Дослідження соціально-психологічних чинників формування патріотичних настроїв української молоді

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Заклад вищої освіти «Подільський державний університет»

Дослідження соціально-психологічних чинників формування патріотичних настроїв української молоді

Прокопова Ольга Петрівна

кандидат педагогічних наук, доцент

Колінчук Руслан Васильович

кандидат сільськогосподарських наук, асистент



Анотація

Сучасна ситуація розвитку українського суспільства супроводжується деякими кризовими процесами у формуванні ціннісних орієнтирів для молоді, тих морально-етичних аспектів, які є базовими, ключовими для розвитку самосвідомості будь-якого народу, нації, покоління. В умовах, що склалися звернення до ідеї формування патріотичних настроїв може стати тією основоположною цінністю, на основі якої можливий розвиток особистості молодого українця, патріота і громадянина своєї країни.

Для підвищення рівня патріотичного настрою молоді необхідно виявити основні соціально-психологічні чинники, які визначають процеси становлення громадянської ідентичності особистості і формування ціннісного ставлення до своєї Батьківщини, що дозволить виявити і нівелювати основні причини депатріотизаціі сучасної молоді і створити умови для розвитку більш ефективної системи патріотичного виховання.

Актуальність проблематики даного дослідження полягає в тому, що формування патріотичного настрою української молоді є безсумнівним ресурсом розвитку всього українського суспільства, запорукою його самоорганізації і саморегулювання в майбутньому.

Зміст і рівень розвитку патріотичних настроїв свідомості визначаються безліччю факторів: духовно-моральним кліматом всього суспільства; транслюються шанобливим ставленням до історичних подій, які відбувалися в країні; ціннісно-світоглядними установками, що живлять суспільне життя цілих поколінь. Формування патріотичного настрою молоді здатне підвищити рівень консолідації українського суспільства, сформувати свідомо-позитивну, активно-діяльну позицію молодого покоління по відношенню до своєї Батьківщини.

Необхідність формування патріотизму декларується в багатьох державних програмах, нормативно-правових документах, наукових і популярних виданнях, присвячених проблемі становлення та розвитку особистості молодої людини. Актуальність проблеми формування почуття патріотизму в українців закріплена в ухваленій Концепції Державної цільової соціальної програми національно-патріотичного виховання на період до 2025 року» (від 9 жовтня 2020 р. № 1233-р).

Особливе місце в цій програмі приділяється патріотичному вихованню української молоді. Молодь завжди була авангардом суспільства в боротьбі за соціально-економічні та політичні перетворення. І від того, які уявлення і цінності визначають патріотичні і громадянські настрої української молоді, багато в чому залежить безпека і благополуччя нашої країни.

Ключові слова: патріотизм, почуття патріотизму, патріотичні настрої, чинники патріотизму, цінності, українська молодь.



Prokopova Olga Petrivna Gandidate of pedagogical sciences, associate professor, Institute of Higher Education "Podilskyi State University", Kamianets-Podilskyi

Kolinchuk Ruslan Vasyliovych Candidate of agricultural sciences, assistant, Higher Education Institution "Podilskyi State University", Kamianets-Podilskyi

STUDY OF SOCIAL AND PSYCHOLOGICAL FACTORS IN THE FORMATION OF PATRIOTIC ATTITUDES OF UKRAINIAN YOUTH

Abstract

The current situation of the development of Ukrainian society is accompanied by some crisis processes in the formation of value orientations for young people, those moral and ethical aspects that are basic, key for the development of self-awareness of any people, nation, generation. In the current conditions, the appeal to the idea of formation of patriotic sentiments can become the fundamental value on the basis of which the development of the personality of a young Ukrainian, a patriot and a citizen of his country is possible.

In order to increase the level of the patriotic mood of the youth, it is necessary to identify the main socio-psychological factors that determine the processes of the formation of a person's civic identity and the formation of a valuable attitude to his Motherland, which will allow to identify and eliminate the main causes of depatriotization of modern youth and create conditions for the development of a more effective system of patriotic education.

The relevance of the issues of this study is that the formation of the patriotic mood of Ukrainian youth is an undoubted resource for the development of the entire Ukrainian society, a guarantee of its self-organization and self-regulation in the future.

The content and level of development of patriotic attitudes of consciousness are determined by many factors: the spiritual and moral climate of the entire society; are broadcast with a respectful attitude to the historical events that took place in the country; value and outlook attitudes that nourish the social life of entire generations. The formation of the patriotic mood of the youth is able to increase the level of consolidation of Ukrainian society, to form a conscious-positive, active-active position of the young generation in relation to their Motherland.

The need for the formation of patriotism is declared in many state programs, regulatory and legal documents, scientific and popular publications devoted to the problem of the formation and development of a young person's personality. The relevance of the problem of forming a sense of patriotism among Ukrainians is enshrined in the adopted Concept of the State Targeted Social Program of National- Patriotic Education for the Period Until 2025" (October 9, 2020, No. 1233-r).

