Молодь України у період суспільних турбулентностей 2019-2021

Варто зауважити, що саме високі стандарти споживання, які відповідають західним зразкам, визначали найвагоміші ціннісні орієнтації молоді та мали потужну спонукувальну силу під час різноманітних державних реформ. Світова криза змусила знизити рівень домагань молоді й відмовитися від низки звичних уже поведінкових практик, зокрема географічної мобільності. Лише 8,8 % чоловіків та 7,0% жінок скористалися перевагами безвізового режиму та подорожували країнами ЄС. 57,0% молоді впродовж останніх 5 років жодного разу не виїжджали за кордон (Покоління Незалежності, 2021). І хоча в цьому випадку різниця не є суттєвою, примітно, що у молодих жінок порівняно з чоловіка- ми нижчий рівень задоволеності місцем проживання та помітно вища частка охочих виїхати з населеного пункту, де вони проживають (див. рис. 6).

Рис. 6. Розподіл відповідей молодих чоловіків та жінок на запитання про те, чи хотіли б вони виїхати з населеного пункту, де проживають

Джерело: (Ворона, Шульга, 2020)

Отже, усталені практики споживання як організовані діяльності множини людей у поєднанні із контекстом, в якому вони формуються, зазнали сьогодні суттєвих трансформацій. У постіндустріальному суспільстві акценти змістилися на споживання послуг. Р. Інґлгарт, досліджуючи ціннісні явища у різних країнах світу, зрештою поділив усі цінності на матеріальні та постматеріальні, залежно від того, що визначає статус суб'єкта та є більш важливим для його набувачів: речі, інформація чи послуги. Він також звернув увагу на те, що в періоди кризи постіндустріальні країни з постматеріальними цінностями цілком можуть повернутися до попереднього рівня ціннісних орієнтацій (Inglehart, Welzel, 2005).

Стиль споживання значною мірою визначається способом життя. Якщо ж говорити про стилістику споживання під час пандемії, то визначальною характеристикою буде «карантинність». Саме остання задає своєрідну моду та провокує або підвищення попиту на деякі товари або майже повне припинення споживання інших.

Під час світового карантину освіта, робота та відпочинок суттєво віртуалі- зувалися, стали прив'язаними до дому та залежними від доступу до інтернету. Це, з одного боку, зумовило підвищення вимог до програмного забезпечення й наявності відповідного технічного обладнання, а з іншого -- знизило якість праці, освіти та відпочинку. Привертає увагу, зокрема, так звана «вірусна» циф- ровізація, що поки, попри відому шкоду для фізичного та психологічного здоров'я від надмірного перебування за комп'ютером, не має альтернатив. За даними дослідницької компанії GfK Ukraine, в Україні уже близько 7 млн осіб реґулярно здійснюють покупки через інтернет (Що купують українці онлайн, 2020), причому розподіл чоловіків та жінок становить 48,0% та 52,0% відповідно. Найчастіше -- це молодь віком 26-35 років з повною вищою освітою. Лідерами в цьому сеґменті е торговельні майданчики OLX та Aliexpress. Це й зрозуміло, вони е відносно бюджетними. За цими ж даними, жінки частіше купують одяг та взуття, косметику, товари для дітей, побутову хімію. У чоловіків на передніх позиціях -- техніка та автотовари (Z-Украина, 2019).

Під час необхідного дотримання соціального дистанціювання найбільш безпечним, а іноді едино можливим варіантом комунікації став цифровий. За результатами дослідження GlobalLogic на підставі відкритих даних загалом частка користувачів соціальних мереж в Україні у період з 2020 по 2021 рік зросла аж на 13% (7 млн). Якщо на початку 2020 року в Україні було 19 млн користувачів, то у 2021-му ця цифра досягла 26 мільйонів. У 2021 році в соцмережах було за- реестровано 60% населення країни, тоді як у січні 2020-го таких було трохи більш як 40% (За рік карантину, 2021).

З 2019 року кількість українців в Instagram зросла на 22%, а в Facebook -- на 7%. У 2021 році цими соцмережами користувалися 14 млн і 16 млн українців відповідно. За цей же рік нова соціальна мережа TikTok охопила 16% користувачів з України (тобто її зростання становило 500%). Найпопулярнішою соцме- режею залишився YouTube з охопленням 96% користувачів в Україні. Загалом за час пандемії кількість інтернет-споживачів на території України зросла на 33% порівняно із 2019 роком і становила майже 67% населення.

