Формування компетентностей для активізації розвитку соціального підприємництва

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Формування компетентностей для активізації розвитку соціального підприємництва

Шапошникова І.В., докторка соціологічних наук, професорка, декан факультету психології, історії та соціології, Херсонський державний університет; Стойка В.О., Кандидат економічних наук, доцент, доцент кафедри економіки та соціально-поведінкових наук, Уманський державний педагогічний університет імені Павла Тичини

Стаття присвячена актуальній проблемі соціального підприємництва та визначення компетентностей, яких потребує активізація його розвитку у суспільстві. На основі узагальнення основних поглядів на сутність соціального підприємництва, уточнено його змістовне наповнення для розвитку соціальної діяльності. Визначені ознаки соціального підприємництва. Охарактеризовані основні міжнародні погляди на зміну пріоритетів у формуванні компетентностей у розвитку бізнес-активностей та підприємництва. Проаналізовано зв'язок державної підтримки розвитку соціального підприємництва та виконання соціальної функції державою. Визначені особливості реалізації компетентностей в умовах прояву такого явища як «соціальний ліфт». Наведено характеристику прояву соціальних ліфтів при створенні умов для самореалізації молоді. Визначені особливі риси вертикальних (традиційних) соціальних ліфтів, утворених внаслідок ієрархічної структури суспільства, та горизонтальних, спричинених поширенням інформаційно-комунікативних мереж і віртуальних середовищ.

Обґрунтовано, що розвиток соціального підприємництва може бути орієнтований на створення і вдосконалення правових, соціально-економічних, науково-дослідницьких, організаційних умов успішної соціалізації і самореалізації української молоді, використання її творчого потенціалу в інтересах розвитку суспільства. Розкрито, що внаслідок набуття необхідних компетентностей розвитком соціального підприємництва можуть долатися загальні стратифікуючі ризики: економічний добробут в системі «багатий - бідний»; маргіналізація значної частини населення; падіння значення освіти внаслідок нерівності доступу до освітніх можливостей для малозабезпечених (низькодохідних) груп населення. Обґрунтовано, що набуття необхідних компетентностей для розвитку соціального підприємництва може досягатися актуалізацією освіти в межах формування індивідуальної освітньої траєкторії.

Ключові слова: соціальна функція держави; соціальний ліфт; компетентності; соціальне підприємництво; соціально вразливі групи; освіта; індивідуальна освітня траєкторія.

Formation of competences for the activation of the development of social entrepreneurship

Iryna Shaposhnykova, doctor of Sociological Sciences, Professor , Dean of the Faculty of Psychology, History and Sociology, Kherson State University, Vitalii Stoika, candidate of Economic Sciences, Associate Professor, Associate Professor at Department of Economy and Socio-Behavioral Sciences, Pavlo Tychyna Uman State Pedagogical University,

The article is devoted to the current problem of social entrepreneurship and the definition of competencies needed to activate its development in society. On the basis of the generalization of the main views on the essence of social entrepreneurship, its content for the development of social activity has been specified. The signs of social entrepreneurship are defined. The main international views on the change of priorities in the formation of competences in the development of business activities and entrepreneurship are characterized. The relationship between state support for the development of social entrepreneurship and the performance of social functions by the state is analyzed. Specific features of the implementation of competences in the conditions of the manifestation of such a phenomenon as “social elevator” are determined. The characteristics of the manifestation of social elevators when creating conditions for self-realization of young people are given. Specific features of vertical (traditional) social elevators, formed as a result of the hierarchical structure of society, and horizontal ones caused by the spread of information and communication networks and virtual environments are determined. It is substantiated that the development of social entrepreneurship can be focused on the creation and improvement of legal, socio-economic, scientific and research, organizational conditions for the successful socialization and self-realization of Ukrainian youth, the use of their creative potential in the interests of the development of society. It was revealed that as a result of acquiring the necessary competencies, the development of social entrepreneurship can overcome common stratifying risks: economic well-being in the “rich-poor” system; marginalization of a significant part of the population; the decline in the value of education due to unequal access to educational opportunities for low-income (low-income) population groups. It is substantiated that the acquisition of the necessary competencies for the development of social entrepreneurship can be achieved by updating education within the framework of the formation of an individual educational trajectory.

