Демографічні процеси у взаємозв’язку із завданнями управління спортивно-оздоровчою сферою

Размещено на http://www.allbest.ru/

Демографічні процеси у взаємозв'язку із завданнями управління спортивно-оздоровчою сферою

Результати. Визначено пріоритетний напрям спортивно-оздоровчої сфери, що має бути спрямований на консолідацію зусиль всієї нації у боротьбі за здорове майбутнє, усталене сприйняття традиційних занять спортивно-рухової активності та популяризацію здорового способу життя. Розкрито завдання сфери управління спортивно-оздоровчою діяльністю, серед них: сприяння державній політиці у сфері спортивно-оздоровчої діяльності, планування, організація та контроль. Розкрито основні стратегічні цілі Міністерства охорони здоров'я України. Зазначено, що для виконання стратегічної цілі МОЗ України, а саме: підвищення тривалості життя населення, що особливо залежить від сфери розвитку фізичної культури та спорту, потребує використання індикаторів, що базуються на показниках демографічної статистики. Наголошено, що у напрямі підвищення тривалості життя населення України МОЗ України передбачає досягнення зменшення на 5% рівня показника смертності населення та збільшення на 5% очікуваного рівня показника тривалості життя. Результати обстеження домогосподарств за 2020 рік в Україні показали, що 50,5% населення вважають свій стан здоров'я добрим, 39,7% - задовільним, 9,8% - поганим.

Висновки. Дослідження показало, що чисельність постійного населення України значно скоротилася, при цьому структура статевого складу за 1991-2021 роки не змінилася. За останні тридцять років населення країни скоротилось на майже 20 відсотків, що пов'язано зі значним рівнем смертності. Наголошено, що здоров'я нації напряму залежить від ефективності функціонування спортивно-оздоровчої сфери. Зазначено, що такий стан та тенденції демографічних процесів в Україні викликають занепокоєння, які окреслюються низкою демографічних проблем. Визначено, що низький рівень доступності послуг спортивно-оздоровчої сфери України є свідченням потреби актуалізації питання підвищення рівня доходів громадян та фінансового забезпечення даного сектору економіки.

Ключові слова: спортивно-оздоровча діяльність, демографічні процеси, демографічні проблеми, завдання управління, МОЗ України.

Abstract

Таким чином, основна місія спортивно-оздоровчої сфери України своїм вектором розвитку торкається здоров'я майбутніх поколінь, що ставить її у взаємозалежність зі сферою охорони здоров'я та питаннями розвитку демографічних процесів. Основні завдання сфери управління спортивно-оздоровчою діяльністю наведено на рисунку 1.

Рис. 1. Завдання сфери управління спортивно-оздоровчою діяльністю

Джерело: сформовано автором на підставі [1]

Саме функціональний взаємозв'язок спортивної сфери з охороною здоров'я дає можливість досягти трьох стратегічних завдань, які ставить на сьогодні Міністерство охорони здоров'я України (рис. 2).

Рис. 2. Стратегічні цілі МОЗ України

Джерело: [2].

Третя стратегічна ціль МОЗ України, що зазначена на рисунку, особливо залежить від сфери розвитку фізичної культури та спорту. І саме третя ціль, у процесі аналізу етапів її досягнення, потребує використання індикаторів, що базуються на показниках демографічної статистики.

Зокрема у напрямі підвищення тривалості життя населення України, МОЗ України передбачає досягнення зменшення на 5% рівня показника смертності населення та збільшення на 5% очікуваного рівня показника тривалості життя.

Серед причин, що впливають на проблему тривалості життя, першою називають «незадовільна якість надання екстреної медичної допомоги на догоспітальному та госпітальному етапі» [2].

Щодо оцінки якості надання медичної допомоги, рівня її доступності та стану здоров'я населення, то необхідні дані містяться у щорічних статистичних збірниках «Самооцінка населенням стану здоров'я та рівня доступності окремих видів медичної допомоги». «Обстеження умов життя домогосподарств здійснюється на постійній основі починаючи з січня 1999 року, базується на загальноприйнятих міжнародних стандартах, одним з яких є періодичне оновлення мережі респондентів (в Україні - повна щорічна ротація), і відповідає сучасній соціо-демографічній та економічній ситуації в Україні» [3].

Згідно з результатами обстеження домогосподарств за 2020 рік в Україні 50,5% населення вважають свій стан здоров'я добрим, 39,7% - задовільним, 9,8% - поганим.

