Основні кризові явища в Україні на сьогодні для жінок
Дослідження причин і наслідків гендерної та демографічної кризи в Україні. Збереження стандартів охорони репродуктивного здоров’я в умовах війни. Захист жінок від сексуального насильства та експлуатації. Надання медичної та психологічної допомоги дітям.
| Рубрика | Социология и обществознание |
| Вид | статья |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 04.02.2024 |
| Размер файла | 23,2 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://allbest.ru
Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна
Основні кризові явища в Україні на сьогодні для жінок
Можде Пуряздапхах науковий співробітник RIFS Потсдам,
аспірант кафедри міжнародного та європейського права
Анотація
Мільйони людей в Україні були змушені покинути свої домівки і потребують гуманітарної допомоги у зв'язку з тим, що ця криза стала найбільшою і найшвидше зростаючою кризою переміщення в Європі з часів Другої світової війни.
Понад 8 мільйонів людей втекли до сусідніх країн як біженці, тоді як мільйони інших були переміщені в Україні і терміново потребують гуманітарної допомоги. Багато з них переміщені або не можуть покинути Україну через зростання насильства, руйнування мостів і доріг, брак ресурсів або інформації про те, де знайти безпеку і притулок. Світ є свідком загибелі невинних цивільних осіб, руйнування критично важливої інфраструктури та масового переміщення в Україні та за її межами. Ті, хто залишився в Україні, стикаються з небезпекою життя в облозі, намагаючись вижити без води, тепла та електроенергії.
Тим часом, безперервні обстріли ускладнюють доступ до продуктів харчування та медичної допомоги. Більшість із тих, хто переміщується, це жінки та діти, які завжди більш вразливі до експлуатації та насильства під час кризових ситуацій. Війна послабила інфраструктуру України та занурила економіку країни в глибоку рецесію. Бідність, нестача води та їжі, відсутність психологічної безпеки, відсутність доступу до системи охорони здоров'я та медицини, стандартів охорони здоров'я, а також репродуктивного здоров'я, напади на склади та закладання мін на сільськогосподарських угіддях, міграція переміщених осіб через умови війни, 90% з яких жінки та діти.
Це спричинило гендерну та демографічну кризи. Катастрофічне пошкодження енергетичної інфраструктури України, включаючи електро-, теплота водопостачання, також є широкомасштабною кризою. Війна спровокувала значні проблеми у сфері захисту, оскільки цивільне населення наражається на обстріли, збройне насильство, мінування, розлучення сімей, мародерство, виселення та торгівлю людьми.
Безперервні обстріли також призводять до виникнення потреб у психіатричній допомозі, від яких страждає кожен четвертий українець. Це стрес, тривога, депресія та посттравматичний стресовий розлад. Конфлікт охопив практично всі аспекти життя і діяльності людини від охорони здоров'я і культури до освіти, економіки і сільськогосподарського виробництва, перетворивши деякі з процвітаючих і жвавих міст України на безлюдні і зруйновані міста-примари, породивши привид глобальної нестачі продовольства.
Ключові слова: гендерна криза, продовольча криза, бідність, репродуктивне здоров'я, здоров'я жінок, експлуатація жінок.
Вступ
Актуальність дослідження. 24 лютого 2022 року, відколи Росія розпочала повномасштабне вторгнення в Україну, конфлікт завдав невимовних страждань українському народові: тисячі людей загинули, мільйони були змушені покинути свої домівки, а найважливіші об'єкти цивільної інфраструктури були зруйновані. Жінки та дівчата України стикаються з важкими наслідками від зростання торгівлі людьми та гендерно зумовленого насильства до втрати важливих засобів до існування та зростання рівня бідності. Масштабне руйнування інфраструктури призвело до того, що послуги для постраждалих, охорона здоров'я та інші критично важливі форми підтримки стали недоступними для багатьох[1].