Кількість інтернет-користувачів зростає не тільки в Україні, а й у всьому світі. Від 2019-го до 2020 року їх побільшало на 280 млн. Через пандемію люди по всьому світу почали на 57% частіше дивитися відео та фільми, на 37% більше слухати музику і на 15% -- подкасти. Що ж до молоді, то у період з 2019 по 2022 рік частка молодих людей у ЄС, які пройшли онлайн-курси, зросла більш як удвічі -- з 13% до 28%. Інформаційно-комунікаційні технології (ІКТ) стали невіддільною складовою повсякденного життя людей. Більшість населення Європейського Союзу (ЄС), зокрема й молодь, використовуе інтернет для виконання різних дій у рамках своєї роботи, освіти, дозвілля, управління та інших сфер. У 2022 році значна частина молодих людей в ЄС продовжували використовувати інтернет для цілої низки видів діяльності, які займають дедалі більшу частину їхнього повсякденного життя, включно з дозвіллям (Eurostat,

Практики дозвілля посідають важливе місце в житті людини. Варто звернути увагу на те, що серед жінок помітно вищим є відсоток тих, кому бракує можливості повноцінно проводити відпустку (див. рис. 7).

Відповідно до сфер інтересів ієрархія виглядає так: на першому місці для молоді спорт, далі йде музика, подорожі, саморозвиток, здоровий спосіб життя і технології (Покоління Незалежності, 2021). При цьому преференції мають яскраво виражене ґендерне забарвлення: жінки більше надають перевагу подорожам (39%) порівняно з чоловіками (28%), а чоловіки -- спорту (40%) проти 20% у жінок. Здоровий спосіб життя також більш значущий для жінок (36%) порівняно з чоловіками (26%). Технології значущі більше для чоловіків (25%) порівняно із жінками (7%) (Покоління Незалежності, 2021).

Рис. 7. Розподіл відповідей молодих чоловіків та жінок на запитання, чи вистачає їм можливості повноцінно проводити відпустку

Джерело: (Ворона, Шульга, 2020)

Здоров'я молоді

Зазвичай жінки раніше за чоловіків починають дбати про здоров'я. Починаючи з 25-річного віку 60% українських жінок зорієнтовані на підтримання власного здоров'я, натомість для чоловіків цінність міцного здоров'я набуває важливості лише після 50 років (Покоління Незалежності, 2021).

За результатами дослідження 2019 року, більш як дві третини молодих українців (71,7%) оцінили стан свого здоров'я як добрий і радше добрий, п'ята частина -- як задовільний, а 6,8% респондентів зазначили наявність проблем зі здоров'ям. Понад третину респондентів (35%) у цьому опитуванні відповіли, що є курцями, 42,1% респондентів узагалі ніколи в житті не палили, а 17,2% палили раніше. Щодо вживання алкогольних напоїв, то картина виявилася такою: реґулярно вживають алкоголь понад чверть молодих українців, причому кожен двадцятий -- щоденно. 30,6% уживають алкоголь помірно -- один раз на місяць, частка тих, хто ніколи не вживав алкоголь, становить 20%. Вживання наркотичних засобів практикують 4,3% молоді, з них реґулярно -- 0,6%, час від часу -- 2,2% і кілька разів на рік -- 1,5%. Кожен десятий респондент зізнався в одноразовій спробі вживання наркотиків. Майже 80% опитаних відповіли, що взагалі ніколи в житті не вживали наркотиків [Молодь України, 2019).

Загалом серед молоді України здоров'язбережувальні практики не надто поширені. Дані дослідження STEPS, яке було зорганізовано МОЗ України та ВООЗ у 2020 році, підтвердили, що поширеність паління в Україні е високою. Так, понад третину (33,9%) населення віком 18-69 років становили курці, серед яких половина -- чоловіки (50,3%) і кожна шоста -- жінка (16,7%). Кожен п'ятий курець (21%) марно намагався відмовитися від паління впродовж останніх 12 місяців. Ця частка була особливо помітною серед жінок віком 18-29 років, з яких майже половина (48,8%) зробила невдалу спробу кинути палити (Кожен третій, 2020).

