Особливості створення реінтеграційного середовища для ветеранів гібридної війни в умовах закладів вищої освіти

Размещено на http://www.allbest.ru

Національний університет «Чернігівська політехніка»

Особливості створення реінтеграційного середовища для ветеранів гібридної війни в умовах закладів вищої освіти

Захаріна Тетяна Іванівна кандидат педагогічних наук, доцент, завідувач кафедри соціальної роботи

Анотація

У статті розглядаються особливості створення реінтеграційного середовища для ветеранів на базі закладів вищої освіти. Здійснено аналіз наукових праць вітчизняних та зарубіжних науковців з метою виявлення недосліджених аспектів проблеми реінтеграції ветеранів. Мета дослідження полягає у виявленні особливостей створення реінтеграційного середовища у умовах закладів вищої освіти. Досягнення поставленої мети було здійснено за допомогою теоретичних методів дослідження.

У статті обґрунтовано важливість створення реінтеграційного середовища на основі середовищного та системного підходів. Обґрунтовано, що системний підхід дозволяє розглянути університетське середовище як платформу для консолідації зусиль всіх суб'єктів реінтеграційного середовища, які є складовими системи. Середовищний підхід, дозволяє розглядати заклади вищої освіти не тільки як освітнє середовище, де відбувається надання освітніх послуг, але і середовище, яке включає в себе соціальне, інформаційне, комунікативне, організаційне середовища. Виявлено структурні компоненти реінтеграційного середовища: освітня компонента, інформаційна компонента, формальна компонента, комунікаційна компонента, соціальна компонента, які і обумовлюють особливість створення реінтеграційного середовища і впливають на процес його функціонування. Визначено соціальні умови, які впливають на процес реінтеграції ветеранів і рівні на яких відбувається взаємодія ветерана: індивідуальний груповий, масовий. Зазначено, що при створення реінтеграційного середовища важливо враховувати регіональний та середовищний аспекти. Доведено, що особливістю створення реінтеграційного середовища на базі закладів вищої освіти є те, що заклади вищої освіти знаходяться в постійному динамічному розвитку і відповідають умовам сучасного розвитку суспільства. реінтеграційний ветеран освіта

Ключові слова: ветеран, реінтеграційне середовище, заклад вищої освіти, особливості реінтеграції, структурні компоненти реінтеграційного середовища.

Zakharina Tetiana Ivanivna PhD in Pedagogical Sciences, associate professor, head of the department of social work, Chernihiv Polytechnic National University

PECULIARITIES OF CREATION A REINTEGRATION ENVIRONMENT FOR VETERANS OF HYBRID WAR IN THE CONDITIONS OF HIGHER EDUCATION INSTITUTIONS

Abstract

The article considers the peculiarities of creating a reintegration environment for veterans on the basis of higher education institutions. The analysis of scientific works of domestic and foreign scientists has been carried out in order to identify unexplored aspects of the problem of reintegration of veterans. The purpose of the study is to identify the peculiarities of creating a reintegration environment in the conditions of higher education institutions. The goal has been achieved using theoretical research methods.

The article substantiates the importance of creating a reintegration environment based on environmental and systemic approaches. It is substantiated that the systemic approach allows considering the university environment as a platform for consolidating the efforts of all subjects of the reintegration environment, which are components of the system. The environmental approach allows us to consider higher education institutions not only as an educational environment where educational services are provided, but also as an environment that includes a social, informational, communicative and organizational environment. The structural components of the reintegration environment are identified: educational component, information component, formal component, communication component, social component, which determine the peculiarity of the creation of the reintegration environment and influence the process of its functioning. The social conditions that influence the process of reintegration of veterans and the levels at which veteran interaction occur: individual, group, mass ones have been defined. It is noted that when creating a reintegration environment, it is important to take regional and environmental aspects into account. It has been proven that the peculiarity of creating a reintegration environment based on higher education institutions is that higher education institutions are in constant dynamic development and meet the conditions of modern development of society.

Keywords: veteran, reintegration environment, higher education institution, peculiarities of reintegration, structural components of reintegration environment.

