Психолінгвістичні моделі експлікації вітальних цінностей українців

Размещено на http://www.allbest.ru/

Психолінгвістичні моделі експлікації вітальних цінностей українців

Oleksandr Kholod, Dr. Sc. in Philology, Professor

The purpose of the study was to identify psycholinguistic models of the explication of salutary values of Ukrainians of different ages (from 18 to 65+) during the large-scale aggression of Russia against Ukraine in the specified period.

Research methodology. The survey was conducted in two stages using the questionnaire "Welcoming Values of Ukrainians": in the first stage, 28 or 100% of people aged 18 to 55 took part in the survey, in the second stage 51 or 100% of respondents aged 18 to 69 years old. 89 respondents (in two stages of the survey) were asked to answer 2 questions and complete 2 tasks; question 1 - "What were your life values BEFORE February 24, 2022? Describe", question 2 - "What are your life values now AFTER exposure to mediatization? Describe".

According to the results of processing the received data, it was established that the subjects have different psycholinguistic models of explication of the vital values of Ukrainians during the large-scale aggression of Russia against Ukraine.

Conclusions. Indeed, nine (at the first stage) and eight (at the second stage) different psycholinguistic models function in the worldview of Ukrainian respondents of different ages, which were explained by eight (at the first stage) and thirteen (at the second stage) verbal markers.

Key words: psycholinguistic models, vital values of Ukrainians, large-scale Russian aggression against Ukraine.

Анотація

Об'єктом подальшого аналізу було обрано психолінгвістичні моделі експлікації вітальних цінностей українців, предметом - психолінгвістичні моделі експлікації вітальних цінностей українців під час широкомасштабної агресії Росії проти України в період від 6 червня до 17 липня 2022 року.

Гіпотеза дослідження полягала в тому, що експлікація вітальних цінностей українців під час широкомасштабної агресії Росії проти України в період від 6 червня до 17 липня 2022 року буде здійснюватися за допомогою типових психолінгвістичних моделей.

Метою дослідження було обрано ідентифікацію психолінгвістичних моделей експлікації вітальних цінностей українців різного віку (від 18 до 65+) під час широкомасштабної агресії Росії проти України в зазначений період.

Історія дослідження проблеми

Окремі наукові розвідки, стислий аналіз яких ми здійснюємо далі, будемо вважати дотичними до аналізованої проблеми.

Під терміном “вітальні цінності” дослідники мають, перш за все, життєві цінності, до яких відносять “збереження життя, покращання здоров'я, відпочинок, родину, харчування, екологію тощо” (Волобуєв, 2010: 117).

Вітальні цінності інакше називають екзистенційні цінності, під якими мають “цінність життя й пов'язані з нею цінності, такі, як безпека, здоров'я; ... цінність сенсу життя, цінність наявності й усвідомлення світоглядних принципів, на які людина може спертися під час вибудовування свого життя, особливо в її ключові моменти” (Екзистенційні цінності, 2022).

Такими ключовими для молоді моментами можемо вважати й визначення мети як життєвої цінності під час доленосних випробувань, які фіксувалися в Україні від 24 лютого 2022 року, коли російські війська здійснили повномасштабну агресію проти України. Наслідки згаданих подій носять кризовий характер як для становлення особистості молодої людини, так і для процесів формування в молоді стійких ціннісних орієнтацій. На перший план кожного українця була поставлена така екзистенційна цінність, як пошук сенсу життя. Кожна молода особистість “у моменти загострення соціальних негараздів і як наслідок переживання нею екзистенційної кризи” (Ганаба, 2022) одноосібно вирішує для себе проблему екзистенційної переорієнтації. Разом із тим “отримує змогу окреслити сенс свого життя й реалізовувати його, вносячи певні корективи й визначаючи нові обрії свого буття” (Ганаба, 2022).

Слід вважати, що вітальні цінності можуть трансформуватися під впливом різних обставин і середовища існування людини. Отже, до визначення вітальних цінностей варто додати ще й те, що вони є “сукупністю переконань і принципів дій у житті, хворобі та смерті людини” (Vital Values..., 2022).

Життєві (вітальні) цінності формуються не лише під впливом обставин, у яких живе людина, а ще й під впливом тих атрибутів, яким вона “надає значення, коли створює свій життєвий план, і які визначають, як вона живе та які рішення приймає” (Vital Values., 2022).

