Тенденції розвитку форм громадського простору

Размещено на http://www.allbest.ru/

Тенденції розвитку форм громадського простору

Ушаков Г.Н.

кандидат архітектури, доцент

кафедри Основ архітектури та

архітектурного проектування КНУБА

Анотація

В статті узагальнюються основні форми громадського простору та їхні різновиди і тенденції розвитку. Описуються особливості відкритих, накритих, атріумних форм громадського простору та громадського простору зі складною структурою. Розглянуто умови активного функціонування комфортного громадського простору. Наводяться приклади прогресивних проектів організації громадського простору, які реалізовані у світовій практиці і які ілюструють запропоновану класифікацію громадських просторів за формою.

Ключові слова: громадський простір, накритий громадський простір, урбаністика, міське середовище, пішохідна зона, сучасна архітектура.

Ushakov G.N., Ph.D. (Architecture), Associate Professor (Docent), docent of Department of Architecture Foundation and Architectural Design KNUCA

Trends of development of public space forms

Annotation

громадський простір міський атріум

The article summarizes the main forms of public space and their types and development trends. Features of open, covered, atrium forms of public space and public space with a complex structure are described.

The conditions of the active functioning of a comfortable public space are considered. Examples of progressive projects of the organization of public space, which are implemented in world practice and which illustrate the proposed classification of public spaces by form, are given. Modern possibilities of organizing public space, which can be included inside the building and located outside relative to the buildings, are based on the main groups of forms: open public space (area with design in an open urban environment), covered public space (area with design in an open urban environment with canopy structure), atrium public space (communication and recreation atrium part of a public building) and public space of a complex structure (combination of open, covered and atrium parts: vertically at different levels or by blocking horizontally). The most complicated form of a complex with public space is a multi-level combination of a transport hub, a shopping center and a recreation area on the upper levels.

Keywords: public space, covered public space, urban planning, urban environment, pedestrian zone, contemporary architecture.

Вступ

Розглянемо нові форми громадського простору. Особливим явищем є сучасні частково-закриті міські атріуми, пасажі та моли. Міста, збільшуючись за кількісними показниками, не збільшують відповідно показники якості умов для мешканців. Чи дійсно сучасні міста - це комфортне середовище для людей? Відповідність міського оточення людині і психологічно і функціонально - це вже давно проблема. Тим виразніше виглядають вдалі проекти житлового, громадського чи рекреаційного просторів. Узагальнимо властивості якісного громадського простору у відкритих, накритих та атріумних формах. Для розуміння комфортності середовища громадського простору важливо оцінювати сучасну архітектуру міст не тільки за поверхневим виглядом дизайну благоустрою.

Мета статті полягає в узагальненні сучасних форм громадського простору, які включають відкриті, а також накриті і атріумні різновиди, а також комбінування різних форм у складні структури.

Аналіз публікацій

У монографії Єжова В.І., Єжова С.В. і Єжова Д.В. проаналізовано численні приклади громадських комплексів складної просторової структури та описано еволюцію розвитку цих великих багатофункціональних будівель [1].

Один з висновків у дослідженнях відомого датського урбаніста Йена Ґеля: «Чим більше створено просторів для активності людей - тим більше там активність людей» [2]. Представлена дослідником методична система була апробована у багатьох країнах і включає низку прийомів та схем у межах даного, можна сказати, гуманістичного підходу. Він узагальнює умови створення активного громадського простору, де люди перебувають у фізіологічному і психологічному комфорті та мають доступ до можливостей реалізувати різноманітну діяльність та відпочинок.

Монографія Джейн Джекобс розкриває серед іншого проблематику модерністського підходу до організації громадського простору і обґрунтовує альтернативні шляхи для створення дійсно активного і комфортного середовища [3].

У підручнику О.С.Слєпцова на прикладах аналізуються сучасні прийоми організації середовища громадських будівель на основі реконструкції та відповідно до українських норм і підходів [4].

В статтях Г.Н. Ушакова описуються прогресивні форми сучасного громадського простору та особливості складних структур простору у громадських будівлях з розгалуженою формою [5], [6].

У посібнику Черкеса Б.С. та Лінди С.М. узагальнено розвиток сучасної світової архітектури кінця XX - початку XXI ст. і наведено чимало видатних громадських будівель з атріумами складної структури [7].

В посібнику Н.Г. Шаповал систематизовано сучасні прийоми композиції будівель, серед яких виявлені прогресивні прийоми організації внутрішнього простору складної структури [8].

