Проблеми гуманізації життєвого середовища в сучасних умовах

Размещено на http://www.allbest.ru/

ЛъвДУВС

ЛНУП

Проблеми гуманізації життєвого середовища в сучасних умовах

Кюнцлі Р.В. доктор мистецтвознавства, доцент, кафедра архітектури, Степанюк А.В. кандидат архітектури, доцент кафедра архітектури, Бесага І.В. аспірантка кафедра загалъноправових дисциплін Інституту права

Анотація

Україна періоду своєї незалежності зробила вагомі кроки в напрямку інтеграції в європейський простір. Так 21 лютого 2019 року в Конституції України визначено стратегічний курс України на набуття членства ЄС та НАТО, а з 23 червня 2022 року Україна є кандидатом на членство у ЄС. Вибраний курс на входження країни в європейський простір вимагає проведення змін та вдосконалення економічного, громадського, наукового простору та всіх сфер життя українського суспільства. Важливим є покращення всіх складових життєвого середовища, а саме покращення природного, виробничого, житлового, інформаційно-медійного середовищ, відпочинку, щоденних пересувань. При цьому постає проблема гуманізації життєвого середовища для надання рівних умов та можливості повноцінного проживання, праці та відпочинку в ньому інвалідів, які довгий період часу були позбавлені цієї можливості.

Основні завдання нормативно-правової бази в галузі будівництва - забезпечення надійності та безпеки об'єктів будівництва та встановлення вимог, що забезпечують здорові і безпечні умови праці, проживання та побуту всіх верств населення, - в нормативних документах були задекларовані як в радянський період, так і в період незалежності України. Проте на практиці далеко не всі вимоги до архітектурно-планувальних вирішень для інвалідів та маломобільних груп населення виконувались. Прагнення українського суспільства до інтеграції в європейський простір повинно назавжди залишити в минулому таке явище, як правовий нігілізм, особливо, коли йдеться про дотримання державних норм і правил при будівництві.

Для створення повноцінного життєвого середовища для всіх верств населення не достатньо проведення змін в будівельній практиці, потрібний комплексний підхід для вирішення цієї проблеми. Так необхідно проведення кардинальних змін в транспортній інфраструктурі України щодо переобладнання громадського та вдосконалення санітарного транспорту для обслуговування інвалідів та інших маломобільних груп населення. Створення комфортних умов для інвалідів, особливо з вадами слуху та зору, вимагає змін в інформаційно-медійному середовищі щодо створення спеціальних програм з навчання, візуальної та медійної інформації. Необхідно також на державному рівні розробити програму щодо реабілітації інвалідів війни та забезпечення їх роботою.

Ключові слова: інтеграція українського суспільства в європейський простір, гуманізація життєвого середовища, забезпечення повноцінного середовища життєдіяльності інвалідів та інших маломобільних груп населення.

Abstract

Kiuntsli R. W.1, Stepanyuk A. W.2, Besaha I. W.3

Doctor of Arts, Associate Professor, Department of Architecture, LNEU

PhD in Architecture, Associate Professor Department of Architecture, LNEU

Postgraduate Student

Department of General Legal Disciplines of the Institute of Law, LSUIA

PROBLEMS OF HUMANIZATION OF THE ENVIRONMENT IN MODERN CONDITIONS

Ukraine has taken significant steps towards integration into the European space during its period of independence. On February 21, 2019, the strategic course of Ukraine towards EU and NATO membership was defined in the Constitution ofUkraine, and as of June 23, 2022, Ukraine is a candidate for membership in the EU. The chosen course of entry into the European space requires changes and improvements in the economic, public, scientific space, and all areas of Ukrainian society. It is important to improve all components of the living environment, namely natural, production, housing, information and media environments, recreation, and daily commuting. At the same time, there is a problem of humanizing the living environment to provide equal conditions and opportunities for full living, work, and leisure for people with disabilities who have long been deprived of this opportunity.

