Діагностика емоційних взаємин у молодих подружжях : гендерний аспект

Размещено на http://www.allbest.ru/

Діагностика емоційних взаємин у молодих подружжях : гендерний аспект

Федоренко Раїса Петрівна кандидат психологічних наук, доцент, доцент кафедри практичної психології та психодіагностики, Волинський національний університет імені Лесі Українки, м. Луцьк

Шевцова Тетяна Євгеніївна асистент кафедри практичної психології та психодіагностики, аспірант кафедри загальної та клінічної психології, факультету психології, Волинський національний університет імені Лесі Українки, м. Луцьк



Анотація

Стаття присвячена теоретичному обґрунтуванню та емпіричному вивченню гендерних особливостей емоційних взаємин та сімейної взаємодії у молодих подружжях. В процесі емпіричного дослідження проведено комплекс взаємодоповнюючих методик, проаналізовано рівень задоволеності подружнім життям, вплив установок та стереотипів на шлюбно- сімейні взаємини, здійснено аналіз емоційної взаємодії між партнерами для досягнення сімейної гармонії.

Встановлено на емпіричному рівні, що існують суттєві відмінності між оцінкою різних сфер сімейного життя чоловіками та жінками. Аналіз результатів дослідження задоволеності подружніми взаєминами виявив вищий рівень задоволеності серед чоловіків, ніж серед жінок.

Встановлено, що емоційна складова відіграє суттєву роль у побудові гармонійних подружніх взаємин. Подальшого розвитку набули уявлення про особливості надання психологічної допомоги молодим подружнім парам з метою запобігання виникнення конфліктних ситуацій та збереження сімей.

Висновки за результатами проведеного емпіричного дослідження є досить цінним матеріалом, оскільки можуть успішно використовуватись практичними психологами при наданні психологічної допомоги подружнім парам.

Визначено перспективу подальших наукових розвідок, яка передбачає розробку програми корекційних заходів для роботи з подружніми парами з низьким рівнем емоційної взаємодії, основними завданнями якої буде: набуття та закріплення навичок позитивної невербальної і вербальної комунікації; розвиток вміння щиро ділитися своїми почуттями та розуміння почуттів іншого; розвиток взаємної підтримки, довіри, емпатії; оволодіння навичками саморегуляції власного емоційного стану; підвищення стійкості емоційного стану; вироблення механізму побудови конструктивних взаємин.

Ключові слова: подружні взаємини, емоційний клімат, гендерний розподіл, романтичний потяг, психологічний клімат, егалітарна сім'я, сімейні цінності, особистісний розвиток, партнерська взаємодія, сімейні установки, міжособистісні взаємини, консультативна допомога.



Fedorenko Raisa Petrivna Candidate of Psychological Sciences, Associate Professor of the Department of Practical Psychology and Psychodiagnostics, Lesya Ukrainka Volyn National University, Lutsk

Shevtsova Tetiana Evgeniivna Assistant of the Department of Practical Psychology and Psychodiagnostics, Lesya Ukrainka Volyn National University, Lutsk, емоційний клімат гендерний розподіл

STUDY OF THE YOUNG SPOUSE EMOTIONAL RELATIONSHIPS:

GENDER ASPECT

Abstract: The article reveals the theoretical justification of the empirical study of gender specifics of emotional relationships and family interaction in young spouses. In the process of empirical research, a set of complementary methods has been carried out, the level of satisfaction with married life, the influence of attitudes and stereotypes on marital and family relationships have been analyzed, and the emotional interaction between partners to achieve family harmony has been revealed.

It has been established at an empirical level that there are significant differences between the assessment of various spheres of family life by men and women. An analysis of the survey results on marital satisfaction revealed a higher level of satisfaction among men. It has been confirmed that the emotional component plays a significant role in building harmonious marital relationships. Insights into the peculiarities of providing psychological assistance to young married couples to prevent the occurrence of conflict situations and preserve families have gained further development. The conclusions based on the results of the conducted empirical research are quite valuable material, as they can be successfully used by practical psychologists when providing psychological assistance to married couples.