Виклад основного матеріалу

Розвиток громадського простору як відкритого громадського об'єкту різноманітної типології - одна з основних прогресивних тенденцій розвитку міста. Сутністю є те, що треба створити простір, який має більше якостей і можливостей, ніж звичайні пішохідні частини чи тротуари, щоб туди прийшли люди і перебували певний час. В першу чергу люди йдуть відпочивати у парки, бо в сучасних містах бракує природного середовища. І у громадському просторі має бути активне озеленення та інші привабливі якості. При застосуванні великопрольотних прозорих покриттів здійснюється ще більш зручна у різні пори року форма накритого громадського простору.

Для ефективного функціонування проектних чи методичних систем, розроблених на досвіді інших країн, треба робити експериментальну адаптацію до наших специфічних сьогоднішніх умов. А умови в усіх країнах і, навіть, регіонах країн дуже специфічні. Якщо треба створити якесь явище, то для цього потрібна одночасна наявність необхідних умов, які треба визначити. Можна виділити зону, необов'язково у центрі міста, зробити її пішохідною, додати благоустрій - і люди будуть самі туди линути та перебувати. Спираючись на аналіз проблемних ситуацій у новостворених громадських зонах міста Києва, можна зробити розширений перелік умов активного функціонування комфортного громадського простору:

пішохідна зона;

безпека і контроль;

благоустрій та підтримання благоустрою: місця для сидіння із захистом від сонця і дощу, озеленення, водні об'єкти, штучне освітлення, смітнички; постійне оновлення цих елементів;

громадські сервіси та об'єкти (харчування, туалет та ін.).

Безпосередньо у громадському просторі чи на його периметрі (у перших поверхах будинків) мають бути як мінімум основні наближені об'єкти громадського обслуговування. Тобто, практика знесення МАФів 129ия ток без заміни їхніх функцій призводить до того, що люди трохи побудуть і підуть шукати десь у іншому місці ці основні потреби: туалет, харчування, напої. Отже, до заміни не можна прибирати МАФи чи закривати туалети. Ідеальне розташування цих сервісів у перших поверхах оточуючої забудови чи у підземних приміщеннях, а якщо достатньо не виходить - тоді МАФи - сучасні, охайні, дизайнерські. Але має бути безпосередня доступність основних сервісів.

Також потрібне прикріплення певного громадського простору до загальноміської мережі різних служб і їхніх підроділів. І тоді будуть постійно задіяні відділи охорони правопорядку для патрулювання та відеоспостереження, служба підтримки і відновлення благоустрою, кураторство по плануванню і проведенню там різних заходів. А інакше у день відкриття - гарний простір, а з наступного дня - перетворення на зону антиутопії і руйнації. Благоустрій без його подальшого нагляду і відновлення - не має сенсу. Основна якість, яка приваблює людей для відпочинку і перебування у громадських просторах - це зона особистої безпеки. Отже треба нам визнати, що дієва система безпеки важливіша за дизайн середовища. Але зазначимо, що оригінальний і сучасний дизайн середовища громадського простору робить його особливим і упізнаваним місцем.

За функціональним призначенням громадський простір може бути не тільки рекреаційним, а може додатково забезпечувати ще такі функції: пішохідний транзит, торговельна зона, зона проведення заходів різного масштабу, зона чи окремі майданчики різноманітних розваг чи занять спортом, дитячі майданчики, експозиція арт-об'єктів чи інформаційних стендів. Досвід закордонних прикладів активного громадського простору свідчить про доцільність багатофункціональних та гнучких до змін проектів.

Форми громадського простору включають як відкриті пішохідні площі чи вулиці з благоустроєм, так і частково закриті - накриті простори з верхнім прозорим покриттям. Також є атріумні громадські простори - пасажі, компактні чи розгалужені атріуми всередині будівель - громадських комплексів. Вони є частиною внутрішнього простору будівлі, мають мікроклімат, який відрізняється від зовнішнього середовища, можуть освітлюватись через верхнє прозоре покриття чи бічні прозорі огородження. Також у великих громадських комплексах можливе складне поєднання атріумних частин і накритих частин громадського простору, а також прилеглих відкритих частин біля будівлі, які теж слугують відкритими зонами для громадських функцій.

Традиційними формами громадського простору були і є торговельні, ринкові площі, перекриті прозорим покриттям пішохідно-торговельні вулиці - пасажі (Burlington Arcade, середина XIX ст., Лондон). Важливою наступною формою є поєднання у одному громадському просторі площ та вулиць з утворенням відкритого чи перекритого об'єкту розгалуженого плану. Такий громадський простір при повному закритті від негоди прозорими оболонками - перетворюється на будівлю сучасного громадського центру всередині існуючої забудови, продовжуючи забезпечувати крізь себе пішохідні транзитні шляхи. Історичні приклади: Кришталевий палац у Лондоні, 1851; Галерея Віктора Емануїла II у Мілані, 1877. Сучасні приклади: Hackeschen Hoefe у Берліні, 1997; Cabot Circus Shopping Centre у Брістолі, Англія, 2008; Sony Center у Берліні, 2000.