The main tasks of the legal framework in the construction industry are to ensure the reliability and safety of construction objects and to establish requirements that ensure healthy and safe working, living, and domestic conditions for all segments of the population. These tasks have been declared in regulatory documents both during the Soviet period and in the period of Ukraine's independence. However, in practice, not all requirements for architectural and planning solutions for people with disabilities and people with limited mobility were fulfilled. The Ukrainian society's aspiration to integrate into the European space should forever leave behind such phenomena as legal nihilism, especially when it comes to complying with state norms and rules in construction.

A comprehensive approach is needed to create a fully inclusive living environment for all members of society, and simply making changes to building practices is not enough. It is necessary to make radical changes to Ukraine's transportation infrastructure, including retrofitting public transport and improving sanitary transport services to serve people with disabilities and other mobility-impaired groups in society. Creating comfortable conditions for people with disabilities, particularly those with hearing and visual impairments, requires changes in the information and media environment, including the creation of special training programs and visual and media information. It is also necessary to develop a state program for the rehabilitation and employment of war veterans with disabilities.

Key words: integration of Ukrainian society into the European space, humanization of living environment, ensuring a full environment for the life activity of people with disabilities and other mobility- impaired population groups.

Постановка проблеми

Європейський вибір України надає нові можливості соціально- економічного розвитку, залучення іноземних інвестицій і новітніх технологій. Разом з тим перед нашою державою постає завдання вирішення багатьох проблем, що стосуються вдосконалення та модернізації суспільно-політичного та життєвого простору. Гуманізація життєвого середовища через створення рівних умов для різних верств населення, в тому числі з врахуванням потреб інвалідів і інших маломобільних груп населення, -одна з давно назрілих проблем, яку першочергово необхідно вирішити. Проблема захисту інвалідів набуває особливого значення через зростання їх частки в загальній структурі населення через війну, яку розв'язала проти нашої країни Росія. здоровий санітарний побут проживання

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Проблемами інвалідів та інших маломобільних груп населення займалась низка вчених, зокрема питання соціально-психологічної адаптації людей з особливими потребами порушував у своїх працях О. М. Барно, на важливості питання взаємовідносин інвалідів та суспільства у своїй праці «Інвалідність та суспільство» акцентували Л. Ю. Байда, Красюкова- Енне О.В., Буров С.Ю., Азін В.О., Грибальський Я.В., Найда Ю.М. Автори у своїй праці звертають увагу на комплексний підхід вирішення проблем інвалідів та інших маломобільних груп населення.

Мета статті

Визначити та встановити основні завдання, які необхідно виконати для гуманізації життєвого середовища. Створення повноцінного середовища життєдіяльності для всіх верств населення, зокрема інвалідів, можливе при неухильному дотриманні та виконанні положень нормативно-правової бази в галузі будівництва та комплексній гуманізації природного, виробничого, житлового, відпочинку, щоденних пересувань та інформаційно-медійного середовищ.

Виклад основного матеріалу

Україна як держава задекларувала свій цивілізований вибір, і гуманність стає не тільки задокументованою, вона стає нормою життя, поведінки. Саме гуманність до слабих та незахищених визначає рівень цивілізації країни. Вона стає основою для виховання дітей, пенітенціарних служб, стосунків у сім'ї і на роботі, ставленні до тварин, забезпеченні належної старості тощо. ООН в 2006 році прийняла Конвенцію про права людей з інвалідністю, що є першим міжнародним документом, який встановив стандарти, яких мають дотримуватися уряди, щоб люди з інвалідністю могли використати свої права у громадянському, політичному, економічному та соціальному житті своїх країн.