Постановка проблеми. В умовах неоголошеної війни перед українським суспільством постали виклики, які актуалізують наявні та породжують нові соціальні проблеми. Зростання чисельності людей, які потребують соціальної допомоги стає поштовхом до пошуку інноваційних підходів допомоги і підтримки клієнтів соціальної роботи. Інституційні суб'єкти, які існують в суспільстві розширюють спектр надання соціальних послуг і здійснюють пошук нових напрямів соціальної роботи з людьми, які опинилися в скрутних життєвих ситуаціях відповідно до викликів, які перед ними постали. Ветерани гібридної війни - це та категорія населення, яка потребує допомоги і підтримки в процесі повернення з зони бойових та реінтеграції до умов сучасного суспільства. Отриманий досвід в гібридній війні впливає на всі сфери життєдіяльності ветерани і знаходить своє відображення на його поведінкових реакціях. Повернення ветерани в сучасний соціум і його реінтеграція є викликом перед кожною громадою, оскільки досвід вирішення зазначеної проблеми в українському суспільстві відсутній, що і породжує актуальність порушеної проблеми. Пошук механізмів вирішення проблеми реінтеграції ветеранів, шляхом актуалізації всіх наявних ресурсів, які існують в суспільстві стає пріоритетним завданням Міністерства ветеранів України вцілому та кожної громади зокрема.

Значна роль в процесі реінтеграції ветеранів відводиться інституційним суб'єктам, які відіграють важливу роль в процесі реінтеграції ветеранів, зокрема освітній галузі, яка виступає не тільки освітнім середовищем, але і середовищем культурним, інформаційним, підтримуючим. В сучасних умовах, коли відбувається протистояння, що тривають на території України, освітня галузь, зокрема заклади вищої освіти, стають осередками розвитку громади.

Виклики, які постали сьогодні перед українським суспільством пов'язані із допомогою та підтримкою тих категорій населення, які мають значні проблеми, які пов'язані із повномасштабним вторгненням в Україну. До таких категорій клієнтів відносяться ветерани гібридної війни та члени їх сімей. Після участі у збройному конфлікті ветерани потребують допомоги і підтримки від громади. Тому актуальним на сьогодні є створення реінтеграційного середовища на базі закладів вищої освіти. Підтвердженням цього є зустріч Міністра освіти та науки України з міністеркою Міністерства ветеранів України 6 квітня 2023 року. Метою даною зустрічі було «обговорення створення регіональних центрів ветеранського розвитку на базі закладів вищої освіти, що сприятиме реінтеграції ветеранів війни [17].

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Надаючи характеристику освітнього середовища університету варто зазначити, що дана проблема розкривається в межах досліджень педагогічних наук, оскільки в освітньому середовищі відбувається формування особистості та нових у неї знань. Сучасні дослідження в яких розкрито особливості створення освітнього середовища орієнтовані на задоволення потреб і інтересів учасників освітнього процесу [11]. Створене освітнє середовище виступає чинником реінтеграційного впливу, оскільки виступає простором спільного буття, перетвореним усіма суб'єктами освітнього процесу в якому наявний комплекс можливостей для саморозвитку всіх причетних до освітнього середовища [13].

Науковий пошук в аспекті проблеми реінтеграції ветеранів здійснювався зарубіжними науковцями [3; 8; 9] оскільки країни в яких вони здійснюють наукові дослідження мають досвід участі у збройному конфлікті і досвід вирішення проблеми реінтеграції ветеранів. У вітчизняних працях проблема реінтеграції ветеранів порушується з меншою активністю, оскільки дана проблема знаходиться на етапі наукового пошуку та віднайдення шляхів її вирішення. Проте, проблема реінтеграції висвітлена в працях таких вчених як Т. Коленіченко [4], Т. Семигіної [10], В. Сметаняк [15]. В зарубіжних наукових працях проблема реінтеграції ветеранів розглядається через призму вирішення конфліктів, які виникають у ветеранів на рівні родини, друзів, кола побратимів. Процес реінтеграції пов'язаний із відновлення соціальних зв'язків ветерана у суспільстві [1]; із процесом адаптації до подвійної ідентичності цивільного і військового [2]; із подоланням стресових факторів, які виникають в процесі реінтеграції [5]. У вітчизняних наукових працях Т. Коленіченко [4], Т. Семигіної [10] проблема реінтеграції ветеранів розглядається через призму організації соціальної роботи на всіх рівнях життєдіяльності ветерана: індивідуальному, груповому та масовому.

