіжної політики, які будуть містити показники, реле- вантні існуючим обставинам. Це, в свою чергу, свідчить про необхідність збору і обробки відповідних емпіричних даних, направлених на фіксацію існуючих реалій з питань, пов'язаних зі сферою молодіжної політики.

Мета та завдання. Метою даного дослідження є здійснення розвідувальних кроків, направлених на виявлення позицій молодіжних працівників і працівниць Дніпропетровської області щодо особливостей роботи з молоддю в умовах воєнного стану. Досягнення зазначеної мети спирається на виконання наступних завдань:

визначити і розрахувати обсяг та структуру вибірки, релевантної параметрам генеральної сукупності усіх молодіжних працівників, що проживають на території Дніпропетровської області на постійній основі;

опитати молодіжних працівників і працівниць Дніпропетровської області, застосувавши дистанційні методи збору первинних даних;

опрацювати первинні дані, здійснивши фільтрацію зібраних анкет та утворивши вибірку шляхом створення бази даних якісних анкет;

проаналізувати результати розподілів відповідей респондентів на запропоновані питання та підготувати відповідні діаграми;

визначити обсяг похибки результатів опитування.

Методи дослідження. Опитування проводилось серед молодіжних працівниць та працівників, які на постійній основі проживають на території Дніпропетровської області. Вибір саме цієї цільової групи детерміновано тим, що молодіжні працівники є особами, які пройшли спеціалізовану підготовку за відповідним напрямком та здійснюють роботу з молоддю на постійній основі [2]. Це, в свою чергу, дозволяє розраховувати на фахо- вість у відповідях респондентів, та, поміж іншого, скоротити обсяг вибірки за рахунок невеликої генеральної сукупності, порівняно з загальною чисельністю молоді Дніпропетровщини. Зі свого боку, процес збору первинних даних відбувався за використання методу CAWI (Computer Assisted Web Interview - самостійне заповнення анкети респондентом через відповідну інтернет-сторінку). Похибка не перевищує 8,4% при довірчій ймовірності 0,85. Обробка даних здійснювалась за використання програми «Обробка соціологічних анкет» (ОСА). Терміни проведення: з 5 по 15 жовтня 2022 року.

Здійснення інтерпретації отриманих даних було б неможливим за умов ігнорування загальнонау- кових методів дослідження. Зокрема, поєднання аналізу та синтезу дозволило виокремити окремі підгрупи респондентів і визначити кореляцію між різними розподілами відповідей респондентів відповідно. В свою чергу, застосування порівняльного підходу допомогло виявити співвідношення у відповідях опитаних, виокремивши спільне і відмінне у рамках поставлених запитань.

Результати. Результати дослідження продемонстрували, що 76,7% опитаних молодіжних працівників і працівниць Дніпропетровської області задіяні у проведенні заходів, орієнтованих на молодь. Опитані надають перевагу організації заходів суто у форматі «онлайн» (60,9%) або використанню декількох форматів, що виражається у почерговому проведенні молодіжних заходів у форматах «офлайн» та «онлайн» (39,1%). Зі свого боку, розподіли відповідей на питання, присвячені планам щодо подальшого проведення молодіжних заходів продемонстрували, що більшість респондентів планують проводити молодіжні заходи у майбутньому. Проте спостерігається певна відмінність розподілів відповідей за часовим критерієм. У даному контексті пропонуємо ознайомитись з таблицями 1-2, де наведено розподіл відповідей на питання, присвячено подальшим планам організації молодіжних заходів:

Виходячи з даних, наведених у таблицях 1-2, ми можемо побачити відмінності у відповідях респондентів за часовим та діяльнісним критеріями. Так, 96,7% загальної кількості опитаних зазначили, що планують проводити молодіжні заходи у майбутньому взагалі, в той час як питання «Чи планує Ваша організація/установа реалізовувати

Діаграма 1. Чи проводите Ви молодіжні заходи?

Діаграма 2. Якщо Ви відповіли на попереднє питання «Так», зазначте, будь ласка, у якому форматі Ви проводите молодіжні заходи?

Таблиця 1

Порівняння розподілів відповідей на питання: «Чи планує Ваша організація/установа реалізовувати якісь заходи для молоді?»