The prospect of further scientific research has been defined, which involves the development of a program of corrective measures for working with married couples with a low level of emotional interaction, the main tasks of which will be: acquiring and consolidating the skills of positive non-verbal and verbal communication; development of the ability to sincerely share one's feelings and understanding the feelings of another; the development of mutual support, trust, empathy; mastering self-regulation skills of one's emotional state; increasing stability of emotional state; development of a mechanism for building constructive relations.

Keywords: marital relations, emotional climate, gender distribution, romantic attraction, psychological climate, egalitarian family, family values, personal development, partner interaction, family attitudes, interpersonal relations, counseling assistance.



Постановка проблеми

У сучасних умовах функціонування розвиток шлюбно-сімейних взаємин набуває надзвичайно важливого значення, оскільки через сім'ю змінюється покоління людей, в ній людина народжується, через неї продовжується рід. Сім'я створюється для благоустрою, біологічного і соціального впорядкування життя людського роду. Іншими словами, сім'я покликана задовольняти життєво важливі потреби її членів. При цьому, фахівці, що вивчають шлюбно-сімейні стосунки, вказують, що сім'я, як і будь-яке людське утворення, потребує від подружжя величезних зусиль, уваги, вміння та терпіння. Разом з тим, не може не турбувати той факт, що статистика шлюбно-розлучних ситуацій неупинно зростає[1].

На думку психологів, важливе місце у побудові гармонійних подружніх взаємин займають емоційні стосунки партнерів. Особливості емоційної чутливості відіграють ключову роль у виборі партнера та подальшій сімейній взаємодії. Емоційні взаємини кожного із партнерів впливають на всі аспекти існування сім'ї, і їх задоволення чи, відповідно, ігнорування відображається на різноманітних аспектах біологічного, фізіологічного та соціального функціонування кожної людини. Для гармонійних міжособистісних взаємин важливо, щоб емоційні переживання партнера не різнилися із власними способами емоційної експресії. Важливим аспектом є ідентифікація з партнером і його потребами, уміння бути собою і емоційна свобода почуттів, яка дозволяє відокремитись від стереотипів та нав'язаних правил поведінки для пізнання істинної любові [2].

На сучасному рівні психологічних досліджень науковці значну увагу приділяють аналізу сімейних постулатів, які є складовою міжособистісного спілкування в подружжі. Будь-яка інформація, впливаючи на людину, може створити в неї психологічну установку і сформувати стереотипи. Тому сьогодні, коли сучасна сім'я переживає значні проблеми соціально- економічного характеру, що часто не дають можливості їй реалізувати свої функції стосовно створення психологічного, духовного комфорту як дорослим, так і дітям, усвідомлення сутності емоційних взаємин та особливостей сімейної взаємодії є досить важливою для кожної людини.

Позитивно впливає на людину лише здорова, благополучна родина, створення якої, як правило, вимагає значних зусиль і певних якостей особистості. Чимало неврозів та інших психічних захворювань, аномалій мають свої джерела саме в сім'ї, у взаєминах між подружжям. Увага до сім'ї з боку держави, науки, публіцистики, громадськості особливо зросла в останні десятиліття [3].

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Проведений аналіз літературних джерел показує недостатність у розробці питань, що мають безпосереднє відношення до якості сім'ї та шлюбу. Проведені в цьому напрямку дослідження в основному стосувалися вивчення окремих сторін якості шлюбу: стабільності и стійкості шлюбу, сумісності подружжя, ролі сім 1 в суспільстві. Лише деякі автори зверталися до проблеми дослідження сімейних стосунків з погляду якості шлюбу, задоволеності подружніми взаєминами [3;5].