A special place in this program is devoted to patriotic education of Ukrainian youth. Youth have always been the vanguard of society in the struggle for socioeconomic and political transformations. And the security and well-being of our country largely depends on the ideas and values that determine the patriotic and civic attitudes of Ukrainian youth.

Keywords: patriotism, feelings of patriotism, patriotic attitudes, factors of patriotism, values, Ukrainian youth.



Вступ

Постановка проблеми. Із самого початку існування людства проблема приналежності до відповідної спільноти була перш за все актуальна для забезпечення їх виживання.

Сила сім'ї, а потім - міцність племені - залежала значною мірою від готовності та бажання його членів працювати та інколи ризикувати життям заради інтересів громади. З розвитком соціальних наук це явище стало предметом розгляду філософії, політології, соціології, психології - ще до того, як це було названо «патріотизмом».

Давньогрецькі мислителі Платон та Арістотель надавали великого значення вивченню проблеми взаємовідносин суспільства, держави та людей. Платон наголошував на тому, що створити державу задля задоволення особистих потреб людей поодинці - неможливо. Арістотель сказав, що держава повинна виховувати своїх громадян на основі моральних чеснот. Представники філософської течії стоїцизму вважали, що людина повинна брати участь у житті власної держави, якщо це не призводить до аморальних вчинків [2, с.16].

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Розглядалася проблема взаємовідносин особистості та держави у працях мислителів Нового часу (Дж. Локк, Т. Гоббс, Ж.-Ж. Руссо, Г. Гроцій, Б. Спіноза).

Держава була своєрідною угодою між людьми, які змушені були перейти від природного стану, який не забезпечував належного захисту до громадянського. У цьому контексті патріотизм є посилюючим фактором зміцнення суспільного устрою та відповідно підвищення ефективності захисту з боку держави.

Мета статті - здійснити практичний аналіз соціально-психологічних чинників формування патріотичних настроїв української молоді.



Виклад основного матеріалу

Патріотизм як наукова проблема досліджується дослідниками відповідно до різних історичних, соціально-політичних, економічних умов, а також залежно від сформованих поглядів і під впливом різних вироблених факторів особистої суспільної позиції, у тому числі стосовно своєї Батьківщини [1]. Різноманітність підходів до розуміння патріотизму в дослідницькій літературі можна розділити на відповідні напрямки.

Найпоширенішими є погляди та судження, що визначають патріотизм як піднесене почуття любові до Батьківщини, яке значною мірою обумовлене концепцією терміну «патріотизм» [3]. Цей напрямок називається «піднесено-емоційним», звичайно, характеризується фіксацією певного позитивного, часто вираженого полум'яного ставлення до Батьківщини, обмежене головним чином рівнем емоційного відображення, що проявляється в абстрактній формі любові до природи, рідної оселі, рідної території, дитинства тощо. Це розуміння патріотизму визнають більшість осіб, в тому числі представники творчої інтелектуальної еліти.

Наступний підхід також заснований на розумінні патріотизму як єдиного цілого найвищого, найважливішого почуття. Але разом із емоційною стороною цей напрямок також включає момент діяльності. Сила патріотичного почуття не обмежується глибиною і величчю любові до Батьківщини і спонукає суб'єкта до активних дій, вчинків на благо своєї Батьківщини.

Цей вид діяльності є не просто вимогою до справжнього патріотизму, але й і його критерієм. Від внеску людини, групи у державні справи, наскільки та чи інша діяльність відповідає завданням її процвітання, зміцнення, розширення можливостей, - залежить ступінь патріотизму та ступінь його прояву у певного суб'єкта. Відмітна риса цього напряму - це необхідність реалізації патріотизму через конкретні дії, вчинки в інтересах Батьківщини, що дозволяють нам називати її «активною та діяльнісною».

У третьому напрямку патріотизм розглядається як соціальне явище, зміст і природа яких багато в чому визначається особливостями історичного розвитку суспільства, держави, політики її правлячої еліти. В умовах жорсткої та впорядкованої діяльності радянської соціальної системи патріотизм відіграв роль однієї з головних його ідейних основ, був одним з основних галузей виховання для підростаючого покоління. Пізніше, наприкінці 60-х - на початку 80-х років ХХ ст., в деяких соціальних науках, особливо філософській, чітко вироблена точка зору, згідно з якою патріотизм вивчався як явище суспільної обізнаності. З середини 80-х років ХХ століття тенденція до розуміння «патріотизму» почала закріплюватися як одне із явищ духовного життя суспільства. В деяких напрацюваннях патріотизм розглядався в контексті розвитку національної історії як прояв специфічних особливостей ментальності, психіки різних спільнот тощо [1].

