Становлення політико-правової активності молоді в Україні

Размещено на http://www.allbest.ru/

СТАНОВЛЕННЯ ПОЛІТИКО-ПРАВОВОЇ АКТИВНОСТІ МОЛОДІ В УКРАЇНІ

Олена Іваній

Abstract

ESTABLISHMENT OF POLITICAL AND LEGAL ACTIVITY YOUNG PEOPLE IN UKRAINE

Olena Ivanii

The article analyzes the formation of political and legal activity of youth in Ukraine. The main forms of youth political activity are characterized. Considerable attention is paid to the characteristics of the mechanisms and tools of youth participation in the formation and implementation of youth policy. On the basis of the analysis of the legal framework of youth policy, conclusions were made regarding the main trends and specifics of youth participation in political processes, which is expressed through the activities of various public organizations and movements.

The purpose of the publication is to study the process of formation of political and legal activity of youth in Ukraine and the role of the state in its formation and development.

The scientific novelty of the publication lies in the comprehensive analysis of political and legal activity of youth in Ukraine and its significance for political and socio-economic development.

Conclusions. Youth is a dynamic component of modern Ukrainian society. Since young people have to implement the reforms initiated by the state, the state, determining the ways of formation and development of society, focuses primarily on young people, whose potential and knowledge can become a guarantee of progressive development. The political and legal activity of youth is aimed at the formation of a young person who positions himself as a responsible person who respects the rights of other people; is tolerant of political, moral, aesthetic, worldview orientations and preferences; shows a desire for such forms and directions of activity that would consolidate social efforts, make the life of every person meaningful, civilized and promising; is active in the political and legal sphere.

Despite the difficult political, economic, and social situation in the country, the public structures of the youth movement are actively developing, preserving their historical traditions, roots, occupying an appropriate place in the political system of society and have now acquired a rather clear outline and certainty, which is due to the presence of support and the implementation of an active policy from the state and local authorities.

Keywords: political and legal activism, youth policy, youth, forms of political activism of youth

Анотація

У статті здійснено аналіз становлення політико-правової активності молоді в Україні. Охарактеризовано основні форми політичної активності молоді. Приділено значну увагу характеристиці механізмів та інструментів участі молоді у формуванні та реалізації молодіжної політики. На основі аналізу нормативно-правової бази молодіжної політики зроблено висновки стосовно основних тенденцій та специфіки участі молоді у політичних процесах, що виражається через діяльність різних громадських організацій та рухів. молодь політичний активність політика

Мета публікації полягає у дослідженні процесу становлення політико-правової активності молоді в Україні та ролі держави в її формуванні й розвитку.

Наукова новизна публікації полягає у комплексному аналізі політико-правової активності молоді в Україні та її значення для політичного й соціально-економічного розвитку країни.

Висновки. Молодь є динамічною складовою сучасного українського суспільства. Оскільки молодим людям належить реалізовувати започатковані державою реформи, то держава, визначаючи шляхи становлення і розвитку суспільства, орієнтується передусім на молодь, чиї потенціал і знання можуть стати запорукою прогресивного розвитку. Політикоправова активність молоді спрямована на формування молодої людини, яка позиціонує себе як відповідальну особу, що поважає права інших людей; толерантно ставиться до політичних, моральних, естетичних, світоглядних орієнтацій та уподобань; виявляє прагнення до таких форм і напрямків діяльності, які б консолідували суспільні зусилля, робили життя кожної людини змістовним, цивілізованим та перспективним; є активною в політико-правовій сфері.

Незважаючи на складну політичну, економічну, соціальну ситуацію в країні, громадські структури молодіжного руху активно розвиваються, зберігаючи свої історичні традиції, корені, займають відповідне місце у політичній системі суспільства і нині набули досить виразної окресленості та визначеності, що обумовлено наявністю підтримки й проведенням активної політики з боку держави й місцевої влади.

Ключові слова: політико-правова активність, молодіжна політика, молодь, форми політичної активності молоді

Постановка проблеми

Останні роки розвитку української державності актуалізували необхідність наукового осмислення та розробки принципів і механізмів оптимізації молодіжної політики з урахуванням вітчизняної специфіки, яка не зводиться до стандартизованого, уніфікованого набору інститутів і технологій, а залежить від соціально-економічних умов, від державного устрою, від політичної культури, від сформованих традицій сприйняття влади. У сучасній Україні йде пошук такої моделі, що адекватно відповідає інтересам влади, суспільства та молоді. Оскільки молодь є зацікавленим та активним гравцем, учасником перетворень, що відбуваються в країні, то для вироблення ефективних стратегічних пріоритетів у молодіжній політиці і використанні потенціалу інноваційної активності молоді на користь розвитку громадянського суспільства необхідна творча деконструкція традиційних моделей політико-правової активності молоді. Молодіжне середовище - це лабораторія, яка виробляє та апробовує невідомі раніше цінності, відносини, моделі поведінки, культурні норми та зразки Політологія: курс лекцій. Навчальний посібник. Тернопіль: Магнолія-плюс, 2004. 236 с..