Поширеними також е нездорові моделі харчування. Із позитивів: рівень фізичної активності населення в Україні достатньо високий; за даними ВООЗ, цей показник е одним з найвищих у Європейському реґіоні. Лише 10% населення за способом життя не відповідають рекомендаціям ВООЗ щодо принаймні 150 хвилин фізичної активності середньої інтенсивності або ж еквіваленту щотижня.

Серед серйозних соціальних проблем в Україні важливо відзначити явище чоловічої надсмертності. Рівень смертності українських чоловіків значно вищий порівняно з іншими европейськими країнами. Вище ми вже зазначали, що починаючи з 38-річного віку частка жінок у структурі населення стае більшою. Тобто надсмертність чоловіків зумовлена не лише загалом нижчою тривалістю їхнього життя порівняно з жінками, а низкою чинників, що призводять до смерті у молодому віці. За даними Інституту демографії та соціальних досліджень НАН України, уже у 10-14 років смертність хлопчиків е вищою у 1,5 раза, у 15-20 років смертність представників чоловічої статі е вищою у 2,5 раза, у 20-24 роки -- у 3,6 раза, у віці 30-34 років чоловіки помирають у 6,2 раза частіше за жінок. Причому ця сумна статистика пояснюється не хворобами, а зовнішніми причинами -- отруєння, травми, нещасні випадки тощо (Життя українського чоловіка, 2019). Ці дані зафіксовані ще до початку повномасштабної війни в Україні, на сьогодні смертність чоловіків у молодому віці е ще вищою. Сучасна складна соціально-економічна і політична ситуація в Україні відбилася на посиленні статевої диспропорції смертності молоді, адже абсолютна більшість офіційно зареестрованих смертей сталися внаслідок ведення военних дій.

Висновки

Диверсифікація стилів життя та їх презентація в останні десятиліття уможливилися завдяки виникненню певних умов: насамперед, появі нових економічних, інформаційних, культурних, політичних перспектив та усвідомленню відповідних можливостей, зростанню рівня толерантності, готовності жити в складному полістилістичному середовищі. Зміна організації життедіяльності українського суспільства призвела до модифікації поведінки всіх груп населення. Проте молодь як найбільш динамічна та більш сприйнятлива до мінливих умов соціально-демографічна група легше адаптуеться до якісно нових обставин, тож е лідером цього процесу.

Дослідження особливостей життя молоді в довоенні часи показало, що за ключовими пунктами спостерігалася низка проблем, необхідних для подолання. Нерозв'язаність багатьох цих проблем має вкрай неґативні соціальні наслідки для країни, що особливо загострилися з початком війни. Оскільки молодь виступає важливою спонукальною силою соціального проґресу та запорукою економічного благополуччя, підтримання життя молоді на належному рівні, сприяння забезпеченню її основних потреб є ключовими завданнями для збереження суспільства.

Питання, висвітлені у ключових пунктах проаналізованих досліджень становища української молоді в довоєнні часи, зокрема ціннісні орієнтації молоді, освіта, зайнятість та дохід, професійна мобільність та жіноче підприємництво, житлові умови, побудова сім'ї та орієнтації на дітонародження, здоров'я тощо, із початком повномасштабної війни стали в рази гострішими. На жаль, нині ще бракує соціологічних даних для проведення релевантного порівняльного дослідження щодо змін та ключових критеріїв життя молоді в умовах пандемії та повномасштабної війни, однак деякі тенденції і процеси дають можливість для відповідних порівнянь.

Пандемія коронавірусу, що охопила світ у 2020 році, суттєво змінила життя українців. Зміни торкнулися багатьох сфер життя, здоров'я та освіти, роботи і доходів, способу життя, дозвілля, спілкування тощо. Зміна поведінки та способу життя українців, спричинена пандемією, позначилася на певних галузях економіки, а соціальне дистанціювання відчутно вплинуло на моделі споживання українців. Пандемія завдала шкоди здоров'ю навіть тих, кого коронавірус оминув. Обмеження спілкування, різка зміна стилю життя, форматів навчання та зайнятості, залученості до громадської діяльності, вплив на здоров'я та багато інших змін засвідчили про вразливість молоді через пандемію, спричиненою поширенням коронавірусної інфекції.