У цьому контексті патріотизм можна визначити як складне, багатогранне явище соціального життя, особливо його духовної царини, яка на переломному етапі розвитку має великий потенціал для відродження суспільства.

Четвертий напрямок характеризується тим, що держава розглядається як об'єкт патріотизму, тому його можна назвати «державним патріотизмом».

П'ятий напрямок є певною мірою альтернативою попереднього. Їхні представники розкривають суть патріотизму як нерозривного зв'язку з людиною, яка представляє для них найвищу цінність. Цей напрямок можна назвати «особистим патріотизмом». На відмінну від попереднього напряму, який розглядає державу як головний об'єкт патріотизму, представники цього напрямку відводять першочергову роль саме особистості.

В останні роки Україна найбільш чітко окреслила і випробувала принципи патріотичного виховання. У третьому тисячолітті не просто засвоюється певною мірою система В. Сухомлинського, але також окреслюються конкретні типи почуттів патріотизм.

Сучасні аспекти військово-патріотичного виховання школярів оглянув М. Томчук. Враховуючи сьогоднішню реальність, вчений пропонує новітні технології для розвитку військових навичок у майбутніх солдатів.

На основі аналізу поточної ситуації він дійшов висновку, що більшість молодих людей не бажає проходити військову службу. Ефективні засоби патріотичного виховання учнів простежуються у педагогіці Заслуженого працівника освіти України В. Каюкова. Беручи до уваги українську ментальність він перевірив певну систему реалізації козацьких прийомів військово-патріотичного виховання. Проте в аналізованих поглядах і в теорії, і на практиці не існує чіткої системи форм і методів патріотичного виховання школярів [2, с.5].

На думку В.А. Кротюка, конкретизація найважливіших теоретичних основ патріотизму для його повного розуміння зводиться до наступних настанов:

-Патріотизм виникає особливо тоді, коли ми розглядаємо його походження, і розвивається як почуття, яке дедалі більше соціалізується та збагачується інтелектуально-етичним змістом;

-усвідомлення вищого розвитку почуття патріотизму пов'язане з його ефективністю, яка особливо проявляється в активній соціальній поведінці;

-Патріотизм, як глибоко соціальне явище, не є природою не тільки є певною стороною суспільства, але й джерелом його існування та розвитку, атрибутом життєздатності, а іноді і виживання суспільства;

-одним із характерних проявів патріотизму є принцип державності, що відображає особливості історичного розвитку нашого суспільства, найважливішим фактором якого була держава як відносно самодостатня сила.

На сучасному етапі розвитку українського суспільства відродження патріотизму визначається найважливішою умовою відродження української державності;

-головним суб'єктом патріотизму є особистість, переважним соціально- моральним завданням яких є реалізація своєї історичної, культурної, національної, духовної приналежності до країни-матері як найвищого принципу, що визначає сенс і стратегію людського життя, повного високого призначення служіння Батьківщині;

-справжній патріотизм - у його духовності. Патріотизм як піднесені почуття, незамінна цінність та джерело, головний суспільний мотив діяльності, що найбільш повно проявляється в індивіда, соціальної групи, яка досягла найвищого рівня духовного, етичного та культурного розвитку. Правдивий, духовний патріотизм за своєю суттю передбачає безкорисливе та безумовне служіння Вітчизні [1].

Для перевірки поставленої мети використовувався комплекс психологічних методів і методик збору та обробки даних.

Для виявлення особливостей патріотичних настроїв української молоді використовувалася авторська анкета «Патріотичні настрої».

Питання анкети виявляють п'ять аспектів патріотизму випробуваного:- патріотична самоідентифікація випробуваного; - відображення в настрої випробуваного змісту поняття «Вітчизна» (Батьківщина); - психологічні особливості прояву патріотизму випробуваного (в емоціях, в поведінці, у вольових проявах); - соціальні детермінанти формування патріотичного настрою випробуваного; - демографічні особливості випробуваного.

Для діагностики задоволеності якістю життя особистості був використаний опитувальник Еліота (в адаптації Н.Е. Водопьянова).

У зарубіжній психології при визначенні психологічного (душевного) благополуччя широко використовується поняття «якість життя», що представляє собою суб'єктивне переживання задоволеності персональним життям. Воно співвідноситься: задоволеність самореалізації особистості із її психологічним здоров'ям.

Опитувальник для оцінки якості життя був розроблений в Інституті медицини стресу США в 1993р. Еліотом. Опитувальник заснований на екзистенціальному підході до життєвих стресів. У першоджерелі він складається з 40 категорій, які оцінюють індивідуальне сприйняття стресової напруги за шкалою від 1 до 9 балів. Чим вища задоволеність з кожної категорії оцінки, тим нижче рівень екзистенціального стресу. В результаті підраховується сумарний індекс якості життя (ІКЖ), який розглядається як суб'єктивна задоволеність в самоактуалізації особистісних ресурсів для подолання життєвих і робочих стресів.