Key words: social function of the state; social lift; competences; social entrepreneurship; socially vulnerable groups; education; individual educational trajectory.

Постановка проблеми у загальному вигляді та її зв'язок із важливими науковими чи практичними завданнями

Питання компетентностей посідає останнім часом значне місце у дискусіях стосовно реформ освіти, соціальної сфери, а також у професійних колах при розробленні вимог до конкретних посад. Разом з тим, особливо важливим правильне визначення компетентностей постає у ході активізації соціального підприємництва, адже саме це явище для України є порівняно новим та суперечливим в окремих аспектах його практичної реалізації. До соціального підприємця висуваються вимоги і як до представника та носія своєрідної соціальної місії, але й одночасно до підприємця, тобто особи, здатної генерувати нові ідеї та забезпечувати їх своєчасне впровадження для вирішення соціальних проблем та суперечностей.

Аналіз останніх досліджень і публікацій, в яких започатковано розв'язання даної проблеми і на які спирається автор

Проблемам розвитку соціального підприємництва у науковій літературі приділено достатньо уваги, особливо у частині визначення сутності та змісту даного феномену (Свинчук А., Корнецький А. та інші [1]), його місця у вирішенні соціальних проблем суспільства (Гусак Н., Туманова А. [2]), визначення потенціалу задоволення потреб відповідних уразливих груп населення та забезпечення спроможності їх соціалізації (Горин В., Булавинець В. [3], Шапошников К., Покатаєва О., Дука А. [4], Голубєв О. [5]). Останніми роками, внаслідок загострення соціальних проблем кількість таких публікацій та глибина досліджень сутності даного явища лише зростає. Зокрема, варто звернути також увагу на праці таких авторів як Венцель В. [6] щодо усвідомлення важливості соціальної функції держави, Ковалісько Н. та Сенюра О. [7], Кривошеін В., Примуш М. [8] у з'ясуванні механізму функціонування такого явища як соціальний ліфт для розв'язання суперечностей сучасного суспільства, а також Новіков В. [9] стосовно підвищення ролі освіти у формуванні компетентностей для соціальної та професійної мобільності. У межах наукового розкриття даних питань вагомі напрацювання мають і багато інших авторів та наукових колективів.

Формулювання цілей статті (постановка завдання). Разом з тим, залишається недостатньо визначеною на рівні наукового пізнання проблематика формування компетентностей для активізації розвитку соціального підприємництва, що і визначено метою даної роботи.

Виклад основного матеріалу дослідження

Сучасність, що характеризується постійними зрушеннями та ускладненнями, на кшталт титанічних зсувів, вимагає формування у фахівців належного рівня компетентностей для опанування невизначеності її перебігу. Особливої уваги у формуванні належного рівня компетентностей потребують фахівці, пов'язані, хоч і за дотичною, з реалізацією державою своїх базових функцій.

Як засвідчують численні дослідження, визначення функцій держави тісно пов'язане із її соціальним призначенням, що є ознакою сучасних демократичних правових держав. Реалізація прав людини найповніше реалізується в демократичному суспільстві, в якому забезпечено захист та непорушність основних прав усіх осіб, без жодних виключень.

Крім того, у контексті набуття необхідних компетентностей значно актуалізується їх важливість при реалізації соціальної функцій держави, яка покликана забезпечити право кожного на свободу трудової діяльності, належні та безпечні умови праці, соціальне забезпечення, державну підтримку соціально вразливих й незахищених соціальних груп. Тим самим, у межах соціальної функції має бути забезпечено гарантування соціальної безпеки громадян, створення умов для забезпечення достатнього життєвого рівня; запобігання прояву соціальних суперечностей та надмірної стратифікації у суспільстві. З огляду на зазначене, варто погодитись, що реалізація державою соціальної функції передбачає регулювання отримання соціальних благ та усіх наявних ресурсів між членами суспільства, оптимальний розподіл яких забезпечується державою. Тобто, соціальна функція набуває ознак головної, а економічна та політична - похідних, вторинних функцій [6, с. 5].