Найвишим рівнем міжособистісних взаємин партнерів прийнято вважати шлюб. Кожна особа, беручи шлюб, має систему своїх індивідуальних потреб, що є необхідною умовою спільного життя. Кожна особистість прагне задовольнити у шлюбі свої різноманітні потреби, і інший партнер у певному сенсі є засобом для задоволення цих потреб. Отже, шлюб є способом задоволення спільних потреб двох людей, які в результаті цього стають взаємозалежними, тобто виникає перша подружня кооперація. Для кожного з подружжя у шлюбі повинен бути досягнутий якийсь мінімально необхідний рівень задоволення потреб, за межами якого вже виникає дискомфорт, формуються і закріплюються негативні почуття і емоції [3;5].

Американський психолог К. Роджерс [4] підкреслював значущість довготривалих інтимних взаємин, зокрема шлюбу, через призму відкритості та емоційного вираження власних почуттів та переживань. Уявлення К. Роджерса ґрунтуються на чотирьох основних елементах: постійна включеність у взаємини, вираження почуттів, неприйняття навязуваних ролей і здатність розділити внутрішнє життя партнера. Кожен з цих елементів він характеризує як зобов'язання, угоду щодо ідеалу для тривалого благотворного і значимого процесу відносин.

Досліджуючи різні підходи до інтерпретації поняття «задоволеність шлюбом», було виявлено, що в психологічній науці немає єдиної концепції понятійного апарату сімейної психології, так само існують певні фактори, що впливають на задоволеність шлюбом. Заслуговують на увагу дослідження особливостей інтерпретації любовних взаємин (Е. Берн, П. Добоц, Е. Еріксон, К. Дайон, Л. Каслер, Т. Кемпер, А. Маслоу, Р. Мей, Е. Уолстер, Дж. Форгос, З. Фрейд, Е. Фромм), важливості емоційної підтримки у взаєминах, впливу сімейної адаптації та установок на взаємодію в подружжі (Е. Берн, М.Мушкевич, З. Фрейд, Е. Фромм, Р.Федоренко, К. Юнг).

Разом з тим, в експериментальній психології відсутній системний підхід щодо діагностики рівня задоволеності шлюбом у сім'ях, також недостатньо визначено характер сімейних взаємин у різних ситуаціях залежно від задоволеності шлюбом, причому недостатньо уваги приділялося розробці шляхів попередження та подолання подружніх протиріч. Для ефективної роботи психологів з проблемними сім'ями необхідні нові дослідження сім'ї і сімейних взаємин у світлі проблем сьогодення. При цьому, значна частина вітчизняних авторів, зокрема, Є.Потапчук, Д.Карпова, Р.Федоренко висловлюють міркування про важливість і одночасно тісний зв'язок між емоційними взаєминами між партнерами і успішним подоланням кризових періодів, які є переломними моментами в життєдіяльності сім'ї [1;4].

На думку ряду науковців, в основі формування сім'ї лежать емоційні чинники і на них багато в чому базується оцінка сформованих відносин у родині, якими б не були мотиви шлюбу [3]. При цьому, емоційна сторона подружніх взаємин, порівняно з іншими соціально-психологічними явищами, недостатньо вивчена.

Дослідження стверджують [5], що емоційні взаємини тісно пов'язані із емоційними потребами. Недолік, невідповідність або повна їх відсутність завжди призводить до страждань прямо пропорційних емоційній незадоволеності. Вони актуальні завжди, задовольняються неусвідомлено і автоматично. Даний різновид потреб пов'язаний з різноманіттям переживань і насиченістю життя емоціями, із здатністю сприймати весь спектр емоцій та почуттів. Все, що здійснює людина чи прагне втілити в перспективі, всі її бажання, надії, плани і мрії є лише спробами реалізувати емоційні потреби. Вони дозволяють орієнтуватись у подіях, які відбувають навкруги, любити і приймати любов, симпатизувати іншим чи гніватись і т.д.