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Різноманітні аспекти ролі молоді України в сучасних суспільних процесах досліджували В. Бебик Бебик В.М., Головатий М.Ф., Ребкало В.А. Політична культура сучасної молоді. Київ: А.Л.Д., 1996. С. 41-65., М. Білик Білик М. Особливості формування політичної культури сучасної молоді. Соціальна психологія: Український науковий журнал. 2008. № 4. С. 96-105., М. Головатий Головатий М.Ф. Молодіжна політика в Україні: проблеми оновлення. Київ: Наук. думка, 2005. 325 с., В. Головенько Головенько В.А. Український молодіжний рух у ХХІ ст. Київ: А.Л.Д., 1997. 158 с., О. Корнієвський Корнієвський О.А., Якушик В.М. Молодіжний рух та політичні об'єднання в сучасній Україні. Київ: Київське братство, 1997. 132 с., Л. Овдієнко Овдієнко Л.Н. Когнітивний компонент змісту політичної освіти у соціокультурному контексті. Наукові студії із соціальної та політичної психології: Зб. статей. 2002. Вип. 6 (9). С. 131-142., В. Перебенесюк Соціальні конфлікти і молодь: [монографія] / В.П. Перебенесюк, І.Е. Бекешкіна; [відп. ред. О.О. Яременко]. Київ: Наук. думка, 1994. 107 с., В. Ребкало Ребкало В.А., Тертичка В.В. Державна політика: аналіз та впровадження в Україні. Київ: УАДУ, 2002. 80 с., Н. Черниш Черниш Н.Й. Соціологія молоді: Конспект лекцій. Київ: ІЗМН, 2003. та ін. До проблематики політичної активності молоді зверталися такі зарубіжні вчені, як: Г. Алмонд Almond Gabriel. Comparative Political Systems. URL: http://www.jstor.org/pss/2127255, П. Бурдьє The Inheritors: French Students and Their Relations to Culture. University of Chicago Press, 1979. URL: http://ifile.it/9yo7v8b, Є. Вятр Вятр Е.Й. Социология политических отношений. Москва: Прогресс, 1979. 464 с., Р. Роуз Rose Richard (ed.). Electoral Participation. A Comparative Analysis. Beverly Hills-London, Sage Publications, 1980, pp. 358 (s.p.). та інші.

Серед вітчизняних науковців слід виділити, В. Горбатенка Політологічний енциклопедичний словник / Упорядник В.П. Горбатенко; За ред. Ю.С. Шемшученка, В.Д. Бабкіна, В.П. Горбатенка. 2-е вид., доп. і перероб. Київ: Генеза, 2004. С. 367., В. Капіцина Капицын В.М. Социальная политика и право: сущность и взаимозависимости. Российский журнал социальной работы. 1998. № 7. С. 1-16., А. Карнаух Карнаух А. Проблеми молодіжної політики в сучасній Україні. Політичний менеджмент. 2005. № 4. С. 63-69., О. Каретну Каретна О.О. Політична активність молоді як чинник становлення незалежності. Актуальні проблеми політики: зб. наук. пр. Одеса: Фенікс, 2013. Вип. 48. С. 208-217., В. Кулік Кулік В. Молода Україна: сучасний молодіжний рух та неформальна ініціатива. Київ: Центр дослідження проблем громадянського суспільства, 2000. 460 с., Н. Паніну Паніна Н. Молодь України: структура цінностей, соціальне самопочуття та морально психологічний стан за умов тотальної аномії. Соціологія: теорія, методи, маркетинг. 2001. № 1.

С. 41-48., Н. Юрій Юрій Н.М. Молодь в політичній системі сучасного суспільства. Громадянський патріотизм і проблеми викладання україністики у вузах Одещини: Матеріали науково-практичної конференції. Одеса: Астропринт, 2001. С. 13-139., В. Якушика Якушик В.М. Типологізація молодіжних громадських об'єднань. Молодіжний рух та політичні об'єднання в сучасній Україні. 1997. Розд. 1, § 2. С. 12-28. й ін.