(серед усіх респондентів)

Таблиця 2

Порівняння розподілів відповідей на питання: «Чи планує Ваша організація/установа реалізовувати якісь заходи для молоді?»

(серед тих, хто наразі НЕ проводить молодіжні заходи)

якісь заходи для молоді до кінця року?» здобуло 80,8% ствердних відповідей. Іншими словами, респонденти виразили більшу схильність надавати ствердну відповідь, орієнтуючись на більш абстрактну одиницю часу («у майбутньому взагалі»), ніж конкретно вимірюваний показник, який характеризується точним часовим обмеженням. На нашу думку, це можна пояснити наявністю позитивної орієнтації на покращення діючої ситуації у невизначеному майбутньому, яка, водночас, поєднується з розумінням складності організації молодіжних заходів у стислі терміни через безпе- кові, кадрові, матеріальні та організаційні причини. Особливо це стосується тих організацій та молодіжних працівників і працівниць, які наразі припинили проведення заходів, орієнтованих на молодь. Зокрема, лише 33,3% опитаних, серед тих, хто наразі не проводить молодіжні заходи, планують розпочати їх проведення до кінця 2022 року. Це, в свою чергу, свідчить про неготовність частини молодіжних працівників і працівниць відновити проведення молодіжних заходів у найближчий строк. Менш оптимістичною, порівняно з загальним розподілом відповідей респондентів, є й позиція даної частки опитаних щодо перспектив організації молодіжних заходів у майбутньому взагалі - відповідне питання набрало 85,7% ствердних відповідей проти 96,7%.

Розглядаючи проблематику проведення молодіжних заходів у Дніпропетровській області, вкрай важливо проаналізувати існуючі проблеми і потреби, які впливають на роботу молодіжних працівників і працівниць регіону. Так, у рамках питання, присвяченого основним потребам, які необхідні для здійснення молодіжної роботи, респонденти зазначили, що їм не вистачає, передусім, безпечних умов та миру (46,4%), фінансових ресурсів (21,4%), активної та ініціативної молоді (14,3%), професійних кадрів (10,7%), а також місця, облаштованого для роботи з молоддю (10,7%):

Порівняння діаграм 3 та 4 наочно демонструє, що нестача безпекових умов є основним варіантом відповідей для обох груп респондентів. Проте представники частки молодіжних працівників і працівниць, які наразі не проводять молодіжні заходи, більше схиляються до першочергового обрання варіанту нестачі безпекових умов.

З огляду на дані, наведені в обох попередніх діаграмах, є очевидним, що, після нестачі безпе- кових умов, наступною проблемою, з якою стикаються молодіжні працівники та працівниці, є брак фінансових ресурсів. При цьому відповіді на наступні питання, поставлені респондентам, продемонстрували, що частина опитаних намагається залучати ресурси шляхом участі у грантових програмах. Так, 26,7% респондентів зазначили, що їм вдається залучати гранти на проєктну діяльність. Однак результативність подання проєктних заявок на грантові програми є різною: зокрема, 25% серед тих, кому вдається вигравати гранти,

Діаграма 3. Розподіл відповідей на питання: «Чого Вашій організації не вистачає для здійснення молодіжної роботи?» (серед усіх респондентів)

відповіли, що менше 10% поданих проєктних пропозицій здобуває грантової підтримки. Ще 37,5% респондентів мають у середньому від 10% до 25% успішних від загального обсягу поданих проєктних заявок, 25% - від 25% до 50%, 12,5% - від 50% до 75% переможних проєктних заявок. Водночас 90,0% серед усіх респондентів готові навчатись або залучати молодь та молодіжних працівників д навчання пошуку ресурсів. В свою чергу, серед тих, кому вже вдається залучати грантову підтримку, 83,3% опитаних виразили бажання покращити свої навички у цій сфері.

Діаграма 4. Розподіл відповідей на питання: «Чого Вашій організації не вистачає для здійснення молодіжної роботи?» (серед респондентів, які наразі не проводять молодіжні заходи)1

Діаграма 5. Розподіл відповідей на питання: «Чи вдається Вам або організації, яку Ви представляєте, залучати гранти на проєктну діяльність?»