24 лютого 2023 року війна Росії проти України досягла своєї річної позначки. За цей рік багато українців були змушені покинути свою країну, що призвело до найшвидшого та наймасштабнішого переміщення населення в Європі з часів Другої світової війни. Населення України швидко скорочувалося ще до війни через низьку народжуваність, високий рівень смертності та високий рівень еміграції. Дослідження демографічного майбутнього України показує, що війна та спричинене нею переміщення посилять скорочення та старіння населення України, а також відбудуться кардинальні зміни в структурі населення особливо в молодших вікових групах [2].
Майже третина населення України була змушена покинути свої домівки. Близько 60% з 7,7 мільйона внутрішньо переміщених дорослих становлять жінки, а 90% з 5,6 мільйона біженців, які покинули Україну, жінки та діти, що робить цю кризу переміщення однією з найбільш гендерно забарвлених криз сучасності [3].
Станом на квітень 2023 року, за оцінками, 8,1 мільйона українців втекли до інших частин Європи, з яких понад 5 мільйонів зареєстровані для отримання тимчасового захисту або аналогічних національних схем захисту. Наразі Польща є найбільшою країною, що приймає біженців, де зареєстровано 1,5 мільйона біженців з України. Ще 5,4 мільйона українців зареєстровані як внутрішньо переміщені особи [4, P 2].
Оскільки повномасштабне вторгнення Росії в Україну триває вже другий рік, війна продовжує завдавати руйнівного удару по добробуту мільйонів жінок, дівчат і молодих людей. Доступ до засобів до існування та базових послуг, включно з життєво важливими послугами з охорони сексуального та репродуктивного здоров'я та інформацією, був серйозно порушений. Ґендерно зумовлене насильство також широко розповсюджене, але про такі випадки продовжують замовчувати [5].
Жінки та дівчата України стикаються з важкими наслідками від зростання торгівлі людьми та гендерно зумовленого насильства до втрати важливих засобів до існування та зростання рівня бідності. Масштабне руйнування інфраструктури призвело до того, що послуги для постраждалих, охорона здоров'я та інші критично важливі форми підтримки стали недоступними для багатьох. Сьогодні захист цивільного населення та надання допомоги майже 18 мільйонам українців, які її потребують, мають залишатися головними пріоритетами. Порушення прав людини такі як акти сексуального насильства, кількість яких стрімко зросла мають бути розслідувані, а жертви мають отримати справедливе покарання. Оскільки жінки продовжують нести різний і додатковий тягар конфлікту, вони повинні бути представлені на всіх платформах прийняття рішень щодо деескалації, запобігання конфлікту, пом'якшення його наслідків та інших процесів, спрямованих на досягнення миру і безпеки для всього народу України [6].
Війна погіршила рівень доступу до здоров'я та медичних послуг у країні, особливо для людей, які проживають у районах, наближених до лінії зіткнення, та на територіях, які частково перебувають під контролем, але система охорони здоров'я країни є гнучкою, і загальний доступ до медичних послуг залишається відносно високим. Однак результати також показують, що більше половини людей, які зверталися за певною формою медичної допомоги, стикалися принаймні з однією проблемою, причому основними бар'єрами були вартість ліків і лікування [7, P 3].
Одним із найбільш загрозливих ризиків у сфері захисту, про які повідомлялося до цього часу, є розлучення з сім'єю, що для дівчат може підвищити ймовірність сексуальної експлуатації та торгівлі людьми. Крім того, домогосподарства, очолювані жінками, складають більшість груп з найвищим ризиком бідності та продовольчої незахищеності, включаючи одиноких батьків з кількома дітьми або дітьми з інвалідністю, або тих, хто доглядає за літніми членами сім'ї. Жінки також складають 80% усіх медичних і соціальних працівників в Україні, і тому можуть вирішити не евакуюватися. Багато біженців це жінки та дівчата, що призводить до гендерних ризиків у сфері захисту та необхідності приділяти пріоритетну увагу гендерним питанням у гуманітарному реагуванні [8].
Міжнародна та регіональна підтримка
Військову, фінансову та гуманітарну допомогу, обіцяну урядами України в період з 24 січня по 2022 рік, надала 41 країна, зокрема країни-члени ЄС, інші члени G7, а також Австралія, Південна Корея, Туреччина, Норвегія, Нова Зеландія, Швейцарія, Китай, Тайвань, Індія та Ісландія [9].