В результаті адаптації та валідності опитувальника Еліота з нього були вилучені чотири питання, що викликають в українських респондентів нерозуміння або відторгнення. Запропонований варіант опитувальника містить 36 питань, що відносяться до задоволеності в наступних категоріях індивідуального життя:

* робота,

*особисті досягнення,

* здоров'я,

* спілкування з близькими людьми,

* підтримка (внутрішня та зовнішня - соціальна),

* оптимізм, * напруженість (фізичні та психічні скарги),

* самоконтроль,

* негативні емоції (настрій).

Таким чином, питання згруповані за 9-ма шкалами.

Для діагностики життєвих цінностей використовували опитувальник «Морфологічний тест життєвих цінностей» В.Ф. Сопова, Л. В. Карпушина.

Методика виникла в результаті використання та подальшого вдосконалення методики І.Г. Сеніна. Основною діагностичною конструкцією МТЖЦ є кінцеві значення. Список життєвих цінностей: саморозвиток, духовне задоволення, (дотримання моральних принципів), реалізація творчості, активність у соціальних контактах, особистий престиж (визнання суспільством, значимість), достатня фінансова забезпеченність, успішність, збереження власної індивідуальності (унікальність, незалежність, самостійність).

Кінцеві цінності реалізуються по-різному і в різних сферах життя. Сфера життя розуміється як соціальна сфера, в якій здійснюється діяльність людини. Важливість тієї чи іншої сфери життя для різних людей різна: професійне становлення; освіта; сімейне життя; громадська діяльність; захоплення; фізична активність.

Опитувальник включає шкалу надійності прагнення людини до соціального схвалення своїх дій. Ця шкала, базується на опитувальнику американських психологів Дугласа П. Кроуна та Девіда А. Марлоу; це дозволяє нам, по-перше, виявити ступінь людської залежності від інших людей і, по-друге, дати людині відповідь на бажану систему, затверджену всіма соціальними цінностями, або їх індивідуальних систем життєвих цінностей. Чим вищий результат, тим ймовірніша поведінка досліджуваного (на словесному рівні) відповідає затвердженій вибірці.

Далі підсумовуються бали відповідей за ключем. Так ми отримуємо перші результати тестування. У шкалі надійності знак повинен враховуватися при розрахунку. Усі відповіді зі знаком мінус обернені. Якщо випробуваний балів у відповідь на твердження за шкалою надійності, це відповідає 1 балу. Якщо суб'єкт встановлює 1 бал за твердження з від'ємним значенням, це відповідає 5 балам.

Запропоновані цінності належать до різних груп: духовні та моральні цінності, а також егоїстичні та престижні (прагматичні). Це концептуально важливо при визначенні спрямування особистості чи групи. До перших належать: саморозвиток, духовна радість, творчість та активні соціальні контакти, що відображають моральну та ділову злагодженість. Відповідно, до другої підгрупи цінностей належать: престиж, досягнення, фінансовий стан, збереження індивідуальності. Вони в свою чергу відображають егоїстичну та престижну спрямованість особистості.

Для діагностики смисложиттєвих орієнтацій був використаний опитувальник «Тест смисложиттєвих орієнтацій» Д.А. Леонтьєва.

Тест смисложиттєвих орієнтації є адаптованою версією тесту «Мета в житті» Джеймса Крамбо і Леонарда Махоліка. Методика була розроблена авторами на основі теорії прагнення до смислу і логотерапії Віктора Франкла.

Інша, вітчизняна версія тесту свідомості життя була розроблена і адаптована Д.А. Леонтьєва в 1986-88 рр.

У методиці Д.А. Леонтьєва 20 пар протилежних тверджень. При заповненні опитувальника випробуваний повинен вибрати одне з двох тверджень і відзначити значимість для нього вибору в балах 1, 2, 3 за семибальною симетричною шкалою (3 2 1 0 1 2 3).

При обробці пункти 1,3,4,8,9,11,12,16,17. методики переводяться в зростаючу шкалу (1 2 3 4 5 6 7), і пункти 2, 5, 6, 7, 10, 13, 14, 15, 18, 19, 20 переводяться у спадаючу шкалу (76 5 43 2 1).

Після цього підсумовуються бали асиметричних шкал, за відповідними позиціями, зазначеним випробуваним.

Загальний показник ОЖ - всі 20 пунктів тесту;

Шкала 1 (Цілі в житті) - оцінює наявність або відсутність в житті випробуваного цілей у майбутньому, які надають життю змістовоності та смислу.

Шкала 2 (Процес життя, або інтерес і емоційна насиченість життя)- оцінює, чи сприймає випробовуваний сам процес свого життя як цікаве, наповнене змістом.