Проте саме комплексного дослідження становлення політико-правової активності молоді, які закріплені в державних і цільових програмах у цій сфері поки що не здійснено.

Виклад основного матеріалу

За результатами наукового пошуку визначено, що політико-правова активність особистості (або публічна активність громадянина) - це вияви дій, вчинків, поведінки громадянина, які можуть бути співвіднесені з закріпленими (встановленими) у суспільстві правовими нормами та спрямовані на розв'язання різноманітних проблемних ситуацій, пов'язаних із функціонуванням суспільства. Активність, таким чином, є формою реалізації системи прав, свобод та обов'язків людини, та є сутнісним виявом політико-правової свідомості Політологічний енциклопедичний словник / За ред. Шемчушенка. Київ: «Видавництво», 2001. С. 45-47..

Політико-правова активність може носити як конструктивний, так і деконструктивний характер Баранова Г.В. Формы проявления социально-политической активности, характер ее воздействия на развитие общества. Гуманитарные, социально-экономические и общественные науки. 2014. № 5-1. URL: https://cvberleninka.rU/article/n/formv-provavleniva-sotsialnc)politicheskov-aktivnosti-harakter-ee-vozdevstviva-na-razvitie-obschestva.

Конструктивними є наступні форми активності:

1. Ініціативна - заснована на ініціативі індивіда, його діяльності, або ж діяльності певних груп. Її метою є прийняття зміни для формування та розвитку громадянського суспільства, а також створення сприятливих умов для подальшої життєдіяльності Це участь: у передвиборчих кампаніях; електоральна; у формуванні органів державної влади; у діяльності громадських організацій; у референдумах.

2. Конструктивні соціальні мережі - активність проявляється через форми взаємодії з громадськістю: підписання петицій; написання соціально-важливих постів; коментування публікацій для їх поширення; публікація постів із певною проблематикою.

3. Утриманська - заснована на перекладанні вирішення проблем на інших суб'єктів: написання звернень до владних органів.

4. Демонстративна - виражається у формах імітації самостійної активності за рахунок інших людей чи проектів.

5. Соціальний протест - заснований на вираженні невдоволення: акції протесту; демонстрації; мітинги; пікети.

Деконструктивна активність характеризується негативними, конфліктними формами діяльності, результати якої мають часом непередбачувані, руйнівні наслідки, що дестабілізують суспільство та державу. Вона може проявлятися в активній та пасивній формах.

Активна форма заснована на активному прояві певних дій, з метою висловлення незгоди з певними діями чи подіями: бойкотування виборів; протестні акції, що призводять до конфліктних дій; силові страйки; блокування; голодування.

Пасивна форма заснована на відсутності ініціативності громадян при вирішенні будь-яких питань та прийнятті суспільно важливих рішень: байдужість у вирішенні важливих політичних питань; участь з примусу у вирішенні питань чи діяльності організацій; участь за звичкою без аналізу питання.

Форми політичної активності багато в чому задані самим устроєм політичної системи, рівнем її розвитку та можливістю відкрито відстоювати свої інтереси різним соціальним групам та верствам суспільства. Зростання задоволеності громадян політикою держави у різних сферах має зміцнювати позиції політичного класу та призводити до форм участі, виражених у більш менш явній підтримці чинного курсу. Навпаки, непопулярні рішення призводять до зростання невдоволення, поповнення опозиційних угруповань та, як наслідок, до протестних форм політичної участі.

Так, українське суспільство схильне пов'язувати надії на краще майбутнє з молодим поколінням, а прихід молоді у політику (за уявленнями - активної, освіченої, прогресивної) - з позитивними змінами в країні; зміну поколінь - з остаточним відходом від радянського способу мислення й підходів («доки не зміниться покоління - нічого не зміниться»). Згідно з Законом України «Про основні засади молодіжної політики», молодь - це молоді особи, громадяни України, іноземці та особи без громадянства віком від 14 до 35 років, які перебувають в Україні на законних підставах Про основні засади молодіжної політики: Закон України. Відомості Верховної Ради України. 2021. № 28. Ст. 233..

Політико-правова активність молоді проявляється у молодіжних ініціативах у сфері демократизації та прав людини, у впровадженні соціальних інновацій, залученні молоді до волонтерської діяльності в організаціях громадянського суспільства на місцевому та національному рівнях, у підготовці молодіжних працівників з питань підвищення громадянської активності молоді тощо.