Своєю чергою такий підхід вимагає усвідомленням демократичних засад функціонування суспільства, а відтак належного рівня компетентностей, сформованих у особи для розуміння демократичних процесів та соціального розвитку.

Слід відмітити, що на практиці часто по різному визначають основні поняття для означення необхідного рівня знань, умінь, навичок, які послуговують розумінню складних суспільних процесів.

У цілому сутність компетентності закладено у Національній рамці кваліфікацій. Національна рамка кваліфікацій ґрунтується на європейських і національних стандартах та принципах забезпечення якості освіти, враховує вимоги ринку праці до компетентностей працівників та запроваджується з метою гармонізації норм законодавства у сферах освіти і соціально-трудових відносин, сприяння національному та міжнародному визнанню кваліфікацій, здобутих в Україні, налагодження ефективної взаємодії сфери освіти і ринку праці. Відповідно до цього документу, «компетентність - динамічна комбінація знань, умінь, навичок, способів мислення, поглядів, цінностей, інших особистих якостей, що визначає здатність особи успішно соціалізуватися, провадити професійну та/або подальшу навчальну діяльність» [11].

З іншої сторони, сучасні суспільні зміни, динамічність та складність зовнішніх процесів вимагають від працівників необхідного переліку навичок, які дають йому змогу реалізувати себе в суспільстві та водночас виконувати свої суспільні ролі в межах реалізації державою своїх функцій. Так, Світовий економічний Форум у жовтні 2020 року визначив черговий список навичок, важливих для успіху в майбутньому до 2025 року [12]. Серед основних навичок виділені аналітичне мислення та інноваційність, потім вирізняються активне навчання та навчальні стратегії. Навичка комплексного вирішення проблем, яка була лідером списку для 2015 та 2020 років, тепер поступилась своїм місцем іншим навичкам, які матимуть більшого значення для працівника у майбутньому. Важливими залишаються критичне мислення, креативність. Разом з тим критичне мислення доповнює аналіз, а креативність - оригінальність та ініціативність. Таким чином додаються нові акценти, пов'язані зі змінами у суспільстві. Десятку найважливіших навичок формують також навички самоконтролю: стійкість, стресостійкість та гнучкість, а також уміння взаємодіяти з іншими - лідерство та соціальний вплив. Новими у списку стали цифрові навички (використання, моніторинг та контроль технологій, а також технологічний дизайн та програмування), а також активне навчання та навчальні стратегії. Саме навички активного навчання, тобто вміння вчитись стають запорукою майбутнього успіху, яке вміщується у концепцію навчання впродовж життя, що набуває вагомості в умовах динамічних змін, невизначеності майбутніх процесів, та визначається необхідністю й готовністю до можливої перекваліфікації.

Отже, «Розвиток та посилення людських навичок та здатностей завдяки освіті, навчання та змістовна робота є ключовими рушіями економічного успіху, індивідуального добробуту та згуртованості і соціальної рівноваги в суспільстві» [12].

Аналогічного підходу до визначальної ролі активного навчання як нової навички у сукупності базових компетентностей людини дотримуються й у дослідженнях поняття «соціального ліфту», яким забезпечується соціальна мобільність особистості. Так, американський соціолог Пітірім Сорокін, визначає соціальною мобільністю «спроможність переміщення індивідів всередині соціального простору, будь-який перехід індивіда або соціального об'єкта (цінності), тобто всього того, що створено або модифіковане людською діяльністю, з однієї соціальної позиції до іншої» [8, с. 65]. Неспроможність та обмеженість достатнього рівня реалізації державою соціальної функції може долатися саме за рахунок такого явища у суспільстві як соціальна мобільність, особливо в молодіжній політиці. Саме соціальні ліфти долають соціальні суперечності та створюють можливість особистісного розвитку.