Шкала 3 (Результативність життя, або задоволеність самореалізацією)- оцінює пройдений відрізок життя, продуктивність і осмисленість прожитої частини життя.

Шкала 4 (Локус контролю-Я) - випробовуваний оцінює себе як про сильну особистість, яка має достатню свободу вибору в досягненні своїх цілей.

Шкала 5 (Локус контролю-життя) - оцінює здатність випробуваного контролювати своє життя, вільно приймати рішення і втілювати їх у життя.

Для діагностики етнічної ідентичності особистості використовувалася «Методика оцінки позитивності і невизначеності етнічної ідентичності А.М. Татарка, Н.М. Лебедєвої».

Методика містить вісім питань, на які випробовуваний повинен дати диференційовану відповідь (1, 2, 3, 4, 5). Результати підсумовуються за ключем у дві шкали:

Перша шкала дозволяє оцінити емоційний компонент етнічної ідентичності, точніше, валентність (емоційну забарвленість) етнічної ідентичності. Оцінці підлягає ступінь позитивності етнічної ідентичності.

Друга шкала дозволяє оцінити, наскільки ясно респондент відчуває себе представником етнічної групи, ступінь повноти знань, уявлень про культурні та психологічні особливості власної групи. Питання, що становлять дану шкалу, спрямовані на оцінку ступеня невизначеності етнічної ідентичності респондента.

При обробці даних підраховується середнє значення за кожною шкалою. Шкали містять як зворотні, так і прямі запитання. Зворотні питання перед початком обробки підлягають перекодуванню.

На першому етапі використовували відповіді випробовуваних на питання анкети, проаналізували деякі уявлення про патріотизм наших піддослідних.

Проаналізувавши отримані результати та здійснивши їх математичну обробку, необхідно зазначити, що більше половини молодих людей у нашому дослідженні позиціонують себе патріотами Батьківщини (67,47%).

Однак усього лише третя частина патріотично налаштованих молодих людей (22,89%) з упевненістю вибрали відповідь «так» на перше питання анкети «Чи вваєш ти себе патріотом своєї Батьківщини?» Близько половини випробуваних (44,58%), не є абсолютно впевненими у своїх патріотичних почуттях. Це говорить про нестійкість патріотичного настрою. 32,53% молодих людей не вважають себе патріотами Батьківщини (табл.1). Як на наше переконання - цей показник потребує суттєвої роботи та відповідної корекції.



Таблиця 1

Результати відповіді на питання анкети «Чи вваєш ти себе патріотом своєї Батьківщини?» (у %)

Відповідь	К-ть відповідей
«Так, вважаю»	22,89%
«Не є абсолютно впевненим, але більше схиляюсь, що вважаю себе патріотом»	44,58%
«Ні, не вважаю»	32,53%

У таблиці 2 відображені результати обробки відповідей, що представляють у свідомості наших піддослідних такого важливого для визначення патріотизму особистості поняття як «Батьківщина». У варіантах відповідей на питання: «Що для Вас означає слово Батьківщина (Вітчизна)».

Родове розуміння «Батьківщини», пов'язане з кровними родичами, що живуть на певній території, представлено в чотирьох групах наших піддослідних

Розумінню «Батьківщини» як рідної землі, на якій ти виріс (відповідь «Рідна земля (селище, місто), де Ви виросли) відповідає високий відсоток відповідей випробовуваних у двох виділених групах («переконані патріоти» - 58%, «не впевнені, що патріоти» - 42%.

соціальний психологічний патріотичний молодь

Таблиця 2

Результати відповідей на питання: «Що для Вас означає слово Батьківщина (Вітчизна)»

Відповідь	К-ть відповідей
«переконані патріоти»	58%
«не впевнені, що патріоти»	42%

Найменше значення - в групі «переконання не патріоти». Відсутність прихильності до рідної землі узгоджується з космополітичною позицією певної кількості молодих людей, виявленої в ряді соціологічних досліджень.

Батьківщина - особливе культурне середовище (середовище проживання). Це почуття патріотизму пов'язане з прихильністю до своєї культури або до рідної громадянськості. Уява про Батьківщину як «культурне середовище, традиціії, близьких і дорогих людей» відзначено у всіх чотирьох групах випробовуваних («переконані патріоти» - 55%; «не впевнені, що патріоти» - 45%,) (табл. 3). Це говорить про значний потенціал культурних традицій України для формування образу Батьківщини, спираючись на який можна і потрібно виховувати патріотизм української молоді.

Таблиця 3

Результати відповідей на питання: «Уява про Батьківщину як «культурне середовище, традицііі, близьких і дорогих людей»

Відповідь	К-ть відповідей
«переконані патріоти»	55%
«не впевнені, що патріоти»	45%

Аналіз психолого-педагогічних досліджень показує, що опора на героїчне минуле Батьківщини (перемога у Великій Вітчизняній війні), гордість видатними досягненнями української науки і культури, опора на релігійні традиції є адекватною стратегією виховання патріотизму сучасної молоді.