Існує також думка феноменолога М. Шелера, який тлумачив життєві цінності, як корелят структури свідомості (Frings, 2022). У такому тлумаченні варто звернути увагу на те, що М. Шелер розглядав життєві цінності у своїй теорії цінності, називаючи їх “цінності-буття об'єкта”. Вони “передували сприйняттю” (Max Scheler, 2022), що передбачало положення про те, що “аксіологічна реальність цінностей існує до пізнання” (Max Scheler, 2022). За логікою М. Шелера, “цінності можна лише відчути, так само як колір можна лише побачити” (Scheler, 1973).

Іншими словами, оцінити цінність життя можна, лише озирнувшись навколо. Така позиція близька до розмислів Х. Ортега-і-Гассета, який стверджував, що “життя завжди опиняється в певних обставинах, в оточуючій системі, наповненій речами й іншими людьми. Людина не живе у світі, який є невизначеним, за винятком того, що життєвий світ - це обставини (речі й люди навколо); це цей світ, тут і зараз” (Ortega y Gasset, 1969: 422).

Отже, інтерпретуючи думку Х. Ортега-і-Гассет, можемо констатувати, що життєві цінності формуються й функціонують у свідомості людини лише як продукт оперування людиною власним досвідом, обставинами, які дослідник тлумачить як “речі й люди навколо” (Ortega y Gasset, 1969: 422). Про такий концептуальний підхід Х. Ортеги-і-Гассета до визначення життя й цінностей, пов'язаних із життям, повідомляє К. Саламон-Краковська (Salamon-Krakowska, 2011), яка знаходить паралелі між уявленнями про життєві цінності в теорії цінностей М. Шелера й уявленнях про них в концепції Х. Ортеги-і-Гассета.

У згаданому раніше дослідженні М. Волобуєва (2010), 188 респондентам (47 студентам 19-ти років, які навчалися в торговельно-економічному коледжі, 82 досліджуваним віком 22 роки, студентам торговельно-економічного університету та 59 студентам віком 25-ти років, які навчалися на заочній формі навчання в згаданому університеті, було запропоновано “список із 32 позицій, по вісім у кожній групі цінностей (ідеологічні, матеріальні, емоційні та вітальні)” (Волобуєв, 2010: 117).

При цьому в переліку цінностей останні не були згруповані. За інструкцією респондентам потрібно було вибрати із списку лише вісім цінностей у три підходи. Інструкції подавалися різні.

“Перший раз обирали цінності, які нині актуальні для них самих (група показників “актуальний стан” - “А”). Другий раз обирали вісім цінностей, які вважали бажаними для себе в майбутньому (група показників “бажаний стан” - “Б”). Третій раз - цінності, які, на їхню думку, були актуальними для більшості студентів університету або учнів коледжу, де вони навчалися (група показників “уявний стан” - “У”)” (Волобуєв, 2010: 117).

За результатами дослідження було встановлено, що найважливішими для реципієнтів у теперішньому, на 2010 рік, (актуальному) стані є емоційні цінності (дружба), тоді як на майбутнє на першому місці ідентифікувалися матеріальні цінності (кар'єра). Також автор виявив “певну різницю між різними групами студентів”, що свідчило, на його думку, про те, що “ціннісні орієнтації з віком змінюються” (Волобуєв, 2010: 121-122).

Висновки М. Волобуєва (2010) підтвердили ті, які ще 2006 року сформулювала Н. Левковська (2006). Дослідниця порівнювала ціннісні орієнтації молоді 1960-х - 1980-х років із тими цінностями, які характеризували цінності молоді 1990-х - 2000-х років. Серед основних цінностей молоді (вік якої, на жаль, автор не вказує) обох досліджуваних періодів залишилася родина й робота, але якщо в період 60-х - 80-х років ХХ століття лідером цінностей була робота, що приносить суспільну користь (65.9%), то для молоді 90-х - 00-х років лідером стає цінність “висока оплата праці” (92.0% опитуваних), “можливість фахового росту” й “самореалізації”. Цікаво, що Н. Левковська спостерігала підвищення важливості такої цінності, як дружба й “вільний час і хобі, вечірки та відвідування кафе” (Левковська, 2006: 92). Дослідниця зауважує, що “певним чином зростає інтерес до політичного життя, хоча й політична, і громадська активність залишаються на досить низькому рівні”, а також “відбувається відчуження молоді від національної культури, незнання й небажання знати історію батьківщини, її мистецтво, літературу” (Левковська, 2006: 92).