Більш розвинена форма, що є синтезом громадської будівлі та відкритим громадським простором, - це розвиток торговельних молів як великого багатофункціонального громадського центру, і є ніби шматком міста майбутнього всередині сучасного міста. Це багаторівнева і наскрізна структура (Toronto Eaton Centre у Торонто, арх. Eberhard Zeidler &B + H Architects, Канада, 1977).

Для історичних міст особливо корисним з точки зору поєднання сучасного розвитку та збереження історичної самобутності є створення громадських комплексів і просторів без тотального знесення будівель, а залишаючи цінні будівлі різних історичних періодів у існуючому чи реконструйованому стані з включенням їх до нової композиції.

Різноманітні відкриті громадські простори традиційно є невід'ємними складовими історичних і сучасних міст. Окремо розвиваються численні різновиди великих атріумів в сучасній світовій практиці починаючи з XIX століття (виставкові, торговельні, вокзальні споруди). Особливою та новою групою форм є накриті громадські простори. їхній активний розвиток наприкінці XX - на початку XXI ст. пов'язаний з розвитком легких великопрольотних покриттів на основі різних конструктивних систем: решітчасті металеві каркаси з заскленням чи плівковим заповненням, висячі тентові покриття, каркаси з клеєної деревини та інші високотехнологічні конструкції. Простір з такими покриттями у спекотних регіонах створює комфортний затінок, у інших регіонах крім захисту від спеки влітку, протягом цілого року захищає громадську зону від опадів: дощу та снігу. Зменшується також потужність вітру. Таким чином накритий громадський простір має більшу комфортність, ніж відкритий, і візуально та психологічно об'єднує громадські процеси своєю формою покриття. Атріумний громадський простір має більшу комфортність середовища протягом цілого року, але накрита зона має певну перевагу, бо поєднує особливості відкритого та захищеного просторів, люди там знаходяться на відкритому повітрі, і більш активним може бути включення озеленення та водних частин.

Приклади об'єктів з накритим громадським простором (рис. 1):

Громадський простір Мюнхенського аеропорту у місті Мюнхен, Німеччина, 2001, арх.: Murphy & Jahn;

Metropol Parasol у місті Севілья, Іспанія, 2011, арх.: J. MAYER Н. Architects та ін.;

Sony Center у місті Берлін, Німеччина, 2000, арх.: Гельмут Ян.

Для великих сучасних громадських комплексів характерним є застосування громадського простору складної структури, що дозволяє в умовах щільної забудови великого міста реалізувати компактне багатофункціональне рішення. Таким чином, наприклад, у різних рівнях відбуваються процеси: рух транспорту, пішохідні транзити, торговельні та інші громадські функції, рекреація. Така структура може на нижніх рівнях діяти як транспортний хаб, на середніх рівнях як торговельний центр, а на верхньому рівні - як парк чи сквер.

Приклади об'єктів з громадським простором складної структури (рис. 2):

Громадський центр та транспортний хаб Kaohsiung Station у місті Kaohsiung, Тайвань, арх.: Месапоо (будується);

Longcheng Plaza Wankeli Roof у місті Шеньчжень, Китай, 2017, арх.: Ingame;

Miyashita Park в Районі Шібуя, Токіо, Японія, 1964, реконструкція: 2020, арх.: Nikken Sekkei, Takenaka Corporation;

Shanghai Greenland Center, Xuhui District, Шанхай, Китай, 2017, арх.: Nikken Sekkei;

Проект OCT OH BAY Retail Park у місті Шеньчжень, Китай. 2021, арх.: Laguarda.Low Architects.

Таким чином можна перерахувати можливі форми громадського простору:

Відкритий громадський простір (благоустроєна ділянка відкритого міського середовища);

пішохідна площа;

пішохідна вулиця;

пішохідна розгалужена структура;

паркова зона чи сквер;

рекреаційна набережна;

внутрішньо-квартальний громадський простір та ін.

Накритий громадський простір (благоустроєна ділянка міського середовища з верхнім покриттям);

накритий пасаж;

накрита площа;

накрита розгалужена зона та ін.

Атріумний громадський простір (комунікаційно-рекреаційна атріумна частина громадської будівлі);

компактний атріум;

внутрішній пасаж;

розгалужений атріум та ін.

Громадський простір складної структури (поєднання відкритих, накритих та атріумних частин: по вертикалі у різних рівнях чи блокуванням по горизонталі);

однорівневе поєднання відкритих, накритих чи атріумних частин;

багаторівневий громадський простір та ін.