Актуальність проблеми допомоги і підтримки ветеранів висвітлено в працях Т. Коленіченко [4], Т. Семигіної [10], Jennifer Ahern [1], Miranda Worthen [1], Jackson Masters [1], Sheri A Lippman [1]. Науковці акцентують свою увагу на проблемах, які виникають у ветеранів в процесі їх реінтеграції, на викликах, які постали перед соціальною роботою в період гібридної війни, на чинниках, які впливають на процес реінтеграції ветеранів. Проблема реінтеграції - це класична проблема в межах досліджень соціальної науки, оскільки потрібно створювати умови для процесу реінтеграції особистості з урахуванням чинників, які впливають на даний процес. З точки зору дослідників S. Currie, С. Кушнарьов [12], L.Resnik [9], T.Reistetter [8] особливість процесу реінтеграції ветеранів визначається відновленням ветерана до особистих та соціальних, гендерних ролей, у громаді та на робочому місці.

Аналіз згаданих досліджень дозволяє стверджувати, що проблема реінтеграції ветеранів в рамках процесу створення реінтеграційного середовища досліджується розрізнено, оскільки більшість науковців висвітлюють зазначену проблему відповідно до досвіду участі їх країни у збройному конфлікті, тобто простежується регіональний аспект в їх працях. Маловивченою залишається проблема реінтеграції ветеранів в українському суспільстві, зокрема створення реінтеграційного середовища в громаді через вивчення особливостей його створення, дослідження умов, які впливають на його функціонування. Ці причини зумовлюють актуальність дослідження, висвітленого у статті.

Мета статті полягає у виявленні особливостей створення реінтеграційного середовища для ветеранів на базі освітніх закладів.

Виклад основного матеріалу. Трансформаційні процеси, які відбуваються сьогодні в українському суспільстві впливають на кожну особистість та відображаються на формуванні в української нації нових ціннісних орієнтацій, світоглядних орієнтирів і компетентностей, які роблять особистість конкурентною на ринку праці, відповідно до нових вимог. Значна роль у подоланні викликів відводиться закладам вищої освіти, оскільки їх основним завданням є створення такого середовища, яке буде орієнтовано на всебічний розвиток особистості з метою дотримання умови безпечності та яке сприятиме задоволенню освітніх потреб освітнього середовища. Розуміння закладів вищої освіти як середовища, в якому над процесом його створення беруть участь усі суб'єкти освітнього процесу і тим самим створене середовище виступає чинником, який впливає на процес розвитку і самореалізації суб'єкта освітнього процесу [14].

Створення реінтеграційного середовища на базі закладів освіти є доречним на основі системного та середовищного підходів. Оскільки системний підхід дозволяє розглянути університетське середовище як платформу для консолідації зусиль всіх суб'єктів реінтеграційного середовища, які є складовими системи. Функціонування всіх складових системи дозволяє організувати процес реінтеграції ветеранів ефективно. На думку міністерки Міністерства у справах ветеранів України «створення регіональних центрів ветеранського розвитку на базі закладів освіти сприятиме реінтеграції ветеранів війни, через запуск системи соціального супроводу» [19]. Міністерка відзначила, що основною метою діяльності центрів ветеранського простору є «підвищення рівня конкурентоспроможності ветерана на ринку праці та запровадження підприємницьких ініціатив» [19].