Таблиця 3

Розподіл відповідей на питання:

«Якщо Ваша відповідь на попереднє питання «так», оберіть приблизно, який відсоток поданих проєктних пропозицій здобуває грантової підтримки?»

Враховуючи актуальні реалії, окремі питання нашого опитування були присвячені роботі молодіжних працівників і працівниць з внутрішньо переміщеними особами. Зокрема, 73,3% респондентів повідомили, що вони та/або організація, яку вони представляють, працюють з ВПО. При цьому основними напрямами роботи є: надання гуманітарної та волонтерської допомоги (55,6%), залучення до

участі у заходах, які проводяться у громаді (27,8%), облаштування місць для проживання та/або допомога у розселенні (11,1%), а також надання психологічної підтримки внутрішньо переміщеним особам (5,6%):

Діаграма 6. Розподіл відповідей на питання:

«Чи працюєте Ви (або організація, яку Ви представляєте) з ВПО?» (серед усіх респондентів)

Отже, переважна більшість опитаних молодіжних працівників і працівниць зазначили, що наразі займаються наданням допомоги внутрішньо переміщеним особам. Аналогічна ситуація стосується й тих респондентів, які призупинили організацію заходів, орієнтованих на молодь (діаграма 8). Це, в свою чергу, свідчить про переорієнтацію діяльності молодіжних працівників і працівниць у напрямок вирішення гуманітарних проблем.

Висновки

На основі отриманих даних ми можемо дійти висновків, що робота молодіжних працівників і працівниць Дніпропетровської області стикається зі спектром особливостей, детермінованих умовами військового стану. Втім, переважна більшість респондентів продовжують проводити заходи, орієнтовані на молодь. Так, серед основних форматів можливого проведення відповідних заходів опитані надають перевагу виключно онлайн-формату або почерговій реалізації ініціатив у форматах «онлайн» та «офлайн».

До переліку основних проблем, з якими наразі стикаються респонденти у контексті молодіжної роботи, належить нестача безпекових умов (46,4%), фінансових ресурсів (21,4%), активної та ініціативної молоді (14,3%), професійних кадрів (10,7%), а також місць, облаштованих для роботи з молоддю (10,7%). Частина опитаних повідомила, що намагаються перекрити фінансові та матеріальні потреби шляхом подання проєктних заявок на участь у грантових програмах, водночас ефективність таких спроб є нерівномірною.

Планування подальших ініціатив, орієнтованих на молодь, корелює з актуальним рівнем задіяності молодіжних працівників і працівниць регіону.

Діаграма 7. Розподіл відповідей на питання: «Якщо Ви та/або Ваша організація працює з ВПО, зазначте,

будь ласка, як саме» (серед усіх респондентів)

Діаграма 8. Розподіл відповідей на питання: «Чи працюєте Ви (або організація, яку Ви представляєте) з ВПО?» (серед респондентів, які наразі не організовують молодіжні заходи)

Зокрема, при аналізі розподілів відповідей усіх респондентів було виявлено, що більшість з них (80,8%) планує реалізовувати заходи для молоді до кінця 2022 року. В свою чергу, аналіз масиву відповідей опитаних, які наразі не проводять молодіжні заходи, продемонстрував наявність значно нижчого відсотку осіб (33,3%), які планують проведення молодіжних заходів в аналогічний період. Як наслідок, це свідчить про неготовність частини молодіжних працівників і працівниць відновити проведення молодіжних заходів у найближчий строк.

Більше двох третин опитаних повідомили, що вони та/або їх організація працює з внутрішньо переміщеними особами. Серед основних напрямів роботи вони називають надання гуманітарної та волонтерської допомоги (55,6%), залучення до участі у заходах, які проводяться у громаді (27,8%), облаштування місць для проживання та/або допомога у розселенні (11,1%), а також надання психологічної підтримки внутрішньо переміщеним особам (5,6%). У контексті ваги відсоткової частки осіб, які працюють з ВПО, аналогічною є ситуація й з тією частиною молодіжних працівників, які наразі не задіяні у проведенні молодіжних заходів - 71,4% з них на момент проходження опитування працювали з ВПО. Це, в свою чергу, наводить на висновок, що переважна більшість молодіжних працівників і працівниць переорієнтували або доповнили свою діяльність роботою з внутрішньо переміщеними особами.