Самостійних досліджень емоційних подружніх взаємин поки мало, емоційний компонент міжособистісних стосунків у родині описується, як правило, лише в одній сфері шлюбно-сімейних або дитячо-батьківських взаємин, опис емоційної атмосфери сім ї в цілому і взаємин між її членами у психології часто не має експериментальної інтерпретації, що і зумовило вибір теми нашого дослідження.

Мета статті полягає в теоретичному розгляді та емпіричному дослідженні гендерних емоційних взаємин у молодих подружжях.

У відповідності до мети дослідження вирішувались такі завдання:

1. Проаналізувати наукові джерела з проблеми функціонування сучасних сімей, важливості емоційної підтримки, сімейної адаптації та взаємодії.

2. Розробити програму емпіричного дослідження емоційних взаємин молодих подружніх пар з урахуванням гендерних особливостей.

3. На основі емпіричних даних здійснити аналіз емоційної взаємодії між партнерами для досягнення сімейної гармонії.

Виклад основного матеріалу. Дослідження проводилось на базі Центру сімейної психології «Щаслива сім'я» при ВНУ імені Лесі Українки. Вибірку склали 50 подружніх пар (100 респондентів), усі мешканці міста Луцька та Волинської області, вік партнерів 21 - 32 роки, стаж сімейного життя - від одного до п'яти років. В усіх досліджуваних даний шлюб є першим. Дослідження проводилось протягом 2022-23 років.

Досягненню мети дослідження й розв'язанню поставлених завдань сприяло використання комплексу методів дослідження, а саме:

-теоретичні (вивчення, аналіз та узагальнення психологічної літератури, синтез, порівняння, систематизація), які дали можливість виявити й узагальнити дослідницькі матеріали з проблеми;

- емпіричні (комплекс діагностичних методик:Опитувальник

«Задоволеність шлюбом» (В. Столін, Т. Романова, Г. Бутенко), опитувальник «Вивчення установок в сімейній парі» (Ю. Є. Альошина, Л. Я. Гозман, О. М. Дубовська), методика «Спілкування в сім'ї» (Ю. Є. Альошина, Л. Я. Гозман, О. М. Дубовська), тест для діагностики згуртованості та гнучкості сімейної системи (Д. X. Олсон, Дж. Портнер, І. Лаві), тест з використанням незавершених речень).

Одним із завдань дослідження було вивчення рівня задоволеності шлюбом подружніми парами. Отримані результати показали, що високий рівень виявлено у 16 % жінок та 21 % чоловіків, середній рівень предемонстрували 75 % жінок та 76 % чоловіків і низький рівень - 7% і 3% відповідно. Як бачимо, і у чоловіків, і у жінок переважає середній рівень задоволеності подружнім життям. При цьому все ж слід зауважити, що задоволеність шлюбно-сімейними взаєминами є вищою у чоловіків, ніж у жінок.

Наступний етап дослідження передбачав дослідження установок у сімейній парі. Розглядались позиції досліджуваних щодо загальних проблем та проблем сім'ї зокрема. Було виявлено ставлення опитуваних до десяти найбільш значущих у сімейній взаємодії сфер життя та аналіз міжособистісних взаємин подружжя, індивідуальних характеристик кожного з партнерів.

Результати згідно першої шкали «Ставлення до людей (позитивність ставлення до людей)» дають змогу констатувати, що значна частина досліджуваних, як чоловіків, так і жінок (11%, 12,33% відповідно) мають досить виражену оптимістичну спрямованість на взаємодію з іншими, компромісне та доброзичливе ставлення до людей загалом.

Отримані показники (10% чоловіки і 11,17% жінки) за шкалою «Альтернатива між почуттям обов'язку та задоволенням» відображають стабільність та постійність у поглядах досліджуваних, виконання установлених сімейних ролей, підтримання функцій сім'ї.

Дані третьої шкали «Ставлення до дітей» є свідченням значимості дітей у подружньому житті. Було виявлено середній рівень значимості народження та виховання дітей у молодих подружжях (11% чоловіки, 12,82% жінки), що є свідченням того, що, окрім сімейних цінностей, важливе місце для гармонійного особистісного розвитку кожного із партнерів подружжя є кар'єрний ріст та самореалізація не лише в межах сім'ї.