Міжнародний комітет порятунку (IRC) розпочав надзвичайне реагування на війну в лютому 2022 року, співпрацюючи з місцевими партнерами в Україні, Польщі та Молдові, щоб охопити найбільш вразливі верстви населення, надаючи предмети першої необхідності, грошову допомогу, покращуючи доступ до охорони здоров'я та створюючи безпечні місця для жінок і дітей [10].
ОЕСР та Уряд України започаткували чотирирічну програму, яка підтримає програму реформ, відновлення та реконструкції в Україні та допоможе їй реалізувати свої амбіції щодо вступу до ОЕСР та Європейського Союзу. Це забезпечить життєво важливу підтримку Україні під час війни, водночас гарантуючи найкраще використання допомоги на відновлення для сприяння економічному розвитку та добробуту громадян. Програма складається з 31 огляду політики та проектів з розбудови спроможності. Вона передбачає участь України в 24 органах ОЕСР, а також приєднання до більш ніж 70 правових інструментів ОЕСР протягом чотирьох років [11].
ЮНФПА надає життєво важливі послуги жінкам і дівчатам, які потребують гуманітарної допомоги через війну в Україні. Це стосується як людей, переміщених всередині України, так і тих, хто втік до сусідніх країн [12]. демографічний гендерний сексуальний жінка
ЮНФПА продовжує співпрацювати з партнерами для забезпечення доступу до послуг у сфері сексуального та репродуктивного здоров'я (СРЗ) та протидії гендерно зумовленому насильству (ГЗН) для жінок і дівчат у більшості регіонів України та в сусідніх країнах з метою подолання гуманітарної ситуації, що розвивається. Запустила в Україні простір, дружній до жінок, створений у Вільнюсі, і наразі їхня загальна кількість досягла 28. Ці простори пропонують такі послуги, як юридичні та психологічні консультації, медична допомога та професійне навчання, що охоплюють широкий спектр тем, пов'язаних із сексуальним насильством, включаючи домашнє насильство та сексуальне насильство, пов'язане з конфліктом, а також права постраждалих від нього. За підтримки ЮНФПА було також введено в дію спеціалізований центр для постраждалих від ГОН та відкрито новий Центр підтримки постраждалих (ЦПН) у Мукачевому, Західна Україна, який слугує ефективною точкою входу для постраждалих від сексуального насильства, пов'язаного з конфліктом, для отримання допомоги. Мобільний додаток «ГОН» це інноваційна технологія, яка дозволяє постраждалим та особам, які перебувають у групі ризику, безпечно повідомляти Національну поліцію про своє місцезнаходження та негайну потребу в допомозі [4, P 2].
У рамках Регіонального реагування на проблеми біженців Структура ООН Жінки створила та очолила Регіональну робочу групу з ґендерних питань, до складу якої входять майже 40 організацій, для підтримки інтеграції ґендерних аспектів у реагування ООН у приймаючих країнах, включаючи Молдову, Румунію, Польщу, Словаччину та Угорщину. Робоча група проводить гендерні тренінги для гуманітарних організацій та здійснює регіональний аналіз та адвокаційну роботу з метою інформування про реагування на проблеми біженців у всьому регіоні [3].
Незалежна міжнародна комісія з розслідування подій в Україні окреслює основні висновки, зроблені з початку виконання свого мандату. Зібрані докази свідчать про те, що російська влада вчинила широкий спектр порушень міжнародного права прав людини та міжнародного гуманітарного права в багатьох регіонах України та в Російській Федерації. Багато з них становлять воєнні злочини і включають безглузді вбивства, напади на цивільне населення, незаконне позбавлення волі, тортури, зґвалтування, примусове переміщення і депортацію дітей. Комісія дійшла висновку, що російські збройні сили здійснюють напади із застосуванням вибухової зброї в населених пунктах з явною зневагою до шкоди і страждань цивільного населення. Вона задокументувала невибіркові і непропорційні атаки, а також нездатність вжити запобіжних заходів, що є порушенням міжнародного гуманітарного права.