Карантинні обмеження вплинули не лише на фінансово-економічне становище громадян, а й на психоемоційний. Люди і в карантинному режимі перебувають в стані страху й залежності від новинних повідомлень, в яких зазвичай бракує позитивного контенту, але надміру стресогенної інформації. У результаті формується тотальна залежність від соцмереж і телеграм-каналів. Люди перебувають у перманентному страху щось пропустити, з думкою про те, що саме ця інформація є життєво важливою. Усе це впливає на їхнє сприйняття реальності і ставлення до життя. Треба зауважити, що ця проблема набуває ще більшої актуальності під час війни.

Головними пріоритетами в житті більшості молодих людей у роки пандемії були здоров'я, матеріальний добробут, відчуття захищеності та впевненості у майбутньому, особистий розвиток, а також можливість бути корисним суспільству.

Утім, вже сьогодні можна стверджувати, що велика війна змінила українську молодь куди сильніше, ніж пандемія коронавірусу. Занепокоєння за життя та здоров'я (своє та близьких), зокрема погіршення психічного здоров'я, невизначеність майбутнього, зниження або втрата доходу, розрив стосунків та розлука з сім'єю, переміщення в інші населені пункти, смерть друзів або членів сім'ї, пошкодження чи руйнування житла, отримання травм унаслідок воєнних дій, вимушений переїзд до інших країн і міст, фізична безпека -- ось що сьогодні найбільше турбує молодих українців. Зміна звичного укладу життя з реальною загрозою для здоров'я та самого існування, безумовно призвела до переоцінки цінностей та переосмислення попереднього набутого досвіду.

Спричинена війною економічна криза суттєво відбилася на рівні зайнятості та доходів населення України. В умовах, коли найважливішим життєвим завданням постає фізичне виживання, люди готові братися до низькокваліфікованої та низькооплачуваної праці. Критично зріс рівень інфляції; через скорочення або закриття бізнесу значна частина молоді стала безробітною, як наслідок -- підвищився рівень професійної мобільності. Це стосується молоді та зокрема жінок, які виїхали закордон.

Унаслідок мобілізації чоловічої частини населення спостерігаються зміни у ніші підприємництва. Дедалі частіше бізнес створюється та береться під керівництво жінками. Імовірно, це одна з небагатьох змін сьогодні, що матиме позитивні наслідки для суспільства -- досягнення більшої представленості жінок на керівних посадах та підвищення коефіцієнта ґендерної рівності.

Це ж стосується участі молоді в різноманітних громадських організаціях, волонтерстві. Трансформація уявлень про коло рольових моделей під час війни стала однією з найбільших змін у світогляді молодих українців. Військові та волонтери є сьогодні прикладами рольових моделей для молоді. Молодь набагато активніше долучається до волонтерської діяльності, ніж це було до повномасш- табної війни. Молоді люди консолідуються, збирають та доставляють гуманітарну допомогу, допомагають військовим, ВПО та біженцям, вступають до лав Збройних Сил України. Підступне вторгнення РФ в Україну призвело до масштабного зростання громадської активності молоді, тож варто використати цей потенціал для залучення молоді до процесу повоєнного відновлення, громадянської та політичної діяльності.

За умов пандемії українська система освіти спромоглася вистояти, забезпечивши дистанційну підтримку навчання. Понад те, під час пандемії Україна вимушено зробила гігантський стрибок у розвитку онлайн-освіти за рахунок пришвидшеного впровадження цифрових технологій у навчальний процес.

Треба зважати на те, що всі ключові пункти актуальних запитів української молоді -- житлові умови, побудова сім'ї та орієнтації на дітонародження і здоров'я -- нині та у післявоєнний період матимуть червоний маркер проблемності. Аби підтримати молодих людей, допомогти реалізувати 'їхній потенціал і повною мірою залучити їх до процесу відновлення країни та прийняття рішень на місцевих рівнях, важливо вчасно визначити їхні потреби, запити та становище загалом. Подальші дослідження, з одного боку, дадуть змогу визначити сьогоднішні запити молоді до решти українського суспільства, а з іншого -- побачити, які виклики постають сьогодні перед молоддю, які зміни внесла в їхні життя та погляди війна.

Джерела

Ворона, В.М. (ред.), Шульга, М.О. (ред.). (2020). Українське суспільство: моніторинг соціальних змін, 7(21). Київ: Інститут соціології НАН України.