Показник четвертої шкали «Ставлення до автономності чи залежності партнерів» виражає індивідуальні особливості та стиль сімейної взаємодії партнерів, важливість інтересів та поглядів партнера і у нашому дослідженні становить середній рівень взаємодії подружніх пар. Спостерігається порівняно рівна кількість респондентів із вираженою автономією чи відповідно залежністю від чоловіка(дружини).

Результати п'ятої шкали «Ставлення до розлучення» відображають ставлення подружжя до розставання і життя окремо один від одного. Отриманий показник відображає лояльне ставлення до розлучення як чоловіків, так і жінок (10% і 11,05% відповідно).

Шоста шкала. «Ставлення до любові романтичного типу» відображає емоційні взаємини подружжя, їхню прихильність, прив'язаність, почуття, романтичний потяг один до одного, відчуття ніжності та спорідненості з партнером. Отримані показники є свідченням достатньо високої спрямованості молодих подружніх пар на романтичні взаємини у шлюбі (12% і 13,29%).

У наступних двох шкалах «Оцінка значимості сексуальної сфери в сімейному житті» та «Ставлення до «заборони» сексу» було зафіксовано важливе місце сексуального задоволення як властивості, що впливає на зменшення конфліктності в сім ї та зменшує рівень ймовірності зради одного або обох партнерів.

В рамках шкали «Ставлення до патріархального чи егалітарного складу сім ї» за середніми показниками результатів досліджуваних сімейних пар було виявлено середній рівень орієнтації на традиційні уявлення ролей чоловіка та дружини (10% та 11,68% відповідно).

Відповідно до десятої шкали « Ставлення до грошей», згідно відповідей респондентів, було зафіксоване бережливе ставлення до матеріальних цінностей і благ та обдуманість можливих витрат (12,07% чоловіки, 10% жінки).

Одним із завдань дослідження було проаналізувати гендерні особливості оцінки найбільш значущих у сімейній взаємодії сфер життя та міжособистісних взаємин подружжя. Отримані результати представлені на рис.1.



Рис.1. Відсотковий розподіл у групі досліджуваних за результатами методики «Вивчення установок в сімейній парі»

Примітка: 1- ставлення до людей, 2 - альтернатива між почуттям обов'язку та задоволенням, 3 - ставлення до дітей, 4 - ставлення до автономності чи залежності партнерів, 5 - ставлення до розлучення, 6 - ставлення до любові романтичного типу, 7 - оцінка значимості сексуальної сфери в сімейному житті, 8 - ставлення до «заборони» сексу, 9 - ставлення до патріархального чи егалітарного складу сім'ї, 10 - ставлення до грошей.

Результати засвідчили, що існують суттєві відмінності між оцінкою різних сфер сімейного життя чоловіками та жінками. Чоловіки більше орієнтуються на власні потреби та вимоги, ніж на почуття обов'язку у порівнянні з жінками, потреба у дітях є порівняно меншою, вони автономні і самостійні у прийнятті рішень, негативно реагують на критику з приводу міжособистісних взаємин. Для обох партнерів значимими є романтичні стосунки, позитивне ставлення і оптимістична оцінка людей, стабільність у сексуальних взаєминах, осмислене та дбайливе ставлення до матеріальних благ (грошей). Жінки є більш залежними від своїх партнерів, на високому рівні у них перебуває значимість дітей у подружньому житті, для них характерною є схильність до деякої заборони обговорення сексуальних стосунків порівняно з чоловіками.

Відповідно до поставленого завдання, було проведено діагностику спілкування в сім'ї, що дозволило проаналізувати міжособистісні взаємини подружжя, зокрема, характер спілкування між партнерами, довіру та емоційну підтримку в спілкуванні.