Нині в Україні склалося два основні напрями залучення молоді до організаційних форм політичної активності. Перший здійснюється через функціонування провладних структур залучення молоді та виражається переважно у формі участі-підтримки; другий - реалізується через опозиційні канали залучення, які орієнтують молодь на протестну участь.

Становлення та функціонування провладного політичного залучення можна пов'язати з активізацією державної молодіжної політики та правотворчої діяльності. Нормативно-правова база молодіжної політики в незалежній Україні формувалася ще протягом 90-х років. (Декларація «Про загальні засади державної молодіжної політики в Україні» (1992 р.), закони України «Про сприяння соціальному становленню та розвитку молоді в Україні» (1993 р.) та «Про молодіжні та дитячі громадські організації» (1998 р.), тому має ознаки й недоліки пострадянського сприйняття ролі і реалій життя молодих громадян. Часи змінилися, виникли нові виклики і потреби, з'явилося багато нового - молодіжні працівники, молодіжні центри, вуличні культури.

У пострадянському законодавстві також не було багатьох речей, які закріплені у Європейській хартії про участь молоді в муніципальному та регіональному житті (1992 р.). У преамбулі Хартії зазначається, що активна участь молодих людей в ухваленні рішень і діяльності на місцевому і регіональному рівнях має важливе значення, якщо ми хочемо побудувати більш демократичне, солідарне і процвітаюче суспільство. Адже місцеві органи влади, які є найближчими до молоді, відіграють дуже важливу роль. При цьому вони можуть забезпечити для молоді можливість не тільки познайомитися з принципами демократії та громадянства, але й практикувати їх.

З метою удосконалення системи функціонування вітчизняної молодіжної політики, методів та інструментів її реалізації і закріплення європейських підходів до молодіжної політики було прийнято Закон України «Про основні засади молодіжної політики», який набув чинності 22.05.2021 р. Про основні засади молодіжної політики: Закон України. Відомості Верховної Ради України. 2021. № 28.

Згідно зі ст. 5 участь молоді у формуванні та реалізації молодіжної політики забезпечується шляхом врахування позиції молоді під час прийняття рішень, що стосуються молоді, залучення суб'єктів молодіжної роботи до реалізації молодіжної політики. Текст цього Закону України написано у тісній співпраці та за участі молоді Реформування молодіжної політики відповідно до сучасних запитів молоді та держави. Щорічна доповідь Президентові України, Верховній Раді України та Кабінету Міністрів України про становище молоді в Україні (за підсумками 2012-2021 років). Київ: ТОВ «Ройлайд», 2021. С. 19..

Законом передбачено діяльність Національної молодіжної ради України Національна молодіжна рада України. URL: https://nvcukraine.org/, яка є громадською спілкою, що об'єднує більшість молодіжних громадських організацій в Україні.

Закон також передбачає створення консультативно-дорадчого органу - Національної ради з питань молоді, основними завданнями якої мають стати:

- сприяння забезпеченню координації дій органів виконавчої влади з питань формування та реалізації молодіжної політики;

- підготовка пропозицій щодо формування і реалізації державної молодіжної політики;

- визначення шляхів, механізмів та способів вирішення проблемних питань, що виникають під час реалізації державної молодіжної політики;

- сприяння підвищенню ефективності діяльності центральних та місцевих органів виконавчої влади у сфері молодіжної політики;

- сприяння удосконаленню нормативно-правової бази у сфері державної молодіжної політики;

- забезпечення координації, співпраці між центральними, місцевими органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування.

Молодіжні та дитячі громадські об'єднання отримали широкий спектр інструментів для повноцінної партнерської участі у формуванні та реалізації молодіжної політики, вирішенні питань власного інституційного розвитку.

Окрім цього закон урегульовує питання діяльності Українського молодіжного фонду. Згідно з документом, Фонд є бюджетною установою, що виконує спеціальні функції щодо сприяння реалізації завдань молодіжної політики, діяльність якої спрямовується та координується Міністерством молоді та спорту України. Діяльність Фонду має стимулювати розробку і впровадження сучасних проектів у сфері молодіжної політики, допомогти розвинути мережі молодіжних організацій, які дійшли б до кожної громади.

Таким чином, прагнення держави контролювати політичну активність молоді призводить до створення численних організаційних форм участі в політиці. Молодіжна робота здійснюється молодіжними працівниками з метою реалізації молодіжної політики, організації молодіжної роботи та створення умов для всебічної самореалізації молоді в різних сферах суспільного життя, розкриття її потенціалу, захисту інтересів та прав молоді. Органи місцевого самоврядування та місцеві органи виконавчої влади можуть створювати робочі місця для молодіжних працівників, у тому числі укладати з ними трудові договори/контракти для залучення їх до здійснення молодіжної роботи на підприємствах, в установах та організаціях комунальної форми власності.