Не менш важливою здатністю до саморозвитку, яка стає запорукою ефективного використання набутих навичок та сукупності необхідних компетентностей в умовах неспроможності держави повною мірою реалізувати соціальну функцію стає розвиток соціального підприємництва.

Слід відзначити, що саме соціальне підприємництво стає тією проміжною ланкою між соціальною самореалізацією особистості та рівнем забезпечення державою соціальної функції. Тим самим соціальне підприємництво можна розглядати у контексті практичного суспільного механізму, завдяки якому реалізується соціальна мобільність. Проте, дієвість такого механізму щодо відбору у вищі верстви найбільш здібних осіб з числа вразливих неконкурентних соціальних груп можлива саме за наявності у особи відповідного базового набору здібностей, які внаслідок навички активного навчання перетворюються у необхідні для суспільства компетентності.

Таким чином, компетентності, які необхідні для соціального підприємництва обумовлюють в середині суспільства спроможність соціальної мобільності через виконання таких функцій:

- відбір найбільш соціально активних індивідів, здібних до здійснення соціального підприємництва;

- можливість для людини зайняти більш привілейоване становище в суспільстві за рахунок самореалізації у соціальному підприємництві;

- здатність людини стати рушієм соціальних змін, та розвитку комплексу професійно мобільних якостей.

Поступова втрата престижності освіти як способу соціальної мобільності, звуження соціальних можливостей в отриманні якісної освіти соціально вразливими верствами населення стають підставою для розширення спектру соціальних інститутів як каналів соціального ліфту. Слід зважити, що освіта поступово втрачає свою соціальну цінність за рахунок відмови від таких важливих аспектів змісту освіти як виховання й соціалізація та орієнтацією на професійну підготовку. Крім того, падіння значення освіти як фактору соціальної мобільності, формує нерівність в одержанні освітніх можливостей для низькодохідних соціальних груп. Соціальна диференціація розпочинається із середньої школи, коли збільшення обсягу платних послуг з одного боку, і зростання чисельності приватних ліцеїв і коледжів, створюють нерівні умови для отримання якісної освіти молоддю із малозабезпечених родин. Крім того сучасною тенденцією для вищої освіти в Україні є зростання частки навчання за контрактом, що зменшує можливості соціальної мобільності молоді із маргінального прошарку. Саме з цих підстав активний розвиток такого феномену як соціальне підприємництво стає важливим напрямом соціальної підтримки вразливих верств населення. Залучення їх до економічної діяльності, забезпечує не лише можливості до самореалізації у суспільстві, а й отримання належної фінансової підтримки для навчання та отримання якісної освіти в рамках вибору власної освітньої траєкторії.

Висновки з цього дослідження і перспективи подальших розвідок у даному напрямку

Підтримка розвитку соціального підприємництва поступово стає вагомим елементом реалізації державою соціальної функції. Соціальне підприємництво своєю чергою орієнтоване на створення і вдосконалення правових, соціально-економічних, науково-дослідницьких, організаційних умов успішної соціалізації і самореалізації української молоді, використання її творчого потенціалу в інтересах розвитку суспільства. Саме внаслідок набуття необхідних компетентностей при залученні представників вразливих верств населення до соціального підприємництва можуть долатися загальні стратифікуючі ризики: економічний добробут в системі «багатий - бідний»; маргіналізація значної частини населення; падіння значення освіти внаслідок нерівності доступу до освітніх можливостей для малозабезпечених (низькодохідних) груп населення. Однак, набуття необхідних компетентностей для розвитку соціального підприємництва дотягатиметься лише актуалізацією освіти в межах формування індивідуальної освітньої траєкторії.

соціальне підприємництво компетентність

Бібліографічний список

1. Svynchuk A.A., Kornetskyi A.O., Honcharova M.A., Nazaruk V.Ia., Husak N.Ie., Tumanova A.A. (2017). Sotsialne pidpryiemnytstvo: vid idei do suspilnykh zmin. Posibnyk. [Social entrepreneurship: from idea to social change. Manual]. Kyiv: TOV «PIDPRYIEMSTVO «VI EN EI» [in Ukrainian].