Звичайно, така оцінка є суб'єктивною, але дає можливість сформулювати висновок, що тільки половина населення України задоволена власним станом здоров'я. А решта населення потребує не тільки медичної допомоги, а й активізації спортивно- оздоровчої та рухової діяльності.

Згідно з результатами статистичних обстежень, у сільській місцевості населення має менший рівень доступності до медичних послуг. Те ж саме можливо стверджувати і про доступність до сфери фізичної культури та спорту. Проте, вимальовуються значні перспективи розвитку спортивно-оздоровчої інфраструктури у створених об'єднаних територіальних громадах в результаті адміністративно-територіальної реформи, а децентралізація фінансів передбачає можливість фінансового забезпечення даного напрямку на рівні громад і районів.

Так, наприклад, «у Фінляндії вп'ятеро збільшено фінансування спорту і втричі зменшено на медицину, бо вважається, що профілактика ефективніша за боротьбу з наслідками» [4].

Розвиток спортивно-оздоровчої інфраструктури на рівні ОТГ вважають надійними інвестиціями у майбутнє. Кожен із регіонів України вже має певні напрацювання в цьому напрямі, наприклад: «Запорізькій області є чим поділитися щодо обладнання спортивної інфраструктури. 2021 року було профінансовано 10 футбольних майданчиків, і 5 з них облаштовують в об'єднаних територіальних громадах. Використовувались кошти Федерації футболу України (50%), обласної субвенції за цільовою програмою розвитку фізичної культури та спорту (20% - по 300 тис. грн на об'єкт) і кошти громад (30%). Таке співфінансування - це фактор співвідповідальності, бо люди розуміють, що це їхні кошти, які варто витрачати на найнеобхідніше. Проте спортивна інфраструктура - це не тільки соціальна сфера, але й інвестування в розвиток. Наприклад, у Мелітополі із занедбаного стадіону зробили придатний для проведення змагань національного рівня. На змагання приїдуть сотні спортсменів, яких потрібно поселити, нагодувати. А це все - гроші, які може отримувати громада» [4].

Окрім інфраструктурної розбудови спортивно-оздоровчої сфери важливим є питання кадрового забезпечення. «Складність і неоднозначність проблем, які виникли в останній час у сфері фізичного виховання і спорту, вимагають розробки нових концептуальних підходів до формування системи кадрового забезпечення галузі, які дозволяють всебічно визначити нові тенденції, забезпечити відповідність кадрової політики державним інтересам у цій сфері та потребам ринку праці. В основі такого підходу лежить розробка стандартів фізкультурної освіти, які встановлюють вимоги до змісту, обсягу і рівня підготовки кадрів» [5].

На жаль, відсутні статистичні дані, що характеризували б доступність в цілому послуг спортивно-оздоровчої сфери, але можливо екстраполювати причини недоступності послуг медичної сфери і на спортивно-оздоровчу сферу, адже значна частка витрат домогосподарств України припадає на оплату житлово-комунальних послуг, товари харчування та першої необхідності, що формує постійні витрати. Після виплати цих постійних витрат у домогосподарствах залишається незначна сума коштів, які можуть бути спрямовані на оплату інших послуг або потреб спортивно-оздоровчої діяльності.

Низький рівень доступності послуг спортивно-оздоровчої сфери України є свідченням потреби актуалізації питання підвищення рівня доходів громадян та фінансового забезпечення даного сектору економіки.

Демографічна ситуація в Україні завжди викликала занепокоєння через переважання рівня смертності над рівнем народжуваності та від'ємне значення приросту населення. «Переважання смертності над народжуваністю, масштабна трудова міграція, старіння населення стали вже звичними явищами. І нині це багаторічне тло заважає розгледіти потужний виклик самому існуванню України та збереженню її ідентичності. Він формується останні кілька років унаслідок різкого погіршення демографічних показників навіть порівняно із ситуацією попередніх десятиліть. Насправді ж ідеться про загрозу, яка принаймні не поступається російській агресії чи економічним проблемам. На тлі руйнації традиційних сімейних зв'язків (стрімко зменшується кількість укладених шлюбів і, навпаки, більшає випадків розлучень) відбувається стрімкий обвал народжуваності. І хоча, на відміну від попередніх десятиліть, показники смертності залишаються на порівняно стабільному рівні та навіть падають, кількість новонароджених у 2019-му вже більш як удвічі поступається кількості померлих українців. Тільки за минулий рік чисельність населення країни внаслідок цього зменшилася майже на 252 тис. осіб. І ці втрати дедалі виразніше «компенсуються» імміграцією іншокультурного населення з віддалених країн. Однак на державному рівні немає адекватної реакції на демографічний виклик. Причому це стосується як попередньої влади, так і нової команди» [6].