Крім того, Комісія встановила, що хвилі нападів російських збройних сил, починаючи з 10 жовтня 2022 року, на об'єкти енергетичної інфраструктури України та застосування тортур російською владою можуть становити злочини проти людяності[13].
Висновок
1) Війна по-різному впливає на жінок і чоловіків та поглиблює існуючу нерівність. Жінки з вразливих груп маргіналізуються і непропорційно страждають від криз, спричинених війною.
2) Жінки та чоловіки здебільшого виконують різні ролі на війні. Хоча жінки та жіночі організації відіграють надзвичайно важливу роль в умовах гуманітарної кризи, вони практично відсутні в процесах прийняття рішень на місцевому та національному рівнях, а також у переговорному процесі, що відбувається між Російською Федерацією та Україною.
3) Безробіття серед усіх категорій населення, ймовірно, зростатиме, що продовжуватиме виштовхувати жінок у вразливі неформальні сектори економіки.
4) Жінки та чоловіки стикаються з різними труднощами у доступі до необхідних їм послуг та ресурсів.
Це, зокрема, відсутність безпечного та доступного житла;
- гостра нестача продуктів харчування, води та енергії;
- перешкоди у доступі до готівки, фінансової та соціальної підтримки;
- гострі перебої у сфері охорони здоров'я, включаючи доступ до послуг у сфері сексуального та репродуктивного здоров'я (СРЗ), причому різні групи потребують доступу до спеціалізованих ліків та лікування;
- Порушення у сфері освіти, що впливають на дітей, молодь та осіб, які здійснюють догляд за ними;
- Відсутність документів про реєстрацію актів цивільного стану, що може обмежити доступ до гуманітарної допомоги;
- обмежений доступ до інформації, особливо через нестабільне функціонування або пошкодження Інтернету та електричних мереж у найбільш постраждалих районах.
5) З'являється багато нових проблем у сфері захисту, таких як підвищений ризик гендерно зумовленого насильства (ГЗН), від якого непропорційно страждають жінки та дівчата, особливо з вразливих груп.
Це, зокрема, такі проблеми:
- питання безпеки, пов'язані з ГОН, сексуальним насильством, пов'язаним з конфліктом, та торгівлею людьми;
- зростаючі потреби у сфері психічного здоров'я та психосоціальної підтримки (ПЗПСП).
6) Переміщення населення та потоки біженців мають значні ґендерні особливості: жінки стикаються з численними труднощами на кордоні, а деякі групи людей, зокрема жінки, чоловіки, хлопці та дівчата з інвалідністю, не можуть покинути країну.
7) Жінки-активістки, активістки громадянського суспільства, журналістки та правозахисниці стикаються з більшими ризиками для своєї особистої безпеки, включаючи більші ризики викрадення та переслідування [14. P 6].
Війна в Україні негативно вплинула на здоров'я людей та сектор охорони здоров'я, створивши бар'єри для доступу до планових та екстрених послуг, пошкодивши та зруйнувавши медичні заклади, а також перевантаживши ті, що продовжують функціонувати.
Крім того, медичні працівники були змушені покинути свої домівки, а ланцюги постачання основних лікарських засобів та витратних матеріалів були порушені [15].
Поняття солідарності та відповідальності за надання допомоги в цій ситуації викликають особливе занепокоєння, у тому числі щодо сексуального та репродуктивного здоров'я, прав і правосуддя.
Як частина зусиль з надання допомоги та міжнародної відповідальності за допомогу, політичні механізми ООН, включаючи Раду Безпеки, відіграють важливу роль у запобіганні порушенням прав людини та виконанні зобов'язань у сфері прав людини, включаючи порушення сексуальних і репродуктивних прав відповідно до гуманітарного права [16].