Дев'ята періодична доповідь України про виконання Конвенції Організації Об'єднаних Націй про ліквідацію всіх форм дискримінації щодо жінок. (2020). Отримано з: https://www.msp. gov.ua/news/19890.html

Державна служба статистики України. (2019). Офіційний сайт. Отримано з: http://www. ukrstat.gov.ua

Життя українського чоловіка: важке, але коротке. (2019). Отримано з: https://gk-press. if.ua/zhyttya-ukrayinskogo-cholovika-vazhke-ale-korotke/

За рік карантину кількість українських користувачів в соцмережах зросла на 7 млн і досягла 60% населення країни. (2021). Отримано з: https://www.globaUogic.com/ua/about/news/ social-media-during-quarantine/

Кожен третій українець курить -- результати дослідження STEPS. (2020). Отримано з: https://center-life.org/novyny/kozhen-tretiy-ukrainets-kuryt-rezul-taty-doslidzhennia-steps/

Кутуев, П., Енин, М., Костюкевич, С. (2019). Вызовы успешному трудоустройству молодежи в контексте современной идеологии университетского образования. Идеология и политика, 2(13), 60-86.

Кухта, М. (2018). Соціальний потенціал людей старшого віку в Україні. Київ: Київський Національний Університет культури і мистецтв.

Молодь на ринку праці: навички XXI століття та побудова кар'єри. (2019). Щорічна доповідь Президентові України Верховній Раді України, Кабінету Міністрів України про становище молоді в Україні. Київ: Міністерство молоді та спорту України; Державний інститут сімейної та молодіжної політики. Отримано з: https://mms.gov.ua/storage/app/sites/16/ Mizhnarodna_dijalnist/shorichni_dopovidi/shorichna-dopovid-pro-stanovishe-molodi.pdf

Молодь України -- 2019. (2019). Аналітичний звіт з проведення репрезентативного соціологічного дослідження становища молоді в Україні. Київ: Міністерство молоді та спорту; Університет банківської справи. Отримано з: https://inmol.org/vseukrainske-sotsiolohichne- doslidzhennia-molod-ukrainy-2019/

Мріємо та діємо. Опитування молоді. (2021). Отримано з:

https://mms.gov.ua/storage/app/sites/16/Molodizhna_polityka/2023/Socdoslidjenja/ opituvannya-molodi-2021-irex.pdf

Освіта в незалежній Україні:розвиток та конкурентоспроможність. (2021). Інформаційно-аналітичний збірник. Київ. Отримано з: https://iea.gov.ua/wp-content/uploads/2021/08/ Osvita-v-nezalezhnij-Ukraini-19.08.2021_FINAL-1.pdf?fbclid=IwAR0O0OpAo2vbURL63J7rR8e LmOCw9HggzNzmpbxYM4gWs0s6dX_ftP-nAkg

Покоління Незалежності: цінності та мотивації. (2021). Соціологічна група «Рейтинг». Отримано з: https://ratinggroup.ua/research/ukraine/pokolenie_nezavisimosti_cennosti_i_ motivacii.html

Портрет українських жінок-підприємиць. Україна, 2022. (2022). Результати дослідження. Отримано з: http://tradecenter.org.ua/eng/vieweHpcfA/upload/other/Ukrainian%20Female%20 Entrepreneur%20Profile%202022.pdf

Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів. (2006). Постанова Пленуму Верховного суду України від 15 травня 2006 року № 3. Отримано з: https://ips.ligazakon.net/ document/VS06098?an=88

Світове дослідження цінностей: 2020. Україна. (2020). Київ: Український центр європейської політики. Отримано з: https://ekmair.ukma.edu.ua/handle/123456789/20454

Що купують українці онлайн і скільки на це витрачають -- аналітика GfK і OLX. (2020). Отримано з: https://rau.ua/novyni/novini-kompanij/shho-kupuyut-skilky-vytrachayut/

Z-Украина. Рынок интернет-торговли в Украине. (2019). Отримано з:

https://zet.in.ua/statistika-2/rynok-it/rynok-internettorgovli-v-ukraine/

2020рік в оцінках населення України. (2021). Київ: Центр соціальний моніторинг; Український інститут соціальних досліджень. Отримано з: https://smc.org.ua/wp-content/ uploads/2020/12/TSSM_UISD_Novyj-rik-2021_pres-reliz.pdf

Eurostat. Being young in Europe today - digital world. (2023). Отримано з: https://ec.europa.eu/ eurostat/statistics-explained/index.php?title=Being_young_in_Europe_today_-_digital_world