Для української молоді 90-х - 00-х років цінності зводилися до задоволення потреб особистого життя, тоді як суспільно-корисна праця в переліку їх цінностей відступила на другий план. Автор зазначає, що молодь згаданого періоду в умовах соціально-політичної кризи може розглядатися як “втрачене покоління”, оскільки обрала своїм ідеалом “комфорт, добробут, задоволення будь-якою ціною” (Левковська, 2006: 92).

Дослідження ціннісних орієнтацій української молоді віком від 18 до 35 років, яке здійснили Н. Дмитрук, Г. Падалка та С. Кіреєв (2016) і на результати якого посилається Н. Дмитрук (2017), свідчить про те, що “сучасна українська молодь балансує між матеріалістичними та постматеріалістичними цінностями”, тому що “основними пріоритетами в житті для більшості молодих людей є сімейне щастя, здоров'я та кар'єра” (Дмитрук, 2017).

За даними 2017 року, які презентувало дослідження “Молода Європа 2017”, “присвячене європейській молоді та її ставленню до об'єднаної Європи” (Junges Europa, 2017), було встановлено, що до домінантних цінностей молодь віднесла і “особисту свободу, стабільність та надійність”, а також продемонструвала “скептичне ставлення до особистої життєвої перспективи, песимістичну оцінку економічного становища, розчарованість національним урядом” тощо (Junges Europa, 2017).

Психолінгвістичний аспект дослідження цінності власного життя описано з метою аналізу “універсальних й унікальних особливостей вербальної поведінки досліджуваних різного віку та статі” (Diab, 2020: 18-33).

У вільному асоціативному експерименті 232 досліджуваних повинні були написати 5 слів, що спадали на думку після прочитання словосполучення “Цінність власного життя”. Під час обробки отриманих результатів усі досліджувані були розподілені за віковим цензом на групи: пізньої юності (16-21 рік), молодих (22-30 років), зрілих (31-59 років, пізньої зрілості (60+ років). Автор зазначає, що ним “виявлено варіанти смислових систем, які вербалізуються в асоціаціях і беруть участь у визначенні спрямованості переживання почуття цінності власного життя в чоловіків і жінок, у досліджуваних юного, молодого, зрілого та похилого віку ” (Diab, 2020: 19).

Дослідник ідентифікував 6 “основних джерел відчуття цінності власного життя” (Diab, 2020: 19) завдяки введенню терміна “самооцінка значення” (Self-Worth Value, скорочено - SWV). Останню було інтерпретовано як “готовність і досвід боротьби за виживання та здатність до розгортання “техніки буття”, коли суб'єкт реагує на певні виклики життя” ' (Diab, 2020: 20).

Автор виокремив чоловічі й жіночі асоціації, що дало йому право стверджувати, що “у чоловічих асоціаціях до поняття SWV акцентується увага на зовнішньому світі, а також просторово-часових категоріях” (Diab, 2020: 20).

На противагу чоловічим, жіночі асоціації “більш тісно пов'язані з внутрішнім світом, а також особистісними й психорегуляторними якостями” (Diab, 2020: 20).

У загальному висновку дослідник констатує, що “асоціації представників різних вікових груп із позицій поняття SWV демонструють специфіку впливу соціальних ситуацій і завдань власного розвитку” (Diab, 2020: 32) на формування життєвих цінностей досліджуваних. Разом із тим, як вважає Н. Діаб, парадигма життєвих цінностей підпадає під суттєвий вплив із боку “провідних видів діяльності, характерних для певного віку” (Diab, 2020: 32).

Ураховуючи результати, що вважаємо умовно дотичними до аналізованої проблеми ідентифікації психолінгвістичних моделей експлікації вітальних цінностей українців, ми сформулювали такі дослідницькі параметри: об'єкт, предмет дослідження, його мету й гіпотезу.