Жінки, керуючись перспективою рівності, закріпленою в Статуті Організації Об'єднаних Націй, працює в напрямку ліквідації дискримінації щодо жінок та дівчат, розширення прав та можливостей жінок, досягнення рівності між чоловіками та жінками як партнерами та користувачами розвитку, дотримання прав людини, гуманітарної діяльності, забезпечення миру та безпеки. ООН Жінки ставить права жінок у центр усіх своїх зусиль, очолює та координує діяльність системи Організації Об'єднаних Націй з метою забезпечення того, щоб всесвітні зобов'язання щодо ґендерної рівності та ґендерного мейнстримінгу були втілені в життя.
В Україні Жінки продовжуватиме надавати пріоритетне значення потребам жінок та дівчат під час кризи, спричиненої війною, у тісній співпраці з жіночими громадськими організаціями та іншими партнерами.
Через серію подальших оперативних ґендерних аналізів жінки намагатиметься інформувати про гуманітарні заходи реагування та відстоювати першочергові потреби всіх людей, включно з найбільш вразливими» [14, С. 35].
Література
1.ООН Жінки, У фокусі: Війна в Україні криза для жінок і дівчат, 22.02. 2023. https://www.unwomen.org/en/news-stories/ in-focus/2022/03/in-focus-war-in-ukraine-is-acrisis-for-women-and-girls.
2.Європейська комісія, EU Science Hub, Війна посилює скорочення населення України, як показує новий звіт, 8 березня 2023 р., Об'єднаний дослідницький центр. https://joint-research-centre. ec.europa.eu/jrc-news-and-updates/warexacerbates-ukraines-population-declinenew-report-shows-2023-03-08 en.
3.ООН Жінки, Європа та Центр. Азія, Укр. криза є гендерно зумовленою, як і наша відповідь, 20 лют. 2023 р. https:// eca. unwomen. org/ en/s tories/in-focus/2023/02/in-focus-war-in-ukraine-is-acrisis-for-women-and-girls.
4. UNFPA EECA, Ukraine Emergency Situation Report #18 17 May 2023, May 2023,P 2. https://www.unfpa.org/resources/ ukraine-emergency-situation-report-18-17may-2023.
5. Фонд народонаселення ООН, Україна: Конфлікт посилює вразливість жінок і дівчат, 24.02.2023, https://www.unfpa.org/ ukraine-war.
6. ООН Жінки, Війна в Україні це криза для жінок і дівчат, 22 лютого 2023 року, https://www.unwomen.org/en/news-stories/ in-focus/2022/03/in-focus-war-in-ukraine-is-acrisis-for-women-and-girls.
7. Всесвітня організація охорони здоров'я, відповідь на кризу в Україні: 15, березень 2023 р. бюлетень, file:///c:/users/mpo/downloads/ who-euro-2023-6172-45937-69323-eng. pdf.
8. Робоча група НУО «жінки, мир і безпека», Гендерний аналіз ситуації в Україні, квітень 2022 р., https://www. un.org/sexualviolenceinconflict/wp-content/ uploads/2022/04/report/gender-analysis-ofthe-situation-in-ukraine/Gender-Analysis-ofthe-Situation-in-Ukraine-April-2022.pdf.
9. Інститут світової економіки KIEL, Ukraine Support Tracker Європейський Союз База даних військової, фінансової та гуманітарної допомоги Україні, Кейтлін Бушнелл, Андре Франк, Іван Харитонов, Крістофер Шейд, Леон Вайзер та Крістоф Требеш, 7 вересня 2023 року.
10. IRC, Топ-10 криз, які світ не може ігнорувати у 2023 році, 14.10.2022. https:// www.rescue.org/article/top-10-crises-worldcant-ignore-2023.
11. ОЕСР посилює підтримку України чотирирічною програмою, 07. Черв.2023, https://www.oecd.org/newsroom/oecdstrengthens-support-for-ukraine-with-fouryear-country-programme.htm.
12. Фонд ООН у галузі народонаселення, Звіт про надзвич. ситуацію в Укр. #19 14 липня 2023 р., Липень 2023 р., видавець UNFPA СЄЦА, https:// www.unfpa. org/resources/ukraine-emergency-situationreport-19-14-july-2023.