Аналіз отриманих результатів виявив наступне: відповідно до шкали «Довіра у спілкуванні», яка включає підшкали «оцінка себе» та «оцінка партнера», середній показник групи досліджуваних становив 11,22 %, що є свідченням середнього рівня довіри між подружжям. Друга шкала. «Взаєморозуміння між партнерами» стала відображенням середнього рівня взаєморозуміння між партнерами та подружньої взаємодії (18,3 %). Результати за шкалою «Співпадіння в поглядах партнерів» вказали на схожість подружжя у системі цінностей, поглядів і принципів та відобразили середній рівень подібності особистісних характеристик кожного із партнерів (14,2 %). Четверта шкала. «Спільні символи сім'ї» констатувала наявність традиційної символіки сім'ї. Відповідно до середньо-групового показника (13,2%), наявність символіки сім'ї є досить низькою, що є свідченням недостатнього збереження традицій та звичаїв сімейного устрою. Результати аналізу за шкалою «Легкість спілкування між подружжям» виявили середній рівень міжособистісної комунікації всередині подружжя (12,3%), при цьому спостерігається значний рівень конфліктності та сімейної дисгармонії в окремих сім'ях. Шкала «Психотерапевтичність спілкування» відображає значний рівень взаєморозуміння, емпатії та емоційної підтримки між партнерами. Її показник становить 11,3% і є свідченням середнього рівня психотерапевтичності подружньої взаємодії.

Разом з тим, дослідження показало, що існують відмінності у спілкуванні чоловіків та жінок. Жінки, у порівняні з чоловіками, більш довірливі, прагнуть до підвищення рівня взаєморозуміння з партнером, символіка сімейного життя для них є більш важливою сферою, ніж для чоловіків. Жінки більш емпатійні, тоді як чоловіки є більш прості у спілкуванні і швидше ідуть на контакт.

Аналіз результатів діагностики згуртованості та гнучкості сімейної системи дозволив визначити структури сімей та рівень задоволеності сімейним життям. Було виявлено , що у більшої половини подружніх пар (56%) обидва партнери здатні конструктивно пристосовуватися, змінюватися під впливом на них стресорів, при цьому вони вміють знаходити компромісні вирішення проблемних сторін сімейного життя, емоційно взаємозалежні, при мінімальній напрузі - автономні і дистанційовані один від одного. Основними поняттями для визначення сімейної адаптації для подружжя є наступні параметри: "лідерство", "контроль", "дисципліна", "правила і ролі в родині". Для діагностики сімейної згуртованості використовуються наступні показники: "емоційний зв'язок", "сімейні кордони", "прийняття рішень", "час", "друзі", "інтереси і відпочинок".

Було з'ясовано, що жінки є більш взаємозалежними у подружжі і всі рішення прагнуть приймати разом, тоді як чоловіки є більш дистантними та автономними.

Відповідно до типів сімей та показників сімейної згуртованості та адаптації, нами було визначено середньо-групові показники рівня збалансованості подружніх пар. Зокрема, 54% сімей є середньо- збалансованими, 38% - збалансованими та 8% незбалансованими. При цьому, гендерних відмінностей в особливостях сімейної адаптації не було виявлено, Відповідно до мети і завдань дослідження, вивчались також емоційні взаємини молодих подружніх пар за допомогою методики незакінчених речень. Аналіз результатів виявив наступне:для більшої частини

досліджуваних велике значення має відданість, підтримка партнером у непростий час, неконфліктність та розуміння проблем іншого, прийняття недоліків партнера, збереження романтичних взаємин після одруження. 64 % оцінюють подружнє життя як повний переворот у своєму житті, створення власної сім'ї як фортеці та своєрідного захисту від «зовнішніх проблем» тощо. Заслуговує на увагу те, що значна більшість (77 %) особливий акцент роблять на значущості спілкування в сімейній взаємодії, вважають що у взаємостосунках найважливішим є прагнення бути разом, розділити не лише радість, а й проблеми разом із партнером, безконфліктність для гармонійного сімейного існування, пошук спільних інтересів та мотивів, ігнорування чуток і т.д. Цікавим є той факт, що речення «Якщо у мене подружнє життя не складеться, то…Ѓtбільшість засвідчили свою готовність до конструктивних вирішень проблемних ситуацій і лише 24 % досліджуваних - готовність до розлучення («почати життя спочатку без сварок і скандалів»). Варто відзначити, що, відповідно до відповідей опитуваних, значна більшість (78%) ніколи б не змогли пробачити зраду свого партнера.