Забезпечення рівних умов для всіх верств населення, зокрема людей з інвалідністю - важливе завдання не тільки уряду країни, а й всього суспільства. Це також виклик для архітекторів, будівельників та містобудівників щодо дотримання і виконання норм та правил по забезпеченню нормальних умов життєдіяльності людей з інвалідністю. Для того, щоб ця категорія людей могла брати рівноцінну участь у суспільному житті, території населених пунктів, житлові квартали, побутово-виробничі та відпочинкові об'єкти повинні ставати безбар'єрними. Наразі урбанізовані пейзажі України не можна назвати пастельними, люди похилого віку, матері з візочками, люди з обмеженими можливостями скрізь натраплять на «шлагбаум», який нагадує ще раз про вік, стан, хворобу, аварію, війну, який ще раз заставляє згадувати і переживати.

Проблеми побудови в Україні повноцінного життєвого середовища для людей з інвалідністю у попередні роки та неможливість досягнути цієї мети у великій мірі можна вважати наслідком дії феномену правового нігілізму в суспільстві. Правовий нігілізм, який українці успадкували від радянського періоду, що характеризується усвідомленим ігноруванням вимог закону, цінності права, зневажливим ставленням до принципів і традицій, на жаль, поширився і на будівельну сферу. Це часто проявлялося у недотриманні, та ігноруванні санітарних вимог, норм і правил щодо доступності будинків і споруд для інвалідів, облаштування сховищ.

Якщо ми розглянемо історію прийняття та затвердження на державному рівні нормативних документів щодо забезпечення умов життєдіяльності інвалідів в нашій країні, то мусимо визнати що з початку 90-х років 20-го століття ця документація була представлена на належному рівні. Так з 1991 року в країні діяли норми ВСН 62-91*. В 2006 році прийнятий ДБН В.2,2-17:2006. Доступність будинків і споруд для маломобільних груп населення, який у 2018 році замінений на ДБН В.2.2 - 40:2018. Інклюзивність будівель і споруд. Проте на практиці положення цих документів не виконувались.

Підтвердження вищевказаному знаходимо також у судовій практиці. Починаючи з початку 2021 року Верховний Суд розглянув та виніс рішення у 45 справах, переважаюча більшість з яких стосується невиконання приписів будівельних норм. Загалом, Суд дотримуються єдиної позиції щодо того, що до замовника та проектувальника висуваються вимоги щодо добросовісного виконання ними проектних робіт щодо об'єкта будівництва, які, зокрема, полягають і в обов'язковому врахуванні будівельних норм, державних стандартів і правил, вимог вихідних даних на проектування. В протилежному випадку, у разі виявлення контролюючим органом відповідних порушень як проектувальник, так і замовник можуть нести відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності. Даний висновок узгоджується з правовою позицією, що міститься, зокрема, у постановах Верховного Суду від 27.01.2020 у справі № 809/772/16, від 02.04.2020 у справі № 809/998/16, від 21 лютого 2022 року у справі № 160/7965/19 та інших [10-12].

На дивлячись на таку позицію вищого органу у системі правосуддя України, компетенція судів обмежена положеннями закону. В окремих випадках, навіть попри наявність серйозних порушень вимог доступності будинків і споруд для маломобільних груп населення, суди не мають процесуальної можливості зобов'язати замовника та проектувальника виконувати вимоги щодо добросовісного виконання ними проектних робіт. Так, порядок притягнення до відповідальності за порушення будівельних норм і стандартів визначений Постановою Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» від 06.04.1995 №244. Недотримання положень названого нормативного акту органами, що уповноважені здійснювати контроль за будівництвом та накладати штрафи у випадку встановлення порушень, призводить до неможливості покарання замовника та проектувальника, які допустили порушення у сфері містобудівної діяльності. При цьому, порушення Постанови №244 можуть бути різними: недотримання форми повідомлення про притягнення до відповідальності (абз. З, 4 п. З Постанови №244); розгляд справи про правопорушення некомпетентним суб'єктом (пункт 2 Постанови №244), недотримання вимоги завчасного повідомлення про розгляд справи про адміністративне правопорушення (п.17 Постанови №244), невірне оформлення процедурних документів тощо [9].