Таким чином, робота молодіжних працівників і працівниць на території Дніпропетровської області характеризується комплексом особливостей, пов'язаних з реаліями воєнного часу. У даному контексті подальшої наукової актуальності набуває низка питань, зокрема, динаміка трансформації поглядів молодіжних працівників і працівниць, рівень та стан функціональності існуючих інститу- ційних механізмів політичної участі молоді, аналіз потреб молоді, рівень міграційних показників та настанов. Все перелічене є важливими елементами, які дозволять з часом переосмислити закладені до початку повномасштабного російського вторгнення завдання, заходи та очікувані результати молодіжної політики, адаптуючись до сучасних умов. Водночас дослідження перелічених компонентів вимагає наявності істотної емпіричної бази, брак якої спостерігається дотепер. Тому, на нашу думку, наведені дані та запропоновані висновки можуть бути використані для подальшої наукової рефлексії процесів, пов'язаних з молодіжною політикою.

Література

Базові тренінги, проведені в регіонах України у 2022 р. Офіційний сайт програми «Молодіжний працівник». URL: https://youth-worker.org.ua/ news/bazovi-treningy/

Закон України «Про основні засади молодіжної політики». Верховна Рада України. 2021. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1414-20#Text

Постанова Кабінету Міністрів України від 2 червня 2021 р. №579 «Про затвердження Державної цільової соціальної програми «Молодь України» на 2021-2025 роки та внесення змін до деяких актів Кабінету Міністрів України». Кабінет Міністрів України. 2021 р. URL: https://cutt.ly/M1gQ8D1

Указ Президента України від 12 березня 2021 року №94/2021 «Про Національну молодіжну стратегію до 2030 року». 2021 р. Верховна Рада України. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/ show/94/2021#Text

The European Union Youth Strategy 2019-2027. Official Journal of the European Union. 2018. Vol. 61. URL: https://eur-lex.europa.eu/legal-con- tent/EN/TXT/?uri=OJ:C:2018:456:FULL

Youth Policies of the European Union. European Commission. URL: https://ec.europa.eu/info/policies/ youth_en

References

Bazovi treninhy, provedeni v rehionakh Ukrainy u 2022 r [Basic trainings held in the regions of Ukraine in 2022]. Ofitsiinyi sait prohramy «Molodizhnyi pratsivnyk». URL: https://youth-worker.org.ua/news/

bazovi-treningy/ [in Ukrainian].

Zakon Ukrainy «Pro osnovni zasady molodizhnoi polityky» [The Law of Ukraine «On the Basic Principles of Youth Policy»]. Verkhovna Rada Ukrainy. 2021. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1414-20#Text [in Ukrainian].

Postanova Kabinetu Ministriv Ukrainy vid 2 chervnia 2021 r. №579 «Pro zatverdzhennia Derzhavnoi tsilovoi sotsialnoi prohramy «Molod Ukrainy» na 2021-2025 roky ta vnesennia zmin do deiakykh aktiv Kabinetu Ministriv Ukrainy». Kabinet Ministriv Ukrainy [Resolution of the Cabinet of Ministers of Ukraine dated June 2, 2021 No. 579 «On approval of the State targeted social program "Youth of Ukraine” for 2021-2025 and amendments to some acts of the Cabinet of Ministers of Ukraine»] 2021 r. URL: https://cutt.ly/M1gQ8D1 [in Ukrainian].

Ukaz Prezydenta Ukrainy vid 12 bereznia 2021 roku №94/2021 «Pro Natsionalnu molodizhnu stratehiiu do 2030 roku» [Decree of the President of Ukraine dated March 12, 2021 No. 94/2021 «On the National Youth Strategy until 2030»]. 2021 r. Verkhovna Rada Ukrainy. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/94/2021#Text [in Ukrainian].

The European Union Youth Strategy

2019-2027. Official Journal of the European Union. 2018. Vol. 61. URL: https://eur-lex.europa.eu/

legal-content/EN/TXT/?uri=OJ:C:2018:456:FULL [in English].

Youth Policies of the European Union. European Commission. URL: https://ec.europa.eu/info/policies/ youth_en [in English].

Размещено на Allbest.ru