Законом передбачено створення розгалуженої мережі молодіжних центрів, які по своїй суті є осередками практичної роботи з молоддю. Це унікальні установи, що сприяють розвитку молодих людей, громадянській освіті, популяризації здорового способу життя, волонтерства, молодіжному підприємництву, підвищенню рівня мобільності молоді тощо. Їх напрями роботи формуються відповідно до потреб та інтересів молодих людей конкретного населеного пункту.

Також запроваджено поняття молодіжних просторів, що можуть створюватись на базі закладів освіти, культури, охорони здоров'я, фізичної культури та спорту, підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності та підпорядкування й використовуватись з метою здійснення молодіжної роботи, зокрема організації змістовного дозвілля дітей та молоді, надання послуг з неформальної освіти, розвитку вуличних культур тощо. Такі молодіжні хаби, платформи та коворкінги успішно працюють у більшості обласних центрів України, активно розвиваються в маленьких містах і селах України. Щороку присуджується Премія Кабінету Міністрів України за особливі досягнення молоді у розбудові України, які сприяють розвитку молодіжних ініціатив на місцевому рівні.

З 2019 року діє громадська спілка «Національне українське молодіжне об'єднання», головним завданням діяльності якого є забезпечення максимального представництва різних груп молоді у формуванні та реалізації державної молодіжної політики відповідно до принципів Європейської хартії участі молоді. Воно сприяє розвитку молодіжної політики в Україні через розвиток громадянської освіти своїх членів і партнерів, підтримку їхньої громадянської активності, спільну адвокацію прав та інтересів молоді.

Ще одним із суб'єктів, який активно впливає на формування молодіжної активності є Рада з молодіжних питань, утворена як консультативно-дорадчий орган при Президентові України Указ Президента України «Про Раду з молодіжних питань» від 10.09.2021 р. № 462/2021. URL: https://www.president.gov.ua/documents/4622021-40073.

Застосування концептуально оновлених підходів і використання широкого кола інноваційних механізмів та інструментів роботи з молоддю за допомогою поширення найкращих практик останніх років, впровадження рекомендацій українських і міжнародних експертів, молодіжного сектору Ради Європи, використання досвіду молодіжної роботи країн ЄС, рекомендації ООН щодо підтримки молодих громадян в усіх сферах життєдіяльності передбачені Державною цільовою соціальною програмою «Молодь України» на 2021-2025 роки Про затвердження Державної цільової соціальної програми «Молодь України» на 2021-2025 роки та внесення змін до деяких актів Кабінету Міністрів України: Постанова Кабінету Міністрів України від 02.06.2021 р. № 579. URL: https://www.kmu.gov.ua/npas/prozatverdzhennva-derzhavnovi-cilovovi-socialnovi-programi-molod-ukravini-na 20212025-roki-tavnesennva-zmin-do-devakih-aktiv-kabinetu-ministriv-ukravini-579-020621. З метою раціонального використання ресурсів передбачено концентрацію зусиль на таких завданнях: підвищення рівня компетентностей молоді, зокрема громадянських; підвищення рівня культури волонтерства серед молоді; активізація залучення молоді до процесів ухвалення рішень; зміцнення соціальної згуртованості молоді, у тому числі шляхом здійснення обмінів молоддю в межах України та у партнерстві з іншими державами і міжнародними організаціями; виконання програм підготовки фахівців, які працюють з молоддю, зокрема програми «Молодіжний працівник»; забезпечення функціонування молодіжних центрів і державної установи «Всеукраїнський молодіжний центр»; сприяння створенню умов для розвитку спроможності інститутів громадянського суспільства для досягнення завдань Програми.

Крім того, указом Президента України схвалено Національну молодіжну стратегію до 2030 року Про Національну молодіжну стратегію до 2030 року: Указ Президента України від 12.03.2021 р. № 94/2021. URL: https://zakon.rada.gov.Ua/laws/show/94/2021#Text, що забезпечує створення додаткових можливостей для становлення, розвитку та підвищення рівня конкурентоспроможності молоді, реалізації її конституційних прав і свобод, утвердження у молодіжному середовищі здорового способу життя, сприяння ініціативі й активності молодих громадян в усіх сферах життєдіяльності суспільства та держави.