Натомість середовищний підхід, дозволяє розглядати заклади вищої освіти не тільки як освітнє середовище, де відбувається надання освітніх послуг, але і середовище, яке включає в себе соціальне, інформаційне, комунікативне, організаційне середовища. Тобто, основними компонентами реінтеграційного середовища виступають такі компоненти: освітні, соціальні, інформаційні, комунікаційні та формальні. На мал 1 зображено середовище закладів вищої освіти у вигляді системи, як реінтеграційне середовище, в якому всі структурні компоненти відіграють важливу роль в процесі реінтеграції ветеранів.

Рис. 1 Компоненти реінтеграційного середовища Університету (системний підхід)

Заклад вищої освіти виступає як система, яка має структурні компоненти, які взаємопов'язані між собою та формують реінтеграційне середовище. Важливим компонентом реінтеграційного середовища є соціальне середовище, оскільки університет створює умови для формування нових соціальних контактів з метою формуванням соціальних зв'язків. Організація курсів професійної перепідготовки дозволяє в освітньому процесі сформувати нові соціальні зв'язки з тими людьми, які мають такий самий досвід, тобто відбувається формування спільноти в спільноті. Досить важливим є комунікативна компонента, оскільки комунікація у ветеранів після повернення із гібридної війни змінюється і причиною цьому є зміна ціннісних та життєвих орієнтацій ветерана. Тобто, комунікація набуває нового змісту - що раніше було важливим, наразі не є взагалі значущим для ветерана. Освітня компонента є важливою складовою освітнього процесу, оскільки в закладі вищої освіти відбувається формування компетенцій цивільних спеціальностей у ветеранів з подальшою перспективою успішного працевлаштування в цивільному житті. Не менш значущою є інформаційна компонента, яка надає можливість створити інформаційну мережу, в основі якої є ветеран. Складовими інформаційної мережі виступають державні та недержавні інститути, які надаються послуги ветеранам та членам їх родин. Отже, особливістю створення реінтеграційного середовища є взаємозв'язок всіх структурних компонентів реінтеграційного середовища, які сприяють ефективному процесу реінтеграції ветеранів.

Створення реінтеграційного середовища є важливим оскільки середовище впливає на життєдіяльність особистості і при його створенні важливим є розуміння того, хто буде включений в це середовище. Ми під середовищем розуміємо найближче оточення ветерана - друзі, рідні, побратими, тому важливим при створенні реінтеграційного середовища є включення їх найближчого оточення в процес реінтеграції. Підтвердженням даної думки є погляди О. Безпалько, яка розглядає середовище через призму психічного або предметного оточення особистості, яке не має зв'язку з діяльністю особистості або через призму впливу духовних та психічних чинників, які охоплюють всі сфери життєдіяльності особистості [16].

Створюючи реінтеграційне середовище на базі закладів вищої освіти, важливо враховувати виплив соціальних умов на його функціонування. Соціальні умови відображаються на всіх сферах життєдіяльності ветерана і обумовлюють його поведінкові реакції [18, C.146]. Визначені соціальні умови дозволять процес реінтеграції ветеранів розглядати на трьох рівнях: індивідуальному, груповому та масовому. На індивідуальному рівні відбувається соціальна взаємодія з родиною, друзями, батьками; груповий рівень пов'язаний із взаємодією на рівні громади; масовий рівень обумовлений впливом економічної, соціальної та політичної ситуації в країні.

Особливістю створення реінтеграційного середовища на базі закладів вищої освіти обумовлено тим, що заклади вищої освіти знаходяться в постійному динамічному розвитку і відповідають умовам сучасного розвитку суспільства. Реінтеграційне середовище в закладах вищої освіти визначається своєю сталістю і створюється з урахуванням потреб ветеранів. Особливістю створення реінтеграційного середовище є розроблення заходів, які відображають всі складові реінтеграційного процесу: професійна перепідготовка, соціальна, юридична та психологічна адаптація, працевлаштування.