Певний інтерес представляє аналіз вираженості вибору при відповіді на питання про розуміння слова «Батьківщина» (Держава, яке надає Вам певні права, але і накладає певні обов'язки (захист Батьківщини, служба на благо Вітчизни)). Таблиця 4 наочно демонструє невисокі показники, пов'язані з даними розумінням слова «Батьківщина»: «патріотів» (40%) і більш високі показники - «не патріотів» (60%).



Таблиця 4

Результати відповідей на питання про розуміння слова «Батьківщина»

Відповідь	К-ть відповідей
«патріот»	40%
«не патріот»	60%

Такий, парадоксальний на перший погляд, результат можна пояснити негативізмом, пов'язаним зі зниженням авторитету держави і влади у свідомості сучасного українця.

І, нарешті, остання таблиця 5 відображає асоціації поняття «Вітчизна» з «нацією (сукупністю громадян), з якої Ви себе ідентифікуєте» в групах наших піддослідних. Дані відповіді наступні: «переконані патріоти» - 49%, «не впевнені, що патріоти» - 51% випробовуваних в групах. Таким чином, асоціація «Вітчизна - нація» представлена у двох групах випробовуваних, але незначно.

Таблиця 5

Результати відповідей на питання асоціації поняття «Вітчизна»

«нацією (сукупністю громадян'	,з якої Ви себе ідентифікуєте»
Відповідь	К-ть відповідей
«переконані патріоти»	49%
«не впевнені, що патріоти»	51%

Подальший аналіз пов'язаний з питанням в нашій анкеті (Чи виражається ваш патріотизм у любові до своєї Батьківщини?) (табл. 6).

Цікаво, що відповіді на дане питання приблизно на одному рівні в двох групах «переконаних патріотів» - 53%, «переконаих не патріотів» - 47%. Це говорить про пріоритет чуттєвого ставлення до Батьківщини, і вираженості любові до Батьківщини навіть у непатріотичної молоді.



Таблиця 6

Результати відповідей на питання «Чи виражається ваш патріотизм у любові до своєї Батьківщини?

Відповідь	К-ть відповідей
«переконані патріоти»	53%
«переконані не патріоти»	47%

У відповідях на запитання, «Чи вплинув навчальний заклад на становлення вашої патріотичної ідентичності та настрою?», в нашій вибірці займають такі відповіді (табл.7):

Таблиця 7

Результати відповідей на питання «Чи вплинув навчальний заклад на становлення вашої патріотичної ідентичності та настрою?»

Відповідь	К-ть відповідей
«переконані патріоти»	46%
«переконані не патріоти»	54%

Певний інтерес представляє аналіз вираженості відповідей (табл. 8), що відображають вплив засобів масової інформації на формування патріотичної ідентичності в групах випробовуваних («переконані патріоти» - 56%, «переконані патріоти» - 44%). Дані показники говорить про те, що засоби масової інформації можуть істотно впливати на велику групу молоді.

Таблиця 8

Результати відповідей на питання «Чи вплинули засоби масової інформації на ваші патріотичні настрої?»

Відповідь	К-ть відповідей
«переконані патріоти»	56%
«переконані не патріоти»	44%



Таким чином, цілком обґрунтованим є включення в «Державну програму «Патріотичного виховання громадян України», що включає: підготовку теле - і радіопрограм з обговорення проблем патріотичного виховання з вченими, представниками культури, педагогами, ветеранами праці та війни; розміщення в ЗМІ соціальної реклами; створення сайту інформаційного супроводу програм патріотичного виховання і т.д.

Наступним етапом аналізу є обговорення результатів дослідження соціально-психологічних детермінант формування патріотичних настроїв наших піддослідних. Таблиця 9 містить значущі відмінності в показниках компонентів ціннісних та смисложиттєвих орієнтацій, задоволеності якістю життя та етнічної ідентичності, проведені за допомогою за допомогою і-критерію Манна-Уїтні.

Результати порівняльного аналізу «патріотів» (випробовувані, які відповіли на запитання анкети «Чи вважаєте Ви себе патріотом своєї Батьківщини (Вітчизни)?» «Так» і «Скоріше так, ніж ні») і «не патріотів» (випробовувані, які відповіли на запитання анкети «чи вважаєте Ви себе патріотом своєї Батьківщини (Батьківщини)?» «Ні» і «Скоріше ні, ніж так») виявили істотні відмінності за показниками життєвих цінностей: «духовне задоволення», «позитивність етнічної ідентичності», «невизначеність етнічної ідентичності» і вік.