Рівень дотримання вимог будівельних норм при влаштуванні окремих планувально- просторових елементів будівель і споруд для маломобільних груп населення уже навіть у незалежній Україні носив показовий, а не утилітарний характер. До цього часу в містах залишились мовчазними свідками нашої байдужості до проблем інвалідів пандуси біля входів в аптеки, а також в інші установи, які не відповідають нормам і є небезпечними для самостійного пересування інвалідів.

Цивілізований вибір розвитку України зобов'язує відмовитись від практики правового нігілізму у сфері будівництва, як атавізму пострадянського періоду, що є єдиним безальтернативним вибором на шляху входження українського суспільства в єдиний простір європейських країн.

Проблеми з правами людей із інвалідністю пов'язані з дискримінацією, яку вони зазнають прямо чи неопосередковано через виключення їх із політичної, економічної або соціальної сфери життя суспільства. Дискримінація людей з інвалідністю була державною політикою в Радянському Союзі. Після Другої світової війни у великих містах СРСР майже не було інвалідів. Після поневірянь, жебрацтва їх просто ізолювали від суспільства. «Замість того, щоб вирішувати проблеми цих знедолених цивілізованим шляхом, їх почали відловлювати - у прямому розумінні цього слова - і відправляти у так звані інтернати закритого типу - дуже схожими на в 'язниці» [8].

У Радянському Союзі досить поширеною була практика створення так званих «резервацій» для інвалідів. Скажімо, у Львові по вулиці Торф'яній така «резервація» була створена на території комплексу будинку та гуртожитку для незрячих і виробничих будівель підприємства «Львівського учбово-виробничого об'єднання Українського Товариства Сліпих», до якого як до місця праці огороджений тротуар регулював напрям руху сліпих. Дітей з вадами зору після спецшколи поселяли у гуртожиток і влаштовували на завод. Слід зазначити, що вулиця Торф'яна у радянські часи була окраїною міста Львова, і люди, яких тут поселяли, потрапляли у своєрідну ізоляцію. Транспорт та міський благоустрій не був пристосований для пересування маломобільних груп, тому їх життя зосереджувалося в обмеженому просторі одного кварталу, магазину, заводу, серед одних і тих же людей.

Беручи до уваги вище сказане, важливо нагадати архітекторам та містобудівникам що при проектуванні життєвого середовища урбанізованого простору міст та природнього середовища необхідно передбачати рівнозначний доступ до нього всіх груп населення, включно людей з інвалідністю, всі мають перебувати в однакових умовах.

Ще одна проблема радянських міст, яка за період незалежної України поступово вирішується, це наявність громадських туалетів та доступність їх для людей з інвалідністю. Кількість громадських туалетів навіть у великих містах була недостатньою, а розташування їх було не рівномірно розосереджено на міській території. Скажімо, у Львові туалети розташовувались у центральній частині міста. Вбиральні розташовувалися у підвальних приміщеннях, вхід до яких здійснювався по стрімких сходах, які унеможливлювали користування ними інвалідів, а у зимовий період сходи ставали небезпечними у користуванні для всіх відвідувачів.

Для багатьох пасажирів справжнім випробуванням було і залишається вихід з перонів залізничних вокзалів. Виходи з перонів великих міст, таких як: Київ, Львів, Тернопіль тощо побудовані через підземні переходи з різкими спусками та відсутністю пандусів. Багато переходів влаштовані над коліями поїздів, що взагалі унеможливлює подальший рух маломобільних груп населення.

Здорове суспільство - це суспільство, яке не приховує проблеми, а визнає їх та виносить на загальне обговорення для знаходження найоптимальніших шляхів усунення недоліків. Створення безбар'єрного повноцінного середовища життєдіяльності з врахуванням потреб людей з інвалідністю, як доводить світовий досвід, можливе лише внаслідок зміни державної політики. Це загальнодержавне завдання, спрямоване на виявлення, усунення та запобігання бар'єрів.