На залучення молоді до розбудови громадянського суспільства, заохочення суспільно активної молоді, підтримку та розвиток молодіжних ініціатив на місцевому та національному рівнях, співпрацю органів місцевого самоврядування та молоді спрямовані:

- гранти Президента України для обдарованої молоді;

- Премія Верховної Ради України за внесок молоді у розвиток парламентаризму, місцевого самоврядування, яка присуджується громадянам України, які є молоддю відповідно до закону, а також молодіжним, дитячим громадським об'єднанням, які активно сприяли процесам державотворення, розвитку парламентаризму та місцевого самоврядування, досягли значних результатів у вирішенні соціальних і правових питань;

- Премія Кабінету Міністрів України за особливі досягнення молоді в розбудові України, яка присуджується щороку двадцятьом лауреатам, особливі досягнення яких за попередній рік сприяють розвитку молодіжних ініціатив на місцевому рівні;

- національний конкурс «Молодіжна столиця України»;

- щорічний конкурс проєктів, розроблених молодіжними та дитячими громадськими організаціями, реалізація яких фінансується з державного бюджету.

Отже, українське законодавство забезпечує розвиток ініціативи та активності молоді в усіх сферах суспільного життя; розвиток молодіжного самоврядування; надає право створювати дитячі та молодіжні громадські організації; сприяє участі молоді у формуванні і реалізації державної молодіжної політики; сприяє залученню молоді до участі в роботі консультативно-дорадчих органів при органах виконавчої влади та органах місцевого самоврядування тощо.

Проте, не можна не визнавати той факт, що соціальні, політичні та економічні негаразди, воєнні дії в країні по-різному впливають на життя наших громадян. Для когось несправедливість, політичні чи економічні проблеми стають тим пусковим механізмом, що активізує комплекси просоціальної чи творчої мотивації та визначає зміст політико-правової активності. Для когось - навпаки - ті ж чинники викликають протестну мотивацію чи мотивацію руйнування та запускають процеси дезадаптації чи неконструктивної поведінки.

Тому другим напрямом залучення молоді до організаційних форм політичної активності, як зазначалося вище, є опозиційні шляхи, які орієнтують молодь на протестну участь, використовують інформацію негативного характеру для привернення уваги незадоволеної молоді до соціально-політичних проблем. Влада звинувачується в нездатності вирішити проблеми, що накопичилися, надалі висуваються пропозиції щодо виходу з кризи або примусу держави діяти в інтересах суспільства. Активістів провокують на прямі форми політичної участі - мітинги, ходи, масові флешмоби, одиночне пікетування тощо. При цьому опозиціонери не завжди приділяють належну увагу порядку узгодження цих акцій з органами влади, наполягаючи на конституційному праві громадян мирного протесту. У зв'язку з цим вони часто вступають у пряму конфронтацію з органами правопорядку.

Наша молодь стала не просто свідком, а й повноцінним учасником декількох соціальних революцій. Так, першим серйозним соціальним потрясінням стала так звана «Революція на граніті», коли в жовтні 1990 року студенти оголосили голодування та домоглися виконання своїх вимог від керівництва країни. У 20002001 роках відбулася серія протестних рухів, організована політичною опозицією у зв'язку з вбивством журналіста Георгія Гонгадзе та спрямована на відставку Президента Л.Д. Кучми й усіх керівників силових структур. У 2004 р. у країні відбулася Помаранчева революція (акції протесту, мітинги, пікети, страйки та інші акти громадянської непокори, що були викликані масовими фальсифікаціями президентських виборів 2004 р. на користь провладного кандидата В.Ф. Януковича, що призвели до повторних виборів Президента України), а в 2013-2014 рр. - Революція Гідності (протестні акції, спричинені протиправним розгоном мирної акції студентів та громадських активістів, що виступали проти відходу керівництва країни від курсу на Європейську інтеграцію). Усі ці події супроводжувалися «майданами» - протестами на головній площі країни - і по-різному сприймаються представниками різних поколінь: для когось це історія, а для когось - частина життя. Лише за два роки в Україні було зафіксовано більш ніж 328 тис. Євромайдан. URL: ДЦрзЄ/ик.'откіребіа.огд/'откі/Євромайдан масових заходів, пов'язаних із подіями Майдану. За оцінками експертів Чи стала Революція гідності рушієм розвитку громадянського суспільства - експертне опитування. URL: https://dif.org.ua/article/chi-stala-revolvutsiva-gidnosti-rushiem-rozvitkugromadvanskogo-suspilstva-ekspertne-opituvannva, Майдан дав суттєвий імпульс розвитку громадянського суспільства в Україні, відкрилися нові можливості розвитку.