13. УВКПЛ, Доповідь Незалежної міжнародної комісії з розслідування ситуації в Україні, Рада з прав людини, п'ятдесят друга сесія, 27 лютого 31 березня 2023 року, пункт 4 порядку денного, Ситуації з правами людини, які потребують уваги Ради, С. 1 .https://www.ohchr.org/sites/default/files/ documents/hrbodies/hrcouncil/coiukraine/A_ HRC_52_62_AUV_EN.pdf.
14.ООН Жінки та піклування, Женева, Операт. тендерний аналіз ситуації в Укр.: огляд вторинних даних; 29.03. 2022, С. 6,35. https:// eca. unwomen. org/sites/default/files/2022-05/ UNWomen BRIEF A4 2022 UKR-1.pdf.
15.ООН Міграція, криза в Укр.2022-2023: рік відповіді, Регіон. звіт МОМ в Укр. про реагування на кризу за 1 рік Спец. звіт Ukr.pdf, С. 27, https: //ukraine. iom.int/ sites/g/ files/tmzbdl1861/files/documents/2023-03/ IOM %20 Ukraine %20Regional%20 Response%201%20Year%20Special%20 Report%20Ukr.pdf.
16. Сексуальне та репродуктивне здоров'я, права та правосуддя в умовах війни проти України 2022, Естер Кісмедія та Емма Пітчфортб, Sex Reprod Health Matters. 2022; 30(1): 2052459,
Опубліковано онлайн 2022 квітня 8. doi: 10.1080/26410397.2022.2052459, PMCID: PMC9004523, PMID: 35289724, https://www. ncbi.nlm.nih.gov/pmc/articles/PMC9004523.
Размещено на Allbest.ru
...Подобные документы
Аналіз демографічної ситуації в Україні. Проблеми розміщення населення країни. Причини демографічної кризи. Характеристика факторів, що впливають на демографічну ситуацію: природний та механічний рух населення, економічне забезпечення охорони здоров’я.
курсовая работа [416,0 K], добавлен 16.01.2011Насильство як актуальна проблема сучасного суспільства. Жорстоке ставлення та насильство у дитячому колективі. Тренінги з допомоги дітям, що зазнали насильства. Рекомендації соціальним педагогам і вчителям у сфері соціально-правового захисту дітей.
курсовая работа [57,5 K], добавлен 20.01.2013Суспільне ставлення до сімейного насильства над жінками: історичний аспект. Характеристика жінок, які зазнають насильства в сім'ї. Методи діагностики поширених видів насильницьких дій і причин їх виникнення. Технологія соціальної реабілітації жінок.
курсовая работа [62,3 K], добавлен 23.03.2013Соціальна політика у сфері охорони здоров’я як забезпечення доступності та медико-санітарної допомоги, її головні цілі. Практичні аспекти соціальної політики у сфері охорони здоров’я у програмі "Відкриті долоні", "Орандж кард" та "Пілотний проект".
дипломная работа [86,3 K], добавлен 21.10.2014Соціальна дискримінація жінок означає обмеження або позбавлення прав по ознаці статі у всіх сферах життя суспільства: трудовій, соціально-економічній, політичній, духовній, сімейно-побутовій. Основні напрямки соціальної дискримінації жінок в Україні.
реферат [18,1 K], добавлен 27.03.2008Роль ґендера у визначенні соціальної поведінки жінок і чоловіків у суспільстві. Представництво жінок в державних органах. Заробітна плата та зайнятість. Потерпання жінок від стримування кар'єрного зростання, насильства, сексуальних домагань керівників.
презентация [640,2 K], добавлен 11.12.2011Соціальне сирітство та державна система опіки та виховання дітей, позбавлених батьківського піклування. Низький рівень фізичного розвитку та здоров'я в дітей-сиріт. Надання медичної, психологічної та соціальної допомоги дітям-сиротам з ВІЛ-інфекцією.