Отже, в результаті проведеного дослідження виявлено, що значна частина досліджуваних мають досить виражену оптимістичну спрямованість на взаємодію з іншими, компромісне та доброзичливе ставлення до людей загалом, високу орієнтацію на почуття обов'язку у порівнянні з прагненням до задоволення. Отримані середні показники відображають стабільність та постійність у поглядах досліджуваних, виконання установлених сімейних ролей, підтримання функцій сім ї. Зафіксовано середній показник значимості дітей у подружньому житті, що є свідченням того, що, окрім сімейних цінностей, важливе місце для гармонійного особистісного розвитку кожного із партнерів подружжя є кар'єрний ріст та самореалізація не лише в межах сім'ї. Значна частина досліджуваних зафіксували лояльне ставлення до розлучення та відзначили високу спрямованість партнерів на романтичні взаємини, прихильність, прив'язаність, почуття, романтичний потяг один до одного, відчуття ніжності та спорідненості з партнером. Значення сексуальної сфери є досить високим у подружньому житті, а сексуальне задоволення є властивістю, що впливає на зменшення конфліктності в сім'ї та зменшує рівень ймовірності зради одного або обох партнерів. Також було виявлено середній рівень орієнтації на традиційні уявлення ролей чоловіка та дружини та бережливе ставлення до матеріальних цінностей та благ та обдуманість можливих витрат. Щодо гендерних відмінностей досліджуваних, то чоловіки більше орієнтуються на власні потреби та вимоги, ніж на почуття обов'язку у порівнянні з жінками, потреба у дітях є порівняно меншою, вони автономні і самостійні у прийнятті рішень, негативно реагують на критику з приводу міжособистісних взаємин. Для обох партнерів значимими є романтичні стосунки, позитивне ставлення і оптимістична оцінка людей, стабільність у сексуальних взаєминах та осмислене і дбайливе ставлення до матеріальних благ (грошей). Жінки є більш залежними від своїх партнерів, при цьому, значне місце у них відводиться значущості дітей у подружньому житті.



Висновки

Аналіз теоретичних джерел та проведене комплексне дослідження дали змогу зробити висновки, які засвідчують, що існують суттєві відмінності у гендерних особливостях емоційних взаємин та сімейної взаємодії у молодих подружжях:

-чоловіки більше орієнтуються на власні потреби та вимоги, ніж на почуття обов'язку у порівнянні з жінками, потреба у дітях є порівняно меншою, вони автономні і самостійні у прийнятті рішень, негативно реагують на критику з приводу міжособистісних взаємин. При цьому, для обох партнерів значимими є романтичні стосунки, позитивне ставлення і оптимістична оцінка людей, стабільність у сексуальних взаєминах, осмислене та дбайливе ставлення до матеріальних благ;

-аналіз результатів дослідження задоволеності подружніми взаєминами виявив вищий рівень задоволеності серед чоловіків, ніж серед жінок;

- виявлено відмінності у спілкуванні чоловіків та жінок: жінки, у порівняні з чоловіками, більш довірливі, прагнуть до підвищення рівня взаєморозуміння з партнером, символіка сімейного життя для них є більш важливою сферою, ніж для чоловіків. Жінки більш емпатшні, тоді як чоловіки є більш прості у спілкуванні і швидше ідуть на контакт;