Методи та методики дослідження

Методи, якими ми послуговувалися під час дослідження, умовно було поділено на теоретичні й практичні.

Серед теоретичних методів ми обрали два: перший - метод аналогії, який допоміг нам сформулювати висновки про подібність/ розбіжність даних першого й другого етапу опитування, і другий - гіпотетико-дедуктивний метод, завдяки якому ми висунули гіпотезу про те, що мешканці України на четвертому (червень 2022 року) і п'ятому (липень 2022 року) місяцях російсько-української війни кардинально змінять (у порівнянні з довоєнним часом, до 24 лютого 2022 року) систему життєвих цінностей. Згадану гіпотезу ми дедуктивним способом доводили, зважаючи при цьому на виведення висновків часткового характеру від загальних засновків про те, що будь-яка війна змінює світогляд людини, а, отже, і систему її життєвих цінностей.

Із практичних методів ми віддали перевагу методу опитування, методу аналізу продуктів діяльності й статистичному методу у формі кількісно-якісного аналізу отриманих даних. Метод опитування застосовувався нами як фіксація думок респондентів завдяки двом запитанням. Метод аналізу продуктів діяльності дозволив нам зібрати дані про рівень оцінювання важливості життєвих цінностей респондентів під час виконання двох завдань. Статистичний метод використовувався для визначення середніх значень, що характеризували усю сукупність даних, отриманих в опитуванні й за результатами виконання завдань.

Методика дослідження полягала в таких процедурах:

(1) опитування здійснювалося у два етапи за допомогою опитувальника “Вітальні цінності українців”: 1-й етап - від 6 до 14 червня 2022 року у соціальних мереж “Telegram” і “Viber”; 2-й етап - від 9 до 17 липня 2022 року завдяки електронній програмі “Google форми”;

(2) на першому етапі в опитуванні брали участь 28, або 100% осіб віком від 18 до 55 років (5, або 17.8% респондентів чоловічої статі й 23, або 82.2% особи жіночої статі віком від 18 до 55 років), які мешкали на час опитування в таких регіонах і містах: Івано-Франківська область - 18, або 64.3% респондентів; м. Івано-Франківськ - 5, або 17.8% респондентів; у Київській області - одна внутрішньо переміщена особа, або 3.5%; за межами України - 2, або 7.1% респондентів; не вказали місце перебування - 2, або 7.1% респондентів;

(3) на другому етапі було опитано 51, або 100% респондентів віком від 18 років до 69 років (58.8% жінок і 41.2% чоловіків), місця перебування яких під час заповнення опитувальника були такими: Київ (29.4%), Івано-Франківськ (13.7%), Вінниця (3.9%), Кривий Ріг (3.9%); а також по 1.9% респондентів із таких населених пунктів і країн: Оріхів (Запорізька область), Кам'янець-Подільський, Буча (Київської обл.), Переяслав (Київська область), Білогородка (Київська область), Сімферополь, Запоріжжя, Луцьк, Монастириська (Тернопільська область), Рівне, Дніпро, Чернігів, Полтава, Львів, Бердянськ, Умань, Старичі (Львівська область); “розголошувати заборонено”; Вінклер (Манітоба, Канада), Торонто (Канада), Прзішовіце (Польща), Мисвовіце (Польща), Мілан (Італія), Табор (Чеська Республіка), Аланья (Турція); 51, або 100% респондентів зафіксували різні види діяльності: 21, або 41.2% є викладачами вишів; 6, або 11.7% - журналістами (військовий журналіст, телеведучий, інші працівники масмедіа тощо); 5, або 9.8% респондентів - науковці, освітяни (один із науковців є письменник); військовослужбовцями працюють 4, або 7.7% респондентів; 3, або 5.8% опитуваних не зазначили вид своєї діяльності; 2, або 3.9% зафіксували свій вид діяльності в якості вчителя. Десять представників інших видів діяльності в опитуванні було представлено по одній особі (по 1.96% кожний: соціолог, лікар, прессекретар, менеджер, маркетолог, волонтер, відеограф, жінка в декретній відпустці, коуч (тренер із медіаграмотності), без вказування виду діяльності тощо;