Війна, спричинена вторгненням РФ в Україну, змінить статистику кількості людей з інвалідністю у бік зростання. 2019 року генеральний секретар ООН оголосив про початок реалізації Стратегії ООН по інтеграції інвалідів. За допомогою Стратегії мають бути забезпечені: систематичний облік прав та сприятливі умови для повноцінної і ефективної роботи інвалідів нарівні з іншими.

Для виконання завдань та реалізації Стратегії ООН щодо інтеграції людей з інвалідністю, зокрема інвалідів війни, забезпечення їх доступу до всіх сфер життя та рівних умов та можливостей на роботі в країні необхідно прийняти програму реабілітації інвалідів, провести комплекс заходів щодо покращення транспортної інфраструктури та змін в трудовому законодавстві.

Шлях до європейської інтеграції ставить вимогу перед українським суспільством на створення безбар'єрного простору рівних можливостей. Подолання безбар'єрності - це не тільки подолання фізичних перешкод: облаштування пандусів, ліфтів та підйомників, це також подолання бар'єрів на роботі, громадських установах, навчальних закладах. Безбар'єрний простір - рівні можливості для всіх людей, який позитивно вплине на соціально-економічний розвиток країни.

Висновки

Як зазначили у Держстаті України станом на 24 червня 2021 року в Україні налічувалось 2,7 млн. людей з інвалідністю, з них 222,3 тис. осіб з першою групою інвалідності та 900,8 тис. осіб з другою групою [7]. Війна, яку розв'язала проти України Росія, може суттєво вплинути на кількість інвалідів в нашій країні.

У зв'язку з цим гостро постає питання гуманізації життєвого середовища через створення повноцінного простору життєдіяльності з врахуванням потреб інвалідів і інших маломобільних груп населення. Сьогодні радянська «соціальна ізоляція» має бути замінена на європейську «соціальну адаптацію», що означає включення, залучення всіх як рівних. «Визнання і повага до окремих осіб і соціальних груп. Це, зокрема, включає визнання відмінностей у розвитку людей, а не прирівнювання «інвалідності» до патології, вади; поширення переконання, що всі люди є однаковими в фундаментальному сенсі: незважаючи на наші відмінності, ми усі маємо певну цінність» [1].

Проблеми гуманізації життєвого середовища необхідно вирішувати комплексно у всіх сферах життєдіяльності людини. А це можливо при беззаперечному дотриманні державних норм і правил інклюзивності при будівництві об'єктів житлового, виробничого та відпочинкового середовища, покращення екологічного стану та інформаційно-медійного простору. Важливим при цьому є проведення реорганізації транспортної інфраструктури та технічне переоснащення громадського та санітарного транспорту.

Необхідно на державному рівні розробити програми соціальної адаптації інвалідів, що має включати реабілітацію, зокрема інвалідів війни та внесення змін в законодавство держави для надання мотивації роботодавцям щодо працевлаштування людей з інвалідністю.

Суспільству необхідно категорично і назавжди позбутися стереотипів щодо людей з інвалідністю, зламати бар'єри, які роблять з людини «інваліда», принижують її гідність, а саме інституційні бар'єри законодавчого та політичного життя, фізичної недоступності економічного життя та навколишнього середовища, обмеження в інформації та комунікації. «Буття інвалідом не повинно бути причиною дискваліфікації, щоб мати доступ до кожного аспекту життя, який того вартий» - Емма Томпсон.

Бібліографія

1. Азін, В. О., Байда, Л. Ю., Грибальський, Я. В., Красюкова-Еннс, О. В., 2013. Доступність та універсальний дизайн : навч.-метод. посіб./за заг. ред. Л. Ю. Байди, О. В. Красюкової-Еннс. К., 128с.