Основним механізмом залучення молоді до опозиційних угруповань можна вважати привернення її уваги до різних соціально-економічних проблем через популяризацію альтернативних шляхів розвитку держави та суспільства.

Отже, сьогодні для молодих людей в Україні, здавалося б, відкривається все більше можливостей задовольняти свої інтереси та потреби, але одночасно ускладнюються й умови для такої самореалізації.

Сучасна демографічна та соціально-економічна криза, що проявляється у зниженні чисельності молоді та питомої ваги в загальній чисельності населення, наявності проблем з працевлаштування та забезпечення гідних умов праці молоді, зростанні рівня бідності й малозабезпеченості у період військового конфлікту, вимагає посилення уваги до формування й реалізації молодіжної політики в нашій країні.

Висновки

За результатами дослідження було встановлено, що молодь має здатність більш вільно, ніж люди середнього й похилого віку, висловлювати свої думки з політичних питань, співпрацюти з органами влади та брати участь у створених державою каналах мобільності, претендувати на статусні позиції та будувати кар'єру у політиці. Тому завдяки молоді проходить справжній бум молодіжних ініціатив, громадських рухів, стартапів та бізнесових ідей.

У періоди загострення політичних протиріч молодь перебуває в епіцентрі боротьби, активно підтримує представників радикальних політичних сил, голосно заявляє про себе, беручи участь у протестних мітингах, ходах, пікетах, тим самим впливаючи на політичні центри влади. На нашу думку, завдання молодіжної політики держави у цьому аспекті полягає в запобіганні радикалізації протестів, зокрема адекватним реагуванням на них, передбачаючи безпеку учасників заходів і враховуючи їхні інтереси.

Проаналізувавши нову нормативну базу, можна зробити висновок, що основною умовою прогресу в молодіжний сфері є необхідність узгодженої співпраці (за безпосередньої участі молоді) органів державної влади та місцевого самоврядування у партнерстві з інститутами громадянського суспільства, установами й закладами, що працюють з молоддю, молодіжними центрами, консультативно-дорадчими органами, органами учнівського та студентського самоврядування, міжнародними організаціями, молодіжними працівниками, представниками роботодавців і бізнесу.

Очевидно, що має бути спільне розуміння ефективних кроків та реформ у контексті молодіжної сфери для всіх державотворців: науковців, владних структур, виконавчих інституцій та власне молоді як повноцінного суб'єкта. Держава має сприяти підвищенню ролі молоді в суспільстві, підвищенню її політико-правової активності, набуття гідного місця в суспільстві.

References

1. Almond, Gabriel. Comparative Political Systems. URL: http://www.jstor.org/pss/2127255 [in English].

2. Baranova, G.V. (2014). Formy proiavleniia sotsialno-politicheskoi aktivnosti kharakter ee vozdeistviia na razvitie obshchestva [Forms of manifestation of social-political activity, the nature of its impact on the development of society]. Gumanitarnye sotsialno-ekonomicheskie i obshchestvennye nauki, 5-1 URL: https://cyberleninka.ru/article/n/formy-proyavleniya-sotsialnopoliticheskoy-aktivnosti-harakter-ee-vozdeystviya-na-razvitie-obschestva [in Ukrainian].

3. Bebyk, V.M., Holovatyi, M.F. & Rebkalo, V.A. (1996). Politychna kultura suchasnoi molodi [Political culture of modern youth]. Kyiv [in Ukrainian].

4. Bilyk, M. (2008). Osoblyvosti formuvannia politychnoi kultury suchasnoi molodi [Features of the formation of political culture of modern youth]. Sotsialna psykholohiia: Ukrainskyi naukovyi zhurnal, 4, 96-105 [in Ukrainian].

5. Chernysh, N.Y. (2003). Sotsiolohiia molodi [Sociology of youth]: Konspekt lektsii. Kyiv: IZMN [in Ukrainian].

6. Chy stala Revoliutsiia hidnosti rushiiem rozvytku hromadianskoho suspilstva - ekspertne opytuvannia [Did the Revolution of Dignity become a driving force for the development of civil society - expert survey]. URL: https://dif.org.ua/article/chi-stala-revolyutsiya-gidnostirushiem-rozvitku-gromadyanskogo-suspilstva-ekspertne-opituvannya [in Ukrainian].

7. Holovatyi, M.F. (2005). Molodizhna polityka v Ukraini: problemy onovlennia [Youth policy in Ukraine: problems of renewal]. Kyiv: Nauk. dumka [in Ukrainian].