-було з'ясовано, що жінки є більш взаємозалежними у партнерстві і всі рішення прагнуть приймати разом, тоді як чоловіки є більш дистантними та автономними;

- чоловіки більше орієнтуються на власні потреби та вимоги, ніж на почуття обов'язку у порівнянні з жінками, потреба у дітях є порівняно меншою, вони автономні і самостійні у прийнятті рішень, негативно реагують на критику з приводу міжособистісних взаємин;

- жінки є більш залежними від своїх партнерів, на високому рівні у них перебуває значимість дітей у подружньому житті, при цьому, вони схильні до деякої заборони обговорення сексуальних стосунків порівняно з чоловіками.

Встановлено, що емоційна складова відіграє суттєву роль у побудові гармонійних подружніх взаємин. Подальшого розвитку набули уявлення про особливості надання психологічної допомоги молодим подружнім парам з метою запобігання виникнення конфліктних ситуацій та збереження сімей.



Висновки за результатами проведеного емпіричного дослідження є досить цінним матеріалом, оскільки можуть успішно використовуватись практичними психологами при наданні психологічної допомоги подружнім парам.

Визначено перспективу подальших наукови:х розвідок, яка передбачає розробку програми корекційних заходів для роботи з подружніми парами з низьким рівнем емоційної взаємодії, основними завданнями якої буде: набуття та закріплення навичок позитивної невербальної і вербальної комунікації; розвиток вміння щиро ділитися своїми почуттями та розуміння почуттів іншого; розвиток взаємної підтримки, довіри, емпатії; оволодіння навичками саморегуляції власного емоційного стану; підвищення стійкості емоційного стану; вироблення механізму побудови конструктивних взаємин.



Література:

1. Потапчук Є.М., Карпова Д.Є. Психологічна діагностика сімейних ролей як моделей поведінки подружжя : довідник сімейного психолога. Хмельницький: Видавництво «Polylux design & print»ЃC2021. 52 с.

2. Столярчук О.А. Психологія сучасної сім⁵ї : навч.посіб. Кременчуг, 2015. 135 с.

3. Федоренко Р. П.Ј¬Мушкевич М. І.Ј¬Дучимінська Т.І.Ј¬Магдисюк Л.І. Психологія молодої сім⁵ї : монографія. Вид. 2-ге, доповн. Та змін. Луцьк : Вежа-Друк, 2020. 392 с.

4. Федоренко Р.П. Психологічний аналіз подружніх взаємин на різних стадіях функціонування сім⁵ї: монографія. Луцьк : Вежа-Друк, 2022. 320 с.

5. Федоренко Р.П. Психологія сім⁵ї : навч. посіб. Луцьк: Вежа-Друк, 2021. 480 с.

References:

1. Potapchuk Ye.M., Karpova D.Ye. (2021). Psykholohichna diahnostyka sime;ynykh role^y yak modeley povedinky podruzhzhya [Psychological diagnostics of family roles as models of spouse behavior/. Khmel'nyts'kyy : «Polylux design & print» [in Ukrainian].

2. Stolyarchuk O.A. (2015) Psykholohiya suchasnoyi sim'yi [Psychology of the modern family]. Kremenchuh [in Ukrainian].

3. Fedorenko R.P., Mushkevych M.I., Duchymins'ka T.I., Mahdysyuk L.I. (2020). Psykholohiya molodoyi sim 'yi [Psychology o;f ayo^^g fam^l^]. Lutsk: Vezha-Druk [in Ukrainian].

4. Fedorenko R.P. (2022). Psykholohichnyy analiz podr^uzhnikh vzayem;yn na r^z^ykh stadiyakhfunktsionuvannya simf'yi [Psychological analysis of marital relations at different stages of family functioning]. Luts'k : Vezha-Druk [in Ukrainian].

5. Fedorenko R.P. (2021). Psykholohiia si^'yi. [Fam^l^psychology]. Lutsk: Vezha-Druk [in Ukrainian].

Размещено на Allbest.ru

...