За роки незалежності України чисельність населення невпинно зменшується (табл. 1).

Таблиця 1. Чисельність постійного населення України та структура статевого складу за 1991-2021 роки (на 1 січня)

Джерело: дані Державної служби статистики України [7].

За даними Державної служби статистики України чисельність постійного населення України значно скоротилась, при цьому структура статевого складу за 1991-2021 роки не змінилась. Необхідно зазначити, що за тридцять років населення країни майже скоротилось на 20 відсотків, що пов'язано зі значним рівнем смертності. Здоров'я нації напряму залежить від ефективності функціонування спортивно-оздоровчої сфери. Крім того, значного занепокоєння викликає стан та тенденції демографічних процесів в Україні, які окреслюються низкою демографічних проблем (рис. 3).

Серед основних демографічних проблем є низька народжуваність, висока смертність, найстаріше населення, низький коефіцієнт потенційної народжуваності та зміна віку народжуваності українки. Всі ці проблеми пов'язують з неефективністю функціонування спортивно-оздоровчої сфери.

Рис. 3. Перелік основних демографічних проблем

Джерело: [8].

Висновки та перспективи подальших розвідок

Визначено завдання сфери управління спортивно-оздоровчою діяльністю, серед них: сприяння державній політиці у сфері спортивно-оздоровчої діяльності, планування, організація та контроль. Розкрито основні стратегічні цілі Міністерства охорони здоров'я України. Зазначено, що для виконання стратегічної цілі МОЗ України, а саме підвищення тривалості життя населення, що особливо залежить від сфери розвитку фізичної культури та спорту, потребує використання індикаторів, що базуються на показниках демографічної статистики. Наголошено, що у напрямі підвищення тривалості життя населення України, МОЗ України передбачає досягнення зменшення на 5% рівня показника смертності населення та збільшення на 5% очікуваного рівня показника тривалості життя. Результати обстеження домогосподарств за 2020 рік в Україні показали, що 50,5% населення вважають свій стан здоров'я добрим, 39,7% - задовільним, 9,8% - поганим.

Дослідження показало, що чисельність постійного населення України значно скоротилась, при цьому структура статевого складу за 1991-2021 роки не змінилась. За останні тридцять років населення країни скоротилося на 20 відсотків, що пов'язано зі значною його смертністю. Наголошено, що здоров'я нації напряму залежить від ефективності функціонування спортивно-оздоровчої сфери. Зазначено, що такий стан та тенденції демографічних процесів в Україні викликають занепокоєння, які окреслюються низкою демографічних проблем. Визначено, що низький рівень доступності послуг спортивно-оздоровчої сфери України є свідченням потреби актуалізації питання підвищення рівня доходів громадян та фінансового забезпечення даного сектору економіки.

Список літератури

1. Положення про Всеукраїнський центр фізичного здоров'я населення "Спорт для всіх". URL: https://bit.ly/3h2XOWB

2. Стратегічні цілі КРІ МОЗ України 2019-2024. Міністерство охорони здоров'я України. URL: https://bit.ly/3JJf4ML

3. Статистичний збірник «Самооцінка населенням стану здоров'я та рівня доступності окремих видів

медичної допомоги у 2020 році». URL:

http://www.ukrstat.gov.ua/druk/publicat/katu/2021/zb/03/zbsnsz 20.pdf

4. Розвиток спорту в ОТГ як інвестиція. URL: https://decentralization.gov.ua/news/7911

5. Третьяков М.О., Лапичак І.Е. Стан професійних знань і вмінь студентів вищих навчальних закладів фізкультурного профілю. Теорія і практика фізичного виховання. 2004. №2. С. 42-49.

6. Крамар О. Чому демографічні виклики, які дедалі виразніше постають перед країною, не менш

небезпечні, ніж економічні чи політичні. 2019. Тиждень.пп. URL:

https://tyzhden.ua/Economics/233708

7. Державна служба статистки України URL: http://www.ukrstat.gov.ua/

8. Про впровадження заходів для протидії вимирання населення та для стимулювання демографічного відродження. Електронні петиції. Офіційне інтернет-представництво Президента України. URL: https://petition.president.gov.ua/petition/87130

9. Kramarenko I. Development of Educational and social Inclusion in Conditions of Social Transformation of Ukraine. Bridges/Tiltai. 2015. Том 72. №. С.83-89.