Eurostat. Being young in Europe today - demographic trends. (2021). Отримано з: https://ec. europa.eu/eurostat/statistics-explained/index.php?title=Being_young_in_Europe_today_-_ demographic_trends&oldid=575085

Eurostat. Being young in Europe today - family and society. (2019). Отримано з: https://ec.europa. eu/eurostat/statistics-explained/index.php?title=Being_young_in_Europe_today_-_family_and_ society

Forbes. (2020). The World's Billionaires Have Gotten $1.9 Trillion Richer In 2020. Отримано з: https://www.forbes.com/sites/chasewithorn/2020/12/16/the-worlds-billionaires-have-gotten-19- trillion-richer-in-2020/?sh=2c673d707386

Inglehart, R., Welzel, C. (2005). Modernization, cultural change, and democracy: the human development sequence. New York: Cambridge University Press.

Mannheim, K. (1943). The Problem of Youth in Modern Society. In: Diagnosis of our time: wartime essays of a sociologist / by Karl Mannheim. 1893-1947. London: K. Paul, Trench, Trubner. Отримано з: https://wellcomecollection.org/works/wny699fc

World Happiness Report. (2021). Отримано з: https://worldpopulationreview.com/country- rankings/happiest-countries-in-the-world

References

Dream and Act. Youth survey. (2021). [[In Ukrainian]. Retrieved from: https://mms.gov.ua/ storage/app/sites/16/Molodizhna_polityka/2023/Socdoslidjenja/opituvannya-molodi-2021-irex. pdf [=Мріємо 2021]

During the quarantine year, the number of Ukrainian users in social networks increased by 7 million and reached 60% of the country's population. (2021). [In Ukrainian]. Retrieved from: https:// www.globallogic.com/ua/about/news/social-media-during-quarantine/ [=За рік 2021]

Education in independent Ukraine: development and competitiveness. Informational and analytical collection. (2021). [In Ukrainian]. Kyiv. Retrieved from: https://iea.gov.ua/wp-content/ uploads/2021/08/Osvita-v-nezalezhnij-Ukraini-19.08.2021_FINAL-1.pdf?fbclid=IwAR0O0OpAo 2vbURL63J7rR8eLmOCw9HggzNzmpbxYM4gWs0s6dX_ftP-nAkg [=Освіта 2021]

Eurostat. Being young in Europe today - demographic trends. (2021). Retrieved from: https:// ec.europa.eu/eurostat/statistics-explained/index.php?title=Being_young_in_Europe_today_-_ demographic_trends&oldid=575085

Eurostat. Being young in Europe today - digital world. (2023). Retrieved from: https://ec.europa. eu/eurostat/statistics-explained/index.php?title=Being_young_in_Europe_today_-_digital_world

Eurostat. Being young in Europe today - family and society. (2019). Retrieved from: https://ec. europa.eu/eurostat/statistics-explained/index.php?title=Being_young_in_Europe_today_-_ family_and_society

Every third Ukrainian smokes - the results of the STEPS study. (2020). [In Ukrainian]. Retrieved from: https://center-life.org/novyny/kozhen-tretiy-ukrainets-kuryt-rezul-taty-doslidzhennia-steps/ [=Кожен третій українець курить 2020]

Forbes. (2020). The World's Billionaires Have Gotten $1.9 Trillion Richer In 2020. Retrieved from: https://www.forbes.com/sites/chasewithorn/2020/12/16/the-worlds-billionaires-have-gotten-19- trillion-richer-in-2020/?sh=2c673d707386

Generation of Independence: values and motivations. (2021). Sociological group “Rating”. [In Ukrainian]. Retrieved from: https://ratinggroup.ua/research/ukraine/pokolenie_nezavisimosti_ cennosti_i_motivacii.html [=Покоління 2021]

Inglehart, R., Welzel, C. (2005). Modernization, cultural change, and democracy: the human development sequence. New York: Cambridge University Press.