Висновки

Сучасні можливості організації громадського простору, який може включатись всередину будівлі і розташовуватись ззовні відносно будівель, базуються на основних групах форм: відкритий громадський простір (благоустроєна ділянка відкритого міського середовища), накритий громадський простір (благоустроєна ділянка міського середовища з верхнім покриттям), атріумний громадський простір (комунікаційно-рекреаційна атріумна частина громадської будівлі) та громадський простір складної структури (поєднання відкритих, накритих та атріумних частин: по вертикалі у різних рівнях чи блокуванням по горизонталі).

Таким чином розвиток та широке впровадження різних форм громадського простору є однією з основних тенденцій розвитку сучасної архітектури та урбаністики. В умовах великих міст створюються нові види громадського простору зі складною структурою, накриттям, з інтеграцією громадського простору всередину великих атріумних будівель. В умовах реконструкції історичної забудови впроваджується складна структура з відкритими, накритими та атріумними частинами громадського простору. Найбільш складною формою комплексу з громадським простором є багаторівневе поєднання транспортного хабу, торговельного центру та рекреаційної зони на верхніх рівнях.

Бібліографія

1. Ежов В.И., Ежов С.В., Ежов Д.В., 2006. Архитектура общественных зданий и комплексов / Под общ. ред. В.П. Ежова. - К.: ВИСТКА, - 380 с.

2. Йен Ґел. 2018. Міста для людей /Пер. Ольга Любарсъка. - К. - 304 с.

3. Jane Jacobs. 1961. The Dead and Life of Great American Cities. The Failure of Town Planning. Pelican Book, New York.

4. Слепцов O.C., 2018, Реконструкція громадських будівель і комплексів / Підручник для студентів навчальних закладів, які навчаються за напрямом підготовки «Архітектура», Видавничий дім А+С, Київ. - 272 с.

5. Ушаков Г.Н. 2019. Розвиток форм громадського простору у сучасному місті // Матеріали X Всеукраїнської наукової конференції "Сучасна архітектурна освіта. Містобудування: Естетика хаосу та порядку". - К.: КЛУБА. - С. 98-100. http://library.knuba.edu.ua/node/51.

6. Ушаков Г.Н. 2014. Складна та розгалужена форма будівлі як шлях до потужних якостей структури простору // Архітектурний вісник КЛУБА: Наук.-вироб. збірник /Відповід. ред. Куліков П.М. - К: КЛУБА. - Вип. 3. - С. 119-125.

7. Черкес Б.С., Лінда С.М. 2010. Архітектура сучасності. Остання третина XX - поч. XXI століть. Навч. Посібник, Львів: Видавництво Львівської політехніки. - 384 с.

8. Шаповал Н.Г. 2008. Основи архітектурного формоутворення: Навч. посіб. - К: Основа. - 448 с.

Bibliography

1. Yezhov V.I., Yezhov S.V., Yezhov D.V., 2006, Architektura obschestvennyh zdanii і komplexov / Pod obsch. red. V.I. Yezhova [Architecture of public buildings and complexes / Under the general editorship of V.I. Yezhov], Kyiv.

2. Jan Gehl, 2018, Mista dlya lyudei / Per. Olga Lyubarska [Cities for people / Translation of Olga Lyubarska], Kyiv.

3. Jane Jacobs, 1961, The Dead and Life of Great American Cities. The Failure of Town Planning, New York.

4. Sleptsov O.S., 2018, Rekonstrukciya gromadskyh budivel i kompleksiv /Pidruchnik dlya studentiv navchalnyh zakladiv, yaki navchayutsya za napryamom pidgotovky “Arhitektura” [Reconstruction of public buildings and complexes / Textbook for students of educational institutions who study in the direction of training "Architecture"], Kyiv.

5. Ushakov G.N., 2019, Rozvytok form hromadskoho prostoru u suchasnomu misti [Development of forms of public space in the contemporary city], Articles of X Allukrainian scientific conference: “Modem architectural education. Urban planning: The aesthetics of chaos and order”, Kyiv, KNUCA, 98-100.

6. Ushakov G.N., 2014, Skladna ta rozhaluzhena forma budivli yak shlyah do potuzhnyh yakostei struktury prostory [The complex and branched form of the building as a way to the powerful qualities of the structure of the space], Architectural herald of Kyiv National University of Construction and Architecture, Vyp. 3, 119-125.

7. Cherkes B.S., Linda S.M., 2010, Arhitektura suchasnosti. Ostannya tretyna XX - poch. XXI stolit. Navch. Posibnyk [Contemporary architecture. The last third of the XX - the beginning XXI centuries. Tutorial], Lviv.

8. Shapoval N.G., 2008, Osnovy arhitekturnoho formoutvorennya: Navch. posib. [Foundations of architectural form formation: Tutorial], Kyiv.

Размещено на Allbest.ru