2. ДБНВ.2.2-40: 2018. Інклюзивність будівель і споруд. К: Мінрегіон України.

3. ДБНВ.2.2-17: 2006. Доступність будинків і споруд для маломобільних груп населення. К: Міністерство будівництва, архітектури тажитлово-комунального господарстваУкраїни..

4. ВСН 62 - 91*. 1991. Проектирование среды жизнедеятельности с учетом потребностей инвалидов и маломобильных групп населения. М: Госкомархитектуры.

5. Барно, О. М., 2010. Використання корекційних та оздоровчих елементів у реабілітаційній діяльності ВНЗ. Актуальні проблеми навчання та виховання людей, з особливими потребами. 2010. №7. С. 110-115.

6. Інклюзивність та суспільство: навчально-методичний посібник. 2012. За заг. ред. Л. Ю. Байди, О. В. Красюкової-Еннс / кол. Авторів: Л.Ю. Байда, О.В. Красюкова-Еннс, С.Ю. Буров, В.О.Азін, Я.В.Грибальський, Ю.М. Найда. К., 216 с.

7. У Держстаті розповіли, скільки в Україні людей з інвалідністю. 2021. Радіо свобода.

8. Зятьев, С., 2021. Про зачистку фронтовиків-інвалідів після війни, або Якою насправді була сталінська «шана» ветеранам / Армія інформ.

9. Про затвердження Порядку накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності: Постанова Кабінету Міністрів України від 06.04.1995 № 244.

10. Постанова Верховного Суду у справі №809/772/16 від 27 січня 2020 року.

11. Постанова Верховного Суду у справі №809/998/16 від 02 квітня 2020 року.

12. Постанова Верховного Суду у справі № 160/7965/19 від 21 лютого 2022 року.

References

1. Azin, V. О., Bayda, L. Yu., Hrybalskyi, Ya. V., Kras'iukova-Enns, О. V. 2013. Accessibility and universal design: educational method. manual I za zah. red. L. Yu. Baydy, О. V. Kras'iukovoi-Enns. K., 128 s.

2. DBN V.2.2-40: 2018. Inclusiveness ofbuildings and structures. K: Minrehion Ukrainy.

3. DBN V.2.2-17: 2006. Accessibility ofbuildings and facilities for groups of the population with reduced mobility. K: Ministerstvo budivnytstva, arkhitektury ta zhytlovo-komunal'noho hospodarstva Ukrainy. 2007.

4. VSN 62 - 91* Designing the living environment taking into account the needs of people with disabilities and people with limited mobility. M: Goskomarkhitektury., 1991.

5. Bomo, О. M., 2010. The use of correctional and health-improving elements in the rehabilitation activities of universities. Aktual'ni problemy navchannia ta vykhovannia liudei z osoblyvymy potrebamy. № 7. S. 110-115.

6. Inclusiveness and society, educational and methodological guide. 2012. Za zah. red. L. Yu. Baydy, О. V. Kras'iukovoi-Enns / koi. Avtoriv: L.Yu. Bayda, O.V. Kras'iukova-Enns, S.Yu. Burov, V.O.Azin, Ya.V.Hrybalskyi, Yu.M. Naida. K., 216 s.

7. The State Statistics Service said how many people with disabilities are in Ukraine.

8. Ziatiiev, S., 2021. About the cleaning of disabled front-line soldiers after the war, or What was Stalin's «honor» to veterans really like / Armiia inform.

9. On the approval of the Procedure for imposing fines for offenses in the field of urban planning: Postanova Kabinetu Ministriv Ukrayiny vid 06.04.1995 № 244.

10. Resolution of the Supreme Court in case No. 809/772/16 of January 27, 2020.

11. Resolution of the Supreme Court in case No. 809/998/16 dated April 2, 2020.

12. Resolution of the Supreme Court in case No. 160/7965/19 dated February 21, 2022.

Размещено на Allbest.ru