2. Katsora O.V., Popovych A.M. (2020). Perspektyvy rozvytku sotsialnoho pidpryiemnytstva v Ukraini. [Perspectives on the development of social entrepreneurship in Ukraine]. Naukovo-teoretychnyi ta hromadsko- politychnyi almanakh «Hrani» - Naukovo-teoretychnyi ta hromadsko-politychnyi almanakh «Hrani», 5. Dnipro, 39-44. [in Ukrainian].

3. Horyn V.P., Bulavynets V.M. (2021). Sotsialne pidpryiemnytstvo yak instrument dyversyfikatsii finansuvannia sotsialnoi polityky [Social entrepreneurship as a tool for diversification of social policy financing]. Ahrosvit - Agrosvit, 15, 29-35. [in Ukrainian].

4. Shaposhnykov K.S., Pokataieva O.V., Duka A.P. (2022). Derzhavne rehuliuvannia rozvytku sotsialnoho pidpryiemnytstva v natsionalnii ekonomitsi: aktualni problemy sohodennia [State regulation of the development of social entrepreneurship in the national economy: current problems]. Problemy suchasnykh transformatsii. Seriia: ekonomika ta upravlinnia - Problems of modern transformations. Series: economics and management, (3). [in Ukrainian].

5. Golubiev O.V. (2022). Otsiniuvannia potentsialu rozvytku sotsialnoho pidpryiemnytstva v Ukraini [Assessment of the Development Potential of Social Entrepreneurship in Ukraine]. Problemy suchasnykh transformatsii. Seriia: ekonomika ta upravlinnia - Problems of modern transformations. Series: economics and management, 3. [in Ukrainian].

6. Ventsel V.T. (2019). Sotsialna funktsiia derzhavy v umovakh transformatsii suspilnykh protsesiv [Social function of the state in conditions of transformation of social processes]. Publichne upravlinnia ta mytne administruvannia - Public administration and customs administration, 3 (22), 40-52. [in Ukrainian].

7. Kovalisko N.V., Seniura O.V. (2015). Spetsyfika ta mekhanizmy funktsionuvannia sotsialnykh liftiv u suchasnomu suspilstvi [Specificity and functioning mechanisms of social lifts in modern society]. Aktualni problemy filosofii ta sotsiolohii - Actual problems of philosophy and sociology, 6, 79-82 [in Ukrainian].

8. Kryvoshein V.V., Prymush M.V. (2021). Sotsialni lifty yak mekhanizm realizatsii derzhavnoi molodizhnoi polityky [Social lifts as a mechanism for implementing state youth policy]. Visnyk DonNU imeni Vasylia Stusa, Serija: Politychni nauky - Bulletin of DonNU named after Vasyl Stus, Seria: Political sciences, 6, 63-68. [in Ukrainian].

9. Novikov V.M. (2010). Osvita yak instrument profesiinoi i sotsialnoi mobilnosti [Education as a tool of professional and social mobility]. Demohrafiia ta sotsialna ekonomika - Demography and social economy, 2(14), 26-35. [in Ukrainian].

10. Pro osvitu: Zakon Ukrainy 5 veresnia 2017 roku № 2145-VIM [About education: Law of Ukraine of September 5, 2017 No. 2145-VIII]. [in Ukrainian].

11. Pro zatverdzhennia Natsionalnoi ramky kvalifikatsii. Postanova Kabinetu Ministriv Ukrainy vid 23 lystopada 2011 r. № 1341 [On the approval of the National Framework of Qualifications. Resolution of the Cabinet of Ministers of Ukraine dated November 23, 2011 № 1341]. [in Ukrainian].

12. TOP navychok dlia uspikhu v 2025 rotsi. [TOP skills for success in 2025] (n/d). Mykolaivskyi oblasnyi tsentr zainiatosti: veb sayt - Mykolaiv Regional Employment Center: website. [in Ukrainian].

Размещено на Allbest.ru