З результатів видно, що у «патріотів» значно вищі показники компонента життєвих цінностей «духовне задоволення». Можна сказати, що «духовне задоволення» - це цінність, яка характеризує орієнтацію людини на керівництво морально моральними принципами, перевага духовних потреб над матеріальними. Орієнтація людини на дану цінність втілюється в прагненні мати цікаву, змістовну роботу, отримання морального задоволення від самого процесу роботи, постійно пізнавати щось нове, прагнення до глибокого взаєморозуміння в сімейному житті.

Повертаючись до аналізу результатів анкетних даних необхідно згадати, що в групах «переконаних патріотів» і «тих, хто вагається» дуже високі показники асоціацій слова «Батьківщина» з культурним середовищем, що характеризує орієнтацію на цінності української культури. Соціологічні дослідження так само показують, що, незважаючи на тривале культивування західних цінностей і «витравлювання» моральних основ, тісно пов'язаних в нашій культурі з православними традиціями, велика частина молоді не прийняла західні цінності та ідеали.

Звернемо увагу також на результати анкетних даних на запитання (Чи виражається Ваш патріотизм у відданності Батьківщині?) відбиває, на наш погляд, вольові та моральні аспекти ставлення людини до Батьківщини (табл.9) зробили 75% - «переконані патріоти»; «переконання не патріоти» - 25%. Цей результат, вираженості морально- вольових аспектів патріотизму у «патріотів» у порівнянні з «не патріот» зміцнює впевненість у моральній основі патріотизму сучасної молоді.

Таблиця 9

Результати відповідей на питання «Чи виражається Ваш патріотизм у відданості Батьківщині?»

Відповідь	К-ть відповідей
«переконані патріоти»	75%
«переконані не патріоти»	25%

Відповідь на питання: «Держава, яка надає Вам певні права, але і накладає певні обов'язки (захист Батьківщини, службу на благо Вітчизни)» обрало мало «патріотів» (в середньому - 35%) і 65% «не патріот» (табл.10). Такий парадоксальний результат ми пояснили швидше негативними асоціаціями «Батьківщина-держава», що формуються в свідомості непатріотичної молоді.

Ще однією причиною, що спонукала нас виділити із загальної вибірки групи випробовуваних 18-23 років і 25-30 років те, щоб позначити специфіку соціально-психологічних детермінант патріотизму даних вікових груп, через те, що побутує думка: «Вважала себе патріотом до 20 років. Потім почала трудову діяльність, ставлення змінилося».

Таблиця 10

Результати відповідей на питання «Держава, яка надає Вам певні права, але і накладає певні обов'язки (захист Батьківщини, службу на благо Вітчизни)»

Відповідь	К-ть відповідей
«переконані патріоти»	35%
«переконані не патріоти»	65%

Стійкими чинниками патріотизму, в групі випробовуваних 18-23 роки, виділилися основні компонента: «власний престиж», «досягнення».

Можна припустити конфліктність, нестійкість спрямованості особистості патріотично налаштованих юнаків і дівчат 18 - 23 років, так як одночасно присутня висока вираженість духовних цінностей і прагматичних цінностей («власний престиж», «досягнення»).

Інша інтерпретація одночасно була присутня в ціннісній сфері «патріотів» підвищеного рівня гуманістичних і прагматичних цінностей в порівнянні з «не патріотами» - це ідеалістичне прагнення вчорашніх школярів поєднувати моральні принципи з досягненням високого становища в суспільстві в справі служіння Батьківщині.

Результати виявили так само більш низький рівень «задоволеності якістю життя - самоконтроль» у «патріотів», пов'язаний зі здатністю контролювати свою поведінку, самостійно приймати рішення і відповідально ставитися до їх виконання.

Для виявлення характеру взаємозв'язків, спрямованості і надійність взаємозв'язку «рівня патріотизму» і компонентів ціннісних орієнтацій, задоволеності якістю життя, етнічної ідентичності в групі випробовуваних 18-23 років проаналізуємо результати, що представлені в таблиці 11



Таблиця 11.

Таблиця значущих змін показників ціннісних орієнтацій, етнічної ідентичності після проведення тренінгу

	невизначеність етнічній ідентичності	позитивність етнічної ідентичності	матеріальне становище	соціальні контакти	духовне задоволення
Експери ментальна група	65	75	65	80	65
Контрольна група	50	75	85	85	70

Виявлені взаємозв'язки дозволяють стверджувати, що «рівень патріотизму» випробовуваних тим вищими, чим вищі цінності «духовне задоволення», «власний престиж» і «досягнення». У той же час «рівень патріотизму» монотонно негативно взаємопов'язаний з компонентами «особисті досягнення», «невизначеність етнічної ідентичності».