Висновки

Заклади вищої освіти є провідними науковими установами, які створюють умови для соціального розвитку особистості. Вони є сталими і відповідають сучасним викликам, які існують в громаді. Створюючи реінтеграційне середовище, важливо враховувати регіональний та середовищний аспекти. Вплив зовнішніх чинників на заклади вищої освіти змушує університети трансформувати свою модель відповідно до потреб громади і створювати інформаційне, комунікативне, соціальне середовище для вразливих груп клієнтів. Саме тому, в сучасних умовах конкретність закладів вищої освіти визначається можливістю розвивати освітнє середовище, роблячи його підтримуючим для категорій населення, які потребують підтримки, тобто ветеранів гібридної війни.

Література

Ahern J., Worthen M., Masters J., Lippman S., Ozer E., Moos R. The challenges of Afghanistan and Iraq veterans' transition from military to civilian life and approaches to reconnection. PloS ONE. 2015. 10 (7). URL: https://doi.org/ 10.1371/journal.pone.0128599 (дата звернення: 14.09.2022).

Burkhart L., Hogan N. Being a female veteran: a grounded theory of coping with transitions. Soc WorkMentHealth. 2015. 13(2):108-127. URL: https://doi.org/10.1080/15332985 .2013.870102 (дата звернення: 14.09.2022).

Johnson, D. R., Feldman, S. C., Southwick, S. M., and Charney, D. S. The concept of the second generation program in the treatment of post-traumatic stress disorder among Vietnam veterans. Trauma. Stress. 1994. №7. Р. 217-235. doi: 10.1002/jts.2490070205

Kolenichenko, Т., Alhasov, Y., Verbytska, А. Teaching English to adult learners within extracurricular activities at university: barriers and motivation factors. Advanced Education. 2020. 7(15), 12-19. doi.org/10.20535/2410-8286.195696

Maiocco G., Smith M. The experience of women veterans coming back from war. Arch Psychiatr Nurs. 2016. 30(3):393-399. URL: https://doi.org/10.1016/ j.apnu.2016.01.008 (дата звернення: 14.09.2022).

Ortega A., Rosenheck R. Mental and physical health and acculturation among Hispanic Vietnam Veterans. Med. 2001. PMID: 11603242 https://pubmed.ncbi.nlm.nih.gov/11603242/

Ortega А., Rosenheck R. Posttraumatic stress disorder among Hispanic Vietnam veterans. Psychiatry. 2000. 157(4):615-9. doi: 10.1176/appi.ajp.157.4.615. URL: Mental and physical health and acculturation among Hispanic Vietnam Veterans. (дата звернення: 14.09.2022)

Reistetter T. A. Appraising evidence on community integration following brain injury: a systematic review. Occupational therapy international. 2005. Р. 196- 217.

Resnik, L. B. Issues in defining and measuring veteran community reintegration: proceedings of the Working Group on Community Reintegration. VA Rehabilitation Outcomes Conference. 2012. Р. 87-100.

Semigina T., Kachmaryk A., Karagodina O. Analysing Social Needs of the Ukrainian Ex-Combatants : Looking on The Lived Experience. Traektoria Nauki - Path of Science. 2021. Vol. 7. No 6. Р. 3001-3011

Братко М. В. Освітнє середовище вищого навчального закладу: функціональний аспект. Педагогічний процес:теорія і практика. 2015. № 1-2 (46-47). С. 11-17.

Кушнарьов С. В. Науково-теоретичні проблеми соціалізації й ресоціалізації неповнолітніх засуджених. Соціальна педагогіка: теорія і практика. №4. 2009. С. 47-54.

Пісарчук О. Освітньо-розвивальне середовище як фактор підвищення якості підготовки майбутніх учителів. Партнерство взаємодії як фактор підвищення якості освіти: Матеріали міжнародного науково-практичного семінару (м. Тернопіль, 18.02.2020). Тернопіль: TNPU, 2020. С. 42-44.

Ревнюк Н. Освітнє середовище університету як чинник розвитку інтересів та потреб здобувачів вищої освіти. Scientific Vector of the Balkans. 2021. Vol. 5. № 2(12). С. 10-14. URL: file:///C:/Users/User/Downloads/osvitne-seredovische-universitetu-yak-chinnik-rozvitku- interesiv-ta-potreb-zdobuvachiv-vischoyi-osviti%20(1).pdf (дата звернення: 01.05.2023).