8. Holovenko, V.A. (1997). Ukrainskyi molodizhnyi rukh u ХХІ st. [The Ukrainian youth movement in the 21st century]. Kyiv: A.L.D. [in Ukrainian].

9. Kapitsyn, V.M. (1998). Sotsialnaia politika i pravo sushchnost i vzaimozavisismosti [Social policy and law: essence and interdependence]. Rossiiskiizhurnalsotsialnoi raboty, 7, 1-16 [in Russian].

10. Karnaukh, A. (2005). Problemy molodizhnoi polityky v suchasnii Ukraini [Problems of youth policy in modern Ukraine]. Politychnyi menedzhment, 4, 63-69 [in Ukrainian].

11. Karetna, O.O. (2013). Politychna aktyvnist molodi yak chynnyk stanovlennia nezalezhnosti [Political activity of youth as a factor in the formation of independence]. Aktualni problemy polityky: zb. nauk. pr., 48, 208-217 [in Ukrainian].

12. Korniievskyi, O.A. & Yakushyk, V.M. (1997). Molodizhnyi rukh ta politychni ob'iednannia v suchasnii Ukraini [Youth movement and political associations in modern Ukraine]. Kyiv: Kyivske bratstvo [in Ukrainian].

13. Kulik, V. (2000). Moloda Ukraina: suchasnyi molodizhnyi rukh ta neformalna initsiatyva [Young Ukraine: modern youth movement and informal initiative]. Kyiv: Tsentr doslidzhennia problem hromadianskoho suspilstva [in Ukrainian].

14. Ovdiienko, L.N. (2002). Kohnityvnyi komponent zmistu politychnoi osvity u sotsiokulturnomu konteksti [The cognitive component of the content of political education in the sociocultural context]. Naukovi studii iz sotsialnoi ta politychnoi psykholohii: Zb. Statei, 6 (9), 131-142 [in Ukrainian].

15. Panina, N. (2001). Molod Ukrainy: struktura tsinnostei, sotsialne samopochuttia ta moralno psykholohichnyi stan za umov totalnoi anomii [Youth of Ukraine: structure of values, social well-being and moral and psychological state under conditions of total anomie]. Sotsiolohiia: teoriia, metody, marketynh, 1, 41-48 [in Ukrainian].

16. Politolohichnyi entsyklopedychnyi slovnyk (2004). [Political science encyclopedic dictionary] / Uporiadnyk V.P. Horbatenko; Za red. Yu.S. Shemshuchenka, V.D. Babkina, V.P. Horbatenka. Kyiv: Heneza [in Ukrainian].

17. Politolohichnyi entsyklopedychnyi slovnyk (2001). [Political encyclopedic dictionary]. K.: «Vydavnytstvo» [in Ukrainian].

18. Politolohiia: kurs lektsii (2004). [Political science: a course of lectures] Navchalnyi posibnyk. Ternopil: Mahnoliia-plius [in Ukrainian].

19. Rebkalo, V.A. & Tertychka, V.V. (2002). Derzhavna polityka: analiz ta vprovadzhennia v Ukraini [State policy: analysis and implementation in Ukraine]. Kyiv: UADU [in Ukrainian].

20. Rose Richard (ed.) (1980). Electoral Participation. A Comparative Analysis, Beverly Hills-London, Sage Publications [in English].

21. Sotsialni konflikty i molod (1994). [Social conflicts and youth] / V.P. Perebenesiuk, I.E. Bekeshkina; [vidp. red. O.O. Yaremenko]. Kyiv: Nauk. Dumka [in Ukrainian].

22. The Inheritors: French Students and Their Relations to Culture, University of Chicago Press, 1979. URL: http://ifile.it/9yo7v8b [in English].

23. Viatr, E.I. (1979). Sotsiologiia politicheskikh otnoshenii [Sociology of political relations]. Moskva: Progress [in Russian].

24. Yakushyk, V.M. (1997). Typolohizatsiia molodizhnykh hromadskykh obiednan [Typology of youth public associations]. Molodizhnyi rukh ta politychni obiednannia v suchasnii Ukraini, 1, 2, 12-28 [in Ukrainian].

25. Yevromaidan [Euromaidan]. URL: https://uk.wikipedia.org/wiki/GBpoMangaH [in Ukrainian].

26. Yurii, N.M. (2001). Molod v politychnii systemi suchasnoho suspilstva [Youth in the political system of modern society]. Hromadianskyipatriotyzm iproblemy vykladannia ukrainistyky u vuzakh Odeshchyny: Materialy naukovo-praktychnoikonferentsii, 136-139 [in Ukrainian].

Размещено на Allbest.ru