(4) 89 респондентам (у двох етапах опитування) було запропоновано відповісти на 2 запитання: запитання 1 - “Якими були ваші життєві цінності ДО 24 лютого 2022 року? Опишіть”, запитання 2 - “Якими є зараз ваші життєві цінності ПІСЛЯ впливу з боку медіатизації? Опишіть”;

(5) отримані результати опитування в двох етапах були інтерпретовані в таблицях і діаграмах, які подані нами в електронних ресурсах міжнародних репозитаріїв SSRN (Kholod, 2022a) та “Figshare” (Kholod, 2022b) (див. QR-коди на рис. 1 і 2 далі):

Рис. 1 QR-код даних, які зберігаються на електронному ресурсі репозитарію SSRN

Рис. 2 QR-код даних, які зберігаються на електронному ресурсі репозитарію “Figshare”

Критеріями аналізу отриманих даних були такі:

(1) кількість відповідей респондентів на етапі 1 і 2;

(2) кількість варіантів відповідей на запитання 1 “Якими були ваші життєві цінності ДО 24 лютого 2022 року? Опишіть”;

(3) кількість варіантів відповідей на запитання 2 “Якими є зараз ваші життєві цінності ПІСЛЯ впливу з боку медіатизаці'ї? Опишіть”;

(4) порівняння кількості варіантів відповідей на запитання 1 і на запитання 2 (на кожному етапі й між етапами 1 і 2);

(5) ідентифікація кількості та якості психолінгвістичних моделей, завдяки яким опитуванні експлікували свої думки про життєві (вітальні) цінності під час широкомасштабної агресії Росії проти України в період від 6 червня до 17 липня 2022 року;

(6) пошук типових (частотних) психолінгвістичних моделей у результатах першого й другого етапів опитування.

Результати

На першому етапі (опитування з 6 по 14 червня 2022 року) дослідження було встановлено, що дискурсивні умови для формування психолінгвістичних моделей експлікації вітальних цінностей українців під час широкомасштабної агресії Росії проти України мають такі риси:

(1) процеси переосмислення відбулися в перші дні війни в респондентів усіх вікових категорій;

(2) згадане в п. (1) переосмислення мало тенденцію до зникнення з переліку після 24 лютого 2022 року таких цінностей, як: “матеріальне” і “навчання”, “віра в людей” і “майбутнє”, “добробут”, “творчість” і “комфорт”, “робота”, “самореалізація”, “терпіння”, “прощення” і “кар'єра” (Діаграма 1-1) (Kholod, 2022a, 2022b);

(3) натомість підвищилися показники значення життєвих категорій “життя” (в 1.86 разів), “родина” (в 1.55 рази), “кохання” (в 1.44 рази), “людяність” (в 1.34 рази) і “свобода вибору” (в 1.34 рази);

(4) у 28 (100%) опитуваних у першому етапі було виявлено 288 (100%) варіантів номінації цінностей (кількість варіантів відповідей на запитання 1 дорівнювалося 145, або 50.3%, кількість варіантів відповідей на запитання 2 - 143, або 49.7%);

(5) повна (на 100%) переоцінка життєвих цінностей після початку широкомасштабної агресії Російської Федерації проти України зафіксована в 69.8% відповідей;

(6) при цьому в 30.2% відповідей респонденти констатували незмінність власних життєвих цінностей, у 7.1% відповідей до “довоєнних” цінностей додався перелік “нових” цінностей, які актуалізувалися в картині світу опитуваних одразу після 24 лютого 2022 року;

(7) у 96.9% респондентів відбулася переоцінка життєвих цінностей у бік підвищення значення вітальних цінностей (“життя”, “родина”, “здоров'я”, “безпека”); одну (3.1%) картку опитувальника було виключено з аналізу, оскільки опитуваний не відповів на запитання 2 про те, як змінилися його життєві цінності після 24 лютого 2022 року;

(8) експлікація вербального маркування зміни вітальних цінностей на першому етапі опитування відбулося завдяки 9 психолінгвістичним моделям, наповнення яких елементами, ймовірно, залежало від медійної медіатизації, статті, віку, освіти, місця наближеності/віддаленості від фронту (табл. 1).

Таблиця 1 Частотність вербального маркування завдяки психолінгвістичним моделям побудови реакцій респондентів у відповідях на запитання 1 і 2 (етап 1: 6-14 червня 2022 року, N = 28, або 100%)