Kukhta, M. (2018). Social potential of older people in Ukraine. [In Ukrainian]. Kyiv: Kyiv National University of Culture and Arts, KNUKiM. [=Кухта 2018]

Kutuev, P., Yenin, M., Kostiyukevich, S. (2019). Challenges to the successful youth employment in the impact of modern ideology of university education. [In Russian]. Ideology and Politics, 2(13), 60-86. [=Кутуев, Енин, Костюкевич Кутуев 2019]

Mannheim, K. (1943). The Problem of Youth in Modern Society. In: Diagnosis of our time : wartime essays of a sociologist / by Karl Mannheim. Mannheim, Karl, 1893-1947. London: K. Paul, Trench, Trubner. Retrieved from: https://wellcomecollection.org/works/wny699fc

On the application by courts of certain norms of the Family Code of Ukraine when considering cases related to paternity, maternity and the collection of alimony. (2006). Resolution of the Plenum of the Supreme Court of Ukraine of May 15, 2006, No. 3. [In Ukrainian]. Retrieved from: https://ips. ligazakon.net/document/VS06098?an=88 [=Про застосування 2006]

Portrait of Ukrainian women entrepreneurs. Ukraine, 2022. (2022). Research results. [In Ukrainian]. Retrieved from: http://tradecenter.org.ua/eng/viewer?pdf=/upload/other/ Ukrainian%20Female%20Entrepreneur%20Profile%202022.pdf [=Портрет 2022]

State Statistics Service of Ukraine. (2019). Official site. [In Ukrainian]. Retrieved from: http:// www.ukrstat.gov.ua [=Державна 2019]

The life of a Ukrainian man: hard, but short. (2019). [In Ukrainian]. Retrieved from: https://gk- press.if.ua/zhyttya-ukrayinskogo-cholovika-vazhke-ale-korotke/ [=Життя українського чоловіка 2019]

The Ninth Periodic Report of Ukraine on the Implementation of the United Nations Convention on the Elimination of All Forms of Discrimination against Women. (2020). [In Ukrainian]. Retrieved from: https://www.msp.gov.ua/news/19890.html [=Дев'ята 2020]

The year 2020 is estimated by the population of Ukraine. (2021). [In Ukrainian]. Kyiv: Center for Social Monitoring; Ukrainian Institute of Social Research. [In Ukrainian]. Retrieved from: https:// smc.org.ua/wp-content/uploads/2020/12/TSSM_UISD_Novyj-rik-2021_pres-reliz.pdf [=2020 рік 2021]

Vorona, V.M., Shulga, M.O. (Eds.). (2020). Ukrainian Society: Monitoring of Social Changes, 7(21). [In Ukrainian]. Kyiv: Institute of Sociology, NAS of Ukraine. [=Ворона, Шульга 2020]

What Ukrainians buy online and how much they spend on it - GfK and OLX analysts. (2020). [In Ukrainian]. Retrieved from: https://rau.ua/novyni/novini-kompanij/shho-kupuyut-skilky- vytrachayut/ [=Що купують 2020]

World Happiness Report. (2021). Retrieved from: https://worldpopulationreview.com/country- rankings/happiest-countries-in-the-world

World Values Survey: 2020 in Ukraine. (2020). [In Ukrainian]. Kyiv: Ukrainian Center for European Policy. Retrieved from: https://ekmair.ukma.edu.ua/handle/123456789/20454 [=Світове

2020]

Youth in the Labor Market: 21st Century Skills and Career Building. (2019). Annual report to the President of Ukraine, the Verkhovna Rada of Ukraine, the Cabinet of Ministers of Ukraine on the situation of youth in Ukraine. [In Ukrainian]. Kyiv: Ministry of Youth and Sports of Ukraine; State Institute of Family and Youth Policy. Retrieved from: https://mms.gov.ua/storage/app/sites/16/ Mizhnarodna_dijalnist/shorichni_dopovidi/shorichna-dopovid-pro-stanovishe-molodi.pdf [=Мо- лодь на ринку 2019]

Youth of Ukraine - 2019. Analytical report on the conduct of a representative sociological study of the situation of youth in Ukraine. (2019). [In Ukrainian]. Kyiv: Ministry of Youth and Sports; University of Banking. Retrieved from: https://inmol.org/vseukrainske-sotsiolohichne- doslidzhennia-molod-ukrainy-2019/ [=Молодь України 2019]

Z-Ukraine. Internet trade market in Ukraine. (2019). [In Russian]. Retrieved from: https://zet. in.ua/statistika-2/rynok-it/rynok-internettorgovli-v-ukraine/ [=2-Украина Ukraine 2019]

Размещено на Allbest.ru