10. Kramarenko I. Social-economic and intellectual development of Ukraine: Regional and national aspect. Danish scientific journal. 2017. №1. С.20-28.

11. Irtyshcheva I., Stehnei M., Popadynets N., Bogatyrev K., Boiko Ye., Kramarenko I., Senkevich O., Hryshyna N., Kozak I., Ishchenko O. The effect of digital technology development on economic growth. International

Journal of Data and Network Science. 2021. Том 5. №1. С.25-36.

12. Melikh O., Irtyshcheva I., Bogatyrev K. Organizational and economic fundamentals of development of sports tourism in the system of management of sports and health activities. Baltic Journal of Economic Studies. 2019. Vol. 5, No. 5. рр.79-83.

13. Melikh O., Bogatyrev K., Irtyshcheva I. Conceptual approaches to the development of health-improving tourism. Baltic Journal of Economic Studies. 2019. Vol. 5, No. 2. рр.131-136.

References

1. Polozhennja pro Vseukrai'ns'kyj centr fizychnogo zdorovja naselennja "Sport dlja vsih" [Regulations on the All-Ukrainian Center for Physical Health "Sports for All"], available at: https://bit.ly/3h2XOWB.

2. Ministerstvo ohorony zdorovja Ukrai'ny [Ministry of Health of Ukraine] Strategichni cili KRI MOZ Ukrai'ny 2019-2024. [Strategic goals of the Ministry of Health of Ukraine 2019-2024], available at: https://bit.ly/3JJf4ML.

3. Statystychnyj zbirnyk «Samoocinka naselennjam stanu zdorovja ta rivnja dostupnosti okremyh vydiv medychnoi' dopomogy u 2020 roci» [Statistical collection "Self-assessment of the population's health status and the level of availability of certain types of medical care in 2020"], available at: http://www.ukrstat.gov.ua/druk/ publicat/kat_u/2021/zb/03/zb_snsz_20.pdf.

4. Rozvytok sportu v OTG jak investycija. [Development of sports in OTG as an investment], available at: https://decentralization.gov.ua/news/7911.

5. Tretyakov, M.O., Lapichak, I.E. (2004), Stan profesijnyh znan' i vmin' studentiv vyshhyh navchal'nyh zakladiv fizkul'turnogo profilju. [The state of professional knowledge and skills of students of higher educational institutions of physical culture], [Theory and practice of physical education], vol. 2, Pp. 42 -49.

6. Kramar Al. (2019). Chomu demografichni vyklyky, jaki dedali vyraznishe postajut' pered krai'noju, ne mensh nebezpechni, nizh ekonomichni chy politychni. [Why the demographic challenges facing the country are no less dangerous than the economic or political ones]. Week.ua, available at: https://tyzhden.ua/Economics/233708.

7. Derzhavna sluzhba statystky Ukrai'ny [State Statistics Service of Ukraine], available at: http://www.ukrstat.gov.ua/

8. Oficijne internet-predstavnyctvo Prezydenta Ukrai'ny [Official Internet Representation of the President of Ukraine] Pro vprovadzhennja zahodiv dlja protydii' vymyrannja naselennja ta dlja stymuljuvannja demografichnogo vidrodzhennja. Elektronni petycii'. [On the implementation of measures to combat population extinction and to stimulate demographic revival. Electronic petitions.], available at: https://petition.president.gov.ua/petition/87130

9. Kramarenko, I. (2015), “Development of Educational and social Inclusion in Conditions of Social Transformation of Ukraine”, Bridges/Tiltai. vol 72., part 1, pp.83-89.

10. Kramarenko, I. (2017), “Social-economic and intellectual development of Ukraine: Regional and national aspect”, Danish scientific journal, vol.1, pp.20-28.

11. Irtyshcheva, I., Stehnei, M., Popadynets, N., Bogatyrev, K., Boiko, Ye., Kramarenko, I., Senkevich, O., Hryshyna, N., Kozak, I., Ishchenko, O. (2021), “The effect of digital technology development on economic growth”, International Journal of Data and Network Science, vol. 5, part 1. С.25-36.

12. Melikh, O., Irtyshcheva, I., Bogatyrev, K. (2019), “Organizational and economic fundamentals of development of sports tourism in the system of management of sports and health activities”, Baltic Journal of Economic Studies, Vol. 5, part 5, рр.79-83.

13. Melikh, O., Bogatyrev, K., Irtyshcheva, I. (2019), “Conceptual approaches to the development of health-improving tourism”, Baltic Journal of Economic Studies, Vol. 5, part 2, рр.131-136.

Размещено на Allbest.ru