Сметаняк В. Вовчук І. Психологічна реабілітація як чинник успішної реадаптації учасника воєнних дій. The XIIIInternational scientific-practical conference “Social function of science, teaching and learning”, December 14 - 17, 2020, Bordeaux, France. Р. 461-467. DOI - 10.46299/ISG.2020.II.XIII URL: file:///C:/Users/User/Downloads/XIII-Conference-14-17- BordeauxFrance-book.pdf (дата звернення: 01.05.2023).

Соціальна педагогіка: схеми, таблиці, коментарі: навч. посіб. для студ. вищ.навч закл. / О.В. Безпалько. К. Центр учбової літератури. 2009.208 с.

Створення регіональних центрів ветеранського розвитку на базі закладів освіти сприятиме реінтеграції ветеранів війни. Офіційний сайт Interfax. URL: https://interfax.com.ua/ news/general/902493.html (дата звернення: 01.05.2023)

Тлумачний словник-мінімум із соціальної педагогіки та соціальної роботи / упор. Л. В. Лохвицька. 2-ге вид., оновл. Тернопіль : Ман- дрівець, 2017. 232 с.

Центри ветеранського розвитку: яку допомогу можуть отримати захисники. Офіційний сайт Армія Інформ. URL: https://armyinform.com.ua/2022/12/13/czentry- veteranskogo-rozvytku-yaku-dopomogu-mozhut-otrymaty-zahysnyky/ (дата звернення: 01.05.2023)

References

Ahern, J., Worthen, M., Masters, J., Lippman, S., Ozer, E., & Moos R. (2015). The challenges of Afghanistan and Iraq veterans' transition from military to civilian life and approaches to reconnection. PloS ONE. 10 (7). DOI: https://doi.org/ 10.1371/journal.pone.0128599 [in English].

Burkhart, L., & Hogan, N. (2015). Being a female veteran: a grounded theory of coping with transitions. Soc Work Ment Health. 13(2):108-127. doi: https://doi.org/10.1080/15332985. 2013.870102 [in English].

Johnson, D. R., Feldman, S. C., Southwick, S. M., & Charney, D. S. (1994). The concept of the second generation program in the treatment of post-traumatic stress disorder among Vietnam veterans. Trauma. Stress, 7, 217-235. doi: 10.1002/jts.2490070205 [in English].

Kolenichenko, Т., Alhasov, Y. & Verbytska, А. (2020). Teaching English to adult learners within extracurricular activities at university: barriers and motivation factors. Advanced Education, 7(15), 12-19. doi.org/10.20535/2410-8286.195696 [in English].

Maiocco, G., & Smith, M. (2016). The experience of women veterans coming back from war. ArchPsychiatrNurs. 30(3):393-399. DOI: https://doi.org/10.1016/ j.apnu.2016.01.008. [in English].

Ortega, А., & Rosenheck, R. (2001). Mental and physical health and acculturation among Hispanic Vietnam Veterans. Mil Med. Oct; 166 (10):894-7. PMID: 11603242/ Retrieved from https://pubmed.ncbi.nlm.nih.gov/11603242/ [in English].

Ortega, А., & Rosenheck, R. (2000). Posttraumatic stress disorder among Hispanic Vietnam veterans. Psychiatry. 157(4):615-9. doi: 10.1176/appi.ajp.157.4.615. [in English].

Reistetter, T. A., & Abreu, B. C., (2005). Appraising evidence on community integration following brain injury: a systematic review. Occupational therapy international. 12(4):196-217. doi: 10.1002/oti.8. [in English].

Resnik, L. B., Bradford, D.W, Glynn, S.M, Jette, A.M, Hernandez, C, Wills, S. (2012). Issues in defining and measuring veteran community reintegration: proceedings of the Working Group on Community Reintegration. VA Rehabilitation Outcomes Conference, Miami, Florida. J Rehabil Res Dev. 2012;49(1):87-100. doi: 10.1682/jrrd.2010.06.0107 [in English].