Дані результати підтверджують висновки про силу, спрямованості і достовірності взаємозв'язків «рівня патріотизму» з компонентами: «духовної задоволеністю», «позитивністю етнічної ідентичності» і «невизначеністю етнічної ідентичності» виявленими на загальній вибірці.



Висновки

Існують певні відмінності в соціально-психологічних детермінант формування патріотичного настрою молоді віку 18-23 років і 25-30 років.

В результаті становлення уявлень про світ і про себе в свідомості особистості формується індивідуальна система уявлень про сутність поняття «Вітчизна», патріотичні цінності, які проявляються в морально-вольових, чуттєвих і діяльнісних установках особистості.

Існують певні компоненти ціннісних орієнтацій та етнічної ідентичності, які виступають в якості соціально-психологічних детермінант патріотичної свідомості сучасної молоді. До них відносяться високий рівень ціннісної орієнтації особистості «духовне задоволення» і компонент етнічної ідентичності.

Ступінь вираженості патріотичної ідентичності особистості пов'язана з рівнем розвитку ціннісних орієнтацій «духовне задоволення» і «досягнення».

Важливими детермінантами формування патріотичного настрою української молоді віком 18-23 років є поєднання високого рівня духовних цінностей з високим рівнем прагматичних цінностей («власний престиж», «досягнення»), що характеризує ідеалістичні уявлення вчорашніх школярів про можливість в майбутньому поєднувати творчу високоморальну діяльність з досягненням високого положення в суспільстві. Якщо у патріотично орієнтованої молоді віком 18-23 років на ступінь вираженості патріотичної ідентичності впливають незадоволеність своїм життям в сьогоденні, але надія на самореалізацію в майбутньому, то для патріотично орієнтованої молоді віком 25-30 років на ступінь їх вираженості патріотичної ідентичності впливають сформованість планів на майбутнє і задоволеність підтримкою з боку оточуючих людей.



Література

1. Кротюк В. А. Сучасні концепції дослідження патріотизму [Текст] / В. А. Кротюк // Вісник Національного університету "Юридична академія України імені Ярослава Мудрого". Серія: Філософія, філософія права, політологія, соціологія. -Х.: Право, 2013,N 2013. №5(19).- С.52 - 58.

2. Петронговський Р. Р. Поняття «патріотизм» у гуманітарних науках [Текст] / Р. Р. Петронговський // Історія в середніх і вищих навчальних закладах України. - 2006.- № 1. - С. 2-6.

3. Тимошенко О. М. Національна ідея як головний фактор національного відродження України: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. філософ. наук: спец. 09. 00. 05 --Історія філософііі [Текст] / О. М. Тимошенко. - К., 2000. - 16 с.

4. Чернуха Т.М. До змісту понять «виховання», «патріотизм», «патріотичне виховання» [Текст] / Т.М. Чернуха // Матеріали VI Міжнародної науково-практичної конференції з питань патріотичного виховання молоді «Соціальний розвиток України та патріотичне виховання громадян» 18-19 жовтня 2012 р. - Запоріжжя, 2012. - с. 472-474



References

1. KrotjukЃCV. A. (2013). Suchasm копсерсії dosUdzhennja patriotizmu [Modem concepts of the study of patriotism]. Visnik Nacionalfnogo universitetu "Juridichna akademija Ukraini imeni Jaroslava Mudrogo”. Serija: FilosofijaЈ¬filosofija prava, politologijaЈ¬sociologija - Bulletin of the National University ''Law Academy of Ukraine named after Yaroslav the Wise”. Series: Philosophy, philosophy of law, political science, sociologyЃC5(19)Ј¬52 - 58 [in Ukrainian].

2. Petrongovs'kij, R. R. (2006). Ponjattja «patriotizm» u gumankarnih naukah [The concept of "patriotism" in humanities]. IstorijavserednihivishhihnavcharnihzakladahUkraHni- History in secondary and higher educational institutions of UkraineЃC1ЃC 2-6 [nUkramian].

3. Timoshenko, O. M. (2000). Nadonal'na Meja jak golovnij faktor nadonal'nogo YMrodzhennia Ukra.ini [The national idea as the main factor of the national revival of Ukraine]. Extended abstract of candidate ^Js thesis. K. [in Ukrainian].

4. Chernuha, T.M. (2012). Do zm^tu ponjat' «vihovannja», «patriotizm», «patriotichne vihovannja» [To the content of the concepts of "education"ЃC"patriotism"Ј¬"patriotic education"]. Proceedings from: Mizhnarodna naukovo-praktychna konferentsiia z pitan' patriotichnogo vihovannja molodl «Sodal'nij rozvitok Ukratai ta patriotichne vihovannja gromadjan» - The International Scientific and Practical Conference on Patriotic Education of Youth "Social Development of Ukraine and Patriotic Education of Citizens", (pp. 472-474). Zaporizhzhja [in Ukrainian].

Размещено на Allbest.ru

...