реферат [22,4 K], добавлен 29.10.2009Сутність, причини та наслідки насильства над дітьми. Нормативно-правова база захисту дітей від насильства. Зміст соціально-профілактичної роботи щодо жорстокого поводження з дітьми. Напрямки роботи закладів, в яких здійснюється реабілітація дітей-жертв.
курсовая работа [40,2 K], добавлен 11.05.2015Сучасний стан соціально-демографічної ситуації в Україні. Умови та чинники розміщення населення України. Фактори впливу на соціально-демографічну ситуацію в Україні. Основні напрямки державної політики щодо вирішення соціально-демографічної ситуації.
реферат [43,4 K], добавлен 07.01.2012Гендерні аспекти зайнятості та управління. Проблема жіночої дискримінації у постсоціалістичних країнах та в Україні. Участь жінок у політичних структурах перехідних суспільств. Проблеми українського законодавства у сфері правового статусу ґендера.
курсовая работа [57,1 K], добавлен 10.05.2011Особливості розвитку проблеми верховенства у сім’ї на основі гендерної нерівності. Виявлення існування патріархату в суспільстві. Гендерне розділення при організації трудової діяльності. Рівноправ’я чоловіків і жінок та його розвиток в Європі і Україні.
эссе [20,1 K], добавлен 27.05.2013Дослідження поняття та розвитку волонтерства як явища в Україні та світі. Характеристика специфіки роботи волонтерів в умовах навчально-реабілітаційного центру. Аналіз труднощів та ризиків волонтерської діяльності, шляхів їх попередження та подолання.
дипломная работа [120,6 K], добавлен 17.12.2012Визначення поняття "зайнятість і безробіття" жінок, дискримінація на ринку праці. Аналіз проблем, пов’язаних з працевлаштуванням жінок і технології трудової зайнятості в Запорізькій області. Законодавчі, нормативні акти щодо подолання жіночого безробіття.
курсовая работа [72,2 K], добавлен 04.04.2011Сутнісні характеристики поняття "насильство". Методи допомоги жінкам, що постраждали від насильства. Напрямки роботи закладів, в яких здійснюється реабілітація жертв насильницьких дій. Соціальна робота в аспекті протидії жорстокому поводженню з дітьми.
курсовая работа [29,7 K], добавлен 15.12.2013Аналіз соціально-економічніх перетвореннь та основних напрямків соціальної політики Ірану по відношенню до жінок у контексті національних трансформацій суспільства і глобальних процесів, стан державної сімейної політики і статусно-рольових позицій жінок.
автореферат [26,9 K], добавлен 11.04.2009Вплив сімейного неблагополуччя на здоров'я та повноцінний розвиток дітей. Основні аспекти формування здорового способу життя. Розгляд діяльності центрів соціальної допомоги дітям з емоційними розладами. Програми фізкультурно-оздоровчої діяльності молоді.
курсовая работа [69,2 K], добавлен 24.10.2010Аналіз соціально-побутових, психологічних та медичних потреб одиноких людей похилого віку. Основні завдання та напрямки соціальної роботи. Дослідження відношення до свого здоров’я та способу життя у жінок похилого віку. Аналіз результатів експерименту.
курсовая работа [424,9 K], добавлен 27.08.2014Концептуальні засади соціальної роботи з сім’ями, жінками, дітьми, молоддю в Україні. Нормативно-правові засади реалізації соціальної молодіжної політики центрами соціальних служб. Державна програма сприяння працевлаштуванню і вторинній зайнятості молоді.
дипломная работа [864,1 K], добавлен 19.11.2012Основні принципи системи соціального захисту населення, які закладені в Конституції України. Матеріальна підтримка сімей із дітьми шляхом надання державної грошової допомоги. Реалізація програми житлових субсидій. Індексація грошових доходів громадян.
реферат [23,9 K], добавлен 13.12.2011Причини і види сирітства в суспільстві. Основні проблеми дітей-сиріт в Україні. Досвід профілактичної роботи у Чернігівському соціальному центрі матері та дитини "Батьки й дитина разом". Досвід роботи державних і громадських організацій в інтересах дітей.
курсовая работа [930,5 K], добавлен 27.01.2014