Semigina, T., Kachmaryk, A., Karagodina, O. (2021) Analysing Social Needs of the Ukrainian Ex-Combatants : Looking on The Lived Experience. Traektoria Nauki - Path of Science. Vol. 7. No 6. [in English].

Bratko, M. (2015) Osvitnie seredovyshche vyshchoho navchalnoho zakladu: funktsionalnyi aspect [Educational environment of a higher educational institution: functional aspect], Pedahohichnyi protses: teoriia i praktyka, № 1-2 (46-47), 11-17. [in Ukrainian].

Kushnarov, S. V. (2009) Naukovo-teoretychni problemy sotsializatsii y resotsializatsii nepovnolitnikh zasudzhenykh [Scientific and theoretical problems of socialization and resocialization of juvenile convicts]. Sotsialna pedahohika: teoriia i praktyka. №4. С. 47-54. [in Ukrainian].

Pysarchuk, O. (2020) Osvitno-rozvyvalne seredovyshche yak faktor pidvyshchennia yakosti pidhotovky maibutnikh uchyteliv. [Educational and developmental environment as a factor in improving the quality of training of future teachers/ Partnerstvo vzaiemodii yak faktor pidvyshchennia yakosti osvity: Materialy mizhnarodnoho naukovo-praktychnoho seminaru (m. Ternopil, 18 liutoho 2020 r.). Ternopil: TNPU. 42-44. [in Ukrainian].

Revniuk, N. (2021) Osvitnie seredovyshche universytetu yak chynnyk rozvytku interesiv ta potreb zdobuvachiv vyshchoi osvity. [The educational environment of the university as a factor in the development of interests and needs of students of higher education]. Scientific Vector of the Balkans. Vol. 5. № 2(12). S. 10-14. URL: file:///C:/Users/User/Downloads/osvitne- seredovische-universitetu-yak-chinnik-rozvitku-interesiv-ta-potreb-zdobuvachiv-vischoyi-osviti%20(1).pdf [in Ukrainian].

Smetaniak, V. Vovchuk, I. (2020) Psykholohichna reabilitatsiia yak chynnyk uspishnoi readaptatsii uchasnyka voiennykh dii. [Psychological rehabilitation as a factor in the successful readaptation of a participant in military operations]. The XIII International scientific-practical conference “Social function of science, teaching and learning”, December 14 - 17. Bordeaux, France. R. 461-467. DOI - 10.46299/ISG.2020.II.XIII URL: file:///C:/Users/User/Downloads/ XIII-Conference-14-17-BordeauxFrance-book.pdf [in Ukrainian].

Sotsialna pedahohika: skhemy, tablytsi, komentari: navch. posib. dlia stud. vyshch.navch zakl, (2009). [Social pedagogy: schemes, tables, comments: teaching. manual for students higher education] / O.V. Bezpalko. K. Tsentr uchbovoi literatury. 208. [in Ukrainian].

Stvorennia rehionalnykh tsentriv veteranskoho rozvytku na bazi zakladiv osvity spryiatyme reintehratsii veteraniv viiny, (2023). Ofitsiinyi sait Interfax [The creation of regional veteran development centers on the basis of educational institutions will contribute to the reintegration of war veterans. The official website of Interfax]. URL: https://interfax.com.ua/ news/general/902493.html [in Ukrainian].

Tlumachnyi slovnyk-minimum iz sotsialnoi pedahohiky ta sotsialnoi roboty, (2017) [Minimum explanatory dictionary of social pedagogy and social work] / upor. L. V. Lokhvytska. 2-he vyd., onovl. Ternopil : Mandrivets [in Ukrainian].

Tsentry veteranskoho rozvytku: yaku dopomohu mozhut otrymaty zakhysnyky. Ofitsiinyi sait Armiia Inform, (2023) [Veterans Development Centers: What Help Can Defenders Get? The official website of Army Inform]/ https://armyinform.com.ua/2022/12/13/czentry- veteranskogo-rozvytku-yaku-dopomogu-mozhut-otrymaty-zahysnyky/ [in Ukrainian].

Размещено на Allbest.ru